CC BY
14
УДК 340.115
I. I. Онищук
1вано-Франювський ушверситет права iMeHi Короля Данила Галицького, канд. юрид. наук, в. о. доц. кафедри теори та ютори держави й права
МЕТОДОЛОГ1Я Й ТЕХН1КА ДОСЛ1ДЖЕННЯ ПРАВОВОГО МОН1ТОРИНГУ
© Онищук 1.1., 2015
Описано методолопю й техшку наукового дослщження правового монiторингу як систематичноТ, комплекснот дiяльностi, спрямованот на спостереження, аналп та оц1нювання чинного законодавства та практики його застосування. Особливу увагу зосереджено на свггогляднш, евристичнш, пояснювальн1й, мeтодологiчнiй та прогностичнiй функщях системного пiдxодy.
Ключовi слова: правовий мошторинг, правове регулювання, наyковi пщходи, методи наукового пiзнання, мeтодологiя.
И. И. Онищук
МЕТОДОЛОГИЯ И ТЕХНИКА ИССЛЕДОВАНИЯ ПРАВОВОГО МОНИТОРИНГА
Описано методологию научного исследования правового мониторинга как систематической, комплексной деятельности, направленной на наблюдение, анализ и оценку действующего законодательства и практики его применения. Особое внимание сконцентрировано на мировоззренческой, эвристической, объяснительной, методологической и прогностической функциях системного подхода.
Ключевые слова: правовой мониторинг, правовое регулирование, научные подходы, методы научного познания, методология.
I. I. Onyshchuk
THE LEGAL MONITORING RESEARCH METHODOLOGY
AND TECHNIQUE
Describes the methodology and technique of scientific research of the legal monitoring as a systematic, comprehensive activities aimed at the monitoring, analysis and assessment of current legislation and practice of its application. Special attention is accented on the philosophical, evristics, explanatory, methodological and prognostic functions of the system approach.
Key words: legal monitoring, regulation, scientific approaches, methods of scientific knowledge, methodology.
Постановка проблеми. Особист та культурш переконання впливають на сприйняття та штерпретащю науковцем природних явищ. Тому, використовуючи стандартш процедури i критери, необхщно мiнiмiзувати такий вплив тд час розроблення теори. Один вщомий вчений сказав: "розумш юристи можуть вигадати дуже хорошi пояснення для помилкових точок зору". В результат науковi методи намагаються мiнiмiзувати вплив упередженосп дослiдника пiд час перевiрки гiпотези чи теори.
Наукове дослщження як систематичний, методолопчний та етичний процес тзнання дае можливють пiдтвердити, уточнити або навiть виявити новi аспекти предмета або теми.
Правовий мошторинг е важливим об'ектом методопчних дослiджень i одним з теоретико-прикладних наукових напрямiв, яю найiнтенсивнiше розвиваються.
Стан дослiдження. Зазначена проблематика знайшла вiдображення у наукових дослщженнях М. Абдулаева, М. Амбрус, Е. Бабосова, О. Балинсько!, В. Дубовицького, М. Кельмана, В. Кохановського, М. Кулеш, С. Невшь, Н. Пилюгшо!, В. Сирих, Ю. Сурмша, I. Фарман, С. Ярково! та ш.
У наукових працях спостертаеться вiдсутнiсть единих пiдходiв щодо розумшня методологiчних засад дослiдження правового мошторингу.
Мета щеТ науковоТ статтi - описати методолопю наукового пiзнання правового мошторингу як систематично!, комплексно! дiяльностi, спрямовано! на спостереження, аналiз та оцшювання чинного законодавства та практики його застосування.
Виклад основних положень. Методолопчною основою дослiдження правового мошторингу, як i всiх юридичних напрямiв, е загальна теорiя права. Вона покликана розробляти едиш методологiчнi пщходи i установки пiзнання правових явищ, методи i способи !х дослщження для ушх юридичних наук. Науково обгрунтоване розроблення методологi!' юридично! науки сприяе пщвищенню !! пiзнавального потенщалу, збiльшуе ефективнiсть дослiдження правових явищ. Наукове тзнання в процес аналiзу правових явищ i юридично! практики дае змогу виявити сутнють i закономiрностi iснування та розвитку права, шакше кажучи - розкрити предмет загально! теорi! права [1, с. 18].
