CC BY
14
Tanchak Ya.A. State and problems of investment development of Carpathians Region in Ukraine
The article describes the status and problems of investment development of the Carpathian region of Ukraine. This issue is relevant because the economic situation that prevailed in Ukraine now, complex, and the investment is crucially important for economic development of our country. _
1 7
УДК336.7(346.231) Доц. Ф.М. Турко , канд. екон. наук; ст. викл. М.М. Гунько
М1ЖНАРОДН1 ОРГАНВАЦП ТА В1ТЧИЗНЯНА ШСТИТУЦШНА СТРУКТУРА У СФЕР1 Ф1НАНСОВОГО МОН1ТОРИНГУ
Розглянуто особливосп створення та функцюнування мiжнародних i в1тчизня-них оргашзацш, якi дiють у сферi запоб^ання та протидп вiдмиванню доходiв, отри-маних незаконним шляхом; визначено шституцшну вiтчизняну структуру як держав-них, так i недержавних органiзацiй, що забезпечують контроль у питаниях запоб^ання та протиди запровадженню в легальний обiг доходiв, отриманих злочинним шляхом.
Ключовi слова: протидiя вiдмиванню кошт1в, мiжнароднi оргашзацп, в1тчизня-на шституцшна структура, банкiвська сфера, фiнансовий мониторинг.
Вступ. В умовах траисформацii економжи, ii переходу вщ адмшютра-тивно-командного характеру до ринкових вщносин, вщсутшсть чiтко виписа-них закоиiв та шших нормативних актiв, ведення непомiрних податкових норм i жорстко" системи оподаткування призводить до того, що суб'екти гос-подарювання ведуть подвшний облiк економiчноi дiяльностi, тобто тшьовий характер. I тодi постае проблема легашзацй доходiв, отриманих незаконним шляхом. Ця проблема, проблема вщмивання доходiв вiд реалiзацii контрабан-ди прихованих доходiв, отриманих злочинним шляхом, характерно проявилась в Укра1'ш та шших пострадянських крашах у 90-х роках минулого сто-лiття. Вщмивання доходiв, отриманих кримiнальним шляхом, негативно вплинуло на економжу краши, i тому потрiбно було вживати дiевих заходiв щодо запобiгання та протидй вiдмиванню таких доходiв. Цьому питанню на-давалось i надаеться особливе значення як з боку державних оргашв, так i з боку вчених-економю^в та науковцiв, якi вивчають особливостi вiдмивання доходiв, отриманих незаконним шляхом, та "х вiдповiднi методи.
Варто зазначити, що особливий внесок у вивчення цього питання зроби-ли вггчизняш науковцi, такi як: С. Дмитров, А. Сжов, О. Бережний, О. Бара-новський, О. Галиць, В. Коваленко, О. Романченко, С. Шевченко, Я. Грудзевич, В. Рисш та iншi. Однак визначеш питання й надалi мають актуальний характер i потребують подальшого вивчення, аналiзу, обгрунтування та висвiтлення.
Мета дослщження здiйснити аналiз дiяльностi мiжнародних i втиз-няних органiзацiй у сферi фiнансового монiторингу та розкрити "х вплив на запобiгання i протидiю вiдмиванню доходiв, отриманих злочинним шляхом, i фiнансуванню тероризму.
Виклад основного матерiалу. Проблема вiдмивання доходов, отриманих злочинним шляхом, та фшансування тероризму на мiжиародному рiвнi е дуже
1 Навчально-науково-виробничий комплекс "AKaAeMiH технологiй та 6i3Hecy"
2 Львiвський шститут баншвсько! справи Ушверситету баншвсько! справи НБУ, м. Кшв
274
36i|)iiiiK науково-технiчних праць
важливою i протягом останшх роюв проявилась особливо актуально, передушм у кранах i3 розвиненою ринковою економiкою та вшьним рухом капiталiв.
