CC BY
23
черенки имеют разную регенерационную способность в зависимости от сорта, сроков заготовки и высаживания на укоренение, части побега и возраста маточных растений. Показано, что подбор маточных растений оптимального возраста существенно влияет на увеличение укоренения черенков разных сортов фундука и приводит к улучшению ризогенной активности. В Украине стеблевые черенки изучаемых сортов фундука необходимо заготовлять из 5-9-годичных маточных растений.
Ключевые слова: сорта фундука, стеблевые черенки, корнеобразование, возраст маточного растения, сроки черенкования.
Balabak OA. The Impact of Stool Age on to the Regeneration Ability of Green Stem Cuttings of Hazelnut
The investigation results as for the analysis of the stool age impact on to the regeneration ability of green stem cuttings of hazelnut varieties, features of rootage cuttings, growth and development of elevated part of the plant are presented. It is determined that the regeneration ability of cuttings depends on the variety, the terms of purchase and upsetting for rootage, the part of the stem and the stool age. It is revealed that the selection of optimal stool age effects essentially on to the graft rootage growth of the different hazelnut varieties which reduce the improvement of ryzogenous activity. The stem cuttings should be prepared from 5-9 year stools in Ukraine.
Keywords: hazelnut varieties, stem cuttings, rootage, stool age, terms of cutting.
УДК 630 *44:632.4:582.475.4 Acnip. Г. О. Бойко1; доц. О.В. Башта,
канд. бюл. наук - НУ ôiopecypcie i природокористування Украти, м. Кшв
М1КОБЮТА НАС1ННЯ СОСНИ ЗВИЧАЙНО1 PINUS SYLVESTRIS L.
Вивчено видовий склад насшня сосни звичайно'1 pi3Horo забарвлення (бше, буре та чорне). Встановлено частоту трапляння вищв та коефщент сшльност вищв мжобь оти насшня. Виявлено, що домшують у мшобют представники вищв Mycelia sterilia (83,3-95,8 %), Trichoderma (79,2-95,8 %), Alternaria (41,7-91,7 %) - потендшш патогени рослин та антагошсти шюдливих мiкроорганiзмiв. До типових компонентов мшобюти також належать представники родiв Penicillium (8,7-37,5 %) та Aspergillus (16,7-37,5 %), як е потендшними продуцентами мiкотоксинiв, продукування яких е небезпечними для росту та розвитку рослин. Визначено, що насшня чорного кольору в^^зняеться видо-вим складом мiкромiдетiв вiд бшого на 5,7 %, буре та бше насшня майже не мае вщмш-ностей за компонентами мшобюти (показник подiбностi становить 99,2 %). На насiннi iдентифiковано 31 вид мжромщетш, якi вiднесено до 4 вщдшв, 4 класiв, 6 родин, 13 родiв, серед них траплялись види iз рiзним ступенем паразитизму: обл^атш та фа-культативнi сапротрофи i паразити.
Ключовi слова: мшобюта, мiкромiдети, сосна звичайна, частота трапляння, коефь дiент спiльностi видiв.
Сосна звичайна, як i багато шших хвойних порiд, у природних умовах ввдновлюеться тшьки насiннeвим шляхом. Фггопатогенним грибам, що спричи-няють хвороби насшня, придшяють особливу увагу в лкогосподарському ви-робництвi. Оскiльки ïх присутнiсть на насiннi навiть у сотих долях вiдсотка вiд загально!' чисельностi мiкроорганiзмiв становить реальну загрозу пiд час його проростання та подальшому росту i розвитку рослинам. Тому, дослвдження мь кобiоти насшня е актуальним, а його яккть - запорукою формування стiйких i продуктивних соснових насаджень.
1 Наук. KepÏBHHK: доц. Н.В. Пузрша, канд. с.-г наук
Мшобюта е постiйним компонентом насшня, локалiзована на його по-верхш (епiфiти) та всередиш (ендофiти) i представлена pi3Ham систематични-ми групами органiзмiв, сапротрофами та патогенами [2, 17].
Метою роботи - iдентифiкувати компоненти мгкобюти насiння сосни звичайно1, зокрема i фiтопатогенноí мiкрофлори.
Об'ект дослщження - наання сосни звичайно1, заготовлене для лко-культурного виробництва у державних пiдприемствах лiсового господарства Житомирського Полкся.
