Методика визначення дендрологічної цінності та рівня збереженості ландшафтних об'єктів на прикладі парків- пам'яток садово-паркового мистецтва на території Центральнопридніпровської височинної області Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

УДК 712.253(091) Доц. Н.В. Гатальська, канд. с.-г. наук -

НУ бюресурав i природокористування Украти, м. Кшв

МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ ДЕНДРОЛОПЧНО1 Ц1ННОСТ1 ТА Р1ВНЯ ЗБЕРЕЖЕНОСТ1 ЛАНДШАФТНИХ ОБ'£КТ1В НА ПРИКЛАД1 ПАРК1В-ПАМ'ЯТОК САДОВО-ПАРКОВОГО МИСТЕЦТВА НА ТЕРИТОРП ЦЕНТРАЛЬНОПРИДН1ПРОВСЬКО1 ВИСОЧИННО1 ОБЛАСТ1

Наведено критери комплексно! оцiнки сучасного стану та визначення дендроло-пчно! цшност ландшафтних об'eктiв, на прикладi пам'яток садово-паркового мистец-тва Центральнопридншровсько! височинно! областi. Як критери заиропоновшо! методики використано характеристики основних елеменпв паркового простору, оцiнку !х стану та значения в об'емно-иросторовш композици, а також данi, якi е важливими для дендропаркiв у контекст перспектив ix вiдновления та адаптаци на сучасному етапi.

Ключовi слова: ландшафтш об'екти, критери комплексно! оцшки, дендрологiчна цiинiсть, ргвень збереженостi.

Зпдно i3 загальноприйнятою класифiкацieю, залежно вщ цшьового приз-начення парив, можна зробити такий розподш: парки культури та ввдпочинку, дитяч^ прогулянковi, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва (ППСПМ), етнографiчнi тощо [1]. Кiлькiсть типiв паркiв збшьшуеться, що пов'язано з роз-витком сусшльства та його потреб. Ввдповвдно, для визначення доцiльних нап-рямш використання ландшафтних об'eктiв, що мають дендрологiчну цiннiсть, потрiбна методика оцшки рiвня збереженостi таких об'екпв на сучасному еташ.

Мета дослщження. Розробити критерп комплексно!' оцiнки стану та де-ндрологiчноí цiнностi ландшафтних об'екпв на прикладi паркiв-пам'яток садово-паркового мистецтва Центральнопридшпровсько'' височинно!' облас-ri (ЦПВО).

Матер1али i методи. Для розроблення критерив комплексно!' оцiнки та визначення дендролопчно!' цiнностi ландшафтних об'ектш використано такi методики:

• для оцшки паркових насаджень - "Методика декоративноси деревних наса-джень" Г.1. Маргайлик, Л.А. Кирильчик [3]; "Екологоестетична оцiнка паркових угрупувань" Р.В. Голушко [2], "Методи оцiнки стану деревних насаджень та прогноз ix росту та довговiчностi" А.В. Гурського [5], "Естетична оцiнка" В. П. Кучерявого [6];

• для оцшки окремих екземплярiв деревних рослин - "Методика оцшки загально-го стану" С.1. Кузнецова, Ф.М. Левона, В.Ф. Пилипчика, М.1. Шумика [7]; акль матизацшне число М.А. Кохна, М.Г. Курдюка [8].

Результати. За ретроспективним аналiзом особливостей формування i розвитку ландшафтних об'екпв, вiднесених до категорп ППСПМ на територп ЦПВО, найбшьшу кшьккть становлять громадськi парки (51,4 %) (переважно культури i вiдпочинку та меморiальнi), iсторичнi садибно-парковi комплекси (40 %), найменшу - ППСПМ, що мають дендролопчну цiннiсть (8,6 %). Однак, згiдно з таксономiчним аналiзом насаджень ППСПМ ЦПВО, бiльшiсть (95 %) дендрорiзноманiття областi зосереджене на територп останшх. Вiдповiдно, для формування методики комплексно!' ощнки та визначення дендролопчно!' цш-ностi ландшафтних об'екпв використано данi лiтературного аналiзу, наявних

методик ощнки окремих характеристик насаджень та власних дослiджень ППСПМ ЦПВО, що мають дендрологiчну цiннiсть.

