CC BY
54
Орипнальна стаття
УДК 616-006:611.91:616-089.8
Паламар О.1.1, Гук А.П.2
1 1нститут отоларингологи iM. проф. О.С. Коломшченка НАМН УкраТ'ни, КиТв, УкраТна
2 1нститут нейрохiрургií iM. акад. А.П. Ромоданова НАМН Укра'ши, КиТв, УкраТна
Мiнiмiзацiя xipypri4HMx втручань з приводу серединних кpанiофацiальниx пухлин
Вступ. Для мiнiмiзацií хiрургiчних втручань за наявностi серединних кранюфашальних пухлин застосовують субкранiальну хiрургiю, зокрема, ендоназальну ендоскопiчну хiрургiю чи субкрашальний доступ, мiкрохiрургiчну методику (доступ через лобову пазуху).
Матер1али i методи. У 93 хворих з приводу злояюсних кранiофацiальних пухлин виконана передня кранюфашальна резекцiя, з них у 63 — з використанням бiфронтального доступу, у 30 — субкрашального. Пстолопчна форма, iнтракранiальне поширення пухлин в групах хворих однаковк
Результати. Тотальнiсть видалення пухлин при застосуванш субкранiального та бiфронтального достутв рiзнилися незначною мiрою (вiдповiдно 63 i 68%). Показники онкологiчного виживання хворих не вщображають достовiрних вщмшностей залежно вiд хiрургiчного доступу (Р>0,0500). Пiсляоперацiйнi ускладнення частiше виникали тсля застосування бiфронтального доступу — у 15% хворих, шж субкранiального — у 8%. Полтшення загального стану хворих вщзначали в обох групах, проте, при застосуванш субкрашального доступу воно було достовiрним.
Висновки. Ефектившсть субкрашального доступу аналопчна такiй бiфронтального за радикальнiстю видалення пухлин та показниками загального виживання хворих, оперованих з приводу злояюсних кранюфашальних пухлин. В той же час, субкрашальна хiрургiя злоякiсних новоутворень серединних вщдЫв основи черепа пов'язана з меншою частотою пiсляоперацiйних ускладнень (у нашому дослiдженнi вдвiчi) та кращими показниками загального стану хворих за шкалою Карновсью.
Ключовi слова: злояюснi кранюфац/альн/ пухлини, х'рурпя, б'фронтальний доступ, субкрашальний доступ.
Укр. нейpоxipypг. журн. — 2013. — №3. — С. 55-60.
Над/йшла до редакцп 08.07.13. Прийнята до публ/кацп 09.08.13.
Адреса для листування: Паламар Орест 1горович, Загальний вддл, 1нститут отоларингологи iM. проф. О.С. Колом/йченка, вул. Зоолопчна, 3, Ки/в, УкраУна, 04119, e-mail: [email protected]
Загальноприйнятою практикою хiрургN пухлин штра-екстракрашальноТ локалiзацiT е виконання кранюфашальноТ резекци [1-3], яка передбачае здш-снення штракрашального (як правило, бiфронтальноT трепанацп черепа) та фатального етапiв [4-7]. Це дае змогу збтьшити радикальнiсть операци шляхом видалення пухлини одним блоком з сумiжними м'якими тканинами та юстковими структурами [8, 9]. Блочне видалення можливе при застосуванш крашального ^фронтального чи субкрашального) i фацiального доступiв одночасно [10-13]. За такоТ ситуацiT вдаеться виконати резекшю iнфiльтрацiйних дiлянок прилегло' кiстковоT тканини (дно передньоТ черепноТ ямки, стiнки очноТ ямки, етмоТдальш пазухи тощо, так зване «три-вимiрне видалення»), що, в свою чергу, забезпечуе подовження тривалост життя [14]. Блочне видалення пов'язане з значним збтьшенням тривалост операци, введенням додаткового операцiйного поля для пластичних хiрургiв (видiлення м'язового клаптя на судиннш нiжцi, як правило, це фрагмент м^в спи-ни) [15] i значними естетичними дефектами обличчя. Оцшка якостi життя хворих тсля виконання блочноТ резекцiT кранюфашальних пухлин свiдчить про значне обмеження сошальноТ активностi хворих i за кшьюстю балiв по результатах опитувальниюв наближаеться до такоТ у хворих, як перенесли геморагiчний iнсульт чи тяжку черепно-мозкову травму [16]. Прибiчники
