CC BY
23
3. Иванов А.И. Экологическая характеристика макромицетов Пензенской области // Микология и фитопатология. - 1981. - Вып. 15, № 5. - С. 380-386.
4. Нездойминого З.Л. Шляпочные грибы северо-восточного побережья Байкала : авто-реф. дисс. на соискание учен. степени канд. биол. наук. - Л., 1970. - 15 с.
5. Иванов А.И. Макромицеты дубрав Пензенской области. I. Ксилотрофы // Микология и фитопатология. - 1985 а. - Вып. 19, № 5. - С. 383-388.
6. Михайловский Л.В. Виды вешанок из родства Pleurotus ostreatus (Fr.) Kumm. в СССР // Новости систематики низших растений. - 1974. - Т. 11. - С. 211-219.
7. Михайловский Л.В. Макромицеты (порядок Agaricales) Хибинского горного массива : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. биол. наук. - Л., 1975. - 22 с.
8. Нахуцришвили И.Г. Агариковые грибы Грузии : автореф. дисс. на соискание учен. степени д-ра биол. наук. - Тбилиси, 1971. - 43 с.
9. Нездойминого З.Л. Шляпочные грибы северо-восточного побережья Байкала : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. биол. наук. - Л., 1970. - 15 с.
Базюк-Дубей И.В. Экологический анализ микофлоры Украинского Расточья
Проведен экологический анализ микофлоры Украинского Расточья. Агарико-идные базидиомицеты лесов региона исследований принадлежат к восьми трофическим группам. Преобладают сапротрофы (190 видов, или 55,7 % от общего количества агарикоидных грибов, обнаруженных на территории региона исследований), среди них первое место занимают гумусовые сапротрофы (22,0 %), второе - ксилот-рофы (17,0 %), третье - сапротрофы подстилки (11,4 %о). Микосимбиотрофов зарегистрировано 44,0 % (150 видов). Остаток составляют представители других трофических групп, которые играют незначительную роль в микофлоре Украинского Рас-точья.
Ключевые слова: микофлора, агарикоидные базидиомицеты, трофичиские группы, макромицеты, Украинское Расточье.
Bazyuk-Dubey I. V. Ecological analysis micoflory Ukrainian Roztochya
An ecological analysis mykoflory Ukrainian Roztochya. Agaricoid basidiomycetes forestarea of research belonging to eight trophic groups. Predominant saprotrofy (190 species or 55.7 % of the total number agaricoid fungi found in the study researched region). Among the first of which takes the humus saprotrofy (22.0 %o), the second - xylotrofy (17 %), the third - saprotrofy litter (11.4 %). Mikosymbiotrofiv registered 44.0 % (150 species). The rest are members of other trophic groups, which play a minor role in the mycoflora Ukrainian Roztochya.
Keywords: micoflora, agaricoid basidiomycetes, trophic groups, Ukrainian Roz-tochya.
УДК 630*[622+111] Здобувач О.О. Мелещук; асист С.Л. Котй,
канд. с.-г. наук; проф. Л.1. Котй, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Львiв
ВПЛИВ ЕКОЛОГ1ЧНИХ ФАКТОР1В НА ПОЯВУ, ДИНАМ1КУ В1ДПАДУ САМОС1ВУ ТА П1ДРОСТУ СОСНИ ЗВИЧАЙНО1 В СУБОРАХ ЗАХ1ДНОГО ПОЛ1ССЯ
Дослщжено динамжу змши кшькост шдросту сосни залежно вщ способу роз-рщження материнського намету в умовах свiжого дубового субору. Проведено ана-лiз впливу окремих еколопчних факторiв на появу та вщпад самоаву i шдросту сосни звичайно! на секщях стащонару. Визначено залежшсть збереження шдросту сосни вщ зiмкнутостi трав'яного покриву, товщини люово! шдстилки та мжрорельефу.
Сосна звичайна, займаючи широку еколопчну шшу, найпоширешша у св1жих суборах та суд1бровах Псшсся, де переважають дерново-слабоотдзо-
лет пщаш та глинисто-тщаш Грунти. У природних умовах хвойш деревнi види розмножуються лише насiнням. Вiдновлювальний процес розпочи-наеться з плодоношення дерев у насадженш i закiнчуeться змиканням молодого деревостану. У тих випадках, коли зруб вщновлюеться головною породою, вщновлення лiсу може вщбуватися без активно! або за незначно! участi людини. У всiх шших випадках застосовують активне антропогенне втручан-ня у вiдновлювальний процес люу з метою збереження насадження бажаного складу штучним шляхом [3].