Методика дослщження. Лабораторнi дослiдження виконано у сертифь кованiй проблемнiй науково-до^днш лабораторií " Мiкологií та фиопатологи" на кафедрi фiтопатологií 1м. акад. В.Ф. Пересипкша НУБiП Украши.
Для виявлення поверхнево!' (епiфiтноí) та внутртньо1 (ендофiтноí) мшо-бiоти насiння сосни звичайно1 застосовано:
• метод накопичення культур грибiв у вологих камерах - для вилучення rp^iB i3 насшня. Дослiджуванi зразки розкладали у волоп камери, з двома-трьома шарами фшьтрувального паперу, зволоженого стерильною водою або середовищем Чапека. Поиви iнкубували за температури 26-28 °С i проглядали на 3-, 5-, 7-, 10-ту добу пiсля вииву дослiджуваного матеpiалу [6, 7, 12, 15];
• метод прямог токуляци зразкв на поживш середовища. Насшня розкладали на поверхш агаризованого елективного середовища, поиви культивували за температури 26-28 °С протягом 3-5 дiб [6, 7, 12, 15].
Щд час дослщження використано агаризоваш диференцшно^агностич-нi живильнi середовища, оптимальш для росту i розвитку окремих фiзiологiч-них груп мiкроорганiзмiв: середовище Чапека та (КГА) картопляно-глюкозний агар [7].
Для виявлення глибинног (ендофтног) мгкофлори настня сосни звичайног попередньо проведено дезшфшування насшня 0,5 %-м розчином марганцево-кислого калда протягом 20 хв, вщмивали стерильною водою, шсля чого в сте-рильних умовах висшали дослiджуваний матерiал на агаризоваш поживш середовища чи розкладали на фшьтрувальний папiр. Поави iнкубували в трьохразо-вiй повторносп за температури 26-28 °С протягом 5-7 дiб.
Пiдрахунок колонiй починали на 3-4-ту добу пiсля висшу дослщжувано-го зразка, i проводили 2-3 облжи з iнтервалом 1 -2 доби.
1дентифжацт вилучених вид1в мжромщет1в проведено за морфолопч-ними мжроструктурами грибш (спорами, конiдiями та ш), користуючись свгг-ловими мшроскопами фiрм "Carl Zeiss" (Нмеччина) та МБД-6 (об'ективи х8, х40, х90). Для визначення таксономiчноí приналежностi мшромщетш використано визначники вiтчизняних та шоземних авторiв [5, 8, 11, 13, 14, 16, 18, 19, 20]. Для ощнювання ролi типовосп окремих видш та визначення íх домiнуван-ня у мiкобiотi насшня сосни звичайно1 визначено частоту трапляння окремих видш грибiв за формулою Т.Г. Мрчинк [9, 10]
„ B 100%
A =-, (1)
C
де: А - частота трапляння видш; В - кшьккть зразкiв, в яких виявлено цей вид; С - загальна кiлькiсть видiлених видш.
Визначено коефщкнт заселения (КЗ), який вказуе вщсоток зразкiв рос-лин, в яких виявлено цей вид гриба, за формулою [9]
КЗ = ^100%, (2)
п
де: т - кшьккть зразюв рослин, в яких виявлено цей вид гриба; п - загальна кшьккть дослiджених проб. Для визначення показника подiбностi видового складу мкромщетгв, вилучених з наання рiзного кольору, застосовано коефь щент спiльностi Жаккара [4]
с -100% ...
К) =--—, (3)
а + Ь - с
де: а - кшьккть видав, характерних для асощацп першо!' бiоти (насшня одного кольору); Ь - кшьккть видiв, характерних для асоцiацií друго!' бiоти (насiння ш-шого кольору); с - кшьккть сшльних видав для обох бют.
Результати дослвдження. У таксономiчному планi гриби, ят видiленi та iдентифiкованi на насшт сосни звичайно!', вiдносять до рiзних вiддiлiв та кла-сiв. Для класифжацп використано систему, найбiльш придатну i вживану у мь кологи [16, 20]. Серед iдентифiкованих видш мiкромiцетiв трапляються види з рiзним ступенем паразитизму: облiгатнi та факультативш сапротрофи i парази-ти. Зпдно з цiею системою виявленi мжромщети належать до 4 вiддiлiв, 4 кла-сiв, 6 родин, 13 родш, 31 видiв (табл. 1). Залежно вiд ступеня паразитизму той чи шший вид гриба може виявляти корисну дiю як антагонкт до фггопатоген-но!' мiкрофлори або спричиняти хворобу.