пофрагментного видалення [17-19] вказували на таку ж саму ефектившсть операцш з приводу злояюсних кранюфашальних пухлин, проте, значно вищу якiсть життя хворих тсля операци [20]. За даними дослщ-жень [21-23] з вивчення нових прогностичних чин-никiв в хiрургiT злоякiсних кранiофацiальних пухлин i втратою значення iнших, блочне видалення злояюсних пухлин iнтра-екстракранiального поширення замшено «чистими краями» по периметру Тх видалення. Це забезпечило мiнiмiзацiю хiрургiчних втручань при цих захворюваннях. У тепершнш час значного розвитку набула субкрашальна хiрургiя, зокрема, ендоскопiчне ендоназальне видалення злояюсних новоутворень кранiофацiальноT дтянки чи використання прино-сових пазух (лобовоТ, решiтчастого лабiринту) для субкрашальних мiкрохiрургiчних доступiв до штра-екс-тракрашальних пухлин [24-26]. Питання ефективностi операцш, що супроводжуються блочним чи пофраг-ментним видаленням злоякiсних кранiофацiальних пухлин, е дискутабельним, проте, передбачае пошук нових прогностичних чинниюв перебiгу захворювання i шляхiв мiнiмiзацiT хiрургiчного втручання.
Мета дослщження: мiнiмiзувати хiрургiчну травму пiд час кранiофацiальноT резекцiT, оцшити ефективнiсть субкранiальних доступiв.
Матерiали i методи дослiдження. В перiод 2002-2012 р. у 93 хворих виконана передня краню-
© Паламар О.1., Гук А.П., 2013
фатальна резек^я з приводу злояюсних пухлин шеТ локалiзацií. У 30 хворих застосований субкрашальний доступ, у 63 — бiфронтальний. Гiстологiчна форма пухлин при застосуванш субкранiального доступу: рак — у 18 хворих, аденокарцинома — у 5, естезюней-робластома — у 2, хондроскаркома — у 2, нейроблас-тома — у 2, анполейомюма — в 1; при використанш бiфронтального доступу: аденокарцинома — у 5, рак — у 21, пухлини юсткового походження — у 8, пухлини судин i лiмфи — в 11, естезюнейробластома
— у 6, саркома — у 3, шшн — у 9. 1нтракрашальне поширення злояюсних кранюфашальних пухлин (по вертикалi) при використанш субкрашального доступу: в 11 хворих пухлини поширювались етдурально, у 13 — iнтрадурально, у 6 — штрацеребрально; при використанш бiфронтального доступу: у 24 хворих пухлини поширювались етдурально, у 16 — штра-дурально, у 23 — штрацеребрально.
Бiфронтальний доступ. Передня крашофа-шальна резекцiя за Ке^ат в ТТ класичному варiантi е «золотим стандартом» видалення пухлин краню-фашальноТ локалiзацiТ. Метод передбачае здшснення бiфронтальноТ кранiопластичноТ трепанацiТ черепа i застосування ЛОР-хiрургiчних доступiв (лицьових) одночасно. Рiзновиди розрiзу шкiри показанi на рис. 1. Виконують епiдуральну та субдуральну ревiзiю дна передньоТ черепноТ ямки для виявлення можливого штрацеребрального поширення пухлини чи ТТ штра-дурального, епiдурального росту.
