Научная статья на тему 'Микрофлора полости рта людей с воспалительными заболеваниями тканей пародонта в Ужгородском районе'

Микрофлора полости рта людей с воспалительными заболеваниями тканей пародонта в Ужгородском районе Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
601
562
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
РОТОВА ПОРОЖНИНА / МіКРООРГАНіЗМИ / ПАРАДОНТИТ / ДИСБіОТИЧНі ПОРУШЕННЯ

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Рівіс О. Ю., Кривцова М. В., Ніколайчук В. І., Семенова Г. М., Барані Є. А.

В статті описано видовий склад мікроорганізмів, ізольованих з ротової порожнини людей з запальними захворюваннями тканин пародонту в Ужгородському районі. Мікробіологічні дослідження дозволили встановити дисбіотичні порушення порожнини рота у хворих на парадонтит, який характеризувався зниженням чисельності облігатної мікрофлори і збільшенням кількості умовно-патогенних мікроорганізмів.В статье описано видовой состав микроорганизмов, изолированных из полости рта людей с воспалительными заболеваниями тканей пародонта в Ужгородском районе. Микробиологические исследования позволили установить дисбиотические нарушения полости рта у больных парадонтитом, который характеризовался снижением численности облигатной микрофлоры и увеличением количества условно-патогенных микроорганизмов.A typical combination of microorganisms, taken from the oral cavity of patients with inflammatory diseases of periodontal tissue living in

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по клинической медицине , автор научной работы — Рівіс О. Ю., Кривцова М. В., Ніколайчук В. І., Семенова Г. М., Барані Є. А.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Микрофлора полости рта людей с воспалительными заболеваниями тканей пародонта в Ужгородском районе»

© О. Ю. Рівіс, М. В. Кривцова, В. І. Ніколайчук, Г. М. Семенова, Є. А. Барані УДК 616. 31

О. Ю. Рівіс, М. В. Кривцова, В. І. Ніколайчук, Г. М. Семенова, Є. А. Барані

МІКРОФЛОРА РОТОВОЇ ПОРОЖНИНИ ЛЮДЕЙ З ЗАПАЛЬНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ ТКАНИН ПАРОДОНТУ В УЖГОРОДСЬКОМУ РАЙОНІ

ДВНЗ «Ужгородський національний університет» (м. Ужгород) Бактеріологічний відділ КДЛ, ДЗ ВКЛ ст. Ужгород, ДГТО «Львівська залізниця» (м. Ужгород) Відділкова стоматологічна поліклініка станції Ужгород, ДГТО «Львівська залізниця» (м. Ужгород)

відкладень не вдалося виділити одного чи декількох видів мікроорганізмів, що детермінують розвиток даного захворювання. Очевидно, воно виникає

Робота виконується в рамках комплексної науково-дослідної тематики кафедри генетики, фізіології рослин і мікробіології біологічного факультету Ужгородського національного університету: «Дослідження генетичних та фізіолого-біохімічних механізмів адаптацій мікро- та біогеоценозів до антропогенного навантаження».

Вступ. Ротова порожнина людини представляє собою унікальну екологічну систему для найрізноманітніших мікроорганізмів, які формують постійну (аутохтонну, індигенну) мікрофлору, що відіграє важливу роль у здоров’ї і хворобах людей [5].

Мікроорганізми потрапляють в ротову порожнину з їжею, водою і з повітря. Багатство харчових ресурсів, постійна вологість, оптимальні значення рН і температура створюють сприятливі умови для адгезії, колонізації різноманітних мікробних видів [5]. Така адгезія носить не лише виражену видову специфічність, але і тканинну. Так, наприклад, Bac-teroides sp., ізольовані із слизової порожнини рота щурів, не здатні фіксуватися на аналогічних клітинах інших тварин і, більш того, не можуть довго колонізувати носоглотку чи кишечник цих же тварин [10].

До складу мікрофлори порожнини рота входять аеробні й анаеробні бактерії, віруси, дріжджоподібні гриби, найпростіші [5, 9]. Однак найбільш численними є бактеріальні біоценози, які відіграють основну роль у підтриманні сталості даного біотопу [5].

Мікроорганізми в порожнині рота локалізовані в різних біотопах (слизова оболонка, ясенева борозна, зубна бляшка, ротова рідина, тощо). Зокрема Балак О. К. [1] довів, що видовий склад та щільність мікробних асоціацій у різних біотопах порожнини рота у здорових осіб різниться. Найменша кількість асоціантів та рівень бактеріального обсіменіння виявлено на слизовій оболонці щік. Відзначено наростання видової різноманітності та загальної бактеріальної щільності у слині, на поверхні язика; максимально виражені ці показники у зубному нальоті, де кількість видів мікробів майже в 7 разів вище, ніж в групі контролю.

