В.Я. Швець, д.е.н., Г.В. Баранець к.е.н
МЕТОДОЛОГ1Я ПОБУДОВИ ЛОГ1СТИКООР1СНТОВАНО1 СИСТЕМИ УПРАВЛ1ННЯ МАТЕР1АЛЬНО-Ф1НАНСОВИМИ ПОТОКАМИ П1ДПРИСМСТВА
На сьогодш iснуe двi причини, якi перешкоджають досягненню конкурентоспроможностi й пiдвищенню ефективност вiтчизняних пiдприeмств. Це - високий рiвень морального зносу вико-ристовуваних технологiй, а також недосконалi системи управлшня й оргашзаци виробничих проце-сiв.
Для усунення зазначених недолтв необхiдний комплексний пiдхiд. Свiтова практика свщ-чить, що спроби впровадження ново! технiки i технологiй у межах неефективно дшчо1 системи управлшня, як правило, не дають очжуваних результатiв. 1ншими словами, опанування передово! технiки i технологи потребуе реашзацп ефективних управлiнських систем, якi забезпечують опти-мальну координацiю взаемопов'язаних потокових процеав на пiдприемствi.
Бiльшiсть недолтв i суперечностей у практицi управлшня матерiальними, фiнансовими, ш-формацiйними потоками зумовлено ршеннями, якi орiентованi на оптимiзацiю кожного з цих по-токiв окремо, по дiлянках !х просування. Крiм того, у теорп логiстики недостатньо дослiдженi фактори, яю породжують варiабельнiсть виробництва й управлшня на пщприемствь Варiабельнiсть перешкоджае щеальному узгодженню потокових про-цесiв, призводить до неминучо! появи вузьких мюць, якi обмежують ефективнiсть пiдприемства [1, 29].
Проблемi побудови логiстичних систем управлшня матерiальними i фiнансовими потоками присвячено пращ багатьох зарубiжних i вiтчизняних учених, таких як: О. Бутрин, О. Зеваков, Б. Миротин, О. Семененко, С. Крикавський, В. Николайчук, М. Окландер, В. Омельченко, Г. Плахута, М. Чумаченко, О. Лактюнова, Р. Ларша, I. Оренко, Л.Федулова, Л. Шемаева та ш.
Метою статтi е розробка методолопчних засад побудови логiстикоорiентованоl системи управлшня матерiально-фiнансовими потоками на промисловому пiдприемствi на пiдставi оргашзаци зовшшшх i внутрiшнiх регулюючих потокiв, що дозволить тдвищити рiвень координаци дiя-льностi фшансово1 служби пiдприемства iз службами матерiально-технiчного постачання, виробництва i збуту.
У теори оргашзаци виробництва широке розповсюдження отримала концепщя видiлення „ву-зько1 ланки". Такою ланкою традицшно вважаеться елемент вщтворювального ланцюга, який стримуе iнтенсивнiсть сукупних потокових процеав i, як правило, призводе до додаткових витрат. „Вузькими ланками" можуть бути: дефiцит власних оборотних кошив, низький потенцiал пщпри-емства внаслiдок значного зношування основних фондiв, обмежена пропускна спроможнiсть транспортное' та складсько1 систем, деб^орська заборгованiсть, низький попит на продукщю тдприемс-тва.
Наслiдки „вузько1 ланки" матерiалiзуе категорiя „втрати". У широкому розумшш „втрати" -це рiзниця мiж об'ективно можливим i фактичним рiвнями задоволення попиту, у вузькому розу-мiннi - рiзниця мiж обсягом продукцп, що могла бути вироблена й реалiзована споживачам при оптимальному використанш виробничих факторiв, i фактичним обсягом И реалiзацil. Концепщя видшення „вузько1 ланки" не дае ч^ко1 вiдповiдi на такi ключовi питання: на скiльки i в якому саме мшщ стримуеться потщ чому дорiвнюють втрати; чи можуть втрати бути використаш з користю; у яку ланку сукупного матерiально-фiнансового потоку необхiдно здiйснити „iн'екцiю", щоб компе-нсувати неузгодженiсть, забезпечити стшюсть i ефективнiсть функцiонування пiдприемства?