Табл. 1. Видовий склад мшобюти настня сосни звичайноI
Царство Fungi
Клас Zygomycetes Клас Euasco mycetes Клас Hyphomycetes Клас Agono mycetes
Родина Morti-erella ceae Родина Mucora ceae Родина Chaetomi-aceae Родина Moniliaceae Родина Dematiaceae Родина Tuber Cularia ceae Родина Agono mycetaceae
Рiд Mor-tierella: M. alpina Рiд Absidia: A. glauca Рщ Mucor: M. globosus M. hiemalis Рiд Rhizo-pus: Rh. nigricans Рад Chaeto mium: Ch. glo-bosum Рщ Aspergillus: A. flavus, A. fumigatus, A. nidulans (Emericella nidulans -телеоморфа) A. niger, A. oryzae, A. terreus Рщ Paecilomyces: P.varioti Рщ Penicillium: P. canescens, P. chrysogenum, P. cyclopium, P. expansum, P. funiculosum, Рщ Alternaria: A. alternata, A. tenuissima Рiд Cladospori-um: C. cladosporioi des, C. herbarum Рщ Fusarium: F. verticil-lioides, F. oxyspo-rum, F. sambu-cinum, F. sporot-richioides Mycelia sterilia
P. lanosum, P. variabile, P.wortmannii (телеоморфа Talaromyces wortmannii) Рщ Trichoderma: T. viride
1дентифжоваш види грибiв можуть становити загрозу шд час проростан-ня насшня, негативно впливати на проростки та молода рослини, спричиняти хвороби деревних рослин [1-3, 9, 17, 19, 21]. Тому вивчення видового складу е актуальним для створення умов вирощування садивного матерiалу сосни зви-чайно! з метою кращо! приживлюваностi смнидв та зменшення можливого ш-фекцшного навантаження у розсадниках.
Для ощнювання типовостi виду та визначення його положения у струк-турi домiнування в бiоценозi застосовано критерiй частоти трапляння виду мш-ромiцетiв. Визначено також коефщкнт заселення (КЗ), який вказуе вiдсоток зразюв насiния, в яких виявлено цей вид гриба. Результати визначення частоти трапляння (ЧТ) та коефщента заселення (КЗ) наведено у табл. 2.
Табл. 2. Показники частоти трапляння (ЧТ) та коеф^ента заселення (КЗ) мтобмти настня сосни звичайноI
Вид грибiв Чо эне БУРе Бше
ЧТ, % КЗ, % ЧТ, % КЗ, % ЧТ, % КЗ, %
1 2 3 4 5 6 7
Mortierella alpina 0,8 8,3 1,5 16,7 1,1 12,5
Absidia glauca 0,8 8,3 0,4 4,2 0,8 8,3
Mucor globosus 2,1 20,8 1,9 20,8 1,5 16,7
M. hiemalis 1,3 12,5 1,5 16,7 1,5 16,7
Rhizopus nigricans 2,5 25,0 1,9 20,8 1,9 20,8
Chaetomium globosum 1,3 12,5 0,7 8,3 1,1 12,5
Aspergillus. flavus 3,3 33,8 1,9 20,8 2,3 25,0
A. fumigatus 1,6 16,7 1,5 16,7 1,9 20,8
A. nidulans 1,6 16,7 1,9 20,8 1,9 20,8
A. niger 3,7 37,5 3,0 33,3 3,4 37,5
A. oryzae 2,5 25,0 1,6 16,7 1,9 20,8
A. terreus 1,6 16,7 1,1 12,5 2,3 25,0
Paecilomyces varioti 0,8 8,3 1,1 12,5 1,1 12,5
Penicillium canescens 1,6 16,7 2,7 29,2 2,3 25,0
P. chrysogenum 0,8 8,3 0,7 8,3 0,3 4,2
P. cyclopium 3,7 37,5 2,3 25,0 0,3 4,2
P. expansum 0,8 8,3 1,1 12,5 1,1 12,5
P. funiculosum 1,3 12,5 2,3 25,0 2,3 25,0
P. lanosum 1,6 16,7 2,3 25,0 2,3 25,0
P. variabile 2,1 20,8 3,0 33,3 3,1 33,3
P. wortmannii 0,8 8,3 1,1 12,5 1,5 16,7
Trichoderma viride 7,8 79,2 8,9 95,8 8,5 91,7
Alternaria alternata 7,4 75,0 7,7 83,3 8,5 91,7
A. tenuissima 5,3 54,2 4,6 50,0 3,8 41,7