Серед хвороб, що займають важливе значення в стоматології, однією з найбільш поширених є парадонтит, що дозволяє віднести дану патологію не лише до медичної, але і до важливої соціальної проблеми.

На даний час роль мікробного фактору при розвитку парадонтиту не викликає сумнівів, однак при аналізі якісного складу мікрофлори зубних

після порушення рівноваги серед резидентних видів в даному мікробіоценозі під впливом певних факторів: нервово-трофічних, ендокринних, обміну речовин, зміни реактивності організму, гігієнічний стан порожнини рота та ін. [4, 5]. Однак ще одним із етіологічних і патогенетичних чинників розвитку цього захворювання, зокрема в Закарпатській області, на думку деяких авторів є екологічно обумовлений природний дефіцит фтору та йоду в навколишньому середовищі [4, 8]. Тому високий рівень інтенсивності стоматологічних захворювань в даному регіоні пов’язують саме з дефіцитом добового надходження в організм цих мікроелементів.

Велика увага приділяється вивченню ролі анаеробних мікроорганізмів у розвитку запальних захворювань тканин пародонту. Це такі види як Por-phiromonas gingivalis, а також представники родів Prevotella (P. melaninogenica), Fusobacterium (F. nu-cleatum), Actinobacillus (A. actinomycetemcomitans), Bacteroides, Treponema [5,6,12]. Однак ряд авторів вважає, що наявність (чи поява) цих представників слугує більше зоною ризику, аніж етіологічним фактором розвитку захворювання [12]. Велике різноманіття видів, разом з великою кількістю мікроорганізмів, що мешкають поза ротовою порожниною, значно ускладнює ідентифікацію можливих патоге-нів з цієї популяції, що спричиняють дане стоматологічне захворювання [12].

Разом з тим вивчення колонізації умовно-патогенними та анаеробними мікроорганізмами різних екологічних ніш порожнини рота є необхідною умовою для об’єктивної оцінки їх етіологічної значимості у розвитку запальних захворювань тканин пародонту.

Метою роботи було дослідити стан мікробіоце-нозу (аеробної флори) ротової порожнини людей з запальними захворюваннями тканин пародонту в Ужгородському районі Закарпатської області. Порівняти нормальний склад мікробної флори ротової порожнини з літературними даними. А також визначити чутливість виділених штамів мікроорганізмів до антибіотиків.

Об’єкт і методи дослідження. У дослідженні оцінено особливості мікрофлори ротової порожнини 57 пацієнтів віком від 35 до 75 років з різним

ступенем захворюваності тканин пародонту, що мешкають в Ужгородському районі. Отримані дані порівнювали з результатами досліджень проведеними серед людей з санованою ротовою порожниною.

Забір зубного нальоту для дослідження проводився стерильним екскаватором з ротової порожнини («парадонтального карману»). Біологічний матеріал засівався негайно (протягом двох годин) з моменту взяття на наступні середовища: агар з кров’ю, жовтково-сольовий агар Чистовича, Сабуро, Ендо та Лакто-агар. Для ідентифікації стрептококів ротової порожнини посів також проводили на селективно-диференціальне середовище Mitis Salivarius Agar (HIMEDIA, Чехія). Встановлення родової приналежності культур і видову ідентифікацію бактерій проводили згідно наказу МОЗ СРСР від 22. 04. 19Вб р. № бЗб «Об унификации микробиологических (бактериологических) методов исследований, которые применяются в клинико-диагностических лабораториях лечебно-профилактических учреждений». В основу ідентифікації мікроорганізмів покладені дані класифікації, викладені в 9-му виданні визначника Bergey. Чутливість виділених бактерій до антибіотиків визначали згідно наказу № 1б7 від 0б. 04. 2007 про затвердження методичних вказівок «Визначення чутливості мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів».

Оцінювали частоту виділення мікроорганізмів у даному біотопі; видовий склад лактобактерій, стрептококів, стафілококів, ентеробактерій та грибів роду Candida. Вивчались також мікробні асоціації.

Виділені нами штами стафілококів протестова-но на плазмокогулазну, лецитиназну, гемолітичну активність та здатність ферментувати маніт в анаеробних умовах за загальноприйнятими методиками.

В основу класифікації стрептококів лягла їх здатність утворювати зони гемолізу навколо колонії при рості на кров’яному агарі. Не гемолітичні стрептококи, як правило, не мають клінічного значення [З].