1снують рiзнi форми i рiвнi методологi!: спецiально-науковi, статистичнi, соцюлопчш, фiлософськi. Монiторинг як об'ект дослщження становить великий штерес в тому плаш, що його можна розглядати у вшх цих аспектах, адже вш увiбрав в себе рiзнi складовi. Результативним буде i його аналiз в межах так звано! функцюнально! парадигми i прагматизму на тш пiдставi, що з тзнавально! позицi! монiторинг в загальному вигщщ можна визначити як прагматичний метод отримання i представлення знання [14, с. 258].
Поняття "методолопя" мае два основш значення. З одного боку, тд методологiею розумiють сукупшсть методiв, процедур, що застосовуються в процес наукового дослiдження. З шшого боку, методологiею називають вчення про науковий метод, принципи та способи оргашзацп науково-дослiдно! дiяльностi. Методолопя науки - фiлософська дисциплiна - частина гносеологи (теорi! пiзнання), що народжуеться в результат рефлексi! вщносно органiзацi! науково-пiзнавально! дiяльностi, основних !! елементiв, етапiв, дослiдницьких процедур [15, с. 88].
Метод утворюе самостшний компонент загально! теорi! права. За безпосередшм змiстом вiн являе собою певну сукупшсть прийомiв, способiв тзнання об'екта i предмета цiе! науки, змютом яких е набiр правил, принцитв, якi вказують, що слщ робити пiд час здiйснення певно! дослiдницько! процедури. 1х знання i творче застосування прийомiв, способiв наукового тзнання у вивченш права та шших явищ i процесiв значною мiрою полегшуе шлях до об'ективно ютинного пiзнання, оберiгае вiд помилок [10, с. 359].
Дослщження правового мошторингу поеднуе таю види наукових дослщжень: пошуково-описовий, аналггичний та прогностичний. Пошукове дослiдження здiйснюеться за дуже мало! кшькосп або вщсутносп попереднiх дослiджень. Мета такого дослщження - вщшукати структури, гiпотези чи ще!, якi можна оцiнити i сформувати як основу для подальшого дослiдження. Описове досл1дження використовують для виявлення та класифiкацi! елементiв та !х характеристики [18, с. 2].
Аналггичне дослiдження часто розширюе описовий пщхщ, щоб пояснити причини чогось. Важливою особливютю цього типу дослщження е пошук i визначення рiзних факторiв.
Мета прогностичних дослiджень - це розумно спекулювати про майбутш можливосп, на основi тiсного аналiзу наявних доказiв причин i наслщюв, щоб щось передбачити.
Методолопчною основою теоретико-прикладного дослщження правового мошторингу е метод юридично! науки як система засобiв пiзнання права, що складаеться з таких пiдсистем:
1) фшософсью засоби;
2) загальнонауковi засоби;
3) спещально-юридичш засоби;
4) методики i технiки дослiдження.
Цiлi будь-якого наукового дослщження: оглянути або синтезувати наявш знання; дослщити наявнi ситуаци або проблеми; забезпечити вирiшення проблем; дослщжувати i аналiзувати загальнiшi питання; побудувати або створити новi процедури або системи; пояснити нове явище; генерувати новi знання тощо.
Щц час дослiдження правового монiторингу як завдання можна сформулювати такi питання:
1. Наскшьки актуальним е ефективнють правового монiторингу?
2. Чи наявш мехашзми правового монiторингу на державному рiвнi?
3. Якi це мехашзми?
4. Чи закршлено такi механiзмi на законодавчому рiвнi?
5. Хто здшснюе правовий монiторинг?
Основою методологи дослщження правового мошторингу е класичний науковий метод, який складаеться з чотирьох кроюв:
1) спостереження i опис явища або групи явищ;
2) формулювання гiпотези для пояснення явищ;
3) використання гшотези для передбачення юнування iнших явищ або результата нових спостережень;
4) продуктивнють експериментально! перевiрки прогнозiв кiлькома незалежними дослщниками [17].