Наявнiсть достовiрноí iнформацií щодо створення та розвитку об'екта, принципiв формування колекцш, мкць отримання садивного матерiалу в кто-ричному аспекта, багаторiчнi данi щодо росту i розвитку рослин, результати фе-нологiчних спостережень е принципово важливим критерieм для проведения дослвджень успiшностi iитродукцií, селекцiйноí дiяльностi та навчання. Зважа-ючи на це, запропонували видалити наявнiсть зазначено!' шформацп до окремо-го критерда, з якого й починати комплексне ощнювання. За першим критерiем оцiнювания потрiбно проводити так:

• будь-яка шформащя вщсутня - 0 балiв;

• уривковi данi в лiтературних джерелах, архiвних матерiалах, що стосуються цього об'екта опосередковано - 1 бал;

• наявтсть окремих даних в офщшних письмових виданнях щодо дати створення об'екта, основних принцитв формування колекцш, часу посадок - 2 бали;

• достовiрнi дат в офiцiйних письмових виданнях та архiвних документах, в яких зазначено дату створення об'екта та основт етапи формування колекцiй, мiсця отримання садивного матерiалу, а також основного видового складу ко-лекцiй на час створення та упродовж розвитку - 3 бали;

• достовiрнi даш в офщшних письмових виданнях i архiвних документах, в яких зазначено дату створення об'екта та основт етапи формування колекцш, мюця отримання садивного матерiалу, а також основного видового складу колекцш на час створення та упродовж розвитку, картографiчнi матерiали (схеми посадок) окремих перiодiв розвитку, швентаризацшт вщомоси iз зазначенням ла-тинських назв рослин та основних таксацшних показниюв - 4 бали;

• достовiрнi данi щодо створення та розвитку об'екта упродовж всього його юну-вання, картографiчнi, архiвнi та письмовi матерiали, якi дають цiлком достатню iнформацiю щодо дати створення об'екта та основних етатв i принцитв формування колекцш, мкць отримання садивного матерiалу, видового складу колекцш на час створення та упродовж всього перюду юнування, картографiчнi матерiали (схеми посадок) усiх перiодiв розвитку, iнвентаризацiйнi вiдомостi iз зазначенням латинських назв деревних рослин, основних таксацшних показниюв - 5 балiв.

Наступним, принциповим саме для ощнки дендролопчно! цiнностi кри-терiем, можна вважати таксономiчний склад колекцшного фонду ландшафтного об'екта. Для проведення аналiзу видового i формового розма'ття можна викорис-тати iндекси Е. Уитекера та К. Шеннона, однак зазначеш iидекси не враховують важливих, на нашу думку, особливостей, зокрема наявнкть видш, вiднесених до офщйних списюв (Червоно! книги Украши (ЧКУ), Червоно! книги бвропи (ЧК6), Червоного списку Мiжнародного союзу охорони природи (ЧСМСОП) то-що), а також багатовiковi дерева. Зважаючи на це, запропоновано враховувати наявнiсть рiдкiсних, багатовшових iитродукованих та господарсько щнних видав i культиварш деревних рослин за окремим критерiем. Окрш iндексiв Е. Уитекера [9] та К. Шеннона [10], також запропоновано ощнювати видове рiзноманiття колекцiйного фонду за кшьктстю таксошв, яка вiдповiдае певному балу:

• насадження утворенi малоцшними аборигенними й iнтродукованими деревни-ми видами, яю повнiстю змiненi (природним або штучним шляхом) порiвняно з перюдом закладання дендрарiю - 0 балiв;