Cladosporium cladosporioides, 6,6 66,7 7,3 79,2 7,3 79,2
C. herbarum 6,2 62,5 6,1 66,7 5,8 62,5
1 2 3 4 5 6 7
Fusarium verticillioides 3,3 33,3 3,8 41,7 3,4 37,5
F. oxysporum 5,8 58,3 6,1 66,7 6,2 66,7
F. sambucinum 4,1 41,7 4,6 50,0 3,4 37,5
F. sporotrichioides 7,4 75,0 6,1 66,7 6,2 66,7
Mycelia sterilia 9,5 95,8 7,7 83,3 9,0 95,8
Загальна тльюсть iзолятiв, шт. 243,0 - 258,0 - 256,0 -
Проаналiзувавши дат, наведет у табл. 2, можна розподшити видшеш iзоляти за домываниям видов серед K0Mn0HeHTÍB мiкобiоти. Так, види грибiв, якi мали показники коефвдента заселения вище 50 %, домшують у míko6íotí. До них належать представники родiв Mycelia sterilia (83,3-95,8 %), Trichoderma (79,2-95,8 %), Alternaria (41,7-91,7 %) - потенцшт патогени рослин та антаго-шсти шкщливих мiкроорганiзмiв. До типових компоненпв мiкобiоти також належать представники родiв Penicillium (8,7-37,5 %) та Aspergillus (16,7-37,5 %), як е потенцiйними продуцентами мiкотоксинiв, продукування яких е небезпеч-ними для росту та розвитку рослин.
Для визначення показника по-дiбностi видового складу мкромщепв, вилучених з насiння сосни звичайно!' рiзного кольору, застосовано коеф> цiент спiльностi Жаккара (рис.).
Вщповщно до показника подiб-ностi, насшня чорного кольору вiдрiз-няеться видовим складом мiкромiцетiв вiд бiлого на 5,7 %, буре та бше насш-ня майже не мае вщмшностей за компонентами мкобюти (показник подiб-ностi становить 99,2 %).
Буре насшня мае подiбний видовий склад з чорним (94,2 %), але це нез-начний показник, який на нашу думку може бути пов'язаний з умовами збер> гання та фiзiологiчними процесами, що вiдбуваються у насiннi. Висновки:
1. На HacÍHHÍ сосни звичайно! iдентифiковано 31 вид з вщдшв Ascomycota та Mitosporic fungi.
2. Домшантними видами у míko6íotí насшня сосни е представники родiв Mycelia sterilia (83,3-95,8 %), Trichoderma (79,2-95,8 %), Alternaria (41,791,7 %).
3. До типових компонентiв мiкобiоти належать представники родiв Penicillium (8,7-37,5 %) та Aspergillus (16,7-37,5 %). Зазначеш вище представники родiв е потенцшними антагонiстами до фггопатогенно! мкрофло-ри або продуцентами токсичних речовин, що може впливати на рют i роз-виток рослин.
4. Вщповщно до показника подiбностi за Жаккаром, насшня чорного кольору вiдрiзняеться видовим складом мкромщепв вiд бтого на 5,7 %, буре та 6i-ле насшня майже не мае вщмшностей за компонентами мкобюти (показник подiбностi становить 99,2 %).
чорне
Рис. Показник nodi6Hocmi видового складу мiкромiцетiв настня сосни звичайноИ рЬного кольору
Лггература
1. Волощук Н.М. Особливостi формування мжобюти жолудгв Quercus robur L. в умовах Кшвського Полiсся / Н.М. Волощук, В.М. Бшоус // Мжробюлопчний журнал : зб. наук. праць. -2013. - Т. 75, № 4. - С. 69-73.
2. Жданова Н.Н. Экстремальная экология грибов в природе и эксперименте / Н.Н. Жданова, А.И. Василевская. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1982. - 256 с.
