Научная статья на тему 'МіЖНАРОДНИЙ ПіДХіД ДО УПРАВЛіННЯ БЕЗПЕКОЮ ТА єВРОПЕЙСЬКА іНФОРМАЦіЙНО-МОНіТОРИНГОВА СИСТЕМА COPERNICUS'

МіЖНАРОДНИЙ ПіДХіД ДО УПРАВЛіННЯ БЕЗПЕКОЮ ТА єВРОПЕЙСЬКА іНФОРМАЦіЙНО-МОНіТОРИНГОВА СИСТЕМА COPERNICUS Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
256
36
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
МОНИТОРИНГ / РИСК / УПРАВЛЕНИЕ БЕЗОПАСНОСТЬЮ / ЧРЕЗВЫЧАЙНЫЕ СИТУАЦИИ / ДИСТАНЦИОННОЕ ЗОНДИРОВАНИЕ ЗЕМЛИ / MONITORING / RISK / SAFETY MANAGEMENT / EMERGENCY SITUATIONS / EARTH REMOTE SENSING / МОНіТОРИНГ / РИЗИК / УПРАВЛіННЯ БЕЗПЕКОЮ / НАДЗВИЧАЙНі СИТУАЦії / ДИСТАНЦіЙНЕ ЗОНДУВАННЯ ЗЕМЛі

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Кропотов П. П., Бєгун В. В., Бєгун С. В.

Проаналізовано світовий досвід і підходи щодо організації моніторингу та попередження надзвичайних ситуацій на прикладі країн-членів Європейського Союзу, в яких діяльність щодо охорони довкілля почалася ще у 1972 році ухваленням кількох послідовних програм дій, заснованих на вертикальному та галузевому підходах до розв’язання екологічних проблем. Доведено, що питання моніторингу безпеки є актуальними в усьому світі, де практично в усіх провідних країнах із метою запобігання несприятливим і небезпечним природним явищам та процесам, а також техногенним катастрофам, для збору даних, їх обробки й узагальнення, прийняття управлінських рішень, видачі сигналів оповіщення й команд на відповідні дії розроблено та створено системи моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій. Характерною особливістю функціонування цих систем є наявність потужної космічної та авіаційної складової з можливостями дистанційного зондування Землі, а визначення та аналіз загроз і ризиків, оцінка та побудова матриці ризиків, розробка можливих сценаріїв їх реалізації, заходи з управління ризиками і їх регулярні перегляди є основними компонентами політики запобігання на всіх рівнях управління. Проведено огляд заходів, які здійснюються ООН у рамках виконання Сендайської рамкової програми зі зниження ризику катастроф на 2015-2030 рр., зокрема, створення і впровадження системи онлайн моніторингу, що дає змогу відстежувати тенденції та проводити порівняння по регіонах, країнах відповідно до цілей і показників програми. На прикладі європейської інформаційно-моніторингової системи Copernicus проведено аналіз підходу Європейського Союзу до моніторингу та прогнозування надзвичайних ситуацій. Визначено необхідність створення сучасної системи моніторингу та прогнозування надзвичайних ситуацій в Україні, яка б могла бути інтегрованою з системою Copernicus, а також вказано на доцільність створення національної платформи зниження ризиків катастроф як ефективного механізму, що дасть змогу істотно підвищити рівень захисту населення і довкілля.Проанализированы международный опыт и подходы к организации мониторинга и предупреждения чрезвычайных ситуаций государств-членов Европейского союза, где деятельность в природоохранной сфере началась в 1972 году с утверждения нескольких последовательных программ действий, основанных на вертикальных и секторальных подходах к решению экологических проблем. Доказано, что вопрос мониторинга безопасности актуален во всем мире, где практически всеми ведущими странами для предотвращения неблагоприятных и опасных природных явлений и процессов, а также антропогенных катастроф, для сбора данных, обработки и обобщения, принятия управленческих решений, выдачи сигналов для оповещения и команд на соответствующие действия разработаны системы мониторинга и прогнозирования чрезвычайных ситуаций. Характерной особенностью функционирования этих систем является наличие мощной космической и авиационной составляющей дистанционного зондирования Земли, а определение и анализ угроз и рисков, оценка и построение матрицы рисков, разработка возможных сценариев их реализации, меры по управлению рисками и их регулярный пересмотр являются основными компонентами политики предотвращения на всех уровнях управления. Проведен обзор деятельности Организации Объединенных Наций, которая осуществляется в рамках Сендайской рамочной программы для уменьшения опасности стихийных бедствий на 2015-2030 годы, в частности, создание и внедрение интерактивной системы мониторинга, которая позволяет отслеживать тенденции и проводить сравнение по регионам, странам в соответствии с целями и показателями программы. На примере европейской информационно-мониторинговой системы Copernicus проведен анализ подхода Европейского Союза к мониторингу и прогнозированию чрезвычайных ситуаций. Определена необходимость построения современной системы мониторинга и прогнозирования чрезвычайных ситуаций в Украине, которая могла бы быть интегрирована с системой Copernicus, а также указано на целесообразность создания национальной платформы для снижения рисков стихийных бедствий как эффективного механизма, который позволит значительно повысить уровень защиты населения и окружающей среды.The world experience and approaches on organization of monitoring and prevention of emergency situations are analyzed using the example of European Union member-states, where the activity on environment protection has started since 1972 by approving a few consistent programmes of action based on vertical and sectoral approach to the ecological problems solution. It has proved that the issue of safety monitoring is relevant all over the world, where almost in all leading countries the monitoring and prediction systems of the emergency situations designed and established. The main purpose of such systems is the prevention of natural phenomena and technogenic emergency situations and processes by monitoring data collection, processing and consolidation, by decision making with alarm signalization and recommended actions due to current situation. The availability of powerful satellite-based and UAV-based components with the possibility of Earth remote sensing is the characteristic feature of these systems. The identification and the analysis of risks and hazards, the evaluation and construction of risk matrix, the development of possible events scenario, the risk management measures with their periodic review are the main components of emergency prevention policy at all levels of management. The review of measures for the 2015-2030 period under the Sendai Framework for Disaster Risk Reduction of UNISDR is performed, in particular, the development and establishment of online monitoring system, which gives the possibility to carry out the cross-regions and cross-countries comparisons according to objectives and indexes of the Sendai Framework. The analysis of European Union approaches to the monitoring and prediction of emergency situations is performed using an example of Copernicus Programme. The necessity of development of modern monitoring and predicting of emergency situations system in Ukraine is proposed in this article. This system should be compatible and should be integrated with Copernicus Programme components. The expedience of the development of the national risk reduction platform is also pointed out in this article as the effective mechanism for the essential increasing of the level of the population and environment protection.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «МіЖНАРОДНИЙ ПіДХіД ДО УПРАВЛіННЯ БЕЗПЕКОЮ ТА єВРОПЕЙСЬКА іНФОРМАЦіЙНО-МОНіТОРИНГОВА СИСТЕМА COPERNICUS»

