CC BY
85
fíÑJJ
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОЛОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL 1
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ ОРИГШАЛЬШ ДОСЛЩЖЕННЯ /ORIGINAL RESEARCHES/
J ^
Метод Козявкина
Метод Козявкина — это система поэтапной интенсивной и эффективной нейрофизиологической реабилитации детей с церебральным параличом. Базисным компонентом методики является специально разработанная высокотехнологическая коррекция позвоночника в сочетании с современным комплексом лечебных мероприятий: мануальная терапия, рефлексотерапия, механотерапия, лечебная гимнастика, массаж и др. Механизм действия: путем комплексной полисегментарной биомеханической (включая мануальную терапию) стимуляции компенсаторных возможностей организма и активации пластичности мозга ребенка в последнем и формируется перманентная корково-подкорковая и спинальная доминанта, что способствует новому развитию моторного и психического состояния ребенка. Феномен метода доказан многолетними наблюдениями и достоверными статистическими данными.
Методика проф. В.И. Козявкина подтверждена многочисленными патентами, изобретениями и публикациями в отечественных журналах и за рубежом. За разработку данной методики Владимиру Ильичу присвоена высшая награда «Герой Украины», он — лауреат Государственной премии Украины, член-корреспондент НАМН Украины. Авторитетная независимая международная медицинская комиссия во главе с проф. К.А. Семеновой, обследовав группу пролеченных детей с церебральным параличом по методу Козявкина В.И., подтвердила создание в мировой практике принципиально нового направления в реабилитации этой тяжелой неврологической патологии (в ряду уже известных методов реабилитации — Войта, Бобат, Пете).
Основные компоненты метода: 1) мобилизация суставов конечностей; 2) специальная сегментарная система массажа; 3) мобилизирующая гимнастика; 4) биомеханическая авторская мануальная коррекция позвоночника; 5) корпоральная рефлексотерапия; 6) ритмическая гимнастика; 7) механотерапия.
В течение многих лет система интенсивной нейрофизиологической реабилитации применяется в Международной клинике восстановительного лечения (г. Трускавец) и во многих педиатрических центрах реабилитации Украины, а также в Интернациональной клинике медицинской реабилитации (Лимасол, Кипр), Cambridge Medical & Rehabilitation Center, Эль-Айн (ОАЭ), Казахстане, Узбекистане, Беларуси, Польше, России, Словакии, Германии и других странах.
Редакция «Международного неврологического журнала» ходатайствует перед Комитетом по Государственным премиям Украины о выдвижении кандидатуры проф. В.И. Козявкина на присуждение ему Нобелевской премии в разделе «медицина».
Публикуемая ниже статья подтверждает представленную уникальную методику, достойную внедрения во многих странах мира.
Главный редактор «Международного неврологического журнала»,
лауреат Государственной премии Украины, заслуженный деятель науки и техники Украины, член Президиума Американской академии церебрального паралича,
д.м.н., проф. Станислав Евтушенко
S_г
УДК 616.8-009.1 DOI: 10.22141/2224-0713.1.95.2018.127408
Козявкн В.1., Качмар О.О., Гасюк М.Б., Матюшенко О.А., Куш^р А.Д.
М1жнародна 1<л1н1ка вдновного л!кування, м. Трускавець, Укра'/на
в ш мм ■■■ ■ ■ w
Методи оцшки функци руки при неврологiчнiи патологií. Огляд лтератури
Резюме. Даний огляд ознайомлюе читана з методами оцнки функцируки в пащент1в 1з невролог1чною патолог1ею та мае на Memi допомогти у вибор1 найоптимальнших серед них. Подано 15 надтних та зручних у використант iнсmрумeнmiв, що набули найбиьш широкого застосування у свтовш практищ. Вiдбiр iнсmрумeнmiв проводився на пiдсmавi анал1зултератури, зiбраноiв ба-ji данихPubMedта пошуко-eiü сисmeмi Google Scholar. Крiм цього, враховувались перспективи впровадження того ни ншого методу у втчизняну практику з огляду на його варткть, тривалсть проведения та квалiфiкацшш вимоги до спещалкта, який проводить ощнювання. В оглядi детально описано основн параметри iнсmрумeнmiв та визначено групи пацiенmiв, яким можна застосовувати ц Ыструменти. Методи систематизовано, схожi за змстом Ыструменти подано групами. Для зручносmi Ыструменти з iх ключовими параметрами подано у формi зведено'1 таблищ. Варто зазначити, що огляд не визначае золотий стандарт ощнювання мото-рно'1 функци кистг в пацiенmiв 1з нeврологiчною паmологiею, а лише пропонуе перелж можливих варiанmiв. Ключовi слова: функщя руки; нeврологiя; дiагносmика; церебральний паралiч
Вступ
Порушення функци руки е частою причиною об-меження життедiяльностi пащенпв iз невролопчною патолопею. Близько 60 % пащенпв iз церебральним пар^чем вшом вщ 4 до 14 роыв щодня стикаються iз суттевими труднощами, спричиненими зниженням рухових функцш верхньо'1 кшщвки [1]. Неспромож-шсть до самообслуговування та задоволення базових повсякденних потреб суттево попршуе загальний стан дитини, ускладнюе 11 сощальну адаптацш ^ як насль док, негативно позначаеться на якост життя.
Покращання функци руки е важливим завданням реабштаци. Тому фахiвцi часто зустрiчаються з потребою об'ективного вимiрювання И результапв. Проте розбiжностi в трактуваннi поняття «функщя руки» ускладнюють це завдання. Мета статтк ознайомити читача з найбшьш поширеними та зручними тестами, що вимiрюють функцiю руки, та структурувати цю ш-формацiю.
Функщя руки — це здатнiсть використовувати руку в щоденнiй дiяльностi, що залежить вiд 11 анатомiчно1 щ-лiсностi, чутливостi, координаци, сили та спритност [2].
Тодi як анатомiчна цiлiснiсть та чутливiсть можуть бути визначеш пiд час загального огляду пащента, де-якi з компоненпв функци руки е досить складними для об'ективно'1 оцiнки.
Координацiя рухiв — це комбiнацiя скорочень рiз-них м'язiв в потрiбний час iз певною силою, результатом яких е щлеспрямований рух [3]. Координоваш рухи можливi завдяки правильному поеднанню моторики та чутливость
Рисунок 1. Компоненти, необх'щш для функцюнування руки
Сила, з якою долоня може стискати охоплений предмет, також е важливою характеристикою функци руки. Проте хоч 11' i можна доволi легко вимiряти кшь-кiсно, не слiд ототожнювати силу з поняттям функци руки, оскшьки, як показуе клМчний досвiд, пащен-ти зi суттевими обмеженнями сили верхньо'1 кiнцiвки часто можуть усшшно використовувати 11' в побутi.
Спритшсть — ще одна важлива характеристика функци верхньо'1 кшщвки. Це вмшня, що вимагае
© «Ммнародний невролопчний журнал» / «Международный неврологический журнал» / «International Neurological Journal» («Mezdunarodnyj nevrologiceskij zurnal»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденцн: Качмар Олег Олексшович, кандидат медичних наук, М1жнародна кл1н1ка виновного л1кування, вул. Помфецька, 37, м. Трускавець, 82200, Украша; е-mail: okachmar@ic.reha.lviv.ua
For correspondence: Oleg Kachmar, PhD, International Rehabilitation Clinic, Pomyretska st., 37, Truskavets, 82200, Ukraine; e-mail: okachmar@ic.reha.lviv.ua
швидко! координацп дрiбно! та велико! моторики i базуеться на певних можливостях, якi розвиваються шляхом навчання, тренування та досвщу [4]. Вщпо-вщно, при оцiнцi спритностi головними критерiями е швидкiсть та точнiсть виконання певного завдання.
