CC BY
15
ЦИВ1ЛЬНЕ ПРАВО I ПРОЦЕС
УДК 347.9
М. М. Мальський
KepiBHm Захвдноукра1нсько1 фiлii адвокатського об'еднання Arzinger, канд. юрид. наук, адвокат
М1ЖНАРОДН1 ДОГОВОРИ ЯК ПРАВОВА П1ДСТАВА ДЛЯ ВИЗНАННЯ I ВИКОНАННЯ Р1ШЕНЬ УКРА1НСЬКИХ СУД1В
У КРА1НАХ СНД
© Мальський М. М., 2015
Аналiзуються мгжнародш договори за участю Украши з приводу правового регулювання процедур визнання i виконання р1шень украшських судiв у кранах СНД. Зокрема, встановлюються вимоги до клопотання, пщстави для вщмови, виокремлюються етапи екзекватури, а також виявляються iснуючi колiзu м^ регулюванням за цими договорами та деяк iншi проблеми 1'х застосування.
Ключовi слова: договiр про правову допомогу, СНД, визнання i виконання ршень украшських судiв, екзекватура, етапи екзекватури.
М. М. Мальский
МЕЖДУНАРОДНЫЕ ДОГОВОРА В КАЧЕСТВЕ ПРАВОВОГО ОСНОВАНИЯ ДЛЯ ПРИЗНАНИЯ И ИСПОЛНЕНИЯ РЕШЕНИЙ УКРАИНСКИХ СУДОВ В СТРАНАХ СНГ
Анализируются международные договора с участием Украины на предмет правового регулирования процедур признания и исполнения решений украинских судов в странах СНГ. В частности, устанавливаются требования к ходатайству, основания для отказа, выделяются этапы экзекватуры, а также выявляются существующие коллизии между регулированием по этим договорам и некоторые другие проблемы их применения.
Ключевые слова: договор о правовой помощи, СНГ, признание и исполнение решений украинских судов, экзекватура, этапы экзекватуры.
M. M. Malskyy
INTERNATIONAL AGREEMENTS AS LEGAL GROUNDS FOR RECOGNITION AND ENFORCEMENT OF DECISIONS OF UKRAINIAN COURTS IN THE COUNTRIES OF CIS
The article is dedicated to the analysis of international agreements with the participation of Ukraine on the subject of legal regulation of the procedures of recognition and enforcement of decisions of Ukrainian courts in the countries of CIS. In particular, there are determined requirements to the request, grounds for rejection, stages of exequatur, as well as existing collisions between regulation under these agreements and certain other issues of their application are revealed.
Key words: agreement on legal aid, CIS, recognition and enforcement of decisions of
Ukrainian courts, exequatur, stages of exequatur.
Постановка проблеми. Визнання i виконання судових ршень за кордоном викликае особливий штерес, враховуючи ускладнешсть правового регулювання, що поеднуе як норми мiжнародних договорiв, так i нацiональне законодавство. Аналiз вiдповiдних чинних мiжнародних договорiв за участю Украши сприятиме кращому розумшню специфiки здiйснення процедур визнання i виконання рiшень украшських судiв за кордоном. Зокрема особливу увагу привертае порядок приведення до виконання ршень у крашах СНД, зважаючи на i'xm тiснi економiчнi та сощальш зв'язки з Украшою.
Аналiз останшх досл1джень. Питання визнання i виконання шоземних рiшень дослiджували такi науковщ: Штефан, Фурса, Чубарев, Юлдашев, Ануфрiева та iн. Однак недостатньо дослвдженим залишаеться процедура визнання i виконання ршень украшських судiв за кордоном, зокрема у крашах СНД.
Мета роботи - проаналiзувати чинш мiжнароднi договори на предмет регулювання процедури визнання i виконання рiшень украшських судiв у крашах СНД, виокремити етапи процедури визнання та виконання, а також виявити iснуючi колiзii правового регулювання.