Звичайно, iсторiя з питаннями вщмивання доходiв, якi отримано неза-конним (кримiнальним) шляхом, ще в 30-х роках минулого столггтя у Сполу-чених Штатах Америки, коли американськ гангстери намагалися легалiзува-ти сво! доходи, нажитi злочинним шляхом, через систему законного бiзнесу. Хоча деяк механiзми отримання значних доходiв, за рахунок рiзних податко-вих ставок на територп рiзних штатiв зародилися ще в середиш 80-х рокiв XIX ст., коли губернатор штату Нью-Джерс провiв закон у 1880 р., який дозволив власникам, чи! шдприемства розташовувались уздовж рiчки Гудзон, рееструвати сво! фiрми на територп вказаного штату. Тобто бiзнесмени з Нью-Йорка, де податковi ставки були iстотно вищими, нiж у Нью-Джерсi, от-римували можливiсть значно знижувати податкове навантаження на свш бiз-нес, а влада Нью-ДжерЫ, таким чином, отримувала можливiсть поповнювати бюджет штату за рахунок податкових надходжень.
Але особливо важливого значення система боротьби з вщмиванням грошей, отриманих незаконним (злочинним) шляхом, набула у 80-х роках минулого столтя, ураховуючи рiвень загрози не тшьки для банкiвського сектору та шших фiнансових установ, а й для розвитку вЫе1 економжи кра-!ни. Як дiяння, що пiдпадало пiд статтю кримiнального кодексу, вщмивання коштiв, отриманих за рахунок контрабанди наркотиюв, привернуло до себе увагу в 1980-х роках. А тому урядовi структури захiдних кра!н змушенi були визнати, що оргашзаци, якi займаються злочинним бiзнесом i отримують надприбутки вiд наркобiзнесу та шших видiв бiзнесу кримiнального характеру, можуть корумпувати державш структури, без винятку, вс !х рiвнi. 1з цiею метою, метою боротьби iз злочинним бiзнесом, та особливо запобшанню i протидп вiдмиванню доходiв, отриманих незаконним шляхом, було ухвалено рiшення щодо створення вщповщно1 законодавчо! бази та вщповщно1 оргаш-зацй, яка б розробляла потрiбнi нормативнi акти та рекомендаци в цш сферi.
Отже, наприкiнцi 1980-х - на початку 1990-х роюв мiжнародними ш-ституцiями було прийнято низку нормативних ак^в мiжнародного характеру, що визначали загальнi рекомендаци щодо боротьби з вщмиванням грошей та !х легалiзацil. Основними документами в цьому питаннi стали:
• Конвенция ООН про боротьбу проти незаконного обку наркотичних засоб1в i психотропних речовин ввд 20 грудня 1988 р., яка отримала назву - Вщенська конвенцiя, що вперше дала визначення поняттю Mвiдмивання грошей" у мш-народному прав1;
• Декларацiя принцитв Базельського комггету банювського нагляду 1988 року. Приймаючи деяк нормативнi акти, як б регламентували механiзми боротьби з незаконним бiзнесом та вщмиванням доходiв, отриманих злочинним шляхом, з шщативи Президента Францп в 1989 р. керiвниками держав велико: Ымки (Великобританiя, Iталiя, Канада, Шмеччина, США, Францiя, Японiя) на зустрiчi у столицi Францп - Парижi було вирiшено створити мiжнародний орган - Групу iз розроблення фшансових заходiв боротьби з вщмиванням коштiв (Financial Action Task Force on Money Laundering - FATF), до складу
4. Економжа, планування i управлшня галузi
275
яко1 увшшли, KpiM зазначених держав, Свропейська комiсiя та ще так краши, як Австрашя, Австрiя, Iспaнiя, Люксембург, Нщерланди, Швейцaрiя i Швецiя.