Фундаментом для бтьшосп щоденних рухiв руки е хапання. Хапальш рухи можуть здiйснюватися рiзни-ми способами. При долонному хапанш беруть участь пальцi та долоня, хорошим прикладом його е тримання палищ. Долонно-пальцеве хапання властиве художникам, яы саме так тримають пензель при малюван-нi. Щипкове хапання — це спосiб брати та утримувати предмет великим, середшм та вказiвним пальцями. При тнцетному хапаннi дитина бере та утримуе пред-
мет, затискаючи його мiж великим та вказiвним пальцями. Важливо також видiляти бiмануальне хапання, коли для утримування предмета використовуються од-ночасно двi руки, наприклад утримування м'яча.
Багатограннiсть поняття функци руки призвела до появи велико! кшькосп iнструментiв для Г! оцшки. Цi тести можна кпасифiкувати за рiзними ознаками. Залежно вiд мети вс тести слiд розподiлити на оцшю-вальш (evaluative) та розрiзнювальнi (discriminative). Оцшювальш тести використовуються, щоб вимiряти величину змiни функци протягом певного часу чи тс-ля лшування. Розрiзнювальнi тести здатнi вiдрiзнити пацieнта з певною характеристикою вщ того, в якого Г! немае. За природою тести подiляються на кшьысш та
Таблиця 1. Характеристики ÏHcrpyMeHTiB вим1рювання функци руки
1нструмент BiK, роки Оцшка рук Компонент МКФ Тривалють, хв Вартють Опис
Питальники
ABILHAND-Kids 6-15 2 A 10 Безкоштовно [8]
Педiатричний журнал рухово! активное^ Pediatric Motor Activity Log 0,6-8 1 A 20 Безкоштовно [9]
Питальник оцшки дитячо! неповносправносп Pediatric Evaluation of Disability Inventory 0,5-7,5 2 A, P 20-60 Безкоштовно [10]
Тести на спритшсть рук
Тест з кточками та дев'ятьма отворами Nine-hole peg test > 18 1 A, F 5 €45 [11, 12]
Тест i3 дошкою для кточюв Пердью Purdue pegboard test > 6 1 F 5 €130 [13, 14]
Тест «Кубики в коробу» Box and blocks test > 6 1 A 5-10 €175 [15, 16]
Мшнесотський тест спритност рук Minnesota manual dexterity test > 18 1 F 5 €175 [17, 18]
Тести, що записуються на вiдео
Оцшка асистуючо! руки Assisting Hand Assessment 1,5-12 2 A 10-15* €1000 [19]
Мельбурнська шкала оцшювання 2 The Melbourne Assessment Scale 2 5-15 1 A, F 30* €1200 [20]
Тест оцшки верхньо! кшщвки госпiталю Шрайнерс The Shriners Hospital for Children Upper Extremity Evaluation 3-18 2 A, F 15* Безкоштовно [21]
Шкала Беста Besta Scale 0,5-12 2 A, F 10-15* Безкоштовно [22]
Тести без реестрацм вщео
Тест моторно! функцií верхньо! кiнцiвки Джебсена — Тейлора Jebsen-Taylor Hand Function Test > 5 1 A, F 15-30 Безкоштовно* [23, 24]
Тест якост вмшь верхньо! кiнцiвки Quality of Upper Extremity Skills Test 1,5-8 2 A, F 30-45 €80 [25]
Тест функци руки Соллермана Sollerman hand function test 18-64 1 A, F, P 20 Безкоштовно [26, 27]
Система класифкацп функци руки Manual Ability Classification System 4-18 2 - 10-20 Безкоштовно [28]
Примтки: * — без урахування часу на анал'з результат¡в; # — потр 'бш матер'али для проведення тесту; A — активнсть; F — функц1я; P — участь.
яисш Юльтсш тести визначають здатн1сть виконува-ти певне число рухових навичок, а яысш вим1рюють, наск1льки добре пащент виконуе ц1 навички [5].
Одш тести спрямован1 на визначення функци обох рук, а 1нш1 ощнюють кожну руку окремо. За формою проведення методи вим1рювання функци кшщвки та-кож бувають р1зними. Основш форми — це питальники для батьтв та дитини i тести, пщ час яких дитина виконуе р1зномаштш завдання. Для бшьшо! об'ективност1 деят тести записують на камеру, що дае змогу роздти-ти власне проведення тесту та його штерпретацш.
Не менш важливими параметрами 1нструмент1в для оц1нки функци руки е ix психометричн1 критери. До психометричних критерй'в належать надшнють та вал1дн1сть. Над1йн1сть — це здатнють тесту демонстру-вати однаковий результат при повторних вим1рюван-нях за умови в1дсутност1 зм1н в об'екп спостереження. Вал1дн1сть демонструе, чи шструмент справд1 вим1рюе те, що вш заявлений вим1рювати. Таким чином, валщ-н1сть пов'язана з метою тесту [6].
Ще одн1ею ознакою якост1 1нструмент1в для оц1нки функци тнщвок е ix в1дпов1дн1сть М1жнароднш кла-сиф1кацй' функц1онування, обмеження життедгяльнос-т1 та здоров'я (International Classification of Functioning, Disability and Health — ICF), а саме ix здатнють оцшю-вати компоненти «функщя тша» (Body function), «ак-тившсть» (Activity) та «участь» (Participation) [7].
Пошук лггератури для огляду здшснювався за до-помогою електронноi' бази даних PubMed та пошуко-во'] системи Google Scholar. Для огляду було обрано 15 найбшьш широко вживаних, надшних та зручних у використанш шструменпв, що перераховаш в табл. 1.
Основш тести оцшки функци руки
Подаемо опис вщбраних тестав ощнки функцй' кисть
Питальник ABILHAND-Kids
Питальник ABILHAND-Kids вимiрюе функщю рук шляхом оцiнювання складностi для дитини 21 повсяк-денного завдання, що здебтьшого виконуються двома руками. Вш був розроблений у 2004 рощ бельгшським неврологом Карлайн Арнольд (Carlyne Arnould) та i"i колегами на основi псиxометричноi моделi Раша [8].
ABILHAND-Kids заповнюеться батьками дитини. Складшсть завдань зростае вiд найлегшого (вмикан-ня нiчного свiтильника) до найскладшшого (засть бання Гудзика на штанах), проте в бланку для батьтв вони розмщеш у випадковому порядку. Складшсть кожного завдання для дитини вимiрюеться за три-бальною шкалою з оцшками: «легко», «складно» або «неможливо». Заповнення питальника займае в бать-кiв до 10 хвилин. Ознайомитись iз повним перелшом завдань, iнструкцiею з проведення, а також провести аналiз отриманих результапв можна онлайн на сайтi розробнитв [29]. Результати опрацьовуються за до-помогою Раш-аналiзу i демонструються в абсолют-них значеннях за допомогою одиниць logit, а також у вщсотках вiд максимально можливого результату. Питальник доступний англшською, французькою та
нщерландською мовами. Дослiдження пiдтверджують валiднiсть та надшнють питальника [8].
ABILHAND-Kids безкоштовний i простий у засто-суванш, тому мае потенцiал стати широковживаним iнструментом оцiнки функци' руки в реабштацшних закладах Украши. З щею метою колектив Мiжнарод-но'1 клшши вiдновного лiкування проводить процес адаптаци' питальника украшською мовою.
Пед'ютричний журнал рухово)' активност
Педiатричний журнал рухово'1 активностi (Pediatric Motor Activity Log — PMAL) визначае, як часто i як добре дитина використовуе уражену кшщвку в щоден-шй дiяльностi. Питальник був розроблений у 2004 рощ групою пiд керiвництвом невропатолога Едварда Тау-ба (Edward Taub) [9]. Концентрацiя на ураженш руцi е визначальною рисою питальника. Вш оцiнюе участь руки у 22 щоденних дiях за двома шестибальними шкалами (0, 1, 2, 3, 4, 5). Перша шкала оцшюе, на-скiльки часто дитина використовуе уражену руку для виконання кожно'1 з дш. Друга шкала оцшюе, настль-ки добре дитина виконуе дш. Батьки можуть стави-ти оцiнки з половиною бала (наприклад, 1,5), якщо вони вважають, що така оцiнка найкраще вщображае можливостi дитини. Перелiк запитань педiатричного журналу рухово'1 активностi можна переглянути в де-тальнiй iнструкцi'i [30].
