CC BY
91
аудиторських компанiй залишаеться ïx репутац1я, яку вони можугь змщнювати тшьки сумлiнним i професiйним сгавленням до виконання cboïx обов'язюв.
Розвиток ринку аудиторських послуг вимагае не тшьки спiльних зусиль професiоналiв даного ринку та широких д1лових кш, але i певноï пвдтримки з боку державних органiв. Необхвдних заходав у данш обласп треба вжити за наступними напрямками: вивчення зарубежного досввду, законодавче зобов'язання мгжнародних структур працювати з аудиту разом з росшськими фiрмами, прийняття ввдповвдних нормативних акпв у Роси.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Захаров В.Ю. Аудиторский обзор как вид аудиторских услуг / В.Ю. Захаров // Аудиторские ведомости. - 2007. - № 5. - С. 8-14.
2. Егоров М.Е. Рынок аудиторских услуг: состояние, проблемы и решения / М.Е. Егоров // Аудитор. - 2012. - № 8. С. 18-21.
3. Кочинев Ю.Ю. Аудит: Теория и практика / Ю.Ю. Кочинев, С.В. Пятенко. - Спб.: Питер, 2010. -448 с.
4. Мтстерство фшанав росшсько1 федераци (офщйний сайт) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www1.minfin.ru/ru/accounting/audit/
5. Рейтингова агенщя «Експерт РА» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://raexpert.ru/rankingtable/
6. Ремизов Н.А., Золотухина Ю.А. Международные стандарты аудита и российская аудиторская практика / Н.А. Ремизов, Ю.А. Золотухина // Финансовые и бухгалтерские консультации. - 2010. - № 1. - С. 60-77.
7. Шохша К.О. Война против «черных аудиторов» / К.О. Шохша // Аудит. - 2010. - № 5. -С. 13-15.
8. Энциклопедия «Экспертиза страхового рынка» [сост. А. В. Дворковский и др.]. - М.: «Эксперт РА», 2009. - Вып. 3. - 245 с.
Аннотация. В статье проводится детальный анализ основных тенденций, которые сложись на рынке аудиторских услуг в России. Освещаются основные направления исследования рынка аудиторских услуг.
Ключевые слова рынок аудиторских услуг, аудиторско-консалтинговая группа, доход от аудита. Summary.The article presents a detailed analysis of the major trends in the market for audit services in Russia. Outlines the main areas of research of the market for audit services.
Keywords: market for audit services, audit and consulting group, income from audit.
Рецензент д.е.н., професорХНУ ¡м. В.Н.Караз1наБабич В.П. Експертредащшног колеги к.е.н., доцент УкрДАЗТТокмакова 1.В.
УДК 330.341.2
МЕТОДОЛОГ1Я ДОСЛ1ДЖЕННЯ ФШАНСИЗАЦП ЕКОНОМ1ЧНОГО ЖИТТЯ
Рогозянська А.М., здобувач (ХНУ ïm. В.Н.Каразша)
Розкрито методологiчнi засади до^дження cyuamoï фтансизацй з урахуванням тдвищення poni мiждисциплiнаpнoгo тдходу.
Ключoвi слова: методологiя, фтансизацш, eKonoMinne життя.
Постановка проблеми у загальному виглядй Остання сватова фшансова криза одночасно стала кризою еконотчжй теори, яка виявилась неспроможною передбачити наслвдки
неконтрольованого розростання «фшансових бульбашок» на ринках похвдних фшансових шструменпв. У свгговш екожмчнш лiтературi розгорнулись жваш дискуси як навколо питань причин та насладив зазначежл кризи, так i щодо необхвдносп перегляду усталених погляда ввдносно методологи еконотчжй науки взагалi та методологи дослвдження фшансових ринюв зокрема. Проблема полягае у тому, що екожмчна теорiя мае засвогти уроки, яю Гй надала господарська практика, причому
не тшьки у плат необхвдносп перегляду методолопчного шструментарш п1знання сучасного життя глобалiзованих фiнансових ринк1в, але й у сена тдвищення практичноГ направленосп теоретичного аналiзу, який мае завершуватись ввдповвдними рекомендацiями для макроекономiчноï полиики.
Аналiз до^джень i публтацш остантх ротв. Серед остантх методолопчних дослвджень слвд видiлиги перш за все пращ таких авторш, як £. Балацький [1], О. Богомолов [11], А. Бузгалш [2], М. Галутова [3], В. eфiмов [5, 6], С. Юрдша [28], В. Маевський [9], Д. Норт [12], Ю. Ольсевич [13, 14], В. Полтерович [17], Б. Рак1тський та Г. Ракпська [18], Д.