• нaявнiсть мaлоцiнниx aборигенниx тa iнтродyковaниx деревню видiв, якi зде-бiльшого витюнили господaрсько-цiннi, внaслiдок бiотичниx тa aбiотичниx чинникiв, нaявнiсть окремиx екземплярiв господaрсько цiнниx видiв дерев тa кушДв - l бaл;

• колекцц' предстaвленi цiнними aборигенними й iнтродyковaними деревними видaми (не бiльше SO тaксонiв) - 2 бaли;

• колекцц сформовaнi нa основi цшню aборигенниx й iнтродyковaниx деревниx видiв тa форм (не бiльше lOO тaксонiв) - 3 бaли;

• колекцц предстaвленi цiнними aборигенними й iнтродyковaними деревними видaми, формaми тa сортaми (до 200 тaксонiв), бшьшсть колекцiй сформовaнa в перiод створення експозицiй пaркy - 4 бaли;

• основу колекцiй стaновлять господaрсько цiннi деревнi види, якi вадповдають перiодy зaклaдaння пaркy, a тaкож всiм етaпaм формyвaння колекцiй, видове i формове рiзномaнiття предстaвлене бшьш як 200 тaксонaми, серед яки знaчнa чaстинa e рaритетними видaми деревниx рослин - S бaлiв.

Оцiнкy раритетних видiв i багатовшових дерев, як зазначено вище, зап-ропоновано винести окремим критерieм:

• рaритетнi види тa вiковi деревa вiдсyтнi - 0 бaлiв;

• рaритетнi види дерев, a тaкож бaгaтовiковi екземпляри вiдсyтнi, однaк нaявне потомство остaннix - l бaл;

• нaявнi поодинокi екземпляри рaритетниx видiв дерев, зaнесениx до оф^йнм спискiв (ЧКУ, ЧК€, ЧС МСОП тощо), a тaкож (aбо) бaгaтовiковi деревa - 2 бaли;

• 4aCTra рaритетниx видiв рослин до 20 % зaгaльного дендрорiзномaнiття, тaкож (aбо) нaявнiсть бaгaтовiковиx екземплярiв - 3 бaли;

• чaсткa рaритетниx видiв рослин 2l-30 % вщ зaгaльного дендрорiзномaнiття, a тaкож ^бо) бaгaтовiковi деревa господaрсько цiнниx видiв i форм - 4 бaли;

• чaсткa рaритетниx видiв рослин 3l-S0 % вiд зaгaльного дендрорiзномaнiття, a тaкож (aбо) бaгaтовiковi господaрсько цiннi iнтродyковaнi види - S бaлiв.

• Формyвaння деревниx колекцш дендрaрiïв i дендропaркiв, як прaвило, здiйснюють 3a двомa принципaми - системaтичним i геогрaфiчним [ll], з yрaxyвaнням еколо-гiчниx особливостей та декорaтивниx якостей окремиx рослин i декорaтивниx композицш. Для рaцiонaльного використання колекцшного фонду, aнaлiзy й про-ведення дослiдницькоï, нaвчaльноï тa iншиx видiв дiяльностi, оцiнювaння принцитв формyвaння нaсaджень лaндшaфтного об'eктa пропонуемо здiйснювaти тaк:

• вiдсyтнiсть будь-якого i3 зaгaльноприйнятиx принципiв формyвaння деревнж колекцiй - 0 бaлiв;

• чaстинa колекцц (до 20 %) сформовaнa з yрaxyвaнням зaгaльноприйнятиx прин-ципiв формyвaння деревниx колекцiй - l бaл;

• нa чaс зaклaдaння деревнi колекцй' здебiльшого формyвaлися з yрaxyвaнням зa-гaльноприйнятиx принцитв. Однaк зa перiод iснyвaння дендрaрiю ïx стрyктyрa порyшенa внaслiдок впливу як бiотичниx, тaк й aбiотичниx фaкторiв. Ha чaс об-стеження пaркy кiлькiсть куртин, якi сформовaнi з yрaxyвaнням зaгaльноп-рийнятиx принцитв, становить 20-40 % - 2 бaли;