Для запоб^ання й попередження негативного впливу варiабельностi необхiдна органiзацiя зовнiшнiх i внутрiшнiх регулюючих потокiв. Зовнiшнiми регулюючими потоками е товарнi та ко-мерцiйнi кредити, швестицп у виглядi матерiальних ресурсiв, банкiвськi кредити - спрямоваш на придбання матерiальних ресурЫв тощо. У результатi зовнiшнього регулювання змiнюються кшьк> снi характеристики сукупного потоку пщприемства. Однак найбiльший штерес становить оргашза-цiя внутрiшнiх регулюючих потоюв, унаслiдок впливу яких змшюеться структура сукупного потоку. 1х джерело - надлишковi матерiальнi ресурси, а кшцевий пункт - „вузька ланка" у фiнансах, наприклад пролонгована дебiторська заборгованiсть.
Управлiння потоковими процесами пiдприемства з урахуванням варiабельностi середовища мае бути орiентоване на забезпечення поточно1 стiйкостi пiдприемства i його стшкого розвитку. У
цьому зв'язку необхщно внести пояснення у визначення стшкост пiдприeмства та факторiв И за-безпечення.
Загальна стшюсть пiдприeмства мае два аспекти (умови) вияву: органiзацiйно-економiчний та фiнансовий, яю знаходяться в тiсному взаемозв'язку i зумовлюеться дiею як внутрiшнiх, так i зов-нiшнiх факторiв. Такими факторами можуть бути: обсяг виробництва продукци та надання послуг, яю мають попит, рiвень матерiально-технiчного забезпечення виробництва й застосування передо-вих технологiй, налагодженiсть економiчних зв'язкiв iз партнерами, ритмiчнiсть кругообiгу засобiв, ефектившсть господарських i фiнансових операцiй, ступшь ризику у процесi здiйснення виробни-чо! та фшансово! дiяльностi, державна податкова й амортизацшна полiтика тощо.
Внутрiшня стiйкiсть пiдприемства вiдображае такий стан його трудового потенщалу, матерь ально-речово! та вартюно! (грошово!) структур виробництва i таку його динам^, при якiй забезпе-чуються стабшьно високi натурально-речовi й фiнансовi результати функщонування пiдприемства.
Зовнiшню щодо суб'екта господарювання стiйкiсть слiд визначати на основi стабiльностi еко-номiчного середовища, у рамках якого здiйснюеться його дiяльнiсть. Вона досягаеться вiдповiдним макроекономiчним регулюванням ринково! економiки.
Пiд органiзацiйно-економiчною стiйкiстю розумiють здатнiсть пiдприемства збер^ати фшан-сову стабiльнiсть при постшнш змiнi ринково! кон'юнктури шляхом удосконалення й цшеспрямо-ваного розвитку його виробничо-технолопчно! та оргашзацшно! структури методами лопстикоорь ентованого управлiння. 1ншими словами, змши в органiзацiйнiй та виробничий структурах, здшс-нюванi в напрямi посилення взаемоди структурних пiдроздiлiв пщприемства, е передумовою дося-гнення фшансово! стiйкостi.
Основою фшансово! стiйкостi (стабшьноси) е рацiональна органiзацiя оборотних кошив. У цьому зв'язку фiнансова стшюсть виявляеться, насамперед, у сшввщношенш рiзних видiв джерел фiнансування оборотних кошив i !х вiдповiдностi складу оборотних активiв, а досягаеться за умов наявност власних коштiв, стабшьно! прибутковост та забезпечення процесу розширеного вщтво-рення.