Важливою особливiстю PMAL е те, що дослщник проводить його у формi спiлкування з батьками чи ошкуном i повинен перевiрити кожну з вщповщей, ставлячи уточнюючi запитання (наприклад, «Ви ощ-нили цей пункт у 5 балiв, проте Ваша дитина виконуе його доволi повшьно. Чи погоджуетесь Ви, що бшьш об'ективною оцiнкою в цьому разi буде 3?»). Це до-зволяе уникнути заниження чи завищення оцiнок батьками чи опiкуном, проте вимагае, щоб опитуван-ня проводив медичний пращвник, добре знайомий iз можливостями дитини.
Валiднiсть та надшшсть педiатричного журналу рухово'1 активностi доведен науковими публшащя-ми [31]. З шшого боку, особливiстю цього питальника е те, що вш розроблявся для оцшки результатiв засто-сування методу лшування, iндукованого обмеженням рухiв (constraint-induced movement therapy) у пащенпв iз гемiпарезом. Цей факт, а також можливють його за-стосування в дггей лише до 8 ротв значно обмежують використання питальника в клШчнш практицi.
Питальник оцшки дитячо)' неповносправност
Питальник оцшки дитячо'1 неповносправност (Pediatric Evaluation of Disability Invеntory — PEDI), перша версгя якого була розроблена в 1992 рощ групою авторiв iз Бостонського ушверситету, е свiтовим стандартом оцшювання рiвня розвитку дитини, ïï можли-востей та соцiально'i штегрованосп [32]. Попри те, що питальник спрямований на аналiз повсякденно'1 дь яльностi дитини, частина питальника, що належить до роздiлу самообслуговування, може суттево допомогти отримати адекватну оцшку стану моторно'1 функци'
уражено! верхньо! кiнцiвки. Питальник використо-вують для пацieнтiв bíkom вщ 6 мiсяцiв до 7,5 роыв.
Основну частину питальника становить шкала функщональних навичок (Functional Skills Scale), що дозволяе оцiнити дитину в трьох основних сферах: са-мообслуговування, мобшьшсть та соцiальнi функцп. 1нтерес для спецiалiста, який оцiнюe моторну функщю верхньо! кiнцiвки, становлять питання, що стосуються сфери самообслуговування. Наприклад, питальник на-дае iнформацiю про те, чи дитина «добре користуеться ложкою», «утримуе зубну щггку» та чи здатна «утриму-вати чашку чи по!льник». Загалом шкала складаеться Í3 197 питань, 73 з яких — для оцiнки дитини у сферi самообслуговування, 59 — мобшьносп та 65 — сощаль-них функцiй. Кожне питання ощнюеться в 0 або 1 бал. Вщповщь «0» означае, що дитина не може чи обмеже-на в здатност виконувати завдання, а вщповщь «1» — що здебшьшого дитина здатна виконати завдання.
Питальник заповнюеться шляхом опитування батьыв чи iнших осiб, якi тривалий час наглядають за дитиною. Батьки/ошкуни можуть самостiйно за-повнювати анкету та аналiзувати результати дитини. Опитування займае близько 20—30 хвилин.
Питальник PEDI е простим i надшним шструмен-том кшьысно! оцiнки розвитку дитини. Вiн може за-стосовуватися як квалiфiкованими медичними пращв-никами, так i особами без медично! освгга. Отриманi результати дозволяють аналiзувати рiзних за вiком дiтей, а також слщкувати за розвитком окремо! дитини. Питальник PEDI перекладено укра!нською мо-вою [33].
У жовтш 2012 р. з метою полегшення роботи з PEDI та створення едино! ушфшовано! бази даних було розроблено електронну версш тесту — PEDI-CAT [34].
Тести на спритнсть рук
Тести на спритшсть рук (Manual dexterity tests) перевiряють здатшсть дитини швидко виконувати дрiбнi рухи кiнцiвками. Переважно вони складаються з одного або ылькох точних рухiв, що пацieнт мусить повторити максимальну кiлькiсть разiв за обмежений час. Також спшьною рисою цих тестiв е те, що вони потребують манiпуляцi!' дрiбними об'ектами (кшоч-ки, кубики, кружальця). Хоча щ тести напряму не ощнюють функцiю кiнцiвки в повсякденному житп, !х результат дае можливiсть Г! прогнозувати, тому вони можуть бути корисними як допомiжна мiра результату в клшчних дослiдженнях.
Тест з клочками i дев'ятьма отворами (Nine-hole peg test) розроблений у 1971 рощ Келлором (Kellor) i коле-гами [35]. Пащент повинен насамперед вставити кшоч-ки в 9 лунок, а поим витягнути !х. Результатом е час, витрачений на виконання завдання. Тест виконуеться передусiм домшуючою рукою. Перед виконанням завдання кожною рукою пащенту дають можливють ви-конати пробний тест, результати якого не записують.
Тест i3 дошкою для кыочтв Пердью (Purdue pegboard test) розроблений Джозефом ^ффшом (Joseph Tiffin)
у 1948 роцi [36]. Вш складаеться з п'яти субтеспв. Перший субтест вимiрюе, скiльки кiлочкiв пащент встиг-не розмiстити на дошщ з лунками правою рукою за 30 секунд. Шд час другого субтесту те саме повторю-еться лiвою рукою. Третш субтест полягае у виконанш завдання одночасно обома руками. Четвертий субтест не проводиться — вш е сумою результапв попередшх трьох тестiв. Останнiй, п'ятий субтест називаеться «зб1рка» i потребуе не лише кшочыв, а й спещаль-них шайб i муфт. Насамперед правою рукою потрiбно вставити кшочок. Пiд час вставляння потрiбно взяти лiвою рукою шайбу i надягнути !"! на кiлочок. Надяга-ючи шайбу лiвою рукою, правою слщ взяти муфту й надягнути !! на кiлочок над шайбою. Зрештою, поки права рука надягае муфту, лiвою рукою потрiбно взяти ще одну шайбу й надягнути Г! на кшочок над муфтою. Шсля цього збiрка одного елемента вважаеться завер-шеною. Оцiнкою за субтест е загальна кiлькiсть кшочыв, шайб i муфт, що пащент встиг розмютити на дошщ за 60 секунд. Перед виконанням кожного субтесту до-слщник повинен продемонструвати виконання маш-пуляц!!, а також дати пащенту спробувати виконати !! кшька разiв самостiйно.
Тест «Кубики в коробцй» (Box and blocks test) розроблений у 1957 рощ Ж. Пре та П. Бюлером (J. Hyres and P. Buhler) та модифшований у 1976 Е. Фухсом та П. Бюлером (E. Fuchs and P. Buhler) [37]. Для прове-дення тесту потрiбна коробка, роздшена на двi полови-ни перегородкою, та 150 кубиыв розмiром 2,5 см [38]. Спочатку вш кубики лежать у тш половинi коробки, що вщповщае руцi, яка буде тестуватись. Тест полягае в перекладанш кубиыв з одно! половини в шшу через перегородку протягом одно! хвилини. Кубики можуть випадати з коробки на землю, важливо лише, щоб пащент переносив руку з ними через перегородку i не брав по кшька за один раз. Перед тестуванням пащент протягом 15 секунд тренуеться перекладати кубики.