• нa чaс зaклaдaння деревнi колекцй' здебiльшого формyвaлися з yрaxyвaнням зa-гaльноприйнятиx принципiв. Однaк зa перiод iснyвaння дендрaрiю основт принципи порyшенi внaслiдок бiотичниx та aбiотичниx фaкторiв. Ha чaс обсте-ження пaркy кiлькiсть куртин, яю сформовaнi з yрaxyвaнням зaгaльноприйня-тж принципiв, стaновить 40-60 % - 3 бaли;

• деревнi колекцй' сформовaнi нa основi зaгaльноприйнятиx принцитв створення деревню колекцiй, однaк в окремю кyртинax основнi принципи порушен (до 40 %) - 4 бaли;

• деревт колекцн сформовaнi на основi загальноприйнятих принципiв створення деревних колекцiй, що чiтко можна оцiнити на сyчaсномy етaпi - 5 бaлiв. Поряд з принципами формyвaння деревних кодекцш важдивого значен-

ня нaбyвae схема розмщення росдин y кодекцй' вщповвдно до 1'х бiодогiчниx й екодопчних особдивостей, яка, безyмовно, мае значний впдив на рiст i розвиток росдин в уах типах насаджень, а ддя оцiнки yспiшностi а^матизацц деревних iнтродyцентiв мае принципове значення. Адже визначення дiмiтyючиx екодопчних фaкторiв мождиве дише за умов yрaxyвaння бiодогiчниx особдивостей росдин та вiдповiдно розмiщения ïx y простора Тому одним з критерив ком-пдексно!' оцiнки та дендродогiчноï цшносп запропоновано оцiнкy схеми розмь щення росдин у кодекпдях:

• рослини в колекщях розмiщеннi без yрaxyвaння ïx бiологiчниx та екологiчниx особливостей - 0 бaлiв;

• рослини в колекщях розмiщенi з yрaxyвaнням бiологiчниx й екологiчниx особливостей на час створення дендрарто. Однак упродовж перiодy iснyвaння внас-лщок впливу бiотичниx та aбiотичниx фaкторiв середовища умови зростання змiнилися i не вщповщають особливостям рослин на сучасному етат - 1 бал;

• рослини в колекцшх розмщет з урахуванням впливу бiологiчниx та еколопч-них особливостей середовища на час створення дендрарда. Однак упродовж пе-рiодy iснyвaння внaслiдок бютичних та aбiотичниx фaкторiв умови зростання змшилися i нинi не вщповщають особливостям бшьшоси рослин (51-70 %) -2 бали;

• частина рослин (до 50 %) колекцшного фонду ниш зростае в умовах, яю не вщповщають 5х бiологiчним та екологiчним особливостям - 3 бали;

• бiльшiсть колекцiй рослин створет i на час обстеження зростають в умовах, якi вiдповiдaють ix бiологiчним та екологiчним особливостям, однак наявт рослини (до 10 %), яю перебувають у несприятливих для них умовах - 4 бали;

• рослини у колекцшх на час створення колекцш парку розмщет з урахуванням 1х бюлопчних та еколопчних особливостей й на цей час зростають у вщповщ-них умовах - 5 бaлiв.