УДК 004.9:004.03

п.п. кропотов*, в.в. Бегун**, с.в. Бегун*

М1ЖНАРОДНИЙ П1ДХ1Д ДО УПРАВЛ1ННЯ БЕЗПЕКОЮ ТА еВРОПЕЙСЬКА шФОРМАЦшНО-МОшТОРИНГОВА СИСТЕМА COPERNICUS

Державна служба Украши з надзвичайних ситуацiй, м. Кшв, Украша

1нститут проблем математичних машин i систем НАН Украши, м. Кшв, Украша

Анотаця. Проанал1зовано свтовий doceid i тдходи щодо оргатзацп мониторингу та попере-дження надзвичайних ситуацт на npumadi крагн-члетв Свропейського Союзу, в яких дiяльнicть щодо охорони довктля почалася ще у 1972 роц ухваленням ктькох по^довних програм дт, засно-ваних на вертикальному та галузевому тдходах до розв 'язання екoлoгiчних проблем. Доведено, що питання монторингу безпеки е актуальными в усьому cвiтi, де практично в усх прoвiдних крагнах iз метою запoбiгання несприятливим i небезпечним природним явищам та процесам, а також техногенним катастрофам, для збору даних, гх обробки й узагальнення, прийняття управлтських ршень, видачi cигналiв оповщення й команд на вiдпoвiднi дИ розроблено та створено системи монторингу i прогнозування надзвичайних ситуацт. Характерною ocoбливicтю функщонування цих систем е наявтсть потужног кocмiчнoг та авiацiйнoг складовог з можливостями дистанцт-ного зондування Землi, а визначення та аналiз загроз i ризиюв, оцтка та побудова матриц ризиюв, розробка можливих сценарИв гх реалiзацiг, заходи з управлтня ризиками i гх регулярт перегляди е основними компонентами полтики запoбiгання на вах рiвнях управлтня. Проведено огляд захoдiв, яю здiйcнюютьcя ООН у рамках виконання Сендайськог рамковог програми зi зниження ризику катастроф на 2015-2030 рр., зокрема, створення i впровадження системи онлайн монторингу, що дае змогу вiдcтежувати тенденцИ та проводити пoрiвняння по регioнах, крагнах вiдпoвiднo до цыей i показниюв програми. На прикладi европейськог тформацтно-мотторинговог системи Copernicus проведено аналiз тдходу Свропейського Союзу до монторингу та прогнозування надзвичайних ситуацт. Визначено неoбхiднicть створення сучасног системи монторингу та прогнозування надзвичайних ситуацт в Украгш, яка б могла бути ттегрованою з системою Copernicus, а також вказано на доцтьтсть створення нащональног платформи зниження ризиюв катастроф як ефективного мехатзму, що дасть змогу icтoтнo тдвищити рiвень захисту населення i довюл-ля.

Ключов1 слова: монторинг, ризик, управлтня безпекою, надзвичайт ситуацИ, дистанцтне зондування Землi.

Аннотация. Проанализированы международный опыт и подходы к организации мониторинга и предупреждения чрезвычайных ситуаций государств-членов Европейского союза, где деятельность в природоохранной сфере началась в 1972 году с утверждения нескольких последовательных программ действий, основанных на вертикальных и секторальных подходах к решению экологических проблем. Доказано, что вопрос мониторинга безопасности актуален во всем мире, где практически всеми ведущими странами для предотвращения неблагоприятных и опасных природных явлений и процессов, а также антропогенных катастроф, для сбора данных, обработки и обобщения, принятия управленческих решений, выдачи сигналов для оповещения и команд на соответствующие действия разработаны системы мониторинга и прогнозирования чрезвычайных ситуаций. Характерной особенностью функционирования этих систем является наличие мощной космической и авиационной составляющей дистанционного зондирования Земли, а определение и анализ угроз и рисков, оценка и построение матрицы рисков, разработка возможных сценариев их реализации, меры по управлению рисками и их регулярный пересмотр являются основными компонентами политики предотвращения на всех уровнях управления. Проведен обзор деятельности Организации Объединенных Наций, которая осуществляется в рамках Сендайской рамочной программы для уменьшения опасности стихийных бедствий на 2015-2030 годы, в частности, создание и внедрение интерактивной системы мониторинга, которая позволяет отслеживать тенденции и проводить сравнение по регионам, странам в соответствии с целями и показателями программы. На примере европейской информационно-мониторинговой системы Copernicus проведен анализ подхода Европейского Союза к мониторингу и прогнозированию чрезвычайных ситуа-

© Кропотов П.П., Бегун В.В., Бегун С.В., 2019

ISSN 1028-9763. Математичш машини i системи, 2019, № 1

ций. Определена необходимость построения современной системы мониторинга и прогнозирования чрезвычайных ситуаций в Украине, которая могла бы быть интегрирована с системой Copernicus, а также указано на целесообразность создания национальной платформы для снижения рисков стихийных бедствий как эффективного механизма, который позволит значительно повысить уровень защиты населения и окружающей среды.

Ключевые слова: мониторинг, риск, управление безопасностью, чрезвычайные ситуации, дистанционное зондирование Земли.

Abstract. The world experience and approaches on organization of monitoring and prevention of emergency situations are analyzed using the example of European Union member-states, where the activity on environment protection has started since 1972 by approving a few consistent programmes of action based on vertical and sectoral approach to the ecological problems solution. It has proved that the issue of safety monitoring is relevant all over the world, where almost in all leading countries the monitoring and prediction systems of the emergency situations designed and established. The main purpose of such systems is the prevention of natural phenomena and technogenic emergency situations and processes by monitoring data collection, processing and consolidation, by decision making with alarm signalization and recommended actions due to current situation. The availability of powerful satellite-based and UAV-based components with the possibility of Earth remote sensing is the characteristic feature of these systems. The identification and the analysis of risks and hazards, the evaluation and construction of risk matrix, the development of possible events scenario, the risk management measures with their periodic review are the main components of emergency prevention policy at all levels of management. The review of measures for the 2015-2030 period under the Sendai Framework for Disaster Risk Reduction of UNISDR is performed, in particular, the development and establishment of online monitoring system, which gives the possibility to carry out the cross-regions and cross-countries comparisons according to objectives and indexes of the Sendai Framework. The analysis of European Union approaches to the monitoring and prediction of emergency situations is performed using an example of Copernicus Programme. The necessity of development of modern monitoring and predicting of emergency situations system in Ukraine is proposed in this article. This system should be compatible and should be integrated with Copernicus Programme components. The expedience of the development of the national risk reduction platform is also pointed out in this article as the effective mechanism for the essential increasing of the level of the population and environment protection.

