CC BY
88
3 усього викладеного випливае, що створена система вправ е оргашчним мехашзмом формування загально! IKK (IKK говоршня, IKK ауддавання, IKK читання, IKK письма) i Bcix Ii' складових. Причому, весь матер1ал курсу засвоюеться вщповщно до трьох еташв -ознайомлення з навчальним матер1алом, тренування у сшлкуванш, практики у сшлкуванш, що вщповщае сшралевидному npouccoßi засвоення матер1алу - Синтез 1 - Анатз - Синтез 2. Bei вправи мають пол1функцюнальний характер i переслщують декшька щлей. Наприклад, при виконанш од Hi ei вправи одш навички проходять першу стадда формування, mini вже другу або третю, але виконання вправи е, насамперед, оргашчним процесом виконання комушкативного завдання.
Висновки. Таким чином, нами була представлена цЫсна система вправ для курсу штенсивного навчання англшсько! мови, за рахунок яких буде вщбуватися формування IKK студент ¡в сконо\пчних ушверситепв.
л1тература
1. Данилович И.А. Система игровых упражнений в учебнике "English through Communication" для 5 класса средней школы: Дис. ... канд.пед.наук: 13.00.02. - К., 1994. - С.63-98.
2. Зимняя И.А. Психология обучения говорению на иностранном языке. - М: Просвещение, 1991. -221 с.
3. Китайгородская Г.А. Методика интенсивного обучения иностранным языкам. - М.: Высшая школа, 1986. - 103 с.
4. Пассов Е.И. Основы коммуникативной методики обучения иноязычному общению. - М.: Рус. яз., 1989.-276 с.
5. Скалкин B.J1. Основы теории обучения устноречевой коммуникативной деятельности (вузы расширенных программ по иностранному языку): Атореф. дис. докт.пед.наук. - М., 1986. - 36 с.
6. Скляренко Н.К. Типология упражнений в интенсивном обучении иностранным языкам // Гуманистические аспекты лингвистических исследований и методики преподавания иностранных языков /Сб.науч.тр. (наукр.яз.). - К: КГПИИЯ, 1992. - С. 9-14.
7. Скляренко Н.К. Требования к упражнениям в интенсивном обучении иностранным языкам // Теоретические и прикладные аспекты преподавания иностранных языков в технических вузах /Сб. тез.нау.докл. - Одесса, 1993. - С.71-73.
8. Холопова О.Б. Функции психологической ситуации при построении коммуникативного задания // Интенсивное обучение иностранному языку. - М.: Изд -во Моск. ун-та, 1990. — С.31-58.
9. Шатилов С.Ф. Методика обучения немецкому языку в средней школе. - 2-е изд. - М.: Просвещение, 1986. -222 с.
Дмитро ОЛЫНАНСЬКИЙ
МЕТОДИКА НАВЧАННЯ 1НОЗЕМНИХ MOB УЧН1В МОЛОДШОГО опального вису на ochobi ВИКОРИСТАННЯ komikcib
Teopieio i практикою навчання ¿ноземних мов накопичено значний доевщ використання рпномаштних засоб1в зорово! наочностк якими передбачена активпащя шло!' низки псюачних функцш учшв в умовах навчально! д1яльносп у середшй загальноосв1тшй школг У 3MicTi основних положень сучасно! методики навчання шоземних мов розкриваеться спсциф1ка використання наочност1 на ypoui ¿ноземно! мови, яка полягае у тому, що рАзномаштш прийоми i засоби унаочнення слугують не лише для прсзснтацЛ' певних предмет!в або явищ, але й як опора для продуктивного мовлення школяр1в [1, 56]. У початковш школ1 наочност1 традищйно надавалася особлива увага, а тепер ще й у зв'язку з тим, що навчання nepinoi ¿ноземно! мови розпочинаеться саме на цьому еташ. Отже, й питания про засоби зорово! наочностк яю були б адекватш умовам початкового навчання, стае дедал i актуальн1шим. Серед популяр них у педагопчному ссрсдовищ1 засоб1в унаочнення ¡ншомовного мовного i мовленневого матср1алу можна видшити ком1кс як сюжетну посл1довн1сть мал юн Iii в у супровод1 мовлення його д1йових oci6. Його сфсктивн1сть зумовлюеться змютом, а також дотриманням певно! системи у використанш.