Для природного насшневого вiдновлення лiсу важливо, щоб у цьому регiонi на конкретнш дiлянцi лiсу була висока природна поновлювальна здат-нiсть нового насадження. Змют цього положення полягае у тому, що середо-вище, лiсорослиннi умови i саме насадження мають комплексно сформувати сприятливi умови для устшного поновлення молодого поколшня лiсу з на-сiння, здатного замiнити материнське насадження природним шляхом.
У рж появи молодого поколшня намет материнського насадження позитивно впливае на його рют i розвиток, але починаючи з кшця другого та початку третього року життя, цей вплив поступово переростае у негативний. Тому завдання лiсiвника - визначити час, коли потрiбно послабити небажа-ний вплив материнського насадження i допомогти розвитку тдросту [1, 2, 5].
Сприяння природному вщновленню е важливим лiсiвничим заходом, який поряд з вiдновлювальними функщями гарантуе збереження генетичного потенцiалу основних лiсотвiрних деревних порiд. Саме природш деревостани вiдiграють основну роль у збереженш генотипiв, що з'явились внаслщок ба-гатовжово! еволюцп пiд контролем природного добору, та найбшьш вщповь дають лiсорослинним умовам конкретно! мюцевосп.
За дослiдженнями П. С. Пастернака встановлено, що порiвняно з люо-вими культурами, природш люи багатшi внутршньовидовими формами та екотипами, як е цшним фондом для люово! селекцп [8]. Сучаснi технологи розроблення люосж iз застосуванням тракторiв для трелювання, автомашин для вивезення i навантаження, а також спалювання порубкових залишюв, за дослiдженнями М.1. Гордiенка, призводять до порушення пiдстилки, розпу-шування верхнiх горизонтiв Грунту, пошкодження, а на деяких люосжах i знищення самосiву, пiдросту деревних порiд i чагарникiв [4]. Вимушена мь нератзащя Грунту сприяе поселенню на вирубках трав'яних рослин. У зв'язку зi змiною мiкроклiмату i розпушенням Грунпв, уже на перший рiк тсля рубки на вирубках у складi трав'яно! рослинностi з'являеться куничник пiщаний, пирiй повзучий, м'ятлик вузьколистий.
За дослщженнями П.М. Мегалiнського встановлено, що природне поновлення виправдовуе себе лише за умов короткого перюду вщновлення (23 роки), оскшьки за тривалого, яке розтягуеться на десятирiччя, вiдбуваеться iстотна втрата деревини. Дослщник зазначав, що в окремих випадках, за на-явност пiдросту понад 100 тис. шт./га, природне поновлення було незадо-вшьним, внаслiдок негативного впливу материнського намету, випасання ху-доби, згрiбання люово! пiдстилки [6].
Природний процес вщтворення соснових деревостанiв тiсно пов'яза-ний iз комплексом екологiчних факторiв, як тiсно сплетенi один з одним.
Змша окремих з них спричиняе 3MiHy шших, при цьому 3MiHy умов середови-ща (вологiсть, температура повiтря та Грунту, освггаешсть, iнтенсивнiсть роз-кладання лiсовоï пiдстилки тощо). В подальшому одночасно проводиться в дiю потужний мехашзм змiни мiкроорганiзмового середовища, рослинних асощацш (поява пiд наметом деревосташв значноï кiлькостi рослин бiльш ви-багливих до свiтла, менш чутливих до вологостi повiтря i Грунту та вищих температурних показникiв). Мистецтво забезпечення природного вщтворен-ня коршних деревостанiв полягае у чiткомy проведенш конкретних люогос-подарських заходiв, яю сприяли б створенню умов для появи самошву голов-ноï лiсоyтворювальноï породи (сосни звичайноï) та забезпеченню його конку -рентоздатностi в процес змiни мiкроклiматичних умов.
Саме це завдання ставилось при закладанш стацюнарного дослiдного об'екту у Цепцевицькому люнищга ДП "Володимирецький лiсгосп" щодо вивчення особливостей впливу окремих еколопчних факторiв на проходжен-ня лiсовiдновних процешв у стиглих соснових лiсостанах, яю бiльш активно проявились пiд впливом рiзних способiв рубок головного користування в умовах свiжих дубових сyборiв. З цiею метою на секщях стацiонарy були проведенi рiзнi способи рубок головного користування: суцшьна вузьколюо-сiчна з шириною лiсосiки 25 м, триприйомна грyпово-вибiркова та трип-рийомна рiвномiрно-постyпова.