© Рогозянська А.М.
BiciiiiK економ1ки транспорту i промисловост1 № 40, 2012
Фоулi [25]. Аналiзу витоюв та наслiдкiв останньо! фшансово! кризи присвяченi прац1 Ю. Ольсевича [15], А. Ослунда [16], А. Смiрнова [20], М. Столбова [21]. Розгортання процесiв фшансово! глобалiзацu висвiтлено у працях Л. Худяково! [26], Ю. Шишкова [27]. 1нститути фiнансового ринку дослщжуються у працях М. Зайцево! [7], А. Ляско [8], В. Мшовщова [10], Ю. Симачова, М. Кузика, Д. 1ванова [19]. Неоднозначну реакцш викликали працi Н. Талеба [21-23], в яких взагалi ставиться тд сумнiв можливiсть передбачення поведанки фiнансових ринк1в.
Невиршеш частини загальног проблеми. Таким чином, сучасний стан дослвдження теоретико-прикладних проблем розвитку фiнансових ринк1в характеризуеться наявтстю велико! кiлькостi дослiджень, в яких розглядаються окремi важливi аспекти цих проблем. Разом з тим, невиршеними залишаються такi питання, як: з'ясування природи фшансизаци економiчного життя та ствввдношення об'ективних та суб'ективних чинниюв и розвитку; методологiчний iнструментарiй дослщження сучасних фiнансових ринкiв, який адекватно ввдображуе складнiсть йхнього iнституцiйного устрою; можливосп економiчно! теори щодо методолопчних запозичень у iнших наук для виршення нагальних проблем суперечливого розвитку сучасних фшансових ринкiв; межi застосування такого методолопчного iнструментарiю; потенцiал економiчно! теори для розробки ефективних механiзмiв державного регулювання сучасних фiнансових ринюв; особливостi iнституцiйного розвитку фiнансових ринюв у розвинених кранах та кра!нах з трансформацiйною економiкою.
Мета статти Виходячи з актуальностi та ступеня науково! розробки проблеми фшансизаци економiчного життя та И суперечностей в умовах глобалiзацi!, автор поставив за мету ще! статп розкриття методолопчних принцитв дослiдження сучасно! фшансизаци з урахуванням кризового стану традицiйних поглядав на змiст цих принципiв.
Викладення основного матерiалу. Почнемо з питання щодо методолопчних засад, на як спираеться або мае спиратись сучасна економiчна теорiя. Бiльшiсть сучасних дослвдниюв е единими в тому, що традицiйнi неокласичнi пiдходи до розкриття мехатзму функцiонування економiчних систем зазнали нищiвно! поразки, оскiлькж спирались на щею рацiонального вибору та рацюнально! екожмчно! поведiнки
господарюючих суб'ектiв, рiвним чином як i на щею лiнiйностi економiчного розвитку. Ввдповщно, криза цих тдходав спонукала до розширення методолопчного iнструментарiю екожмчно! теори за рахунок запозичень у iнших наук.
З iншого боку, про високий потенцiал методологи екож^чно! теори у широкому сена сввдчать численнi приклади його використання
iншими науками. Так, Д. Фоулi зазначае, що сощальна статистика свого часу стала джерелом натхнення для статистично! механiки, а теорiя iгор i3 сумнiвного роздалу теори галузевих ринков перетворилася в потужну динамiчну математичну теорiю еволюцл в бюлоги та пов'язаних з нею областях науки [25]. Це стимулювало розгортання дискусп щодо так званого «екож^чного iмперiалiзму», яка супроводжувалась
неоднозначними висловлюваннями ll учасниками щодо ефективносп методологи економiчно! теори. Так, В. Полтерович висунув думку, що розповсюдження економiчних принципiв дослщження на iншi предметт галузi е мiфом [17]. На противагу йому £. Балацький стверджуе, що економiчний iмперiалiзм - це абсолютно реальний науковий рух, який базуеться на активному використаннi в iнших науках економiчних понять, i в першу чергу, поняття економiчно! ефективносп [1].