Виклад основного матерiалу. У цiй роботi ми продовжуемо аналiзувати обсяг правового регулювання транснащонального виконавчого процесу. На нашу думку, шститут визнання i виконання шоземних судових ршень, а у цьому випадку штерес становить визнання i виконання ршень украiнських судiв у крашах СНД, ввдповвдае ознакам транснащонального виконавчого процесу, оскшьки характеризуеться здшсненням примусового виконання та е ускладненим iноземним елементом. Тому поряд iз звичним зарахуванням цього 1нституту до таких галузей, як мiжнародний цившьний процес та виконавчий процес, вважаемо, що можна виокремити його особливе регулювання у рамках транснащонального виконавчого процесу, що дасть змогу здшснити детальшше дослщження.
Визнання i виконання ршень украiнських судiв за кордоном, а саме - на територи держав-членiв СНД, можливе завдяки тдписаним мiжнародним багатостороннiм та двостороншм договорам. Поряд iз приведенням до виконання ршень iноземних судiв за ввдсутносл вiдповiдного мiжнародного договору, яю, як правило, здiйснюються на пiдставi принципiв взаемностi чи ввiчливостi, мiжнародний договiр про правову допомогу сам по собi уособлюе акт взаемносп у мiжнародних вiдносинах. Як слушно зауважила Глушкова, у разi наявносл вiдповiдного мiжнародного договору iноземна держава погоджуеться визнавати юрисдикщю украiнських судiв i за тих чи шших умов виконувати !'х на свош сувереннiй територii" [1, с. 167-168].
Одним з основних документа, що регулюе виконання ршень украшських судiв на територи держав-члетв СНД, е Конвенцм про правову допомогу i правовi вiдносини у цившьних, шмейних i кримiнальних справах вiд 22.01.1993 р. (далi - Мтська конвенция) [2]. Учасниками Мшсько!' конвенцii, зокрема, е Республша Вiрменiя, Республiка Бшорусь, Республiка Казахстан, Республiка Киргизстан, Республша Молдова, Росшська Федерац1я, Республiка Таджикистан, Туркметстан, Республiка Узбекистан, Укра!'на, Азербайджанська Республша i Груз1я.
До Мшсько!' конвенцii були внесенi змiни Протоколом ввд 28.09.1997 р. [3], згвдно з яким був розширений перелш органiв юстицii, уповноважених на здшснення безпосереднiх зносин пiд час надання правово!' допомоги Договiрним Сторонам.
Вщразу необхiдно зазначити, що держави-члени СНД подписали вже наступну Конвенцiю про правову допомогу та правовi ввдносини у цив1льних, сiмейних та кримшальних справах вiд 07.10.2002 р. (далi - Кишишвська конвенщя) [4], яка замшяе Мiнську конвенцiю. Однак Украша ii не ратифiкувала, а тому у ввдносинах з Укра1ною чинною залишаеться Мшська конвенц1я [5].
Поряд i3 Мшською конвенщею чинними е двостороннi договори про правову допомогу, укладет Украшою з Молдовою [6], Грузiею [7] та Узбекистаном [8].
Також Украша е учасницею Угоди про порядок виршення спорiв, пов'язаних i3 здiйсненням господарсько!' дiяльностi ввд 19.12.1992 р. (далi - Кшвська угода) [9]. Крш Украши, Ктвську угоду подписали та ратифiкували такi держави-члени СНД: Росшська Федерацiя, Республiка Бшорусь, Республiка Узбекистан, Республiка Киргизстан, Республша Казахстан, Республiка Вiрменiя, Республiка Таджикистан, Туркметстан [10].
Водночас усi вищеперелiченi держави - учасницi Ки1'всько1' угоди (крш Туркменiстану) ратиф1кували Конвенц1ю про визнання та виконання шоземних арбпражних р1шень вщ 10.06.1958 р. (далi - Нью-Йоркська конвенция) [11].
Проаналiзуемо детальнiше систему екзекватури, тобто сукупносл дiй щодо "надання рiшенню шоземного суду сили рiшення свое!' держави, зокрема й можливосп його примусового виконання" [12, с. 595], що передбачена у зазначених мiжнародних документах.
Мшська конвенщя. Для приведення до виконання ршення суду, ухваленого в Украт, на територiï iнших Договiрних Сторiн Мiнськоï конвенцiï заiнтересована особа (стягувач) мае право звернутись iз клопотанням або безпосередньо до суду краши, де рiшення пiдлягае виконанню, або до суду, що вишс рiшення у першiй iнстанцiï. В останньому випадку суд направляе клопотання до компетентного суду.