Основними завданнями створеного мiжурядового органу - Групи i3 розроблення фiнaнсових зaходiв боротьби з вщмиванням коштiв (FATF) е розроблення та сприяння розвитковi стратеги боротьби з вiдмивaнням дохо-дiв, отриманих злочинним шляхом, як на нащональному, так i на мiжнaрод-ному рiвнях. Ця оргaнiзaцiя, починаючи з 2001 р., також уживае зaходiв для боротьби з фшансуванням тероризму [1, с. 38].
1. Карибська групи розроблення фшансових заходш боротьби з вщмиванням доход]в (КФАТФ);
2. Азшсько-Тихоокеанеька група з боротьби з вщмиванням доход1в (АТГ);
3. Спешальний експертний ком!тет Ради Свропн з оцшювання заход! в боротьби з вщмиванням доходов («MONEY VAL»);
4. Група 3 боротьби з вщмиванням доходов у Схщнш та ГПвденнш Африш (ССААМЛГ);
5. Група з розроблення фшансових заходов боротьби i вщмиванням дахедав у ГПвденнш А мери ni (ГАФ1СУД);
6. ЕвразШська фу im з протидп легалЬаци кримшальних доход! п та фшансуванн я тероризму (САГ);
7. Група Близького Сходу та ГПвшчно! Америки з розроблення фшансових заход! в боротьби з вщмиванням доход!в (МЕНАФАТФ);
8. МЬкурядова ipyna з розроблення заход!в боротьби з вщмиванням доход!в в Афрнщ (ПАБА)
Кр aïн и -с п о стер i гач i
- Китай;
- Республжа Корея МЬкнародн ! орган ¡зацп
Африканський банк розвитку, Азш ський банк роз-витку, Свропейеький банк реконструши та роз вит -¡су, Свропейеький центральний банк; Свропол; М1жамериканський банк розвитку, М!жна родна асощащя етрахових нагаяД1 в, МВФ, М!жнародна ÖpraHiiaubi KOMicivt з цшних наперев, 1нтерпол, MЬкамерикансысий антитсрориетичний komitct. М1жамериканська ком1с1я з контролю за иаркоти -ками, ОЕСР, Офшорна група башивських нагл яд ¡в, Управл!ння з наркотнюв та злочинноет! ООН, Контртерористнчний ком!тет РБ ООН, BcecBiTHifi банк, Всесвггня митна орган ¡зашя, Свропейеький ¡нвестицшний банк
Рис. 1. Оргашзацшна структура Групи з розроблення фшансових 3axodie боротьби з вiдмиванням кошт1в (FATF)
(Джерело. Розроблено авторами на основi анализу за [2])
Варто зазначити, що Група iз розроблення фшансових зaходiв боротьби з вщмиванням кош^в е органом, що розробляе стратегш, дiяльнiсть якого
276
Збiрник науково-техшчних праць
спрямована на формування необхщно" полггично" волi для здшснення рефор-мування нацiонального законодавства та практично" дiяльностi регуляторних оргашв з метою запоб^ання вiдмиванню доходiв, отриманих незаконним шляхом, та фшансуванню терористичних актiв.
FATF постiйно вивчае та анашзуе результати реалiзацii крашами-чле-нами заходiв з метою запоб^ання та протидii вiдмиванню злочинних доходiв i фiнансуванню тероризму, дослiджуе методи i механiзми вiдмивання коштiв та контрзаходи, а також активно сприяе розробленню, прийняттю i запроваджен-ню у практику заходiв, якi стосуються боротьби з вщмиванням грошей у мiж-народному масштабi. У свош дiяльностi FATF тiсно спiвпрацюе з шшими кра-"нами та мiжнародними органiзацiями, що протидiють вiдмиванню кримшаль-них доходiв та фiнансуванню тероризму [1, с. 38] (рис. 1).
Крiм цього, оргашзащя FATF розробляе мiжнароднi стандарти для боротьби з вщмиванням коштiв та фшансуванням тероризму, сприяе розвитковi взаемовiдносин iз мiжиародними органами в цiй сферi тощо (рис. 2).