Спостереження - метод збору первинно! шформаци про дослщжуваний об'ект шляхом спрямованого, систематичного i безпосереднього вiзуального та слухового сприйняття (вiдстеження) i реестраци значущих з погляду цшей i завдань дослщження сощальних явищ, процесiв, ситуацiй, що пщдаються контролю та перевiрцi [2, с. 598].
Важливо добитися тако! ситуаци, коли штерпретоваш поняття i висунутi гiпотетичнi припущення були б нерозривно поеднаш зi способами збору даних i !х опрацювання. Це передбачае своерщну "прив'язку" певних методолопчних i технiчних прийомiв отримання шформаци до вiдповiдних гiпотез, якi необхщно довести [11, с. 319].
Якщо експерименти пщтверджують гшотезу, И можна розглядати як теорда або закон. Якщо експерименти не пщтверджують гшотезу, И необхщно вщкинути або змшити. Завжди iснуе ймовiрнiсть, що нове спостереження або новий експеримент конфлштуватиме з давньою теорiею.
Гiпотеза дослщження полягае у тому, що тд час здшснення правового монiторингу:
1) прогнозуеться можливий ефект нормативно-правових акпв;
2) вщстежуеться ефект нормативно-правових акпв;
3) результати двох попереднiх операцш застосовуються в нормотворчостi.
Результати, отримаш в ходi прогнозування наслiдкiв, аналiзуються i е пiдставою для прийняття одного з таких рiшень:
a) необхщна пiдготовка пропозицiй з доопрацювання проекту нормативно-правового акта, зокрема пщготовкою ново! редакци окремих норм, глав, роздшв та iнших структурних елеменпв проекту;
b) доцiльна пiдготовка альтернативного проекту нормативно-правового акта, який дасть змогу повшше й ефектившше забезпечити правове регулювання цiеl сфери суспiльних вщносин;
c) необхiдне вживання заходiв з усунення факторiв, якi, ймовiрно, негативно впливатимуть на застосування норм проекту нормативно-правового акта, або активiзацiя ди позитивних факторiв;
d) недоцiльне прийняття акта, у зв'язку з вщсутнютю необхщносп або можливостi правового регулювання ще! сфери суспiльних вiдносин [7, с. 102-103, 107].
Загальнонауковий вид засобiв дослiдники почали особливо видшяти ще в XX ст. у зв'язку з появою так званих метанаукових сфер (загально! теори систем, теори моделювання, загально! теори дiяльностi тощо). До цього виду засобiв належать i математичнi методи дослщження i логiка. В
юриспруденци цей тип 3aco6iB дослiдження представлений, наприклад, дiалектичною, формальною та шшими логiками, системним, дiяльним, генетичним пщходами тощо [13, с. 226-227].
В процес наукового пiзнання правового мошторингу як систематично!, комплексно! дiяльностi, спрямовано! на спостереження, анатз та оцшювання чинного законодавства та практики його застосування, актуалiзуeться рiзноманiтний арсенал дослщницьких засобiв. В лiтературi, як правило, наводять доволi вражаючий вiдкритий список шструменив (пiдходiв, прийомiв, способiв, методiв тощо) правопiзнання вiд методу "сходження вiд абстрактного до конкретного", до лопчних операцiй i анкетування. З рiзноманiтнiстю дослiдного iнструментарiю iнодi пов'язують i багатоаспектнiсть, багатостороннiсть вивчення права, яка може розглядатися i як свщчення теоретично! зршосп [13, с. 209].
Термш "методолопя" означае загальш пiдходи i перспективи дослiдження процесу загалом i е розглядом таких основних питань:
1. Чому ви зiбрали певну шформащю?
2. Яку шформащю ви зiбрали?
3. Де ви ïï збирали?
4. Як ви ïï збирали?
5. Як ви ïï аналiзували? [18, с. 5].
Вивчення теоретичних i практичних засад правового мониторингу передбачае застосування декшькох провщних пiдходiв. Основним методолопчним пiдходом, що об'еднуе рiзнi аспекти розгляду проблематики правового мониторингу, е дiяльнiсний, з його орiентацiею на оргашчну еднiсть iдеальних i матерiальних чинникiв, суб'ективних i об'ективних складових процесу правового мошторигу. Його конкретним теоретико-методолопчним аналогом е парадигмальний пщхщ, що забезпечуе концептуальну i методолопчну цiлiснiсть практики правового монiторингу, едшсть стратегiчних цiлей (за можливоï iнварiантностi засобiв) всiх суб'ектiв суспiльних змш. За допомогою принципiв комплексностi й мiждисциплiнарностi можна розглянути функцiональний взаемозв'язок системи правового мониторингу з юридичними технологiями з рiзних позицiй як складний суспшьний феномен.