Keywords: monitoring, risk, safety management, emergency situations, Earth remote sensing. 1. Вступ

Питання мошторингу i прогнозування ризику надзвичайних ситуацш (НС) у розвинених крашах чггко вщображеш у законодавчих та нормативно-правових актах, зокрема, в €С дie низка нормативних докуменпв [1-3]. Лщерами з цих питань е США, Япошя та €С, де мо-шторинг небезпечних явищ, процеав, факторiв здшснюеться з обов'язковим розмщенням засобiв контролю на космiчних платформах та передачею отримано'1 шформацп на наземш центри мошторингу. Методи дистанцшного зондування земно'1 поверхш (ДЗЗ) дають змогу одночасно охоплювати велию за площею територп, забезпечувати оператившсть i повто-рювашсть визначення велико! кшькосп параметрiв земно'1 поверхш, здшснювати мошто-ринг, значно зменшуючи при цьому кшьюсть складних i трудомютких хiмiчних аналiзiв, що суттево спрощуе i знижуе собiвартiсть дослщжень. Так, Оксфордським ушверситетом шдтверджено, що використання аерокосмiчноi зйомки та комп'ютерних технологш дае можливють знизити вартють мошторингу до 90%, i вартють тако'1 шформацп постшно знижуеться. Але ефектившсть дослщження характеристик земно'1 поверхш та процеав, що вщбуваються на нш, за результатами ДЗЗ найчаспше може бути досягнута тшьки тд час сумюно'! обробки даних, одержаних у рiзний час рiзними зшмальними системами, з рiзних аерокосмiчних апара^в, у рiзних дiапазонах.

Варто зазначити, що систем мошторингу НС у окремих крашах €С немае, проте спшьною системою ведеться мошторинг довкшля, якосп поверхневих водойм (басейшв окремих рiчок, озер), якостi шдземних вод, повiтря тощо.

Метою cmammi е обгрунтування доцiльностi створення в Укрш'ш сучасно! системи мошторингу та прогнозування надзвичайних ситуацш на OOTOBi аналiзу мiжнародного до-свщу щодо запобiгання надзвичайних ситуацiй, визначення можливих шляхiв штеграцп даних мошторингу до Свропейсько! шформацшно-мошторингово! системи Copernicus та доцшьносп створення нацюнально! платформы зниження рнзнюв катастроф.

2. МПжнародний досвiд та заходи, що здiйснюються УкраТною у сферi зменшення ри-зикчв катастроф

У лютому 2009 р. Свропейська Комiсiя ухвалила комюшке щодо Соцiального пiдходу до запоб^ання природних i антропогенних катастроф, в якому визначила процедури загаль-ного алгоритму запоб^ання катастроф (рис. 1) на основi концепцп ризик-орiентованого тдходу (РОП) i запропонувала заходи для мiнiмiзацii впливу катастроф.

Визначення Анал1з Матриця Розробка Заходи

загроз ризиюв ризику сценарнв управлiння

Рисунок 1 - Алгоритм запобнання катастроф

Search for maps:

Search layer

Selectable layers (5) X

* X

Hochwasserrueckhaltebecken

A

X

8) Talsperren

a

x

® Fluss u Kuestendeich

jk

X

</ extreme Hochwasserereignisse

y Bevölkerungsstand [Anzahl je с Geschlecht Insgesamt.

G) Ор®п В Save Q

< >(öli3 a ?! и н j ?

H

\ Tools

Vt^*1

V

Map • Map grey

Search for a place Aerophotos

JN

No background

Vv

Л \\

»

лшаю

A

•Ft

Шг

Л

L

cv

S4

r \

S GeoBasis-DE / BKG 2018 Í EuroGeographics 'erms or use

Seal* 1: 577792

■h '

i

к щ [

— I

c\

JE ^ТЩё

i J 1u

"" . .. пи

X- 2946098.75590 y- 5696495.57039

DHDN / Gauü-Krúger Zone 2

Рисунок 2 - Приклад карти ризику затоплень (джерело даних: http://www.geoportal.de/DE/Geoportal/Karten/karten.html?lang=de&lang=en&wmcid=64)

Документ закликав до розробки пол^ики €С та окремих краш, що пiдтримувала б цикл мiшмiзащi наслiдкiв катастроф: запобiгання - готовшсть - реагування - вiдновлення. Пол^ика запобiгання катастроф на основi аналiзу ризику та розробки на основi цього ана-лiзу заходiв управлшня ризиком була визначена як основна на вах рiвнях управлiння без-пекою. При цьому розгляд основних можливих природних i техногенних катастроф мае бути з урахуванням впливу майбутньоi змiни клiмату.

Украша, у 2014 рощ тдписавши угоду про асощащю з €С, узяла на себе зо-бов'язання щодо iмплементащi вимог директив з безпеки, а саме: Директиви Севезо III [1] та Директиви управлтня ризиками затоплення [2]. Директива про ощнку i управлтня ри-зиками затоплення вказуе на необхщшсть розробки кожною державою загальних спещаль зованих карт (рис. 2), на яких буде вказано райони, потенцшно схильнi до затоплення з градащею частоти ризиюв таких затоплень. Подiбнi карти мають мiстити iнформацiю щодо чисельносп населення затоплювано! територп, iнформацiю щодо виду економiчноi дiя-льностi на таких територiях, потенцiйно небезпечних об'екпв та iншi данi, якi можуть бути важливими для цього питання. На основi цих карт мають бути розроблеш плани з управлтня ризиками затоплення. Для ощнки ризику затоплень обов'язково треба враховувати опис затоплень, що вщбулися у минулому, i 1'х наслiдки для навколишнього середовища та здоров'я людей.

Державною службою Украши з надзвичайних ситуащй (ДСНС) як вщповщальним органом за впровадження Директиви [2] у 2018 рощ вже завершено заходи з прийняття нормативно-правово! бази щодо наближення нащонального законодавства до положень Директиви, зокрема, впродовж 2016-2018 роюв забезпечено прийняття низки законодав-чих акпв [4-7]. Спшьно з Мiнiстерством природи, Державним водним агентством, Украш-ським пдрометеоролопчним центром та Украшським гiдрометеорологiчним шститутом проведено попередню оцiнку ризикiв затоплення ^ як результат, визначено територп, якi мають потенцiйно значнi ризики затоплення в уах районах рiчкових басейнiв Украши. Так, за результатами проведено! попередньо! оцiнки ризикiв затоплення в Укрш'ш визначено 221 територп, що мають потенцiйно значш ризики затоплення, протяжнiсть цих те-риторiй становить 8 748 км. Найбшьша кiлькiсть таких територiй розташована у рiчкових басейнах рiчок Дшстер (86 територiй протяжнiстю 2 903 км), Дншро (29 територiй - 2 734 км) та Дунай (47 територш - 1 993 км) [8]. Отже, ДСНС Украши здшснюе заходи щодо управлтня ризиками затоплення у ч^кш вщповщносп з вимогами €С, зокрема, наступ-ними етапами е розроблення карт загроз i ризикiв затоплення та пiдготовчi процедури щодо розроблення плашв управлiння ризиками затоплення.

