CC BY
63
УДК 342.951:351
Н. П. Бортник
Навчально-науковий шститут права та психологи Нащонального ушверситету "Львiвська полггехшка", доктор юридичних наук, професор, завiдувач кафедри адмтстративного та iнформацiйного права
Н. С. Мороз
Навчально-науковий шститут права та психологи Нащонального ушверситету "Львiвська полггехшка", фахiвець деканату повно1 вищо1 освгги
М1ГРАЦ1ОЛОГ1Я ЯК НАУКА ПРО К1ЛЬК1СНО-ЯК1СН1 ПОКАЗНИКИ
М1ГРАЦ11 НАСЕЛЕНИЯ
© Бортник Н. П., Мороз Н. С., 2016
У статт i3 системних позицш поданий методолопчний п1дх1д до досл1дження основ сучасного м1грацшного права УкраТни з метою становлення м1гращологи як самостшно! науки. Розглянуто актуальнi питання адмшктративно-правового регулювання мiграцiйних ироцеав i3 застосуванням загальнонаукових i конкретно-предметних методiв, а також законодавства УкраТни у сфер1 мпрацп.
Ключов1 слова: мiграцiя, мпрацшне право, м1гращологи, мпрацшна полггика, адмшктративно-правове регулювання.
Н. П. Бортнык, Н. С. Мороз
МИГРАЦИОЛОГИЯ КАК НАУКА О КОЛИЧЕСТВЕННО-КАЧЕСТВЕННЫХ ПОКАЗАТЕЛЯХ МИГРАЦИИ НАСЕЛЕНИЯ
В статье с системных позиций представлен методологический подход к исследованию основ современного миграционного права Украины с целью становления миграциология как самостоятельной науки. Рассмотрены актуальные вопросы административно-правового регулирования миграционных процессов с применением общенаучных и конкретно-предметных методов, а также законодательства Украины в сфере миграции.
Ключевые слова: миграция, миграционное право, миграциология, миграционная политика, административно-правовое регулирование.
N. P. Bortnyk, N. S. Moroz
MIHRATSIOLOHIYA SCIENCE OF QUANTITATIVE AND QUALITATIVE INDICATORS MIGRATION
Article from system positions submitted methodological approach to the study of the foundations of modern migration law of Ukraine to mihratsiolohiyi establishment as an independent science. The current issues of administrative and legal regulation of migration processes with the use of general and subject-specific methods and laws of Ukraine on migration.
Key words: migration, migration law, mihratsiolohiyiа, migration policy, administrative and legal regulation.
Постановка проблеми. Сьогодт доводиться констатувати, що розроблет впродовж останшх десятилпъ теоретичш концепци, методолопчш принципи i методичш тдходи, як становлять арсенал необхвдних науковцю знань, виявилися, на жаль, недостатшми, щоб всесторонньо пояснити
наявт та чггко спрогнозувати майбугнi мкрацшт процеси. Тому перед сучасною наукою з цшковитою очевиднiстю постало надзвичайно важливе завдання - переосмислення багатоматтно' теоретично!' спадщини у вказанiй сфер1
Вивчаючи усю сукупнiсть питань у сферi мiграцii, насамперед, необхiдно посилатись на аналiз сучасно' мiграцiйноi ситуацй в державi i за кордоном для виявлення закономiрностей i протирiч й розвитку, видшення сукупностi регульованих мкрацшних процесiв, здiйснення системного пвдходу до дослiдження сфери мкраци, що, в принципi, приводить до думки про пра-вильнiсть введення в науковий обiг термiна "мкращолопя", запропонованого розробниками нав-чального пошбника пiд такою ж назвою [1].
Для повнощнного вивчення питань, що стосуються мiграцii в межах мкращологи, необхiдно акцентувати увагу на аналiзi об'ективних кiлькiсно-якiсних показникiв сукупностi мкрацшних процесiв в Украiнi: шмкраци, трудово' мiграцii' (зовнiшньоi i внутрiшньоi), вимушено' мiграцii (вимушених переселенцiв, внутрiшньо перемщених осiб, бiженцiв, а також шукачiв притулку), емiграцii, нелегальноi мiграцii, реадмiсii, нацiональноi безпеки, в тiй частит, що стосуеться мiграцii, адмiнiстративно-правового регулювання в Укра'т рiзноманiтних аспектiв мкраци, дiяльностi Державноi мiграцiйноi служби Украши (ДМС), мiграцiйного контролю, мiграцiйного облшу громадян Украши, iноземних громадян i осiб без громадянства, а також юридично' вiдповiдальностi у сферi мкрацшних правовiдносин.
