Научная статья на тему 'Формирование англоязычной лингвосоциокультурной компетенции учеников старших классов общеобразовательных школ'

Формирование англоязычной лингвосоциокультурной компетенции учеников старших классов общеобразовательных школ Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

CC BY
200
143
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ЛИНГВОСОЦИОКУЛЬТУРНАЯ КОМПЕТЕНЦИЯ / LINGVOSOCIOCULTURAL COMPETENCE / АУТЕНТИЧНЫЕ МАТЕРИАЛЫ / AUTHENTIC MATERIALS / МЕЖКУЛЬТУРНАЯ КОММУНИКАЦИЯ / INTERCULTURAL COMMUNICATION / ПОЛИКУЛЬТУРНОЕ ОБЩЕНИЯ / MULTICULTURAL COMMUNICATION / ЛіНГВОСОЦіОКУЛЬТУРНА КОМПЕТЕНЦіЯ / АУТЕНТИЧНі МАТЕРіАЛИ / МіЖКУЛЬТУРНА КОМУНіКАЦіЯ / ПОЛіКУЛЬТУРНЕ СПіЛКУВАННЯ

Аннотация научной статьи по наукам об образовании, автор научной работы — Бронетко И. А.

Раскрыты цель формирования лингвосоциокультурной компетенции, общие дидактические и лингвометодические принципы этой проблемы. Приведены примеры аутентичных материалов, указана цель их использования на уроках английского языка, определена роль аутентичных материалов для формирования англоязычной лингвосоциокультурной компетенции. Рассмотрены научные подходы к обучению для успешного формирования лингвосоциокультурной компетенции. Проанализированы наиболее эффективные для формирования лингвосоциокультурной компетенции технологи. Обоснованы целесообразность и необходимость использования электронного учебника на уроках с целью формирования лингвосоциокультурной компетенции, его составляющие и функции.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по наукам об образовании , автор научной работы — Бронетко И. А.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

ФОРМУВАННЯ АНГЛОМОВНОЇ ЛІНГВОСОЦІОКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ УЧНІВ СТАРШИХ КЛАСІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ШКІЛ

This article discusses the aim of forming lingvosociocultural competence, general dydactic and lingvomethodological principles of this problem, examples of authentic materials, the purpose of their use at foreign language lessons. Principles and the most effective technologies of lingvosociocultural competence formation, its components and functions are analyzed. The article defines the role of authentic materials in the formation of lingvosociocultural competence, consideres scientific approaches to its successful formation, as well as the expediency and necessity of using electronic textbooks in the classroom to form lingvosociocultural competence.

Текст научной работы на тему «Формирование англоязычной лингвосоциокультурной компетенции учеников старших классов общеобразовательных школ»

7. Rubinshteyn S. L. Rech i myshlenie. Razvitie rechi u detei / S. L. Rubinshteyn // Khrestomatiya po teorii

i metodike razvitiya rechi detey doshkolnogo vozrasta : ucheb. posobie dlya stud. vyssh. i sred. ped.

ucheb. zavedeniy / sost. M. M. Alekseeva, V. I. Yashyna. - M.: Izdatelskiy tsentr «Akademiya», 2000. -

S. 28-34.

УДК 81'243'42:371.3

I. А. БРОНЕТКО

ФОРМУВАННЯ AHrAOMOBHOÏ ЛIНГВОСОЦIОКУЛЬТУРНОÏ КОМПЕТЕНЦIÏ УЧН1В СТАРШИХ КЛАС1В ЗАГАЛЬНООСВ1ТН1Х ШК1Л

Розкрито мету формування л1нгвосоцюкультурно'1 компетенци, загальнодидактичт та лтгвометодичнi принципи ц1е1 проблеми. Наведено приклади аутентичних матергалгв, вказано мету ïx використання на уроках англшсько1 мови, визначення ролi аутентичних матерiалiв для формування англомовно'1 лтгвосоцюкультурног компетенцИ' (АЛСКК). Розглянуто науковi тдходи до навчання для успiшного формування лтгвосоцюкультурног компетенцИ Проаналiзовано найбшьш ефективш для формування лтгвосоцюкультурно'1 компетенцИ' технологи. З'ясовано доцшьтсть i необxiднiсть використання електронного тдручника на уроках з метою формування лтгвосоцюкультурног компетенци, його складники та функци.

Ключовi слова: лтгвосоцюкультурна компетенцiя, аутентичш матерiали, мiжкультурна комуткащя, пол^льтурне стлкування.

И. А. БРОНЕТКО

ФОРМИРОВАНИЕ АНГЛОЯЗЫЧНОЙ ЛИНГВОСОЦИОКУЛЬТУРНОЙ КОМПЕТЕНЦИИ УЧЕНИКОВ СТАРШЫХ КЛАССОВ ОБЩЕОБРАЗОВАТЕЛЬНЫХ ШКОЛ

Раскрытые цель формирования лингвосоциокультурной компетенции, общие дидактические и лингвометодические принципы этой проблемы. Приведены примеры аутентичных материалов, указана цель их использования на уроках английского языка, определена роль аутентичных материалов для формирования англоязычной лингвосоциокультурной компетенции. Рассмотрены научные подходы к обучению для успешного формирования лингвосоциокультурной компетенции. Проанализированы наиболее эффективные для формирования лингвосоциокультурной компетенции технологи. Обоснованы целесообразность и необходимость использования электронного учебника на уроках с целью формирования лингвосоциокультурной компетенции, его составляющие и функции .