Використання рiзних способiв рубки головного користування дозволило дослщити, як впливае руйнування материнського деревостану на прохо-дження люовщновних процесiв. За результатами облiкy самошву та пiдростy на секцiях стацюнару у 2008 р. було встановлено, що найбшьша кiлькiсть його присутня на контролi (47,9 тис. шт./га), де лiсогосподарськi заходи не проводилися. Значно менше (25,9 тис. шт./га) шдросту з'явилось на секцiï з рiвномiрно-постyповою рубкою головного користування. Понад 11 тис. шт./га шдросту було облжовано на секцп, де проводилась групово-ви-бiркова триприйомна рубка. Найменше (3,8 тис. шт./га) з'явилось самошву сосни звичайноï на секцiï з використанням вyзьколiсосiчноï сyцiльноï рубки. Варто зазначити, що вжова структура шдросту ютотно вiдрiзняеться на сек-щях стацiонарy [7].
Ми встановили чгтку тенденцiю до рiзкого зменшення юлькосп шд-росту сосни старшого в^ на контролi (рис. 1). Так, однолггок на аналiзова-нiй секцп з'явилось понад 100 тис. шт./га, 2-3-лггок - збереглось понад 50 тис. шт./га, 4-7-лггок облжовано 1,2 тис. шт./га, а шдрют старше 7 роюв повнiстю вiдсyтнiй. З'ясовано також, що ютотно сповшьнюеться процес вщ-паду пiдростy старшого в^ на секцiях, де проводилась грyпово-вибiркова та поступова вирубка материнського намету. Зокрема, на секцп з групово-ви6Гр-ковою вирубкою деревостану однолiток облжовано понад 40 тис. шт./га, 2-3-лiток залишилось майже 3,5 тис. шт./га, 4-7-лггок збереглось близько 2,3 тис. шт./га, а старше 7 роюв - 0,6 тис. шт./га. У випадку проведення трип-рийомноï рiвномiрно-постyповоï рубки на секцiï з'явилось однолиок сосни майже 28 тис. шт./га, 2-3-лггок облiковано 18 тис. шт./га, 4-7-лггок збереглось майже 7,4 тис. шт./га i старше 7 роюв - близько 2,4 тис. шт./га.
Рис. 1. Пiдрiст сосни звичайноЧ на контрол стащонару
Проте детальшше вивчення особливостей виновного процесу дозволили встановити певну специф^ впливу окремих еколопчних факторiв на появу та динашку вщпаду самосiву i пiдросту сосни звичайно1 на рiзних сек-щях стацiонару. Зокрема, на появу самошву сосни особливий вплив мали таю фактори, як: зiмкнутiсть трав'яного покриву, товщина люово1 тдстилки, мж-рорельеф. З метою аналiзу впливу зазначених вище факторiв на появу та ди-намiку вщпаду самосiву i пiдросту сосни звичайно1 на секщях стацiонару бу-ло проведено облж молодого поколiння сосни за модифжованою на кафедрi лiсiвництва НЛТУ Укра1ни методикою проф. М.М. Горшенiна. На кожнш iз секцш, вiдповiдно до вимог методики, було закладено 25 облжових площадок (розмiром 2x2 м) вздовж 1х дiагоналi i проаналiзовано вплив на вiдновнi процеси аналiзованих факторiв.
Як показали результати наших дослщжень, найбiльша кшьюсть одноль ток сосни звичайно1 з'являеться на дшянках зi зiмкнутiстю трав'яного покриву в межах 0,6-0,8 (рис. 2). Дещо шшу тенденцiю ми встановили на секцп з су-цшьною вирубкою материнського деревостану. Зокрема, на аналiзованiй секцп найбiльша кiлькiсть тдросту облiкована на площадках iз зiмкнутiстю до 0,5.