3i свого боку А. Бузгалш стверджуе, що аш economics, анi «економiчний iмперiалiзм» не здатнi успiшно вирiшувати сучаст практичнi проблеми, що постали перед економiчною теорiею. Вiн пiдкреслюе, що пропонована ним альтернатива припускае принципово iнший акцент, генетично висх1дний до класично! политично! економи, а саме, використання широкого соцiолого- i гуматтарно- (в сучасних умовах - ще й еко-) -орiентованого п1дходу та методологи до до^дження власне екожмчних процесiв, як1 в цьому випадку розглядаються як усього лише одна зi сфер суспiльного розвитку. В цьому полягае головна визначетсть як класично!, так i сучасно! посткласично! полiтично! економi!. «Остання в цьому контексп постае як еко-соцю-гуманiтарно-орiентована економiчна теорiя, яка протисто!ть «експанси» соцiолого-гуманiтарних i екологiчних п1дход1в в область екож^чних явищ в протилежтсть нинiшнiй - «економiксовськiй» -експанси вузькоекономiчних (ринкових) шдходав у сощальш, полiтичнi та гуманiтарнi сфери. При цьому власне «полггичний» аспект полггекономи нiкуди не зникае, складаючи одну з центральних проблем широкого сощального блоку [2].
Орипнальним виглядае тдхвд Б. та Г. Рак1тських щодо правомiрностi
мiждисциплiнарного тдходу до аналiзу сучасних економiчних процесiв. Вона наголошують та безвихiдностi спроб використовувати сурогати цiлiсностi, до яких ввдноситься саме м1ждисциплшарне знання. Мова мае йти не про мiждисциплiнарне знання, а саме про цшсне знання в межах предмету конкретно! науки (у тому числ економiчно! теорi!). «Цшстсть мае властивiсть охоплювати причини руху, рушшт сили не окремо, а в динамiчнiй взаемодл». [18, с. 27].
Отже, цiлiснiсть економiчного знання не мае зводитись до моделi рацюнально! економiчно!
Вкник економ1ки транспорту i промисловост1 № 40, 2012
поведiнки, а мае враховувати цшстсть людини, як носiя рiзних якостей, як1 вона реалiзуе у процеа свое! економiчноl дiяльностi. При цьому кожний економiчний суб'ект одночасно виступае як такий, що переслвдуе власнi економiчнi iнгереси, та як частина единого економiчного механiзму створення економiчних благ, до якого включет усi iншi учасники. Найбiльш повно ця дво!ста природа людини ввдображена у концепци сумюно-роздшено1 дiяльностi, яку розробив А. А. Гриценко [3, 4].
Цей тдхвд може бути взятий за основу розкриття природи фшансизаци, як едносп i вщносно! автономносп и об'ективно! та суб'ективно! сторiн. Об'ективна сторона фшансизаци обумовлена розвитком вартюних засад обмiну, коли вартют вiдносини, знаходячи свiй вищий прояв у грошовiй формi, поступово поширюються на всi сторони суспшьних комунiкацiй, п1дпорядковуючи собi мотиви вах форм поведiнки зростаючо! юлькосп людей, а не тшьки господарюючих суб'екпв. Поступово грошова форма багатства стае домiнуючою, шдкоряючи собi усi iншi форми, а iнодi i замщуючи !х у структурi.
Але при цьому фшансизащя як об'ективний процес не повинна, на нашу думку, тлумачитись як само по собi пiдвищення частки фшансових трансакцiй у загальнiй !х сукупносп. Така спокуса постiйно виникае, з огляду на те, що навколишня економiчна дiйснiсть нiбито спонукае до визнання правомiрностi такого сприйняття. Наша позищя полягае в тому, що вартют засади руху результата економiчноl дiяльностi завжди е п1дпорядкованими матерiально-речовим засадам, оск1льки, у концевому рахунку, метою виробничо-економiчноl дiяльностi людей е задоволення сукупностi 1хтх потреб. Вартют механiзми використовуються як так1, що обслуговують цей базовий процес. Той факт, що розвиток виробничо1 дiяльностi супроводжуеться посиленням вiртуалiзацil економiчного життя та зростанням частки послуг (включаючи фiнансовi) у структурi ВВП, не заперечуе загально1 направленосп ще1 дiяльностi на створення найкращих умов для iснування та комфортного буття людей. Це юнування в принципi не може бути спрямоване на постiйне фiнансове збагачення та накопичення фiнансових активiв. Статистика фшансових ринюв iнодi може сввдчити нiбиго про протилежне, коли щорiчнi обсяги торгiвлi фiнансовими iнструментами багатократно перевищують обсяги виробленого ВВП. Але при цьому треба враховувати здатшсть фшансових ринюв до роздмухування «фшансових бульбашок», яке здебiльшого е результатом спекулятивно1 активност гравцiв цих ринк1в, атж побiчним показником зростання матерiального багатства.