Aнaлiз вiковоï структури насаджень е важдивою скдадовою частиною компдексно1' ощнки дандшафтного об'екта, особдиво тд час визначення його дендродогiчноï пiнностi та характерних особдивостей, яш визначаються вщпо-вiдно до нaпрямiв використання (ощнка рiвия aклiмaтизaцiï iнтродyцентiв, створення маточних плaнтaцiй, використання як навчадьно!' бази). Поверта-ючись до основних функцш наведених об'eктiв, варто звернути увагу на вшову структуру насаджень, яку можна охарактеризувати як оптимадьну ддя забезпе-чення 1'х рaцiонaльного використання. Оцiнити yспiшнiсть iнтродyкцiï мождиво дише шсдя досягнення росдиною репродуктивного вжу, що задежить вiд бюдо-пчних особдивостей виду, клiмaтичниx умов регюну iнтродyкцiï та вщмшнос-тей основних ^матичних покaзникiв вiд aнaлогiчниx природного ареаду. Ддя характеристики вiковоï структури насаджень доцшьне використання методики А.Г. Воронова, який видшяв 6 вжових груп у поeднaннi з таксацшними кдасами вiкy: пiдрiст (1-20 роив); нашвдоро^ (21-40 рокiв); мододi (41-60 роив); се-редньовiковi (61-S0 роив); стaрiючi (S1-100 рокiв); стaрi (101-120 роив). Вщпо-вiдно нaйбiдьш цшними в плaнi вивчення yспiшностi штродукцц е середньовь ковi та стaрiючi насадження. Аде нaявнiсть мододих екземпдярш, особдиво

1. Лiсoве Ta сaдoвo-naркoве гoсnoдaрствo

39

сформованих унаслвдок природного поновлення, не можна вщнести до негатив-них наслiдкiв. Отже, значення мае не лише вж насаджень, а й спiввiдношения рiзних вiкових груп рослин у насадженш. Разом iз тим вiк, в якому рослина переходить у фазу генеративного розвитку, мае досить широку амплиуду, яка за-лежить головним чином вiд бiологiчних особливостей рослини. Тому запропо-новано ощнити вiкову структуру дендрологiчних колекцiй ландшафтних об'ек-тiв, що мають дендролопчну цiннiсть на основi оценки особливостей генеративного розвитку рослин на сучасному еташ:

• надаеться якщо кiлькiсть видiв рослин, якi досягли вшу генеративного розвитку, становить менше 5 % - 0 батв;

• юльюсть видiв, яю досягли вiку генеративного розвитку, становить 6-29 % -1 бал;

• кшьюсть видiв, яю досягли вiку генеративного розвитку, становить 30-50 % рослин вщ загально! кiлькостi видового бiорiзноманiття колекцiй - 2 бали;

• вiку генеративного розвитку досягла бшьша частина видiв рослин (51-60 %) -3 бали;

• частка видiв рослин, яю досягли вiку генеративного розвитку, змшюеться в межах 61-80 % - 4 бали;

• бшьшють видiв (понад 80 %) колекцш досягли вiку генеративного розвитку -5 балiв.

Загальний стан деревних рослин та !х декоративнi якостi мають надзви-чайно важливе значення та залежать ввд велико! кiлькостi фактор1в, деякi з яких означенi вище. Окрш наведених, треба зазначити стiйкiсть до посухи, зимос-тiйкiсть, стiйкiсть проти шкадникш i збудникiв хвороб, якi, зокрема, використа-нi для еколого-естетично! ощнки [6]. Як наслiдок, запропоновано ощнити еко-логiчнi особливостi видового складу насаджень ландшафтного об'екта, а саме посухоспйккть та зимостшккть, окрш цього, дощльним видаеться проведення оцiнки загального стану за загальноприйнятою методикою. Ощнку посухос-тiйкостi можна здiйснити як з використанням аналiзу лiтературних даних щодо особливостей росту i розвитку деревних рослин, як зростають в парку, так i за допомогою польових методов оцiнки посухостiйкостi, а за потреби - зi застосу-ванням лабораторних методов. Оцiнювания зимостшкосп можна провести на основi литературного аналiзу або з використанням польових метод1в. З цiею ж метою можна застосувати експериментальш методи, зокрема метод лабораторного проморожування.

