CC BY
19
Науковий вкник НЛТУ УкраТни Scientific Bulletin of UNFU http://nv.nltu.edu.ua https://doi.org/10.15421/40280210
Article received 27.02.2018 р. Article accepted 29.03.2018 р.
УДК 630*16-035.22:582.632.1(477.46)
ISSN 1994-7836 (print) ISSN 2519-2477 (online)
1 Kl Correspondence author V. S. Kuzovych [email protected]
О. С. Остапчук1, В. С. Кузьович2, О. В. Соваков3
1 Уманський нацюнальний утверситет садiвництва, м. Умань, Украша 2ВПНУБ1П Украши "Бережанський агротехтчний шститут", м. Бережани, Украша 3Нацюнальний утверситет бiоресурсiв i природокористування Украши, м. Кшв, Украша
ВПЛИВ МЕТОДУ СТВОРЕННЯ НАСАДЖЕНЬ ДУБА ЗВИЧАЙНОГО (QUERCUS ROBUR L.) НА 1ХНЮ ПРОДУКТИВН1СТЬ В УМОВАХ СВ1ЖО1 ГРАБОВО1 Д1БРОВИ ПРАВОБЕРЕЖНОГО Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ
Дослщжено продуктившсть штучних дубових насаджень cbí®hx грабових дiбров залежно вiд методу 1хнього створення. За даними пробних площ у вщ 10-68 рокiв визначено основнi лгавничо-таксацшш показники культур дуба звичайного (Qu-ercus robur L.). Виявлено 1хню залежтсть вiд методу створення i вiдмiннiсть у продуктивностi культур, яю створенi садш-ням сiянцiв i виавом жолудiв на свiжих зрубах. Встановлено, що, починаючи з 10-мчного вжу, середнi висоти культур дуба ктотно залежать вiд методу створення культур. Висоти культур дуба, створеного виавом жолудiв, у вiцi молодняка на 69 % бшьш^ нiж за умови створення культур садшням сiянцiв. З часом ця рiзниця за висотами збшьшуеться i в VII клаа ста-новить 11-19 %. Оцшено вплив методу створення на середт дiаметри дерев дуба. Доведено, що до 40 роюв середнш дь аметр дерев дуба бшьший за умови створення насадження садiнням, але з часом дiаметри вирiвнюються. Виявлено певну послвдовшсть у збереженнi чисельностi дуба. За умови виавання кiлькiсть збережених дерев на 1 га в 10^чному вшд на 37,5 % бiльша, але з часом рiзниця зменшуеться i в 68 роюв становить 17,3 %. Встановлено вплив методу створення на запас дерев дуба. За умови створення культур виавом, залежно ввд вжу насадження, запас дерев дуба на 1 га збшьшуеться в се-редньому до 40 %. Встановлено вплив методу створення культур на загальну продуктивнiсть змшаних дубових деревоста-нiв. З'ясовано, що за умови створення культур методом виаву жолудiв, запаси насаджень на 1 га бiльшi в середньому на 17 %. Культури дуба, створеш висiвом, мають краще очищення стовбурiв вiд гiлля i сучюв, а стовбури е бiльш повнодерев-ними.
Krnuoei слова: культури дуба; склад насадження; таксацшш показники; виав жолудiв; садiння сiянцiв.
Вступ. Метод створення штучних насаджень зале-жить ввд типу лiсорослинних умов, бюлопчних особли-востей деревних i кущових видiв рослин, стану лко-культурно! площi та низки iнших чиннишв.
Ефективнiсть створення культур висiвом залежить, передусiм, вiд оптимального поеднання еколопчних факторiв - тепла, вологи та аерацп грунту, термiну та норм виаву, глибини та способiв виавання насiння, а також ретельностi доглядiв за грунтом i сходами (Yur-kevich, 1960; Hordiienko et al., 1999; Bondar & Hordiien-ko, 2006). Пiсля появи сходiв важлива наявнiсть двох екологiчних факторiв - свггла i поживних речовин у грунт (West, 2006). Забезпечення зазначених факторiв е складним завданням. Культури, яш створенi виаван-ням, у першi роки життя погано витримують несприят-ливi погодно-клiматичнi умови, потерпають вiд конку-ренцп трав'яно! рослинносп, а тому потребують довгот-
ривалого й ретельного догляду (Soldatov, 1961; Borchert & Tyler, 2010; Maiboroda, 2010). Метод виаву ввдповь дае самiй природi лiсовiдтворення - лк, що створений висiванням, довговiчнiший, шж той, що створений садшням (Clark & Schweitzerb, 2016; Dey & Kabrick, 2016; Dey, Kabrick & Schweitzer, 2017). Насамперед, це пояс-нюють вiдсутнiстю деформацii коренево! системи та ш-ших пошкоджень сiянцiв, якi неминуче виникають тд час викопування, транспортування та садшня. Так, Г. Ф. Морозов (Morozov, 1950) зазначив, що, передусiм, устх висiву залежить вiд того, чи вщповвдае цей метод культури лку типу лiсорослинних умов, способу виаву, обробггку грунту, часу виавання, якосп насiння то-що. Шд час висiвання жолудiв на постшне мiсце автори (Lositskiy, 1963; Lohhinov, 1968; Tihonov, 1970) конста-тували, що молодi дубки у стадп сходiв та однорiчних сiянцiв краще пристосовуються до умов середовища та
1нформащя про aBTopiB:
Остапчук Олександр Степанович, канд. с.-г. наук, доцент, доцент кафедри лкового господарства.
