CC BY
30
Симкша Ангелiна €BreHiBHa,
молодший науковий cniepo6imHUK, Науково-досл'дний шститут вивчення проблем злочинност'1 iMeHi академка В. В. Сташиса Нац'юнально)' академи правових наук Украни, Укра/'на, м. Харюв e-mail: [email protected] ORCID 0000-0003-1897-3997
doi: 10.21564/2414-990x.143.146306 УДК 343.9:658:343.352
М1ЖНАРОДНА ПРАКТИКА ПРОТИДМ КОРУПЦП У ПРИВАТН1Й СФЕР1
Вивчено м1жнародну практику протидй корупцп у сфер1 приватног економки. Зроблено висновок про необх1дтсть впровадження у нацюнальну практику протидй корупцп тструментю корпоративног вгдповгдальност1. Вказано на необх1дтсть використання неюридичних iнструмен-тгв (антикорупцйна програма навчання персоналу, створення тдприемницьких об'еднань), якх здатт сформувати належний рiвень правовог свiдомостi у пгдприемницькому середовищi, що е нит головною умовою протидй корупцп у сферi приватног економгки.
Ключовi слова: корупщя; приватна економжа; протидiя; корпоративна ввдповвдальшсть; неюридичш шструменти.
Сымкина А. Е., младший научный сотрудник, Научно-исследовательский институт изучения проблем преступности имени академика В. В. Сташиса Национальной академии правовых наук Украины, Украина, г. Харьков.
e-mail : [email protected] ; ORCID 0000-0003-1897-3997
Международная практика противодействия коррупции в частной сфере
В статье изучается международная практика противодействия коррупции в сфере частной экономики. На основе проведенного исследования сделан вывод о необходимости внедрения в национальную практику противодействия коррупции инструментов корпоративной ответственности. Также указано на необходимость использования неюридических инструментов (антикоррупционных программ обучения персонала, создание предпринимательских объединений), которые способны сформировать надлежащий уровень правового сознания в предпринимательской среде, что является в настоящее время главным условием противодействия коррупции в сфере частной экономики.
Ключевые слова: коррупция; частная сфера; противодействие; корпоративная ответственность; неюридические инструменты.
Вступ. Серед найбшьш гострих сощальних проблем, що стоять перед сучасною УкраТною, прюритетне м1сце займае корупщя, яка не тшьки перебувае
у ткному зв'язку з оргашзованою та економiчною злочиншстю, а й в щлому негативно впливае на державу, сусшльство, на кожного громадянина УкраТни.
У минулому 2017 р. в 1ндекс сприйняття корупцп, який складае мiжна-родна органiзацiя Transparency International, УкраТна зайняла 130-те мiсце 3i 180 краТн (поряд з 1раном i М'янмою). При цьому за 10 роюв корупцiя в кра-Тш набула позитивноТ динамiки, враховуючи те, що у 2007 р. УкраТна займала 118-те мiсце в цьому рейтингу, також зi 180 краТн [18].
Зазначимо також, що мiжнародна аудиторська компашя Ernst & Young тра-дицiйно вiдносить УкраТну до найбшьш корумпованих краТн свiту [19], а сама проблема корупцп стала найгостршим питанням, яке впливае на нащональну безпеку краТни, на перспективи ТТ економiчного та полiтичного розвитку.
Стан розроблення проблеми. Останнiм часом кримшолопчт проблеми протидп корупцп в УкраТш розглядають Б. М. Головкш (B. M. Holovkin), С. О. Баранов (S. O. Baranov), Ю. В. Дем'янчук (Yu. V. Demianchuk), Л. А. Зуб-кова (L. A. Zubkova), I. В. Маслш (I. V. Maslii), О. В. Новжов (O. V. Novikov) та ш.
Проблеми боротьби iз корупщею в економiчнiй сферi бiльшою чи меншою мiрою аналiзуються Л. В. Раецькою (L. V. Raietska), М. В. Побутою (M. V. Pobuta), В. Г. Хахановським (V. H. Khakhanovskyi) та iншими дослiдниками.