Ключевые слова: лингвосоциокультурная компетенция, аутентичные материалы, межкультурная коммуникация, поликультурное общения.

I. BRONETKO

THE FORMATION OF ENGLISH LINGVOSOCIOCULTURAL COMPETENCE OF

THE SENIOR PUPILS AT SCHOOLS

This article discusses the aim of forming lingvosociocultural competence, general dydactic and lingvomethodological principles of this problem, examples of authentic materials, the purpose of their use at foreign language lessons. Principles and the most effective technologies of lingvosociocultural competence formation, its components and functions are analyzed. The article defines the role of authentic materials in the formation of lingvosociocultural competence, consideres scientific approaches to its successful formation, as well as the expediency and necessity of using electronic textbooks in the classroom to form lingvosociocultural competence.

Keywords: authentic materials, intercultural communication, lingvosociocultural competence, multicultural communication.

Кожнш наци, суспшьству притаманне власне (специфiчне) бачення свггу, яке вщповщае духовним, технолопчним, фiзичним, естетичним, етичним та шшим потребам. Головним засобом

формування тако! картини свiту е мова. Реалп, iсторiя, традицл, культура краши дослщжувано1 мови е суттю л№восоцюкультурно1 компетенцл, що вiдображае картину свгту носив мови.

У сучаснш педагогiчнiй та психологiчнiй науцi юнуе ряд концепцiй щодо процесу формування лшгвосоцюкультурно1 компетенцп учнiв. Це концепци I. Бабенко, I. Бiм, М. Богатирьово1, О. Бондаренко, Н. Болдирева, С. Верещагiна, Е. Воробйово1, Н. Гез, I. Голованово1, Н. Дмiтрiевоl, С. Дрокiна, Г. Елiзарова, Н. 1шханян, А. Касюк, В. Костомарова, Г. Рогова, В. Сафоново1, Н. Солоновiч, Л. Сшрщовско1, П. Сисоева, Е. Тарасова, Г. Томахша, I. Цатурово1, Т. Цветково1 та шших вчених. У даний час очевидним стае той факт, що сформована в минулому система навчання шоземним мовам, одноманiтна для всiх учшв, не може задовольнити запити життя. Одним iз засобiв, що перетворюють навчання iноземних мов в живий творчий процес i формують в учшв професшну компетенцiю, е використання шновацшних технологiй, якi повиннi бути спрямоваш на формування лiнгвiстично, сощально та культурологiчно компетентно1 особистостi учня.

Мета статтi - визначити принципи, шдходи та засоби формування АЛСКК учшв старших клашв загальноосвiтнiх шкш.

Вивченням та дослiдженням питання соцюкультурно1 мовно1 освiти займаються В. Сафонова, В. Маслова, А. Гордеева С. Тер-Мшасова, Н. Бориско та iншi вчеш. Дуже важливими е роботи В. Сафоново1 i В. Фурманово1, якi присвяченi дослiдженню глобальних та загальних питань мiжкультурноl комушкаци, а також культурно-мовно1 прагматики в теори та практищ викладання iноземних мов. Комушкащя iноземною мовою передбачае не просто мовну дiяльнiсть у певному соцюкультурному просторi, а й постшну взаемодiя з елементами соцiокультурного оточення. На практицi часто бувае так, що знання, уявлення, норми i цшносп, втiленi засобами мови, не стають надбанням тих, хто навчаеться, навт якщо вони випадково потрапляють у 1хне поле зору.

Сьогодення вимагае розвинуто1, мобшьно1 особистoстi, яка буде готова до швидко реагувати на вс змiни, здатна до полшультурного спiлкування, тобто до адекватного взаеморозумшня двох i бiльше учасниюв комунiкативного акту, якi належать до рiзних нацiональних культур, тому формування лшгвосоцюкультурно1 компетенци, тобто здатностi й готовносп здiйснювати iншомовне мiжособистiсне i мiжкультурне спiлкування з носiями мови - найважливше завдання для сучасних викладачiв та вчителiв.

Розглядаючи мовну компетентшсть, яка була визначена нами на основi аналiзу складу АЛСК, видшяемо поняття «мовнi знання». До мовних знань вiдносяться: знання основ мови, що вивчаеться як системи; правила за допомогою яких одинищ мови стають осмисленим висловлюванням; поняття, значення яких виражаються по-рiзному в рiзних мовах [4, с. 107]. Отже, визначаемо мовну компетентшсть як знання норм i правил шоземно1 мови, яку вивчае учень, умше !х використання в процесi мовлення, систему вироблених i засвоених у процес мовленнево1 дiяльностi мовознавчих правил, достатшх для адекватного сприйняття й вербального вщтворення явищ об'ективно1 дшсносп. Варто звернути увагу, що до складу мовних компетентностостей входять фонетична, лексична та граматична компетентностi, яю, на думку З. Соломко [6, с. 42], нерозривно пов'язаш мiж собою, вiдповiдно формування АЛСК мае вщбуватися у взаемозв'язку з ушма складовими мовних компетентностей, а припинення роботи над одним з И компонента негативно вщображаеться i на формування АЛСК у цшому. Отже, у нашш роботi у складi мовних компетентностей видiляемо фонетичну, лексичну та граматичну компетентностi.

