CC BY
95
УДК 617.721/.713-091.8-02:615.212.7]-092.9
М1КРОСТРУКТУРНА ХАРАКТЕРИСТИКА РАЙДУЖНО-РОГ1ВКОВОГО КУТА ОЧНОГО ЯБЛУКА
ЩУР1В ПРИ ОПЮ1ДНОМУ ВПЛИВ1
На шдставi проведеного комплексу морфологiчних дослщжень на- ми встановленi морфологiчнi особливост у будовi райдужно-рогiвкового кута щурiв на рiзних термiнах хрошчного ошощного впливу. I доведено, що ступiнь вираженостi цих змiн залежить вiд термiну введення ошощного анальгетика i найбiльш вираженi з боку структур мкроциркуляторного русла дослщжувано1 д^нки.
Ключов1 слова: райдужно-рогiвковий кут, ошо1д, щур, мiкроциркуляторне русло.
З розвитком медицини з'явилась потреба в ефективних знеболювальних засобах. Ця потреба прокладала отю шлях в юторп. Поряд 1з медичним використанням, останшм часом усе бшьше поширюеться немедичне вживання психотропних 1 сильнод1ючих речовин, хворобливий потяг до яких зветься -токсикомашею. Протягом 2002-2007 роюв кшькють оаб, ям допускають немедичне вживання наркотиюв, зросла майже в 1,4 рази. Сьогодш у свт зареестровано майже 100 млн. наркомашв [6,12]. За даними Центру медично! статистики Мшстерства охорони здоров'я Украши станом на 01.01.2012 року в Укра1ш зареестровано 5588 оаб (у 2010 рощ 5926) або 12,25 на 100 тисяч населення (у 2010 - 12,94), яким вперше в житп встановлено д1агноз розладу психши та поведшки внаслщок вживання наркотичних речовин 1 взято тд диспансерний нагляд. Серед них 2897 оаб вживають ото1ди [1].
Спостереження в амбулаторних клшках мшстерства у справах ветерашв США показало, що люди яю вживали кока!н мають бшьш високий ризик розвитку глаукоми (на 45% у пор1внянш 1з контролем) [11,13]. Результати патологоанатом1чних дослщжень останшх роив дозволили виявити цший комплекс змш з боку внутршшх оргашв у споживач1в отат1в, в тому числ1 з боку судинно! системи [1,2,5,7,8,9,10]. Останшм часом зустр1чаються поодинош дослщження ошощного впливу на орган зору та шш1 органи. Патолопя структур райдужно-рог1вкового кута ока, яка виникае тд впливом отощв в1дноситься до одн1е! з актуальних проблем у галуз1 офтальмологИ. Порушення кровооб1гу органу зору нер1дко е причиною слшоти або слабобачення. Виявлення ознак дано! патологИ при ошо!дному впливов1 дозволить своечасно провести профшактичш та л1кувальн1 заходи.
Метою роботи було дослщити вплив оп1о!ду на морфолопчш особливост1 структур райдужно-ропвкового кута щур1в на р1зних термшах.
Матер1ал та методи досл1дження. Вивчали морфолопчш особливосп райдужно-рог1вкового кута у щур1в-самщв л1нИ В1стар (48 тварин). Початкова маса щур1в складала 80 грам, в1к тварин 1,5-2,0 мю.Яким у продовж 6 тижн1в внутрючереввинно вводили оп1о!дний анальгетик (налбуф1н), з наступною послщовнютю п1двищення доз: 1-й тиждень - 8 мг/кг, 2-й тиждень-15 мг/кг, 3 тиждень-20 мг/кг, 4 тиждень - 25 мг/кг, 5 тиждень - 30 мг/кг, 6 тиждень - 35 мг/кг [4]. Заб1р матер1алу (очного яблука) проводили на 7, 14, 21, 28, 35, 42 добу експерименту. Перед проведенням забору бюпсшного матер1алу тварину присипляли внутр1шньоочеревенним введенням тюпенталу (з розрахунку 25 мг/1кг), тсля чого проводилась енуклеац1я очного яблука для пстолопчного досл1дження. Характеристика дослщжуваного матер1алу наведена в табл. 1. Пстолопчний матер1ал ф1ксували у 4% нейтральному формалш, ущ1льнювали у парафш. Зр1зи товщиною у 5-7 мкм забарвлювали гематоксил1ном та еозином. М1кроскотчш досл1дження 1 фотографування препарат1в здшснювали з використанням м1кроскопа МБ1-1 1 цифровим фотоапаратом №соп Б3100.