Водночас вщчуваеться певний дефiцит дослiджень, присвячених аналiзу мiжнародного досвiду протидГТ корупцп у приватнш сферi, що актуалiзуе дослi-джувану тему.
Тож метою цiеТ статт е вивчення практичних i актуальних у наш час аспек-тГв протидй' корупцй' у приватнiй сферi зарубiжних краТн.
Виклад основного Mamepiany. Ниш корупщя визнаеться багатьма захщ-ними дослiдниками як багатогранна кримшолопчна проблема, що перешкоджае стабiльностi, зростанню i конкурентоспроможностi економiки. Вона ускладнюе iнвестування, веде до необгрунтованого шдвищення витрат для компанiй i у кш-цевому пГдсумку спричиняе серйозш правовi та репутацiйнi ризики. Корупцшш практики завдають шкоди всГм комерцшним пiдприемствам, включаючи великi i малi компанп, мiжнароднi та нацiональнi корпорацп. КорупцГю визнають най-серйознiшою перешкодою для ведення 6Гз^су у 22 з 144 краТн [17], на евро-пейському рГвш 6Гльш шж 4 з 10 компанiй вважають корупцГю проблемою для ведення 6Гз^су, i це також стосуеться заступництва i непотизму. На питання про те, чи е корупщя проблемою для ведення 6Гз^су, 50 % компанш будiвель-ного сектора i 33 % компанiй сектора телекомушкацш i iнформацiйних техноло-гГй вщповши, що вона е серйозною проблемою сучасность Чим менше компанiя, тим частше корупцГя i непотизм стають проблемою для ведення 6Гз^су [16].
Безперечно, боротьба з корупщею мае стратепчне значення для 6Гз^су Спираючись на думку захвдних експертiв [14-16], можна видшити кримшо-логГчнГ причини, яы найбiльше сприяють прояву корупцп у приватний сферп
1) бюрократичш перешкоди i перешкоди в прощсГ вирiшення тих чи Гнших питань шдприемницько'Т дГяльностГ;
2) зростання i значш прояви корупцп у всш системi суспiльних вiдносин;
3) прагнення шдприемщв швидко i з вигодою виршити тi чи iншi питання свое! дiяльностi, якщо це рiшення залежить вщ iнших осiб;
4) недосконалють законодавства, що регулюе пiдприемницьку дiяльнiсть;
5) вiдсутнiсть реально! пiдтримки розвитку приватного бiзнесу з боку держави;
6) небажання шдприемщв звертатися за фактами корупцп, з якими !м дово-дилося зустрiчатися, у правоохороннi органи;
7) моральна i правова непорядшсть самих пiдприемцiв;
8) ангажованiсть тих чи шших суб'ектiв приватного бiзнесу державними органами або окремими держчиновниками;
9) вiдсутнiсть у сферi приватного пiдприемництва внутрiшнiх ефективних механiзмiв протидп корупцп!;
10) вiдсутнiсть повноцшного конкурентного ринкового середовища;
11) ангажовашсть тих чи iнших суб'ектiв приватного бiзнесу кримiнальними структурами;
12) закритiсть дiяльностi суб'ектiв приватного пiдприемництва вiд сусшльства.
Таким чином, бiльш за все на прояв корупцп у приватнш сферi впливають
штучнi бар'ери, створеш чиновниками тих чи iнших оргашв державно!' влади та управлiння, з якими доводиться контактувати бiзнесменам в процесi свое'! дiяль-ностi, всшяю труднощi й перешкоди в процесi вирiшення тих чи iнших питань, що стали предметом звернення до них вщповщних шдприемщв. А проте певною мiрою така поведiнка держчиновнишв органiчно доповнюе прагнення самих бiзнесменiв швидко, а головне, вигiдно виршити питання свое! дiяльностi, з приводу яких необхщно вiдповiдне рiшення державних оргашв та !х посадових осiб. У зв'язку з цим слщ визнати причинно-наслiдковi зв'язки прояву корупцп у вiдносинах мiж державою i приватним бiзнесом як взаемно визначальш.