Email: [email protected] Кузевич Василь Степанович, канд. с.-г. наук, доцент, завщувач кафедри лкового i садово-паркового господарства.
Email: [email protected] Соваков Олександр Вшторович, канд. с.-г. наук, доцент, доцент кафедри вщтворення лiсiв та лкових мелюрацШ. Email: [email protected]
Цитування за ДСТУ: Остапчук О. С., Кузьович В. С., Соваков О. В. Вплив методу створення насаджень дуба звичайного (Quercus Robur L.) на Тхню продуктившсть в умовах свiжоí грабовоТ дброви правобережного лкостепу УкраТни. Науковий вкник НЛТУ УкраТни. 2018, т. 28, № 2. С. 59-63. Citation APA: Ostapchuk, O. S., Kuzovych, V. S., & Sovakov, O. V. (2018). Influence of the Method of Oak (Quercus Robur L.) Stands Formation on their Productivity Under the Conditions of Hornbeam-Oak Forest in the Forest-Steppe Zone of Right-Bank Ukraine. Scientific Bulletin of UNFU, 28(2), 59-63. https://doi.org/10.15421/40280210
е продуктившшими, шж сiянцi, що вирощен у розсад-нику i пересаджен у вiцi дек1лькох рок1в на люокуль-турну площу. На думку К. Б. Лосицького, за наявносп жолудiв у вiдповiдних лiсорослинних умовах перевагу noTpi6TO надавати виключно виаванню. М. I. Гордi-енко зазначав, що за умов створення культур дуба з об-меженою шльшстю атмосферних опадiв, доцiльно вщ-давати перевагу виаванню жолудiв на постшне мiсце. За умови способу створення лiсових культур можна сформувати бюлопчно стiйкi насадження.
Садiння лiсу мае певш переваги над висiвом, серед яких 5-7-кратне скорочення витрат насшня, сiянцi майже не пошкоджують гризуни i птахи, забезпе-чуеться 1хне рiвномiрне розмщення, вони меншою мь рою пригшчуються трав'яною рослиннiстю та поростю шших видiв деревних рослин, зменшуеться шльшсть доглядiв за культурами та скорочуеться термiн 1хнього зiмкнення (Hordiienko, 1999; Bondar & Hordiienko, 2006). Водночас, насадження, що створен садiнням, змикаються пiзнiше, нiж створенi висiвом, повшьшше i гiрше очищуються вiд сучшв, дають менш повнодерев-нi стовбури, а деревина дуже часто мае пршу технiчну як1сть (Rudnev & Ryibachok, 1975; Thompson, 2017). Культури дуба, створеш садшням, ослабленi ще й тому, що пiсля пересаджування з розсадника сильно пошко-джуеться стрижневий корiнь, який iнтенсивно фор-муеться у першi роки. Як наслщок, коренева система стае бшьш поверхневою, а дубовi деревостани - менш стшкими (Yurkevich, 1960; Hordiienko et al., 1999). На думку Г. Ф. Морозова, нi садшня, нi висiв не е ушвер-сальними способами створення лiсу, потрiбно користу-ватися ними обома залежно вiд багатьох обставин, го-ловними з яких е тип люорослинних умов, вид та еко-номiчна доцiльнiсть (Morozov, 1950).
Метод створення мае ввдповвдний вплив на продук-тивнiсть майбутнiх насаджень (Krinard & Johnson, 1988; Brudvig & Asbjornsen, 2007). На цей час в науковому колi лiсiвникiв iснують рiзнi погляди щодо створення культур дуба звичайного, особливо чистих культур у рiзноманiтних люорослинних умовах Украши. Тема методу створення культур залишаеться дискусiйною.