Планують межi резекцiТ кiсток та оболонок (в межах неуражених тканин), здшснюють штракрашаль-ну мобiлiзацiю пухлини чи ТТ пофрагментне видалення. При цьому проводять розпили юсток латерально по периметру пухлини в межах неуражених тканин. Здшснюють серединну (за ТТ серединноТ локалiзацiТ) або серединно-латеральну (за ТТ латерального поширення) моб^защю пухлини, що дае можлив^ть пофрагментарно видалити ТТ або в подальшому ви-далити з використанням ЛОР^рурпчного доступу. Наступним важливим етапом кранюфащальноТ ре-зекцiТ пухлини е пластика дна передньоТ черепноТ ямки. Як правило, для цього застосовують надос-тний клапоть на шжц (надостя з лобовоТ дiлянки на шжщ). Пластика дна передньоТ черепноТ ямки визначае можлив^ть виконання крашофашальноТ резекцiТ пухлини взагалi. За вщсутност надостя в лобовiй дiлянцi (повторы операцп, проростання пухлиною) для пластики дна передньоТ черепноТ ямки застосовували скроневий м'яз з одного чи обох боюв. Субкрашальний доступ передбачав невеликий розрiз шюри в дiлянцi надбрiвних дуг
- надперенiсся (рис. 1, 2А), трепанащю передньоТ стiнки лобовоТ пазухи з використанням сантального дриля (рис. 2Б). При необхщност здшснювали латералiзацiю субкранiального доступу (за латерального поширення пухлини чи невеликоТ лобовоТ пазухи). Для цього саптальний розпил юстки поширювали латерально, проте, уже в губчастш речовинi лобовоТ кiстки. Сагiтальний розпил робили паралельно юрковш пластинi, що виключае ризик iнтракранiального проникнення. Передню стiнку лобовоТ пазухи мобiлiзують одним фрагментом (рис. 2В). Задню стшку трепанацiйного вiкна видаляють. Вiдкриваються середины вщдти дна передньоТ че-
Рис. 1. Рiзновиди розрiзiв шкiри пiд час крашо-фацiальноТ резекцiТ. 1 — бiфронтальний розрiз; 2 — латеральна ринотомiя; 3 — надбрiвний розрiз (за Прайзингом); 4 — розрiз в лобовiй дтянц по складцi зморшок.
репноТ ямки, решнтчаста пластинка, дах очноТ ямки з одного чи двох боюв, передш комiрки решiтчастого лабiринту, базальнi вщдши лобових часток (рис. 2Г). Така трепанашя дае змогу хiрургу виконувати штракрашальне (наведенi вище етапи операцп) та екстракрашальне видалення пухлини одночасно з одного доступу. Репозищя передньоТ стшки лобовоТ пазухи наведена на рис. 2Д.
Результати дослiдження аналiзували за такими статистичними методами: показники виживання обчислювали за методом Каплана-Мейера з оцшкою достовiрностi мiжгрупових вщмшностей за логран-говим критерiем; кореляцшний зв'язок мiж параметрами — за допомогою непараметричних статистик, зокрема, статистики Гамма [27]. Статистична обробка даних проведена за допомогою пакету прикладних програм Statistica 6.
Результати та |'х обговорення. Радикальшсть видалення пухлин при застосуванш субкрашального доступу: у 19 хворих — тотальне, в 11 — субто-тальне; бiфронтального доступу: у 43 — тотальне, у 10 — субтотальне, у 10 — часткове. Для оцшки ефективност л^ування хворих з приводу злояюс-них кранюфащальних пухлин проведений аналiз радикальной Тх видалення залежно вщ застосова-ного хiрургiчного доступу — субкранiального чи бiф-ронтального (табл. 1). За даними непараметричноТ статистики (Гамма-статистика) кореляцiйний зв'язок мiж показниками вiдсутнiй (Р>0,0500), коеф^ент кореляцiТ — 0,030. Тотальнiсть видалення пухлин при застосуванш субкрашального та бiфронталь-ного доступу вiдрiзнялася недостовiрно (вiдповiдно 63 та 68%). Для оцшки показниюв онкологiчного виживання хворих вщзначали дату останнього спос-тереження та стан хворого на цей момент (живий чи помер, вказували дату смерт^. На пiдставi цих даних визначали показники загального виживання хворих (рис. 3). Отримаш даш не вщображають достовiрнi вiдмiнностi за ознакою хiрургiчного доступу (Р=0,73). Оцiнка достовiрностi мiжгрупових вiдмiнностей проведена за логранговим критерiем у хворих при застосуванш бiфронтального i субкрашального достутв.
Рис. 2*. Субкрашальний доступ, етапи операцп. А-Г — штраоперацшне фото; Д — 3D-моделювання. А — розрiз шюри по надбрiвних дугах (за Прайзингом), в рану виведена передня стшка лобовоТ пазухи, вiзуалiзуються носовi юсточки; Б — сагiтальна трепанацiя передньоТ стiнки лобовоТ пазухи (з використанням саптальноТ насадки дриля); В — мобЫзована передня стiнка лобовоТ пазухи, дещо латералiзована вправо i вщкрита лобова пазуха; Г — резекшя задньоТ стiнки лобовоТ пазухи, в рану виведеш переднi комiрки решнтчастого лабiринту, а також лобово-базальнi вщдши головного мозку; Д — репозишя передньоТ стiнки лобовоТ пазухи та ТТ фiксацiя за допомогою м^ропластин.