Аналiз дослiдження проблеми. Необхвдно зазначити, що з часу становлення Украши як незалежно', суверенно' держави опублшовано значну кiлькiсть робiт з дослвджувано' проблематики. Серед усього розма'ття можна виокремити науковi пращ: Ю. Бузницького, А. Бабенко, В. Колпакова, О. Кузьменко, О. Малиновсько', В. Новша, С. Пирожкова, О. Шскуна, I. При-битково', Ю. Римаренка, Ю. Тодики, В. Трощинського, М. Шульги, П. Чалого, С. Чеховича, О. Шамшура, В. Шаповала та iн., якi мають важливе значення для розумшня мiграцiйного процесу, визначення правового статусу шоземних громадян, осiб без громадянства та шституту делiктного права, що регулюе ввдносини з цiею категорiею осiб.
Важливе мюце в дослiдженнi державного управлшня мiграцiйним процесом посiдають працi ввдомих вiтчизняних та зарубiжних вчених-адмiнiстративiстiв: В. Авер'янова, В. Афанасьева, Г. Атаманчука, О. Бандурки, Д. Бахраха, Г. Забарного, Р. Калюжного, С. Ювалова, Л. Коваля, Н. Нижник, О. Остапенка, Л. Савченко, М. Тищенка, В. Петкова, В. Поповича, В. Шамрая,
B. Шкарупи та ш.
Вивчаючи та аналiзуючи окремi питання мiграцii, не можна залишити поза увагою науковi здобутки у цш сферi вiдомих захiдних дослвдниюв. З-помiж наукових праць заслуговують на увагу дослвдження Г. Вербунта, К. Гордона, П. Дрю, Л. Классена, Д. Кубата, Е. Реджинальда, Т. Хаммара, Л. Холборн та ш.
Дослвдженню рiзних аспектiв зовнiшньоi мкраци присвячено також роботи росiйських учених: В. Айрапетова, Ю. Арутюняна, В. Беленького, Л. Дробижева, С. Здравомислова, В. 1ванова,
C. Красинець, В. Лунеева, Л. Макарова, А. Михайлова, Г. Морозова, I. Орлова, В. Переведенцева, Л. Рибаковського, В. Степанова, В. Тишкова, А. Топшна та ш.
Метою стати е з'ясування концептуальних засад дослвдження мкраци, що розширюе межi вивчення цього феномену, дае змогу забезпечити високий стутнь достовiрностi отриманих результата, а також сформулювати необхвдш висновки та рекомендацй, як тюно пов'язанi з практичним виршенням проблем мiграцii в штересах укра'нського суспшьства.
Виклад основного матерiалу. З позицiй геополiтики майбутне Украши доволi тiсно залежить вiд ефективносл функцiонування мiграцiйноi системи, пов'язано' з безпекою держави, шгересами i роллю кра'ни у мiжнародному спiвтовариствi, з огляду на те, що наша держава вже давно стала активним учасником мiжнародних мiграцiйних процесiв.
Необхвдно пiдкреслити, що дослiдження у сферi мкраци слугують основою для розробки i реалiзацii державно' мiграцiйноi полиики держави, яка формуеться вiдповiдно до Загально-державно' програми адаптацii законодавства Украши до законодавства Свропейського Союзу,
затверджено1 Законом Украши вiд 18.03.2004 р. [2], Указу Президента Украши "Про Концепщю державно!' мiграцiйноi полггаки" ввд 30.05.2011 р. № 622 [3], Постанови Кабшету Мiнiстрiв Украши "Про затвердження Стратеги демографiчного розвитку в перюд до 2015 року" вщ 24.06.2006 р. № 879 [4], Указу Президента Украши "Про ршення Ради нацiональноi безпеки i оборони Украши вiд 6 травня 2015 року "Про Стратепю нацiональноi безпеки Украши" вiд 26.05.2015 р. № 287/2015 [5] та шших засадничих нормативних правових акпв. Водночас на межi перших двох десятилiть XXI ст. склалися об'ективш передумови для виникнення i становлення цшком самостшно'' науки -мiграцiологii.