Мета дослщження - визначення продуктивностi штучних дубових насаджень свiжих грабових дiбров, як1 створенi рiзними методами. Завдання дослiдження полягало у закладаннi низки пробних площ з визначен-ням лiсiвничо-таксацiйних показник1в рiзновiкових культур дуба звичайного у вiцi 10-68 рошв, створених методом садiння сiянцiв i висiву жолудiв на свiжих зру-бах. Залежно вiд методу створення необхщно було провести лгавничо-таксацшну характеристику дубових де-ревостанiв, зробити вщповщш висновки i подати рекомендаций
Матер1ал i методи дослщження. Дослщження культур дуба звичайного проведено в умовах св1жих грабових дiбров ДП "Уманське лiсове господарство" i ДП "Звенигородське лiсове господарство". Було закла-дено 32 тимчасовi пробш площi (далi - ТПП). Грунт -арий люовий середньо-суглинковий свiжий. Схема роз-мiщення садивних мюць - 4,0*0,6 (0,7) м i 6,0*0,6 (0,7) м. Схема розмщення поавних мiсць - 4,0*0,4 (0,5) м i 6,0^0,4 (0,5) м. Для визначення методу створення насаджень використано "Книгу облшу люових культур" низки люництв Уманського i Звенигородського лiсових господарств. У книгах облшу лiсових культур наявна шформащя, починаючи з 1948 р. Шд час дослiдження
проводили загальний камеральний вiдбiр лiсових культур i !хне обстеження в натурi. ТПП вщбирали згiдно з загальноприйнятими у тсовш таксацп та лiсiвництвi методиками, таксацшш показники насаджень визнача-ли на основi нормативно-довiдникових матерiалiв для таксацп лiсiв Украши i Молдавп (Shvidenko et а1., 1987). Для отримання об'ективних таксацiйних i лгавничих показник1в насаджень, вивчення динамiки !хнього росту та розвитку на кожнш ТПП брали не менше 200 дерев головно! породи, розмiри яко! встановлювали з цього ж розрахунку. Висоти дерев вимiрювали за допо-могою еклiметра-висотомiра. Таксацш деревостанiв проводили за ярусами, а в рiзновiкових насадженнях -за поколiннями. Клас бонiтету визначали за середшм вiком i середньою висотою основного елемента люу. Вiдносну повноту кожно! складово! визначали за дани-ми площ поперечних перерiзiв i таблиць ходу росту (Нгот, 2002).
Результата дослщження. У вщ 10 рошв дубовi насадження повшстю сформованi. У культурах, створених з розмщенням садивних мiсць 6,0*0,6 м, проведено смуговий обробггок грунту культиватором КЛБ-1,7. Культури дуба на ТПП 7 створено виавом жолудiв. За умови складу насадження 9Дз1Гз+Яз воно мае так1 таксацшш показники: середня висота - 3,6 м, середнш дь аметр - 6,6 см, запас - 11 м3 га-1 i збереженiсть 2446 шт.га-1 дерев дуба. Вiдносна повнота - 0,46, клас боштету - 1ь. Культури на ТПП 8 створено садшням од-норiчок дуба. На цей час склад насадження такий: 7Дз2Яз1Гз+Клг, Брс. Таксацiйнi показники таш: середня висота - 5,1 м, середнш дiаметр - 7,2 см, запас -
13 м3га-1, ввдносна повнота - 0,48, клас боштету насадження - 1ь У даному насадженнi збереглося 1504 шт.га-1 дерев дуба, що на 942 дерева менше.
За однаково! агротехшки обробгтку грунту в культурах вшом 13-15 рошв, створених виавом (ТПП 9), дерева дуба мають середню висоту 10,0 м, а створених садшням (ТПП 45, ТПП 46) - 7,3-7,4 м, що менше на
14 %. Клас боштету насаджень - 1ь, розходження в се-редшх дiаметрах вщсутш У культурах, що створеш виавом, збереглося 1601 шт. га-1 дерев дуба, що на 1002 дерева бшьше, шж на ТПП 45.