Таким чином, забезпечення поточно! стшкост в управлiннi потоковими процесами означае досягнення такого рiвня органiзацi! оборотного катталу з використанням логiстичних принцитв i методiв, за якого пщвищуеться ефективнiсть взаемодi! виробничих та фшансових пiдроздiлiв пщп-риемства, що в остаточному пщсумку виявляеться в пщвищенш мобiльностi виробничих запасiв i надходжень коштiв, а вiдтак, гарантуеться полшшення таких показникiв фiнансово-господарсько! дiяльностi, як прибутковшть, платоспроможнiсть, лiквiднiсть, маневренiсть власних оборотних ко-штiв, перiод обороту запаЫв i заборгованостi.
Логiстичне управлшня оборотним капiталом полягае в застосуванш таких принципiв лопсти-ки, як гнучюсть, адаптованiсть, оптимiзацiя, iнтеграцiя, синхрошзащя до процесiв кругообiгу його матерiальних i грошових потокiв, тому основну увагу придiлено розробцi комплексно! системи управлшня цими потоками.
На першому етат дослiджено рух матерiальних ресурав логiстично! системи. На коксохiмiч-ному пiдприемствi вiн вiдбуваеться за схемою, поданою на рис. 1. Наведена схема дозволяе досл> дити основш параметри матерiалопотоку: пункти початкового виникнення та юнцевого призначен-ня, промiжнi пункти, траекторiю руху, мiру траектори, ланки, у яких здiйснюеться його уповшь-нення, швидкiсть i час руху, штенсившсть. Однак такий тдхвд може бути використаний тiльки для оптимiзацi! натурально-речових параметрiв матерiального потоку, i в результатi спрямований лише на протидш варiабельностi попиту.
Лопстична система належить до класу складних систем, тому однiею з !! пiдсистем е фшан-сова, яка створюеться для забезпечення фiнансових умов шнування матерiального потоку. Об'ектом управлшня в цш пiдсистемi е фiнансовi потоки, органiзованi на логiстичних засадах. Ви-ходячи з того, що поняття оргашзаци пов'язане з утворенням системи й забезпеченням !! стшкого функцiонування, а управлiння - з процесами, що вщбуваються в систем^ створенiй органiзацiею, то фiнансова тдсистема становить систему органiзацi! управлiння фшансовими потоками, тобто систему мiкрорiвневого лопстичного менеджменту фiнансових потокiв, яка складаеться з таких блоюв:
Вуглепiдготовчий цех
Поста-чальники вугiльних концент-ратш
ЖДЦ
ВТК
А
Вщкритий склад
Закритий склад
Шдго-товка
матершльт потоки
Споживач1 продукци цеху
Коксовий цех
Вугшьна вежа
Коксов1 батаре!
Споживач1 коксу
Споживач1 продукци цеху
Цех вловлювання
ВловлЮ' вання продук-т1в коксу-вання
Цех ректи-фжаци
Склад готово! продукци
Склад готово! продук-ци
X
и
Склад сирого бензолу
Отриман-ня продук-'т1в ректи-фжаци
Використання газу на власш потреби
Смолопереробний цех
Склад смоли
Переробка
Склад готово! продукци
Споживач1 продукци цеху
Рис. 1. Рух матергального потоку на коксохгмгчному тдприемствг
шструментарш регулювання, рацiоналiзацil та оптимiзацil руху фiнансових ресурсiв як суку-пшсть принципiв, прийомiв, методiв впливу на оргашзащю фiнансових процесiв пiдприемства;
фшансова iнфраструктура у складi iнституцiйного, шформацшного та соцiального елементiв, яка забезпечуе взаемодiю за потоками учасникiв лопстичного ланцюга;
нормативно-правове забезпечення, що встановлюе правовi та органiзацiйнi засади здшснення фшансово1 полiтики пiдприемства.
Основними принципами управлшня фшансовими потоками е: орiентованiсть на стратегiчнi цiлi розвитку лопстично1 системи пiдприемства, динамiчнiсть та активна адаптащя, ситуацiйнiсть, збалансованiсть, обмеження ризиюв, диверсифiкацiя, економiчнiсть, надiйнiсть, iнформацiйна дос-товiрнiсть.