Мовленневу компетентшсть тлумачимо як умшня говорити, слухати, читати i писати, тобто вмшня, пов'язанi з мовленневою дiяльнiстю, з побудовою монолопчних i дiалогiчних висловлювань у конкретнш ситуацil, вiдповiдно до рiвнiв мовно1 компетентностi учасникiв спшкування [5, с. 63]. Мовленневi вмшня - це вмшня використовувати шоземну мову як зашб спiлкування у рiзних сферах i ситуацiях, носять творчий характер [4, с. 106]. Щ вмшня е результатом оволодшня мовою на кожному конкретному вiдрiзку i ступенi навчання. Враховуючи визначення В. Сафоново1, пiд мовленневими знаннями розумiемо:

- знання про ключовi елементи культури мовлення iноземною мовою;

- загальне i особливе у мовленневих стратепях тих, хто говорить/пише iноземною i рiдною мовами, що слщ враховувати у спiлкуваннi у кожнш iз мовленневих спiльнот;

- якост мовлення, позитивнi i негативнi мовленнeвi традицiï, яю слщ враховувати у процесi мiжкультурного спшкування.

Мовленнева компетентнiсть включае компетентностi в ауддаванш, говорiннi (дiалогiчному мовленнi та монолопчному мовленнi), читаннi, письмi.

Лшгвосоцюкультурна компетентнiсть, на думку С. Ншолаево].', включае три види субкомпетентностей: соцюлшгвютичну, соцiокультурну та соцiальну. На думку Н. Бориско, сукупшсть лiнгвокраïнознавчих, соцюлшгвютичних, соцiально-психологiчних, культурологiчних i мiжкультурних знань, навичок i вмiнь складають здатшсть i готовнiсть особистостi до мiжкультурного дiалогу у ролi учасника i посередника.

Ю. Романюк вважае соцюкультурну компетентнiсть iнструментом виховання мiжнародно орiентованого фахiвця, який усвiдомлюе необхiднiсть мiжкультурного спiвробiтництва у вирiшеннi професiйних потреб.

Грунтуючись на наведених визначеннях, розумiемо пiд лiнгвосоцiокультурною компетентнiстю цiлiсну систему вмшь використовувати краïнознавчi та фоновi знання про нацiональнi традицiï, норми i цшносп нацiональноï культури, специфшу вербальноï та невербальноï поведiнки, яка прийнята у певнiй культурi, звича1' i факти краши, мова яко1' вивчаеться, лiнгвокраïнознавчий мiнiмум словникового запасу мови, що в сукупносп надае учням можливiсть досягати у такий спошб повноцiнноï комунiкацiï.

Формування лшгвосощокультурно1' компетенцiï в учнiв мае за мету сформувати доречну вiдповiднiй ситуаци мовленневу поведiнку комунiканта в шшомовному середовищi, яка як правило грунтуеться на знаннi iншомовних реалiй, особливостей ментаттету та iншомовноï культури. Учитель мае не просто заставити учшв вивчити мовне клше, а й рефлексувати ix на свою рщну мову, знайти вiдповiднi аналоги у свош культурi, мовi.

Успiшне оволодшня лiнгвосоцiокультурною компетенцiею зумовлене науковими шдходами до навчання i базуеться на дидактичних i методичних принципах.

В основу експериментально].' методики покладено загально дидактичш та лiнгвометодичнi принципи - найбшьш ефективнi для змiсту нашо].' роботи.

До загальнодидактичних вiдносимо: принципи науковосп, системностi i послiдовностi, зв'язку теорш з практикою, доступностi, наочносп, проблемностi. Дидактичнi принципи утворюють певну систему, реалiзовують гуманiстичну спрямованiсть навчання, орiентацiю на виxовнi та розвивальш цiлi, систему моделювання i прогнозування педагогiчного процесу. Часто принципи навчання внутршньо суперечливi. Водночас реалiзацiя кожного принципу тюно пов'язана з реалiзацiею iншиx: науковiсть i систематичнiсть - iз доступнiстю; доступнiсть - iз наочнiстю тощо. Це свiдчить про ïx взаемозв'язок i взаемодоповнення. Ефективнiсть навчання i педагогiчноï дiяльностi залежить вiд урахування основних вимог системи дидактичних принцишв.

Принцип науковостi реатзуеться передусiм у розробцi навчальних програм, пiдручникiв i навчальних посiбникiв iз гуманiтарниx дисциплiн. У практицi викладання вiн передбачае виконання вимог програми у повному обсязi та дотримання методичних рекомендацiй навчальноï лiтератури [3, с. 256]. Стосовно шшомовно].' шдготовки суть цього принципу полягае у тому, що вона повинна здшснюватись на основi новiтнix досягнень лшгвютичних учень, теори навчання i виховання, вшово].' та педагогiчноï психологи, а також знань з шших галузей. Принцип науковосп у нашiй робот реалiзуеться через органiзацiю процеса оволодшня мовою, що виражаеться в наступному: а) науково обгрунтований добiр мовного матерiалу для активного та пасивного володшня мовою [2, с. 26; 3, с. 260]; б) урахування нормативност у вживанш граматичних, фонетичних i лексичних явищ iноземноï мови в ушх видах мовленневоï дiяльностi [3, с. 255]; в) вщповщшсть теоретичних вiдомостей, знань i правил, що повщомляються, сучасному рiвню науки про мову [2, с. 28]. На нашу думку, таю складш методичш проблеми як добiр змюту навчального матерiалу, його обсяг, послщовшсть вивчення, вирiшуються за допомогою принцишв науковост^ систематичностi й послiдовностi.