160
140
¡- ЕЕ 120
100
и т 80
,ь ст 60
-К 40
20
0
|
1 ■ ■ . 1 X
З1мкнут1сть травя'ного покриву
0,5 □ 0,6-0,8 0,9-1,0
Контроль Суцшьна Групово- Поступова вибiркова Секци стацiонару
Рис. 2. Залежтсть появи однолток сосни звичайноТ вид зiмкнуmосmi трав 'яного покриву на секщях експерименту (тис. шт./га)
Водночас, проведет дослщження дозволили з'ясували, що загалом найбiльша кiлькiсть пiдросту сосни звичайно1 (у переводi на 4-7-лiтки) тд впливом зiмкнутостi трав'яного покриву формуеться та зберiгаeться на кон-тролi (понад 143 тис. шт./га.). Дещо менше може зберегтись пiдросту на секцп з поступовою (102,5 тис. шт./га) та групово-вибiрковою (39,7 тис. шт./га) вирубкою материнського намету, а найменше - на секцп з суцiльною вируб-кою (7,2 тис. шт./га) деревостану, внаслiдок того, що тд час суцшьно1 вируб-ки повнiстю загинув пiдрiст старшого вжу (табл. 1).
Табл. 1. Вплив зшкнутостг трав 'яного покриву на появу тдросту сосни
звичайноТ У переводi на 4-7-ттки) на секщях стацюнару, тис. шт/га
Зiмкнутiсть трав'яного покриву Секцп
1 (контроль) 2 (суцшьна вузьколюоична) 3 (групово-вибiркова) 4 (триприйомна поступова)
до 0,5 41,3 4,3 20,7 4,8
0,6-0,8 75,7 2,9 7,5 73,8
0,9-1,0 26,3 11,5 23,9
Разом 143,3 7,2 39,7 102,5
Дослщження багатьох вчених вказують на те, що основною причиною незадовшьного вщновлення шд наметом насаджень е товстий шар тдстилки, а в деяких насадженнях розвиток трав'яних рослин - штенсивне задернiння Грунту. Проведенi дослщження дали нам змогу вiдзначити, що найбшьша кiлькiсть самосiву сосни з'являеться на дшянках з товщиною люово! пiдстил-ки до 3 см (рис. 3).
80 . 70
I 60
g 50
н 40 g 30 * 20 10 0
V
Ш
Товщина люово! пiдстилки, см □ 1- 3 4 - 5
бшьше 5
□ □
Контроль Суцшьна Групово- Поступова вибiркова Секцп стацiонару
Рис. 3. Залежтсть появи odHOMimoK сосни звичайноТ eid товщини лгсово'Т тдстилки на секщях експерименту (тис. шт/га)
Дещо шшу тенденщю впливу цього фактора на секщях стацюнару ми виявили при збережент соснового тдросту (в перевод! на 4-7-лггки) (табл. 2). Встановлено, що найбшьша кшьюсть тдросту сосни звичайно! ана-л1зованого в1ку тд впливом товщини люово! тдстилки збер1гаеться на секцп пюля проведення першого прийому триприйомно! р1вном1рно-поступово1 рубки (111 тис. шт./га), зокрема бшьше 80 тис. шт./га тдросту залишилось за товщини люово! пщстилки понад 5 см.
Табл. 2. Вплив товщини лгсовоТ тдстилки на збереження самосЫу i тдросту _сосни звичайноТна секщях стащонару (4-7-:шнок)_
Товщина люово1 тдстилки, см Секцй
1 (контроль) 2 (суцшьна вузьколюоична) 3 (групово-вибiркова) 4(поступова триприйомна)
1-3 53,9 4,2 10,5 5,0
4-5 40,0 1,3 6,0 25,7
понад 5 17,0 - 14,9 80,3
Разом: 110,9 5,5 31,5 111,0
Дещо менше тдросту доживае до вжу 4-7 роюв на контролi (менше 111 тис. шт./га), зокрема 40 тис. шт./га його збереглось за товщини люово! пiдстилки 3-5 см. Значно менше тдросту (в переводi до 4-7-лггок) зберь гаеться на секцп, де проводилась групово-вибiркова (31,5 тис. шт./га), коли найбшьше його залишилось за товщини тдстилки понад 5 см та суцшьна (5,5 тис. шт./га) вирубка деревостану, де найбшьше тдросту 4-7 роюв збереглось за товщини люово! тдстилки до 3 см.