Система методiв управлiння фшансовими потоками поеднуе загальнi та спещальш фiнансовi методи [2, 138\. До першо1 групи належать методи: планування, iнвестування, кредитування, щно-утворення, страхування. Першочергове значення мае планування, пов'язане iз прийняттям рiшень щодо використання фшансових ресурсiв пiдприемства i ршень щодо вибору джерел фiнансування i залучення необхiдних фiнансових ресурсiв (фшансових ршень). У процесi планування фшансових потоюв здiйснюють ряд послiдовних операцш:
а) аналiз швестицшно1 спроможностi i спроможностi фiнансування пiдприемства;
б) прогнозування наслвдюв поточних рiшень;
в) обгрунтування вибору певного рiшення з уае1 сукупностi можливих рiшень;
г) ощнка результатiв, порiвняння останнiх iз цшями, що зафiксованi у фiнансовому плаш.
Об'ектом планування фiнансових потокiв е формування i використання фондiв кошив пщп-
риемства, а результатом - система фшансових плашв.
Найважливiшими спещальними методами, якi необидно застосовувати в управлшш фiнансо-вими потоками, е:
1. Методи ощнки потокiв у часi. Основною концепщею цих методiв е врахування того, що вартють фiнансових ресурсiв з часом змшюеться з урахуванням норми прибутку на фшансовому ринку. Найбшьш поширеним пiдходом е застосування дисконтного множника.
2. Методи ощнки потоюв в умовах шфляци. Основна щея застосування цих методiв полягае в урахуванш дшсно1 вартостi фiнансових ресурав та забезпеченнi можливих втрат, обумовлених шфлящею. При цьому основу розрахунюв становить модель Фiшера, яка пов'язуе реальну вiдсот-кову ставку з номшальною вiдсотковою ставкою.
3. Методи ощнки рiвномiрностi та синхронноси руху матерiальних i фiнансових потоюв. Основу цих методiв становить безпосередньо лопстична концепцiя управлiння, що розглядае зазначе-нi потоки у взаемозв'язку та взаемозалежностi.
Як показуе практика, основш причини неузгодженостi потокових процеав у фiнансовiй пiд-системi характеризуються переважно впливом варiабельностi дебiторiв. З цих позицiй запропоно-вано комплексну систему управлiння матерiально-фiнансовими потоками, яка враховуе умови кок-сохiмiчного виробництва (рис. 2).
У межах запропоновано1 системи управлiння рекомендована така етапшсть вирiшення за-вдань:
1. Визначення обсягу попиту.
У разi низького попиту на продукщю („вузька ланка 1") втрати можуть бути мiнiмiзованi шляхом змiни параметрiв внутрiшнiх регулюючих потокiв пiдприемства. У цьому випадку необ-хiдно:
а) опрацювати мехашзм управлiння витратами, а саме:
видшити найбiльш вагомi статп собiвартостi й дослiдити можливiсть !х зниження;
розмежувати витрати на постшш та змiннi й розрахувати точку беззбитковостц
проаналiзувати прибутковiсть окремих видiв продукцil на основi маржинального доходу, ви-явити можливiсть змiни номенклатури продукцil, що випускаеться (для хiмiчного вiддiлення пiдп-риемства);
г
Ф1НАНСОВА П1ДСИСТЕМА
Фшансова полита пщприемства
статут
пщприемства
Фшансова шфраструктура
• фшансовий апарат
науково-методичне 1 кадрове забезпечення
1нструментарш регулювання руху фшансових потокв
методи управл1ння принципи управлшня прийоми управлшня
Втрати
-----»
Зовншня „ш'екщя"
Фшансовий ринок
матер1альн1 потоки
II - „вузька ланка"
фшансов1 потоки
3
Рис. 2. Система лог1стичного управления матер!альними та финансовыми потоками на коксох!м!чному тдприемств/
б) зосередити зусилля на маркетинговш робот^ асортиментнш полiтицi, системi гнучкого щ-ноутворення.
