CC BY
16
УДК 504:368.17:502.174(477) Доц. 1А. ДубовЬч, канд. геогр. наук;
здобувач Х.Р. Василишин - НЛТУ Украши, м. Львiв
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧН1 ТА ПРАКТИЧН1 ЗАСАДИ РЕАЛ1ЗАЦН ЕКОЛОГ1ЧНОГО СТРАХУВАННЯ В1Д НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦ1Й ПРИРОДНОГО ХАРАКТЕРУ В УКРАШ1
Розглянуто актуальнiсть i важливiсть дослiдження надзвичайних ситуацш природного характеру та забезпечення реалiзацil екологiчного страхування збитгав, завда-них цими явищами. Проаналiзовано поняття та сутнiсть надзвичайних ситуацш природного характеру. Звернено увагу на надзвичайш ситуаци природного характеру в Укра-1ш та економiчнi збитки, заподiянi цими явищами. Подано шформащю про областi з найвищими екологiчними ризиками метеорологiчного, гiдрологiчного та геолопчного характеру. ОбГрунтовано необхiднiсть функцюнування державного екологiчного страхування для вщшкодування збиткiв, завданих надзвичайними ситуащями природного характеру. Запропоновано систему реалiзацil екологiчного страхування за участi державно! страхово! компани.
Ключовг слова: еколопчне страхування, державне екологiчне страхування, над-звичайна ситуацiя природного характеру, еколопчний ризик.
Проблема та 11 актуальн1сть. Одшею з найбшьш актуальних соцю-еко-лого-економ1чних проблем Украши е попршення стану природного життевого довкшля внаслщок надзвичайних ситуацш (НС) природного характеру та вщпо-вщне забезпечення реал1зацп еколопчного страхування збитюв, завданих цими явищами. Пгд надзвичайною ситуащею природного характеру розум1емо небез-печш явища природи (пдролопчш, метеоролопчш, геолопчш та ш.), наслщки яких призводять до значних людських та матер1альних збитюв 1 втрат, до пору-шення нормальних умов для життя та д!яльносп людей на об'екп чи територп, де сталося стихшне лихо.
У свт за масштабами руйнування та збитками, завданими людству, сти-хшними лихами е: повеш, урагани, землетруси, виверження вулканiв, зсуви, по-жежi л1с1в та ш. Найбiльшi збитки з ушх стихшних лих спричиняють повенi (40 %), на другому мющ трошчш циклони (20 %), на третьому ! четвертому мю-цях (по 15 %) землетруси та посухи. За даними ООН, за останш 20 роюв НС природного походження забрали життя бшьше 3 млн ошб, загалом постраждало майже 1 млрд жител!в нашо1 планети [10].
Для Украши найбшьш характернi так! НС природного походження: пдролопчш (повенi, паводки, пiдвищення р1вня Грунтових вод); метеорологiчнi (зливи, урагани, сильш снiгопади, сильний град та ожеледь); геолопчш (зсуви, обвали, осипки, просадки земно1 поверхнi р1зного походження та ш.); природш пожежi (лю1в i торфу); масовi шфекци та хвороби людей, тварин i рослин [10]. Зазначимо, що в Украш щороку виникае в1д 100 до 300 НС природного походження [4].
Анал1з останшх дослщжень, у яких започатковано вир1шеммя проблем. Проблеми еколопчного страхування висвiтлено у наукових працях таких вгг-чизняних учених, як С. Бридун [2], О. Вшенчук [3], О. Козьменко [7], I. Саа-джан [14] та ш., а також зарубiжних вчених - I. Абалкина [1], В. Манкевич [8], Г. Моткш [9] та ш. Проте в опублiкованих наукових працях не розгялнуто теоре-тико-методичш засади та практичнi рекомендацп щодо ефективно1 реалiзацil еколопчного страхування вщ надзвичайних ситуацiй природного характеру в Украш.