Захiднi експерти звертають увагу на згубний вплив корупцшних практик на дшове середовище, що вимагае жорстких заходiв з боку уряду i пiдприемцiв з метою зниження корупцшного ризику.
При цьому наголошуеться, що традицшш кримiнально-правовi заходи, спря-моваш на покарання конкретного суб'екта шдприемницько! дiяльностi, далеко не завжди е ефективними. Нерщко захiднi компанГ! бувають причетнi до коруп-цiйних правопорушень, вчинених в !х iнтересах !х власними керiвниками або спiвробiтниками, довести причетшсть яких до вчинення корупцшних злочишв складно. Такi ситуацГ! виникають, як правило, при здiйсненнi багатоступеневих комерцшних угодах, що вимагають велико! юлькост погоджень з державними органами, отримання дозвшьних документiв, лiцензiй тощо. При цьому кор-порацп достатньо часто надають нелегальнi винагороди високопосадовцям, наприклад, за можливкть отримати великий контракт i концесiю.
Слiд сказати, що св^ова практика демонструе багато прикладiв того, що суб'ектами корупцшних злочишв е не лише окремi фiзичнi особи, а й корпора-тивнi(колективнi) утворення.
По-перше, защкавлена компашя може дати хабар за те, щоб !! внесли до списку учасниюв майбутнього тендеру на право отримання великого контракту i обмежили число його учасникiв. По-друге, вона може платити за отримання конфвденцшно! шформацп щодо максимальних i мiнiмальних цiнових поро-гiв, середшх цiнових пропозицiй i критерпв ощнки iнвестицiйних проектiв. По-трете, за допомогою хабара можна змусити чиновникiв таким чином визна-чити умови тендера, щоб компашя-хабародавець виявилася единим кандидатом, який повшстю задовольняе всiм вимогам. По-четверте, компашя може просто купити собi перемогу в тендера Нарешп, вигравши контракт, компанiя може за хабар домогтися завищення цiн або поблажки при прийомi якостi продукту (продукцп, послуги).
Наведемо кiлька прикладiв. В 1ндонезГ! двi нiмецькi компанп виплатили чиновнику державно! нафтово! компанп хабар у розмiрi 20 % вартост контрактiв на будiвництво сталеливарного заводу. У Зiмбабве змова мiж високопоставле-ними чиновниками мiнiстерства пошти i телекомунiкацiй i шведською телеко-мунiкацiйною компанiею дозволив останнiй обшти жорсткi вимоги оголошеного тендера. За деякими даними, сума «ввдкапв» склала 761 млн дол. У великому корупцшному скандалi в Сiнгапурi були замшаш кiлька транснацiональних компанiй i високопоставлений чиновник управлiння комунального господарства. Чиновник отримав хабар за надання конфвденцшно! iнформацi! про майбутнi тендери. Однак довести причетшсть конкретних шдприемщв до участi в даних корупцшних схемах правоохоронним органам не вдалося [9, с. 33].
У таких випадках у захвднш практищ протидп корупцп використовуеться механiзм встановлення ввдповвдальност для юридичних осiб (корпоративно! ввдповвдальносп) за вiдповiднi корупцiйнi кримiнальнi правопорушення, що е обов'язковою вимогою Конвенцп Ради бвропи про кримiнальну ввдповЬ дальнiсть за корупцiю (ст. 18), Конвенцп ОЕСР по боротьбi з шдкупом (ст. 2) i Конвенцп Оргашзацп Об'еднаних Нацiй проти корупцп (ст. 26).
