CC BY
44
5. Характеристики социальных сервисов веб 2.0 Патаракин Е. Д. Информационные технологии в управлении образованием — IV Всероссийская конференция — Псков-2007. // http://conf2007.pskovedu.ru.
6. Один на один с Web 2.0 Андрей Письменний // http://computerra.ru/features/304538.
7. Социальные сети: от реальности к веб-сервису. Владимир Климентьев // http://tvoisoft.ru/sotsialnyie-seti-ot-realnosti-k-veb-servisu/
8. Патаракин Е. Д. Социальные сервисы Веб 2.0 в помощь учителю / Е. Д. Патаракин. — М.: Инту-ит.ру, 2006. — 64 с.
Ганна МЕЛЕШКО
МЕТОДИКА СТВОРЕННЯ АН1МАЦ1Й ЗА ДОПОМОГОЮ ПРОГРАМИ MACROMEDIA FLASH MX СТУДЕНТАМИ ГУМАН1ТАРНИХ СПЕЩАЛЬНОСТЕЙ ВНЗ
У cmammi запропоновано методику створення атмацп руху у програм Macromedia Flash MX для cmydenmie гумантарного профтю педагог1чних BH3ie, яка поширюе можливостi студентiв у гх май-буттй профестнш дiяльносmi педагогiв гуматтарного профшю, що е дуже важливим в умовах все-бiчноi комп 'ютеризацп та сприяерозвиненню просторового мислення гуманШарпв.
Постановка проблеми. Сучасш шформацшш технологи проникають у вс сфери профе-сшно! дiяльностi людини, зокрема в гумаштарну сферу. Усе бшьш широке розповсюдження електронних поЫбниюв, шдручниюв, систем проведения аналiзу експерименпв у галузi педа-гогiки, сощологп, психологи тощо зумовлюють иеобхiдиiсть у формуванш знань студеитiв гу-маттарних факультетiв з iнформатики, зокрема з web-дизайну, перш за все, вмшь правильно структурувати i оформляти графiчнi, текстовi, мультимедiйнi данi для створення вщповвдних web-ресурсiв. Особливо актуальним цей напрям стае останшми роками з появою безлiчi спещ-алiзованих учбових i професiйних iнтернет-порталiв у сферах психологи, юторп, фшософп тощо. Знання основних принципiв структурного подання шформаци е необхiдною умовою ефективно1 професшно! дiяльностi гумаштарпв у сучасних умовах.
На I кури фiлологiчного та сощально-гумаштарного факультетiв Бердянського педаго-пчного унiверситету студенти вивчають курс «Сучасш шформацшш технологи». Ми пропонуемо вивчення окремого курсу «Web-дизайн» на I або II курсах навчання, коли у студе-нлв вже сформоваш деякi навички роботи, наприклад, у програмi MS Word, у мережi 1нтернет та е навички роботи з графiчними об'ектами. Окремим роздшом у курсi «Web-дизайн» нами передбачено засвоення програми Macromedia Flash MX (робота з графiчними об'ектами, створення ашмацш: анiмацiя рухiв, ашмащя обертання, анiмацiя форм, рух за траекторiею, Flash символи та бiблiотеки: кнопки, графiчнi об'екти, клiпи тощо).
Комп'ютерна графiка й анiмацiя перебувають на першому мiсцi серед засобiв творчого створення вiзуалiзацil i е потужним шструментом вiзуального мислення. Сьогодш в зв'язку з впровадженням в осв^у комп'ютерiв з'являеться можливiсть навчання студенлв комп'ютернiй графiцi й ашмацп. Взагалi, вивчення програми Macromedia Flash MX студентами гумаштарного профшю мае наступш позитивнi особливостi. Студентам гумаштарного профiлю надаеться, як правило, недостатньо вправ для формування алгорштшчного мислення, також за допомогою навчальних завдань зi створення анiмацiй у гумаштарпв формуеться просторове мислення, яке по-перше розвинене у студентiв техшчних спецiальностей. Також за-пропонований нами цикл завдань у програмi Macromedia Flash MX навчае студенлв моделю-ванню, що у свою чергу розвивае теоретичне мислення.
Аналiз ocTaHHix дослiджень i публжацш. У попереднiх статтях нами була наведена те-хнологiя створення найпростших web-сторiнок для студентiв гуманiтарного профшю педа-гогiчних ВНЗ за допомогою мови розмггки гiпертексту [3, 156-160], самостшна робота «Створення web-сторшки засобами MS Word» [4, 148-153].