Вивчення питань правового мониторингу передбачае застосування одного з найновших фундаментальних пiдходiв - системного та його методу системного аналiзу, який розглядають як ефективний метод вивчення правових об'екпв i процешв [12, с. 279].
Завдяки системному шдходу досягаеться еднiсть методологiчноï iнтеграцiï та диференцiацiï з домшуванням тенденцiï об'еднання, збирання методологiчного комплексу. Найважлившими функцiями системного пiдходу е свгтоглядна (е основою свiтогляду людини), евристична (е iнструментом наукового вщкриття), пояснювальна (дае пояснення об'ектiв i процешв природи i суспiльства), методолопчна (являе собою систему методiв отримання знання про певш об'екти i процеси) та прогностична (дае можливють побудувати прогнози розвитку систем функци).
Системний пщхщ щнний не тшьки парадигмальнiстю, але й методологiчнiстю, тобто використанням його не стшьки як способу представлення свгту, а i як методу його тзнання. В цьому й полягае його методолопчна функщя, коли системнють в тзнавальному процес працюе як принцип, метод i теорiя [12, с. 304].
Згщно з позитивiстським пiдходом, необхщно систематично вiднаходити факти чи причини такого сощального явища, як недосконалють правовоï системи. Позитивiстський пiдхiд оснований на переконанш, що вивчення людсь^' поведiнки повинно здiйснюватись точно так само, як дослщження, що проводяться в природничих науках [18, с. 6].
Позитивютський пщхщ спрямований на виявлення, вимiрювання i оцшювання будь-якого явища i забезпечення його рацюнального пояснення. Це пояснення буде спробою встановити причинно-наслiдковi зв'язки i вщносини мiж рiзними елементами предмета дослщження i вщнесення ï^ до певноï теорiï або практики.
У методологи дослщження правового мониторингу можна застосувати i феноменолопчний пiдхiд. Це пщхщ дослщження з урахуванням того, що поведшку людини не так легко вимiряти, як явище у природничих науках. Мотивацп людини формуються за допомогою факторiв, якi не завжди
помгтш, наприклад, внутршш p03yM0Bi процеси. KpiM того, люди вкладають власнi смисли, яю не завжди збiгаються з тим, як iншi ïx штерпретують [18, с. 6].
Згiдно Î3 неокантiвським дyалiзмом природи й культури та, отже, протилежностi наук про природу й наук про культуру, сощальний свгт тлумачиться цiлком феноменолопчно, тобто як свiт, сконструйований "смислами". На вiдмiнy вiд природних феномешв, соцiальним явищам притаманний внyтрiшнiй змют. Антропологiчний пiдxiд до вивчення правовоï реальностi орieнтований на вивчення стереотитв повсякденного мислення. Методи пiзнання правовоï реальностi запозичуе юридична антропологiя, насамперед, з таких напрямiв i теорш сyчасноï соцiологiï, як феноменологiчна сощолопя. До вказаних напрямiв належать ще й сощальний констрyктивiзм, символiчний штеракщошзм, теорiя стигматизацiï I. Гофмана, етнометодолопя або концепцiя "народно1' моделi" А. Сикурела. Соцiологiчнi теорiï показують мехашзм формування соцiального iнститyтy, в якому первинна шноващя перетворюеться на природний образ, який позитивно ощнюють та реалiзyють у повторюваних окремих дiяx [8, с. 20].
Вiдповiдно до сощолопчного пiдxодy правовий монiторинг постае не як самостшний i самощнний феномен, а як складова та значною мiрою пiдпорядкована частина сощально1' системи, надiлена фyнкцiями, необxiдними для обслуговування ще1' системи. За допомогою наведеного пiдxодy максимально враховують наявш сощальш впливи на право й, водночас, абстрагуються вiд несоцiальниx причинних впливiв - трансцендентних, космiчниx, натуролопчних або антропологiчниx [4, с. 48].