MiHHecomcbKUÜ тест cnpumHocmi рук (Minnesota manual dexterity test) — тест на спритшсть рук, що
Рисунок 2. Наб'р для проведення тесту «Кубики в коробц'1»
виконуеться за допомогою дошки з вирiзами та шютдесятьох кружалець, чорних з одного боку i чер-воних — з шшого. Перший BapiaHT тесту був розро-блений ще в 1931 рощ [39]. Тест складаеться з двох субтеспв. У першому 60 кружалець розмiщенi перед дошкою (4 х 15), i пащент мусить вставити всi кру-жальця в отвори на дошцi одшею рукою, рухаючись по стовпцях з чотирьох кружалець (нижне кружальце у верхнш отвiр i т.д.). Другий субтест полягае в пере-вертанш кружалець, що вже помiщенi в отвори. По-трiбно вийняти кружальце одшею рукою, переверну-ти його шшою i знову вставити в отвiр. Важливо, що в цьому тест пaцiент повинен рухатись не по стовпцях, а по рядах кружалець, починаючи з правого верх-нього, проте тсля завершення половини тесту пaцiент повинен змшити послiдовнiсть рук у виконaннi за-вдання. Оцiнкa за тест — це час, що пащент витратив на обидва субтести в секундах.
Хоча описаш вище тести оцшки спритност руки е дуже простими i не вимагають значних зусиль вщ дитини, вони потребують мaтерiaлiв для проведення. Ще одним мшусом тестiв на спритнiсть рук е те, що вони розроблялись переважно для пащенпв пiсля ш-сульту, тому 1х вaлiднiсть та надшшсть пiдтвердженi лише для ще! групи хворих.
Оцшка асистуючоi руки
Оцшка асистуючо'1 руки (Assisting Hand Assessment — AHA) дозволяе ктьысно та яысно проана-лiзувaти, нaскiльки ефективно дитина з гемшарезом використовуе уражену (асистуючу) верхню кшщв-ку у взаемоди iз здоровою рукою при виконанш дiй, що вимагають участ обох кiнцiвок. Тест розроблений науковцями Каролшського iнституту (Сольна, Шве-цiя) та вперше згадуеться в публшаци 2003 року. Надшшсть та валщшсть AHA неодноразово шдтверджеш в клiнiчних дослiдженнях [40—42].
Тест побудований у формi гри: дитина бавиться предметами з наданого 1й набору протягом 10—15 хви-лин, 11 дИ записуються на камеру i згодом оцiнюються спещалютом згiдно з визначеною шкалою. Тест при-датний для пaцiентiв вшом вiд 18 мiсяцiв до 12 роыв. Для пiдлiткiв вiком вщ 12 до 18 рокiв юнуе модифшо-вана версiя тесту.
Шд час тесту використовують стандартизований нaбiр iгрaшок. Дiтей вiком вiд 18 мюящв до 5 рокiв заохочують погратися ирашками, тодi як пащентам 6—12 рокiв пропонують нaстiльну гру. Спецiaлiст ске-ровуе iгровий сеанс у потрiбному напрямку, в цей час ведеться вщеозапис для подальшого aнaлiзу. Функцiю уражено'1 кiнцiвки ощнюють за 22 параметрами: дрiбнa моторика, функщя «хапання — вщпускання», участь руки в процес загалом, координовашсть, швидкiсть виконання дл тощо. Кожен iз пaрaметрiв оцiнюють за чотирибальною шкалою, де 1 — не виконуе дш, 2 — виконуе неефективно, 3 — виконуе досить ефективно, 4 — виконуе ефективно. Отримаш бали тдсумовують. Сумарна оцшка 22 бали (мМмум) означае, що пащент не використовуе уражену руку взагал^ тодi як резуль-
тат 88 бaлiв (максимум) свщчить про ефективне ви-користання ынщвки.
Спецiaлiст, який проводить тест AHA, повинен попередньо пройти триденний навчальний курс. Вар-тiсть курсу варше в межах 600—740 евро. Додатково необхщно придбати нaбiр для тесту. Детальшша ш-формaцiя на сайт тесту [43].
Мельбурнське оцшювання 2
Мельбурнське оцшювання 2 (Melbourne assessment 2) — це шструмент для оцшки якосп рухiв верх-ньо'1 кiнцiвки. Його перша верая була опублiковaнa в 1999 рощ групою пращвниыв Мельбурнсько'1 коро-лiвськоl дитячо'1 клiнiки пiд керiвництвом Мелiнди Рендел (Melinda Randall) [44]. Протягом наступних рошв команда продовжувала працювати над покра-щанням тесту, внаслщок чого було розроблено другу, удосконалену версiю. Тест складаеться з чотирьох не-залежно оцiнювaних категорш:
— дiaпaзону активних рухiв кожного суглоба верх-ньо1 кiнцiвки,
— точносп при досягaннi та розмщенш предметiв,
— спритностi пaльцiв при маншулящях предметами,
— плaвностi рухiв.
Виконання тесту записуеться на камеру. Шд час проходження тесту дитина виконуе 14 повсякденних завдань, за яы отримуе 30 оцшок, кожна з яких на-лежить до одше! з трьох шкал. Детальшше з завдання-ми тесту, процесом його проведення й оцшки можна ознайомитись на сайп Мельбурнсько'1 королiвсько'í дитячо'1 клшши [20]. Виконання тесту займае вщ 10 до 30 хвилин, залежно вiд вiку дитини, 11 можливостей та здaтностi розумии i концентрувати увагу на шструк-цiях медичного персоналу та кооперацп. Оцiнкa за-писаного мaтерiaлу займае вщ 20 до 30 хвилин. Якщо потрiбно оцiнити обидвi руки, то вони тестуються й оцшюються незалежно. Вaлiднiсть та нaдiйнiсть тесту були багаторазово доведеш незалежними групами дослiдникiв [45].
Попри те, що Мельнбурнське оцшювання е яыс-ним та широковживаним в англомовних публшащях, можливють його використання в Укра1ш обмежена через високу цшу (€1200) та значну тривaлiсть тесту-вання й оцiнювaння результaтiв.
Тест оцшки верхньо)' кшц\вки госппалю Шрайнерс
Тест оцшки верхньо1 кшщвки гостталю Шрайнерс (The Shriners Hospitals for Children Upper Extremity Evaluation — SHUEE) — тест, що aнaлiзуе моторну функцш верхньо1 кiнцiвки шд час виконання 16 стандартизованих завдань. SHUEE був розроблений у 1996 рощ мережею госппитв Шрайнерс i придатний для оцiнювaння рухово1 функци пaцiентiв iз гемiпле-гiчною формою ДЦП вшом вiд 3 до 18 роыв. Висока нaдiйнiсть та валщшсть SHUEE доведенi клiнiчними випробуваннями [46].
Тест складаеться з двох секцш, вш дií' рееструють-ся на вщео. У першiй секцп спецiaлiст оцiнюе обсяг
активних i пасивних pyxiB, м'язовий тонус i 6a30Bi навички самообслуговування патента. У другiй частит пацiент виконуе 16 завдань у визначенш посль довностi, його ди оцiнюють за трьома компонентами: спонтанний функщональний аналiз, динамiчний по-зицшний аналiз та функцiя «хапання — випускання». Бал за кожен i3 компонентiв конвертують у вiдсотки. Результат використовують винятково для порiвняння з попередшми показниками пацiента.
Тест тривае зазвичай близько 15 хв, ще 10—30 хв (залежно вiд досвщу тестувальника) вiдводиться на оцiнювання записаного матерiалу. Для проведення тесту не потрiбна лiцензiя. Бажаючi можуть пройти одноденний навчальний курс за €65, проте курс не е обов'язковим. Електронна верая шструкци з ви-користання SHUEE знаходиться у вшьному досту-пi [47].