До клопотання необхвдно додати:
а) ршення або його засввдчену копiю, а також офiцiйний документ про те, що ршення набуло законноï сили i пiдлягае виконанню, або про те, що воно шдлягае виконанню до набуття законноï сили, якщо це не випливае iз самого рiшення;
б) документ, з якого випливае, що сторона, проти яко!' було винесене ршення, що не брала учасп у процесс була в надежному порядку i вчасно викликана в суд, а у випадку ïï процесуальноï недiездатностi була в належний спошб представлена;
в) документ, що пвдтверджуе часткове виконання рiшення на момент його пересилання;
г) документ, що пвдтверджуе угоду сторш, по справах договiрноï подсудности
Пiд час розгляду клопотання суд обмежуеться встановленням того, що умови, передбачет цiею Конвенщею, дотриманi (ч. 2 ст. 52 Mirobraï конвенци).
У задоволеннi клопотання ввдмовляють, якщо:
а) вiдповiдно до законодавства Договiрноï Сторони, на територи якоï винесене рiшення, воно не набуло законноï сили або не тдлягае виконанню, за винятком випадюв, коли рiшення пiдлягае виконанню до набуття законноï сили;
б) ввдповвдач не взяв участi в процеш внаслiдок того, що йому або його уповноваженому не був вчасно i в належний спошб вручений виклик до суду;
в) у справi мiж тими самими сторонами, про той самий предмет i з тiеï самоï пiдстави на територи Договiрноï Сторони, де повинно бути визнане i виконане ршення, було вже рашше винесене ршення, що вступило у законну силу, або маеться визнане ршення суду третьоï держави, або якщо установою цiеï Договiрноï Сторони було рашше порушене провадження з цiеï справи;
г) ввдповвдно до положень цiеï Конвенцй, а у випадках, не передбачених нею, ввдповвдно до законодавства Договiрноï Сторони, на територiï я^ рiшення повинно бути визнане i виконане, справа належить до винятковоï компетенци ïï установи;
д) ввдсутнш документ, що пiдтверджуе угоду сторш у справi договiрноï пiдсудностi;
е) минув термш давностi примусового виконання, передбачений законодавством Договiрноï Сторони, суд я^ виконуе доручення.
Договiр про правову допомогу з Молдовою. За Договором iз Молдовою, аналопчно як за Мшською конвенщею, для визнання ршення украшського суду можна звертатись або безпосередньо до компетентного суду в крат виконання, або через суд, який виршував справу у першш шстанци.
До клопотання додають Ti caMi документа, як вимагаються за Мiнською конвенщею, KpiM документа, що засввдчуе часткове виконання ршення суду, i документа, що засввдчуе угоду cторiн у справах договiрноï пiдcудноcтi.
Що стосуеться пiдcтaв для вiдмови у визнанш рiшення укрaïнcького суду, то вони е здебшьшого такими, як у Мшськш конвенцiï. Хоча Договiр i3 Молдовою не мicтить таких тдстав для вiдмови, як вiдcутнicть документа, що пвдтверджуе угоду cторiн у справах договiрноï пiдcудноcтi, а також сплив термшу дaвноcтi примусового виконання, передбачений законодавством Договiрноï Сторони, суд я^' виконуе доручення.
Знову ж таки при розглядi клопотання суд обмежуеться перевiркою виконання умов щодо нaявноcтi уciх додaткiв i ввдсутносп подстав для вiдмови, передбачених у ст. 49 Договору з Молдовою.
Договiр про правову допомогу з Грузieю. Для виконання украшського рiшення та територи Грузи за ввдповвдним двостороншм договором необхiдно звертатись до суду, що розглядав справу у першш шстанци, який дaлi направляе це клопотання до компетентного суду Грузи.
До клопотання додають ri caмi документа, що визначет у Мшськш конвенци, за винятком документа, що засввдчуе угоду сторш у справах договiрноï пiдcудноcтi.
Анaлогiчно, як iз Договором з Молдовою, перелiк подстав для вiдмови у визнaннi ршення укрaïнcького суду е меншим порiвняно з Мiнcькою конвенцiею, i не мктить таких пiдcтaв, як ввдсутшсть документа, що пiдтверджуе угоду сторш у справах договiрноï пiдcудноcтi, та сплив термшу давносл примусового виконання.