Синергетичний шдхщ передбачае дослiдження процешв самоорганiзацiï та становлення нових упорядкованих структур i систем рiзноï природи. Герменевтичний шдхщ у науковому шзнанш правового мониторингу передбачае "розyмiння" його знакового мовлення, а також вмшня передавати це значення у загальнодоступних термшах (пояснювати, тлумачити) [3, с. 47-48].
Система загальних категорш та принцитв пiзнання права становить фшософсью засоби методу юридично1' науки. Тут, з одного боку, фшсуеться наукова щеолопя правознавства як система iдеалiв i принципiв наукового пiзнання права, а з шшого - формулюються його граничш методологiчнi нормативи, що виражаються у свгтоглядних принципах та ушверсальних категорiяx.
Цей рiвень методологи являе собою подш фiлософського знання i, отже, розробляеться специфiчними для фшософи методами. Проте це не означае вилучення цiеï галyзi зi сфери методологiï юридично1' науки i залишення його у вiданнi виключно фшософи. Юриспруденщя здатна не тшьки освоювати цей простiр власне фшософськими методами, але й створювати категори i принципи пiзнання права. Не лише фiлософiя здатна критикувати юридичне знання та штерпретувати його з позици вiдповiдниx картин свiтy, але й юриспруденщя може коригувати певш фшософсью уявлення. Наприклад, можна сказати, що вагомий фшософський внесок у розроблення фшософсько1' категорiï "справедливiсть" зробили саме юристи в межах власних наукових дослщжень.
Можна припустити, що увага юриспв до цього рiвня методологи е принциповою умовою не тшьки збереження власно1' методолопчно1' (а отже, i науково1') самостiйностi, але й забезпечення належного рiвня дослщницьких резyльтатiв, 1'х заxищеностi вiд штерпретаци, наприклад, у межах актуальних потреб полгтичних елiт у законодавчому процесс Крiм того, враховуючи сучасну ситуащю фiлософського плюралiзмy, правознавство буквально постае перед необхщнютю формування фiлософськоï сфери свого методу, звернення до сво1'х фшософських пiдстав.
Методологiя дослiдження правового мониторингу охоплюе загальнонаyковi засоби: аналiз i синтез, iндyкцiя й дедукщя, аналогiя, порiвняння, експеримент, якi розробляються лопкою та використовуються для виршення конкретних пiзнавальниx завдань. Так, синтез застосовуеться в процеш з'еднання окремих частин у цше, аналiз - у процеш розкладання цiлого на частини i т.д.
На вщмшу вщ логiчниx методiв, методи, яю застосовуються в деяких науках, як правило, грунтуються на якихось конкретних наукових дисциплшах (статистицi, математицi, юбернетищ, псиxологiï тощо). З ïx допомогою можливо вивчити певш аспекти правового мониторингу, зв'язки правових явищ, зокрема перехщ кшьюсних властивостей, ознак у яюсш, а також соцiально-правовy психолопю населення тощо. Тому цi методи застосовують не в будь-якому дослщженш, а лише
там, де виникае необхщшсть у вивченш певних сторш, вiдносин. В цьому ми вбачаемо 1'хню принципову вщмшшсть вiд логiчних методiв, якi використовують у будь-якому науковому шзнанш [10, с. 366].
Через щ дослщницью засоби юриспруденцiя спiввiдносить себе iз сучасним станом наукового мислення, наприклад, через способи формалiзацiï, iдеалiзацiï, моделювання тощо. В методi юриспруденцiï це блок операцш i процедур, притаманних науковому мисленню взагал^ що виражають його загальну природу й специфшу.
Метанауковi дослiдницькi засоби пiд час роботи з предметною юридичною проблематикою виступають або як загальш принципи i правила науково1' дiяльностi, або як "порожш" дослщницью форми, яю наповнюються в процесi пiзнання конкретним юридичним змютом.
Спецiально-юридичнi засоби дослщження правового мониторингу - це процедури, прийоми i форми дослiдницькоï дiяльностi, характернi для правового монiторингу. В лiтературi зазвичай видiляють спецiально-юридичний метод, метод штерпретацш i метод порiвняльного правознавства.