Аналiзуючи насадження дуба у вщ 21-22 роки, що створеш на розкорчованих смугах корчувачем ДП-8А висiвом жолудя на них (ТПП 11, ТПП 12) та садшням дуба на таких же смугах (ТПП 13), продовжуемо спос-тертата ввдшншсть таксацiйних показник1в. На цей час культури дуба на ТПП 11 i ТПП 12 мають таш таксацшш показники: середня висота - 13,5-13,6 м; середнш дiаметр - 9,5-9,6 см; запас дерев дуба - 50-55 м3га-1; повнота - 0,78-0,80; клас боштету насадження - 1ь Збе-режено 1047-888 шт.га-1 дерев дуба. За умови садшня культур (ТПП 13) середш показники таш: висота -13,1 м; дiаметр - 10,0 см; клас боштету - 1ь; повнота -0,77. За збереженосп 497 шт.га-1 дерев дуба, його запас становить 27 м3га-1, що в середньому на 48 % менше. Так, склад насадження становить 4Дз4Гз1Яз1Клг+Брс i потребуе термшового полiпшення використовуючи рубки догляду.
Порiвнюючи 28-30^чш культури на ТПП 17 i ТПП 66, як створеш виавом жолудiв, i культури на ТПП 15, ТПП 16, ТПП 18, ТПП 19 i ТПП 32, яш створенi садшням, доцшьно вказати на подальшу вiдмiннiсть у про-дуктивностi мiж цими насадженнями. Насадження, що створеш виавом, мають середню висоту 14,2-15,8 м, а
створеш садшням - 13,7-14,5 м, що в середньому на 0,9 м менше. Середш дiаметри культур, яю CTBopeHi виавом, знаходяться в межах 10,1-13,1 м, а створен садшням, мають середнш дiаметр 12,4-13,9 см. За боште-том i повнотою розбiжностей немае. Треба зазначити, що за умови виавання жолудiв у середньому зберегло-ся 708, а садшня дуба - 526 шт.га-1, що на 25,1 % менше. У загальному запас значних розбiжностей не виявлено. Встановлено вагому рiзницю за запасом дуба. Так, насадження, що створеш виавом, мають в середньому запас дуба 54, а садшням - 43 м3га-1, що на 11 м3га-1 (20,3 %) менше.
Проаналiзовано культури вшом 48-50 роюв. Насадження, як1 створеш виавом на ТПП 22, ТПП 24, ТПП 25 i ТПП 26, мають середню висоту 20,7-24,3 м, а куль-тури на ТПП 21, ТПП 23, яш створеш садшням, мають висоту 19,8-20,5 м, що в середньому на 2,1 м (9,4 %) менше. Щодо середшх дiаметрiв, то ктотних розхо-джень мiж ними не виявлено. Вони знаходяться в межах 20,5-24,2 см. У насадженнях, яш створеш виавом, виявлено в середньому 1107 шт.га-1, а за садшня аян-цями - 896 дерев, що на 211 дерев (19,1 %) менше. Встановлено, що запас дуба за виаву знаходиться в межах 139-182, а за садшня - 109-113 м3 га-1, що в середньому на 43 м3га-1 (28,5 %) менше.
У насадженнях вшом 56-57 рошв спостеркаеться подальша розбiжнiсть у таксацшних показниках наса-джень. Так, на ТПП 27 i ТПП 29 за умови створення культур виавом, середня висота знаходиться в межах 24,5-25,5 м, а на ТПП 28 i ТПП 34 за умови садшня а-янщв дуба - в межах 21,9-22,6 м, що в середньому на 2,4 м (9,6 %) менше. У величинах середшх дiаметрiв к-тотних розбiжностей не виявлено, вони знаходяться в межах 25,4-25,5 см. Класи боштету, повноти i поточш прирости розбiжностей не мають. Встановлено вщмш-шсть у юлькосп збережених дерев дуба. За умови виавання збережено 273-408, а за садшня - 210-354 шт.га-\ що в середньому на 59 дерев (17,3 %) менше. Вщпо-вщно, запаси збережених дерев дуба також вiдрiзня-ються. За умови створення насаджень виавом запас дуба знаходиться в межах 176-245 м3га-1, а за створення лкових культур садшням - 114-127 м3га-1.
Встановлено, що в 67-68^чних штучних дубових насаджень продовжуеться тенденщя до збшьшення роз-б1жносп в середнiх висотах, дiаметрах, запасах та збере-женостi головноТ породи. Подальшi дослвдження за вь ком i методом створення в насадженнях старшого вшу не проводили, осюльки в лкництвах документащю зi створення й облшу лiсових культур ведуть тшьки з 1948 р.