створення м1жнародних стандартов для боротьби з вщмиванням коитв та
забезпечення глобальних дш з метою боротьби з вщмиванням коптв та фшансуванням
забезпечення впровадження членами РАТИ переглянутих Сорока та Восьми рекомендацш повною м1рою та ефективним шляхом
розвиток взаемовщносин м1ж РАТИ та репональними органами стилю НАТР, а також " Офшорного групою з банювського нагляду та державами, яю не е членами РАТИ
Рис. 2. Основт завдання оргашзацп FATF (Джерело. Складено авторами за [1])
Варто зазначити, що, враховуючи важливють розглядувано" проблеми, число члешв FATF з року в рж зростало (див. рис. 1). Так, протягом 19911992 рр. кшьюсть членiв FATF було розширено iз 16-ти на час створення до 28, а у 2000 р. кшьюсть члешв FATF збшьшилась до 31, а вже у 2003-му до 33 члешв. На початок 2007 року статус спостер^ача мають також Китай i Швденна Корея (рис. 1). Дiяльнiсть низки регюнальних i мiжнародних оргашв у повному обсязi або ж частково мае на мет виконання таких же завдань щодо краш, члешв зазначених оргашзацш, як i т^ якi обумовленi FATF (табл.).
Отже, вщповщно до зазначеного, у мiжнародному масштабi ведеться дiева робота з питань фшансового монiторингу. У цьому питанш з проголо-шенням незалежносл придiляеться iстотне значення i в Украшь
4. Економпка, плаиуваиия i управлiиия галузi
277
Табл. Основн[ заедания мЬ/спародпих оргашзашй у сфер1 финансового мониторингу
Оргашзацш Основш завдання
Трупа KpaÏH Азйсько-Тихо-океанського репону з бороть-би вщмиванням ]~рошей (АТГ) (The Asia/ Pasific Group on Money Laundering) (APG) - забезпечеиия нрийняття, запровадження га використаиня м¡жнародних стандарт!и запобЬання та протидп вщмиванню злочинних доход ¡в ! ф шансу ван ню тероризму; - надання допомоги крашам репОНу в загтровадженш в законодавство норм щодо запобпання та прогидп вщмиванню злочинних доход1в, взаемноТ правовоТ допомоги, конф№кацп, вилучения майна та екстрадицп; - сприяния у визначенш порядку зв1тування про фшансов) операци, що спричиняють мотивовану пшозру, здШснення розслщувань щодо цих операцш, а та кож у створен н 1 и ¡дрозды ¡в фшансовоТ розвщки; - здшснення взагмних пере в ¡рок держав-члешв та пщготовка методичних видань з питань зажигания та протидп вщмиванню доход1в, отриманих злочинним шляхом
Компет експерззв з оцшю-вання заходш з боротьби вщмиванням грошей Ради Свропи (MONPYVAL) - здШснення за ход ¡в самоошнки та взаемноУ оцшкн заходов протидп в ¡дм ива пню доходов, одержаних злочинним шляхом держав, як) не г членами органгзацн РАТР; - розгляд звщв держав-члешв та пщготовка рекомендацж щодо кожного з них
Трупа з розроблення cjii-нанеових заход1в боротьби з вщмиванням кош-tîb у ШвденнШ Америщ (The Financial Action Task Force on Money Laundering in South America) (GAFISUD) - забезпечення прийняття, запровадження та використаиня м¡жнародних стандарт)в запобпэдшя ) протидп вщмиванню доход1в, отриманих злочинним шляхом та фшансуванню тероризму; - допомога у запровадженн] в законодавство краТп репопу норм щодо запобиання та протидп вщмиванню злочинних доход ¡в; взаемна правова допомога; допомога в орган ¡зацп та проведенш конф&каци \ вилучент майна; - сприяния у створенш процедур звггування про ф!нансов1 операци, що спричиняють мотивовану пщозру; здшснення в 1 дповщних розел¡дувань; створепня в регюш шдроздтв фшансовоУ розвщки; - навчання персоналу держав них орган ¡в краш-учасниць з питань запобггання та протидп вщмиванню кримшальних доход1в та фшансуванню тероризму