Вс1 тварини утримувались в умовах в1вар1ю, 1 робота проводилась з дотриманням положень « Свропейсько! конвенцИ про захист хребетних тварин, яю використовуються для експериментальних та 1нших наукових щлей» (Страсбург,1986), загальних етичних принцитв експеримент1в на тваринах, ухвалених I Нащональним конгресом Укра!ни з бюетики( Ки!в 2001 р.), Закону Укра!ни №3447-1У «Про захист тварин в1д жорстокого поводження». Експериментальн1 тварини роздшеш на 6 груп. Характеристика дослщжуваного матер1алу наведена в таблиц1.
Таблиця
Характеристика матер1алу досл1дження_
Експериментальнi групи тварин , термш експерименту Мкроскошчне дослiдження структур райдужно-рогiвкового кута
Щурi яким вводили ошо!д 1 тиждень 8 (5+3 контроль)
Щурi яким вводили опiоlд 2 тижш 8(5+3 контроль)
Щурi яким вводили опiоlд 3 тижш 8(5+3 контроль)
Щурi яким вводили ошо1д 4 тижнi 8(5+3 контроль)
Щурi яким вводили ошо1д 5 тижнiв 8 (5+3 контроль)
Щурi яким вводили ошо1д 6 тижнiв 8 (5+3 контроль)
Всього 48
Перед проведенням забору бюпсшного матер1алу тварину присипляли внутршньочеревенним введенням т1опенталу (з розрахунку 25 мг/1кг), п1сля чого проводилась енуклеащя очного яблука для пстолопчного дослщження. Пстолог1чний матер1ал ф1ксували у 4% нейтральному формал1н1, ущшьнювали у параф1н. Зр1зи товщиною у 5-7 мкм забарвлювали гематоксилшом та еозином. М1кроскошчш досл1дження 1 фотографування препаралв зд1йснювали з використанням м1кроскопа МБ1-1 1 цифровим фотоапаратом №соп Б3100.
Результати дослщження та Ух обговорення. В експериментальних тварин, яким вводили ото!дний анальгетик протягом 7-ми дiб, загальний план будови лiмба не вiдрiзняeться вiд такого, як у контрольних тварин (рис. 1). Однак поряд з цим ми виявляемо судини м^оциркуляторного русла з ознаками повно^в'я, гiстiолiмфо-цитарну шфшьтращю строми та незначний набряк штерстищю. Часто в кровоносних капiлярах присутш сладжi еритроцитiв. У венулах спостершаеться розмiщення лейкоцитiв бiля ендотелiю. Просвгги лiмфатичних судин також розширенi, заповнеш лiмфою. В сполучнiй тканинi лiмба присутнi чисельнi нейтрофiльнi лейкоцити макрофаги та ацидофшьш лейкоцити, а також лiмфоцити. В рогiвцi кiлькiсть шарiв клiтин в передньому ештелп залишаеться постiйною, як у контрольнх щурiв. У власнiй речовинi рогiвки, а саме у зовшшшх шарах, вогнищево присутнiй парацелюлярний набряк. Дренажна система лiмба, яка складаеться iз внутршньосклерально! борозни, трабекулярно1 сiтки, а також шлемового та колекторних каналiв значно розширена. Колагеновi волокна в глибоких шарах лiмба розпушенi.
Через 14 дiб в експериментальнiй групi тварин, яким вводили ото!д, змiни у будовi райдужно-рогiвкового кута полягали у прогресуванш змш, яю були виявлеш в попередньо! експериментально! групи (рис 2).
Ж" • 'ТДИИп
Рис. 1. Структури райдужно-ропвкового кута у щур1в яким вводили ошо!д 7 д1б. Забарвлення гематоксилшом та еозином. Зб. ок. х 40, об. х10. 1-шлем1в канал; 2- судини мкроциркуляторного русла; 3- ендотелщити в стшщ шлемового каналу; 4- гшерплаз1я ф1бробласпв в юкстаканалжулярнш сполучнш тканиш.