Рис. 3. Показники загального виживання оперованих хворих залежно вщ хiрургiчного доступу.
Ускладнення пiсля оперативних втручань виник-ли у 2 хворих — при застосуванш субкранiального доступу та в 11 — бiфронтального.
Для оцшки травматичностi хiрургiчного втручання при використанш субкранiального та бiфронтального доступу проведений аналiз пiсляоперацiйних уск-ладнень (табл. 2) та оцшка стану хворих за шкалою Карновськ (табл. 3). В той час, як радикальшсть видалення пухлин, показники онколопчного виживання хворих при застосуванш субкрашального чи бiфронтального доступу достовiрно не вiдрiзнялися, частота тсляоперацшних ускладнень та стан хворих (за шкалою Карновсью) вiдрiзнялися. П^ляоперацш-ш ускладнення частiше виникали при застосуванш бiфронтального доступу — у 17,5% хворих, шж суб-кранiального — у 6,7%. Кореляцшний зв'язок мiж цими показниками значущий (Р<0,0500) коеф^ент кореляцiT 0,355 (метод непараметричноТ статистики Гамма-статистика).
Таблиця 1. Залежшсть радикальност видалення пухлини вiд доступу
Доступ Юльюсть спостережень за обсягу видалення пухлини
тотального субтотального часткового разом
абс. % абс. % абс. % абс. %
Субкрашальний 19 63,3 11 36,7 — — 30 100
Бiфронтальний 43 68,2 10 15,9 10 15,9 63 100
Загалом 62 66,7 21 22,6 10 10,7 93 100
Таблиця 2. Частота ускладнень тсля оперативних втручань
Доступ Кшьккть хворих
з ускладненнями без ускладнень разом
абс. % абс. % абс. %
Субкрашальний 2 6,7 28 93,3 30 100
Бiфронтальний 11 17,5 52 82,5 63 100
Загалом 13 14 80 86 93 100
* Зображення в друкован'1Й версп — у в'дт/нках eiporo, в електронн'1Й — кольорове.
Таблиця 3. Оцшка загального стану хворих за
Для оцшки 3MÏH середшх показниюв стану хворих за шкалою Карновськ при застосуванш субкрашального та бiфронтального достутв та ви-явлення можливоТ залежностi стану пацieнтiв вiд хiрургiчного доступу проаналiзованi вiдмiнностi за t-критерieм Ст'юдента. Рiзниця мiж середнiми значен-нями стану хворих (за шкалою Карновсью) до i пiсля операци при застосуваннi субкранiального доступу досгс^рна (Р=0,041), бiфронтального — недостовiрна (Р=0,229) (табл. 3).
Наводимо клiнiчне спостереження (рис. 4). Хво-рий з естезюнейробластомою решiтчастого лабiринту, з значним штракрашальним та екстранкранiальним ростом. Пщ час операцiï використаний субкранiальний доступ, що дало можливють тотально видалити пух-лину, як ïï штракрашальний, так i екстракранiальний компоненти з огляду на латералiзацiю пухлини.
Отже, бiфронтальний доступ е стандартним хiрургiчним доступом, який широко використовують в хiрургiчному лiкуваннi кранiофацiальних пухлин. Вш забезпечуе широку вiзуалiзацiю дна передньо!' черепноï ямки для радикального видалення пухлин, проте, пов'язаний з травматизашею лобових часток внаслщок 1х тракци та бiльшою частотою тсляопера-цшних ускладнень, яка становила 15%.
Рис. 4. МРТ. Естезiонейробласта решiтчастого лабiринту з iнтракранiальним та iнтрацеребральним ростом. А, Б — до операци; В, Г — тсля операци.
Бiфронтальний доступ потребуе застосування лицевого доступу (латерально! ринотоми) для видалення екстракрашального компоненту пухлини.