Трупа KpaÏH Карибського басейну з розроблення фшан-сових заход1в з боротьби з вщ-миванням KoinriB (Caribbean Financial Action Task Forse) (CFATF) - упровадження м!жнародних стандартов запобпання й протидп дегал1зацп доход1в, отриманих злочинним шляхом; - упровадження положень Конвенци ООН 1988 року проти незаконного перемещения наркотачних та психо1ропних речовин. а також Сорока рекомендаций РАТР та Девятнадцати рекомендаций СРАТР; - ви конан ня зобов'язань, що сформульоваш в Кшгстонеькш деклараип та у 11лаш дш, ухваленому на Американському самт, а також прийнятгя 1 впровадження ¡нших заход!в з метою запобиання вщмиванню доход)в вщ тяжких злочитв, як це внзначено в законодавств! кожноУ держави - члена СРАТР; - оцшка р1вня ¡мплементацП* рекомендацж РАТР та СРАТР; - координация та участь у програмах техшчно! допомоги; проведения, дв1ч1 на рж, пленарних зустр)чей техшчних представниюв \ щор!ЧНИХ зустр1чей Мпнстрш члешв СРАТР
Зактчення табл. 1
Оргашзацш Ociiobhí завдання
Свразшсъка група (Eurasian Group) (EAG) - забезпечення ефектиВН01 взаемодн i cninnpaui на региональному pieni та iнтеграци держав - членш САГ у mí ж народ ну систему запобнання вщмиванню злочинних доход!в та боротьби з фшансуванням тероризму вщповщно до рекомендаций FATF, м ¡ж народ них кон вен ni й, вщповщних резол ю ni й Ради Безпеки ООН i угод держав - член i в С А Г; - сприяння в розповсюдженш м[жиародиих стандарт[в у сфер! запоб!гання та протиди в[дмиванню злочинних доходов i боротьби з фшансуванням тероризму в Свразщському perioHi; - розроблення та проведения сп¡льних заход1в, спрямованих на запобнання та протидио вщмиванню злочинних доход!в та боротьбу з ф[[!ансуванням тероризму в межах компетенцп ni дрозд i л ¡в фшанеовоУ розвщки; - здшснення програм взаем ного ощнювання держав - членов САГ на 6a3Í 40 + 9 Рекомендаций FATF, зокрема вивчення ефективносп законодавчих й ¡нших заход!в; - координащя програм ствпраш з м!жнародними оргашзащями, робочнми трупами й зацкавленими державами; - аиамз тенденшй (типолопй) у сфер! легашзацн злочинних доход! в i фшанеування тероризму та oomíh доев i дом шодо питань протиди таким злочинам з урахуванням оеобливостей репону; - надання техшчного сприяння державам - членам САГ
Схщно- та ГПвденноафри-канська група \з запобь гання вшмиванню коитв (Eastern and Southern Africa Anti - Money Laundering Group) (ESAAMLG) - проведения взаемних перев1рок; - адаптащя i запровадження Сорока рекомендацш FATF: - ужиття заходíb щодо боротьби з в!дмиванням доход!в пщ час розелщування bcíx тяжких злочин!в: - упровадження ¡шлих заход! в. hkí м!стяться в багатостороншх договорах та шщативи, за яки ми уряди-член и погоджують заходи з метою запобнання в[дмиванню koujtíb. що мають походження з тяжких злочишв
М!журядова група 3ano6i-гання шдмиванню коитв ¡з Африщ (Intergovernmental Action Group against Money - Laundering in Africa) (GIABA) - застосування bhmoi' щодо боротьби з фшансуванням тероризму; - захист нацюналышх економ!к та фшансових i банювських систем держав, як! шдписалися, в!д проникнення копт в, що мають злочннне походження, та боротьби з фшансуванням тероризму; - запровадження заход!в, як1 б пол ¡ищу вали с1Йвроб1тництво м1ж державами - членами М1журядовоУ фупи