Рис. 2. Структури райдужно-ропвкового кута у щур1в через 14 д1б введення ошо!ду. А) Заб. г.-е. Зб. ок. х4, об. х10, Б) Заб. азаном. Зб. ок. х4, об. х20: 1-ропвка; 2-л1мб; 3-вшкове тшо; 4-райдужка; 6-волокна вшкового пояска; 7-кришталик.
Базальна мембрана переднього ештелю лiмба розпушена не однорщна по товщинi, колагеновi волокна у нш деструктурованi. В базальному та промiжному шарах епiтелiального пласта збшьшена кiлькiсть лiмфоцитiв. Серед ештелюципв базального шару збiльшена чисельнiсть ф^р мiтозу, що вказуе на посилення процеав регенерацп. Венозний синус склери, значно розширений на вiдмiну вщ контрольних щурiв (рис. 3). Де вш представлений системою вузьких трубок вистелених ендотелiем. У щурiв, яким вводили ото!д 14 дiб, ендотелюцити в стiнцi венозного синуса не утворювали суцiльного шару. Вогнищево виявляли дiлянки десквамаци та дiлянки в яких ендотелюцити розташоваш у виглядi частоколу, що вказувало на пролiферацiю ендотелiоцитiв. Базальна мембрана за своею структурою е не однорщною, вогнищево розпушеною. Колагеновi волокна в юкстакашкулярнш сполучнiй тканинi, яка вiддiлялае венозний синус склери вщ трабекулярно1 сгтки та склери розпушенi. Колекторнi канали, що вщводять вологу в венозш сплетення значно розширенi. Кровоноснi капшяри поблизу шлемового канала повнокровнi, артерюли мiстять пристiнковi тромби.
На 21 добу експерименту ,морфолопчш змiни в будовi дослщжувано! дiлянки бiльше виражеш нiж в аналогiчних структурах попередньо! групи, так зявляються деструктурованi колагеновi волокна (рис 4).
Через 28 дiб в експериментальнiй групi тварин, яким вводили ото!дний анальгетик, спостершаються змiни у будовi епiтелiального покриву та у сполучнiй тканинi лiмба. Епiтелiальний пласт не однорiдний за товщиною, присутш длянки в яких вш витоншений або потовщений. В ядрах клгган остистого шару ештелю вiдсутнi ядерця, що вказуе на зменшення !х функционально! активностi. У базальному шарi наявнi вакуолiзованi клггани. Мiжклiтиннi контакти мiж ними розширенш В епiтелiальному пластi вiзуалiзуемо лiмфоцити, !х чисельнiсть значно бiльша шж у щурiв контрольно! групи.
б
а
И* £
1
\
.2
Ф 1б ¿1
* »:
1
^ 1 ■
а
б
Рис. 3. Структури райдужно-рогiвкового кута у щурiв на 14 добу введення ошощного анальгетика. А). Заб. азаном. Зб. ок. х40, об. х10 Б) Заб. г.-е. Зб. ок. х40, об. х10: 1-шлемiв канал; 2- венозне повно^в'я; 3- сладж еритроципв в просвiтах кровоносних капiлярiв; 4-
ендотелщити в стшщ шлемового каналу; 6-л1мфоцити в пром1жному шар1 переднього ештелпо л1мба.
Рис. 4. Структури райдужно-ропвкового кута на 21 добу введення ошощного анальгетика. А) Заб. г.-е. Зб. ок. х4, об. х10, Б). Заб. азаном. Зб. ок. х40, об. х10: 1-шлемiв канал; 2- венозне повнокрiв'я; 3- сладжi еритроцитiв в просвiтах кровоносних капiлярiв; 4-
ендотелщити в стшщ шлемового каналу; 5 - лейкоцитарна шфшьтращя сполучно! тканини навколо шлемового каналу.
б
Рисунок 5. Структури райдужно-ропвкового кута у щурiв на 28 добу введення ошощу. Заб. азаном. Зб. ок. х10, об. х10: 1-ропвка; 2-лiмб; 3-вшкове тiло; 4- ендотелiцити в стшщ шлемового каналу; 5- венозне повно^в'я; 6- сладжi еритроципв в просвгтах кровоносних кашляр1в; 7 - лейкоцитарна шфшьтращя сполучно! тканини навколо шлемового каналу.