Принцип систематичносп i послiдовностi - вимагае дотримання наступносп у вивченнi окремих тем i навчальних дисциплiн, забезпечення лопчних зв'язкiв мiж засвоенням способiв дiй i знань, мiж формами i методами навчання та формами i методами контролю (самоконтролю) за навчально-шзнавальною дiяльнiстю учшв, передбачае безперервний перехщ

вщ нижчoгo дo вищoгo ст-ушня виклaдaння тa нaвчaння. 3a тaкoï yмoви yчнi зacвoюють бiльший oбcяг нaвчaльнoгo мaтepiaлy i3 знaчнoю eкoнoмieю 4acy. Цeй пpинцип peaлiзyeтьcя в piзнoмaнiтниx фopмax poбoти нa ypo^, щo зaбeзпeчye зacвoeння гpaмaтичнoгo, лeкcичнoгo, фoнeтичнoгo мaтepiaлy вiд пpocтиx ЛО, отв, cлoвocпoлyчeнь, дo нaд фpaзoвиx eднocтeй, клiшe нa ocнoвi aвтeнтичниx тeкcтiв.

Дo пepeлiкy пpинципiв, щo лягли в ocнoвy зaпoчaткoвaнoï в дocлiджeннi мeтoдики вiднocимo пpинцип дocтyпнocтi. 3a цим пpинципoм мeтoди i зacoби нaвчaння cлiд дoбиpaти в^д^в^дго дo piвня poзyмoвoгo, мopaльнoгo i фiзичнoгo poзвиткy yчнiв, щoб im^e^ya^^ тa фiзичнo нe пepeвaнтaжити ïx. Пpoтe цe нe oзнaчae, щo змicт нaвчaльнoгo мaтepiaлy Mae бути cпpoщeним, eлeмeнтapним. Haвчaльнi зaвдaння говинш пepeвищyвaти piвeнь пiзнaвaльниx мoжливocтeй учшв, cпoнyкaти ïx дo нaпpyжeння пiзнaвaльниx зycиль, дoлaння пocильниx тpyднoщiв. 3a ще1' yмoви нaвчaння cпpияe пoдaльшoмy poзвиткy [5, c. 88].

Cтocoвнo нaшoгo дocлiджeння, пpинцип дocтyпнocтi нaдaвaв мoжливicть aдaптyвaти aвтeнтичнi тeкcти дo piвня нaвчeнocтi yчнiв, пiдбиpaти твopчi зaвдaння тa впpaви з пocтyпoвим ycклaднeнням мaтepiaлy.

3aпoчaткoвaнa нaми мeтoдикa пepeдбaчae впpoвaджeння в нaвчaльний npo^c зaгaльнoocвiтньoï шкoли i пpинцип нaoчнocтi. В ocнoвi цьoгo пpинципy лeжить нayкoвa зaкoнoмipнicть пpo тe, щo eфeктивнicть зacвoeння знaнь зaлeжить вщ зaлyчeння дo пpoцecy пiзнaння piзниx opгaнiв чуття. Тaк зaлyчeння дo нaвчaння ayдio i вiдeo мaтepiaлiв пoлeгшye cпpийняття нoвoгo для ayдiaлiв i вiзyaлiв.

Екcпepимeнтaльнe нaвчaння o^ím oкpecлeниx вищe пpинципiв пepeдбaчae тaкoж взaeмoдiю тpaдицiйниx i нoвиx пiдxoдiв дo нaвчaння iнoзeмнoï мoви: кoмпeтeнтнicнoгo й oco6№riOTo-opieнтoвaнoгo в пoeднaннi з кoмyнiкaтивнo-дiяльнicними, coцioкyльтypним [б, c. 105].

3 ypaxyвaнням кoмпeтeнтнicнoгo щдщду фopмyвaння AЛCКК включae фopмyвaння мoвниx кoмпeтeнтнocтeй (фoнeтичнoï, лeкcичнoï, гpaмaтичнoï кoмпeтeнтнocтeй), мoвлeннeвиx кoмпeтeнтнocтeй (ayдiювaння, гoвopiння (дiaлoгiчнe мoвлeння тa мoнoлoгiчнe мoвлeння), чигання, пиcьмo), coцioкyльтypнy кoмпeтeнтнicть (кoмплeкc coцioкyльтypниx знaнь, yмiнь тa нaвичoк, oвoлoдiння якими, зaбeзпeчye здaтнicть cтyдeнтiв po3pi3^ra cпeцифiкy кyльтypнoï тa мoвлeннeвoï пoвeдiнки нociя мoви, виoкpeмлювaти coцioкyльтypний кoнтeкcт) в iншoмoвнoмy мoвлeннi.

Вiдпoвiднo дo ocoбиcтicнo-opieнтoвaнoгo пiдxoдy, в ocнoвi opram3a^ï нaвчaння з фopмyвaння AЛCК roraa^ro вpaxyвaння iндивiдyaльнo пcиxoлoгiчниx ocoбливocтeй учшв cтapшoï шкoли, ïx пoтpeб тa iнтepeciв.