Шкала Беста
Шкала Беста (Besta Scale) розроблена в 1985 рощ групою вчених Нащонального iнституту неврологи 1тали (Мшан). Шкала дозволяе оцiнити функцiю хапання паретично! верхньо! кiнцiвки та !! спонтанне використання пiд час виконання рiзноманiтних, звич-них для дитини дш, що вимагають участ обох рук. Сеанс проводить медичний пращвник, який виключае суб'ектившсть, притаманну оцiнюванню результатiв дитини батьками. Надшшсть та валiднiсть методу шд-твердженi клiнiчними дослiдженнями [48, 49]. Шкала Беста розрахована на пащенпв вшом вiд 6 мiсяцiв до
12 роыв.
Функцiю хапання ощнюють за допомогою кульки та набору кубиыв стандартних розмiрiв (iз гранями 4, 2,5 та 1 см), використовуючи шкалу вщ 0 до 3 балiв. Оцiнка 0 означае, що хапання вшсутне; 1 — долонне хапання; 2 — хапання вшею рукою, радiальне, чи трьома пальцями; 3 — тнцетне хапання. Спонтанну участь кiнцiвки ощнюють тд час виконання дiй, яы е типо-вими для повсякденно! дiяльностi дитини. Складнiсть завдань зростае пропорцшно вiкy Наприклад, дiтей 37—48 мюящв просять жбурнути великий м'яч та розь рвати аркуш паперу, тодi як пацiентам вiком вщ 7 роив пропонують вкласти в конверт аркуш паперу, попере-дньо склавши його навпiл. Для ощнювання кожного
13 завдань також використовують шкалу вщ 0 до 3, де 0 — пащент не використовуе уражену кшщвку; 1 — уражена кшщвка (не кисть) виконуе лише стереотип-нi рухи для пщтримування; 2 — пацiент задше кисть для пiдтримування, обмежена кшьисть стереотипних рухiв; 3 — рука виконуе як тдтримувальну, так i маш-пулятивну функцiю з широким арсеналом р^в. Бали за кожну з дш пiдсумовують у межах окремих секцш: «Функщя хапання», «Маншулятивш дИ, що вимагають участi обох кшщвок» та «Завдання, типовi для повсякденно! дiяльностi». Кожен етап рееструеться на вщео для подальшого аналiзу.
Шкала Беста безкоштовна, а набiр для проведення тесту можна зiбрати самостiйно. Вказiвки для ощнювання знаходяться у вшьному доступ [48, 49].
Тест функци руки Джебсена — Тейлора
Тест функци' руки Джебсена — Тейлора (Jebsen-Taylor Hand Function Test) широко застосовуеться для ощнки ефективностi виконання простих буденних завдань ураженою кiнцiвкою. Завдання виконуються на час, результати порiвнюють i3 встановленими нормативами [50, 51]. Розроблений у 1969 рощ Джебсо-ном, Тейлором, Трайшманом, Тротером та Ховардом (Jebsen, Taylor, Treischmann, Trotter, and Howard), тест не е специфiчним для ДЦП i часто використовуеться у функщональнш дiагностицi цiлого ряду захворювань, що супроводжуються обмеженням функци' верхньо! кiнцiвки (шсульт, тунельний синдром, ревмато!дний артрит тощо). Наукова лiтература мiстить докази на-дiйностi та валiдностi тесту [50, 51].
Тест налiчуе сiм завдань, що пащент виконуе на час: написання короткого нескладного речення (24 букви), перевертання карток розмiром 3 х 5 дюй-мiв (7,6 х 11,7 см), збiр дрiбних предметiв, симуляцiя процесу годування, складання шашок у стовпчик, пересування великих легких предмепв (наприклад, порожнiх бляшаних банок) та пересування великих важких предметав (наприклад, бляшаних банок вагою в 1 фунт = 0,453 кг). Сумарний результат i результати за кожен з субтеспв порiвнюють iз нормативами, встановленими для вщповщного вшу i статi [50, 51]. Процедура займае в середньому 15—30 хв. Тест придатний для до-рослих та дггей вшом вщ 5 рокiв та обмежено придатний для пащентав iз порушеннями мовлення. Тест не рекомендовано проводити пащентам пiсля перенесено! операцй' на верхиш кiнцiвцi, оскiльки надiйнiсть та ва-лiднiсть тесту в цих категорш пацiентiв сумнiвнi [52].
Рисунок 3. Наб'р для проведення тесту Джебсена — Тейлора
Набiр для проведення тесту можна придбати онлайн або зiбрати самостшно. В Мережi доступно чимало вiдеозаписiв iз демонстращею тесту на прак-тицi [24].
Тест якост вм1нь верхньо)' юн^вки
Тест якост вмшь верхньо! кшщвки (Quality of Upper Extremities Skills Test) було створено для ощнки виконання шаблонних рухiв та функци руки в дггей iз церебральним паралiчем. Його розробкою в 1993 рощ керувала Керол ДеМатео (Carol DeMatteo),
дослiдник школи реабшггацшних наук Унiверситету Мак-Мастера [25]. Тест складаеться з 36 елеменпв, 33 з яких розподiленi на чотири домени:
— дисоцшоваш рухи;
— хапання;
— утримування власно1 ваги;
— захисне розгинання кшщвок.
Дослiдник сам вибирае, як проводити оцшку еле-ментiв. Можна проводити тест у формi гри або ш-структувати дитину виконувати певш рухи. Кожному з елеменпв, крiм трьох остaннiх, ставиться одна з трьох оцшок: так, ш, не тестувалось [53]. Шсля того як всi елементи виконаш, ставиться оцiнкa за кожен iз доменiв за стобальною шкалою та обчислюеться се-редне арифметичне мiж всiмa оцiненими доменами, яке е загальною оцiнкою за тест. Перелш завдань тесту детaльнiше описаний в шструкци з проведення [54]. Тест займае вiд 30 до 45 хвилин. Його було розроблено для оцшки функци рук незалежно вщ вiку, тому мож-ливий як мшмальний результат у старшо'1 дитини, так i максимальний у молодшо''. Психометричнi власти-востi тесту перевiренi його розробниками та незалеж-ними дослщниками, i тодi як валщшсть та нaдiйнiсть тесту е достатшми, чутливiсть тесту потребуе подаль-ших дослщжень [55].
Хоча тест якост вмiнь верхньо' кiнцiвки недорогий (€80), вш мае ряд обмежень: вузький дiaпaзон вiку да-тей, для яких вш використовуеться (18 мюящв — 8 ро-кiв), довгий i виснажливий для дитини процес проведення та вщсутшсть стандартизовано'' процедури проведення.
Тест на визначення функцп руки Соллермана
Тест на визначення функци руки Соллермана (Sollerman hand function test) розроблений шведськи-ми вченими К. Соллерманом та А. Еескаром (Christer Sollerman & Arvid Ejeskar) та вперше згадуеться в пу-блшаци 1995 року [26]. Тест надае комплексну оцшку функци хапання ураженою кшщвкою при виконанш завдань, типових для повсякденно'1 дiяльностi пашен-та. Тест Соллермана розрахований на дорослих вшом вiд 18 до 64 роив. Надшшсть та валщшсть iнструменту пiдтвердженi клiнiчними дослщженнями [56].
Тест нaлiчуе 20 стандартизованих завдань, таких як виймання монети з гаманця, заспбання Гудзика, складання аркуша паперу i вкладання його в конверт тощо [57]. Яысть виконання кожного завдання оцшю-ють за 4-бальною шкалою, де 4 — завдання виконане за 20 с або швидше, правильно, з нормальною функ-Шею хапання; 3 — завдання виконане з незначними труднощами, або виконання завдання зайняло бтьше 20 с, але менше 40 с, або завдання виконано добре, проте функшя хапання з незначними вщхиленнями вщ норми; 2 — завдання виконане повшстю, але iз зна-чними труднощами, або завдання виконано за бшьше шж 40 с, але менше 60 с, або завдання виконане, проте не належним хватом; 1 — протягом 60 с завдання виконане лише частково i 0 — пащент не може виконати завдання взагаль Бали за кожне iз завдань сумуються,
при цьому менша сума свщчить про суттевше пору-шення функци кисть Нормативи встановлеш з роз-рахунком, що здорова особа здатна набрати 80 бaлiв (максимум) при проходженш тесту домшуючою рукою (основною) i 77—79 — недомшуючою [56].