Над питаниям про вщб1р ефективних засоб1в унаочнення з метою навчання учшв молодшого шкшьного BiKy та обгрунтування методично! доцшьносп використання тих чи
шших засоб1в з р1зномаштними дидактичными цшями працювали таю дослщники, як А. Антонов, Л. Вохлша, В. Свдоюмов, Г. Рогова, О. Сташшевська та mini. У Teopii' та методищ навчання шоземних мов активне використання наочносп обгрунтовуеться i формулюеться як дидактичний i методичний принцип. Однак в останш роки у практищ викладання дедат часпше звертають увагу на таю способи реал1зацн наочносп у npoucci навчання, яю е нетрадицшними та принципово новими за формою. Серед них звертають на себе увагу ко\пкси -засоби навчання, яю почали поширюватись у в1тчизняшй практищ навчання лише нещодавно.
Формулювання цыей cmammi. Осюльки максимально ефективне використання ко\пксу як засобу навчання е можливим лише за умови визначення та дотримання пев но!' системи, то видаеться доцшьним покласти комше в основу вщповщно! методики навчання. Для розробки тако! методики необхщно здшенити Bijoip р1зних вид1в KOviiKciB. створити комплекс вправ, завдань i вид ¡в д1яльносп, спрямованих на поетапне оволодшня навичками та умшнями ¡ншомовного сшлкування на ochobI змюту koviii<ciв. визначити оптимальну i'x послщовшсть та запропонувати прийоми використання з р1зномаштними дидактичними щлями.
Прогнозована методика може реатзуватись ¡з використанням шдручника як основного засобу навчання, змют якого включав би елементи ко\пксу або був би оргашзований з урахуванням його форми. У npoucci створення такого шдручника необхщно передбачити pi3Hi види роботи, яю, об'еднаш сшльним сюжетом, могли б сприяти оволодшню навчальним матер1алом. Методика повинна сшввщноситись ¡з необхщшетю оволодшня матер1алом, що пред'являеться, вщповщно до Teopii' поетапного формування навичок i в\пнь i слугувати узгодженому та лопчному порядку використання рпномаштних вид ¡в роботи, якч вщповщають певним етапам оволодшня учнями запропонованим матср1алом.
На кожному з eTaniB передбачено використання таких вправ, яю вщповщають щлям цього етапу. На першому вщбуваеться пред'явлення нового лексичного i граматичного матер1алу, яке зд1йснюеться з допомогою мовленневих зразклв ком1ксу. На другому -формування лексичних i граматичних навичок, актив1зац1я мовного матер1алу (учням пропонують мовн1 вправи на ochobI нового матер1алу, презентованого у 3micri ком1ксу). На наступному еташ стаб1л1зац11 навичок та розвитку умшь учн1 виконують умовно-мовленнев1 вправи i завдання, побудован1 на мовному Marepiani зм1сту KOviiKciB. На заключному еташ автоматизацп мовленневих дт учшв мовленнева д1яльшсть учн1в досягае р1вня автоматизм1в завдяки ц1леспрямованому кер1вництву навчальною д1яльшстю вчителем шд час орган1защ! сшлкування на ochobI зм1сту koviikcib. Таким чином використання koviikcib зводиться у певну систему, яка дозволяе оргашзувати завдання, вправи й pi3Hi види д1яльносп у лопчну посл1довн1сть вщповщно до еташв оволод1ння навчальним матер1алом та об'еднати pi3Hi види роботи так, щоб лопчно упорядковаш вправи i завдання не потребували додатково! роз'яснювально! роботи з боку вчителя для забезпечення адекватного розум1ння i правильного виконання i'x учнями.
Для пропоновано! методики визначен1 такл види ко м i кс i в:
1. KomIkc як 3aci6 пред'явлення та семантизац11 нового лексичного i граматичного матер1алу. У 3Micri цього виду ком1ксу використовуються мовленнев1 зразки, яю презентують новий мовний матер1ал. Сюжет при цьому е умовним i схематичним; юльюсть ситуащй -обмеженою, а змют сконструюваний таким чином, щоб у ньому було вщображснс одне граматичне явище та деюлька лексичних одиниць.
2. KomIkc як 3aci6 активпацп дт учшв з лексико-граматичним матер1алом. На ochobI цього ком1ксу оргашзують мовн1 вправи на закр1плення нового матер1алу. Так, наприклад, для оргашзацн вправ з метою навчання матер1алу "непряма мова" використовуються мовленнев1 рсплпчи д1йових oci6 ком1ксу (мовленнев1 кульки).
3. KomIkc як 3aci6 стаб1л1защ! навичок та розвитку вмшь призначений для орган1защ! умовно-комун1кативних вправ i може слугувати опорою для усного репродуктивного мовлення.