Звернемо увагу на те, що сшльною рисою для всiх европейських кра!н, окрiм Велико! Британп та Нiдерландiв, е те, що концепщя кримiнально! ввдпо-ввдальност юридично! особи вiдносно нова. Якщо не брати до уваги два згада-них вище винятки, то першою европейською кра!ною, де в 1994 р. запровадили теорш корпоративно! кримшально! вiдповiдальностi, була Францiя. За нею в 1999 р. послвдувала Бельпя, в 2001 р. - Iталiя, 2003 р. - Польща, в 2006 р. -Румушя, в 2010 р. - Люксембург i Iспанiя, в 2012 р. - Чехiя. Навiть у Великш Британп, кра!нi, де юридичнi особи вже давно несуть кримшальну ввдповЬ дальнiсть, бiльшiсть правопорушень, за як настае така вiдповiдальнiсть, були зафжсоваш в законодавствi тiльки останнiми роками. У Голландп до 1976 р. юридичш особи несли вiдповiдальнiсть тшьки за податковi правопорушення [5].
1нструменти корпоративно! вiдповiдальностi припускають, що ввдповЬ дальнiсть за вчинення корупцiйних злочишв покладаеться на всю корпорацiю, використовуються у захвднш практицi, коли йдеться про ввдповвдальшсть за шахрайство, економiчнi злочини, вiдмивання грошей та ш. При визначеннi
та судовому переслвдуванш реальних осiб, як вчиняють корупцiйнi дiяння в комерцiйних угодах, корпоративна ввдповщальшсть допомагае подолати труднощi, пов'язанi зi складною структурою i розмитою процедурою прийняття ршень у великих компашях, дозволяе конфiсковувати активи, накладати еко-номiчнi санкцГ! на компанГ!, що здшснюють корупцiйнi дiяння [9].
Законодавщ багатьох зарубiжних кра!н розширили сферу кримшально! делiктоздатностi за корупцiйнi злочини, включивши в число !х суб'екпв кор-поративнi (колективнi) утворення. Так, корпоративна кримшальна вщповщаль-нiсть за корупцшш злочини встановлена ст. 504Ыб (Корупцiя в приватному секторi) КК БельгГ!; ст. 435-2, 435-3, 435-4 (Активна корупщя) КК ФранцГ!; ст. 225 (Хабарництво) i ст. 227 (Шдкуп) КК Литовсько! Республiки; ст. 353 (Активне хабарництво) КК МакедонГ!; ст. 391 (Передачу майна державним органам, державним компашям, шдприемствам, виробничим оргашзащям, народним об'еднанням, або видача рiзних комiсiйних, агентських винагород в процесi здiйснення економiчно! дiяльностi в порушення державних встанов-лень з метою отримання незаконно! вигоди) i ст. 393 (Давання хабара з метою отримання незаконно! вигоди або у порушення державних встановлень) КК КНР та шшими законодавчими актами [12].
Слщ зазначити, що у захщнш практищ шдприемницько! дiяльностi якщо компанГ! не вживають необхщних запобiжних заходiв або дозволяють втягувати себе в корупщю, вони стикаються з негативними правовими i комерцшними наслiдками. Зокрема, не запобiгання корупцп може привести до введення право-вих санкцш щодо компанГ! та/або корумпованого сшвробггника (штраф, ув'яз-нення), комерцшним обмеженням (внесення до чорного списку, заборона на участь у державних торгах), до того ж у таких компанш виникають репутацшш втрати, як в кшцевому шдсумку знижують загальну прибутковiсть бiзнесу [13].
Захщш експерти, у зв'язку з цим наголошують, що правовi засоби боротьби з корупщею повинш використовуватися паралельно з неправовими формами протидп цьому явищу.
У цьому контексп становить штерес i захiдна практика протидп корупцп з використанням неправових засобiв, зокрема, йдеться про програми антико-рупцiйного навчання спiвробiтникiв корпоративних структур.
Дана форма протидп корупцп довела свою ефектившсть у тих випадках, коли компанГ!, яш взяли антикорупцшну програму або кодекс дшово! етики, надають сво!м спiвробiтникам i дiловим партнерам вiдповiдне навчання з питань антикорупцшних полiтик, цiнностей i процедур компанГ!. Конкретний змiст i перiодичнiсть навчання Грунтуеться на оцiнцi корупцiйних ризикiв, якi е шди-вiдуальними для кожно! компанГ!, що дае можливють створювати iндивiдуальнi корпоративш антикорупцiйнi програми навчання.