Виконання усiх завдань тесту займае вщ 6 до 30 хв, залежно вiд тяжкост рухових порушень. Ще близько 20 хв выводиться на проведення шструктажу. Тест без-коштовний i не потребуе сертифшаци.
Система класиф'кацп функцп руки
Система класифшаци функци руки (Manual Ability Classification System) — це шкала, що розподшяе дгтей на 5 рiвнiв залежно вщ 1х володiння руками, де 1-й рь вень — мiнiмaльнi обмеження, а 5-й рiвень — нездат-нiсть виконувати нaвiть нaйпростiшi рухи. Розробле-на у 2006 рош групою дослiдникiв iз ШвецЦ [58]. Дати оцшку дитиш за MACS просто i швидко, оскiльки це не тест i не питальник, тому шкала набула широкого вжитку в клМчнш прaктицi. З шшого боку, чутли-вiсть MACS доволi низька, що звужуе можливостi 11 застосування як первинно1 мiри результату в клМч-них дослiдженнях. На завершення треба сказати, що завдяки пщтвердженим валщносп i нaдiйностi, а та-кож можливостi застосовувати и для дiтей рiзного вiку (4—18 рошв) MACS е цiнним, хоч i не надто точним шструментом у клiнiчнiй прaктицi неврологiчних за-хворювань. Система клaсифiкaцií' функцП руки пере-кладена укра'нською мовою i е у вiльному доступi [59].
Обговорення
Вибiр оптимального iнструментa для оцшки мото-рно'1 функцií' руки е завданням не з легких. Наукова лггература описуе десятки методiв, серед яких чис-леннi тести, питальники та клaсифiкaцiйнi шкали, що рiзняться за своею метою, природою та рiвнем нaдiй-ностi та валщность Володiючи iнформaцiею про такий широкий асортимент шструменпв, клiнiцисту, однак, необхщно обрати лише 1 чи 2 для впровадження в практику. Вщтак головним завданням даного огляду було полегшити цей вибiр, надавши шформацш про ri iнструменти, що е нaйбiльш об'ективними та мають, на нашу думку, найбшьший потенщал для застосування в умовах вп-чизняно!' медицини.
Особливий iнтерес для aвторiв стaттi становили методи оцшки функци руки в дгтей iз церебральним пaрaлiчем, адже це основний контингент пашенпв Мiжнaродноi клiнiки виновного лiкувaння. У клiнiцi застосовуеться шновацшна технологiя вiдновного лi-кування — система штенсивно'' нейрофiзiологiчноi ре-абштаци (С1НР), в основi яко'1 лежить полiмодaльний пiдхiд iз застосуванням рiзнобiчних методiв впливу на пaцiентa [60].
Як показують експериментальш та клШчш дослi-дження, С1НР мае рiзностороннiй ефект, в тому числi забезпечуе нормaлiзaцiю м'язового тонусу при спас-тичних формах ДЦП [61], розвиток великих моторних функцш [62], покращання уваги та шших психологiч-них функцш [63]. Птотш дослiдження вказують на
розвиток функци руки при застосуванш ще! системи вiдновного лiкування [64]. Автори планують продо-вжити вивчення впливу С1НР на функцiю руки в дь тей iз церебральними паралiчами, враховуючи вимоги доказово! медицини. Це i пiдштовхнуло до проведен-ня даного детального аналiзу сучасних iнструментiв та методiв оцiнки функци руки.
Варто зазначити, що дана стаття мае ряд обмежень, як методолопчних, так i стосовно повноти охоплення матерiалу. Огляд у жодному разi не е вичерпним i скла-дався виключно з метою ознайомити читача з тими методами, що застосовуються найбтьш часто.
Певним обмеженням можна вважати також i те, що частина описаних методiв не е специфiчними для церебрального паралiчу. Так, наприклад, тест моторно! функци руки Джебсена — Тейлора розроблявся як ш-струмент оцшки функци кистi в постшсультних хво-рих, i в практику церебрального паралiчу був запрова-джений, так би мовити, «за сумюництвом». На думку деяких дослщниыв, подiбний пiдхiд унеможливлюе отримання максимально точного результату, оскть-ки не враховуе дрiбно! специфiки клiнiчних проявiв церебрального паралiчу [65]. На противагу ряд вчених висловлюють сумнiв стосовно доцшьносп надмiрноl кiлькостi оцiнювальних iнструментiв, непридатних до застосування для ктькох, навпъ дуже схожих за кль шчною симптоматикою нозологiй, таких як шсульт та спастична форма ДЦП [66]. На !х думку, наявнiсть настшьки широкого спектра оцiнювальних методiв ускладнюе систематизацiю даних та вiдбiр найефек-тивнiших серед них.
Значно звузити вибiр до кiлькох найбiльш опти-мальних варiантiв можна, врахувавши таы параметри: 1. Предмет оцiнювання. Критерieм е якiсть виконан-ня завдання чи можливють його виконати в принци-пi? Одною рукою чи двома? 2. Придатшсть для конкретного пащента. Чи вiдповiдаe тест вшу пащента? Чи враховуються шдивщуальш особливостi? 3. Прак-тичнiсть у використанш. Скiльки часу реально вывести на оцiнювання одного пащента? Чи потрiбна додаткова пiдготовка персоналу? 4. Вартють. Чи е об-раний метод фiнансово доступним? 5. Надшшсть та валiднiсть. Наскiльки надшним е даний iнструмент?
Сподiваeмося, що цей огляд сучасних надшних та вiрогiдних iнструментiв оцiнки функци руки буде ко-рисним для фахiвцiв рiзних спецiальностей, насампе-ред для лiкарiв-неврологiв та ортопедiв, ерготерапевтiв та фiзичних терапевтiв, та допоможе обГрунтовано ви-брати iнструменти як для кшшчно!, так i для науково! роботи.
Висновки
Результатом даного огляду став вiдбiр п'ятнадцяти iнструментiв, що е найбтьш поширеними для оцiнки функци кисп в пацieнтiв iз невролопчними порушен-нями.
Детально описанi характеристики шструменпв, а також визначенi категори пащенпв, у яких вони мо-жуть застосовуватись.
Варто зазначити, що огляд не визначае золотий стандарт оцшювання моторно! функцг! кист в пащ-енпв Гз невролопчною патолопею, а лише пропонуе перелш можливих варГанпв.
Конфлжт штереав. Автори заявляють про вгдсут-нють конфлшту штерешв при пщготовщ дано! стат.
Список AiTepaTypM
1. Arner M, Eliasson A., Nicklasson S, Sommerstein K, Hag-glund G. Hand Function in Cerebral Palsy. Report of367 Children in a Population-Based Longitudinal Health Care Program // The Journal Of Hand Surgery. - 2008. - 33(8). - P. 1337-1347.
2. Duruoz M. Hand function. — New York: Springer, 2014. — 264p.
3. Weiss P., Jeannerod M. Getting a Grasp on Coordination // Physiology. — 1998. — 13(2). — P. 70-75.
4. Poirier F. Dexterity as a valid measure of hand function: a pilot study//Occup. Ther. Health Care. — 1987. — 4. — P. 69-83.
5. Ketelaar M, Vermeer A., Helders P. Functional motor abilities of children with cerebral palsy: a systematic literature review of assessment measures// Clinical Rehabilitation. — 1998. — 12(5). — Р. 369-380.
6. Klingels K, Jaspers E, Van de Winckel A., De Cock P., Mo-lenaers G, Feys H. A systematic review of arm activity measures for children with hemiplegic cerebral palsy // Clinical Rehabilitation. — 2010. — 24(10). — P. 887-900.
7. World Health Organization. How to use the ICF: A practical manual for using the International Classification of Functioning, Disability and Health (ICF). Exposure draft for comment. — Geneva: WHO, October 2013.