3. Жданова Н.Н. Микобиота и биологическая активность грибов, развивающихся в условиях высокой радиационной нагрузки / Н.Н. Жданова, А.И. Василевская, В.А. Захарченко и др. // Бюллетень 1н-ту с/г мжробюлогй. - Чершпв. - 2000. - № 6. - С. 31-35.
4. Звягинцев Д.Г. Почва и микроорганизмы / Д.Г. Звягинцев. - М. : Изд-во Моск. Ун-та, 1987. - 255 с.
5. Лёвкина Л.М. Таксономия рода Alternaria / Л.М. Лёвкина // Микология и фитопатология : сб. науч. тр. - 1984. - Т. 18, вып. 1. - С. 80-86.
6. Литвинов М.А. Методы изучения почвенных микроскопических грибов / М.А Литвинов.
- Л. : Изд-во "Наука", 1969. - 121 с.
7. Методы экспериментальной микологии : справочник / под ред. В.И. Билай. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1982. - 550 с.
8. Билай В.И. Микромицеты почв / В.И. Билай, И.А. Элланская, Т.С. Кириленко и др.; под общ. ред. В.И. Билай. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1984. - 264 с.
9. Мирчинк Т.Г. Токсины почвенных и фитопатогенных грибов / Т.Г. Мирчинк // Сельскохозяйственная биология : сб. науч. тр. - 1970. - Т. 5, № 5. - С. 694-702.
10. Мирчинк Т.Г. Почвенная микология / Т.Г. Мирчинк. - М. : Изд-во МГУ, 1988. - 205 с.
11. Сидорова И.И. Новое в систематике и номенклатуре грибов / И.И. Сидорова, С.Ф. Багирова, Ю.В. Сергеев и др.; под ред. Ю.Т. Дьякова; Национальная академия микологии. - М. : Изд-во "Медицина для всех", 2003. - 496 с.
12. Основные методы фитопатологических исследований // Научные труды ВАСХНИЛ : сб. науч. тр / под ред. А.Е. Чумакова. - М. : Изд-во "Колос", 1974. - 244 с.
13. Пидопличко Н.М. Атлас мукоровых грибов / Н.М. Пидопличко, А.А. Милько. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1971. - 115 с.
14. Пидопличко Н.М. Грибы-паразиты культурных растений. Определитель в 3-х томах / Н.М. Пидопличко. - К. : Изд-во "Наук. думка". - Т. 1. - 1977. - 295 с.; Т. 2. - 1977. - 299 с.; Т. 3.
- 1978. - 230 с.
15. Хохряков М.К. Методические указания по экспериментальному изучению фитопатогенных грибов / М.К. Хохряков. - Л. : Изд-во "Наука", 1974. - 69 с.
16. Ainsworth and Bisby's Dictionary of the Fungi. 9th ed. / P.M. Kirk, P.F. Cannon, J.C. David and J.A. Stalpers. - Wallingford : CAB International, 2001. - Pp. 655-656.
17. Agrios G. Plant pathology / G. Agrios. - Academic Press, 1988. - 803 p.
18. Ellis M.B. More dematiaceous Hyphomycetes / M.B. Ellis. - UK : CAB International, 2001. -
507 p.
19. Ellis M.B. Microfungi on land plants. An identification handbook / M.B. Ellis, J.P. Ellis. -New York : Publishing house Macmillan Publishing, 1985. - 818 p.
20. Fungi of Ukraine - a preliminary checklist / Eds. D.W. Minter and I.O. Dudka. - UK : CAB International, 1996. - 362 p.
21. Sutton J.C. Epidemiology of wheat head blight and maize ear rot coused by Fusarium graminearum / J.C. Sutton // Canadian journal of plant pathology. - 1982. - Vol. 4. - Pp. 195-200.
Бойко Г. О., Башта О.В. Микобиота семян сосны обыкновенной Pinus sylvestris L.