Мжрорельеф мюцевосп може вдагравати рiзноманiтний вплив на по-яву тдросту в рiзних мiкроклiматичних умовах. Так, на контролi мжротдви-щення здатне мати позитивний вплив на появу самошву, оскiльки саме в цих умовах знижуеться вологiсть люово! тдстилки та верхнього шару Грунту, що зумовлюе краще проростання насшня i зменшуе небезпеку його загнивання настня (рис. 4). На пiдставi здiйснених дослiджень було встановлено, що найбшьша кiлькiсть однолiток з'являеться на рiвнинних дiлянках (до 225 тис. шт./га) в умовах контролю. Значно менше самошву сосни облжовано на тших секцiях, де проводилось розрщження материнського намету. В умовах проведення суцшьно! вирубки частини деревостану вщзначено найбiльш сприятливi умови для появи самошву сосни звичайно! на тдвищеннях. Хоча кiлькiсть однолiток сосни, яка з'явилась на рiвнинних i понижених мiсцях, ю-тотно не вiдрiзняеться вiд пiдвищених дiлянок. Шд час проведення групово-вибiркового та рiвномiрно-поступового розрiдження материнського намету створюються оптимальнi умови для появи молодого поколшня головно! люо-утворювально! деревно! породи на рiвнинних та понижених дшянках.
250
е^ 200
В
ё150 ЕЛ 100
Н О
£ 50
0
Тип мжрорельефу
Г~1 Пiдвищення Г~1 Рiвнина Г~1 Понижения
Контроль Суцшьна Групово- Поступова вибiркова Секцп стацiонару
Рис. 4. Залежтсть появи однолток сосни звичайноТ вид типу мжрорельефу на секщях експерименту (тис. шт./га)
Подальший аналiз можливо1 динамiки вiдпаду пiдросту сосни в пере-водi на 4-7-лггки пiд впливом мiкрорельефу у сформованих мжроктматич-них умовах при проведенш рiзних способiв рубок, дозволив вщзначити збе-реження найбшьшо1 його юлькосп на рiвнинних дiлянках контролю та при розрщженш деревостану рiвномiрно-поступовою рубкою, понижених дшянках при проведенш групово-вибiркового вирубування материнського намету (табл. 3).
Табл. 3. Вплив мшрорельефу на появу самоав i тдросту сосни звичайноТ
на секщях стащонару (4-7-лток)
Тип мжрорельефу Секцп
1 (контроль) 2 (суцшьна вузьколюосчна) 3 (групово-вибГркова) 4(поступова триприйомна)
Шдвищення 15,4 3,9 1,3 -
РГвнина 108,3 3,3 9,8 28,6
Понижения 44,7 3,2 10,2 9,4
Разом: 168,4 10,4 21,3 92,9
Найбшьш piBHOMipHO зберГгаеться пщрют сосни 4-7 роюв на Bcix формах мшрорельефу при проведенш суцiльноï вирубки деревостану вузькими люосжами. Проте, кшьюсть тдросту сосни звичайноï на цш секцiï е наймен-шою поpiвняно з iншими ваpiантами експерименту.
На пiдставi здiйснених дослiджень можна зробити таю висновки:
1. Найбшьшу кшьюсть однолггок сосни звичайно1 було облжовано на кон-тpолi (47,9 тис. шт./га), значно менше (25,9 тис. шт./га) - на секцп з рГв-номГрно-поступовою вирубкою материнського деревостану, понад 11 тис. шт./га самоиву з'явилось на секцiï, де проводилась групово-ви-бipкова триприйомна рубка i найменше (3,8 тис. шт./га) - на секцп з ви-користанням вузьколiсосiчноï суцiльноï рубки.
2. Встановлено чижу тенденцiю до piзкого зменшення кiлькостi пiдpосту сосни старшого вГку на контpолi, де однолiток з'явилось понад 100 тис. шт./га, 2-3-лггок - збереглось понад 50 тис. шт./га, 4-7-лггок об-лiковано 1,2 тис. шт./га, а тдрют старше 7 роюв повшстю вiдсутнiй. Дослщжено також, що iстотно сповiльнюеться процес вiдпаду пiдpосту старшого вiку на секщях, де проводилась гpупово-вибipкова та поступова вирубка материнського намету.
3. Встановлено, що найбшьша кшьюсть однолггок сосни звичайноï з'яв-ляеться за зГмкнутост трав'яного покриву в межах 0,6-0,8 на контролГ та секщях з групово-вибГрковою та поступовою вирубкою деревостану. Дещо шшу тенденщю виявлено на секцiï з суцшьною вирубкою материнського деревостану, де найбшьшу кшьюсть тдросту облжовано на площадках Гз зГмкнутютю до 0,5.