Результати дослвдження змiни висоти дерев дуба з вшом, залежно ввд методу створення, пiдтверджуються логарифмiчною залежшстю мiж ними (рис. 1) i ввдобра-жаються такими формулами:
у = 11,453Ln(x) - 22,043; (1)
у = 9,9291Ln(x) - 17,9, (2)
де: у - середня висота, м; х - вш насадження, рошв.
Аналiзуючи рис. 1, помгтно, що в насадженнях, яш створенi висiвом жолудiв, культури дуба у вах класах вiку мають бшьшу висоту. Виявлено, що дерева дуба бшьше очищенi вiд сучюв i плля, мають бiльш повно-деревнi стовбури. За лiтературними даними (Bondar & Hordiienko, 2006) ввдомо, що максимальний рiст дуба в висоту вщбуваеться до 80-90-рiчного вшу. Шсля цього вiку метод створення насаджень менше впливае на Тхню
висоту. У вщ 100-120 рошв приркт у висоту зни-жуеться, а шсля 120 роюв заюнчуеться взагалг
S 221
5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 65 70 Bîk насадження, роки Рис. 1. Висота дерев дуба залежно вщ методу Тхнього створення
Змша середнього дiаметра дубових насаджень з вь ком залежно ввд методу Тхнього створення (формула (3) i (4), рис. 2), дае шдстави стверджувати, що в дубових насадженнях у вщ 10-68 рошв ктотноТ вiдмiнностi за дiаметром не виявлено, а метод створення не впливае на цей таксацшний показник:
у = 13,01Ln(x) - 29,298; (3)
у = 12,045Ln(x) - 25,364, (4)
де: V - середнш д1аметр, см; х - bîk насадження, роюв.
25 30 35 40 45 50 55 Bîk насадження, роки Рис. 2. Дiаметри дерев дуба залежно ввд методу Тхнього ство-рення
Порiвнюючи залежшсть дiаметра дерев дуба вiд методу створення, виявлено, що до вшу 35-40 роюв середш дiаметри дерев дуба бiльшi за умови створення культур садшням тнщв. ПТсля цього вшу значноТ роз-бiжностi за дiаметром дерев не виявлено.
10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 65 70 Bîk насадження, роки Рис. 3. Запас дуба в насадженнях залежно вщ методу Тхнього створення
На вщмшу ввд середнього дiаметра, на вах досль джених пробних площах (рис. 3) виявлено рiзницю в запасах дуба за рiзних методiв створення. Однак вагомоТ рiзницi мiж запасом 10-20^чних культур не встановлено. Зi збiльшенням вiку культур зростае рiзниця за запасом у насадженнях дуба, яю створенi виавом i садшням. Основним чинником, що впливае на запас дуба,
вважаемо бшьшу середню висоту та бшьшу к1льк1сть збережених дерев.
Змiна запасу дерев дуба з вшом штучних насаджень, створених висiвом та садшням (формули (5) i (6)) свщ-чать про iнтенсивнiший рiст дубових насаджень, створених висiвом жолудiв. Також метод створення iстотно впливае на !хню продуктивнiсть:
у =115,6^п(х) - 298,31; (5)
у =87,23Ln(x) - 218,78, (6)
3 -1
де: у - запас, м га ; х - вж насадження, рошв.
Дослвдженнями виявлено, що середнш запас дерев дуба у вщ 10-68 рок1в становить 118 м3га-1 за умови висiвання жолудiв i 71 м3га-1 - за садшня сiянцiв, що на 48 м3га-1 (39 %) бiльше.
Порiвнюючи загальну продуктивнiсть змiшаних дубових насаджень, встановлено, що вона також мае лога-рифмiчну залежнiсть вiд методу створення культур (формули (7) i (8), рис. 4). На загальну продуктившсть дубових насаджень впливае середня висота i дiаметр дерев дуба, 1хня збереженiсть у насадженнi з вжом i запас самих дерев дуба:
у = 172^п(х) - 427,48; (7)
(8)
х - вш насадження, рошв.
у = 148,9Ln(x) - 361,25,
3-1
де: у - загальнии запас насадження, м га
360320-
S 280-
1 24°"
| 200-
0 160-
га
§ 120-
со
« 80-
1 40-§ 0
A*
v = 172,49Ln(.r) - 427,48 R2 = 0,8339 ♦
♦ BHciB л Садшня
- M^* * v= 148,9Ln(.r)- 361,25 R2 = 0,7776 —
У A L
...........
5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 65 70 Bis насадження, роки Рис. 4. Загальний запас дубових насаджень залежно ввд методу 1х створення
Щодо загально! продуктивностi дубових насаджень у дослщжуваному вiковому перюда, встановлено, що середнiИ загальний запас насаджень становив 158 м3га-1 за виавання культур i 131 м3га-1 - за садiння, що на 27 м3га-1 (17 %) менше.