Серед впчизняних науковцiв, якi розглядали технолопю створення анiмацiй у програмi Macromedia Flash MX, можна назвати О. Ю. Нiколаенко, Д. Ю. Тiторова, С. В. Шапошнiкову [6, 237-247; 7, 7-28]. Але ж, ввдмп'имо, що !х розробки стосуються в основному лише середньо! школи.
Науков1 записки. Сер1я: Педагог1ка. — 2008. — №8
103
Формулювання цiлей CTaTTi. Розробити методику навчання web-дизайну у Kypci лабо-раторних робгт, зокрема з теми «Освоення програми Macromedia Flash MX», з метою форму-вання просторового мислення у студентiв гумаштарного профiлю педагогiчних ВНЗ, а також придбання навичок роботи для майбутнш професiйнiй дiяльностi педагогiв гуманiтарного профшю.
Flash-ашмацп широко використовуються для створення web-сайтiв. Засобами Flash утво-рюються елементи навтацп, анiмованi логотипи, повномасштабш озвученi мультфiльми й навiть цт сайти з багатьма рiзними штерактивними елементами. Завдяки векторнiй графiцi, яка використовуеться щею технологiею, анiмацiйнi ролики невеличю за розмiром i тому швидко завантажуються й пiдходять тд розмiр браузера.
Студентам слiд пояснити, що у векторнiй графiцi, на ввдмшу вiд растрово1, зображення складаеться не iз точок, а описуеться у виглядi математичних об'ектiв. Уи лшп визначаються початковими точками й формулами, яю описують самi лшп, а також значеннями кольору. Редагуючи векторний об'ект, ви змшюете властивост лiнiй, iз яких складаеться зображення. Можна рухати об'ект, змшювати його розмiри, форму й колiр без впливу на якiсть зображення. Векторна графжа не залежить ввд роздшьно! здатностi, а це означае, що векторш об'екти можна ввдтворювати на пристроях з рiзною роздiльною здатнiстю без втрати якос-тi. У векторних зображень декшька важливих властивостей: компактнiсть при збере-женнi на диску, 1х контур не розпадаеться на окрем^ не зв'язаш мiж собою елементи, наприклад, на точки, а залишаеться единим об'ектом, який можна в довшьний момент цш-ком перемiщати, а також змшювати його форму. Також, враховуючи аналггичний заиб опису, кнують необмеженi можливостi трансформацп зображення — масштабування, вщобра-ження, повороти, скоси — при збереженш незмшно! якостг
Технологiя Flash повнiстю задовольняе потребам web-дизайнерiв до iнструментiв для тдготовки графiки, представляючи програму для створення векторно! графiки й атмаци — Macromedia Flash.
Найбшьш популярнi програми векторно! графжи, такi як Macromedia FreeHand i Adobe Illustrator, використовують для створення векторних форм так зваш кривi Без'е. Macromedia Flash також оперуе ждабними елементами, але крiм цього пропонуе природш iнструменти ри-сування, якi дозволяють манiпулювати векторами безпосередньо, без використання маркерiв кривих або спещальних точок на лiнiях. Це значно полегшуе процес роботи над зображен-ням для дизайнерiв, яю роблять сво! першi кроки.
Фшьми в Macromedia Flash можна створити штерактивними, зв'язуючи !х з окре-мими процедурами й створюючи сценарп !х змiн. Можливiсть програмування подш дозволяе створювати рiзнi вiдео й аудю ефекти в потрiбному мкщ й в необхiдну годину. У цьому поля-гае ще одна причина оригшальносп й незвичайностi програми. Можливосп розробни-ка, який працюе в Macromedia Flash, обмежеш лише його фаш^ею й потужнiстю комп'ютера.
Ашмацшш Flash-ролики часто використовуються як заставки перед ввдкриттям головно! сторшки сайту майже так само, як i заставки довiльноl сучасно! телепередач^ як презента-цil, — наприклад, як «комп'ютерний» рекламний телеролик [1, 174-254].
У данш роботi ми представимо приклад завдання для лабораторно! роботи: Створення ашмацп «Рухомiсть у просторЬ> за допомогою програми Macromedia Flash MX з метою формування у студенпв гумаштарйв просторового мислення [2, 47].