4. Дослщжено, що найбшьша кшьюсть тдросту сосни звичайноï аналГзова-ного вГку пГд впливом товщини лiсовоï тдстилки, збережеться на секцп тсля проведення першого прийому тpипpийомноï рГвномГрно-поступо-воï рубки (111 тис. шт./га), зокрема бшьше 80 тис. шт./га тдросту зали-шиться за товщини лiсовоï тдстилки понад 5 см. Дещо менше тдросту доживе до вГку 4-7 роюв на контролГ (менше 111 тис. шт./га), зокрема 40 тис. шт./га його збережеться за товщини лiсовоï тдстилки 3-5 см.
Значно менше тдросту (в переводi до 4-7-лггок) залишиться на секцп, де проводилась ipynoBO-B^ipKOBa (31,5 тис. шт./га), коли найбшьше його виживе за товщини тдстилки понад 5 см та суцшьна (5,5 тис. шт./га) ви-рубка деревостану, де найбшьше тдросту 4-7 роюв збережеться за товщини люово! тдстилки до 3 см
5. Анатз можливо! динамжи вщпаду тдросту сосни в переводi на 4-7-лгт-ки тд впливом мжрорельефу у сформованих мжромматичних умовах секцш стацiонару, дав нам змогу з'ясувати перспективу збереження найбшьшо! його кшькост на рiвнинних дiлянках контролю та в разi роз-рщження деревостану рiвномiрно-поступовою рубкою i на понижених дшянках за проведення групово-вибiркового вирубування материнського намету. Найбiльш рiвномiрно повинен зберегтись пiдрiст сосни 4-7 роюв на вшх формах мжрорельефу в разi проведення суцшьно! вирубки деревостану вузькими люомками.
Л1тература
1. Абрамов В.Н. Возобновление в окнах сосняков / В.Н. Абрамов // Лесное хозяйство : журнал. - 1965. - № 10. - С. 54-55.
2. Вишневський А.В. Природне поновлення соснових деревосташв на зрубах у борах Р1вненщини / А.В. Вишневський // Науковий вюник НАУ : зб. наук. праць. - Сер.: Лгавниц-тво. - К. : Вид-во НАУ. - 2008. - Вип. 122. - 354 с.
3. Генарук С.А. Люи Захщного репону Укра!ни / С.А. Генарук, М.С. Нижник, Л.1. Копш. - Льв1в : Вид-во "Атлас", 1998. - 408 с.
4. Горд1енко М.1. Культури сосни звичайно! в Укра!ш / М.1. Горд1енко, В.П. Шлапак, А.Ф. Гойчук, В.О. Рибак, В.М. Маурер, С.Б. Ковалевський, Н.М. Горд1енко. - К. : Вид-во 1н-ту аграрно! економ1ки УААН, 2002. - 872 с.
5. Ковалевський С.Б. Природне поновлення сосни звичайно! у св1жих суборах при р1з-нш штенсивносп розростання трав'яних рослин / С.Б. Ковалевський // Науковий вюник НАУ : зб. наук. праць. - Сер.: Лгавництво. - К. : Вид-во НАУ. - 2004. - Вип. 71. - 166-170 с.
6. Мегалшський П.М. Вплив насшних роюв i кщькосп опад1в на появу тдросту сосни в Боярському люгосш / П.М. Мегалшський // Лгавництво та люорозведення (Науков1 пращ т-согосподарського факультету). - К. : Вид-во УАСН. - 1960. - Т. 16, вип. 8. - 164 с.
7. Мелещук О.О. Особливосп природного поновлення сосни звичайно! в суборових умовах Захщного Полюся / О.О. Мелещук, С.Л. Копш, Л.1. Копш // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2011. - Вип. 21.18. - С. 39-44.
8. Пастернак П.С. Возобновление равнинных лесов Украинской ССР / П.С. Пастернак, Н.В. Ромашов // Возобновление леса. - М. : Изд-во "Колос", 1975. - С. 214-230.
Мелещук О.О., Копий С.Л., Копий Л.И. Влияние экологических факторов на появление, динамику отпада самосева и подроста сосны обыкновенной в суборях Западного Полесья
Исследована динамика изменения количества подроста сосны от способа разреживания материнского полога в условиях свежей дубовой субори. Проведен анализ влияния отдельных экологических факторов на появление и отпад самосева и подроста сосны обыкновенной на секциях стационара. Определена зависимость сохранения подроста сосны от сомкнутости травяного покрова, толщины лесной подстилки и микрорельефа.