Необхiдно зауважити, що першi згадки про мкращю i формулювання й сугi ми ввдносимо до середини минулого столптя. На той час до наукового обiгу увiйшло поняття "демограф1я" [6]. НатомГсть генеза вiтчизняноi мiграцiйноi науки грунтуеться на результатах пошуку закономiрного характеру 11 становлення i розвитку в сукупносл соцiально-економiчних, полiтичних, демогра-фiчних, правових та iнших процесiв.
Водночас, витоки мiграцiйноi науки можна виявити в глибиш тисячолiть. Зокрема, питання мкрацшного облiку вирiшувалися в стародавшх державах за допомогою реестраци людей.
Загалом необхiдно зауважити, що всю юторто людства, без особливих перебшьшень, можна розглядати через призму безперервного та багатоаспектного процесу мкрацй рiзних племен та народiв. В одт епохи мiграцiя була не надто значимою та помiтною, зате в iншi - надзвичайно важливим чинником розвитку цившзаци. 1сторичний аналiз цього феномену дае змогу видшити два основнi типи мiграцiйних процесiв.
З одного боку, мiграцiя завжди була наслвдком зовнiшньоi експансii зрших соцiальних систем зi стiйкою структурою та з чгтким комплексом сощальних зв'язкiв i вiдносин. Масштаби цього типу мкрацш протягом багатьох минулих столпъ безперервно зростали: експанс1я Сгипту в Передню Азiю; Асшри, а тзтше i Перси - у Фштю, Закавказзя, Малу Азiю i далi в Грецiю; загальновiдоме вторгнення еллiнiв i македонцiв в Азто та Пiвнiчну Африку; становлення Римсько! iмперii та масштабна мiграцiя латинян в й периферiйнi регiони; армй арабiв, що вийшли зi сво'х земель i були зупиненi лише в Швденнш Францii; i, нарештГ, розпочата в ХУ-ХУ1 столiттях колотзацм европейцями Америки, Австралii та окремих територш Азii.
З iншого боку, доволi часто процесам мiграцii сприяла i хаотична еволюц1я кочових племен та народностей, сощальш структури та полгтична система яких знаходилася на стадй зародження. Зi становленням бшьш досконалих полiтичних форм значимiсть мкрацшних потокiв такого типу поступово спадае: якщо в стародавньому свiтi тдкорення Сгипту гiксосами або неодноразовi хвилi мiграцii, що прокотилися територiею 1ндшського субконтиненту, не кажучи вже про постшш вторгнення кочiвникiв у Китай, - цшком звичайнi явища, то "велике переселення народiв" i монгольське нашестя стали практично останнiми прикладами таких мкрацшних рухiв у кордонах Свразй. На вiдмiну вiд мкрацшних процесiв першого типу, вони не супроводжувалися роз-повсюдженням i встановленням нових сощальних порядив. Переселенщ або загарбники, навгть тi, якi приносили з собою певш звичаi та традицй, доволi часто втрачали зв'язок iз попередньою, навiть етнiчною батьювщиною i, як правило, асимшювалися.
На завершення епохи релiгiйних воен, що спричинили спустошення в Свропi, яю можна порiвняти хiба що з наслвдками епвдеми чуми ХУ1 столггтя [7, с. 175-176], мiграцiя перетворилася iз спорадичного перемiщення великих мас людей у пошуках сезонноi роботи чи втечi вед воен та релИйних переслiдувань у стшкий Г перманентний процес. БшьшГсть европейських урядГв у ХУ11 -ХУ111 столгттях всшяко заохочували мкращю Г навпъ намагалися надати мкрантам певш привше^ хоч Г не завжди могли захистити 1'х вГд спалахГв насильства. Але навгть у таких умовах бшьшГсть мкраипв не покидали меж Свропи. Як сввдчить Гстор1я, освоення перших колонш в Америщ та Ази було першочерговим завданням тогочасних европейських держав. Свропейщ в цих регюнах, здебшьшого, були зайнят вшськовими операцмми проти коршного населення та забезпеченням товарообку мГж Старим Г Новим свгтом [8, с. 32-34].