8. Arnould C., Penta M, Renders A., Thonnard J. ABILHAND-Kids: A measure of manual ability in children with cerebral palsy // Neurology. — 2004. — 63(6). — P. 1045-1052.
9. Taub E., Griffin A., Uswatte G. Upper-Extremity Pediatric Motor Activity Log-Revised (PMAL-R) manual// http://www.uab. edu/citherapy/training-manuals-a-publications. — Assessed: Nov 6, 2017.
10. Pediatric Evaluation of Disability Inventory // https://www. youtube.com/watch?v=mwlb8jTeybM. — Assessed Nov 8, 2017.
11. Shirley Ryan Ability Lab. Nine-Hole Peg Test // https:// www.sralab.org/rehabilitation-measures/nine-hole-peg-test. — Assessed: Nov 8, 2017.
12. Nine-Hole Peg Test // https://www.youtube.com/ watch?v=JaGX-ji9eMA. — Assessed: Nov 8, 2017.
13. Shirley Ryan Ability Lab. Purdue Pegboard Test // https:// www.sralab.org/rehabilitation-measures/purdue-pegboard-test?ID=1144. — Assessed: Nov 8, 2017.
14. Purdue Pegboard Test // https://www.youtube.com/ watch?v=VEjUYXpGzg0. — Assessed: Nov 8, 2017.
15. Shirley Ryan Ability Lab. Box and Block Test//https://www. sralab.org/rehabilitation-measures/box-and-block-test?ID=917. — Assessed: Nov 8, 2017.
16. Box and Block Test // https://www.youtube.com/ watch?v=Sl0IGLGqYu4. — Assessed: Nov 8, 2017.
17. Lafayette Instrument. The Minnesota Manual Dexterity Test: Examiners Manual//https://meetinstrumentenz.org.blob.core.win-dows.net/test-documents/Instrument141/141_2_N.pdf. — Assessed: Nov 8, 2017.
18. Minnesota Manual Dexterity Test // https://www.youtube. com/watch?v=TXn0Eea18Pk. — Assessed: Nov 8, 2017.
19. Assisting hand assessment // http://www.ahanetwork.se. — Assessed: Nov 8, 2017.
20. The Royal Children's Hospital Melbourne. The Melbourne Assessment 2 // https://www.rch.org.au/melbourneassessment. — Assessed: Nov 3, 2017.
21. Shriners Hospitals for Children. SHUEE Manual // links. lww.com/JBJS/C172. — Assessed: Nov 8, 2017.
22. Rosa-Risotto M, Visona Dalla Pozza L. et al. A new scale for the assessment of performance and capacity of hand function in children with hemiplegic cerebral palsy: reliability and validity studies // European journal of physical and rehabilitation medicine. — 2014. — 50(5). — 543-56.
23. Shirley Ryan Ability Lab. Jebsen Hand Function Test // https://www.sralab.org/rehabilitation-measures/jebsen-hand-func-tion-test?ID=1025. — Assessed: Nov 8, 2017.
24. Jebsen Taylor Hand Function Test // https://www.youtube. com/watch?v=KjHG2dW96jU. — Accessed: 6Nov 2017.
25. DeMatteo C, Law M, Russell D, Pollock N, Rosenbaum P, Walter S. QUEST: Quality of Upper Extremity Skills Test Manual. — Hamilton, Ontario: Neurodevelopmental Research Unit, Chedoke Campus, Chedoke-McMasters Hospital, 1992. — 81p.
26. Sollerman C, Ejeskar A. Sollerman hand function test. A standardised method and its use in tetraplegic patients // Scand. J. Plast. Reconstr. Hand. Surg. — 1995. — Vol. 29. — P. 167-176.
27. Sollerman Hand Function Test//https://www.youtube.com/ watch?v=adaoXVzp3ks. — Assessed: Nov 8, 2017.
28. Manual Ability Classification System // http://www.macs. nu. — Assessed: Nov 8, 2017.
29. Rehab scales. ABILHAND-Kids — Rasch analysis specific to cerebral palsy children // http://www.rehab-scales.org/abilhand-kids-rasch-analysis-cerebral-palsy.html. — Assessed: Sept 12, 2017.
30. University of Alabama at Birmingham. PMAL Manual // https://www.uab.edu/citherapy/images/pdf_files/CIT_PMAL_ Manual.pdf. — Assessed: Nov 3, 2017.
31. Uswatte G., Taub E., Griffin A., Vogtle L., Rowe J., Barman J. The Pediatric Motor Activity Log-Revised: Assessing real-world arm use in children with cerebral palsy // Rehabilitation Psychology. — 2012. — 57(2). — P. 149-158.
32. yKpainctKa eepcin numantnuKa o^uku dumnnoi ineanid-noemi (PEDI)/ Cxidno-GeponeuctKa aKadeMin dumnnoiineanidnoc-mi//http://eeacd.org/uk/PEDI. — Пepeгмnnymо: 5 woemnn 2017.
33. BimuK X.O, Kanunoeun H.P., KanMap O.O., Ko3neKin B.I., MapmunwK B.K). yKpainebKa eepcin OnumyeantnuKa o^uku dumnnoi ineanidnocmi (Pediatric Evaluation of Disability Inventory), ceimоeого cmandapmy dumnnoi nenoenocnpaenocmi// Co^anbna nediampin ma pea6iмimомогin. — 2016. — № 1(8). — C. 20-21.
34. The PEDI-CAT// https://www.pedicat.com. — Accessed: 17 Nov 2017.
35. Mathiowetz V., Weber K., Kashman N., Volland G. Adult Norms for the Nine Hole Peg Test of Finger Dexterity // The Occupational Therapy Journal of Research. — 1985. — 5. — P. 24-33.
36. Tiffin J. Purdue Pegboard: Examiner manual. — Chicago: Science Research Associates, 1968. — 15p.
37. Mathiowetz, V., Volland G. et al. Adult norms for the Box and Block Test of manual dexterity // Am. J. Occup. Ther. — 1985. — 39(3160243). — P. 386-391.
38. CxidHoeeponeücbKa академiя дитячоi imanidHocmi. Тест «Кубики в коробщ» //http://www.eeacd.org/uk/node/118.
39. American Guidance Service. Minnesota Rate of ManipulationTest: Examiner's Manual. — Circle Pines: Minn, 1969.
40. Krumlinde-Sundholm L, Eliasson A.C. Development of the Assisting Hand Assessment: a Rasch-built measure intended for children with upper limb impairments // Scand. J. Occup. Ther. — 2003. — Vol. 10. — P. 16-26.
41. Holmefur M., Krumlinde-Sundholm L., Eliasson A.C. Interrater and intrarater reliability of the Assisting Hand Assessment // Am. J. Occup. Ther. — 2007. — Vol. 61. — P 79-84.
42. Holmefur M, Aarts P., Hoare B, Krumlinde-Sundholm L. Test-retest and alternate forms reliability of the assisting hand assessment// J. Rehabil. Med. — 2009. — Vol. 41. — P. 886-891.
43. What is the Assisting Hand Assessment? (AHA) // http:// www.ahanetwork.se. — Accessed: 5 Oct 2017.
44. Randall M, Imms C, Carey L, Pallant J. Rasch analysis of the Melbourne Assessment of Unilateral Upper Limb Function // Developmental Medicine & Child Neurology. — 2014. — 56(7). — Р. 665-672.
45. Wang T, LiangK, Liu Y, Shieh J., Chen H. Psychometric and Clinimetric Properties of the Melbourne Assessment 2 in Children with Cerebral Palsy // Archives of Physical Medicine And Rehabilitation. — 2017. — 98(9). — P. 1836-1841.
46. Davids J.R., Peace L.C., Wagner L.V., Gidewall M.A., Blackhurst D.W. et al. Validation of the Shriners Hospital for Children Upper Extremity Evaluation (SHUEE) for children with hemiplegic cerebral palsy // J. Bone. Joint. Surg. Am. — 2006. — Vol. 88(2). — P. 326-333.