Науковий вкник Н. |'|У Укра'1ни. — 2014. — Вип. 24.3
Метою дослщження е розроблення теоретико-методично! основи та практично! рекомендацп щодо реатзацп екологiчного страхування вiд надзви-чайних ситуацш природного характеру в Укра!ш.
Виклад основного матер1алу. Упродовж 1997-2012 рр. найбшьша кшь-кiсть НС природного характеру виникла у Львiвськiй (195), в Автономнiй Рес-публщ Крим (177), Микола!вськiй (144), Одеськш (141), Днiпропетровськiй (137) та Донецькш (132) областях. Найменша кiлькiсть - у Тернопшьськш (78), Полтавськiй (77), Сумськш (71), Черкаськiй (65) областях та в мютах Киевi (32) i Севастополi (28). В шших областях зафiксовано вiд 86 до 112 надзвичайних ситуацiй природного характеру. Збитки вщ цих НС становлять 80-90 % вщ су-ми збитюв внаслiдок НС природного i техногенного характеру [11]. Незалежно вщ !х кiлькостi, зберiгаеться стiйка тенденщя до збереження значних матерiаль-них втрат вщ НС природного характеру. 1з статистично! iнформацi! про кшь-кiсть НС природного i техногенного характеру випливае, що найбiльшi збитки, завдаш цими явищами, спричиненi катастрофами метеоролопчного, пдролопч-ного та геолопчного характеру.
За даними Державно! служби Укра!ни з надзвичайних ситуацiй впро-довж 1997-2012 рр., найчастiше НС метеоролопчного характеру виникали у Львiвськiй (73), АР Крим (70), Микола!вськш (67), Iвано-Франкiвськiй (65), Тернопiльськiй (59), Одеськш (52), Хмельницькш (51), Чершвецькш (49), За-карпатськiй (47), Рiвненськiй (46) та Чернiгiвськiй (46) областях, а найменше -у Черкаськш (22), Сумськiй (23), Луганськiй (25), Донецькш (26), Полтавськш (27), Житомирськш (28) та Харкiвськiй (28) областях [11].
За останш 15 роюв територiя Укра!ни зазнала значного пдролопчного впливу iз значним проявом у рiзних регiонах, зокрема катастрофiчних паводюв у Закарпатськiй (1998, 2001, 2008 рр.), Вшницькш, Iвано-Франкiвськiй, Львiвсь-кш, Тернопiльськiй та Чернiвецькiй (2008 р.) областях. Наприклад, катастро-фiчний паводок 1998 р. в Укра!ш спричинив збиткiв на 810 млн грн, у 2001 р. -близько 300 млн грн, а в 2008 р. - 5,7 млрд грн.
Отже, найбiльшi збитки вщ повеней у зазначених вище областях Укра-!ни заподiяно у 2008 р. (23-27 липня). Найбшьше постраждали Львiвська (340 млн грн) [12], Закарпатська (170 млн грн) [5] та 1вано-Франювська (понад 4 млрд грн) обласп [6]. Зазначимо, що загальш виплати страховиюв, пов'язанi з паводками, становлять близько 40 млн грн, тобто розмiр страхового вщшкоду-вання, порiвняно з реальними завданими збитками стихiею, становить усього близько 1 % вщ загально! суми збитку. На лiквiдацiю наслiдкiв стихшного лиха, що вiдбулося у постраждалих областях Укра!ни 2008 р., передбачалось 4,7 млрд грн, фактично видшено з резервного фонду державного бюджету 4,1 млрд грн та використано 3,981 млрд грн [6].
За цей перюд найбшьша кшькють надзвичайних ситуацш пдролопчного характеру вщбулася у Львiвськiй (34), Закарпатськш (15), АР Крим (13), 1вано-Франювськш (10), Одеськiй (8), Чернiвецькiй (7), Запорiзькiй (7), Днiпропет-ровськiй (7), Вшницькш (6) та Волинськш (6) областях, а найменша - у Ки!всь-кш (2), Кiровоградськiй (2), Рiвненськiй (2) i Тернопiльськiй (2) областях [11].