Рис. 6. Структури райдужно-рогiвкового кута у щурiв на 28 добу введення ошощу. Заб. г.-е. Зб. ок. х40, об. х10 1 - переднш епiтелiй лiмба; 2 - набряк штерстищю; 3 - венозне повно^в'я.
б
а
Межа мiж еттеиальним пластом та сполучною тканиною згладжена. В базальнiй мембранi, яка вщмежовуе епiтелiй в1д власно! речовини ропвки колагеновi волокна розпушенi, мiж ними виявляемо лiмфоцити.
Спостерiгаемо явища гшерплазп та гшертрофи фiбробластiв, а також гшертрофю колагенових волокон, якi бшьше вираженi нiж в попередньому термш дослiдження (рис. 5). Стiнка кровоносних капiлярiв не суцiльна. Виявляються дшянки десква-маци ендотелiоцитiв. Ендотелiоцити в стшках кровоносних капiлярiв неодно-рiднi по структур! Так, поряд з нормохромними кттинами подiбними до таких як у контрольних щурiв виявляли клiтини з просвпленою цитоплазмою, що вказуе на набряк цитоплазми ендотелiоцитiв. Базальна мембрана в стшках капiлярiв е розпушеною, зустрiчаються дiлянки дiапедезних крововиливiв навколо кровоносних капiлярiв. Просвiти венул розширеш, рiзко повнокровнi. У просвiтах судин велика шльюсть гранулярних та агранулярних лейкоцитiв. Подекуди у венулах е приспш^ тромби. Ендотелiальна вистiлка в стшш венул не суцiльна. Виявлялись дiлянки десквамаци ендотелiоцитiв, стаз лейкоцшпв, розмiщення лейкоцитiв бiля ендотелiю та явище дiапедзу через стiнки. Проникливють судинних стiнок венул порушена. На що вказуе виражений набряк шерстицш, периваскулярнi геморагл, а також збшьшена чисельнiсть тканинних базофiлiв та лейкоципв в периваскулярних просторах (рис 6).
На 35 добi ошо!дного впливу в ропвщ присутня гiперплазiя та гiпертрофiя фiбробластiв, а також гiпертрофiя колагенових волокон, яка бiльше виражена нiж в попередньому термiнi дослщження. Пучки колагенових волокон втрачають чикий напрямок, а також вiзуалiзувалось !хне розшарування та розпушенiсть. Цитоплазма фiбробластiв та фiброцитiв з ознаками набряку. 1х ядра деструктивно змiненi, часто шкнотичш.
Через 42 доби в експериментальнш групi тварин, яким вводили ото!д, на вiдмiну вiд попереднього терм^ спостереження серед лейкоцитiв переважають ацидофiльнi лейкоцити, що вказувало на виникнення алерпчних реакцiй.
Будова структур райдужно-ропвкового кута щурiв при довготривалому впливi ото!ду змiнюеться залежно вщ термiну введення препарату. Реакцiя з боку м^оциркуляторного русла полягае у розширеш просвтв судин та повно^в'!, десквамаци ендотелiоцитiв, появi тромбоцитiв, агранулярних та гранулярних лейкоципв у просвггах з крайовою локалiзацiею та дiапедез через стiнки. Порушуеться будова та цшснють судинних стiнок бшьшо! частини венул та артерюл. З появою ацидофшьних лейкоцитiв можливий ризик виникнення алерпчних реакцш. Порушуеться структура еттеального шару та сполучно! тканини. Даш змши вказують на зниження функцюнально! активностi дослщжувано! дiлянки.
1. Адрашкин А.П. Роль сердечно-сосудистой системы в танатогенезе у опийных наркоманов второй стадии/ А.П. Адрашкин, И.В. Саломатин, Б.Ф. Мурашов [и др.] // - М., - 2003.-С.18.
2. Бунин А.Я. Микроциркуляция глаза / А.Я. Бунин, Л.А. Кацнельсон, A.A. Яковлев // - М.: Медицина, - 1984. - 175 с.