47. Shriners Hospital Extremity Evaluation //http://download. lww.com/wolterskluwer_vitalstream_com/PermaLink/JBJS/C/ JBJS_2017_03_12_DAVIDS_326_SDC1.pdf. — Accessed: 5 Oct 2017.
48. Fedrizzi E, Rosa-Rizzotto M, Turconi A.C., Paqliano E, Pozza L.V. et al. Unimanual and bimanual intensive training in children with hemiplegic cerebral palsy and persistence in time of hand function improvement: 6-month follow-up results of a multisite clinical trial// J. Child. Neurol. — 2013. — Vol. 28 (2). — P. 161175.
49. Rosa-Rizzotto M., Visona Dalla Pozza L., Corlatti A., Luparia A., Marchi A. A new scale for the assessment ofperformance and capacity of hand function in children with hemiplegic cerebral palsy: reliability and validity studies // Eur. J. Phys. Rehabil. Med. — 2014. — Vol. 50(5). — P. 543-556.
50. Taylor N., Sand P. L., Jebsen R.H.. Evaluation of hand function in children // Arch. Phys. Med. Rehabil. — 1973. — Vol. 54(3). — P. 129-135.
51. Jebsen R.H., Taylor N., Trieschmann R.B., Trotter M.J. Howard L.A. An objective and standardized test of hand function // Arch. Phys. Med. Rehabil. — 1969. — Vol. 50. — P. 311-319.
52. Sears E.D., Chung K.C. Validity and responsiveness of the Jebsen—Taylor Hand Function Test // J. Hand. Surg. Am. — 2010. — Vol. 35(1). — P. 30-37.
53. CanChild. QUEST: Quality of Upper Extremity Skills Test// https://www.canchild.ca/en/shop/19-quality-of-upper-extremity-skills-test-quest. — Assessed: Nov 6, 2017.
54. QUEST Manual // https://slpemad.files.wordpress. com/2015/06/1992_quest_manual.pdf. — Assessed: Nov 3, 2017.
55. Thorley M., Lannin N., Cusick A., Novak I., Boyd R. Reliability of the Quality of Upper Extremity Skills Test for Children with Cerebral Palsy Aged 2 to 12 Years // Physical & Occupational Therapy In Pediatrics. — 2011. — 32(1). — P. 4-21.
56. Brogardh C., Persson A.L., Sjoland B.H. Intra- and interrater reliability of the Sollerman hand function test in patients with chronic stroke// Disabil. Rehabil. — 2007. — Vol. 29(2). — P. 145154.
57. Sollerman hand function test. Rehab Measures // http:// www.rehabmeasures.org/Lists/RehabMeasures/PrintView. aspx?ID=1035. — Accessed: 5 Oct 2017.
58. Eliasson A., Krumlinde-Sundholm L. et al. The Manual Ability Classification System (MACS) for children with cerebral palsy: scale development and evidence of validity and reliability // Developmental Medicine & Child Neurology. — 2007. — 48(7). — Р. 549-554.
59. Качмар О.О., Козявкн В.1., Волошин Т.Б., BimuK Х.О., Калинович Н.Р. Система класифжаци функци руки в дтей i3 церебральним паралiчем: укратська верая//Журнал неврологи iM. Маньковського. — 2016. — № 2(4). — C. 31-34.
60. Козявкш В.1., Бабадагли М.О., Лунь Т.П., Качмар О.О., Гордieвич С.М., Лисович В.1., Волошин Б.Д. Метод Козявкна — система ттенсивно! нейрофiзiологiчноiреабттаци. Поабник реабштолога / За ред. проф. Козявкта В.1. — Львiв: Дизайн-студiя «Папуга», 2011. — 240 с.
61. Kachmar O., Voloshyn T., Hordiyevych M. Changes in muscle spasticity in patients with cerebral palsy after spinal
manipulation: case series // Journal of Chiropractic Medicene. — 2016 Dec. — 15(4). — P. 299-304.
62. Козявкин В.И., Волошин Т.Б., Гордиевич М.С., Качмар О.А. Изменения моторных функций у пациентов с церебральным параличом при применении системы интенсивной нейрофизиологической реабилитации // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. — 2012, Спецвыпуски. — 112(7). — Р. 14-17.
63. Козявкин В.И., Шестопалова Л.Ф., Подкорытов В.С. Детские церебальные параличи. Медико-психологические проблемы. — Львiв: НВФ «Укратсьт технологи», 1999. — 144 с.
64. Козявкин В.И., Лисович В.И., Гордиевич С.М. Динамика функции руки у больных церебральными параличами в процессе применения системы интенсивной нейрофизиологической реабилитации // Сборник тезисов научно-практической конференции «ДЦП и другие нарушения движений у детей». — Москва, 2011. — С. 75-76.
65. Santos C.A., de Moura R.C., Lazzari R.D., Dumont R.J., Braun L.A. et al. Upper limb function evaluation scales for individuals with cerebral palsy: a systematic review // J. Phys. Ther. Sci. — 2015. — Vol. 27. — P. 1617-1620.
66. LemmensR., TimmermansA., Janssen-Potten, Y., Smeets R., Seelen H. Valid and reliable instruments for arm-hand assessment at ICF activity level in persons with hemiplegia: a systematic review // BMC. Neurol. — 2012. — Vol. 12(21). — P. 1-17.
Отримано 08.01.2018 ■
Козявкин В.И., Качмар О.А., Гасюк М.Б., Матюшенко О.А., Кушнир А.Д Международная клиника восстановительного лечения, г. Трускавец, Украина
Методы оценки функции руки при неврологической патологии. Обзор литературы
Резюме. Данный обзор знакомит читателя с методами оценки функции руки у пациентов с неврологической патологией и имеет цель помочь в выборе оптимальных среди них. Представлены 15 надежных и удобных в использовании инструментов, которые получили наиболее широкое применение в мировой практике. Отбор инструментов проводился на основании анализа литературы, собранной в базе данных PubMed и поисковой системе Google Scholar. Кроме этого, учитывались перспективы внедрения того или иного метода в отечественную практику, исходя из его стоимости, продолжительности проведения и квалификационных требований к специалисту,
который проводит оценку. В обзоре подробно описаны основные параметры инструментов и определены группы пациентов, которым можно применять эти инструменты. Методы систематизированы, сходные по смыслу инструменты представлены группами. Для удобства инструменты с их ключевыми параметрами представлены в форме сводной таблицы. Стоит отметить, что обзор не определяет золотой стандарт оценки моторной функции кисти у пациентов с неврологической патологией, а лишь предлагает перечень возможных вариантов. Ключевые слова: функция руки; неврология; диагностика; церебральный паралич
V.I. Kozyavkin, O.O. Kachmar, M.B. Hasiuk, O.A. Matiushenko, A.D. Kushnir International Clinic of Rehabilitation, Truskavets, Ukraine
Methods of hand function assessment in neurological pathology. A literature review
Abstract. The review acquaints the reader with methods used to assess hand function in patients with neurological disorders and aims to assist in selecting the most optimal among them. It presents 15 reliable and easy-to-use tools that are extensively used worldwide. Selection of tools for the review was based on the analysis of relevant literature found in PubMed and Google Scholar. Additionally, the prospects for introducing one or another method into domestic clinical practice are taken into account based on its cost, duration and qualification requirements for a specialist who
conducts the evaluation. The overview describes in detail the basic parameters of the tool and identifies the groups of patients that can use these tools. Methods are systematized, tools similar in content are grouped. For convenience, tools with their key parameters are presented in the form of a pivot table. It is worth noting that the review does not determine the gold standard for evaluation of motor function of the hand in patients with neurological pathology, but only offers a list of possible options.
Keywords: hand function; neurology; diagnosis; cerebral palsy