Для кращої ідентифікації стрептококів використовували їх диференційні ознаки (біохімічні властивості) [7]. Зокрема S. mutans відрізняється від інших ротових стрептококів за морфологією колоній, його здатністю ферментувати маніт і сорбіт; деяким іншим біохімічним ознакам (ферментує рамному і саліцин; не утворює перекисі водню та альфа-гемо-лізу) [10,11]. Інші представники стрептококів ротової порожнини, такі як S. salivarius, S. mitis, S. sanguis не ферментують маніт і сорбіт, однак різняться за здатністю утворювати перекис водню та гемолітичними властивостями [11].

Приналежність до сапрофітних нейсерій визначають за допомогою позитивного каталазного тесту, який є загальною родовою діагностичною ознакою Neisseria sP.

Виділені види ентеробактерій диференціювали за їх біохімічними властивостями.

Також проводили мікроскопіювання всіх виділених культур.

Орієнтиром для визначення нормального складу мікробної флори в порожнині рота були дані Е. В. Боровського, В. К. Леонтєва, Е. Г Зеленової та спів.

Результати досліджень та їх обговорення.

Для визначення норми мікробіологічного складу порожнини рота дослідження було проведено у людей з здоровими тканинами пародонту. З наведених у таблиці 1 даних помітно, що у людей з здоровими тканинами пародонту мікробіценоз ясен представлений в основному сапрофітними ротовими стрептококами, сапрофітними нейсеріями та сапрофітними стафілококами.

Отже, результати проведених досліджень показали, що мікроорганізми, висіяні із ротової порожнини у досліджених нами людей співпали з даними літератури, визначеними як «норма» (табл. 1).

Таблиця 1

Мікробний пейзаж ротової' порожнини людей з здоровими тканинами пародонту, що мешкають в Ужгородському районі

Мікроорганізми Відсоток виявлення в зубоясенних карманах,% (за Зеленовою Є. Г. та спів.) Відсоток виявлення в зубоясенних карманах,% (дослідження)

Сапрофітні стрептококи 100 100

Б. т^апБ Б. заііуагіиз Б. 100 100

тШБ 100 100

Сапрофітні нейсерії ++ +

Лактобактерії + 0

Стафілокок сапрофітний ++ +

Дифтероїди + 0

Дріжджеподібні гриби + 0

Грам-негативні палички (УПМ) 0 0

Клостридії 0 0

Однак відомо, що на видовий склад мікрофлори порожнини рота впливають різноманітні ендогенні і екзогенні фактори, в тому числі екологічні. Тому для мікробіологічного дослідження, як і для будь-якого іншого лабораторного, повинні бути розроблені власні (регіональні) нормативні показники.

При обстеженні хворих з запальними захворюваннями тканин пародонту було виявлено суттєве порушення мікробіоценозу ротової порожнини (табл. 2).

Ці дані також представлені на рис.

Результати дослідження показали, що найбільш частими мікроорганізмами, виділеними з ротової порожнини («парадонтального карману») пацієнтів виявились Streptococcus sp. - 100%, Neisseria sp. -33%, Lactobacillus sp. - 26%. Мікробний пейзаж облігатної стрептококової флори виявився досить різноманітнім. Зокрема були виділені такі представники стрептококів ротової порожнини, як S. salivarius, S. mitis, S. mutans. Також були виділені умовно-патогенні мікроорганізми цієї родини, такі як St. pyogenes - 4%.

Серед представників кокової флори частіше за інших виявлялися S. epidermidis - 30%, рідше S. aureus - 11%.

Таблиця 2

Мікробний пейзаж ротової порожнини пацієнтів з запальними захворюваннями тканин пародонту

Видова назва Абсолютне число % виявлення

Streptococcus sP. б7 100

Neisseria sP 19 ЗЗ

S. epidermidis 17 З0

Lactobacillus sP 1б 2б

S. aureus б 11

Enterobacteriaceae 7 12

Candida sP б 11

St. pyogenes 2 4

Corynebacterium sP 1 2

В результаті досліджень були виділені ентеро-бактерії. Родина Enterobacteriaceae була представлена в основному родами Enterobacter та Klebliella і складала 12% від загальної кількості досліджених.

Представники родини Candida sP були виділені в 11% випадків.

120 -

п п п

сР

Рис. Мікробний пейзаж ротової порожнини пацієнтів з запальними захворюваннями тканин пародонту.

Основними асоціаціями мікроорганізмів були Streptococcus sP. та Neisseria sp., а також Streptococcus sP. та S. epidermidis.