Протягом двох останшх столпъ форми мкрацшних процешв переживали масштабт, якщо не безпрецедентш модифшацй. Становлення нових титв мкрацш збшлося (Г зовсГм не випадково) з перюдом формування в тогочаснш Сврот громадянського суспшьства Г нацiональноi державносп, яке правильшше було б називати державою-нащею. Почали визначатися кордони окремих краш, утверджуватися принципи громадянства та осо6исто! свободи; внаслвдок чого сформувалися Г самГ поняття "Гммкрацм" та "емкращя", так добре вщомГ нам сьогоднг
Масштаби емкрацн з Свропи протягом друго' половини XIX - першо' третини ХХ столiть важко визначити з абсолютною точшстю. Зазвичай, бiльшiсть дослвдниюв розпочинають сво' роз-рахунки з середини 40-х роюв Х1Х столггтя, коли в багатьох европейських кра'н уже був налагоджений бшьш-менш точний облш емiгрантiв. Згiдно з документально пвдтвердженими даними, за перiод 1846-1924 роюв лише найбiльшi на той час держави Свропи - Великобриташю, Ггалто, Австро-Угорщину, Нiмеччину, Португалiю, 1спашю та Швецiю - у пошуках кращо' долi покинули щонайменше 43 млн осiб i бiльшiсть iз них (майже 75 %) переселилися в Сполучеш Штати Америки [9]. Демографiчнi втрати Швецii за цей перюд оцiнюють у 22 %, а Великобрита-нii - в 41 % населення [10]. Загалом европейський континент ввд 1846 до 1939 року покинуло не менше тж 60 млн ошб, iз яких двi третини осши в США [11]. Катастрофiчний вiдтiк населення iз европейських кра'н можна, на наш погляд, розглядати як одну iз причин економiчного вiдставання Свропи ввд Сполучених Штатiв, яке мало мюце на початку ХХ столiття [12] ^ей досi).
Мiж двома свгговими вiйнами мiжнародна мiграцiя становила, переважно, мкращю робочо' сили внаслiдок значних втрат чоловiчого населення в роки вшни. Загалом, за перiод 1950-1991 ро-кiв, коли в багатьох кра'нах вiдбулися мирнi демократичнi революцй, з Центрально' та Схiдноi Свропи та СРСР ви'хало приблизно 12-13 млн ошб.
Значне обмеження у забезпеченш полiтичних прав та громадянських свобод е одним iз найвагомших чинникiв, якi змушують людей покидати етшчну батькiвщину. Вiдчутнiша еконо-мiчна допомога з-за кордону та активна роль "превентивно' дипломата" можуть стати у найближчш перспективi ефективнiшим важелем, ашж суворий контроль, спрямований на обмеження масово'' iммiграцii.
"Мiграцiйна сфера людського буття", "мiграцiйнi перемiщення", "мкрацшт процеси", "мiграцiйний простiр", "емiграцiя", "^ммкрацм", "депортащя" - цi поняття дедалi бшьше входять до наукового обку та практичного вжитку, вiдображаючи складш та болiснi процеси трансферу населення, на жаль, забарвленого темними кольорами трагедш людських доль, несправедливости та брутальносл. Саме тому мiграцiйнi процеси перебувають сьогоднi в епiцентрi уваги свiтового та европейського спiвтовариств, нащональних урядiв демократичних кра'н.
Доводиться констатувати, що нинi мiжнародна мiграцiя вийшла зi стану епiзодичного хвилеподiбного розвитку та набула постшних та рiзноманiтних форм.
Мiжнародна мiграцiя сьогоднi характеризуеться низкою специфiчних особливостей, серед яких видшяються:
1) щораз бiльшi масштаби та штенсившсть;
2) суттевi змши статево-вiковоi та квалiфiкацiйноi структури iммiгрантiв;
3) рiзке зростання чисельностi бiженцiв та шукачiв притулку серед загального потоку мкранпв.