Спочатку студентам надаються теоретичш ввдомостг В Macromedia Flash вм об'екти, з яких будуеться фшьм, розташовуються на шарах. Шар можна представити як прозору плiв-ку, на якш помщене зображення. Кiлька таких плiвок, накладаючись, утворюють пачку. Шд-бираючи сполучення зображень iз рiзних шарiв, можна створити з них единий зоровий образ. Зображення, яю перебувають на найближчих до глядача шарах, перекривають собою картинки, розташоваш на далеких. По-перше, робота з шарами у програмi Macromedia Flash фор-муе у студентiв поняття алгоритму, по-друге, формуе просторове мислення.
Застосування шарiв значно полегшуе роботу над фшьмом. В анiмацiйному фiльмi звичайно мiститься безлiч об'ектiв. I щ об'екти якимось образом повинш перекривати один одного. Зробити це щонайкраще й допомагають шари. Якщо розмiстити об'екти анi-
104
Науков1 записки. Сер1я: Педагог1ка. — 2008. — №8
мацп на рiзних шарах, тод! !х легше буде редагувати. Наприклад, можна виключити ввдобра-ження деяких шарiв, щоб зосередитися на редагуванш iнших. При цьому ви можете не побою-ватися, що змшите об'екти на iншому шарг
Для зручностi роботи кожний шар мае свое ушкальне iм'я. При створенш нового фь льму в ньому е всього один шар, якому за замовчуванням присвоюеться iм' я Layer 1 (Шар 1) i цей шар вщображаеться в лiвiй частит вжна Timeline (Шкала часу). Лiворуч вiд назви шару перебувае значок, що позначае тип шару. Такий значок, який ви бачите ль воруч вщ назви шару Layer 1, ставиться перед назвою звичайних шарiв. Це все необхвдно пояснювати студентам неодноразово, тому що час засвоення виконання завдання може бути значно бшьшим, нiж у студенлв технiчних спецiальностей.
Праворуч вщ назви шару перебувае значок iз зображенням олiвця, що означае, що цей шар у цей момент активний i саме до нього ставляться ви операнд редагування. На актившсть даного шару вказуе також те, що вш видiлений чорним кольором.
Далi студентам надаються завдання. Методика створення завдань орiентована не тшьки на засвоення навичок роботи у програмi Macromedia Flash MX, а й на розвиток лопчного, ал-горштшчного та просторового мислення, що i е головною метою роботи. Розвиток цих вид!в мислення е дуже важливим для студенлв гуманiтарного профшю педагогiчних ВНЗ!в.
Спещалкт-учитель, маючи вищу освпу, повинен вмгга користуватися комп'ютером, а саме волод^и знаннями, вмшнями, навичками з web-технологш на сучасному р!вт.
Суттевi переваги подання шформацп на комп'ютерi, що надають вм!ння оперувати web-технологiями, ктотно покращують рiвень розробки доввдкових шформацшних систем i електронних шдручниюв. З'являеться тенденщя вiдображати за допомогою створення web-pecypcy усе складнiшу за структурою й за смисловим змктом шформащю, вико-ристовуючи рiзноманiтнi види подання шформацп.
У зв'язку з! швидким темпом розвитку iнформацiйних технологiй, педагог-гумаштарш повинен вмгга структурувати, систематизувати узагальнювати шформащю, застосовувати знання з паралельних галузей знань, використовувати творчий нестандартний шдхщ до розробки алгоритмгв розв'язання завдань i для досягнення потр!бного результату.
Формулюемо завдання. Необх!дно створити кшька шар!в з р!знобарвними сторш-ками книги. ВЫ вони ввдр!зняються тшьки кольором, а !х розм!р i положення в простор! одна-ковг Легше всього для створення однакових за розм!ром сторшок скористатися послугами буфера обмшу, але при вставщ об'екта на новий шар замкть команди Edit/Paste використовувати шшу команду — Edit/Paste in Place. У цьому випадку коп!я об'екта буде вставлена точно в те ж мкце, що й оригшал. Для нас це дуже важливо, тому що сторшки книги прик-ривають одна одну. Не забудьте кожну вставлену сторшку перефарбувати в шший кол!р. [2, 47-51].
Низький р!вень знань, вмшь та навичок студенлв з web-дизайну [5,36-43] обумовлюе необхвдшсть у тому, щоб формулювання завдань, як! ми надаемо студентам, повинш мати к-рарх!чну структуру, щоб у змкт були подан! взаемопов'язаш м!ж собою анал^ико-лопчна, в!зуальна, практична й алгорштшчна форми подання навчального матер!алу.