Субкрашальний доступ (через лобову пазуху), при необхщност латералiзований, забезпечуе ради-кальшсть та високi показники загального виживання при видаленш злоякiсних пухлин кранюфашальноТ локалiзацií, що не поступаеться таким при застосуванш бiфронтального доступу, проте, характеризуемся вдвiчi меншою частотою пiсляоперацiйних ускладнень i бтьш високим показником загального стану (за шкалою Карновсью).
При використаннi субкрашального доступу до-датковi фацiальнi доступи не потрiбнi.
Для латералiзацiТ субкрашального доступу за умови латерального поширення пухлини, трепанашю передньоТ стшки лобовоТ пазухи поширюють латерально, за межi лобовоТ пазухи, на губчасту юсткову речовину лобовоТ кiстки.
Список л^ератури
1. Двухлоскутный субфронтальный доступ к опухолям осно-
вания черепа / А.Х. Бекяшев, В.А. Черекаев, А.И. Белов, А.Г. Винокуров, В.М. Цикаришвили // Материалы III съезда нейрохирургов России. — СПб., 2002. — С.82-83.
2. Шкарубо А.Н. Дизэмбриогенетические опухоли селлярно-сфеноидальной локализации (клиника, диагностика, трансназально-транссфеноидальная микрохирургия): дис. ... канд. мед. наук: спец. 14.00.28 — нейрохирургия / А.Н. Шкарубо. — М., 1994. — 228 с.
3. Evolution of sinonasal symptoms following endoscopic anterior skull base surgery / A.E. Balaker, M. Bergsneider, N.A. Martin, M.B. Wang // Skull Base. — 2010. — V.20, N4.
— P.245-251.
4. The facial approach to the median structures of the skull base / J.L. Beziat, J. Remond, J. Pialat, J.F. Mazoyer // Rev. Stomatol. Chir. Maxillofac. — 1997. — V98, N3. — P.183-206.
5. Craniofacial resection for paranasal sinus cancers / G.P. Bridger, B. Kwok, M. Baldwin, J.R. Williams, R.I. Smee // Head Neck. — 2000. —V.22. — P.772-780.
6. Craniofacial resection for malignant tumors involving the anterior skull base / G. Cantu, S. Riccio, G. Bimbi, M. Squadrelli, S. Colombo, A. Compan, M. Rosi, M. Pompilio, C. Solero // Eur. Arch. Otorhinolaryngol. Head Neck. — 2006.
— V.263, N7. — P.647-652.
7. Anterior craniofacial resection for malignant paranasal tumors: a monoinstitutional experience of 366 cases / G. Cantu, C.L. Solero, R. Miceli, F. Mattana, S. Riccio, S. Colombo, M. Pompilio, G. Lombardo, P. Formillo, P. Quattrone // Head Neck. — 2012. — V.34, N1. — P.78-87.
8. Indications for, contraindications to, and interruption of craniofacial procedures / C.R. Cernea, G.V. Teixeira, L.R. Medina dos Santos, E.A. Vellutini, M.G. Siqueira // Ann. Otol. Rhinol. Laryngol. — 1997. — V.106, N11. — P.927-933.
9. Casler J.D. Endoscopic surgery of the anterior skull base / J.D. Casler, A.M. Doolittle, E.A. Mair // Laryngoscope. — 2005.
— V.115. — P.16-24.
10. Cheesman A.D. Craniofacial resection for tumors of the nasal cavity and paranasal sinuses / A.D. Cheesman, V.J. Lund, D.J. Howard // Head Neck Surg. — 1986. — V.8, N6.
— P.429-435.
11. Clifford P. Transcranial-facial approach for tumours of superior paranasal sinuses and orbit / P. Clifford // J. Roy. Soc. Med. — 1980. — V.73, N6. — P.413-419.
12. Cousins V.C. Craniofacial resection of extensive benign lesions of the anterior skull base / V.C. Cousins, V.J. Lund, A.D. Cheesman // Aust. N. Z. J. Surg. — 1987. — V.57.
— P.515-520.
13. Prognostic significance of transdural invasion of cranial base malignancies in patients undergoing craniofacial resection / I. Feiz-Erfan, D. Suki, E. Hanna, F. DeMonte // Neurosurgery.
— 2007. — V.61, N6. — P.1178-1185.