Упродовж 1997-2012 рр. на територп Укра!ни виникло 209 НС геолопчного характеру. Найбшьше НС геолопчного характеру було в АР Крим (32),
Днiпропетровськiй (20), Л^вськш (17), Кшвськш (16), Херсонськш (14), Запо-рiзькiй (12), Закарпатськш (11), Iвано-Франкiвськiй (10) та Донецькш (10) областях. Найменшу кшьюсть цих НС зафiксовано у Тернопшьськш (1), Волинсь-кiй (1), Рiвненськiй (2), Харкiвськiй (2) та Житомирськш (2) областях [11].
Таким чином, найбшьше вiд природних катастроф потерпають Львiвсь-ка, Iвано-Франкiвська, Микола!вська, Закарпатська област та АР Крим, а найменше - Черкаська, Сумська, Харювська, Житомирська, Луганська, Пол-тавська та Донецька област (рис. 1).
wwРис. 1. Надзвичайш ситуаци метеорологiчного, гiдрологiчного та геологiчного характеру впродовж 1997-2012рр. (складено за [11])
Аналiзуючи збитки вщ природних катастроф, можна зробити висновок, що величина матерiальних збитюв в Укра!ш внаслiдок НС природного характеру немае чггко! кореляцп з кiлькiстю НС. Найбiльшi збитки завдано 1вано-Франкiвськiй (2220,28 млн грн), Чертвецькш (1832,46 млн грн), Закарпатськш (1436,49 млн грн), Одеськш (849,97 млн грн), Л^вськш (807,71 млн грн), Вш-ницькш областям (742,64 млн грн) та АР Крим (658,08 млн грн), а найменшi -Черкаськш (35,74 млн грн), Юровоградськш (58,16 млн грн), Житомирськш (63,59 млн грн), Донецькш (64,62 млн грн), Кшвськш (72,42 млн грн), Дншро-петровськш (86,28 млн грн) та Рiвненськiй (99,21 млн грн) областях (рис. 2).
На основi наукового аналiзу стосовно НС природного характеру в Укра-!т та забезпечення лiквiдацil !х наслiдкiв матерiальними коштами, зазначимо, що основне завдання держави мае бути спрямоване на створення таких умов, яю б сприяли акумуляцil достатнього обсягу грошових коштiв для повного чи часткового покриття збиткiв завданих НС природного характеру. Тобто основ-ним завданням держави, в цьому напрям^ е створення ефективного ринкового мехашзму, який би дозволив мiнiмiзувати фшансову участь держави.
Вважаемо, що одним iз найбiльш дiевих шструменлв вирiшення цiеl проблеми е еколопчне страхування. Вiдповiдно до Закону Укра!ни "Про охоро-ну навколишнього природного середовища" (ст. 49), екологiчне страхування -це "добровшьне i обов'язкове державне та iншi види страхування громадян та !х майна, майна i доходiв пiдприемств, установ i органiзацiй на випадок шкоди, заподiяноl внаслiдок забруднення навколишнього природного середовища та попршення якостi природних ресурЫв" [13].
Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2014. - Вип. 24.3
Рис. 2. Збитки вЬд надзвичайних ситуацш природного (метеоролог1чного, гЬдроло-г1чного та геолог1чного) характеру впродовж 1997-2012рр. (складено за [11])
Враховуючи еколопчш ризики та штенсифшащю економiчного розвит-ку ^ як наслiдок, погiршення стану довкiлля, екологiчне страхування набуло до-сить широкого розвитку у високорозвинених крашах. Безумовно, екологiчне страхування в цих державах е прерогативою комерцшних компанiй. З метою страхування значних за розмiрами екологiчних ризикiв створюються страховi пули. У сучасних умовах вггчизняного страхового ринку, виключення держави неможливо. Це пояснюеться як незащкавлешстю самих страховикiв з огляду на складшсть оцiнки ризику та високий рiвень ризику невиконання взятих страху-вальником на себе зобов'язань за цим ризиком, так i низькою мiсткiстю нащ-онального страхового i перестрахового ринкiв. Тому вважаемо, що екологiчне страхування вiд НС природного характеру мае виступати як елемент економшо-правового регулювання на загальнодержавному рiвнi.