У наш час мкрацм набула глобального характеру, адже практично вш континенти опинилися пвд впливом цього феномену. Окрiм традицшно' мiграцi'', коли працiвники (поодинцi чи з шм'ею) в''жджають з дозволу властей для працевлаштування на порiвняно короткий термiн (к1лька мiсяцiв), у 90-и роки минулого столiття стали практикуватися в'''зди молодi для навчання та професшну перепiдготовки на 1-2 роки, запрошення сезонних робггниюв за контрактами на певш об'екти, значно зрю "ввдпк ум]в", суттево збшьшилося число бiженцiв, зм1нилася географ]я мираци.
Звiдси - гострота проблем, ввд розв'язання яких залежить майбутне багатьох кра'н. До найактуальшших iз них належать: регулювання мкрацшних потокiв, яю з епiзодичних явищ перетворюються на постшний чинник; коригування вiдносин iз нелегальними мiгрантами, визначення статусу бiженцiв та шукачiв притулку в сучасних умовах; розробка та здiйснення заходiв щодо адаптацii мiгрантiв до умов пращ, побуту та культури кра'ни 'х перебування; пошук довгострокових ршень щодо пом'якшення тиску демографiчного чинника на економiчний розвиток кра'н через iснуючi мiжнароднi заходи в галузi iнвестицiй, торгiвлi, спiвробiтництва при безумовному забезпеченнi прав людини-мiгранта.
Отже, об'ектом мкрацшних дослвджень е усi люди планети. Мiграцiологiя вивчае окремих шдивдав, рiзнi групи людей стосовно формування ними намiрiв на переселення за допомогою пересування (перемiщення) в мюця (райони, кра'ни) вселення i адаптаци в них, включаючи набуття ними нового правового статусу, врахування шгерешв особи, сiм'i, сусп1льства i держави, а також
закономiрностi i'x змiн у соцiальному, економiчному, полiтичному, фiзико-географiчному, етно-культурному середовищi тощо.
Системоутворювальним елементом будь-якого мЬрацшного процесу виступають iндивiди (люди, громадяни, пвддаш, особи), що мають сукупшсть ознак: стать, вiк, сiмейний стан, освгга, спецiальнiсть, професiя, нацiональна приналежшсть, мiсце перебування (проживання) тощо.
Багато з перерахованих ознак змшюеться протягом життя людини, що призводить до змш у характеристиках населення краши в природнiй, соцiальнiй i мкрацшнш формах:
1) природна форма охоплюе такi основнi процеси: народжуванiсть, шлюб i смертнiсть, вивчення яких формуе об'ектно-предметш сфери демографii;
2) сощальна форма е переходом людей з одних сощальних груп в iншi i вiдображае взаемозв'язки вiдтворення людей з 1'х змiнами в сощальнш структурi, якi вивчае демографм;
3) мкрацшна форма орiентована на вивчення намiрiв i сукупностi усiх пересувань людей, якi визначають доцiльнiсть 1'х переселення, грунтуючись на iнтересах держави, суспшьства, сiм'i та особи.
Ефективне виршення завдань у сферi мiграцii засноване на застосуванш сучасноi методологii ощнки мiграцiйноi обстановки, на основi Державноi iнформацiйноi системи реестрацiйного облiку фiзичних осiб та 1'х документування [13], а також впровадженш Единого державного демографiчного реестру [14] та шшими системами i засобами зв'язку, управлшня i автоматизацii.
Для цшеспрямованого вивчення мкрацшних процесiв структурнi пiдроздiли ДМС Украши застосовують статистичнi дослiдження 1'х динамiки, методи математичного моделювання та шш^ здiйснюючи ведення i подання низки форм державного статистичного спостереження за встановленими формами.