Таким чином, фшансизащя з об'ективного боку мае тлумачитись, як надшрне розростання фiнансових ринк1в та автономiзацiя !х розвитку вiдносно потреб реального сектору економiки. За
такого розумшня фiнансизацiя завжди мае хвилеподiбний характер, коли перюди збалансованого (з реальним сектором) И розвитку змiнюються на перюди прискореного зростання та вщриву вiд потреб реально1 економiки з наступними рiзкими падiннями та насильницьким вiдновленням рiвноваги м1ж фiнансовими ринками та ринками нефшансових благ.
Суб'ективна сторона фшансизаци пов'язана з фшансизащею сввдомосп, коли система цiнностей людини деформуеться п1д впливом зростаючо1 фшансизаци екож^ки, а И ментальнiсть поступово модиф^еться у напрямку перетворення процесу накопичення фiнансових активiв у домiнуючий мотив його дiй.
Характеристика суб'ективних засад фшансизаци у сучасних умовах мае виключно велике значення, осюльки 1хне врахування здатне, на нашу думку, подолати спрощеш погляди на закономiрностi розвитку сучасних глобал1зованих фшансових ринюв. Щ погляди були донедавна домiнуючими та зводились, у юнцевому рахунку, до об'ективацil чинник1в розвитку фшансових ринюв, залишаючи iншим (перш за все, суб'ективно-психолог^чним) чинникам допомiжну роль, яка зазвичай не була предметом самостшного розгляду, а якщо i була (наприклад, теорiя Х.М1нск1), то И дослiдження не доводилось до формулювання практичних висновюв, як1 б И враховували, у тому числ1 при проведеннi державно1 регуляторно1 полiтики в1дносно фiнансового сектору економши.
Вiдтак, значний пласт важливих чинник1в впливу на поведiнку фшансових ринюв залишався неохопленим економiчною теорiею та iснував практично поза межами уваги з боку И аналгшчного потенщалу. Йдеться про те, що свщомють людини (як у цшому, так i И окремi складов1) не може бути правильно змодельована виключно в межах концепцil рацюнальносп, а потребуе врахування iррацiональних засад людського мислення та, вiдповiдно, поведшки, включаючи економiчну та фiнансову поведшку. Залежно вiд спiввiдношення рацiональних та iррацiональних засад, а також з урахуванням iнших складових, формуються рiзнi психологiчнi типи людей та, ввдповщно, рiзнi типи фiнансовоl поведiнки. Уа цi типи iснують одночасно та фактично «зустрiчаються^» на фiнансових ринках. Очевидно, що сумарний результат його функцюнування залежатиме вiд того, який тип буде домiнуючим.
Труднощi анал1зу цього боку функцiонування сучасних фшансових ринюв обумовлет, серед iншого, тим, що можливост1 проникнення вглиб людсько1 психолог^1 методами економiчного анал1зу е достатньо обмеженими. Саме тому ця проблема набувае м1ждисципл1нарного характеру та потребуе застосування методiв iнших наук, зокрема, психолог^1 неврологil тощо. В результат! такого
Вкник економ1ки транспорту 1 промисловост1 № 40, 2012
зaстосyвaння, зокpемa, фоpмyeться кaтегоpiйний aпapaт дослiдження економiчноï повед1нки, y тому числ поняття «ментальи моделi фiнaнсовоï поведшки», яке зaстосовye, зокpемa, М. Зaйцевa [7]. Ю. Ольсевич у свош остaннiй моногpaфiï вiдслiдковye нa основi пpaць пpовiдниx економшив США i Зaxiдноï Gвpопи, як нaзpiвaв i pозвивaвся поступовий вдавд економiчноï теоpiï вiд виxiдниx (aксiомaтичниx) постyлaтiв неоклaсики
(paцiонaльностi тa мaксимiзaцiï сyб'eктивноï коpисностi) в нaпpямкy постyлaтiв пpо iнтyïтивне мислення i пpо пеpевaги, детеpмiновaнi генетично i соцiaльно. Вiн обгpyнтовye висновок пpо те, що пpоцес пеpеxодy до ново1' aксiомaтики ще не отpимaв зaвеpшення, оск1льки не pозpоблено досить повне уявлення пpо псиxологiчнi основи економiчноï повед1нки сyб'eктiв господapювaння. Цiкaвою e його гiпотезa пpо те, що для тaкого зaвеpшення необxiднa pозpобкa типологй' псиxiки господapюючиx сyб'eктiв, детеpмiновaноï генетично i соцiaльно [13].