Загальновизнано, що одним з етіологічних факторів розвитку запальних захворювань тканин пародонту є мікробний фактор. Отже, у випадках появи в порожнині рота умовно-патогенних та патогенних мікроорганізмів, а також зниження чисельності представників облігатної мікрофлори, можна зробити висновок про порушення еубіозу ротової порожнини.

Наступним етапом наших досліджень було визначення чутливості вид ілених штамів до антибіотиків (табл. 3).

Найбільшою чутливістю до дії тестованих антибіотиків характеризувалися стрептококи, які є представниками домінуючої аутохтонної мікрофлори

Чутливість мікроорганізмів до (зона затримки росту,

Таблиця З антибіотиків мм)

№ п/п Антибіотики Скоро- чення S. saliva rius S. pyogenes S. aureus En- tero- bacter cloa- cae

1 Оксацилін ОКС 2б 0 1б 0

2 Еритроміцин ЕРИ 20 0

З Лінкоміцин ЛІН 20 0 21

4 Тетрациклін ТЕТ 0

б Цефазолін ЦФЗ 2б 22 20 0

б Цефотаксим ЦФТ З0 2б 20 20

7 Цефтріаксон ЦФА З0 З0 20

В Цефо- перазон ЦФП З0 20 1б 1В

9 Цефіксим ЦФМ

10 Цефалексин ЦФЛ 2б 0 19

11 Ванкоміцин ВАН 1б 0 14

12 Ципро- флоксацин ЦИП 0 19 24

1З Лево- флоксацин ЛОФ 1б 1В 20 21

14 Нор- флоксацин НОР 0 0 0 20

1б Азитроміцин АЗИ 1б 0 0 0

1б Фурамаг 2б

17 Меропенем МЕР З0 20 1б

18 Амоксицилін АМО З0 2б 0 0

19 Фурагін 1З

20 Офлоксацин ОФЛ 20 20

21 Амікацин АМК 1В

22 Цефіксим ЦФС 0

«парадонтального карману». Зокрема, S. salivarius був чутливий до оксациліну, цефалоспоринів 3 покоління (цефотаксиму, цефтріаксону, цефоперазону), цефалексину та амоксициліну. Інші антибіотики не виявляли антибактеріальну активність по відношенню до досліджуваного штаму.

S. aureus та штами ентеробактерій, ізольовані з вмісту «парадонтального карману», виявились резистентними або малочутливими до більшості тестованих антибіотиків.

Отже, висока резистентність виділених тест-культур до антибіотиків свідчить про недоцільність і неефективність використання антибіотиків для лікування запальних захворювань тканин пародонту.

Чутливість мікроорганізмів до антибіотиків (зона затримки росту, мм)

Висновки. Отже, в мікрофлорі порожнини рота людей з здоровими тканинами пародонту сапрофітні ротові стрептококи, сапрофітні нейсерії та сапрофітні стафілококи складають резидентний біоценоз.

Виявлені глибокі зміни і перебудова мікробіоце-нозу порожнини рота при парадонтиті, які проявляються зниженням домінування основних симбіонтів, а також збільшенням частоти виявлення умовно-патогенної та транзиторної мікрофлори.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

100

80

60

40

20

0

Зміна чутливості бактерій до антимікробних пре- Перспективи подальших досліджень. Ви-

паратів і збільшення кількості антибіотикорезис- вчення використання пробіотиків, як альтернатив-

тентних штамів свідчить про недоцільність і неефек- них засобів для корекції стану мікрофлори ротової

тивність використання антибіотиків для лікування порожнини і зниження кількості умовно-патогенних

запальних захворювань тканин пародонту. мікроорганізмів.

Список літератури

1. Балак О. К. Вплив мультипробіотику «Симбітер-2» на мікробіоценоз ротової порожнини у хворих на вторинну адентію / О. К. Балак // Annals of Mechnikov’s Institute. - 2010. - № 4. - С. Вб-90.

2. Боровский Е. В. Биология полости рта / Е. В. Боровский, В. К. Леонтьев - М.: Медицинская книга, Н. Новгород: Изд-во НГМА, 2001. - 304с.

3. Воробьев А. А. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология: Учебник для студентов медицинских вузов / А. А. Воробьев - М.: ООО «Медицинское информационное агентство», 200б. - 704с.

4. Горзов I. П. Екологічні аспекти карієсу зубів та хвороб пародонту / I. П. Горзов, А. М. Потапчук - Ужгород ВАТ «Патент», 199В. - 22бс.