Договiр iз Грузiею не мктить окремого застереження про те, що суд, який визнае ршення шоземного суду, обмежуеться перевiркою формальних вимог (складання клопотання, вiдcутнicть пiдcтaв для ввдмови). Однак, враховуючи комплексний aнaлiз положень Договору, можна зробити висновок про вичерпшсть перелiку пiдcтaв для ввдмови у зaдоволеннi клопотання. Ввдповвдно суд, який визнае рiшення шоземного суду, не розглядае справу ще раз по суп.
Договiр про правову допомогу i3 Узбекистаном. Щоб виконати рiшення украшського суду в Узбекистан необхiдно також звертатись з клопотанням: або безпосередньо до компетентного суду Узбекистану, або через посередництво украшського суду, який розглядав справу у першш шстанци.
До клопотання додаються таю caмi додатки, як i визначет у Мшськш конвенци. Так само шдстави для ввдмови у визнанш е аналопчними до тих, що перелiченi у Мшськш конвенци.
Розглядаючи клопотання, суд обмежуеться перевiркою дотримання умов, передбачених Договором.
Необхвдно пвдсумувати, що як Мшська конвенщя, так i згадаш двоcтороннi договори про правову допомогу, регулюють процедуру визнання i виконання ршень у цившьних справах, а також у кримшальних справах в частит ввдшкодування шкоди, зaвдaноï злочином.
Порiвнявши Мшську конвенцiю та двоcтороннi договори були виявлет вiдмiнноcтi у процедурi екзекватури, визнaченоï у Мiнcькiй конвенци, i договорах про правову допомогу iз Молдовою i Грузiею, зокрема вiдрiзняетьcя перелiк документiв, якi необхiдно долучати до клопотання, та перелiк подстав для вiдмови у зaдоволеннi клопотання.
Враховуючи, що як Мшська конвенцк, так i двосторонш договори з Молдовою i Грузiею е чинними для Украши, постае питання, положення якого мiжнaродного документа потрiбно застосовувати. На жаль, cьогоднi вiдcутне едине бачення щодо того, який договiр мае перевагу. Так, у Поcтaновi Пленуму ВСУ № 12 ввд 24.12.1999 р., що мктить узагальнення практики визнання i виконання ршень шоземних cудiв i aрбiтрaжiв, серед чинних договорiв про правову допомогу згадано як Мшську конвенщю, так i двосторонш договори з Молдовою i Грузiею [13]. З одного боку, двосторонш договори падписаш шзтше, а тому повинш застосовуватись, а з шшого, - обсяг правового регулювання Мiнcькоï конвенцiï е ширшим порiвняно з двоcтороннiми договорами, i ввдповщно зберiгaе свою чиннicть. На практищ тaкi вiдмiнноcтi в регулюванш мають нacлiдком
суб'ективне застосування тих чи шших положень суддею, що розглядае справу. Ввдповвдно порушуеться принцип правовоï визначеностi та справедливости
1ншою проблемою, що стосуеться ушх пiдписантiв Miнськоï конвенцiï, е застосування ширшого кола пiдстав для ввдхилення клопотання про визнання ршення iноземного суду. Незважаючи на те, що перелш пiдстав для ввдмови в задоволеннi клопотання чiтко визначений як у Мшськш конвенцiï, так i в двосторонтх договорах про правову допомогу, нервдко клопотання ввдхиляють у зв'язку iз тим, що ршення iноземного суду порушуе публiчний порядок держави, де рiшення визнаеться. Так, як пвдсумовуе Мартиненко, найчастшими пiдставами для вiдмови у задоволенш клопотання в Бiдорусi е несвоечасне (неналежне) поввдомлення вiдповiдача про час i мюце розгляду справи, а також сплив термшу давностi для приведення шоземного судового ршення до примусового виконання та порушення шоземним рiшенням публiчного порядку Республiки Бшорусь [14].
Далi проанадiзуемо мiжнароднi документи, що стосуються визнання i виконання ршень у господарських спорах.