3 ypaxyвaнням ocнoвниx пoлoжeнь кoмyнiкaтивнoгo пiдxoдy пpoцec нaвчaння AM нaближeнo дo пpoцecy peaльнoï кoмyнiкaцiï, в якиx мoдeлюютьcя cитyaцiï coцioкyльтypнoï тa coцiaльнo-пoбyтoвoï cфepи. Дiяльнicний xaparcrep нaвчaння, cтвopeння aтмocфepи cпiвпpaцi виклaдaчa i cтyдeнтiв зaклaдeнi в ocнoвy opгaнiзaцiï нaвчaння AM нa 3aca4ax дiяльнicнoгo пiдxoдy.

Вiдпoвiднo дo coцioкyльтypнoгo пiдxoдy, AЛCКК yчнiв e цшюним iнтeгpaтивним yмiнням здiйcнювaти eфeктивнy дiяльнicть в iншoмoвнiй iнoкyльтypi з ypaxyвaнням гнyчкиx кoмyнiкaтивниx cтpaтeгiй i тaктик, кyльтypнo-cпeцифiчниx цiннocтeй i нopм пoвeдiнки.

3aпoчaткoвaнa нaми мeтoдикa пpoпoнye гайбшьш eфeктивнi для фopмyвaння лiнгвocoцioкyльтypнoï кoмпeтeнцiï тexнoлoгiï:

1. Iгpoвy дiяльнicть

^и фopмyвaннi лiнгвocoцioкyльтypнoï кoмпeтeнцiï дoцiльнo викopиcтoвyвaти poльoвi iгpи, мoдeлюючи peaльнi тa yявнi кoмyнiкaтивнi cитyaцiï для зaкpiплeння нoвoгo мaтepiaлy, фopмyвaння нaвикiв гoвopiння тa пiдвищeння мoтивaцiï нaвчaння.

2. Im^a^rn^ нaвчaння

Пpи викopиcтaннi ^eï тexнoлoгiï yчитeль нa ypoцi cтвopюe aтмocфepy дeмoкpaтичнocтi, cмiливoгo cпiлкyвaння з пpeдcтaвникaми iншиx кyльтyp, кpитичнoгo миcлeння. Cтвopeння пpoблeмниx cитyaцiй coцioкyльтypнoï тeмaтики мoдeлювaння yявниx життeвиx cитyaцiй, OTp^e фopмyвaнню лiнгвocoцioкyльтypнoï кoмпeтeнцiï. Впpoвaджeння ^eï тexнoлoгiï peaлiзyeтьcя шляxoм нaвчaння в кoлeктивi, викoнaння ocoбиcтoгo зaвдaння. 3a дoпoмoгoю тaкиx фopм poбoти як: ^углий cтiл, кeйc-мeтoд, aжypнa пилта, iнтepв'ю, кapyceль, aквapiyм.

3. Haвчaння з викopиcтaнням 1КТ

Myльтимeдiйнi зacoби - iнтepaктивнi мoжливocтi вeб-фopyмiв, вiдeo-кypciв, oнлaйн диcкyciй, Iнтepнeт-пpoeктiв, eлeктpoннoï пepeпиcки i чaтiв з пpeдcтaвникaми кpaïни, мoвa якoï вивчaeтьcя.

4. Для фopмyвaння лiнвocoцioкyльтypнoï кoмпeтeнцiï дoцiльнo викopиcтoвyвaти кoгнiтивнo-кyльтypoлoгiчнi впpaви: тобто зaвдaння i впpaви нa витотання piзниx poзyмoвиx oпepaцiй (aнaлiз, отт^з, пopiвняння yзaгaльнeння, acoцiaцiï): нa визнaчeння лeкcичниx oдиниць, гpaмaтичниx явищ, peram i питaнь, щo вiдбивaють нaцioнaльнo-кyльтypнy cпeцифiкy тa пpeдcтaвляють фoнoвi зтання, peaлiï кpaïни, вивчaютьcя пpaвилa мoвнoï пoвeдiнки, дopeчнicть a6o нeдopeчнicть ïx вживaння в дaнoмy кyльтypнo-мoвлeннeвoмy cepeдoвищi.

Фopмyвaння лiнгвocoцioкyльтypнoï кoмпeтeнцiï мoжe вiдбyвaтиcя нa ocнoвi aвтeнтичниx тeкcтiв, тeкcт - цe i зaciб кoмyнiкaцiï, i cпociб збepeжeння i пepeдaчi iнфopмaцiï, i

фopмa icнyвaння кyльтypи, a тaкoж вiдoбpaжeння пeвнoï нaцioнaльнoï кyльтypи, тpaдицiй. У тeкcтi вiдoбpaжeнi вci вaжливi cклaдoвi лiнгвocoцioкyльтypнoï дiйcнocтi кpaïни дocлiджyвaнoï мoви. Tara тeкcти мaють пiзнaвaльнy i лiнгвoкpaïнoзнaвчy цiннicть. Учитeль викopиcтoвye iлюcтpaтивний мaтepiaл, щoб poзкpити змicт зaпpoпoнoвaниx тeкcтiв (лиcтiвки, кapти, мeню, peклaмнi RpoCTeRra, poзклaд pyxy тpaнcпopтy, пpeдмeти з пoвcякдeннoгo життя - чeки, ^oï^m бiлeти, eтикeтки нa тoвapax, пoштoвi мapки, гpoшoвi oдиницi). Ayдитopнa тa пoзaayдитopнa poбoтa з aвтeнтичними тeкcтoвими мaтepiaлaми дoзвoляe пoзнaйoмити yчнiв з кyльтypoю, пpoцecaми, щo вiдбyвaютьcя в cycn^bcrai, ocoбливocтями мeнтaлiтeтy i життя тощуму. Цe дae мoжливicть oбгoвopити пoтoчнi пpoблeми cycпiльcтвa, шляxи ïx виpiшeння, пopiвняти тeндeнцiï poзвиткy шшж coцiyмiв з aнaлoгiчними тeндeнцiями y cвoïй кpaïнi.