Центрально-Схщна та ГПв-шчноафриканська група з розроблення фшансових за-ход1в боротьби з вщмиван-ням kouitie (Middle East and North Africa Financial Action Task Forse) MENAFATF) - захист иадюиальиих економщ та фшансових i банювських систем держав-члешв в!д проникнення крим!нальних доход! в; - запровадження дювих заходщ, як! б забезпечували посилення сшвробтшцтва мЬк державами - членами Центрально-СхЦшт та ГПвшчноафрнкансъко! труп з розроблення фшансОВИХ заход i в боротьби з в!дмиванням kolutíb (Middle East and North Africa Financial Action Task Forse) (MENAFATF)
Джерело. Складено авторами на ochobí ангшзу [ I, с. 42-50]
Ця проблема досить актуашзувалася для нашо" держави ще в 19931994 рр., коли почався вiдплив великих сум валютних коштiв за кордон. Така ситуащя спонукала Президента Украши в червш 1994 р. видати Указ "Про невщкладш заходи щодо повернення в Украшу валютних цшностей, що незаконно знаходяться за и межами". Зазначений Указ зобов'язував уЫх суб'ектiв пiдприемницькоi дiяльностi декларувати валютш цiнностi, якi з порушенням встановленого порядку перебувають за межами Украши, та в мюячний тер-мш переказати "х до уповноважених вггчизняних банкiв. У цьому разi цим суб'ектам тдприемницько" дiяльностi гарантувалося не застосовувати проти них вщповщш санкци та не притягувати до кримшально" вiдповiдальностi.
Система фшансового мошторингу
1
Первинний фшансовий мониторинг Державний фшансовий мошторинг
банки, страховики (перестраховики), кредита) сшлки, ломбарди та шел фшансов) установи Центральн) органи викоиавчоУ влади, як) виконують функцЙ регулювання та нагляду за даяльшстю юридичн их oci6, що забезпечують здшснення ф1 нанеових операцш —
НяапЖШ орган ¡зацп, чле[[и плат1жних систем, еквайрннгов) та кл)рингов) установи
1
.1 ¡ашональний банк УкраУни * М )н1стерство фшанеш УкраУни • М i н ¡стерство юсти ц)У УкраУни •МУшстерство транспорту та зв'язку УкраУни •Мппстсрство еконошки УкраУни •Державна ком1с)я з цшних nanepiB та фондового ринку •Державна ком)с)я з регулювання ринкщ фшансових послуг УкраУни
товарш. фондов) та ¡шш б)рж)
профес)йп) учасники ринку цшних папер1в
компанн' з управлшня активами
онсразори поштового зв'язку, )шш установи, як) проводять фшансов1 операщТ з переказу кошт! в Спешально уповноважений орган -Державний »ом1тет з фшансового мошторингу
фиш або представництва шоземних суб'екпв господарськоУ даяльност), як) надають фшансов1 послуги на тер и тор 11 Украши
Спешально визначен) суб'скти первинного фшансового мониторингу:
• суб'скти пщприемницькоУ д!яльностк як'\ надають цосередницью послуги гад час здщснення операшй з куга вл ¡-продажу нерухомого майна;
• суб'скти господарювання, як) здшсщюють торговлю за гопвку дорогоцшннми метилами 1 дорогоцшннм камшням та вн роба ми з них, якщо сума фшансовоУ операци дор1внюе чи пере в и I дуг суму, визначену частиною першою статт) 15 Закону;
• суб'скти господарювання, як] проводять латерм та азартн! ¡фи, зокрема казино, електронне (гнртуальнс) казино;
• нотариус и, адвокати, аудитор и. аудиторсыа ф]рми, ф)зич1н особи-тдприемц), як) надають послуги з бухгалтерского облнсу, суб'скти господарювання, що надають юридичш послуги (за винятком оаб, ям надають послуги в рамках трудових правовщносин) у випадках, передбачених статтями 6 I 8 Закону;