Висновки. За результатами дослвдження 10-68-pi4-них насаджень штучного походження встановлено, що метод !хнього створення ютотно впливае на таксацiИнi показники, стан, як1сть, а в шнцевому результатi - на продуктивнiсть дубових насаджень. Культури дуба, створеш виавом, у II-VII класах вiку мають на 6-19 % бiльшу середню висоту основного ярусу. Переважання за величиною середнього дiаметра дубових насаджень, створених садшням, помггно до 35-40 рошв. У подаль-шому ця розбiжнiсть вирiвнюеться i вiдхилення серед-нiх дiаметрiв мiж культурами, що створеш виавом жо-лудiв i сaдiнням сiянцiв, не виявлено. Запас дерев дуба ютотно залежить вщ методу створення культур. Встановлено, що насадження, створеш виавом, мають середнш запас дерев дуба 118, а створеш садшням -71 м3га-1, що на 39 % менше. Середнш запас дубових насаджень на 32 обстежених тимчасових пробних пло-щах вшом 10-68 роки становить 158 м3 га-1 за !хнього створення виавом i 131 м3га-1 - за садшня аянцями, що на 17 % менше.
Отже, метод виаву жолудiв шд час створення насаджень iз дуба звичайного на незарослих зрубах у свь жих грабових дiбровaх забезпечуе збшьшення поруч з iншими лiсiвничо-тaксaцiИними показниками такого важливого показника, як 1хня продуктивнiсть, що е над-звичайно актуальним для цiлеИ сучасного люогоспо-дарського виробництва. Отже, притримуючись засад еколопчно орiентовaного лiсiвництвa, пiд час вщтво-рення дубових насаджень на зрубах у свiжих грабових дiбровaх перевагу доцiльно вiддaвaти методу виаву жолудiв на постiИне мiсце !хнього зростання, що забез-печить створюваним насадженням, окрiм iнших критериев, високу продуктивнiсть та бiологiчну стшшсть.
Перелiк використаних джерел
Bondar, A. O., & Hordiienko, M. I. (2006). Formuvannia lisovykh nasadzhen u dibrovakh Podillia [Formation of forest standss in oak forests of Podillia]. Kyiv : Urozhai. [in Ukrainian]. Borchert, M. I., & Tyler, C. M. (2010). Acorn Dispersal of California Black Oak after a Stand-Replacing Fire. Fire Ecology, 6(3), 136141. https://doi.org/10.4996/fireecology.0603136 Brudvig, L. A., & Asbjornsen, H. (2007). Stand structure, composition, and regeneration dynamics following removal of encroaching woody vegetation from Midwestern oak savannas. Forest Ecology and Management, 244(1-3), 112-121.
https://doi.org/10.1016/jforeco.2007.03.066 Clark, S. L., & Schweitzerb, C. J. (2016). Stand dynamics of an oak woodland forest and effects of a restoration treatment on forest health. Forest Ecology and Management, 381, 258-267. https://doi.org/10.1016/jforeco.2016.09.026 Dey, D. C., & Kabrick, J. M. (2016). Restoration of Midwestern Oak Woodlands and Savannas. In J. A. Stanturf. Restoration of Boreal and Temperate Forests. CRC Press, Taylor & Francis Group, Boca Raton, (pp. 401-428). London, New York. Dey, D. C., Kabrick, J. M., & Schweitzer, C. J. (2017). Silviculture to Restore Oak Savannas and Woodlands. Journal of Forestry, 115(3), 202-211. https://doi.org/10.5849/jof.15-152 Hensiruk, S. A. (2002). Optymizatsiia lisystosti - zaporuka pryzupynennia ekolohichnykh kataklizmiv [Optimization of forest cover - a key for the stopping of ecological cataclysms]. Scientific Bulletin of UNFU, 12(1), 82-90. [in Ukrainian]. Hordiienko, M. I., Hoichuk, A. F., & Hordiienko, N. M. (1999). Shtuchni lisy v dibrovakh [Artificial forests in oak forests]. Zhytomyr: Polissia. [in Ukrainian]. Hrom, M. M. (2002). Taksatsiia nasadzhen [Forest taxation]. Lviv:
Ukr DLTU. [in Ukrainian]. Krinard, R., M., & Johnson, R. L. (1988). Stand Parameters of a 27-Year-Old Water. Oak Stands on Old Field Loessial Soils. Res. Note SO-348. New Orleans, LA: U. S. Department of Agriculture, Forest Service, Southern Forest Experiment Station. https://doi.org/10.2737/SO-RN-348 Lohhinov, B. I. (1968). Sposoby zmishennia porid v lisovykh kultu-rakh Ukrainy [Ways of mixing of forest species in forest standss of Ukraine]. Pidvyshchennia produktyvnosti lisiv: zbirnyk naukovykh prats lisohospodarskohofakultetu USKhA, 67-80. [in Ukrainian]. Lositskiy, K. B. (1963). Vosstanovlenie dubrav [Restoration of oak forests]. Moscow: Izdatelstvo selskohozyaystvennoy literaturyi, zhur-nalov i plakatov. [in Russian]. Maiboroda, V. A. (2010). Stan dubovykh nasadzhen u lisovomu fondi Ukrainy ta perspektyvy yikh vidtvorennia [State of oak standss in the forest fund of Ukraine and perspectives for their reproduction]. Scientific Bulletin of UNFU, 20(12), 28-32. [in Ukrainian]. Morozov, G. F. (1950). Ocherki po lesokulturnomu delu [Essays on