14. Transpterygoid transposition of a temporoparietal fascia flap:
шкалою Карновськ до i тсля операци
Доступ Стан хворих, балiв (M±m)
до операци тсля операци
Субкрашальний 74,62±2,4 79,3±2,06
Бiфронтальний 70,87±1,2 72,9±1,6
a new method for skull base reconstruction after endoscopic expanded endonasal approaches / F.S. Fortes, R.L. Carrau,
C.H. Snyderman, A. Kassam, D. Prevedello, A. Vescan, A. Mintz, P. Gardner // Laryngoscope. — 2007. — V.117, N6.
— P.970-976.
15. Outcome of craniofacial surgery in children and adolescents with malignant tumors involving the skull base: an international collaborative study / Z. Gil, S.G. Patel, G. Cantu, D.M. Fliss, L.P. Kowalski, B. Singh, C. Snyderman,
D.H. Kraus, J.P. Shah; International Collaborative Study Group, P.G. Bridger, A.D. Cheesman, P. Donald, P. Gullane, I. Janecka, S.E. Kamata, P.A. Levine, L.R. Medina, S. Pradhan, V. Schramm, W.I. Wei. — 2009. — Head Neck. — V.31, N3.
— P.308-317.
16. Goel A. Anterior transcranial (craniofacial) resection of tumors of the paranasal sinuses: Surgical technique and results / A. Goel // Neurosurgery. — 1997. — V.40. N1.
— P.218-220.
17. Craniofacial resection for sinunasal tumors / M. Granados-García, M.A. Celis-López, J.L. Aguilar-Ponce, V. Villavicencio-Valencia, K. Luna-Ortiz, A. Poitevin-Chachón, F. Carrillo-Hernández, A. Herrera-Gómez / Clin. Transl. Oncol. — 2006.
— V.8, N2. — P.119-223.
18. Hanasono M.M. Craniofacial reconstruction following oncologic resection / M.M. Hanasono, T.M. Hofstede // Neurosurg. Clin. N. Am. — 2013. — V.24, N1. — P.111-124.
19. Combined transfacial and transcranial approach for tumours of the nose and paranasal sinuses with intracranial extension / K.R. Iseh, S.B. Amutta, B.B. Shehu, J. Nasir // Niger J. Med. —2011. — V.20, N2. — P.216-219.
20. Craniofacial resection for malignant tumors involving the anterior skull base / P.J. Shah, D.H. Kraus, M.H. Bilsky, P.H. Gutin, L.H. Harrison, E.W. Strong, // Arch. Otolaryngol. Head Neck Surg. — 1997. — V.123, N12. — P.1312-1317.
21. Janecka I.P. Classification of facial translocation approach to the skull base / I.P. Janecka // Otolaryngol. Head Neck Surg. — 1995. — V.112, N4. — P.579-585.
22. Endoscopic versus traditional craniofacial resection for patients with sinonasal tumors involving the anterior skull base / B.J. Kim, D.W. Kim, S.W. Kim, D.H. Han, D.Y. Kim, C.S. Rhee, C.H. Lee // Clin. Exp. Otorhinolaryngol. — 2008.
— V.1, N3. — P.148-153.
23. Kuriakose M.A. Anterior skull base surgery / M.A. Kuriakose, N.P. Trivedi, V. Kekatpure // Ind. J. Surg. Oncol. —2010.
— V.1, N2. — P.133-145.
24. Evidence-based practice: Endoscopic skull base resection for malignancy / R.B. Rawal, M.R. Gore, R.J. Harvey, A.M. Zanation // Otolaryngol. Clin. N. Am. — 2012. — V.45, N5.
— P.1127-1142.
25. van Tuyl R. Prognostic factors in craniofacial surgery / R. van Tuyl, S. Gerald, M.D. Gussack // Laryngoscope. — 1991.
— V.101, N3. — P.240-244.
26. Zimmer L.A. Anterior skull base surgery: Open versus endoscopic / L.A. Zimmer, P.V. Theodosopoulos // Curr. Opin. Otolaryngol. Head Neck Surg. — 2009. — V.17, N2.
— P.75-78.
27. Кендалл М.Дж. Курс статистики: в 3 т. Т.2. Статистические выводы и связи / М.Дж. Кендалл, А. Стьюарт. — М.: Наука, Физматлит, 1973 — 899 с.