Изучен видовой состав семян сосны обыкновенной разной окраски (белая, бурая и черная). Установлена частота встречаемости видов и коэффициент общности видов ми-кобиоты семян. Выявлено, что доминируют в микобиоте представители видов Mycelia sterilia (83,3-95,8 %), Trichoderma (79,2-95,8 %), Alternaria (41,7-91,7 %) - потенциальные патогены растений и антагонисты вредных микроорганизмов. В состав типичных компонентов микобиоты также входят представители родов Penicillium (8,7-37,5 %) и Aspergillus (16,7-37,5 %), которые являются потенциальными продуцентами микотокси-нов, продуцирование которых опасны для роста и развития растений. Определено, что семена черного цвета отличается видовым составом микромицетов от белого на 5,7 %,
бурый и белый семена почти не имеют отличий по компонентам микобиоты (показатель сходства составляет 99,2 %). На семенах идентифицирован 31 вид микромицетов, которые отнесены к 4 отделам, 4 классам, 6 семьям, 13 родам, среди них встречались виды с разной степенью паразитизма: облигатные и факультативные сапротрофы и паразиты.
Ключевые слова: микобиота, микромицеты, сосна обыкновенная, частота встречаемости, коэффициент общности видов.
Boyko G.O., Bashta O. V. Micobiota of Scots Pine Pinus Sylvestris L. Seeds
The species composition of Scots pine seeds of different colours such as white, brown and black are studied. The frequency of occurrence of species and community types microbi-ota coefficient seed is established. The dominant microbiota is revealed to be in the species Mycelia sterilia (83,3-95,8 %), Trichoderma (79,2-95,8 %), Alternaria (41,7-91,7 %) - potential pathogens and plants antagonists of harmful microorganisms. Typical components micro-biota also includes such genera as Penicillium (8,7-37,5 %) and Aspergillus (16,7-37,5 %), which are potential producers of mycotoxins production which are harmful to plant growth and development. Black seed's micromycetes species composition is determined to differ from white on 5,7 %, there almost no differences in the brown and white seed's microbiota components (similarity index is 99,2 %). Thirty one species of micromycetes were identified on seeds. They belonged to 4 divisions, 4 classes, 6 families, 13 genera, including species met with varying degrees of parasitism, obligate and facultative saprotroph and parasites.
Keywords: mycobiota, micromycetes, age groups of plants, Pinus sylvestris, frequency of occurrence, coefficient of species commonness.
УДК 634.017 Доц. В.А. BimeHKO, канд. бюл. наук -
Уманський НУ садiвництва
П1ДСУМКИ ВИРОЩУВАННЯ ВЕГЕТАТИВНИХ П1ДЩЕП ДЛЯ ФОРМОВОГО Р1ЗНОМАН1ТТЯ MORUS ALBA L.
Подано основш результати 6araTopi4rnx дослщжень з вирощування вегетативних шдщеп для декоративного рiзноманiття Morus alba L.: Morus alba 'Pendula', M. a. 'Globosa', M. a. 'Pyramidalis', M. a. 'Contorta', M.a. 'Macrophylla', M. a. 'Tatarica'. Встановлено найбшьш оптимальш строки живцюванняMorus alba L. та вплив стимулятс^в росту на регенерацшну здатшсть зелених i здерев'янших живщв Morus alba L. Практично обгрунтовано (з економiчним шдгрунтям) доцшьшсть вирощування вегетативного са-дивного матерiалу (щеп) для декоративних форм Morus alba L. у розсадниках нашо! краши.
Ключовi слова: Morus alba L., вегетативш шдщепи, живцювання, декоративш форми, оптимальш строки.
Вступ. 1нтенсивний розвиток ринку декоративного садiвництва i пов'яза-но1 з ним ландшафтно!' архггектури вимагае вирощування велико!' кiлькостi хвойних i листяних декоративних деревних рослин. Останнiм часом особливо!' популярностi у садоводiв-любителiв i фахiвцiв набувають рослини, ят поедну-ють у ^6i високi декоративнi, плодовi та лшарсью властивостi.
Однiею з таких рослин е Morus alba L. та ii декоративш форми: Morus alba 'Pendula', M. a. 'Globosa', M. a. 'Pyramidalis', M. a. 'Contorta', M. a. 'Macrophylla', M. a. 'Tatarica' [1]. Шдвищення попиту на рослинш декоративш форми потребуе ввд фах1вщв i3 галузi декоративного садiвництва розробок i впрова-дження в виробництво ефективних способiв 1х масового вирощування [2-6].
Пiдщепи для формового рiзноманiття м. a. практично на всх розсадниках Укра'ни вирощують шляхом вис1вання насiння, з подальшим формуванням