silviculture]. Moscow - Leningrad: Goslesbumizdat. [in Russian]. Rudnev, D. F., & Ryibachok, P. A. (1975). Lesohozyaystvennyie me-ropriyatiya kak sposob povyisheniya ustoychivosti i proizvoditel-nosti dubrav Ukrainyi [Forest management measures as a way of increasing the sustainability and productivity of oak forests of Ukraine]. Lesovedenie, 4, 44-51. [in Russian].
Shvidenko, A. Z., Strochinskiy, A. A., Savich, Yu. N., & Kashpor, S. Tihonov, S. T. (1970). Analiz rosta kultur duba, zalozhennyih poseN. (1987). Normativno-spravochnyie materialyi dlya taksatsii lesov vom i posadkoyu [Analysis of growth of oak standss planted by so-Ukrainyi iMoldavii [Regulatory reference materials for forest taxa- wing and planting]. Lesnoe hozyaystvo: sbornik nauchnyih trudov tion of Ukraine and Moldova]. Kyiv : Urozhai. [in Ukrainian]. Tatarskoy lesnoy opyitnoy stantsii, 18, 12-14. [in Russian].
Soldatov, A. G. (1961). Vyiraschivanie vyisokoproduktivnyih dubrav West, P. V. (2006). Growing Stands Forests. Springer-Verlag, Berlin, [Cultivation of highly productive oak forests]. Moscow: Selhoziz- Hielderberg. https://doi.org/10.1007/3-540-32479-8 dat. [in Russian]. Yurkevich, I. D. (1960). Dubravyi Belorusskoy SSR i ih vosstanovle-
Thompson, D. (2017). Research to policy: Enabling oak woodland nie [Oak forests of Belorussian SSR and their restoration]. Minsk: restoration. California Agriculture, 71(1), 22-22. AN BSSR. [in Bdaire]. https://doi.org/10.3733/ca.2017a0003 ' '
А. С. Остапчук1, В. С. Кузевич2, А. В. Соваков3 1 Уманский национальный университет садоводства, г. Умань, Украина 2 ППНУБиП Украины "Бережанский агротехнический институт", г. Бережаны, Украина 3Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, г. Киев, Украина
ВЛИЯНИЕ МЕТОДА СОЗДАНИЯ НАСАЖДЕНИЙ ДУБА ОБЫКНОВЕННОГО (QUERCUS ROBUR L.) НА ИХ ПРОИЗВОДИТЕЛЬНОСТЬ В УСЛОВИЯХ СВЕЖЕЙ ГРАБОВОЙ ДУБРАВЫ ПРАВОБЕРЕЖНОЙ ЛЕСОСТЕПИ УКРАИНЫ
Исследована производительность искусственных дубовых насаждений свежих грабовых дубрав в зависимости от метода их создания. По данным пробных площадей в возрасте 10-68 лет определены основные лесоводственно-таксационные показатели культур дуба обыкновенного (Quercus robur L.). Выявлены их зависимость от метода создания и различие в производительности культур, созданных посадкой сеянцев и посевом желудей на свежих срубах. Установлено, что, начиная с 10-летнего возраста, и в дальнейшем, средние высоты дуба существенно зависят от метода создания культур. Высоты культур дуба, созданного посевом желудей, в возрасте молодняка на 6-9 % больше, чем при создании культур посадкой сеянцев. Со временем эта разница увеличивается и в VII классе возраста разница по высоте составляет 11-19 %. Оценено влияние метода создания на средние диаметры деревьев дуба. Доказано, что до 40 лет средний диаметр модельных деревьев дуба больше при создании насаждения посадкой, но со временем диаметры выравниваются. Выявлена определенная последовательность в сохранении деревьев. После посева количество сохранившихся деревьев на 1 га в 10-летнем возрасте на 37,5 % больше, но со временем разница уменьшается и в 68 лет составляет 17,3 %. Установлено влияние метода создания на запас культур дуба. При создании культур посевом желудей, в зависимости от возраста насаждения, запас деревьев дуба на 1 га больше в среднем на 40 %. Установлено влияние метода создания культур на общую производительность смешанных дубовых дре-востоев. Определено, что при создании культур методом посева, запасы насаждений на 1 га больше в среднем на 17 %. Культуры дуба, созданные посевом, имеет лучшую очистку стволов от веток и сучьев, стволы более полнодревесные.