2. „Вузька ланка 1" також може бути наслщком недостатнього оперативного запасу готово! продукцп за умов стшкого попиту на не!, обмежено! пропускно! спроможностi транспортно! систе-ми (стрiчкових конвеeрiв, електровозiв тощо), внаслiдок чого попит задовольняеться не повною мiрою (на рис. 2 запоб^ання впливу зазначених факторiв вщображае внутрiшнiй регулюючий потiк 1).
3. Ан^з впливу чинникiв варiабельностi зовнiшнього та внутршнього середовища на рух грошових потокiв вiд споживачiв.
У цьому разi „вузька ланка 2" е наслщком несвоечасно! оплати за поставлену продукцiю. Як результат, на цш дiлянцi iнтенсивнiсть матерiального потоку перевищуе iнтенсивнiсть фшансуван-ня. Крiм затримання грошового потоку внаслiдок небажання або неможливост покупця своечасно оплатити продукцш, виникнення дебiторсько! заборгованостi пов'язане також iз двома видами внутрiшнiх втрат часу: на виписку рахунку-фактури i на вiдправку його поштою. У першому випа-дку йдеться про кшьюсть днiв iз моменту вщправки товару покупцю до моменту висилання рахун-ку. Для уникнення цього виду втрат пщприемству потрiбно вщправляти рахунки одночасно з товаром.
Час поштово! доставки - це перюд часу вiд пiдготовки рахунку-фактури до одержання його покупцем. Час поштового проходження документiв можна скоротити за рахунок децентралiзовано! виписки рахунку-фактури i поштово! вiдправки, використовуючи службу поштових термiнових в> дправлень iз вручанням у передбачеш строки.
Унаслiдок зростання затримок в оплат поставлено! продукцп тдприемство змушене пору-шувати строки сплати за власними зобов'язаннями, а також залучати позиковi кошти (зовшшня „ш'екщя" на рис. 2). Наслщком таких вливань е втрати у виглядi сплати вщсотюв за надаш кредит-нi ресурси. Разом з тим для пщприемства iснують i деякi iншi альтернативи, що можуть бути реал> зованi шляхом удосконалення системи управлiння оборотним капiталом:
по-перше, реалiзацiя надлишкових виробничих запасiв (на рис. 2 представлена трансформащя матерiального потоку 2 у регулюючий фшансовий потiк);
по-друге, застосування спецiальних методiв прискорення iнкасацi! боргiв - факторинг, облж векселiв;
по-трете, упровадження системи договорiв iз гнучкими умовами строюв i систем оплати. Першочергове значення мае надання знижок у разi ранньо! передплати за продукцiю, оскшьки воно вигiдне як покупцю, так i виробнику продукцп. Перший мае пряму вигоду вiд зменшення витрат на придбання товарiв, другий отримуе непряму вигоду у зв'язку з прискоренням обороту коштiв у де-бiторськiй заборгованостi, яка, як i виробничi запаси, представляе iммобiлiзацiю кошив. Найбiльш поширеною схемою надання знижки е схема типу «d/R nemo n», яка означае, що:
покупець отримуе знижку в розмiрi d% у випадку оплати отриманого товару протягом R днiв з початку перюду кредитування (наприклад, з моменту отримання або вiдвантаження товару);
покупець сплачуе повну вартiсть товару, якщо оплата здiйснюеться в перюд з (R + 1)-го по n-й день кредитного перюду;
у разi несплати протягом n днiв необхiдно! суми покупець буде вимушений додатково спла-тити неустойку, величина яко! змiнюеться залежно вщ моменту сплати. Ц1на вiдмовлення вщ знижки (D) визначаеться за такою формулою:
-d%-ioo% 360
100% - d% Rmax - R '
де d% - процент знижки;
Rmax - максимальна тривалiсть перюду затримки платежу, дшв;
R - тривалють перiоду дi! знижки, дшв.