Вщповщно пiсля отримання результатiв необхвдно привести !х до число-вих значень так:

• морозами пошкоджуеться бшьше 80 % видiв рослин дендролопчних колекцiй (середнiй бал зимостiйкостi, наприклад, за методикою М.А. Кохна, менше 2,5 балiв) - 0 балiв;

• морозами пошкоджуеться бiльшiсть видiв рослин (61-80 %) дендрологiчних колекцш (середнш бал зимостiйкостi за методикою М.А. Кохна становить 2,52,9 балiв) - 1 бал;

• пошкоджень морозами зазнае близько половини (41-60 %) видiв колекцш (середнш бал зимостшкоси за методикою М.А. Кохна - 3,0-3,4 балiв) - 2 бали;

• пошкоджень морозами зазнае 31-40 % (середнш бал зимостшкоси, за методикою М.А. Кохна - 3,5-3,9 балiв) - 3 бали;

• морозами пошкоджуеться вщ 21 % до 30 % видiв рослин, при цьому середнш бал зимостiйкостi насаджень за методикою М.А. Кохна становить 4-4,4 бали -4 бали;

• переважна бiльшiсть рослин (понад 80 %) е щлком зимостшкими в умовах ш-тродукцп (тобто середнш бал зимостшкосп, наприклад, за методикою М.А. Кохна знаходиться в межах 4,5-5 балiв) - 5 балiв.

Ощнку посухостiйкостi пропонуемо проводити за таким же принципом з використанням методики М.А. Кохна [8], вщповщно результати узагальнити так:

• внаслщок посухи страждае бшьше 80 % видового рiзноманiття дендролопчних колекцiй (середнiй бал посухостiйкостi, наприклад, за методикою М.А. Кохна менше 2,5 балiв) - 0 балiв;

• внаслiдок посухи страждае бшьшють насаджень (61-80 %) видового рiзномаmт-тя дендрологiчних колекцiй (середнiй бал посухостшкоси, наприклад, за методикою М.А. Кохна - 2,5-2,9 балiв) - 1 бал;

• внаслщок посухи страждае близько половини (41-60 %) видового рiзноманiття дендролопчних колекцш (середнш бал посухостшкоси, наприклад, за методикою М.А. Кохна - 3,0-3,4 балiв) - 2 бали;

• внаслщок посухи страждае 31-40 % (середнш бал посухостшкоси, наприклад, за методикою М.А. Кохна - 3,5-3,9 балiв) - 3 бали;

• внаслщок посухи страждае вщ 21 % до 30 %, при цьому середнш бал посухос-тшкосп насаджень 4-4,4 бали - 4 бали;

• переважна бшьшють насаджень (понад 80 %) не страждае вщ посухи (тобто середнш бал посухостшкосп, наприклад, за методикою М.А. Кохна змшюеться в межах 4,5-5 балiв) - 5 балiв.

Генеративний розвиток i здатшсть розмножуватися будь-яким способом мае надзвичайно важливе значення шд час ощнювання р1вня аклiматизацií ш-тродуцент1в та е одним з критерив методик. Зважаючи на це, запропоновано включити ощнку поновлення природним або штучним шляхом до критерив ком-плексноí' ощнки. Вiдповiдно оцiнку за цим критерiем потрiбно проводити так:

• поновлення вщсутне у бiльшостi (понад 80 %) видiв деревних рослин - 0 балiв;

• поновлення вщсутне у бшьшоси (60-80 %) видiв деревних рослин - 1 бал;

• поновлення наявне у 40-60 % видiв деревних рослин - 2 бали;

• поновлення наявне у 60-80 % видiв деревних рослин - 3 бали;

• у бшьшоси видiв рослин (80-90 %) вщзначено природне поновлення - 4 бали;

• майже у вах видiв рослин (бшьше 90 %) спостерпжеться природне поновлення - 5 балiв.

