Мікробіологічна характеристика стафілококів, виділених із шкіри сторожових собак, хворих на піодермію Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

УДК 637.1:579

Олшник Г.М., Бенч О.О., к.вет.н, Турко 1.Б., к.б.н, доцент, Куляба О.В. ©

Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет еетеринарногмедицини та бютехнологт

¡мет С.З. Тжицъкого

М1КРОБЮЛОГ1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СТАФ1ЛОКОК1В, ВИД1ЛЕНИХ 13 ШК1РИ СТОРОЖОВИХ СОБАК, ХВОРИХ НА ПЮДЕРМ1Ю

3 уражених Ылянок шшри сторожових собак, хворих на niodepMiw з первинним та рецедивним переб1гом захворювання, були виЫлет та iдентифтоват maKi домтуюч1 виды стафшокотв, як S. intermedius, S.aureus, S.epidermidis.

Ключое1 слова: стафтококи, властивост1, iдентифжащя, тодерм1я, собаки

Вступ. Найбшьш проблемною шфекцшною патолопею шюри серед собак е пюдерм1я. Важливу роль у виникненш такого захворювання ввдграють як екзогенш чинники (переохолодження, перегр1вання, що супроводжуеться посиленим потшням та мацеращею, мжротравми, забруднення шюри, д1ета збагачена вуглеводами та збщнена бшками), так i ендогенш чинники (гшов1тамшози, тривале вживання великих доз цитостатиюв, кортикостеровдв, яю пригшчують ¿мунолопчну реактившсть оргашзму тощо). У 89,3 % випадюв шодермш у собак викликають домшуюч1 угрупування - стафшококи [4,5]. За класифжащею Бердж1 вони належать до родини Micrococcacea, роду Staphylococcus, який включае 29 eudie стафтокотв, якг подмяютъся на dei групи - коагулазопозитивт (S.aureus, S. intermedius, S.hyicus) й коагулазонегативт (S.epidermidis, S. auricularis, S.capitis, S. warneri, S. haemolyticus, S. lentus, S.saprophiticus, S.simulans, S. hominis i т.д.) [2,3]. 1хроль в шфекцшнш патологи нер1внозначна: бшьшють з них е умовнопатогенш та входять до складу нормально! мжрофлори шюри i слизових оболонок макрооргашзму, a rnmi види здатш за певних умов викликати гншничков1 хвороби шюри [1,2]. Патогенез стафшококово! тодерми ще недостатньо вивчений. 1снують припущення, що на первинному eTani розвитку стафшококово! тодерми, в1рулентш штами теля проникнення на шюру прикршляються до кл1тин-мшеней (иереважно еттел1ю i дерми) за доиомогою чинниюв адгези. Наступним етаиом розвитку захворювання е процес иродукування адсорбованими стафшококами цшого комплексу екзотоксишв, проте!шв, фермешгв, поверхневих бшкових антигешв. Постшна ix циркулящя на mKipi хворих тварин призводить до появи антибютикостшких штам1в, яю проявляють пол1резистентшсть. Як наел ¿док, пщвищуються ix адаптацшш

© Олшник Г.М., Бенч О.О., Турко 1.Б., Куляба О.В., 2012

271

властивоси, адгезивнють, вфулентнють, в результат1 чого розвиваються пюдерматити з р1зними формами та переб1гами захворювання [1,4].

У зв'язку з цим метою наших дослщжень було провести видшення та щентифжащю стафшокоюв, вегетуючих в уражених дшянках шюри сторожових собак з первинним та рецедивним переб1гом захворювання тодерм11.

Матер1али 1 методи. Матер1алом для дослщження були шкр1бки, мазки-вщбитки та змиви з уражених дшянок шюри пщдослщних собак, яю проходили лжування в клшщ ЛКП "Лев". Дослщш групи (п=20) тварин формували з урахуванням породи, вку, стат1 та перюдичност1 перебку хвороби, а саме: I група з первинною формою захворювання стафшококовоТ шодерм1"1, II група - з рецидивною формою хвороби (тварини щеТ групи проходили курс лжування комбшащею таких препара™ антибютиюв та глюкокортико'дав) та контрольна група (п=10) собак з урахуванням попередшх критерив без клш1чних ознак дерматолопчних та шших захворювань.

Об'ектом дослщження слугували культури стафшокоюв видшених з уражених дшянок шюри сторожових собак, хворих на пюдермш з первинним та рецедивним перебком захворювання. Для вивчення тинктор1альних властивостей мжрооргашзм1в використовували фарбування за методом Грама. Культуральш властивост1 видшених культур стафшокоюв визначали шляхом перес1ву культур на диференщально-д1агностичш середовища, а саме на кров'яний агар (з еритроцитами барана), агар з 10% №С1. Також культивували дослщжуваш мжрооргашзми у двох температурних режимах, вщповщно +37° та +45°С. Бюх1м1чну активнють визначали за допомогою каталазного та фосфатазного тесту. Цукрол1тичш властивост1 стафшокоюв визначали шляхом пос1ву культур стафшокоюв на середовища Псса з шдикатором Андреде з цукрозою, манозою, лактозою та маштом. 1дентифжащю видшених культур стафшокоюв проводили за допомогою визначника бактерш Берджь

Результати дослщження.

При мжроскопй мазюв, виготовлених з дослщного матер1алу, вщбраного вщ сторожових собак з первинним та рецедивним перебком захворювання, були виявлеш грампозитивш угрупування коюв у вигляд1 "грон винограду" (рис.1.)