4. KomIkc як 3aci6 автоматизацп' мовленневих дш учшв, на ochobI якого складаються завдання на зд1йснення учнями мовленнево! д1яльност1, зокрема говор1ння.
5. KomIkc як 3aci6 формування ум1нь читання. Вш м1стить б1льш складний сюжет, який урпномаштнений вщповщними ситуащями. У 3MicTi ком1ксу може бути використано не одне, а
декшыса мовних явищ, якими учш вже встигли оволод1ти рашше, а також лексика, яка призначена для формування пасивного словникового запасу учшв.
6. У KOMÎKci як 3aco6i формування мехашзм1в д1алопчного мовлення використовуеться ситуативне мовлення, яке презентоване дшовими особами у вигляд1 "мовленневих кульок", 1нколи у супровод1 mîmîkh i жсспв.
Як засвщчуе шкшьна практика, проблеми, KOTpi виникають в учшв на еташ формування умшь, дуже часто зумовлеш вщсутшстю в1дповщно1 системи у презентацп та актив1защ1 матер1алу на попередшх етапах, пов'язаних Î3 формуванням навичок. Тому починаючи вже з початкового етапу, необхщно пред'являти мовний матер1ал у такий cnoci6, щоб максимально забезпечити його усвщомлення учнями. 3 uieï точки зору komîkc може бути одним î3 вдалих засоб1в ссмантизацп лексики та пред'явлення граматичного матер1алу. ni ел я ознайомлення учшв î3 сюжетом ком1ксу та презентованими у його 3mîctî зразками мовлення виникае необхщнють здшенення певних коментар1в щодо пояснюваного мовного явища. U,i коментар1 можна представити у вигляд1 певно!' таблиц! або схеми, у робот1 з якими роль учителя полягае у тому, що вш контролюе процес уевщомлення дпъми мовного явища, здшенюе необхщш пояснения, пропонуючи приклади та навщш запитання тощо.
Як вщомо, лексичний матер1ал за обсягом бшыний, шж граматичний, i за деякими евщченнями мае бшып прюритетне значения для оргашзацп говоршня [3, 72]. Для ефективного навчання лексики i граматики ми рекомендуемо використовувати komîkch у певних граматичних циклах. Оскшьки komîkc найкраще презентуе д1алопчну форму сп1лкування, мовлення дшових oci6 ком1ксу може складатися з невеличких репл1к, якч демонструють структуру граматичного явища. Водночас презентуеться лексичний матер1ал, який варто давати вар1ативно для того, щоб надати учням можлив1сть проанал1зувати граматичну структуру в пор1вняльних опозищях. Презентуючи нову лексику в тематичних циклах, треба бути переконаним, що граматичний матер1ал ком1ксу був уже засвоений на попередньому еташ.
Можна допустити, що у мовний змют ком1ксу може ув1йти граматичний матер1ал, який учш молодшого шкшьного в1ку не вивчають, як, наприклад, Present Perfect. Це мовне явище являе собою шформативно насичений матер1ал, який не шддаеться повному, бездоганному з точки зору вимог лшгвютики осмисленню д1тьми молодшого шкшьного в1ку. Водночас ешзодично Present Perfect можна зустрпп у книжках з позакласного читання для початково!' школи, у котрих контекстуально вжитий Present Perfect не шдкр1плюеться шчим, що може сприяти ефективному запам'ятовуванню або розумшню сутност1 цього явища. У такому pa3i дощльно запропонувати коментар, який надаватиме основну (але не вичерпну) ¡нформац1ю про суть i використання цього явища. Вживання таких складних л1нгв1стичних явищ потр1бно пояснювати д1тям молодшого школьного в1ку на piBHi окремо взятих ситуащй мовлення та без rchcpati jauiï. Про bcî можлив1 випадки вживання та вщповщну побудову речения д1ти мають дпнатися у подальшому навчанш. Тому, не обтяжуючи учн1в поки що не доступними для ïxHboro розумового розвитку лшгвютичними узагальненнями, дощльно за допомогою komîrcîb, невеликих коментар ¡в i типових приклад1в, супроводжених перекладом, дати первинне уявлення про конкретне мовне явище. Формування первинного уявлення мае принципове значения для бшып грунтовного засвоення мовного явища надалг Поетапнють в оволод1нш мовним матер1алом передбачае поступове нагромадження мовленневого доевщу та формування стихшних узагальнень на ochobî цього досв1ду. Под1бш граматичш явища ¡снують у кожн1й ¡нозсмн1й mobî, тому пропонован1 принципи i шдходи до ÏX засвоення е характерними i типовими для к0жн01 3 цих mob.