Нами розроблено методичш вказ!вки до виконання лабораторно! роботи з теми «Ру-хомкть у простор!», в яких дуже детально розкриваеться поетапне виконання дш, розкрива-еться значения кожно! операцп. Наведемо фрагмент описания вставки нового шару:
Натисшть кнопку -VjJ Insert Layer (Вставити шар) у нижньому л1вому кут1 вжна Timeline (Шкала часу). У л!вш частит цього вжна з'явитися й буде видшений новий шар, якому за замовчуванням даеться !м'я Layer 2 (рис. 1).
Науков1 записки. Серш: Педагопка. — 2008. — №8
105
Рис. 1. Вставлений новий шар
Новий шар завжди вставляеться над тим, що був поточним й ввдразу стае активним. Ви-
далити активний шар можна, нажавши кнопку Щ Delete Layer (Видалити шар) у нижшй час-тин вiкна Timeline (Шкала часу).
У такому CTrai описане виконання вих дiй, представлено багато iлюстрацiй. Студент, який майже школи не працював у програмi Macromedia Flash MX, мае можливкть само-стiйно виконувати роботу.
У результатi виконання лабораторно! роботи студенти повинш отримати наступну ашма-цiю (рис. 2).
<* Ü □ 1 s » 15 20 И Ж » « *
* * □ --- , Т] , .
• • О О Ж _, , ,, ,,
• »□«, i и - i
J lay« Z • • ш , J - |1
.2 Ашмащя «Перегортання CTopiHOK книги»
Висновки з даного дослщження. У стати ми запропонували методику вивчення одного з роздЫв курсу «Web-дизайн» у процеи виконання лабораторно! роботи з теми «Осво-ення програми Macromedia Flash MX» для студенлв гуманитарного профiлю педагогiчних ВНЗiв. Особливiстю нашо! методики е структурування лабораторно! роботи «Рухомкть у просторi» як послщовносл дш, кожна з яких приводить до формування поняття алгоритму та розвинення просторового мислення, а також поширюе можливостi студентiв у !х майбут-нiй професiйнiй дiяльностi педагопв гуманiтарного профiлю, що е дуже важливим в умовах всебiчно! комп'ютеризацп.
106
Науков1 записки. Серш: Педагопка. — 2008. — №8
Л1ТЕРАТУРА
1. Алексеев Ю. М. Быстро и легко создаем, программируем, шлифуем и раскручиваем web-сайт. Учеб. пособ. — М.: Лучшие книги, 2003. — 432с.: ил.
2. Вовк Е. Т. 1нформатика. Уроки по Flash. — M.: КУДИЦ-ОБРАЗ, 2005. — 176 с.
3. Мелешко Г. М. Методика вивчення базових понять web-дизайну студентами гумаштарних спещальностей ВНЗ // Зб1рник наукових праць Бердянського державного педагопчного ушверси-тету (Педагопчш науки). — №3. — Бердянськ: БДПУ, 2006. — С. 156-160.
4. Мелешко Г. М Самостшна робота як зас1б шдивщуал1зацп навчання web-дизайну студенев педагопчного вузу // Зб1рник наукових праць Уманського державного педагопчного ушверситету ¡ме-ш Павла Тичини. — Частина 2 / Гол. ред.: Мартинюк М. Т. — Умань, 2007. — С. 148-153.
5. Мелешко Г. М. Необхщшсть диференщацп навчання web-технолопям студенлв гумаштарних факультет1в // Вюник Луганського нацюнального ушверситету ¡меш Тараса Шевченка. — 2006. — №21(116). — С. 36-43.
6. Нжолаенко О. Ю. Вивчення основ Flash-технологш у курс! ¡нформатики загальноосв1тньо'! школи // Зб1рник наукових праць Комп'ютерно-ор1ентован1 системи навчання / М-во осв1ти i науки Укра!-ни, НПУ ¡мен1 М. П. Драгоманова. — Ки!в, 2002. — Вип. 5. — С. 237-247.
7. Шапошникова С. В. Web-технологии и Flash. Учимся и совмещаем // Информатика и образование: Научно-методический журнал. — М., 2006. — №9. — С. 7-28.
Науков1 записки. Серш: Педагопка. — 2008. — №8
107