Щодо наближення нащонального законодавства до вимог Директиви СЕВЕЗО роз-роблено проект Закону Украши [9] про внесення змш у чинне законодавство. Крiм цього, розроблено проект Закону Украши про розроблення системи добровшьного страхування цившьно! вщповщальносп суб'ек^в господарювання для запровадження альтернативних механiзмiв забезпечення належного рiвня техногенно! i пожежно! безпеки [10]. Проте, на нашу думку, зроблеш й помилковi рiшення щодо шспекцшних перевiрок безпеки об'ектiв прийняттям ново'1' процедури бально'1' оцiнки ризику [11]. Розроблена з метою достовiрноi ощнки запропонована постановою [11] «бальна» система ощнки ризику вимагае вщ оаб, якi здiйснюють державний нагляд, глибоких знань технологiчних процесiв виробництва суб'екпв, що перевiряються, або залучення до таких перевiрок стороннiх експертiв з вщ-повiдними знаннями, iнакше такий контроль буде лише формальним.

Ниш на мiжнароднiй ареш широко визнаеться той факт, що щлеспрямоваш зусилля щодо зниження ризиюв техногенних катастроф i стихшних лих мають систематично штег-руватися у полiтику, плани i програми збалансованого розвитку. У документах ООН зба-лансований розвиток, подолання бщносп, належне управлiння i зниження ризику катастроф е взаемозалежними та пов'язаними завданнями, i тому для 1'х ефективного виршення у майбутньому наголошуеться на активiзацii зусиль зi створення на региональному й загаль-нодержавному рiвнях необхщних передумов для зменшення цього ризику. Такий тдхщ багатьма крахнами визнаеться як важливий складовий елемент для досягнення узгоджених на мiжнародному рiвнi завдань збалансованого розвитку вщповщно до щлей Декларацii тисячолiття [12]. Важливють координацii зусиль зi зниження ризику стихшних лих на мiж-народному i регiональному, а також нащональному та мiсцевому рiвнях в останш декiлька

роюв знайшла свое вщображення у низщ рамкових багатостороншх м1жнародних програм i декларацш [13-15]. Серед них особливе значення мае «1окогамська стратепя безпечшшо-го св^у» [13], що була прийнята у 1994 р. i зараз е базовим документом ООН у сферi зниження ризику стихшних лих i пом'якшення ïx негативних наслщюв. На Всесвiтнiй конфе-ренци зi зниження ризику стихшних лих у 2005 р. представники урядiв 168 кран, включа-ючи Украшу, прийняли Хiогську рамкову програму дiй (ХРПД) на 2005-2015 рр. [14]. У програмi наголошувалося на необхщносп «пiдтримати створення i змщнення нащональ-них комплексних меxанiзмiв, таких як багатогалузевi нацiональнi платформи», а також наданш прiоритету заходам зi зниження ризику стиxiйниx лих на нащональному i мюце-вому рiвняx.

У цих документах визначаеться поняття «Нацiональна платформа зниження ризику катастроф» у крш'ш як певний мехашзм у виглядi форуму або комгтету за участю защкав-лених сторш, що слугуе для пропагування заxодiв зi зниження ризику на рiзниx рiвняx i забезпечуе координацiю зусиль, аналiз шформаци та надання рекомендацш за прюритет-ними напрямами, як вимагають вiдпрацювання заxодiв у рамках скоординованого проце-су. Нацiональна платформа мае виконувати функци координацiйного мехашзму для вклю-чення заxодiв зi зменшення ризикiв у полiтику, плани i програми розвитку тощо. Стратегь чною метою Нацiональноï платформи е тдвищення стiйкостi краши до негативних наслщ-кiв реалiзацiï катастроф у процес збалансованого розвитку держави шляхом виконання таких завдань [15]:

• утворити координацшний мехашзм ствпращ мiж зацiкавленими сторонами для пiдвищення ефективносп заxодiв зi зниження ризику лих;

• сприяти створенню необxiдниx передумов для розвитку культури запоб^ання катастрофам через тдвищення обiзнаностi щодо заxодiв зниження ризику лих i важливосп ïx залучення до пол^ики, планiв i програм збалансованого розвитку;

• сприяти штеграци зниження ризику лих до нащонально!' полiтики, плашв i програм соцiально-економiчного розвитку, а також у мiжнароднi програми надання допомоги.

Вщповщно до рекомендацш ООН оргашзащя, що виконуе функщю Нацiональноï платформи зниження ризику лих, повинна бути чинною установою з досить високим статусом, що мае можливють забезпечувати спiвпрацю мiж зацiкавленими сторонами, а також вщповщш повноваження для координаци зусиль у сферi запоб^ання катастрофам i зниження ризику ïx виникнення на нащональному рiвнi. Крiм того, цiй установi треба мати певш можливостi для забезпечення керiвництва процесом, а також ефективного виконання пол^ичних зобов'язань, мобiлiзацiï необхщних ресурсiв i знань у сферi зниження ризику лих. Про створення Нащонально'1' платформи кра'1'на мае повщомити керiвника регiональ-ного пiдроздiлу з просв^ницьких програм секретарiату Мiжнародноï стратеги зниження небезпеки лих ООН офщшним листом вщ установи, яка вщповщае за процес зниження ризику лих у держава Незважаючи на залучення Украши до Хюгсько'1' рамково'1' програми та позитивний досвщ функцiонування нащональних платформ у кра'1'нах Свропи та СНД, у нашiй державi доа не створено такого меxанiзму. Треба вщзначити, що серед сусiднix ев-ропейських кра'1'н вiдповiдна платформа ниш функщонуе у Польщi, Угорщинi, Туреччиш. Привертае увагу той факт, що серед уах европейських нацiональниx платформ зниження ризику стихшних лих бшьша частина (18) мае статус державно'1' установи, i лише три фун-кщонують як неурядовi органiзацiï.

Украша, як i iншi краïни-учасницi ООН, спрямовуе сво'1' зусилля на створення поте-нцiалу протидiï стиxiйним лихам на державному та мiсцевому рiвняx i використовуе для досягнення ще'1' мети принципи Сендайсько'1' рамково'1' програми зi зниження ризикiв [15] та резолюци ООН щодо показникiв ризику [16]. З метою унiверсалiзацi'ï даних, яю надаються крахнами у рамках мошторингу до 2030 року, потрiбно:

• добитися значного зниження св^ового piBra смертности внаслiдок стихiйних лих, щоб у пеpiод 2020-2030 pокiв середня кшьюсть таких смертей i3 розрахунку на 100 000 оаб була меншою, нiж у 2005-2015 роках (цшь А);

• домогтися значного скорочення кшькосп постраждалих осiб у загальносв^овому масштабi, щоб у перюд 2020-2030 pокiв середня кiлькiсть оаб, якi постраждали вiд лих, з розрахунку на 100 000 оаб була меншою, шж у 2005-2015 роках (цшь В);

• скоротити пpямi економiчнi втрати вiд стихшних лих вщносно свiтового валового внутршнього продукту (цiль C);

• значно зменшити шкоду, заподiяну стихiйними лихами об'ектам критично'1 шфра-структури, та збитки у виглядi порушень роботи основних служб, включно з медичними установами й навчальними закладами, зокрема, й за рахунок змщнення 1хнього потенщалу протидп (цiль D);

• значно збшьшити кiлькiсть краш iз нацiональними та мiсцевими стpатегiями зi зменшення pизикiв стихiйних лих (цшь Е);

• посилити мiжнаpодну ствпрацю з кранами, що розвиваються, через надання 1'м достатньо'1 та неперервно'1 пiдтpимки у pеалiзацiï ухвалено'1 на нащональному piвнi пол^и-ки у рамках виконання (цшь F);

• ютотно покращити ситуацiю з наявшстю систем раннього запобiгання, якi охоп-люють piзнi види загроз, шформацп та оцiнок pизикiв стихiйних лих, а також розширити доступ до них (цшь G).