Якщо отриманий результат перевищить ставку банювського вiдсотка, то дешевше буде залу-чити кошти, отримавши кредит у банку. Слщ зазначити, що на практищ досить важко ощнити мо-жливу ефективнiсть цього заходу, оскшьки проблематично визначити, яка частина покупщв корис-туватиметься пiльгами за дострокову оплату.
4. Виявлення негативного впливу незб^у часових i кiлькiсних параметрiв матерiально-фшансового потоку на дiлянцi „тдприемство-постачальники" на поточну виробничо-комерцiйну дiяльнiсть пiдприемства.
Наслщком тако! неузгодженостi е накопичувана сума несвоечасно сплачених зобов'язань, зростання дефщиту власного оборотного капiталу („вузька ланка 3"). 1нструментами лiквiдацi! втрат на цш дiлянцi системи можуть бути зовшшш регулюючi потоки 3, 4 у виглядi товарних i ко-мерцiйних позик, банювських кредитiв, позик шших пiдприемств.
Особливе значення для яюсно! органiзацi! процесу трансформацi! потоку матерiальних ресур-сiв у грошовий потiк мае використання вексельно! форми розрахунюв. Такi властивостi векселя, як абстрактшсть, формальнiсть, безумовнiсть, лiквiднiсть, дозволяють не тiльки впорядкувати систему фшансових розрахунюв i спланувати обсяг витрат i надходжень коштiв пiдприемства, а i прискори-ти загальну оборотшсть його оборотних засобiв.
Останне завдання може бути вирiшене за умов дотримання логiстичних принципiв комплексности гнучкостi, координацi! в органiзацi! вексельних розрахунюв. Фактично це означае, що вексель мае широко використовуватись як розрахунковий зааб, i насамперед, давати можливють пщп-риемству оплачувати кредиторську заборгованiсть векселями покупцiв, за необхщност отриманi вiд покупцiв векселi мають мати змогу бути конвертованими в кошти. Спрямована на виршення таких завдань система вексельних розрахунюв найбшьш повно вiдображае взаемозв'язок ринюв постачання i збуту продукцi!, тобто вщповщае цiлям логiстичного управлiння матерiально-фiнансовими потоками пiдприемства.
5. Усунення затримок у графiку постачань матерiальних ресурсiв („вузька ланка 4").
1з цiею метою необхiдно оптимiзувати величину страхового запасу, тобто визначити його м> шмальний рiвень, але з урахуванням належного обсягу для забезпечення безперебiйно! роботи пщ-приемства на випадок можливо! затримки в дорозi (внутрiшнiй регулюючий потiк 5). Результати попередшх дослiджень свiдчать, що основна складшсть розрахункiв полягае у визначенш оптима-льних норм страхових запаЫв у днях. 1х рiвень у натуральних показниках розраховуеться на пщс-тавi отриманих часових параметрiв з урахуванням норм середньодобового витрачання матерiаль-них ресурсiв у виробництвi.
Висновки. Запропоноваш алгоритми логiстичного управлiння матерiально-фiнансовими потоками можуть бути застосоваш на будь-якому промисловому пiдприемствi, тобто е досить ушверса-льними. 1х упровадження дозволить узгодити протилежнi цЫ рiзних сфер бiзнесу пiдприемства, насамперед виробництва i фiнансiв, i в результат пiдвищити ритмiчнiсть обороту оборотних кош-ив, збiльшити прибуток, i як наслiдок - забезпечити поточну стшюсть пiдприемства та його стш-кий розвиток у майбутньому.
Л1тература
1. Бутрин А. Критерии управления взаимосвязанными потоковыми процессами / А. Бутрин // Логистика. - 2001. -№4. - С. 29-31.
2. Азаренкова Г.М. Фiнансовi потоки в системi економiчних вщносин: моногр. / Г.М. Азарен-кова. - Х.: ВД «1НЖЕК», 2006. - 328 с.
НадШшла до редакцП 20.12.2011 р.