Необхiднiсть реалiзацii державного еколопчного страхування вiд НС природного характеру на загальнодержавному рiвнi зумовлена такими чинниками:
• недосконалють мехатзму еколопчного страхування визначае необхщтсть цен-тралiзованоi системи управлшня щодо формування та iмплементацii цього нап-ряму страхування в Украiнi;
• еколопчна безпека та збереження в надежному стан навколишнього природного середовища на сьогодт е найголовнiшими проблемами, а iх вирiшення мае здшснюватись не ттьки на локальному, але й на загальнодержавному та м!жш-родному рiвнях;
• головною метою функцюнування комерщйних п1дприемств акумулювання при-бутку, тод як социальна та еколопчна вщповщальнють е другорядними щлями, особливо у втизняних умовах ведення бiзнесу, i тому iснуе необхщтсть впро-вадження обов'язкових заходов щодо страхування еколопчних ризишв, а не здшснення на добровшьних засадах;
• видшення екологiчного страхування як окремого напряму державноi еколопч-ноi пол^ики дасть змогу сформувати центрадiзований фонд грошових кошт!в, фiнансовi ресурси якого будуть використовуватися бтьш ефективно, якщо 1'х розпорядниками виступатимуть суб'екти, не надолет комерщйними iнтересами.
Визначивши необхвдшсть функцiонування державного екологiчного страхування, актуальност також набувають можливi напрями реалiзащi цього процесу в Украiнi. 1снуе три основнi напрями управлiння цим процесом: перший полягае у стимулюванш комерцiйних страхових компанiй розвивати нап-рям екологiчного страхування; другий базуеться на шдтримщ iнiцiативи насе-лення та суб,ектiв господарювання страхуватись ввд екологiчних ризикiв; третiй розкривае сутнють безпосередньоi державноi участi в процес страхування за рахунок створення державноi компанii.
Першi два напрями базуються на наданнi пiльг, преференцш та фшансо-вiй допомозi з боку держави населенню, страховим компашям чи суб'ектам господарювання. Тобто державш органи влади намагаються компенсувати витрати страховиюв, пов,язанi з еколопчним страхуванням, а страхувальникiв - на от-римання захисту в межах настання цих видiв ризику. Крiм цього, можлива си-туацiя, коли певний вид еколопчного ризику буде обов'язковим на територп Украiни для страхування, що створить додатковий iмпульс для розвитку еколо-гiчного страхування. Третш напрям необхiдно дослiдити бшьш детально, ос-кiльки процес реалiзацii екологiчного страхування через створення державноi страховоi компанii характеризуеться багатьма особливостями. Саме тому про-понуемо (Василишин Х.Р.) систему реалiзацii екологiчного страхування за участ державноi страховоi компанп (рис. 3).
Догов1р н Страховики Догов1р
(цеденти) перестрахування
страхування
Страхувальник =
Страхов! премп
Ф1зичш особи
Юридичш особи
Страхов! виплати
Державна страхова комиашя
Комерщйш страхов! компанп
п Перестраховики ¡11 (ретроцеденти)
Перестрахов1 премп
Державна перестрахова комиашя
Перестрахов1 виплати
Комерщйш перестрахов1 компанп
_г
Страхування еколопчних ризиив
Страхування
майна вщ еколопчних катастроф
Страхування вщповщальиоеп за шкоду забруднення навколишнього середовища
Державна страхова комиашя може здшенювати також й активне та пасивне перестрахування, але в перспектив! краще створити додатково державну професшну перестрахову компашю
М1жнародш перестрахов1 пули
Страхов! та перестрахов1 пули
Другий (перестраховик)
3
Перестрахов1 пули
р1зних держав перестраховують однотипш еколопчш
ризики чи вщповщальшеть за ними властив1 р1зним територ1ям та суб'ектам господарювання
Акумулящя фшансових ресурс! в, з метою страхування ушкальних та значних за величиною ризиюв
~г
Г"
.Л.