Отже, сумютсть фiнaнсизaцiï
детеpмiновaнa вapтiсною пpиpодою господapськоï дiяльностi людей, якa e глибинною mдвaлиною pозвиткy гpошовиx ввдносин тa ïxнього пpоникнення у тганину yсix сyспiльниx вiдносин. У спокойному, piвновaжномy стaнi ця вapтiснa пpиpодa виконye сво1' iмaнентнi функци, зaбезпечyючи цiлiсне фyнкцiонyвaння економiчноï системи. ^оте можуть виникaти ситyaцiï, коли гpошово-фiнaнсовi фоpми сyспiльного зв'язку людей нaбyвaють сaмодостaтнього pозвиткy, що aктивiзye сше фiнaнсизaцiю як пpоцес нaдмipного pозвиткy фiнaнсовиx pинкiв. Цей пpоцес yпpодовж його pозгоpтaння сaм стae тимчaсовим стaном циx pинкiв a чеpез ниx - yсieï економiчноï системи. З огляду нa кiнцевi цш фyнкцiонyвaння економiчноï системи, фiнaнсизaцiя тколи не зможе стaти довготpивaлою зaкономipнiстю ïï pозвиткy, aле у коpоткостpоковомy пеpiодi це e ц1лком можливим.
Сyмiснiсть фiнaнсизaцiï доповнюeться ïï pоздiленiстю, якa спиpaeться сaме нa суб^ктивно-псиxологiчнi зaсaди людського буття. Сше негaтивнi pиси людськоï пpиpоди (жaдiбнiсть, егоïзм тощо) e тим пiдгpyнтям, нa якому виpостae зpостaючий iнтеpес до нaкопичення бaгaтствa як домiнyючого мотиву економiчноï д1яльносп взaгaлi, i тим б№ше - жaгa до гакопичення сaме фiнaнсовиx aктивiв, як шйбшьш пpивaбливоï фоpми бaгaтствa. 3a своeю суттю цей бiк фiнaнсизaцiï нapоджyeться yсеpединi окpемоï людини i не мae п1д собою соцiaльноï склaдовоï', xочa у «чистому вигляда» вiн очевидно, не iснye i зaвжди тaк чи iнaкше включae до себе цю склaдовy. Але пpи цьому pозшиpюються можливосп для aктивiзaцiï ippaцiонaльниx мотивiв фiнaнсовоï поведшки людей.
Отже, xочa сyб'eктивнi шдсгави фiнaнсизaцiï i знaxодяться п1д зтачним впливом
об'eктивниx економiчниx пpоцесiв, фiнaнсизaцiя свiдомостi мae влaснi псиxологiчнi основи, rnœ^am з егоïстичними мотивaми i вyльгapно-мaтеpiaлiстичним типом мислення.
Тaким чином, фiнaнсизaцiя спиpaeться як мaтеpiaльнi, тaк i нa вipтyaльнi зaсaди, a ïï об'eктивнa i суб^ктивш склaдовi, будучи вiдносно сaмостiйними, с^шл^ть взaeмний вплив однa нa шшу.