Регулярнi i обов'язковi навчальнi заходи забезпечують формування у спiв-робiтникiв знань i досвiду для виявлення й реагування на корупцшш дГ!. Керiв-ники компанГ! в обов'язковому порядку беруть участь у навчанш з тим, щоб вмгги сформувати ключовi корпоративш стандарти у сферi протидГ! корупцп.
Персонал з високим ступенем ризику, наприклад, керiвники ввддшу закуш-вель, проходять поглиблене спецiалiзоване навчання. На заняттях з персоналом аналiзуються стандарта ситуацп, при яких можуть виникати корупцшш ризики, розбираються практичш приклади, включаючи п, якi демонструють поведiнку компанп i 11 окремих спiвробiтникiв у конкретних ситуацiях, пов'язаних з коруп-цшними ризиками.
Для навчання можуть використовуватися медiаканали самонавчання, наприклад, штернет-сайти, електроннi повiдомлення або комп'ютернi навчальш курси. Такi медiаканали повиннi забезпечувати просте та маловитратне поширення навчальних матерiалiв [4].
З метою посилення впливу на сшвроб^нишв компанш навчання може бути оргашзовано в особливих випадках або з особливих приводiв, таким як оргашзацшш змiни (наприклад, призначення нового керiвника) або регулярш збори акцiонерiв. Навчальнi семiнари повинш бути документально зафiксованi з тим, щоб забезпечити можливють оцiнки !х ефективностi. Належнi навчальнi документи i записи дозволять компанп найкращим чином захистити себе у разi звинувачення в корупцп, включаючи процедури, пов'язаш з вщповщаль-нiстю за кримшальш правопорушення, вчиненi керiвниками i пращвниками компанп.
У процесi реалiзацi! корпоративно! антикорупцшно! полiтики компанп можуть стикатися з несприятливими конкурентними умовами i навггь можуть стати об'ектом впливу з боку компанш, яы не дотримуються антикорупцшних стандартiв. Однiею з можливостей протидп таким ризикам е участь у сшльних заходах разом з партнерами, як знаходяться в аналопчнш ситуацп i стикаються з аналопчними проблемами.
Компанп, корпорацп, приватш пiдприемцi, якi беруть участь у сшльних шщативах, можуть бiльш ефективно досягати сво!х цiлей, нiж якби вони дiяли окремо. Спiльнi заходи приватного бiзнесу, якi спрямованi на боротьбу з коруп-цiею, можуть в деякш мiрi компенсувати слабке нащональне антикорупцiйне законодавство i практику боротьби з проявами корупцп у шдприемницькш сферь Спiльнi антикорупцiйнi шщативи можуть здiйснюватися у приватному секторi економiки на основi розробки збалансованих стандарта взаемовiдно-син з бшьш великими компанiями, з державними органами, можуть включати сшльну пiдтримку компанш i пiдприемцiв, якi стикаються з корупщею.
У межах таких шщатив у захiдних кра!нах створюються дiловi асоцiацi! певного регiону або комерцшного сектора, якi стають важливим шструментом пiдвищення ефективностi антикорупцiйних iнiцiатив, юридично! пiдтримки бiзнесу, вирiшального питання протидп корупцп [13].
Перевага колективних заходiв полягае в тому, що вони е бшьш скоординова-ними i економiчно вигiдними, нiж самостiйнi зусилля компанiй, що спрямованi на протидш корупцп!. Дiловi асоцiацi! стають платформами для досягнення компашями угод та прийняття на себе зобов'язань щодо дотримання етичних стандарта та шших сшльних антикорупцшних заходiв.
Висновки. За наведеними вище результатами цього дослвдження можна зробити наступш висновки:
1. Для приватно! сфери характерний досить великий ступшь прояву корупцп. Значною мiрою це обумовлено бажанням посадових осiб отримати неза-конну вигоду вщ використання свого службового становища, а також низькою соцiальною вiдповiдальнiстю бiзнесу, низьким рiвнем розвитку правово! свщо-мостi пiдприeмцiв, готових вирiшувати сво! проблеми з використанням склад-них корупцшних схем.