Враховуючи, що спецiально-юридичнi методи дослщження i процедури виникають великою мiрою у результат рефлексивного осмислення правовим мониторингом власного дослiдницького досвщу, вони виражають характер власно1' нормативно!' оргашзованост пiзнавального процесу в межах юридичноï науки. Принципове значення в цьому аспект мають традицiйнi установки догматичноï юриспруденцiï, якi переважно визначають розумшня норм наукового дослiдження i критерп сприйняття юридичною спiльнотою наукового знання. У зв'язку з цим особливого сенсу набувають теоретичш та методолопчш дослщження юридичноï догми. Реальш перспективи тут вiдкриваються перед юридичними конструкщями.
Методики й технiки дослщження правового мониторингу - набiр процедур, що забезпечують отримання однакового, достовiрного емтричного матерiалу та його первинну обробку, тсля якоï вiн може долучатися до масиву знання. Такими методиками можуть бути методики узагальнення правозастосовноï практики, юридичноï процедури опису чинного законодавства тощо. Цей рiвень вважаеться нормативно найвизначенiшим, однак нормативнють тут постае радше не як система чгтко сформульованих вимог, а як вщтворення створених у культурi науковоï дiяльностi юристiв зразкiв i прототитв. Цей пiдроздiл методологiчного шструментарда правознавства iнтерпретуеться не як рiвень методологiчних дослiджень i розробок, а як тип дослщницьких засобiв, об'еднаних у систему единого методу юридичноï науки [13, с. 228].
Як вважае К. Поппер, наука починаеться не зi спостереження, а саме з проблем. Розвиток науки - це перехщ вщ одних проблем до шших - вщ менш глибоких до глибших. Проблеми виникають:
1) як наслщок суперечностi в окремш теорiï;
2) у разi зiткнення двох рiзних теорiй;
3) у результат згткнення теорiï зi спостереженням [9].
Формування науковоï думки тсно пов'язане з постановкою питання. Тому методолопя дослщження правового мониторингу мютить також проблематичний метод (метод ймовiрностi). У грецькiй термiнологiï слово "проблема" означае "висування" (pro - вперед) i власне "рух". Формулювання проблеми методолопчно необхiдне в будь-яюй науковiй роботi, ïï не може не бути. Навгть в описових (дескриптивних) роботах постановка проблеми необхщна, осюльки сам опис допускае рiзну ймовiрнiсть. Через це постановку проблеми необхщно строго вiдрiзняти вiд теми. Аристотель подшяе проблеми на три групи: практичш, теоретичнi i таю, яю слугують для досягнення якоюь iстини [5, с. 248].
В. Гейзенберг зазначав, що для постановки i виршення наукових проблем необхщш:
□ певна система понять, за допомогою яких дослщник фшсуватиме т чи iншi феномени;
□ система методiв, яку вибирають з урахуванням цiлей дослiдження i характеру виршуваних проблем;
□ опора на науковi традицiï, оскiльки, на думку В. Гейзенберга, "в справi вибору проблеми традищя, хiд iсторичного розвитку вщграють суттеву роль", хоча, звичайно, певне значення мають штереси самого вченого [9].
Аналiз текстiв нормативно-правових акпв, роз'яснення ïхнього внутрiшнього змiсту неможливi без застосування герменевтично-правового методу. Герменевтика - методолопя
тзнання права, позицюнуе предмет дослiдження як текст, висувае завдання його осмислення, за допомогою об'ективоважл та суб'ективоважл штерпретаци та розyмiння, яке е дiалогiчним i здiйснюеться в межах системи лопчних процедур, так званого герменевтичного кола [15, с. 124].
Герменевтичне коло е незамшним методом тзнання права i правово1' дшсносп загалом. Повне осмислення будь-яко1' правово1' норми недосяжне без зiставлення з конкретною ситуащею. Експлiкацiя сенсу будь-яко1' правово1' норми (частини) досягаеться за допомогою ïï спiввiднесення з нормативною системою (цшим), i навпаки. Розумшня якого-небудь iсторично правового явища (тексту) досягаеться через розумшня юторично1' ситуаци, в якш воно виникло, контексту, i навпаки [15, с. 118].