Рис.1 Угрупування стафшокоюв.

272

В результат! первинного культивування дослщного матер1алу на МПА вняв или ркт р1зних колонш м!крооргашзм!в. Серед них найбшьше переважали культури бшо! 37%, кремово! 21%, жовто! 8% шгментаци. На МПБ спостер1гали помутншня та утворення осаду. Для одержання чистих культур м!крооргашзм!в провели переЫв первинних культур на скошений МПА, з наступною 1х щентифжащею на диференщально-д1агностичних середовищах, результати яких описаш в таблиц! №1. В результат! культивування добових культур стаф!локок!в на МПА виявили кругл!, з р!вними краями колон!! 8-форми бшо!, кремово!, жовто! п!гментац!! в!дпов!дно. На агар! з 10% №С1 зафжсовано рясний р!ст колон!й жовто! та бшо! шгментаци, а колони кремово! шгментаци росли слабше. Разом з цим при пос!в! досл!джуваних колонш на кров'яний агар виявили зони Р-гемол!зу навколо колон!й жовтого кольору та менш виразну навколо бших колон!й.

При досл!дженн! шших колонш гемол!з не спостер!гався. При температур! шкубування +37 та +45°С, спостер!гався штенсивний р!ст ус!х досл!джуваних колонш.

Таблиця 1.

Культурально-морфолог1чм властивост1, дослщжуваних культур

Дослщш колон1! Властивост1 колонш На агар1 з 10% №С1 1+37°С Температура шкубування +45°С Кров'яний агар

Колон1я 1 велии, кругл! з р1вними краями {пом1рно опуклою глянцевою поверхнею, жовто! п!гментац11 !нтенсивний р1ст !нтенсивний р1ст штенсивний р1ст, зона Р-гемол1зу

Колошя 2 др1бн1, кругл! з р1вними краями {пом1рно опуклою глянцевою поверхнею, бшо! п1гментац11 !нтенсивний р1ст !нтенсивний р1ст пом1рний р1ст зона Р-гемол1зу

Колон1я 3 др1бш, кругл! з р1вними краями {пом1рно опуклою глянцевою поверхнею, кремово! шгментаци слабкий р1ст !нтенсивний р1ст пом1рний р1ст, без гемол1зу

Результати б!ох!м!чних тест!в, наведених у таблиц! №2, вказують на те, що колони м!крооргашзм!в №1 здатш до зброджування таких цукр!в як лактоза, мальтоза, цукроза, маноза з утворенням газу та розщеплення манн!ту, на в!дм!ну в!д колонш № 2 та № 3. Колони № 2 слабо зброджують лактозу ! мальтозу, та не до юнця розщеплюють манн!т. Колон!! №3 слабо зброджують лактозу та не розщеплюють маншт. При нанесенш уах досл!джуваних м!кробних культур м!кроорган!зму на предметне скельце з 3% розчином перекису водню, утворювались бульбашки газу, що свщчить про наявн!сть каталази. Виражений жовтий кол!р середовища при фосфатазному тест! ус!х досл!джуваних колонш свщчив про активн!сть фосфатази.

273

Таблиця 2.

EioxiiviiMHi властивосл дослщжуваних мжрооргашзм1в_

Середовища Колотя 1 Колотя 2 Колотя 3

Середовище Ticca з вдикатором Андреде: з лактозою +++ ++ ++

з мальтозою +++ + +++

з цукрозою +++ +++ +++

з маштом +++ ++ -

Каталазний тест +++ +++ +++

Фосфатазний тест +++ +++ +++

Висновки. 1. 3 уражених дшянок шюри сторожових собак хворих на пюдермш, шляхом мжроскопи мазюв, первинного nociBy дослщного матер1алу на живильш середовища з подальшим nepeciBOM культур м1крооргашзм1в на диференщально-д1агностичш середовища, були видшеш та щентифковаш бактерп роду Staphylococcus.

2. У розвитку стафшококово! тодермп сторожових собак з первинною та рецидивною формою захворювання найбшьшу етюлопчну роль вдаграли там домшуюч1 види як S. intermedius, S.aureus, S.epidermidis.

Лггература

1. Ханс Г. Ниманд, Петер Ф. Сутер. Болезни собак практическое руководство для ветеринарных врачей 8 изд./ перев. с нем. - М. : "АКВАРИУМ ЛТД", 1998 - c.271 - 324.

2. Определитель бактерий Берджи. В 2-х т. Т. 1: Пер. С англ../ Под ред.. Дж. Хоулта, Н. Крига, П. Снита, Дж. Стейли, С. Уилльямса. - М.: Мир, 1997. -387 с.

3. Определитель бактерий Берджи. В 2-х т. Т. 2: Пер. С англ../ Под ред.. Дж. Хоулта, Н. Крига, П. Снита, Дж. Стейли, С. Уилльямса. - М.: Мир, 1997. -368 с.

4. Кожные болезни собак (авт. Сью-Патерсон) / Пер. с англ. Е. Осипова. М.: "АКВАРИУМ ЛТД", 2000 - 176 с.

5. The Efficacy of Ibafloxacin Tablets and Gel in the Treatment of Canine Pyoderma. L. J. I. Horspool, R. van den Bos, P. van Laar www.ivis.org/proceedings/wsava/2008

Summary

In affected areas of skin guard dogs suffering from pyoderma with primary and retsedyvnym course of the disease were isolated and identified the following dominant species of staphylococci, both S. intermedius, S.aureus, S.epidermidis.

Рецензент - к.вет.н., професор ушверситету Калшша О. С.

274