Ядер-ний
Будь вельний
-----г-------1
аташй"|! 1н1ш нии ¡1
Вщповщальшеть за еколопчними ризиками, зазвичай, перевищуе р1веиь фшансових можливостей (шм1т власного утримания цедента)страхових та перестрахових компанш, тому мехашзм перестрахування реал1зуеться декшька раз1в
Рис. 3. Система реалиаци еколог1чного страхування за участ1 державной страховой компани
Науковий в1сник Н. |'|У УкраТ'ни. — 2014. — Вип. 24.3
Варто зазначити, що державна страхова компашя повинна функцюнува-ти цшком на ринкових засадах 1 виступати координатором з1 страхування еколо-пчних ризиюв та стимулювати розвиток цього напряму на страховому ринку за-галом. кр1м цього, державна страхова компашя може бути як страховиком, так i перестраховиком шших комерцiйних страхових компанш. Цей механiзм реалiза-цп екодогiчного страхування в Украш дае змогу державним органам влади здшснювати оцiнювання обсягу отриманих збитюв у разi настання несприятли-вих подш екодогiчного характеру та проводити мониторинг д1яльност1 комер-цшних компанiй у цш сферi у процеш оцшювання ризиюв при перестрахуваннi.
Перспективнiсть розвитку еколопчного страхування в1д НС природного характеру в УкраКш за рахунок створення державно! компанiI також буде про-являтись i в штенсифжацп прiоритетних для УкраIни напрямах iнвестицiйноI д1яльност1 (цшш папери, що емпуються державою; iнвестицiI в економiку Ук-раIни за напрямами, визначеними Кабшетом мшстр1в). Кошти, акумудьованi в страхових фондах державноI страховоI компанiI, будуть iнвестуватись не з метою отримання надприбутку, а з метою тдтримки стратегiчних напрямкiв розвитку в1тчизняно! економiки.
Функцiонування державного еколопчного страхування вщ НС природного характеру в Украш забезпечить вщповщний розподш бюджетних ресуршв i надасть 1мпульс ефективного реформування фiнансовоI системи держави. Висновки:
1. 1з статистичноI шформацп про кшьюстъ НС природного i техногенного характеру випливае, що найбiльшi збитки, завдаш цими явищами, спричиненi катастрофами метеоролопчного, гщролопчного та геологiчного характеру. Збитки ввд цих НС становлять 80-90 % вщ загальних збитюв внаслщок НС природного i техногенного характеру.
2. Основним завданням держави у сферi екологiчного страхування вщ надзви-чайних ситуацiй природного характеру е створення ефективного ринкового мехашзму, який би дозволив мшишзувати фiнансову участь держави.
3. Видшення екологiчного страхування як окремого напряму державноI еко-лопчно! политики дае змогу сформувати централiзований фонд грошових коштав, ф1шнсов1 ресурси якого будуть використовуватися ефектившше, якщо 1х розпорядниками виступатимуть суб'екти, не надшет комерцшни-ми штересами.
4. Реалiзацiя системи екологiчного страхування за участ державноI страховоI компанп, яка повинна функцiонувати на ринкових засадах та стимулювати розвиток цього напряму на страховому ринку, дае змогу державним органам влади здшснювати оцшювання обсягу отриманих збитюв у разi настання несприятливих подш природного характеру та проводити мониторинг д1-яльност комерцшних компанш у цш сферi у процес оцiнювання ризиюв шд час перестрахування.
Л1тература
1. Абалкина И. Л. Страхование экологических рисков (из практики США) / И. Л. Абалкина. - М. : Изд-во ИНФРА-М, 1998. - 88 с.
2. Бридун е.В. Моделювання страхового мехашзму компенсаци еколого-економiчних збитюв / С.В. Бридун. - Харюв : Вид-во "Форт", 2004. - 256 с.
3. Вшенчук О.М. Концептуальш засади розвитку еколопчного страхування в люовому господарств{ / О.М. Вшенчук // Фшанси Украши : журнал. - 2007. - N° 5. - С. 105-113.