Кшвська угода. Згвдно iз ст. 8 Киïвськоï угоди для виконання ршень компетентних судiв у крашах СНД заiнтересована сторона (юридична особа, фiзична особа-пiдприемець) звертаеться iз клопотанням, до якого додаються:
а) в належний спошб завiрена копм рiшення, про примусове виконання якого порушене клопотання;
б) офiцiйний документ про те, що ршення набуло чинносл, якщо це не випливае з тексту самого ршення;
в) докази про поввдомлення iншоï Сторони про процес;
г) виконавчий документ.
До так званих компетентних судiв, згвдно iз ст. 1 i ст. 3 Киïвськоï угоди, зокрема належать суди, арбпражт (господарсью) суди, третейськi суди та iншi органи, до компетенци яких належить виршення справ, що випливають з договiрних та iнших цившьно-правових вiдносин мiж господарюючими суб'ектами, з "х вiдносин з державними та iншими органами.
Отже, визнанню та виконанню пвдлягають як рiшення державних судiв, так i третейських (арбпражних) у справах за участю господарюючих суб'еклв.
У задоволеннi клопотання ввдмовляють на таких пвдставах:
а) судом держави - учаснищ СНД, що запитуеться, рашше винесене ршення, яке набуло законноï сили у справi мiж тими самими Сторонами, про той самий предмет i на тш самш пiдставi;
б) е визнане ршення компетентного суду третьоï держави - учасницi СНД або держави, що не е членом Сшвдружносл, по спору м1ж тими самими Сторонами, про той самий предмет i на тш самш пвдстав^
в) спр згiдно з щею Угодою вирiшений некомпетентним судом;
г) шша Сторона не була поввдомлена про процес;
д) закшчився трирiчний термiн давностi подання ршення щодо примусового виконання.
Як бачимо, Кшвська угода застосовуеться, коли необхвдно визнати i виконати ршення у господарському спор1 Однак все ж таки здебшьшого сфера ïï ди поширюеться на процедури екзекватури рiшень т1льки державних судiв. А ршення третейських (арбiтражних) судiв, як правило, визнаються згвдно з Нью-Йоркською конвенщею.
Нью-Йоркська конвенщя. З метою приведення до виконання ршення арбпражного суду, ухваленого в Украт, на територи держав - учасниць Нью-Йоркськоï конвенци, зокрема держав СНД, заштересована сторона звертаеться до компетентного суду у крат виконання iз клопотанням, до якого додае:
а) в належний спошб завiрене оригшальне арбiтражне рiшення або в належний спошб завiрену його копiю;
б) оригшальне арбпражне зacтереження/aрбiтрaжну угоду або в належний cпоciб зaвiрену котю.
У зaдоволеннi клопотання вiдмовляють з таких подстав:
а) сторони в арбпражнш угодi були за застосованим до них законом якоюсь мiрою недiездaтними або ця угода недшсна за законом, якому сторони пвдпорядкували цю угоду, а за ввдсутносп в aрбiтрaжнiй угодi вкaзiвки про нього - за законом держави, де ршення було постановлено;
б) сторона, проти якоï постановлено ршення, не була в належний спошб поввдомлена про призначення aрбiтрa або про арбпражний розгляд чи з шших причин не могла подати cвоï пояснення;
в) дане рiшення постановлене щодо спору, не передбаченого арбпражною угодою, або такого, що не пвдпадае пвд умови останньо!, чи арбпражного застереження в договорi сторш, або мютить постанови з питань, що виходять за межi aрбiтрaжноï угоди чи aрбiтрaжного застереження (однак та частина арбпражного ршення, яка мютить постанови з питань, що охоплюються арбпражною угодою чи арбпражним застереженням, може бути визнана та виконана, якщо щ постанови можуть бути ввдокремлеш вiд постанов з питань, яю не охоплюються такою угодою або застереженням);
г) склад арбпражного органу або арбпражний процес не ввдповвдали угодi сторш, чи за ввдсутносп тaкоï - закону тiеï держави, де вiдбувaвcя aрбiтрaж;
д) ршення ще не стало обов'язковим для сторш, чи було скасоване, або його виконання було зупинене компетентною владою держави, у якш воно було постановлене, чи закон якоï був застосований.
Крiм того, у задоволенш клопотання вiдмовляють, якщо:
а) об'ект спору не може бути предметом арбпражного розгляду за законом цiеï держави;
б) визнання й виконання цього ршення суперечать ïï публiчному порядку.