Ta^ pозвиток фiнaнсового pинкy сyпpоводжyeться pозшиpенням можливостей доступу економiчниx суб^кив до фiнaнсовиx pесypсiв зaвдяки фоpмyвaнню бiльш pозгaлyженоï меpежi фiнaнсовиx посеpедникiв тa зpостaнню кшькосп фiнaнсовиx ^оду^лв, як aльтеpнaтивниx зaсобiв викоpистaння тимчaсовиx фiнaнсовиx pесypсiв (зaощaджень) економiчниx суб^кив. Цей чинник мae виключно велике зтачення для pозyмiння логiки тa пpотиpiч фiнaнсизaцiï, оск1льки ïï потенцiaл, зaклaдений у свiдомостi, не може повшстю pеaлiзyвaтись без п1дведення тд нього вiдповiдноï «мaтеpiaльноï бaзи» у вигляд фiнaнсовоï iнфpaстpyктypи. Фaктично йдеться пpо пpостоpовий вимip фiнaнсизaцiï. Тaк сaмо, як у фiзiокpaтiв земля pозглядaлaсь як джеpело вapтостi, тaк i певний piвень щiльностi фiнaнсовоï iнфpaстpyктypи фоpмye пеpедyмови як для пpискоpеного pозвиткy фiнaнсовиx тpaнсaкцiй, тaк i для пеpеключення aктивностi економiчниx сyб'eктiв нa фiнaнсовy дiяльнiсть m пpотивaгy yсiм iншим видaм економiчноï дiяльностi. Специфiкa сyчaсного етaпy pозгоpтaння циx пpоцесiв полягae в тому, що теxнологiчнi можливосп Iнтеpнетy дозволяють зaбезпечyвaти доступ споживaчiв до коpистyвaння фiнaнсовими послyгaми нaвiть без pозгоpтaння фiзичниx об'eктiв фiнaнсовоï iнфpaстpyктypи, a лише зa допомогою мобiльного зв'язку.
Тaким чином, pозyмiння фiнaнсизaцiï як сyмiсно-pоздiленого феномену, дозволяe бiльш системно тдаодити до клaсифiкaцiï ïï фоpм. Ha нaшy думку, вpaxовyючи пов'язaнiсть тa одночaснy вiдноснy вiдокpемленiсть двоx стоpiн фiнaнсизaцiï, можнa вид1лити тpи гpyпи фоpм пpоявy фiнaнсизaцiï, яю пов'язaнi, вiдповiдно, з pозвитком ïï об'eктивниx зaсaд, сyб'eктивниx чинник1в тa ïxньоï взaeмодiï.
Типовим пpоявом фiнaнсизaцiï, як об'eктивного пpоцесy, e вщщлення фiнaнсовиx потоков вiд потоков мaтеpiaльниx pесypсiв тa ïxня циpкyляцiя yсеpединi фiнaнсового сектоpy без нaпpaвлення m по^би pеaльного сектоpy економiки. Вaжливим e те, що ввд мaсштaбiв тaкого ввддшення зaлежить, у шнцевому пiдсyмкy, стaлiсть yсieï економiчноï системи. Якщо воно нaбyвae xapaктеpy тpивaлоï тенденцiï, то нaслiдком цieï тенденци стaновиться поpyшення ноpмaльного xодy вiдтвоpення основного кaпiтaлy, який зaнепaдae, зменшyeться без нaлежного вiдновлення тa pозшиpення, що, у свою чеpгy, пpизводить до
Вiсиик eкoиoмiки траиспoрту i промисловост № 40, 2012
падiння потенцiйних можливостей виробництва ВВП.
Якщо для розвинених краш такий сценарiй е скорiше винятком, то для таких краш, як Украша, вiн, на жаль, е сумною реальшстю. Кланово-олiгархiчна система, що склалася у результатi непрозоро1 приватизацп державного майна i подальшого захоплення олiгархiчними кланами державних шститупв, створила механiзм систематичного вiдокремлення фшансових потоков (перш за все амортизаци) вiд вiдтворення фiзичного катталу у реальному секторi економiки та !х перенаправления до офшорних зон iз подальшим iнвестуваниям поза межами нацюнально! економiки або спрямуванням на паразитичне споживання кланових угруповань.
Розповсюдженим проявом суб'ективного боку фшансизацп можна вважати сплески попиту на спекулятивш фiнансовi iнструменти (деривативи), як1 перюдично мають мiсце на свiтових фшансових ринках.
Так само штегральним проявом фшансизацп можна вважати тезаврацiйну поведшку економiчних суб'ектiв, яка проявляеться у накопиченш запасiв шоземно1 валюти у перюди зростання невизначеностi макроекономiчноl ситуацп та посилення iнфляцiйних очiкувань.
Фшансизацш можна вважати певним замiнником довiри як базового iнституту, що забезпечуе сталiсть фiнансових ринк1в. Невипадково саме тсля останньо! свггово1 фшансово1 кризи суттево зросла к1льк1сть дослiджень проблеми довiри на фiнансових ринках. Посилення намагання до накопичення фiнансових активiв вiдображуе саме послаблення довiри економiчних суб'ектiв до фiнансових ринк1в, зростання невпевненостi у !х довготривалому стшкому розвитку. У зв'язку з тим А. Ляско, розглядаючи неформальнi грошовi трансакцп, звертае увагу на тенденцш поступово1 замiни довiри у цьому сегмента фiнансового ринку на контроль як бшьш жорсткий iнститут [8].