Процесу поглиблення знань про народонаселення, мкращю i мкрацшш процеси сприяе 1'хнш взаемозв'язок з iсторiею, полiтикою, соцiологiею, економiкою, географiею, етнографiею, антро-пологiею та iншими науками, як у свош сукупностi штегруються в самостiйну науку, - мкращо-логiю. Маючи в розпорядженнi власт методи, мiграцiологiя вивчае закономiрностi формування (проектування) мiграцiйних намiрiв людей, 1'х пересування, а також набуття ними нового правового статусу в мкцях поселення. Мкращолопя взаемодiе з шшими науками, використовуючи 1'х методологiчнi тдходи, методи, отриманi ними данi.
З огляду на це система уявлень i знань про мкращю або переселення людей як об'ект видшяе власне мкращю, а предметом розглядае реалiзацiю мiграцiйних намiрiв людей за допомогою 1'х пересування в мюця поселення, адаптацii в новому мгёщ перебування (проживання), а також вивчае закони i закономiрностi специфiчних аспеклв переселення людей.
Висновки. Отже, шдсумовуючи викладене вище, можемо констатувати, що мкращологм е цшком самостiйною науковою сферою, яку можна розглядати i в широкому, i у вузькому значенш:
- у широкому значенш (ввд латин. migratio - переселення, logos - наука) - це наука про закономiрностi формування i реалiзацii людьми сво'х намiрiв, пов'язаних з 1'хшм пересуванням i адаптащею в мiсцях поселення в рiзних полiтичних, соцiально-економiчних, демографiчних, фь зико-географiчних, природних та iнших умовах. Мкращологм вивчае кiлькiсно-якiснi характеристики (намiри, чисельнiсть, територiальне розселення, тривалiсть перебування або проживання, правове положення та ш.) мкраипв, причини i наслвдки 1'х змiн i виробляе рекомендаци та пропозицii щодо вдосконалення адмтстративно-правового регулювання сфери мiграцii;
- у вузькому значенш - це наука про закономiрностi розвитку й адмтстративно-правового регулювання мкрацшних процесiв.
Крiм того, мкращолопя спираеться на результати практично! дмльносл органiв державноi влади, оргашв ДМС Украiни. Основу такоi дмльносл складають збiр, обробка i доведення рiзних мiграцiйних вiдомостей.
1. Денисенко М. Б. Миграциология / М. Б. Денисенко, В. А. Ионцев, Б. С. Хорев. - М.: МГУ, 1989. - 96 с. 2. Про затвердження Загальнодержавног програми адаптацп законодавства Украгни до законодавства Свропейського Союзу: Закон Украгни в\д 18.03.2004 р. // Вгдомостг Верховног Ради Украгни. - 2004. - № 29. - Ст. 367. 3. Про Концепцию державног мгграцшног полтики: Указ
Президента Украгни eid 30.05.2011 р. № 622 // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/622/2011]. 4. Про затвердження Стратегп демографiчного розвитку в перюд до 2015 року: Постанова Кабтету Мiнiстрiв Украгни eid 24.06.2006р. № 879 // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/879-2006-%D0%BF].
5. Про ршення Ради нацюнальног безпеки i оборони Украгни вiд 6 травня 2015 року "Про СтратегЮ нацюнальног безпеки Украгни": Указ Президента Украгни вiд 26.05.2015 р. № 287/2015 // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: [zakon.rada.gov.ua/laws/show/287/2015].
6. Стеценко С. Г. Демографiчна статистика : тдручник / С. Г. Стеценко. - К.: Вища школа, 2005. -415 с. 7. Merrimann J. A History of Modern Europe from Renaissance to the Present / J. Merrimann. -New York; London: W.W. Norton & Co., 1996. - P. 175-176. 8. Kennedy P. The Rise and Fall of Great Powers / P. Kennedy. - London: Fontana Press, 1989. - P. 32-34. 9. Nugent W. Crossings. The Great Transatlantic Migrations, 1870-1914. - Bloomington; Indianapolis: Indiana Univ. Press, 1992. - P. 30; P. 43, tabl. 8; tabl. 9. 10. Stalker P. Workers Without Frontiers. The Impact of Globalization on International Migration / P. Stalker. - London: Lynne Rienner Publishers; Boulder (Co.), 2000. - P. 13. 11. Rasmussen H. K. No Entry. Immigration Policy in Europe / H. K.Rasmussen. - Copenhagen: Copenhagen Business School Press, 1997. - P. 67. 12. Иноземцев В. Л. Возвращение Европы. Штрихи к портрету Старого Света в новом столетии / В. Л. Иноземцев, Е. С. Кузнецова. - М.: Интердиалект, 2002. - С. 14-15. 13. Про створення Державног тформацшног системи реестрацшного об-лту фiзичних оЫб та гх документування: Постанова Кабтету Мiнiстрiв Украгни вiд 15.03.2006 р. № 327 // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/327-2006-%D0%BF]. 14. Про Сдиний державний демографiчний реестр та документи, що тдтверджують громадянство Украгни, посвiдчують особу чи гг спещальний статус: Закон Украгни вiд 20.11.2012 р. // Вiдомостi Верховног Ради Украгни. - 2013. - № 51. - Ст. 716.