Згадаш вище екологiчнi особливостi впливають на загальний стан i де-коративнкть насаджень. Остання може визначатися за методиками ощнки насаджень, а також бути представлена як середньоарифметичне значення ощнок ш-дивiдуальноí' декоративносп видiв та форм дендрологiчноí' колекцл, сформова-них за однiею з кнуючих методик [2-6]. Для ощнки декоративносп насаджень ландшафтного об'екта на початковому етапi можна використовувати вiзуальнi спостереження та суб'ективнi враження. Отримаш за ощнкою декоративностi результати необидно привести до числових значень так:

• загальну декоративнiсть насаджень можна охарактеризувати як високу у нез-начно! кiлькостi (до 10 %) деревних видiв колекцп - 0 балiв;

• частка деревних видiв колекцп, загальну декоративнiсть яких можна охарактеризувати як високу, становить 11-20 % - 1 бал;

• частка деревних видiв колекцп, загальну декоративтсть яких можна охаракте-ризувати як високу, становить 21-40 % - 2 бали;

• загальну декоративтсть насаджень можна охарактеризувати як високу у 4160 % деревних видiв колекцп - 3 бали;

• загальну декоративтсть насаджень можна охарактеризувати як високу у знач-но! юлькосл (61-80 %) деревних видiв колекцп - 4 бали;

• загальну декоративтсть насаджень можна охарактеризувати як високу у бшь-шоси (понад 80 %) деревних видiв колекцп - 5 балiв.

Надзвичайно важливе значення для будь-якого виду парку або навиъ штучно створеного насадження мае систематичний догляд. Вщсутнкть його чи низький ршень утримання е лтштуючим фактором збереженосп парку загалом та окремих видiв дерев та кущш. Зважаючи на це, згаданий критерш доцiльно включити до комплексно! оцiнки, за такою шкалою:

• вщсуттсть систематичного догляду за насадженнями парку з моменту його зас-нування - 0 балiв;

• наявнiсть догляду за молодими насадженнями (упродовж 5-15 роюв вщ часу закладання) - 1 бал;

• наявнiсть догляду за насадженнями упродовж перших 15-25 роюв вщ часу зак-ладання - 2 бал;

• наявтсть догляду за насадженнями упродовж 25-40 роюв (до настання генеративно! фази розвитку бшьшоси дерев та кушДв колекцiй) вiд часу закладання -3 бали;

• догляд за насадженнями парку проводився упродовж юторц його юнування, за виключенням останнього часу (10-15 роюв) - 4 бали;

• наявтсть догляду упродовж усього перюду юнування - 5 балiв.

Шсля проведених дослiджень за зазначеними критерiями оценки дендроло-пчно! цiнностi ландшафтнi об'екти можуть бути розподалеш на чотири категорií:

• найбшьш цiннi - 55-45 бали, можуть залучатися для дослiдження рiвня амма-тизацп, навчально! бази, а також використання окремих рослин як маточних рослин. Потребують найменшого втручання та виконання робiт, спрямованих на вщновлення i популяризадiю парку;

• цшт - 44-35 балiв, для рацюнального використання й збереження яких необ-хiдне здiйснення вiдновлювальних заходiв та створення проекту адаптацп парку до сучасних умов;

• малоцшт - 34-25 балiв, вiдновлення з метою використання як дендрарто недо-цiльне, насамперед через значт змiни видового складу деревних колекцш або !х незадовiльний стан. Колекцшний дендрологiчний фонд можливо залучати для вивчення рiвня аклiматизацií окремих штродуценив;

• не мають дендролопчно! цiнностi - 24 бали i менше - використання об'екта як дендрарто на сучасному етат недощльне. Економiчно вигiдна та науково вип-равдана змiна його функц11 та адаптацп до сучасних умов.

Висновки. Внаслiдок проведених дослiджень сформовано критерц ден-дрологiчноí оцiнки та ршня збереженостi ландшафтних об'ектгв. Загальний бал за наведеними критерiями дае змогу отримати комплексну оцiнку, а також ха-рактеризуе доцiльнiсть використання об'екта ввдповвдно до основних функцiй. Важливою характеристикою запропонованого пiдходу е доцшьшсть проведен-ня оцiнювания на рiзних етапах дослiджения (вiд аналiзу лиературних даних, арх1вних матерiалiв, натурного обстеження i, навiть, пiсля проведення досль джень рiвия аклiматизацií iнтродуцентiв), а також використання рiзних методик

дослвджень щодо отримання детально!' характеристики окремих елеменпв паркового середовища.