• фпичш оеоби-шдприсмщ та юридичш особи, як! проводять фшансов! операци з товарами (виконують роботн, налагать послуги) за готовку, за умови, що сума такоУ фшансово! операци до[мвнюе чи перевишу с суму, визначену частиною першою статт 1 15 цього Закону, у випадках, передбачених статтями б 1 8 Закону
шин юридичн! особи, як1 за евоУм правовим статусом не г фшанеовими установами, алс надають OKpeMi фшансов! послуги
Рис. 3. Схема системи фшансового мошторингу в УкраШ
(Джерело. Складено авторами на основi анализу [3, с. 6-7; р. II, ст. 5, п. 1-3])
Варто зазначити, що ухвалення низки нормативних акпв щодо запобь гання вщмиванню доходiв, отриманих незаконним шляхом, не дало позитивного ефекту. А тому Украша, будуючи втизняну систему щодо боротьби з
280
36ipiiiiK науково-техшчних праць
тшьовою економiчною дiяльнiстю суб'екпв господарювання, яка процвггала в нацiональнiй економiцi, починае широко використовувати свгговий досвiд i слщуе розробленим мiжнародним рекомендацiям та вщповщним вимогам. Переломним етапом у процесах реашзаци комплексу заходiв щодо запобнання та протиди вiдмиванню i подальшiй легалiзащl доходiв, отриманих зло-чинним шляхом, було ухвалення у 2002 р. Закону Украши "Про запобшання та протидiю легалiзацil (вщмиванню) доходiв, одержаних злочинним шляхом", яким передбачалось запровадити два рiвнi фiнансового монiторингу -первинний на рiвнi суб,ектiв пщприемницько! дiяльностi, установ та оргашзацш i державний - на рiвнi державних оргашв, якi, вiдповiдно до законодав-ства, уповноважеш забезпечувати регулювання та нагляд за дiяльнiстю орга-нiзацiй, що здшснюють фiнансовi операцп.
Цей Закон був яюсно доопрацьований i доповнений у галузi розши-рення оргашзацш у сферi державного фiнансового мошторингу та iнших ме-ханiзмiв його здшснення. За Законом iз доповненнями, система фшансового монiторингу в Укра!ш е такою, як це зображено на рис. 3.
Суб'екти державного фшансового мошторингу та хх повноваження
Суб'екти державного фгнансового мошторингу Органгзаци, на ЯК1 поишрюються повноваження суб'екпив державного фшансового мошторингу
Нацюнальний банк Украши - Банювсью установи, плапжт оргашзацп та учасиики платгжних систем, що с башавськими установами
Мшютерство фшанав Украши Суб'екти господарювання: як! мроводять лотерейш; яга здш-снюють будь-яга шип азартш ¡гри; як! здшснюють тopгiвJгlю дорогоцшними металами \ коштовним камшням та виробами э них; аудитори, аудиторских ф;рм; фгзичш особи, яга надають послуги з бухгалтерского обл!ку; Державне казначейство Украши
Мшютерство юстицп Украши нотар1уси, адвоката та шпп особи, яга надають юридичт послуги
Мшютерство транспорту та зв'язку Укра'ши - Операторн поштового зв'язку (у частит здшснення ними переказу грошей)
Мш1стсрство економжи Укра'ши - товарш та шпп б1ржк шо проводягь фшансов! операцп з товарами
Державна ко\ная з цшних папер1в та фондового ринку фондов! б1рж!, ком панн з управлшня активами та ¡нин професшш учасники ринку цшних папер1в
Державна комгсы з регулювання ринк!в фшансових послуг - страховики (перестраховики), ломбарда та шии фшансов! установи, а також юридичш особи, що, вщповшно до законо-давегва, надають фшансов! послуги плат!жних оргашзацш та член ¡в плат ¡жн их систем, що с небангавськими установами
Спешально уповноважений орган - ¡нцп суб'скти первинного фшансового мошторингу, для яких законом не визначено органи державно)" впади, що здшснюють регулювання та нагляд за Ух /шльшетю