Як i з колiзiею Мiнcькоï конвенцiï i двостороншх договорiв Укрaïни з Молдовою i Грузiею, icнуе також певна колiзiя у зacтоcувaннi Киïвcькоï угоди та Нью-Йоркcькоï конвенцiï. Знову ж таки обидва мiжнaроднi документи е чинш для краш СНД, i встановлюють дещо ввдмшш процедури визнання i виконання ршень aрбiтрaжних cудiв. Так, з одного боку, згвдно з Ктвською угодою, передбачений бшьший обсяг додатюв, якi долучають до клопотання, а саме - необхвдно додавати документи, як засввдчують поввдомлення ввдповвдача про процес та виконавчий документ. У той самий час Нью-Йоркська конвенцм вимагае долучення оригiнaлу чи копи aрбiтрaжноï угоди. А з шшого, - Нью-Йоркська конвенцм передбачае набагато ширше коло пiдcтaв для ввдхилення клопотання. Зокрема, детaльнiй перевiрцi пiддaетьcя aрбiтрaжнa угода, ïï дшстсть, обсяг та iншi правила виршення спору.
Також, як згадувалось щодо Мiнcькоï конвенцiï i двоcтороннiх договорiв про правову допомогу, така пвдстава для вiдхилення клопотання як порушення публiчного порядку е доволi частою у застосуванш. Власне проблема полягае у тому, що ввдсутне загальноприйняте розумшня, якими е чiткi ознаки i межi порушення публiчного порядку. Тому посилання на порушення публiчного порядку може тлумачитись суб'ективно i по^зному, що знову ж таки перешкоджае реaлiзaцiï принципiв прaвовоï визначеносп i cпрaведливоcтi. Нacпрaвдi ж, як зазначае Юлдашев, при визнaченнi ознак порушення публiчного порядку "доводиться вдаватись по допомогу дуже розпливчастих понять, що мають найчастше не юридичний, а моральний чи фшософський ввдтшок" [15, с. 546]
Як було виявлено в ходi aнaлiзу, уш вищезгaдaнi мiжнaроднi документи вiдcилaють до нащонального законодавства, коли йдеться про процедуру судового розгляду клопотання, ре^зити клопотання, сплату судового збору, видачу виконавчого документа та здшснення примусового виконання ршення.
Отже, загальна система екзекватури щодо ршень украшських судiв у крашах СНД як у цившьних, так i в господарських справах, включае таю етапи:
а) звернення заiнтересованоï особи (стягувача) iз клопотанням про визнання i виконання ршення, винесеного в Украшу до компетентного суду iноземноï держави (через украïнський суд чи безпосередньо);
б) розгляд клопотання шоземним судом i ухвалення рiшення щодо задоволення чи ввдхилення клопотання;
в) видача виконавчого листа шоземним судом;
г) пред'явлення виконавчого листа до примусового виконання ввдповвдним органам у крат виконання.
Варто також згадати, що роздш IV 1нструкци про порядок виконання мiжнародних договорiв з питань надання правовоï допомоги у цившьних справах щодо вручення документiв, отримання доказiв та визнання i виконання судових ршень № 1092/5/54 вiд 27.06.2008 мютить вказiвки щодо оформлення клопотання про визнання ршення украïнського суду за кордоном, щодо документа, як при цьому повинен надати украшський суд, направлення клопотання за посередництвом украшського суду тощо [16]. Однак зрозумшо, що передусiм потрiбно керуватись положеннями вiдповiдних мiжнародних договорiв i нащонального законодавства краïни виконання судового ршення.
Висновки. Як було виявлено в ходi дослiдження, чиннi мiжнароднi договори за участю Украïни та краш СНД встановлюють доволi стандартну процедуру визнання i виконання судових ршень, що включае як ди, що регулюються мiжнародними документами (звернення iз клопотанням до компетентного суду, пвдстави вiдмови у задоволеннi клопотання), так i ди, що регулюються нащональним законодавством (судовий розгляд клопотання, примусове виконання ршення). Поряд iз можливiстю визнання i виконання шоземних судових рiшень у спрощеному порядку, що забезпечуеться наявними мiжнародними договорами, юнують певнi колiзiï та проблеми, що перешкоджають однаковому та чггко передбачуваному застосуванню норм мiжнародного та нащонального права (наприклад, конкуренцм Miнськоï конвенцiï та двостороннiх договорiв, невизначетсть ознак порушення публiчного порядку тощо). Очевидно, що для виршення цих розбiжностей необхiдно на мiждержавному рiвнi домовитись про певне однакове розумшня тих чи iнших моментiв системи екзекватури i ïx дотримуватись.