Вiдпoвiднo дo Mera нaшoгo дocлiджeння - фopмyвaння AЛCКК yчнiв - цeй пpoцec здiйcнюeтьcя зacoбaми eлeктpoннoгo пiдpyчникa, щo cтaнoвить нoвизнy дocлiджeння. 3acтocyвaння eлeктpoннoгo пiдpyчникa y нaвчaльнoмy пpoцeci, бeзпepeчнo, poзшиpюe мoжливocтi задля фopмyвaння лiнгвocoцioкyльтypнoï кoмпeтeнцiï yчнiв cтapшoï шкoли. Елeктpoнний паучник, як i типoвий дpyкoвaний пiдpyчник, poзкpивae змicт виyчyвaнoгo пpeдмeтa, aлe, нa вiдмiнy вiд типoвoгo дpyкoвaнoгo пiдpyчникa, бiльшoю мipoю peaлiзye дидaктичнi фyнкцiï ycix cтpyктypниx кoмпoнeнтiв пiдpyчникa, як: тeкcт, дoдaткoвий тeкcт, пoзaтeкcтoвi кoмпoнeнти, тoбтo тeмaтичнi мyльтимeдiйнi мoжливocтi, пpиклaди, кoнтpoльнi питaння, пpaктичнi зaвдaння, тecти тoщo.

Рiвeнь якocтi нaoчнoгo пoдaння мaтepiaлy зacoбaми мeдia зтачвд пiдвищyeтьcя, ocкiльки пpи цьoмy викopиcтoвyютьcя ayдio, вiдeo. Cвoepiднoю pиcoю eлeктpoннoгo пiдpyчникa e мoжливicть пocтiйнoгo oнoвлeння нaвчaльнoï iнфopмaцiï.

Уcлiд зa вчeними (M. Cкaткiн, А. Хyтopcькoй), виoкpeмлюeмo й тaкi функцп eлeктpoннoгo п^^учни^, як зaкpiплeння й caмoкoнтpoль, кoмпeнcaтopнicть. Пepeвaгa eлeктpoннoгo пiдpyчникa пoлягae ж тiльки в зaкpiплeннi нaбyтиx зшнь i вмiнь шляxoм пoтoчнoгo й кiнцeвoгo aвтoмaтичнoгo кoнтpoлю, a й oб'eктивнoгo caмoкoнтpoлю, зaвдяки чoмy пiдвищyeтьcя piвeнь caмocтiйнocтi yчнiв i з'являeтьcя нeoбxiднicть y пocтiйнoмy caмooцiнювaннi. Зaвдяки eкoнoмiï чacy нa пoшyк пoтpiбнoгo мaтepiaлy учнями й yчитeлями вiдбyвaeтьcя пocтiйнe зaлyчeння yчнiв дo нaвчaльниx дiй i змeншeння нaвaнтaжeння та вчитeля пiд чac зaнять. Елeктpoнний пiдpyчник cпpияe iндивiдyaльнiй caмocтiйнiй po6ori yчнiв, тoмy фyнкцiя iндивiдyaлiзaцiï e oднieю з пpoвiдниx пiд чac вивчeння пpeдмeтa aнглiйcькa мoвa. Вистутючи в poлi cyб'eктa нaвчaльнoгo npo^cy, yчeнь Mae змoгy oбиpaти шляxи oпpaцювaння iнфopмaцiï з eлeктpoннoгo пiдpyчникa, зpyчний для ньoгo тeмп po6ora, щo дoзвoляe iндивiдyaлiзyвaти нaвчaння, зpoбити йoгo ocoбиcтicнo-зopieнтoвaним. Елeктpoнний пiдpyчник пepeдбaчae piзнi види poбoти, oдним з якиx e cпiлкyвaння yчнiв i вчигеля зacoбaми eлeктpoннoï пoшти. 3a дoпoмoгoю eлeктpoнниx pecypciв yчнi мoжyть cпiлкyвaтиcя мiж coбoю. Дo того ж, мaтepiaл, yмiщeний в eлeктpoнний пiдpyчник мoжe oбгoвopювaтиcя пiд чac нacтyпниx зaнять. Отжe, eлeктpoнний п^^учник викoнye кoмyнiкaтивнy фyнкцiю, якa дoзвoляe шляxoм пиceмнoгo cпiлкyвaння пpoдeмoнcтpyвaти вмшня вecти дiaлoг, бyдyвaти мoнoлoгiчнe виcлoвлювaння; poзвивae нaвички пиceмнoгo мoвлeння.