2. У цих умовах, як показуе св1това практика, далеко не завжди проблеми корупцп можливо виршувати, спираючись на класичш iнструменти кримшаль-но-правового впливу. Виршити цi проблеми можливо впроваджуючи у нащо-нальну практику протидп корупцп шструменти корпоративно! вiдповiдальностi.
3. Водночас св1товий досвiд протидГ! корупцГ! у приватнш сферi засвiдчуe необхiднiсть використання неюридичних iнструментiв (антикорупцiйних про-грам навчання персоналу, створення шдприемницьких об'еднань), що здатнi сформувати належний рiвень правово! свiдомостi у пiдприeмницькому середо-вищi, що е чи не головною умовою протидГ! корупцГ! у приватнш сферь
Список лiтератури:
1. Баранов С. О. Актуальт проблеми протидп та запобкання корупцп в органах Державно1 ф1скально1 служби Украши. Науковий вкник М1жнародного гуматтарного утверситету. Сер1я: Юриспруденщя. 2016. Вип. 20. С. 30-33.
2. Дем'янчук Ю. В. Актуальш проблеми протидп корупцп. Актуальт проблеми держави i права. 2014. Вип. 74. С. 347-353.
3. Зубкова Л. А. Сучасний стан i проблеми запобкання корупцп в Украш. Науковий вгсник Нацiональноï академй внутршнгх справ. 2017. № 3 (104). С. 34-44.
4. Инструмент электронного обучения для частного сектора «Борьба с коррупцией». Управление ООН по наркотикам и преступности и Глобальный договор Организации Объединенных Наций. URL: http://thefightagainstcorruption.org (дата звернення 15.10.2018).
5. Кукша З. О. Порiвняльно-правова характеристика кримшально1 корпоративно! ввдпо-ввдальтсп в крашах бвропейського союзу Часопис Кшвського утверситету права. 2015. № 3. С. 292-296.
6. Маслш I. В. Корупцшна злочинтсть та ïï кримшолопчна характеристика. Актуальт проблеми держави i права. 2013. Вип. 70. С. 356-364.
7. Побута М. В. Особливосп становлення та протидп корупцшнш дiяльностi у сферi еко-номжи Украши. Бгзнес 1нформ. 2016. № 9. С. 40-46.
8. Раецька Л. В. Попередження злочпнносп у сферi економжи як зашб забезпечення еконо-мiчноï безпеки держави. Боротьба з органгзованою злочинтстю i корупцшю (теоргя i практика). 2011. Вип. 25-26. С. 274-281.
9. Роуз-Аккерман С. Коррупция и государство. Причины, следствие, реформы / пер. с англ. О. А. Алякринского. Москва : Логос, 2003. 356 с.
10. Хахановський В. Г. Проблеми боротьби з оргатзованою юберзлочпнтстю в економiчнiй сферь Боротьба з органгзованою злочиннктю i корупщю (теорш i практика). 2013. № 2. С. 79-83.
11. Шведова Г. Л. Сучаст концепцп протидп корупцп: кримшолопчна характеристика. Актуальт проблеми вдосконалення чинного законодавства Украти. 2014. Вип. 34. С. 295-302.
12. Mihaly Fazekas, Istvan Janos Tôth, Lawrence Peter King. Anatomy of grand corruption: A composite corruption risk index based on objective data. URL: http://www.crcb.eu/wp-content/ uploads/2013/12/Fazekas-Toth-King_Composite-indicator_v2_2013.pdf (дата звернення 15.10.2018).
13. Lucía Ixtacuy Julián Prieto, Monica Wills Anti-corruption revolutions: when civil society steps in. European Research Centre for Anti-Corruption and State-Building. URL: https://www. againstcorruption.eu/wp-content/uploads/2014/12/ERCAS_-WP44.pdf (дата звернення 15.10.2018).