Ключевые слова: культуры дуба; состав насаждения; таксационные показатели; посев желудей; посадка сеянцев.
O. S. Ostapchuk1, V. S. Kuzovych2,0. V. Sovakov3
1 Uman National University of Horticulture, Uman, Ukraine 2 Berezhany Agrotechnical Institute of National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Berezhany, Ukraine
3 National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine
INFLUENCE OF THE METHOD OF OAK (QUERCUS ROBUR L.) STANDS FORMATION ON THEIR PRODUCTIVITY UNDER THE CONDITIONS OF HORNBEAM-OAK FOREST
IN THE FOREST-STEPPE ZONE OF RIGHT-BANK UKRAINE
The methods of creation forest stands are the sets of techniques for the formation of artificial stands, the main of which are sowing and planting. The purpose of the research is determined by the definition of the productivity of artificial oak stands in the D2 condition of oak forest according to the method of their creation. The task of the study was to establish a number of test areas and determine the silvi-cultural and forest stands parameters of uneven-aged oak stands at the age of 10-68 years which were created by the method of planting the seedlings and sowing the acorn in areas of fresh logging areas. General laboratory selection of forest stands and their review in nature was conducted during the research. The establishment of test areas and the determination of forest stands parameters were carried out in accordance with generally accepted methods in forestry mensuration and forestry. It was determined that in stands created by sowing oak acorns in all classes of age the oak seedlings had a higher height. It was found out that the oak trees are cleaned from knots and branches, have more full-tree trunks. Oak stands created by sowing in the II - VII age classes have 6-19 % higher average height of the main stand. Comparing the dependence of the diameter of oak trees to the method of creation, we found that till the age of 35-40 the average diameter of oak trees was bigger than in the stands created by planting seedlings. There is no significant divergence in the diameter after this age. Unlike the average diameter, the difference in oak stock volumes under different methods of creation is found on all studied areas. Meanwhile, there is no significant difference between stock volumes of 10-20-year-old stands. With the increase of the age of stands, the difference in stock volume between oak stands created by sowing acorns and planting seedling increases. The research determined that the average stock volume of oak trees at the age of 10-68 years was 118 m3ha-1 under the condition of sowing acorns and 71 m3ha-1 - of planting seedlings, which is 48 m3ha-1 (39 %) less. Regarding the overall productivity of oak stands, it was found that the average total stock volume of stands was 158 m3 ha-1 when sowing acorns and 131 m3 ha-1 when planting seedlings which is 27 m3 ha-1 less (17 %). By means of the study of 10-68-year-old artificial stands it was found that the method of creation significantly influences the forest stands parameters, condition, quality and, ultimately, the productivity of oak stands. The change of the average diameter by age of oak stands, depending on the method of creation, makes it possible to argue that in the oak stands at the age of 10-68 years the differences in tree diameter were not detected and the method of creation does not affect this forest stands parameters. The age-related change in the volume stock of oak trees planted by sowing acorns and planting seedlings indicates on more intense growth of oak stands created by sowing acorns. Comparing the overall productivity of mixed oak stands, it is determined that it has a logarithmic dependence on the method of creating stands. The overall productivity of oak stands is influenced by the average height and diameter of the oak trees, their conservation in the stand, the stock volume of the oak trees. Based on the principles of ecologically oriented forestry in fresh hornbeam oak forests on bare logging areas, we recommend creating young forests by sowing acorns.
Keywords: oak; stand composition; taxation indicators; acorns sowing; seedling planting.