Елeктpoнний пiдpyчник з aнглiйcькoï мoви Mae низку клaciфiкaцiйниx oзнaк, щo дoзвoляють xapaктepизyвaти eлeктpoнний пiдpyчник як зaciб, cпpoмoжний зaбeзпeчити opгaнiзaцiю нaвчaльнoгo npo^cy й poзвинyти в yчнiв мoтивaцiю для дocягнeння пocтaвлeнoï мeти. 3aco6oM дoвiльнoï мoтивaцiï пiд чac po6ora з eлeктpoнним пiдpyчникoм пepeдyciм e

для учня можливють працювати в зручному для нього темт, наявнють зворотного зв'язку, функцн самоконтролю тощо.

Електронний пiдручник мае певнi класифшацшш ознаки, зокрема:

1) гуманiтарна спрямовашсть;

2) е навчальним засобом;

3) змют його навчального матерiалу мае штегральний характер, спрямований на ефективний цшсний розвиток iндивiда, його вдосконалення, самопiзнання й саморозкриття;

4) розрахований на усне й писемне спшкування, тому комушкативний шдхщ до навчання англшсько! мови засобами цього тдручника спонукае iндивiда до вивчення й закршлення набутих знань, накопичення практичних навичок; дiяльнiсний пiдхiд, зорiентований на опрацювання навчально! шформацн з урахуванням можливостей ЕП, здатних допомогти iндивiду набути власного досвiду, реалiзувати себе як особистють, тому що «людська дiяльнiсть завжди цiлеспрямована, пiдпорядкована мет як свiдомо представленому запланованому результату, досягненню якого вона служить» [1, с. 32].

ЕП дозволяе розвинути творчi здiбностi пiд час отримання студентами ново! навчально! шформацн за допомогою засобiв мультимедiа шляхом побудови й розмщення текстiв, практичних завдань, таблиць, словниюв; робота з ЕП спрямована на iндивiдуалiзацiю навчання з урахуванням особистюних здiбностей студентiв, рiвня !хньо! пiдготовленостi, темпу роботи, можливостей та штерешв.

ЕП з англшсько! мови розрахований на використання його й у мереж 1нтернет, i локально (за !! посутностi). З одного боку, вщсутшсть мережi 1нтернет пiд час роботи з ЕП позбавляе учшв можливосп скористатися додатковою iнформацiею, а з iншого - дае проспр для самостiйностi думок, прийняття рiшень тощо.

Якiсть ЕП визначають його складники - шновацшний, мотивацiйний та когнiтивний. Iнновацiйним складником ЕП, на нашу думку, е наявнють рiзноманiтних засобiв отримання навчально! шформацн (гiпертексти, мультимедiа, мережа 1нтернет); передача iнформацi! та iнтерактивна взаемодiя (електронна пошта); самоконтроль (практичнi завдання, тести) тощо. Запропонований iнновацiйний складник ЕП дае змогу учням, яю вже мають вiдповiднi знання, умшня й навички, пiдходити до вивчення навчально! шформацн й виконання практичних завдань бшьш ефективно та яюсно. У свою чергу, мотивацiйний складник стимулюе процес роботи учнiв шд час опрацювання навчально! iнформацi!. Мотивацшний складник електронного пiдручника по-перше визначае навчальну iнформацiю в рiзних форматах (текст, фото, аудю, вiдео, таблищ); по-друге, здiйснюе iндивiдуалiзацiю навчання; по-трете, авторсью пропозицн, свобода дiй, вщсутшсть психолопчного дискомфорту (виконання завдань бшя дошки, непiдготовлена усна вiдповiдь, брак навчально! лтератури). Крiм цього, ЕП повинен не тшьки надавати нову корисну iнформацiю, але й бути щкавим, пiзнавальним, спрямованим на розвиток в учшв когштивних процесiв рiзних рiвнiв (вiд сенсорно-перцептивних до мисленневих), що допомагають вирiшувати теоретичнi i практичнi завдання за допомогою рiзноманiтних форм i засобiв навчання.

Таким чином, формування лшгвосоцюкультурно! компетенцн здшснюеться на засадах загально дидактичних та лшгвометодичних принципiв, засобами новiтнiх технологш (iгрова дiяльнiсть, iнтерактивне навчання, навчання з використанням 1КТ) та електронного тдручника.

Л1ТЕРАТУРА

1. Бадер В. I. Теоретичт засади побудови електронного тдручника з лшгводидакгики / В. I. Бадер // Вкник Черкаського унiверсигету. Сер1я: Педагопчш науки. - 2006. - Вип. 81. - С. 35-38.

2. Гейхман Л. К. Дистанционное образование в свете интерактивного подхода / Л. К. Гейхман // Материалы II Международ. науч.-практ. конференции. - Пермь: Изд-во ПГТУ, 2006. - С. 25-32.

3. Ильина О.К. Использование кейс-метода в практике преподавания английского языка / О. К. Ильина // Лингвострановедение: методы анализа, технология обучения. Шестой межвузовский семинар по лингвострановедению. Языки в аспекте лингвострановедения: сб. науч. ст. в 2 ч. Ч. 1 / под общ. ред. Л. Г. Ведениной. М.: МГИМО-Университет, 2009. - С. 253-261.

4. Конышева А. В. Игровой метод в обучении иностранному язику / А. В. Конышева. - СПб.: КАРО; Мн.: Четыре четверти, 2008. - 192 с.