ДСНС Украши забезпечено збip даних про наслщки вщ надзвичайних ситуацiй в Укрш'ш за 2015-2017 роки за показниками цшей А-G щодо зменшення ризиюв стихшних лих та надано ïx до онлайн-ресурсу упpавлiння ООН (Senday Framework Monitor). Слiд зазначити, що шструмент онлайн-монiтоpингу Сендайськоï pамковоï програми е важливою пiдсистемою збору даних про втрати вщ катастроф (DesInventar Sendai), що дае змогу створювати та пiдтpимувати повнiстю сумiснi бази даних втрат, яю можуть бути викорис-танi для збору даних, необхщних для глобальних цiлей A, B, C i D. Даш, необхщш для мо-нiтоpингу цих iндикатоpiв, детальнi теxнiчнi рекомендацп для коpистувачiв краши та ïx узгодження з онлайновою системою надано у техшчному кеpiвництвi для монiтоpингу та зв^ування про прогрес у досягненш глобальних цiлей Сендайсько'1' рамково'1' програми [16]. Основш показники, монiтоpинг яких здшснюеться в рамках досягнення вщповщних цiлей:

• A-1. Число загиблих та осiб, що пропали без вют у pезультатi лих на 100 000 оаб;

• A-2. Число загиблих у результат лих на 100 000 оаб;

• A-3. Число оаб, що пропали без вют у pезультатi лих на 100 000 оаб;

• B-1. Число безпосередньо постраждалих у результат лих на 100 000 оаб;

• B-2. Число оаб, що зазнали калщтва або постраждалих вщ хвороб у pезультатi лих на 100 000 оаб;

• B-3. Число оаб, житло яких було пошкоджено у pезультатi лих;

• B-4. Число оаб, житло яких було знищено у результат лих;

• B-5. Число людей, засоби до юнування яких постраждали або були знищеш у результат лих;

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

• С-1. Пpямi економiчнi втрати, пов'язанi з лихами по вщношенню до свiтового валового внутршнього продукту (складений показник);

• С-2. Пpямi втрати у сшьському господаpствi, пов'язанi з лихами. Сшьським гос-подарством вважаються сшьськогосподарсью культури, тваринництво, риболовля, бджшь-ництво, аквакультура та люне господарство, а також пов'язаш з ними об'екти та шфра-структура;

• С-3. Пpямi економiчнi втрати всix iншиx пошкоджених або зруйнованих промис-лових активiв, пов'язаних з лихами;

• С-4. Прямi eK0H0Mi4Hi втрати в житловому сектор^ пов'язанi з лихами;

• С-5. Прямi eKOHOMi4Hi втрати у результат! пошкодження або руйнування найваж-ливiших об'eктiв iнфраструктури у результат лих;

• С-6. Прямi економiчнi втрати у зв'язку i3 пошкодженням або руйнуванням культурного надбання у результат лих;

• D-1. Збиток, обумовлений лихами, нанесений найважлившим об'ектам шфра-структури (складений шдикатор);

• D-2. Кiлькiсть зруйнованих або пошкоджених медичних закладiв у результат лих;

• D-3. Кшькють зруйнованих або пошкоджених навчальних закладiв у результатi

лих;

• D-4. Число шших зруйнованих або пошкоджених будiвель та об'eктiв шфраструк-тури у результат лих;

• D-5. Число збо'1'в у робот основних служб у результат лих (складений шдикатор);

• D-6. Число збо'1'в у системi осв^и у результат лих;

• D-7. Число збо'1'в у медичному обслуговуванш у результат лих;

• D-8. Число збо'1'в у робот шших основних служб у результат лих.

Деяю з указаних показниюв передбачають дезагрегащю (деталiзацiю) за типом за-гроз, статтю та вшом постраждалих, типом втрачених (пошкоджених) активiв, територiа-льним подiлом.

Отже, створення та ефективне функщонування мiжнародних систем для збору даних, ix обробки i узагальнення, прийняття рiшень, видачi сигналiв оповiщення та команд на вщповщш ди визнано прюритетними завданнями у багатьох кранах свiту, й Украша приеднуеться до цього. Характерною особливютю функцiонування цих систем е наявнiсть модулiв ДЗЗ.

С низка мiжнародниx iнiцiатив, спрямованих на використання даних ДЗЗ для запо-б^ання й лшвщацп НС та екстреного реагування. До них слщ вщнести мiжнародну глоба-льну систему GEOSS, Мiжнародну xартiю щодо космосу та великих катастроф, Партнерство з комплексно! стратеги глобальних спостережень, Глобальний мошторинг в штересах охорони навколишнього середовища та безпеки (GMES), Програму запоб^ання та зменшення наслщюв стиxiйниx лих Всесв^ньо! метеоролопчно! оргашзаци, Платформу ООН UN-SPI DER, Мiжнародну iнiцiативу International Charter «Space and Major Disasters», Програму Copernicus Свропейського Союзу.

3. Свропейська шформацшно-мошторингова система Copernicus

Серед найкращих зразюв мiжнародниx систем спостереження та прийняття ршень iз ви-користанням ДЗЗ е програма Свропейського Союзу Copernicus [3, 17, 18], яка забезпечуе вс сторони (краши), що беруть участь у лшвщацп наслщюв стихшних лих, техногенних НС i гуманiтарниx криз, своечасною та точною геопросторовою iнформацiею, яку отри-мують iз супутникiв ДЗЗ та шших джерел. Дiяльнiсть у рамках програми Copernicus роз-почата на основi нормативних документiв [19, 20] у 2007-2008 рр. Космiчна частина шфо-рмащйно'1 системи Copernicus обслуговуеться набором спещальних супутникiв (сiмейства Sentinel) та мiсiй, що надають допомогу (дiевi комерцiйнi та громадськi супутники). Супу-тники Sentinel спецiально розроблеш для задоволення потреб служб Copernicus та ixrnx користувачiв. З моменту запуску Sentinel-1A (рис. 3) у 2014 рощ Свропейський Союз роз-почав програму з розмщення амейства з майже 20 супутникiв на орбт на перiод до 2030 року.