Завдяки застосуванню методу юридично1' характеристики техшчно встановлюють характер норм права, як оргашзацшних (статичних), так i функцюнальних (динамiчниx), за допомогою такого самого аналiзy й подiбниx шститупв. Подiбнiсть iнститyтiв допомагае у ïx розрiзненнi найлегше визначати характер схожих шститупв. Суто меxанiчна вiдмiннiсть суттевих ознак схожих iнститyтiв у ï^rn лише юридичнiй природi була б лопчною вiдмiннiстю, що не спрямовуе вглиб тзнання шститупв права. Але метод характеристики мае не менше значення i в побyдовi шституту права законодавцем, як такий, що допомагае розкрити його центральну щею [5, с. 267].
Щц час вивчення правового мониторингу з огляду на його юторичну еволюцiю необхщно застосувати юторико-юридичш методи (генетичний, еволюцшний, перiодизацiï, метод дослiдження правових лпературних джерел, метод пiзнання джерел, числовий метод, юторико-юридичний порiвняльний метод, реконструктивний метод) [5, с. 276].
Пщ час оцшювання специфiки правового мониторингу як нацiонального й yнiверсального явища, його загальних i конкретних закономiрностей розвитку необхщно застосувати порiвняльно-правовий метод (догматичний порiвняльний метод).
Сутнють порiвняльного методу - це зютавлення одного права як основного предмета дослщження з шшим правом. Звщси випливае, що правильнiсть застосування цього методу зумовлена насамперед сшввщношенням матерiалiв: провiдне мiсце належить головному предмету дослщження як догми свого права.
Порiвняльне право виражаеться й у значущосп порiвняльного додаткового матерiалy як матерiалy для оцiнного методу. В цш оцiнцi та можливостi критичного ставлення до головного матерiалy - переважно позитивний аспект порiвняльного методу [6, с. 167-168].
Мониторинг як метод дослщження правового мошторингу полягае не просто у вщстеженш процесу, а й у розрахунку на отримання результату. Специфша ж його полягае в тому, що вш не може бути ш пошуком i вщкриттям нового в галyзi науки, ш "ïздою в незнайоме" у сферi онтологiï, нi новащею взагалi. Така мета в принцип не ставиться. Однак, на вщмшу вiд статистики та соцiологiчниx опитувань, мониторинг не е тiльки збиранням констатувальних даних, а мае ту особливють, що через спрямовашсть на вщстеження процесу виявляеться дiевiшим, прямо пов'язаний з виявленням нових можливостей, забезпеченням умов ïx здшснення i навпъ стратегш. Адже "влада факту" i отримаш данi стають основою для рекомендацш, якi дадуть змогу вщшти вiд статичноï картини уявлень, експлшувати певнi (пiзнавальнi або шш^ дiï, зiграти конструктивну роль i уможливить здшснення новоï рацiональноï ди. Саме це i е справжшм результатом i кiнцевою метою проведення мониторингу. Так що загалом йому як методу дослщження новаци зовшм не чyжi [14, с. 259].
Висновок. Отже, методи узагальнення (порiвняльно-правовий, статистичний аналiз, моделювання тощо), методи збирання емпiричноï' iнформацiï (монiторинг, спостереження, анкетування, тести тощо), загальш лопчш методи (iндyкцiя, синтез, аналогiя, аналiз тощо), методи системних дослiджень (системно-структурний пiдxiд, сходження вiд абстрактного до конкретного), перебуваючи мiж собою у взаемозв'язку, утворюють цшсну систему - методолопю дослiдження правового монiторингy.
Вдосконалення методологи та техшки дослiдження правового мониторингу, впровадження теxнiчниx засобiв ютотно позначаться на якостi отримуваних даних i, тим самим, якосп та точносп прогнозiв, що вкрай важливо для вдосконалення нормативно-правового масиву.
Саме завдяки правовому мошторингу можна виявити причини потреби в правовому регулюванш держави й суспшьства, дослщжувати закономiрностi виникнення, розвитку й функщонування права та умови його застосування, можливосп для створення ефективних норм права. Аналiзуючи норму права, з'ясовуемо, чому в цьому випадку необхщне правове регулювання та чи зможе певний нормативно-правовий акт, норма права ефективно регулювати вщносини мiж суб'ектами права.