Висновки i перспективи подальших розробок. Проведене дослщження дозволяе зробити наступш висновки.
Врахування дво1сто1 природи фшансизацп економiчного життя дозволяе чiтко роздмти можливостi впливу з боку суспшьства на той чи iнший И прояв. Якщо йдеться про об'ективний бш фшансизацп, то суспiльство в особi держави в принципi здатне певним чином нейтралiзовувати негативнi наслщки фшансизацп, що викликанi розростанням фшансового сектору за меж1, обумовленi суспшьними потребами. Що стосуеться суб'ективних проявiв фшансизацп, то тут можливостi суспшьства щодо безпосереднього впливу е обмеженими.
Подальшого дослщження при цьому потребуе розробка iнструментарiю вимiру
суб'ективного боку фшансизацп та розробка MexaHi3MiB можливого опосередкованого впливу суспшьства на нейтралiзацiю егохстично! поведiнки економiчних суб'ектiв на фiнансових ринках.
З урахуванням досягнутого рiвня глобалiзацil фшансових риншв потребуе також вшповшно1 розробки проблема мiждержавноl координацп заходiв щодо обмеження негативних проявiв фшансизацп, включаючи контроль за вiдмиванням коштiв, отриманих злочинним шляхом. Це е особливо актуальним для таких краш, як Украша, оскшьки до цього часу мехашзми фшансового мониторингу практично не дшть вiдносно контролю за рухом фшансових потоков, пов'язаних iз протиправним перерозподiлом суспiльного багатства на користь корумповано1 нацюнально1 бюрократп.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Балацкий Е. В. За пределами «экономического империализма»: преодоление сложности / Е.В.Балацкий // Общественные науки и современность.- 2012.- № 4.- C. 138-149.
2. Бузгалин А. В. Economics и «экономический империализм»: альтернативы есть / А. В. Бузгалин // Вопросы политической экономии.- 2012.- № 1(2).- С. 24-30.
3. Галутова М. М. Методолопчш засади дослщжения фшансових шститупв трансформацшно1 економiки/ М. М. Галутова // Проблеми системного тдходу в економщ: електронне наукове видання Нацюнального авiацiйного унiверситету.- 2011.- № 3.- К.: Нац. авiац. ун-т, 2011.- Режим доступу: http:// www. nbuv. gov.ua/e-
joumals/PSPE/2011_3/Galutova_311.htm.
3. Гриценко А. Совместно-разделенные отношения: труд, собственность и власть/ А. Гриценко // Экономика Украины, 2003, № 3.- С. 310.
4. Гриценко А. А. Совместно-разделенная собственность и ее превращенные формы в России и Украине: методологические ориентиры послекризисного развития / А. А. Гриценко // Науковi пращ Донецького нацюнального техшчного ушверситету. Серiя: економiчна. Випуск 38-2. - Донецьк, ДонНТУ, 2010.- С. 5-11.
5. Ефимов В. М. Дискурсивный анализ в экономике: пересмотр методологии и истории экономической науки / В. М. Ефимов // Экономическая социология. 2011.- Т. 12.- № 3.- С. 15-53.
6. Ефимов В. М. Дискурсивный анализ в экономике: пересмотр методологии и истории экономической науки / В. М. Ефимов // JOURNAL OF ECONOMIC REGULATION (Вопросы
Вкник економжи транспорту i промисловост1 № 40, 2012
регулирования экономики).- 2011.- Том 2.- № 3.- С. 5-79.
7. Зайцева М. М. Ментальш моделi фшансово! поведiнки в умовах ринково! трансформацп / М. М. Зайцева // Проблеми системного тдходу в економщ: електронне наукове видання Нацiонального авiацiйного унiверситету.- 2012.- № 2.- К.: Нац. авiац. ун-т, 2012.- Режим доступу: Ы1р: // www.nbuv.gov.ua/e-journals/PSPE/2012_2/Zayceva_212.htm.
8. Ляско А. Роль институтов доверия и контроля в неформальных денежных трансакциях / А. Ляско // Вопросы экономики.- 2012.- № 6.- С. 48-64.
9. Маевский В. Корнаи, Шумпетер и экономическая теория / В. Маевский // Вопросы экономики.- 2012.- № 8.- С. 145-152.