Паламарь О.И.1, Гук А.П.2
1 Институт отоларингологии им. проф. А.С. Коломийченко НАМН Украины, Киев, Украина
2 Институт нейрохирургии им. акад. А.П. Ромоданова НАМН Украины, Киев, Украина
Минимизация хирургических вмешательств по поводу срединных краниофациальных опухолей
Вступление. Для минимизации хирургических вмешательств при наличии срединных краниофациальных опухолей применяют субкраниальную хирургию, в частности, эндоскопическую эндоназальную хирургию или субкраниальный доступ (через лобную пазуху).
Материалы и методы. У 93 больных по поводу злокачественных краниофациальных опухолей выполнена передняя краниофациальная резекция, в том числе у 63 — с использованием бифронтального, у 30 — субкраниального доступа. Гистологическая форма, интракраниальное распространение опухолей в группах больных одинаковы.
Результаты. Тотальность удаления опухолей при применении субкраниального и бифронтального доступов различалась незначительно (соответственно 63 и 68%). Показатели онкологической выживаемости больных не отражают достоверные различия в зависимости от хирургического доступа (Р>0,0500). Послеоперационные осложнения чаще возникали после применения бифронтального доступа — у 15% больных, чем после субкраниального — у 8%. Улучшение общего состояния больных отмечено в обеих группах, однако при использовании субкраниального доступа оно достоверно.
Выводы. Эффективность субкраниального доступа аналогична таковой бифронтального по радикальности удаления опухолей и показателям общей выживаемости больных, оперированных по поводу краниофациальных злокачественных опухолей. В то же время, субкраниальная хирургия злокачественных новообразований основания черепа связана с меньшей частотой послеоперационных осложнений (в нашем исследовании в два раза) и лучшими показателями общего состояния больных (по шкале Карновски).
Ключевые слова: злокачественные краниофациальные опухоли, хирургия, бифронтальный доступ, субкраниальный доступ.
Укр. нейрохирург. журн. — 2013. — №3. — С. 55-60.
Поступила в редакцию 08.07.13. Принята к публикации 09.08.13.
Адрес для переписки: Паламарь Орест Игоревич, Общий отдел, Институт отоларингологии им. проф. А.С. Коломийченко, ул. Зоологическая, 3, Киев, Украина, 04119, e-mail: [email protected]
Palamar O.I.1, Huk A.P.2
1 Institute of Otolaryngology named after prof. O.S. Kolomiychenko, NAMS of Ukraine, Kiev, Ukraine
2 Institute of Neurosurgery named after acad. A.P. Romodanov, NAMS of Ukraine, Kiev, Ukraine
Surgery minimizing at median craniofacial tumors
Introduction. For surgery minimizing at median craniofacial tumors subcranial surgery is used, in particular endoscopic endonasal surgery or subcranial approach (via frontal sinus).
Materials and methods. In 93 patients with malignant craniofacial tumors anterior craniofacial resections was performed: in 63 patients — bifrontal, in 30 — subcranial approach. Histological form and intracranial spread of the tumors was identical in both groups.
Results. Total removal when applying subcranial and bifrontal approach differed slightly (respectively 63 and 68%). Indexes of cancer survival do not show significant differences depending on surgical approach (P>0.0500). Postoperative complications were observed more often after bifrontal approach — in 15% patients than after subcranial approach — in 8%. General condition improving was observed in both groups, but after subcranial approach it was significant.
Conclusions. Effectiveness of the subcranial approach is similar to that of bifrontal one by surgery radicalism and indexes of overall survival in patients been operated because of malignant craniofacial tumors. At the same time, subcranial surgery of skull base malignant neoplasm is associated with lower frequency of postoperative complications (in our study, twice) and best patients' state (according to Karnofsky scale). Key words: malignant craniofacial tumors, surgery, bifrontal approach, subcranial approach.
Ukr Neyrokhir Zh. 2013; 3: 55-60.
Received, July 8, 2013. Accepted, August 9, 2013.
Address for correspondence: Orest Palamar, General Department, Institute of Otolaryngology named after prof. O.S. Kolomiychenko, 3 Zoologichna St, Kiev, Ukraine, 04119, e-mail: [email protected]