Лiтература

1. Архитектурная композициясадов и парков / под ред. А.П. Вергунова. - М. : Изд-во "Стройиздат", 1980. - 254 с.

2. Галушко Р.В. Биоморфологические признаки для экологоэстетической оценки парковых сообществ / Р.В. Галушко // Бюллетень Никитского ботанического сада. - 1999. - № 81. - С. 23-27.

3. Маргайлик Г.И. К методике оценки декоративности древесных насаждений / Г.И. Мар-гайлик, Л.А. Кирильчик // Бюллетень Главного ботанического сада. - 1979. - № 114. - С. 58-60.

4. Курдюк М.Г. К вопросу оценки декоративности парковых насаждений // Сохранение и восстановление старинных парков : сб. науч. тр. / М.Г. Курдюк. - К. : Изд-во "Наука", 1982. - С. 65-68.

5. Гурский А.В. Методы оценки состояний древесных насаждений и прогноз их роста и долговечности / А.В. Гурский // Бюллетень Главного ботанического сада. - 1955. - № 21. - С. 16-24.

6. Кучерявый В.П. Зеленая зона города / В.П. Кучерявый. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1981. - 248 с.

7. Кузнецов С.1. Еколопчш передумови оптишзаци вуличних насаджень Киева / С.1. Кузнецов, Ф.М. Левон, В.Ф. Пилипчик, М.1. Шумик // Питання бющдикацц та екологи. - Запор1жжя : Вид-во ЗДУ. - 1998. - Вип. 3. - С. 57-64.

8. Кохно Н.А. Теоретические основы и опыт интродукции древесных растений в Украине / Н.А. Кохно, М.Г. Курдюк. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1994. - 185 с.

9. Уиттекер Э. Математическая обработка результатов наблюдений / Э. Уиттекер, Г. Робинсон. - М. : Изд-во ОНТИ, 1935. - 364 с.

10. Шеннон К. Математическая теория связи / К. Шеннон // Работы по теории информации и кибернетике : сб. науч. тр. - М. : Изд-во Ин-та лит-ры, 1963. - С. 243-332.

11. Лунц Л.Б. Городское зеленое строительство / Л.Б. Лунц. - М. : Изд-во лит-ры по строительству, 1966. - 237 с.

Гатальская Н.В. Методика определения дендрологической ценности и уровня сохранности ландшафтных объектов на примере парков-достопримечательностей садово-паркового искусства на территории Центрально-приднепровской высочиной области

Представлены критерии комплексной оценки современного состояния и определения дендрологической ценности ландшафтных объектов, на примере достопримечательностей садово-паркового искусства Центрально-приднепровской высочинной области. В качестве критериев предложенной методики использованы характеристики основных элементов паркового пространства, оценка их состояния и значение в объемно-пространственной композиции, а также данные, которые являются важными для ден-дропарков в контексте их возобновления и адаптации на современном этапе.

Ключевые слова: ландшафтные объекты, критерии комплексной оценки, дендрологическая ценность, уровень сохранности.

HatalskaN.V. Dendrological Value and Landscape Objects Preservation Level Definition Method on the Central Highland Area of the Dniper River Territory Park-monuments of Landscape Architecture Example

Modern state comprehensive assessment criteria and landscape objects of dendrological value definition (on the example of Central highland area of Dniper river park-monuments of landscape architecture) are showed. The characteristics of the park space main elements, assessment of their condition, value in the three-dimensional composition and data which are important for the arboretums in the context of the modern stage restoration and adaptation prospects are used as a proposed method criteria.

Keywords: landscape objects, comprehensive assessment criteria, dendrological value, preservation level.