4. Еколопчний ризик. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://lib.chdu.edu.ua/pdf posibnuku/178/86.pdf.
5. Закарпатська обласна державна адмiнiстрацiя. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://carpathia. gov.ua>en/ publication/ embed/242. html.
6. Зв^ тимчасово'' спецiальноï комiсiï Верховно!' Ради Украши з монiторингу наслiдкiв стихшного лиха, що сталося 23-27 липня 2008 року у Вiнницькiй, 1вано-Франювськш, Закарпатськiй, Львiвськiй, Тернопiльськiй та Чершвецькш областях. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34? id=&pf3511=35060&pf35401.
7. Козьменко О.В. Страховий ринок Украши в контекст! сталого розвитку : монографiя / О.В. Козьменко. - Суми : Вид-во ДВНЗ "УАБС НБУ", 2008. - 350 с.
8. Манкевич В.В. Правовое регулирование экологического страхования / В.В. Манкевич. -Минск : Изд-во ГИУСТ БГУ, 2010. - 145 с.
9. Моткин Г.А. Основы экологического страхования / Г.А. Моткин. - М. : Изд-во "Наука", 1996. - 192 с.
10. Надзвичайш ситуацп природного характеру. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://pidruchniki.ws/15941024/bzhd/nadzvichayni_situatsiyi_ prirodnogo_harakteru.
11. Нащональна доповщь про стан техногенно' та природно' безпеки в Укра'ш (за 2004-2012 рр.). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.mns.gov.ua/content/national_ lecture.html.
12. Про надзвичайну ситуащю, яка склалася у Львiвськiй обласп внаслщок повеш 23-27 липня 2008 року: Ршення Львiвськоï Обласно'' Ради XXVII сеси V демократичного скликання вiд 06.08.2008 р., № 672. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://oblrada.lviv.ua> phocadownload / 5/28sesia/672.do^
13. Про охорону навколишнього природного середовища: Закон Украши вiд 25.06.1991 р., № 1264-XlI. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1264-12.
14. Страхование экологических рисков: принципы и экономический механизм : монография / И.А. Сааджан, С.К. Харичков; Ин-т пробл. рынка и экон.-экол. исслед. НАН Украины. - Одеса, 2006. - 160 с.
Дубович И.А., Василишин Х.Р. Теоретико-методические и практические основы реализации экологического страхования от чрезвычайных ситуаций природного характера в Украине
Рассмотрены актуальность и важность исследования чрезвычайных ситуаций природного характера и обеспечения реализации экологического страхования ущерба, нанесенного этими явлениями. Проанализировано понятие и сущность чрезвычайных ситуаций природного характера. Обращено внимание на чрезвычайные ситуации природного характера в Украине и экономические убытки, нанесенные этими явлениями. Представлена информация об областях с высокими экологическими рисками метеорологического, гидрологического и геологического характера. Обоснована необходимость функционирования государственного экологического страхования для возмещения ущерба, нанесенного чрезвычайными ситуациями природного характера. Предложена система реализации экологического страхования при участии государственной страховой компании.
Ключевые слова: экологическое страхование, государственное экологическое страхование, чрезвычайная ситуация природного характера, экологический риск.
Dubovich I.A., Vasylyshyn Kh.R. Theoretical, Methodological and Practical Foundations of Environmental Insurance Realization from Natural Emergencies in Ukraine
Relevance and importance of the research of natural emergencies and implementation of environmental insurance losses realization caused by these occurrences are considered. Conception and essentiality of natural emergencies are analysed. Natural emergencies in Ukraine and economic losses caused by these occurrences are highlighted. Information about regions with the highest environmental risks of meteorological, hydrological and geological character is submitted. The necessity of functioning state environmental insurance for compensation caused by natural emergencies is substantiated. The system of environmental insurance realization involving state insurance company is offered.
Key words: environmental insurance, state environmental insurance, natural emergency, ecological risk.