У рамках ще'1 програми пропонуються iнформацiйнi послуги щодо даних супутни-кового спостереження за Землею та локальних даних (не з космосу). Програма координу-еться та управляеться Свропейською Комiсiею. Copernicus упроваджуеться у партнерствi з крашами-членами СС, Свропейською космiчною агенщею (ESA), Свропейською оргашза-

щею з експлуатацп метеоpологiчниx супутникiв (EUMETSAT), Свропейським центром з середньострокового прогнозу погоди (ECMWF), агенщями GC, Mercator Océan та краша-ми, з якими тдписано мiжнаpоднi угоди. Млжнародне спiвpобiтництво е важливою части-ною програми Copernicus i спрямовано на пщтримку глобальноï pолi GC щодо внеску у виpiшення глобальних проблем та виклиюв. У свiтлi пол^ики поширення шформацп у рамках Програми доступ до даних Copernicus викликае тдвищений штерес, тому у даному контекст GC шукае можливостi щодо обмшу даними на користь програми Copernicus. Таким чином, найшвидший споаб отримати доступ до даних програми Copernicus у частиш даних, для доступу до яких потpiбна автентифшащя, це пропозищя обмiну даними локаль-них спостережень з Украши. Державне космiчне агентство Украши та Gвpопейська Комь сiя пiдписали Угоду про ствробггництво в галузi доступу до даних i використання даних супутниюв «Sentinel» програми «Copernicus». Церемошя пiдписання Угоди вiдбулася 25 травня у рамках вiзиту делегацп Державного космiчного агентства (ДКА) Украши на чолi з Головою Павлом Дегтяренком до м. Брюссель (Коpолiвство Бельпя) [21, 22]. В обмiн на це ДКА Украши надае вшьний вщкритий доступ до даних власних супутникiв для використання у пpогpамi Copernicus. Обмiн даними мiж серверами ДКА Укра!ни та серверами програми Copernicus здшснюеться з використанням високошвидюсного з'еднання data hub to data hub.

1нформацшш послуги авторизованим користувачам Програми Copernicus надаються безкоштовно з вiдкритим доступом. Це стосусться тiльки даних з низькою та середньою просторовою роздiльною здатнiстю [23].

Обробка шформацшних потокiв у Copernicus наведена на рис. 4. Користувач у за-лежносп вiд рiвня доступу мае можливiсть працювати як з необробленими даними прямих спостережень, так i використовувати результати обробки та прогнозних розрахунюв у зру-чному для сприйняття видi. Для роботи з потоками необроблених даних прямих спостере-

жень надаються докладш шструкцп користувачiв, в яких наведено структуру даних та ix формат (https://sentinel.esa.int/). Copernicus також збирае шформащю з in-situ систем (лока-льнi данi), таких як наземш станцп, якi доставляють даш, отриманi безлiччю датчикiв на земл^ на морi або у поверг У результатi для моделювання процеав в атмосферi, океанах та на поверхш землi використовуються не тшьки данi супутникових спостережень, а й даш локальних наземних, атмосферних та морських систем вимiрювання. Головне призначення даних локальних спостережень (не з космосу) полягае в уточненш даних супутникових спостережень та для перюдичного калiбрування систем супутникового спостереження. В результат обробки даних спостережень та моделювання створюються рiзноманiтнi поточ-ш та прогнознi тематичнi карти, виявляються особливостi та аномалп, е можливють перегляду та уточнення статистичних даних.

Рисунок 4 - !нформацшш потоки у програм1 Copernicus

1нформащя, яка отримуеться системою, оптимiзуеться через шють тематичних по-токiв послуг Copernicus:

1. Служба мониторингу атмосфери (CAMS).

2. Служба мошторингу морського середовища (CMEMS).

3. Служба мошторингу землi (CLMS).

4. Служба змши клiмату (C3S).

5. Служба безпеки Copernicus.

6. Служба надзвичайних ситуацш Copernicus EMS.

Наприклад, кiнцевi оброблеш данi монiторингу щодо складу атмосфери, отримаш на основi даних супутника Sentinel-5P (Precursor) для Киева, наведеш на рис. 5. На рис. 5 наводяться концентрацп озону та дюксиду азоту у мкг/м3, у той же час первинш необроб-ленi данi супутникового спостереження - це вимiрянi спектри випромiнювання в дiапазонi довжин хвиль вiд 270 нм до 2385 нм. Тобто величини концентрацш розраховуються на основi даних щодо поглинання електромагнiтного випромшювання при проходженнi через атмосферу.

Розглянемо бшьш детально Службу надзвичайних ситуацiй Copernicus EMS, яка надае вам учасникам управлшня природними катастрофами, техногенними надзвичайни-ми ситуацiями та гуманiтарними кризами своечасну i точну геопросторову шформащю, отриману з даних супутникового спостереження та з локальних (in-situ) джерел даних.

Служба Copernicus EMS складаеться iз двох компонентв:

• компонент карт;

• компонент раннього запоб^ання.

Компонент карт (Copernicus EMS-Mapping) забезпечуе вищезгаданi суб'екти (голо-вним чином органи цившьного захисту та гуманiтарнi установи з надання допомоги) картами на основi супутникових знiмкiв. Служба розпочала свою дiяльнiсть 1 квiтня 2012 року, наукова тдтримка здшснюеться Спiльним науково-дослiдним центром Свропейсько'1' Комiсii (JRC).

Рисунок 5 - Приклад супутникових даних

Продукти, що генеруються сервiсом, можуть використовуватися як у виглядi циф-рових або друкованих карт, так i можуть бути об'еднаш з iншими джерелами даних (на-приклад, у виглядi наборiв цифрових функцiй у геоiнформацiйнiй систем^ для пiдтримки геопросторового аналiзу та процеав прийняття рiшень органами управлшня у надзвичай-них ситуацiях. Copernicus EMS-Mapping може тдтримувати всi етапи циклу управлшня надзвичайними ситуащями: готовшсть, запобiгання, зменшення ризику катастроф, реагу-вання на надзвичайнi ситуацп та вщновлення.

Компонент раннього запобiгання (Early Warning Component of the Copernicus EMS) складасться з трьох рiзних систем:

• Свропейська система пошформованосп про повенi (EFAS), яка надае iнформацiю щодо поточних i прогнозованих повеней в Gвропi з прогнозом до 10 дшв;

• Свропейська шформацшна система лiсових пожеж (EFFIS), яка надае шформащю майже у реальному час та iсторичну шформащю про лiсовi пожеж й режими люових пожеж у регюнах Свропи, Близького Сходу та Швшчно'1' Африки;

• Свропейська обсерваторiя посух (EDO), яка надае шформащю, що стосуеться по-сухи, та запоб^ання ii для Свропи.

Глобальна система пошформованосп про повенi (GloFAS), Глобальна шформацшна система пожеж (GWIS) i Глобальна обсерваторiя посухи (GDO) доповнюють систему раннього запобiгання на глобальному рiвнi.