REFERENCES
1. Myhratsyolohyya [Tekst] / M. B. Denysenko, V. A. Yontsev, B. S. Khorev [Migrationology], Moscow, MHU Publ., 1989, 96 p. 2. Pro zatverdzhennya Zahal'noderzhavnoyi prohramy adaptatsiyi zakonodavstva Ukrayiny do zakonodavstva Yevropeys'koho Soyuzu [On approval of the National programme of adaptation of Ukrainian legislation to the legislation of the European Union]. The law of Ukraine on February 18, 2004. 3. Pro Kontseptsiyu derzhavnoyi mihratsiynoyi polityky vid 30 travnya 2011 roku [On the concept of state migration policy]. Decree of President of Ukraine on May 30, 2011. Availadle at: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/622/2011. 4. Pro zatverdzhennya Stratehiyi demohrafichnoho rozvytku v period do 2015 roku [On approval of the Strategy of demographic development in the period up to 2015]. The Cabinet of Ministers Resolution Ukraine on June 24, 2006.Availadle at: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/879-2006-%D0%BF. 5. Pro rishennya Rady natsional'noyi bezpeky i oborony Ukrayiny vid 6 travnya 2015 roku "Pro Stratehiyu natsional'noyi bezpeky Ukrayiny" [The decision of the Council of national security and defense of Ukraine on May 06, 2015 "About Strategy of national security of Ukraine"]. Decree of President of Ukraine on May 26, 2015. Availadle at: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/287/2015. 6. Stetsenko S. H. Demohrafichna statystyka [Demographic statistics]. Kiev, High school Publ., 2005, 415 p. 7. Merrimann Zh. Istoriya suchasnoyi Yevropy vid Vidrodzhennya do nashykh dniv [History of Modern Europe from Renaissance to the Present]. New York; London: W.W. Norton & Co. Publ., 1996, рр. 175-176. 8. Kennedi P. Zlit i padinnya velykykh derzhav [The Rise and Fall of Great Powers]. London, Fontana Press Publ., 1989. рр. 32-34. 9. Nudzhent St. Velyki Transatlantychni Mihratsiyi 1870-1914. [The Great Transatlantic Migrations1870-1914.]. Bloomington, Indianapolis: Indiana Univ. Press Publ., 1992, р. 30; р. 43. 10. Stalker P. Pratsivnyky Bez Kordoniv. Vplyv hlobalizatsiyi na Mizhnarodnu mihratsiyu [Workers Without Frontiers. The Impact of Globalization on International Migration]. London, Lynne Rienner Publishers; Boulder (Co.) Publ., 2000, р. 13. 11. Rasmussen H. K. Niyakoho Zapysu. Immihratsiyna polityka v Yevropi [No Entry. Immigration Policy in Europe]. Copenhagen, Copenhagen Business School Press Publ., 1997, р. 67. 12. Vozvrashhenie Evropy. Shtrihi k portretu Starogo Sveta v novom stoletii / V. L. Inozemcev, E. S. Kuznecova [The Return Of Europe. Touches to the portrait of the Old world in the new century]. Moscow, Interdialekt Publ., 2002, рр. 14-15. 13. Pro stvorennya Derzhavnoyi informatsiynoyi systemy reyestratsiynoho obliku fizychnykh osib ta yikh dokumentuvannya [About creation of the State information system of registration accounting