5. Лаврентьева Н. Б. Педагогические технологии: технология ученого проектирования в системе профессионального образования / Н. Б. Лаврентьева. - Барнаул: АлтГТУ, 2003. - 119 с.

6. Пометун О. Iнтерактивнi технологи навчання: теор1я, практика, досввд / О. I. Пометун, Л. В. Пироженко. - К.: А.С.К., 2002. - 135 с.

7. Терминасова С. Г. Язык и межкультурная коммуникация / С. Г. Терминасова. - М.: Слово, 2000. - 243 с.

8. Пасов Е. И. Основы коммуникативной теории и технологии иноязычного образования: методическое пособие для преподавателей русского языка как иностранного / Е. И. Пассов, Н. Е. Кузовлева. -М.: Русский язик; Курсы, 2010. - 568 с.

REFERENCES

1. Bader V.I. Teoretychni zasady pobudovy elektronnoho pidruchnyka z linhvodydaktyky / V.I. Bader // Visnyk Cherkaskoho Universytetu. Seria: Pedahohichni nauky. - 2006. - Vyp. 81. - S. 35-38.

2. Geyhman L. K. Distantsionnoe obrazovanie v svete interaktivnogo podhoda / L. K. Geyhman // Mater.II Mezhdunarod. nauch.-prakt. konf. - Perm: Izdatelstvo PHTU, 2006 - S. 25-32.

3. Ilina O. K. Ispolzovanie keys-metoda v praktike prepodavaniya angliyskogo yazyka / O. K. Ilina // Lingvostranovedeniie: metody analisa, tekhnologii obucheniya. Shestoy mezhvuzovskiy seminar po lingvostranovedeniyu. Yazyki v aspekte lingvostranovedeniya: sb. nauch. st. v 2 ch. Ch. 1 / pod obshch. Red. L. G. Vedeninoy. M.: MGIMO-Universitet,. - S. 253-261.

4. Konysheva A. V. Igrovoy metod v obuchenii inostrannomu yazyku / N. B. Lavrentyeva. - SPb.: KARO; Mn.:Chetyre Chetverti, 2008. - 192 s.

5. Lavrentyeva N. B. Pedagogicheskie tekhnologii: Tekhnologiya uchenoho proektirovaniya v sisteme professionalnogo obrazovaniya / N. B. Lavrentyeva. - Barnaul: AltHTU, 2003. - 119 s.

6. Pometun O. Interaktyvni tekhnolohii navchannia: teoriia, praktyka, dosvid / O. I. Pometun, L. V. Pyrozhenko. - K., 2002. - 135 s.

7. Terminasova S. G. Yazyk i mezhkulturnaya kommunikatsyya / S. H. Terminasova. - М., 2000. - 243 s.

8. Pasov E. I. Osnovy kommunikativnoy teorii i tekhnologii inoyazychnogo obrazovaniya: metodicheskoye posobiye dlya prepodavateley russkogo yazyka kak inostrannogo / E. I. Passov, N. E. Kuzovleva. - M.: Russkiy yazyk; Kursy, 2010. - 568 s.

УДК 371. 315 : 811. 111

I. В. ЗАЙЦЕВА, М. Л. ПИСАНКО

МОДЕЛЬ НАВЧАННЯ МАЙБУТН1Х Ф1ЛОЛОГ1В ВЕДЕННЯ АНГЛОМОВНО1 ДИСКУСИ НА ОСНОВ1 ПРОБЛЕМНИХ СИТУАЦ1Й

Описано модель навчання студентгв першого курсу факультетгв iноземних мов ведення дискуси на основi проблемних ситуацш та шляхи реал1зацИ цiеi моделi на заняттях з англшсько1 мови. Визначено й описано принципи, етапи навчання ведення дискуси, юльюсть аудиторних i позаудиторних годин, прийоми i методи навчання. Розкрито суть понять «модель», «комуткативно-дискусшЫ умтня», «метод навчання». Обтрунтовано поетапну реалiзацiю моделi навчального процесу в умовах кредитно-модульно'1' системи. Названо мету, об'ект i суб'екти навчання, що е важливим для створення моделi навчання майбуттх фiлологiв ведення дискусП на основi проблемних ситуацш.

Ключовi слова: дискуая, майбутнi фшологи, проблемт ситуаци, етап, комуткативно-дискусшт умтня, модель навчання, навчальний процес, юльюсть аудиторних i позааудиторних годин, принципи навчання.

И. В. ЗАЙЦЕВА, М. Л. ПИСАНКО

МОДЕЛЬ ОБУЧЕНИЯ БУДУЩИХ ФИЛОЛОГОВ ВЕДЕНИЮ АНГЛОЯЗЫЧНОЙ ДИСКУССИИ НА ОСНОВЕ ПРОБЛЕМНЫХ СИТУАЦИЙ

Описана модель обучения студентов первого курса факультетов иностранных языков ведению дискуссии на основе проблемных ситуаций и способы реализации этой модели на занятиях по английскому языку. Определены и описаны принципы, этапы обучения ведения дискуссии, количество аудиторных и внеаудиторных часов, приемы и методы обучения. Раскрыта сущность понятий «модель», «коммуникативно-дискуссионные умения», «метод обучения». Обоснована поэтапная реализация модели учебного процесса в условиях кредитно-модульной системы. Указаны цель, объект и субъекты обучения, которые являются важными для создания модели обучения будущих филологов ведению дискуссии на основе проблемных ситуаций.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.