10. Миловидов В. Философия финансового рынка / В.Миловидов // Мировая экономика и международные отношения.- 2012.- № 8.- С. 3-13.
11. Неэкономические грани экономики: непознанное взаимовлияние. Научные и публицистические заметки обществоведов / Рук. междисциплинарного проекта и науч. ред. О. Т. Богомолов.- М.: Институт экономических стратегий, 2010. - 800 с.
12. Норт Д. Понимание процесса экономических изменений. / Д.Норт - М.: Изд. дом Гос. ун-та - Высшей школы экономики, 2010. - 256 с.
13. Ольсевич Ю.Я. Когнитивно-психологический сдвиг в аксиоматике экономической теории. (Альтернативные гипотезы) / Ю.Я. Ольсевич.- М.: Алетейя, 2012. -224 с.
14. Ольсевич Ю.Я. Методологические основы современных теорий финансовых рынков (научный доклад) / Ю.Я. Ольсевич.- М.: Институт экономики РАН, 2009. - 86 с.
15. Ольсевич Ю.Я. Фундаментальная неопределенность рынка и концепции современного кризиса/ Ю.Я. Ольсевич.- М.: Институт экономики РАН, 2011. - 51 с.
16. Ослунд А. И последние станут первыми. Финансовый кризис в Восточной Европе. / А. Ослунд. - М.: Мысль, 2011.- 240 с.
17. Полтерович В. М. Становление общего социального анализа / В. М. Полтерович //
Общественные науки и современность. 2011. № 2.-С. 101-111.
18. Ракитский Б.В. Методологический геном будущего обществознания, потребного общественной практике / Б.В.Ракитский, Г.Я.Ракитская // Обществознание большинства. Выпуск 6. - М.: Интернациональный университет трудящихся и эксплуатируемых (Рабочий университет). Ноябрь 2009.- С. 6-39.
19. Симачев Ю. Российские финансовые институты развития: верной дорогой? / Ю.Симачев, М.Кузык, Д.Иванов // Вопросы экономики.- 2012.- № 7.- С. 4-29.
20. Смирнов А. Финансовый рычаг и нестабильность / А.Смирнов // Вопросы экономики.- 2012.- № 9.- С. 25-40.
21. Столбов М. Некоторые результаты эмпирического анализа факторов глобального кризиса 2008-2009 годов / М.Столбов // Вопросы экономики.- 2012.- № 4.- С. 32-45.
22. Талеб Н. Н. О секретах устойчивости: эссе; Прокрустово ложе: Философские и житейские афоризмы / Н. Н. Талеб.- М.: КоЛибри, 2012.- 240 с.
23. Талеб Н. Н. Одураченные случайностью. О скрытой роли шанса в бизнесе и в жизни / Н. Н. Талеб.- М.: Манн, Иванов и Фербер, Эксмо, 2012.- 320 с.
24. Талеб Н. Н. Черный лебедь. Под знаком непредсказуемости / Н. Н. Талеб.- М.: КоЛибри, 2012.- 736 с.
25. Фоули Д. Математический формализм и политэкономическое содержание / Д. Фоули // Вопросы экономики.- 2012.- № 7.- С. 82-95.
26. Худякова Л. Международные финансовые центры в многополярном мире / Л. Худякова // Мировая экономика и международные отношения.- 2012.- № 1.- С. 30-39.
27. Шишков Ю. «Невозможное триединство» в эпоху финансовой глобализации / Ю.Шишков // Мировая экономика и международные отношения.- 2012.- № 5.- С. 3-14.
28. Эволюционная и институциональная экономическая теория: дискуссии, методы и приложения / Под. ред. Архипова А.Ю., Кирдиной С.Г., Мартишина Е.М. Спб: Алетейя, 2012.- 368 с.
Аннотация. Раскрыты методологические основы исследования современной финансизации с учетом повышения роли междисциплинарного подхода.
Ключевые слова: методология, финансизация, экономическая жизнь.
Summary. Methodological basis of the study of modem financyzation taking into account the increase of the role of the interdisciplinary approach has been disclosed.
Keywords: methodology, financyzation, economic.
Рецензент д.е.н., професорХНУ ¡м.В.Н.Каразта Соболев В.М. Експерт редакцшног колеги к.е.н., доцент УкрДАЗТ Токмакова 1.В.
Вк'ник економжи транспорту i промисловост1 № 40, 2012