3. Вieвський А.М. Зрiз наркотично! ситуаци в Укра!ш (данi за 2011 р.) / А.М^евський, М.П.Жданова, С.В.Сидяк [та ш.] // -К., - 2012.-25 с.
4. Онисько Р.М. Пат. № 76564U Укра!на, МПК А 61 л 31/00. Споаб моделювання фiзичноí отовдно! залежносп у щурiв / Р.М. Онисько, Е.В. Пальтов, В.Б. Фiк [та ш.]; патентовласник Львiвський нац. мед. ун-т iм. Д.Галицького.-№ u 201207124; заявл.12.06.2012; опубл. 10.01.2013 Бюл. № 1.
5. Рохлина М.Л. Клинико - социальные последствия наркоманий / М.Л. Рохлина, А.А. Козлов, И.Я. Каплан // Вопросы наркологии. - 1998. -№ 1. - С. 11-20.
6. Раецька Л.В. Тенденци поширення наркоманп в Укра1ш / Л.В. Раецька // Боротьба з оргашзованою злочиннiстю i корупщею.-2008.-№18.-С.
7. Сичкориз JI.M. Морфометрический анализ ангиоархитектоники ишемизированной радужки глаза / Л.М. Сичкориз, JI.P. Матешук, М.П. Закута // Проблемы патологии в эксперименте и клинике, - 1989. - Т. 11. - С. 75.
8. Сергеев П.В. Рецепторы физиологически активных веществ / П.В. Сергеев, Н.Л. Шимановский, В.И. Петров // - Волгоград: Семь ветров, - 1999. - 640с.
9. Танчин И. А. Венозное русло глаза при нарушении периферического кровообращения / И. А. Танчин, 3.3. Масна // Проблемы патологии в эксперименте и клинике, - 1991. - Т. 13. - С. 123.
10. Шабанов П.Д. Биология алкоголизма / П.Д. Шабанов, С.Ю. Калишевич // -С.Пб., - 1998.-271с.
11. Dustin D. «Substance use disorder and the risk of glaucoma» French / D. Dustin, M. Curtis, E. Harman [at al.] // Journal of Glaucoma.-2011.-Vol.20, № 7.- P.401-463.
12. Official Records of the Economic and Social Council Fourteenth Session, // Supplement №1 (E/2331). - 12 p.
13. Реant M.A. Alcohol, drugs and school leavers. / M.A. Реant, D.F. Peck, Е. Sam^1 // - London-Tavis-tock, - 1985.-130 p.
14. Volkov V.G. Assessmant of the state of drug addicts from characteristics of oculomotor activity and visual-motor coordination / V.G.Volkov // Human physiol.-1994.-Vol.20, № 4.-P.256-262.
15. Volkov V.G. Changes in optical tracking function in opium addicts / V.G.Volkov // Human physiol.-1994.-Vol.19, № 5.-P.342-348.
Ж
МИКРОСТРУКТУРНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА РАДУЖНО-
РОГОВИЧНОГО УГЛА ГЛАЗНОГО ЯБЛОКА КРЫС ПРИ ОПИОИДНОМ ВОЗДЕЙСТВИИ Якимив Н.Я., Кривко Ю.Я.
На основании проведенного комплекса морфологических исследований нами установлены морфологические особенности в строении радужно-роговичного угла крыс на разных сроках хронического опиоидного воздействия. И доказано, что степень выраженности этих изменений зависит от срока введения опиоидного анальгетика и проявляются в первую очередь со стороны микроциркуляторного русла исследуемого участка.
Ключевые слова: радужно-роговичный угол, опиоид, крыса, микроциркуляторное русло.
Стаття надшшла 2.11.2013 р.
MICROSTRUCTURAL CHARACTERISTICS OF IRIDO-CORNEAL ANGLE OF THE EYE OF RATS UNDER THE INFLUENCE OF OPIOID Yakymiv N.Y., Kryvko Y.Y.
Based on the complex morphological research, we established morphological features in the structure of irido-corneal angle in rats at different stages of chronic opioid exposure. And it is proved that the severity of these changes depends on the duration of administration of opioid analgesics and is shown primarily by the microvasculature of the investigated area.
Key words: irido-corneal angle, opioid, rat, microcirculatory channel.
Pe^H3eHT TacK« A.n.