Рис. 4. Суб'екти державного фшансового мошторингу та Их повноваження у питаннях фшансового мошторингу (Джерело. Складено авторами на основа
[3, с. 20-21; р. II. ст. 14, п.1])
4. Економжа, планування i управлшня галузi
281
Вiтчизняна система контролю за легаизащею доходiв, одержаних не-законним шляхом, пройшла певний перюд становлення та розвитку i пос-тiйно вдосконалюеться. Варто зазначити, що, вдосконалюючи систему фшан-сового мошторингу, у травш 2010 р. було прийнято вщповщш поправки та доповнення до вже чинного Закону "Про запобшання та протидш легалiзацii (вiдмиванню) доходiв, одержаних злочинним шляхом, або фшансуванню тероризму".
Цим Законом, як уже зазначалось, розширено перелж суб,ектiв державного фшансового мошторингу до семи шститу^в (рис. 4), як контролю-ють закршлеш за ними вiдповiднi суб'екти шдприемницько1 дiяльностi, орга-тзаци та установи, ^м спецiально уповноваженого органу.
Варто зазначити, що спещально уповноваженим органом е Державний ком^ет фiнансового мониторингу Украши (Держфiнмонiторинг) - централь-ний орган виконавчо1 влади зi спещальним статусом, дiяльнiсть якого спря-мовуеться на координащю в роботi вЫх зазначених iнститутiв та органiзацiй.
Висновки. Отже, внаслщок розкриття сутi та аналiзу дiяльностi як мiжнародних, так i вiтчизняних органiзацiй можна стверджувати, що на сьогодш питання запобшання та протиди вiдмиванню доходiв, отриманих не-законним шляхом, перебувають шд особливим контролем, i цьому питанню надаеться досить велике значення.
Лггература
1. Дмитров С.О. Фшансовий мониторинг в банку : навч. поабн. / С.О. Дмитров, В.В. Коваленко, А.В. Сжов, О.М. Бережний / за ред. С.О. Дмитрова, В.В. Коваленко. - Суми : ВТД "Утверситетська книга", 2008. - 336 с. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. sdfm.gov.uа
2. Закон УкраТни "Про запоб1гання та протидш легал1зацп (вщмиванню) доход1в, одержаних злочинним шляхом, або фшансуванню тероризму" (¡з змшами та доповненнями) // Вь домосп Верховноi Ради Украши (ВВР). - 2003. - № 1. - Ст. 2.
Турко Ф.М., Гунько М.М. Международные организации и отечественная институционная структура в сфере финансового мониторинга
Рассмотрены особенности создания и функционирования международных и отечественных организаций, которые действуют в сфере предотвращения и противодействия отмыванию доходов, полученных незаконным путем; определена институционная отечественная структура как государственных, так и негосударственных организаций, которые обеспечивают контроль в вопросах предотвращения и противодействия внедрению в легальное обращение доходов, полученных преступным путем.
Ключевые слова: противодействие отмыванию средств, международные организации, отечественная институционная структура, банковская сфера, финансовый мониторинг.
Turko F.M., Hunko M.M. International organizations and domestic institutional structure in financial monitoring
The peculiarities of creation and functioning of international and national organizations working in prevention and counteraction to money laundering were examined; the national institutional structure, both of public and private organizations that provide control on prevention and counteraction to implementation of illegally received income into legal turnover was defined.
Keywords: money laundering counteraction, international organizations, national institutional structure, banking business, financial monitoring.
282
Збiрник науково-техшчних праць