1. Абдулаев М. И. Теория государства и права : учебник для высших учебных заведений / М. И. Абдулаев. - М. : Финансовый контроль, 2004. - 410 с. 2. Бабосов Е. М. Наблюдение социологическое /Е. М. Бабосов // Социология: энциклопедия / сост. А. А. Грицанов, В. Л. Абушенко, Г. М. Евелькин, Г. Н. Соколова, О. В. Терещенко. - Мн.: Книжный Дом, 2003. - 1312 с. 3. Балинська О. М. Сем1отика права як фтософсько-правова парадигма : дис. на здобуття наук. ступ. доктора юрид. наук; спец. - 12.00.12 - фшософ1я права / Ольга Михайл1вна Балинська; науковий консультант: В. К. Грищук. - Льв1в : Льв. держ. умв. внутр. справ, 2013. - 485 с. 4. Дубовицкий В. Н. Социология права : предмет, методология и методы / В. Н. Дубовицкий. - Минск : Право и экономика, 2010. -174 с. 5. Кельман М. С. Методолог1я сучасного правознавства: становлення та основш напрями розвитку : дис. на здобуття наук. ступ. доктора юрид. наук; спец. - 12.00.01 - теор1я та ¡стор1я держави i права; ¡стор1я полтичних i правових учень / Михайло Степанович Кельман; наук. консультант: М. I. Козюбра. - Львiв: Льв. держ. утв. внутр. справ, 2013. - 445 с. 6. Кохановский В. П. Философия и методология науки: учебник / В. П. Кохановский. - Ростов н/Д.: Феникс, 1999. -269 с. 7. Кулеш Н. Н. Методические рекомендации по прогнозированию последствий принятия (издания) нормативных правовых актов - важный этап в повышении эффективности нормотворческого процесса /Н. Н. Кулеш //Прогнозирование последствий принятия нормативных актов и анализ правоприменительной практики: сборник материалов. - Мн. : ОДО "НоваПринт ", 2005. - С. 98-107. 8. Пилюгина Н. С. Антропологический метод познания права : Теоретико-правовой анализ : автореф. дис. на соискание уч. степ. канд. юрид. наук. Спец. 12.00.01 - теория права и государства ; история учений о праве и государстве / Наталия Сергеевна Пилюгина; науч. рук. В. В. Момотов. - Краснодар, 2009. - 25 с. 9. Проблемные ситуации в научном познании и их роль в развитии науки [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://www.kimkarus.ru/all-articles/57/173-2011-07-04-07-31-36. - Загл. с экрана. 10. Сырых В. М. Логические основания общей теории права : В 2 т. Т. 1 : Элементный состав. - 2-е изд., испр. и доп. - М. : Юридический Дом "Юстицинформ", 2001. - 528 с. 11. Социология права: учеб пособие / В. В. Глазырин [и др.; под ред. В. М. Сырых. - М. : Юрид. Дом "Юстицинформ", 2001. - 480 с. 12. Сурмин Ю. П. Теория систем и системный аналiз : учеб. пособие. - К. : МАУП, 2003. - 368 с. 13. Тарасов Н. Н. Методологические проблемы юридической науки / Н. Н. Тарасов. - Екатеринбург : Издательство Гуманитарного университета, 2001. - 263 с. 14. Фарман И. П. Мониторинг как метод исследования и представления знания / И. П. Фарман // Эпистемологический анализ коммуникации. Философские науки. - М. : Институт философии РАН, 2012. - Вып. 17. - С. 256-269. 15. Яркова Е. Н. Исстория и методология юридической науки : учебное пособие / Е. Н. Яркова Тюмень : Изд. Тюменского гос. университета, 2012. - 358 с. 16. Ambrus M. Compamtive law method in jurisprudence of the European Court of human rights in the light of the rule of law / M. Ambrus // Law Review, 2009. -Vol. 02, Issue 03ю - P. 353-371. 17. Introduction to the Scientific Method [Electronic text data]. - Mode of access : teacher.nsrl.rochester.edu/phy.../appendixe.htm. - Title from screen. 18. Neville C. An introduction to research and research methods / C. Neville. - Bradford : University of Bradford, School of Management, 2007. - 45p.