1. Глушкова Д. Г. Шдстави виконання ршень украшських судгв щодо нерезидентгв Украти // Форум права. - 2011. - № 2. - С. 166-172. 2. Конвенщя про правову допомогу i правовг вгдносини у цившьних, сiмейних i кримтальних справах вiд 22.01.1993 р. // Офщшний Вкник Украти. - 2005. -№ 44. - С. 328. 3. Протокол вiд 28.03.1997р. до Конвенци про правову допомогу i правовi вiдносини у цившьних, сiмейних i кримтальних справах вiд 22.01.1993 р. // Офщйний Вкник Украти. - 2005. -№ 47. - С. 461. 4. Конвенщя про правову допомогу та правовi вiдносини у цившьних, сiмейних та кримтальних справах вiд 07.10.2002 р. //Зiбрання чинних мiжнародних договорiв Украти. - 2006. -№ 5. - С. 564. 5. Лист МШстерства юстици Украти "Щодо застосування конвенци про правову допомогу та правовi вiдносини у цившьних, сiмейних та кримтальних справах " вiд 21.01.2006 р. № 26-53/7 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v53_7323-06. 6. Договiр мiж Укралною i Республтою Молдова про правову допомогу та правовi вiдносини у цившьних i кримтальних справах вiд 13.12.1993 р. // Офщшний Вкник Украти. - 2006. - № 47. -С. 247. 7. Договiр мiж Укратою та Республтою Грузiя про правову допомогу та правовi вiдносини у цившьних та кримтальних справах вiд 09.01.1995р. // Офщшний Вкник Украти. - 2006. - № 47. -С. 266. 8. Договхр мiж Укратою та Республтою Узбекистан про правову допомогу та правовi вiдносини у цившьних та сiмейних справах вiд 19.02.1998 р. // Офщшний Вкник Украти. - 2006. -№ 47. - С. 321. 9. Угода про порядок виршення спорiв, пов'язаних i3 здшсненням господарськог
дiяльностi вiд 20.03.1992 р. // Офщшний Вкник Украгни. - 2005. - № 12. - С. 190. 10. Довiдка про ратифжащю документiв та виконання внутршньодержавних процедур щодо документiв, прийнятих Радою глав держав, Радою глав Урядiв i Економiчною Радою Спiвдружностi Незалежних Держав вiд 01.09.2004р. [Електроннийресурс]. - Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/ ¡см>з/зко^>/997_747. 11. Нью-Йоркська Конвенця про визнання та виконання тоземних арбтражних ршень вiд 10.06.1958 р. // Офщшний вюник Украти. - 2004. - № 45 - С. 329. 12. Штефан М. Й. ЦивЫьний процес: тдруч. для юрид. спец. вищ. закл. освти. - К.: 1н Юре. - 1997. - 608 с.
13. Постанова Пленуму ВСУ № 12 вiд 24.12.1999 р. "Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання ршень тоземних судiв та арбiтражiв i про скасування рШень, постановлених у порядку мiжнародного комерщйного арбтражу на територи Украти". [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0012700-99.
14. Мартыненко, И. Э. Судоустройство и судопроизводство по хозяйственным спорам: учеб. пособ. / И. Э. Мартыненко. - Гродно: ГрГУ, 2009. - 599 с. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ebooks.grsu.by/martinenko/oglavlenie.htm. 15. Юлдашев О. Х. Мiжнародне приватне право: теоретичт та прикладт аспекти. - К.: МАУП, 2004. - 576 с. 16. 1нструкщя про порядок виконання мiжнародних договорiв з питань надання правовог допомоги в цившьних справах щодо вручення документiв, отримання доказiв та визнання i виконання судових ршень № 1092/5/54 вiд 27.06.2008 р. // Офщйний вкник Украти. - 2008. - № 50 - С. 48.