14. G. Vermeulen. European Union's measures to combat fraud and corruption in order to break the link between European Union's funding and organized crime. URL: https://lib.ugent.be/fulltxt/ RUG01/001/787/292/RUG01-001787292_ 2012_0001_AC.pdf (дата звернення 15.10.2018).
15. Individual and Institutional Corruption in European and US Healthcare: Overview and Link of Various Corruption Typologies / M. Sommersguter-Reichmann, C. Wild, A. Stepan, G. Reichmann, A. Fried. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5940713 (дата звернення 15.10.2018).
16. Tanja A. Borzel, A. Stahn. The European Union and the fight against corruption in its near abroad: can it make a difference? URL: https://www.researchgate.net/publication/248955426_ The_European_Union_and_the_fight_against_corruption_in_its_near_abroad_Can_it_make_a_ difference (дата звернення 15.10.2018).
17. The Global Competitiveness Report 2013-2014. URL: http://www3.weforum.org/docs/ WEF_GlobalCompetitivenessReport_2013-14.pdf (дата звернення 15.10.2018).
18. Transparency International Corruption Perceptions Index. URL: https://www.transparency. org/research/cpi/ (дата звернення 15.10.2018).
19. Tkachuk V. People First: The latest in the watch on Ukrainian democracy^ URL: https:// www.kyivpost.com/article/opinion/op-ed/people-first-the-latest-in-the-watch-on-ukrainian-democracy-5-312797.html (дата звернення 15.10.2018).
References:
1. Baranov, S.O. (2016). Aktualni problemy protydii ta zapobihannia koruptsii v orhanakh Derzhavnoi fiskalnoi sluzhby Ukrainy Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Seriia: Yurysprudentsiia - International Humanitarian University Herald, issue 20, 30-33 [in Ukrainian].
2. Demianchuk, Yu.V. (2014). Aktualni problemy protydii koruptsii. Aktualni problemy derzhavy i prava - Current Problems of State and Law, issue 74, 347-353 [in Ukrainian].
3. Zubkova, L.A. (2017). Suchasnyi stan i problemy zapobihannia koruptsii v Ukraini. Naukovyi visnyk Natsionalnoi akademii vnutrishnikh sprav - Scientific Works of the National Academy of Internal Affairs, 3 (104), 34 - 44 [in Ukrainian].
4. Instrument jelektronnogo obuchenija dlja chastnogo sektora «Bor'ba s korrupciej». Upravlenie OON po narkotikam i prestupnosti i Global'nyj dogovor Organizacii Ob#edinennyh Nacij. URL: http://thefightagainstcorruption.org [in Russian].
5. Kukina, Z.O. (2015). Porivnialno-pravova kharakterystyka kryminalnoi korporatyvnoi vidpovidalnisti v krainakh Yevropeiskoho soiuzu. Chasopys Kyivskoho universytetu prava - Chronicles of KUL, 3, 292-296 [in Ukrainian].
6. Maslii, I.V. (2013). Koruptsiina zlochynnist ta yii kryminolohichna kharakterystyka. Aktualni problemy derzhavy i prava - Current Problems of State and Law. issue 70, 356-364 [in Ukrainian].
7. Pobuta, M.V. (2016). Osoblyvosti stanovlennia ta protydii koruptsiinii diialnosti u sferi ekonomiky Ukrainy. Biznes Inform - Business Inform, 9, 40-46 [in Ukrainian].
8. Raietska, L. V. (2011). Poperedzhennia zlochynnosti u sferi ekonomiky yak zasib zabezpechennia ekonomichnoi bezpeky derzhavy. Borotba z orhanizovanoiu zlochynnistiu i koruptsiieiu (teoriia i praktyka), issue 25-26, 274-281 [in Ukrainian].