б. Зеленова Е. Г. Микрофлора полости рта: норма и патология: Учебное пособие / Е. Г. Зеленова, М. И. Заславская,

Е. В. Салина, С. П. Рассанов - Нижний Новгород: Изд-во НГМА, 2004. - 1бВс.

6. Кириллова Е. В. Микробиологический мониторинг состояния биопленки зуба при применении хлоргексидина и кси-

лита в комплексном лечении кариеса у детей раннего возраста / Е. В. Кириллова, В. Н. Царев, Л. П. Кисельникова, В. О. Артемова // Стоматология детского возраста и профилактика. - 2009. - № 2. - С. Вб-93.

7. Кпимнюк С. I. Практична мікробіологія: Посібник / С. I. Кпимнюк, I. О. Ситник, М. С. Творко, В. П. Широбоков -

Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. - 44°С.

В. Політун А. М. Епідеміологія, особливості розвитку хвороб пародонту і їх профілактика в умовах біогеохімічного дефіциту фтору та йоду: автореф. дис. докт. мед. наук: 14. 21. 01 / А. М. Політун. - Київ, 199б. - 49с.

9. Руденко В. В. До проблеми запальних захворювань порожнини рота / В. В. Руденко // Український медичний часопис. - 200б. - № 2(4б). - С. 110-112.

10. Симонова Е. В. Роль нормальной микрофлоры в поддержании здоровья человека / Е. В. Симонова, О. А. Пономарева // Сибирский медицинский журнал. - 200В. - № В. - С. 20-2б.

11. Хоулт Дж. Определитель бактерий Берджи. Том 1 / Дж. Хоулт, Н. Криг, П. Снит - М.: Изд-во «Мир», 1997. - 432с.

12. Liljemark W. F. Human oral microbial ecology and dental caries and periodontal diseases / W. F. Liljemark, C. Bloomquist // CritRev Oral Biol Med. - 199б. - № 7 (2). - P. 1В0-19В.

УДК б1б. З1

МІКРОФЛОРА РОТОВОЇ ПОРОЖНИНИ ЛЮДЕЙ З ЗАПАЛЬНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ ТКАНИН ПАРОДОНТУ В УЖГОРОДСЬКОМУ РАЙОНІ

Рівіс О. Ю., Кривцова М. В., Ніколайчук В. І., Семенова Г. М.,

Барані Є. А.

Резюме. В статті описано видовий склад мікроорганізмів, ізольованих з ротової порожнини людей з запальними захворюваннями тканин пародонту в Ужгородському районі. Мікробіологічні дослідження дозволили встановити дисбіотичні порушення порожнини рота у хворих на парадонтит, який характеризувався зниженням чисельності облігатної мікрофлори і збільшенням кількості умовно-патогенних мікроорганізмів.

Ключові слова: ротова порожнина, мікроорганізми, парадонтит, дисбіотичні порушення.

УДК б1б. З1

МИКРОФЛОРА ПОЛОСТИ РТА ЛЮДЕЙ С ВОСПАЛИТЕЛЬНЫМИ ЗАБОЛЕВАНИЯМИ ТКАНЕЙ ПАРОДОНТА В УЖГОРОДСКОМ РАЙОНЕ

Ривис О. Ю., Кривцова М. В., Николайчук В. И., Семенова Г. М.,

Барани Е. А.

Резюме. В статье описано видовой состав микроорганизмов, изолированных из полости рта людей с воспалительными заболеваниями тканей пародонта в Ужгородском районе. Микробиологические исследования позволили установить дисбиотические нарушения полости рта у больных парадонтитом, который характеризовался снижением численности облигатной микрофлоры и увеличением количества условно-патогенных микроорганизмов.

Ключевые слова: ротовая полость, микроорганизмы, парадонтит, дисбиотические нарушения.

UDC б1б. 31

The Microflora Of The Oral Cavity Of The People With Inflammatory Diseases Of Periodontal Tissue In Uzhgorod Area

Rivis O., Krivtsova M., Nikolaychuk V., Semenova G., Barani E.

Summary. A typical combination of microorganisms, taken from the oral cavity of patients with inflammatory diseases of periodontal tissue living in Uzhgorod area is described in this article. Microbiological analysis revealed the dysbiotic disorders in oral cavity of the patients with periodontitis, such as decreasing the quantity of obligatory microflora and increasing conditionally-pathogenic microorganisms.

Key words: oral cavity, microorganisms, periodontitis, the dysbiotic disorders.

Стаття надійшла З0. 07. 2012 р.

Рецензент - проф. Лобань Г. А.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.