Служба Copernicus EMS надае шформащю лише авторизованим користувачам без-коштовно як у режимi надзвичайно'1 ситуацп, так i у режимi «нетермшового» реагування, для пщтримки захoдiв з управлшня надзвичайними ситуацiями, не пов'язаними з негайним реагуванням (затримка у час вщ одше'1 до трьох годин).

Система кoсмiчних спостережень програми Copernicus базуеться на використанш даних спостережень шести амейств супутникiв: Sentinel-1, Sentinel-2, Sentinel-3, Sentinel-4, Sentinel-5, Sentinel-6. Кожне сiмeйствo супутникiв складаеться iз двох або чотирьох супут-никiв. Частину супутниюв вже виведено на орбггу, а частина ще знаходиться на етат роз-робки чи пщготовки до запуску.

На цих супутниках використовуеться спектрометричне обладнання, яке працюе в дiапазoнi довжин хвиль вщ 270 нм до 12000 нм, радарне обладнання, яке працюе на частотах 5,41 ГГц,13,575 ГГц, 23,8 ГГц та 36,5 ГГц. Бшьшють даних, яю спостер^аються за до-помогою супутникiв, визначаються з середньою (300-500 м) та низькою (1-50 км) просто-ровою роздшьною здатнiстю. Але дoступнi також даш з високою (10-60 м) та надвисокою (до 1,5 м) роздшьною здатшстю, а висота супутником Sentinel-3 визначаеться з точшстю до 3 см. Час доступу до даних, переданих iз супутникiв, складае вщ одше'1 години до п'яти дiб у залeжнoстi вiд конкретного набору даних та piвня доступу.

Розглянемо бшьш докладно перетворення шформацп на пpикладi служби C3S (рис. 6, 7). Особливють служби C3S полягае у використанш як початково'1 шформацп даних вимipювань вiд уах сiмeйств супутникiв Sentinel, тому щодобовий обсяг первинно'1 шформацп, яка надходить вщ супутникiв, складае величину бшьше 3 ТБ.

Рисунок 6 - Перетворення шформацп вщ необроблених даних до кшцевого користувача (джерело: https://climate.copernicus.eu/climate-data-store)

Обробка шформацп в шформацшних системах проекту Copernicus розбиваеться на три piвнi: L0; L1; L2. Iнoдi piвнi L1 та L2 додатково роздшяють ще на два пiдpiвнi. На piвнi L0 обробляються даш прямих вимipiв вiд вимipювальних систем супутниюв. Вони посту-пають на наземш системи обробки даних у зааpхiвoванoму видi. У peзультатi poзаpхiву-вання та застосування процедури калiбpування вимipювальних систем визначаються абсо-лютш величини паpамeтpiв спeктpiв, якi передаються на piвeнь L1. Якщо до даних piвня L0 мають доступ тшьки наукoвцi служби обслуговування супутниюв та розробники вiдпo-вiднoгo програмного забезпечення, то до piвня L1 вже мають доступ науковщ, яю створю-ють poзpахункoвi мoдeлi взаемодп eлeктpoмагнiтнoгo випpoмiнювання з середовищем з метою бшьш точного визначення паpамeтpiв середовища на oснoвi спектрометрично'1' ш-фopмацii, будь-то ультpафioлeтoвий, видимий чи шфрачервоний дiапазoн або pадаpнi даш.

„rue«"8, DATA

IN'

in'raS

petaWteS

Визначеш таким чином на основi спектрометрично'1 шформацп фiзичнi параметри (темпе-ратури, концентраций швидкостi, напрями швидкостi та ш.) передаються на рiвень L2 та доступнi широкому колу науковщв. Данi рiвня L2 зазвичай використовуються у моделях атмосфери, океанiв, земно! поверхнi, iнших екологiчних систем для передбачення змши у часi (прогнозш моделi). Приклад багаторiвневоi обробки шформаци наведено для амейст-ва супутниюв Sentinel-4 (рис. 8), данi з яких також будуть використовуватися службою C3S.

У випадку служби C3S йдеться про щоденнi обсяги бшьше 3 ТБ ново'1 шформацп на рiвнях L0 та L1 (рис. 6, 7) i суттеве зменшення обсягiв шформацп на рiвнi L2. Докладна iнфраструктура з обробки шформацп наведена на рис. 7. Взаемодiя з користувачами шформаци здшснюеться через веб-штерфейс. Видно, що доступ до шформаци мають тiльки аутентифшоваш користувачi. Далi, у залежностi вщ рiвня доступу, користувач може ско-ристатися набором iнструментiв для отримання потрiбноi кшцево! шформацп чи розробля-ти та тестувати системи (шструменти) обробки первинно'1 та вторинно'1 шформацп.

Рисунок 7 - 1нфраструктура з обробки шформацп (джерело: https://climate.copernicus.eu/climate-data-store)

Даш та моделi европейського проекту Copernicus можуть стати потужним шстру-ментом прогнозно! частини нацюнально! платформи зниження ризиюв катастроф. Тому потрiбно ефективно скористатися можливостями доступу до шформацшних потоюв проекту Copernicus, яю мае Державне космiчне агентство Украши, при розробцi та реалiзацii нацюнально! платформи зниження ризикiв катастроф.

Рисунок 8 - Багаторiвнева обробка шформаци вщ супутника Sentinel-4 (джерело: https://www.eumetsat.int/website/wcm/idc/idcplg?IdcService=GET_FILE&dDocName=PDF_CONF_P_S 1_10_STARK_V&RevisionSelectionMethod=LatestReleased&Rendition=Web)

4. Висновки

Проанал1зувавши м1жнародний досвщ з оргашзаци та функцюнування систем мошторингу безпеки, стало очевидно, що створення в Укршш сучасно'1 системи мошторингу i прогно-зування надзвичайних ситуацiй, а також нащонально! платформи зниження ризику катастроф, повинно стати прюритетним завданням. Державна служба Украши з надзвичайних ситуацш мае стати провiдною установою для створення i функцiонування таких шституць ональних складових в Укршш, що також знаходить тдтвердження у вимогах Кодексу ци-вiльного захисту Украши.

До участ у нацiональнiй платформi зниження ризику катастроф доцiльно залучити представниюв зацiкавлених центральних органiв виконавчо! влади (зокрема, Мiнiстерства внутрiшнiх справ, Мшютерства екологи та природних ресурав, Мiнiстерства будiвництва, житлово-комунального господарства та регионального розвитку, Мiнiстерства охорони здоров'я, Мшютерства шфраструктури, Мiнiстерства аграрно! пол^ики, Нацюнально'1 по-лщи, Державного агентства люових ресурсiв, Державного агентства водних ресурсiв), нау-кових установ (Нацюнально! академи наук Украши, Нацiонального шституту стратегiчних дослiджень), спецiалiстiв iз тих регюшв Украши, якi найбiльше потерпають вiд стихiйних лих i техногенних катастроф. Важливою також е участь мiжнародних органiзацiй, насам-перед ООН, Представництва €С, Товариства Червоного Хреста Украши тощо.