9. Rouz-Akkerman, S. (2003) Korrupcija i gosudarstvo. Prichiny, sledstvie, reformy. Moscow: Logos [in Russian].
10. Khakhanovskyi, V.H. (2013). Problemy borotby z orhanizovanoiu kiberzlochynnistiu v ekonomichnii sferi. Borotba z orhanizovanoiu zlochynnistiu i koruptsiieiu (teoriia i praktyka) - The fight against organized crime and corruption (theory and practice), 2, 79-83 [in Ukrainian].
11. Shvedova, H.L. (2014). Suchasni kontseptsii protydii koruptsii: kryminolohichna kharak-terystyka. Aktualni problemy vdoskonalennia chynnoho zakonodavstva Ukrainy - Actual problems of improving the current legislation of Ukraine, issue 34, 295-302 [in Ukrainian].
12. Mihály Fazekas, István János Tóth, Lawrence Peter King. Anatomy of grand corruption: A composite corruption risk index based on objective data. URL: http://www.crcb.eu/wp-content/ uploads/2013/12/Fazekas-Toth-King_Composite-indicator_v2_2013.pdf.
13. Lucía Ixtacuy, Julián Prieto, Mónica Wills Anti-corruption revolutions: when civil society steps in. European Research Centre for Anti-Corruption and State-Building. URL: https://www. againstcorruption.eu/wp-content/uploads/2014/12/ERCAS_-WP44.pdf.
14. G. Vermeulen. European Union's measures to combat fraud and corruption in order to break the link between European Union's funding and organized crime. URL: https://lib.ugent.be/fulltxt/ RUG01/001/787/292/RUG01-001787292_ 2012_0001_AC.pdf.
15. Individual and Institutional Corruption in European and US Healthcare: Overview and Link of Various Corruption Typologies / M. Sommersguter-Reichmann, C. Wild, A. Stepan, G. Reichmann, A. Fried. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5940713.
16. Tanja A. Borzel, A. Stahn. The European Union and the fight against corruption in its near abroad: can it make a difference? URL: https://www.researchgate.net/publication/248955426_ The_European_Union_and_the_fight_against_corruption_in_its_near_abroad_Can_it_make_a_ difference.
17. The Global Competitiveness Report 2013-2014. URL: http://www3.weforum.org/docs/ WEF_GlobalCompetitivenessReport_2013-14.pdf.
18. Transparency International Corruption Perceptions Index. URL: https://www. transparency. org/research/cpi/.
19. Tkachuk V. People First: The latest in the watch on Ukrainian democracy. URL: https:// www.kyivpost.com/article/opinion/op-ed/people-first-the-latest-in-the-watch-on-ukrainian-democracy-5-312797.html.
Symkina A. Ye., Junior Research Fellow, Academician Stashis Scientific Research Institute for the Study of Crime Problems, National Academy of Law Scieces of Ukraine, Ukraine, Kharkiv.
e-mail : [email protected] ; ORCID 0000-0003-1897-3997
International practise of counteraction to corruption in the private sphere of the economy
The purpose of the article is to study the practical and relevant aspects of counteraction to corruption in the private sphere of the economy of foreign countries in our time. The article examines and analyzes the international practice of combating corruption in the private economy, which is a topical and complex criminological problem that impedes the stability and growth of the economy, reduces its competitiveness, complicates investment, leads to unjustified increase of costs for companies and ultimately causes serious legal and reputational risks and forms the basis for the criminalization of private business.
The arguments presented in favor of the need to improve this area of combating crime in the entrepreneurial sphere, described the reasons that form the basis for the inclusion of corruption in the sphere of private business, has become a separate feature of the criminal interaction between business and government officials.
It is noted that the problem of corruption can not always be solved, based on classical instruments of criminal law influence. It is possible to solve these problems by introducing corporate responsibility tools into the national anti-corruption practice.
On the basis of the research, it was concluded that it is necessary to use non-legal instruments (anticorruption training programs for personnel, establishment of business associations) capable of forming an appropriate level of legal consciousness in the business environment, which is, in our time, the main condition for counteracting corruption in the private economy.
Keywords: corruption; private economy; counteraction; corporate responsibility; non-legal instruments.
Hadiüwna do pedKomzii 01.11.2018 p.