Meleshchuk O.O., Kopij S.L., Kopij L.I. Influence of ecological factors on appearance, dynamics of diminishing of self-seeding young generation of pine-tree ordinary in "subors" of Western Polissia
The dynamics change of amount young generation of pine-tree is investigational depending on the method of dilution of maternal tent in the conditions of "fresh oak subor". The analysis of influence of separate ecological factors is conducted on appearance and diminishing of self-seeding and young generation of pine-tree ordinary on the sections of
permanent establishment. Dependence of maintenance of young generation of pine-tree is certain on serriedness of soil-covering, thickness of the forest bedding and micro-relief.
УДК 628.46:628.463+576.4 Проф. В.П. Кучерявий1, д-р с.-г. наук;
викл. В.В. Попович2
ПОЛ1ГОНИ ТВЕРДИХ ПОБУТОВИХ В1ДХОД1В ЗАХ1ДНОГО Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ ТА ПРОБЛЕМИ IX ФГГОМЕЛЮРАЦП
Розглянуто сучасний стан потгошв твердих побутових вiдходiв (ТПВ) в Украшу Наведено довiдковi данi щодо згубного впливу цих техногенних вiдвалiв. Розглянуто вимоги нормативних аю!в Украши стосовно поводження з ТПВ та правил експлуатаци полiгонiв ТПВ. Проанатзовано морфологiчний склад полiгонiв ТПВ За-хiдного Лiсостепу Украши. Визначено, що найбiльш прийнятним способом лжвща-ци негативних явищ, спричинених смiттезвалищами, е ф^омелюращя. Полiгони ТПВ у межах дослщжуваного регiону придатнi до залюення за умови виконання по-передньо рекультивацшних робiт.
Ключовг слова: пол^он твердих побутових вiдходiв, смiттезвалище, морфоло-гiчний склад смiттезвалищ, фiтомелiорацiя.
Постановка проблеми. Одшею iз найактуальнiших еколопчних проблем Укра1ни е поводження iз твердими побутовими вiдходами (ТПВ). Вщхо-ди - будь-як речовини, матерiали i предмети, що утворилися у процесi вироб-ництва чи споживання, а також товари (продукщя), що повнютю або частково втратили сво1 споживчi властивостi та не мають подальшого використання за мюцем 1х утворення чи виявлення, i вiд яких 1х власник позбуваеться, мае на-мiр або повинен позбутися шляхом утжтзацп чи видалення [1].
Твердi побутовi вiдходи нагромаджують на смiттезвалищах та полшо-нах смигезвалище - не передбачене нормативними актами мюце вiдсипання вiдходiв, яю виникли у процесi дiяльностi людини. Полшон твердих побутових вiдходiв - iнженерна споруда, яка призначена для захоронення твердих побутових вiдходiв i повинна запобiгати негативному впливу на навколишне природне середовище i вщповщати санiтарно-епiдемiологiчним i еколопч-ним нормам [2]. Як смтезвалища, так i полiгони твердих побутових вiдходiв згубно впливають на довкiлля, забруднюючи при цьому прилеглi територп, повггря, Грунти, водойми тощо. Всього в нашш державi е 4500 смптезвалищ та полiгонiв загальною площею майже 7,8 тис. га, 22 % з яких не вщповща-ють нормам еколопчно! безпеки. Найбшьша кшьюсть таких полiгонiв - у Лу-ганськiй, Одеськiй, Херсонськiй, Харкiвськiй, Юровоградськш, Тернопшьсь-кiй, Закарпатськiй, Запорiзькiй, Вшницькш та Сумськiй областях. 1з 3536 смптезвалищ, якi потребують рекультивацп, фактично рекультивовано 94 (17 %). За вщсутносп системи поводження з твердими побутовими выходами в населених пунктах, зазвичай у приватному сектор^ утворилося близь-ко 23,7 тис. несанкцюнованих звалищ, що займають площу понад 750 га. Тiльки за 2009 р. утворилося близько 50 млн м3 твердих побутових вiдходiв, або приблизно 12 млн т [3].
1 НЛТУ Украши, м. Львiв;
2 Львiвський ДУ безпеки життедояльност