Пiсля створення система мошторингу i прогнозування надзвичайних ситуацш та нацюнальна платформа координуватимуть зусилля краши у сферi зниження ризиюв катастроф, а також мобшзуватимуть ресурси приватних компанiй i мiжнародних органiзацiй. Ефективне функцiонування цих систем матиме низку переваг, зокрема, сприятиме як шд-вищенню мiжнародного iмiджу краши через дотримання взятих зобов'язань, так i знижен-ню ризику катастроф, зменшенню завданих ними збитюв i витрат на !х лшвщащю, дасть змогу iстотно пiдвищити рiвень захисту населення i довкiлля.

Прискорення впровадження директиви 2012/18/EU та пов'язаних нормативних до-кументiв дасть можливють перейти на новий рiвень управлшня безпекою на основi ризик -орiентованого пiдходу, що разом iз впровадженням процедур монiторингу за стандартами €С сприятиме розвитку iнформацiйних технологий у сферi безпеки Украши. Даш та моделi европейського проекту Copernicus можуть стати потужним шструментом прогнозно'1 час-тини нацюнально'1 платформи зниження ризиюв катастроф. Тому потрiбно ефективно ско-

ристатися можливостями доступу до шформацшних потоюв проекту Copernicus, як мае Державне космiчне агентство Украши, при розробщ та реалiзацii нацюнально'1 платформи зниження ризиюв катастроф. Наукове супроводження з обробки i аналiзу даних проекту Copernicus та зi створення мошторингово'1 та прогнозно! частин нацюнально'1 платформи зниження ризиюв катастроф, у тому чист системи монiторингу i прогнозування надзви-чайних ситуацiй, здатнi проводити 1нститути НАН Украши.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Directive 2012/18/EU of the European Parliament and of the Council of 4 July 2012 on the control of major-accident hazards involving dangerous substances, amending and subsequently repealing Council Directive 96/82/EC (Text with EEA relevance). Official Journal of the European Union. 2012. Vol. L197. P. 1-37.

2. Directive 2007/60/EC of the European Parliament and of the Council of 23 October 2007 on the assessment and management of flood risks (Text with EEA relevance). Official Journal of the European Union. 2007. Vol. L288. P. 27-34.

3. Annex to the Commission Implementing Decision on the Adoption of the Work Programme for 2019 and on the Financing of the Copernicus Programme. Annex 1. C (2018) 8513 final. Brussels: European Commission, 2018. 158 p.

4. Про внесения змш до деяких законодавчих акпв Украши щодо впровадження штегрованих тд-ход1в в управлшня водними ресурсами за басейновим принципом: Закон Украши. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1641-19.

5. Про затвердження порядку розроблення плану управлшня ризиками затоплення: постанова Ка-бшету Мшютр1в Украши вщ 04.04.2018 р. № 247. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/247-2018-п.

6. Про затвердження Методики попередньо1' оцшки ризиюв затоплення: Наказ Мшютерства внут-ршшх справ вщ 17 ачня 2018 р. № 30. URL: https: //zakon. rada. gov .ua/laws/show/z0153-18.

7. Про затвердження Методики розроблення карт загроз i ризиюв затоплення: Наказ Мшютерства внутршшх справ вщ 28 лютого 2018 р. № 153. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0350-18.

8. Впровадження Директиви 2007/60/СС Свропейського Парламенту та Ради вщ 23 жовтня 2007 року про оцшку та управлшня ризиками затоплення. Державна служба Украши з надзвичайних ситуацш. URL: http://www.dsns.gov.ua/ua/Vprovadghennya-Directiva-2007-60-EC-of-the-European-Parliament-and-of-the-Council-of-23-october-2007-on-the-assessment-and-management-of-flood-risks.html.

9. Про внесення змш до деяких законодавчих акпв Украши щодо об'екпв шдвищено1' небезпеки: Закон Украши. URL: http://www.drs.gov.ua/analysis projects/zu-pro-vnesennya-zmin-deyakyh-zakonodavchyh-aktiv-ukrayiny-shhodo-ob-yektiv-pidvyshhenoyi-nebezpeky-2/.

10. Проект Закону про внесення змш до деяких законодавчих акпв Украши щодо способ1в здшс-нення державного нагляду (контролю) у сфер1 техногенно1' та пожежно1' безпеки вщ 28.09.2018 р. № 9132. URL: http://w1.c 1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4 1?pf3511=64699.

11. Про затвердження критерпв, за якими оцшюеться ступ1нь ризику в1д провадження господарсь-ко! д1яльност1 та визначаеться пер1одичн1сть зд1йснення планових заход1в державного нагляду (контролю) у сфер1 техногенно1' та пожежно1' безпеки Державною службою з надзвичайних ситуацш: постанова Кабшету Мшютр1в Укра1'ни в1д 05.09.2018 р. № 715. URL: http://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/715-2018-%D0%BF.

12. United Nations Millennium Declaration. Resolution adopted by the General Assembly. - UN, 2000. URL: http://www.un.org/millennium/declaration/ ares552e.html.

13. Yokohama Strategy and Plan of Action for a Safer World: guidelines for natural disaster prevention, preparedness and mitigation. United Nations: Headquarters (UN), 1994. 19 p.

14. Hyogo Framework for Action 2005-2015: Building the resilience of nations and communities to disasters. United Nations Office for Disaster Risk Reduction (UNISDR), 2007. 25 p.

15. Sendai Framework for Disaster Risk Reduction 2015-2030. United Nations Office for Disaster Risk Reduction (UNISDR), 2015. 32 p.

16. Technical guidance for monitoring and reporting on progress in achieving the global targets of the Sendai Framework for Disaster Risk Reduction (New edition). United Nations Office for Disaster Risk Reduction (UNISDR), 2018. 180 p.

17. Copernicus ex-ante benefits assessment. Final. PWC, 2017. 343 p.

18. European Union's Earth Observation Programme Copernicus. URL: https://www.copernicus.eu/ en/about-copernicus.

19. Directive 2007/2/EC of the European Parliament and of the Council of 14 March 2007 establishing an Infrastructure for Spatial Information in the European Community (INSPIRE). Official Journal of the European Union. 2007. Vol. L108. P. 1-14.

20. European Space Policy. European Parliament resolution of 20 November 2008 on the European space policy: how to bring space down to earth. Official Journal of the European Union. 2010. Vol. C 16 E. P.57-61.

21. flKA Ta CBponeöcbKa KoMicia nignucanu yrogy npo cniBpoöiTHH^TBO b paMKax nporpaMH «Copernicus». URL: http://www.nkau.gov.ua/ua/news/main-themes/1197-dka-ta-yevropeiska-komisiia-pidpysaly-uhodu-pro-spivrobitnytstvo-v-ramkakh-prohramy-copernicus.

22. International cooperation on data exchange. Copernicus. URL: https://www.copernicus.eu/ en/international-cooperation-area-data-exchange.

23. Copernicus Market report. Luxembourg: Publications Office of the European Union, 2016. 97 p.

Cmammn nadiumna do peda^ii 18.01.2019

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.