Залучення komîrcîb з метою пред'явлення нового мовного матер1алу може бути бшып ефективним, оскшьки в одному komîrcî можна зосередити дeкiльra мовних явищ, вжористовуючи ÏX б1льш вар1ативно. Досл1джуючи потенщйн1 можливост1 romîrcîb у пред'явленш нового мовного матер1алу, ми д1йшли BHCHOBRy, що за допомогою ROMÎRcy можливе зд1йснення переходу вщ його пред'явлення (семантизацн) до безпосередньо1 aRTHBÎ3a4iï. 1ншими словами, видаеться циком можливим забезпечити умови формування граматичних i neRCH4HHx HaBH40R, псрсконатися в ïxhîh viiuhocti. автоматизувати ïx на надфразовому pibhi та в ситуацп. забезпечити po3bhtor мовленневих ум1нь у контскст1 единого
процесу. Це можливо, якщо учнев1 запропонувати ccpifo koviii<ciв. кожен з яких виконуе функцп вщповщного етапу оволодшня мовним матер1алом та мовленням на ochobI його змюту.
KomIkc як 3aci6 навчання, як правило, мае бшып складний сюжет, шж той, що призначений для усно! продуктивно! мовленнево! д1яльносп; вщповщно вш е бшыним за обсягом матер1алу. Змют ко Mi ксу для читання може вмщати бшыпу юльюсть пасивно! лексики, тому доцшьно пропонувати учням невеличкий словничок на додаток до змюту ком1ксу. Цшнють цього виду ком1ксу полягае у тому, що вш дозволяе учнев1 читати бшып складш тексти, шж Ti, що не супроводжуються малюнками. Актившше шдключаеться мехашзм здогадки учшв, a ca\ii учш стають бшып защкавленими. Як вщомо, у npoucci читання шшомовного тексту молодшими школярами досить часто викладач1 зустр1чаються з проблемою "мехашчного" прочитування учнями тс кет ¡в без уевщомлення 1хнього змюту [2, 112]. Для того, щоб читання було уевщомленим, ми пропонуемо анаттичне читання на основ1 ком1ксу, шд яким ми po3y\iie\io здшенення мислительно! д1яльносп, спрямовано! на краще розумшня лшгвютичних явищ i структур тексту. Такий вид читання обов'язково включатиме переклад рщною мовою або його елементи, ¿дентифшащю граматичних структур, з'ясування значень лексичних одиниць, розб1р i контроль розумшня учнями загального змюту. Учитель повинен завчасно шдготувати запитання до змюту ком ¡ксу переважно у фор Mi загальних запитань {Yes/No questions). Завдання до ко Mi ксу можуть включати тести на ncpcBipKy р1вня розумшня учнями зм1сту сюжету.
Можливо передбачити ситуац1ю, коли учш розу Mi ють запитання, але не можуть вщповюти на нього. Практика шдтверджуе, що процес формування навичок i ум1нь ¡ншомовного сшлкування може бути дуже тривалим. Нав1ть теля того, як учш забезпечеш необхщними мовними засобами, а вчителем витрачений час на вщпрацювання мовленневих механтпв учшв з метою використання цих мовних засоб1в, учитель повинен бути готовим до под1бно! CHTyauii. Bpenrri-peniT вчителю не обов'язково обмежувати думки д1тей жорсткими рамками ¡ноземно!' мови. Якщо д1тей щкавить певна тема, то вони прагнутимуть под1литися сво1ми м1ркуваннями з учителем, i вчитель може дозволити 1м висловитися рщною мовою. У шдсумку вчитель мае обрати найбшып вдалу в1дпов1дь, i вона повинна прозвучати ¡ноземною мовою. Д1ти повинн1 зрозум1ти, що опанування ¿ноземною мовою е результатом тривало! i KoniTKoi' роботи, а вщтак не Bci висловлювання украшською мовою можна з такою ж точшетю передати ¿ноземною вже на CTani початково! школи. У вчителя виникае потреба в тому, щоб учш могли самостшно ощнювати складн1сть cboix висловлювань та сшвв1дносити i'x ¡з cboim р1внем волод1ння мовними засобами.
Учн1 молодшого школьного в1ку. як доводять вщповщш досл1дження [2, 43], не завжди пригадують пояснения вчителя, результатом чого може стати неправильне виконання навчального завдання. Дуже часто учш не розум1ють формулювання завдання-шетрукцн або з самого початку починають виконувати завдання за зразком, обминаючи шетрукцн. Ми вважаемо, що запобшти таклй небажашй ситуацЛ' можна не шляхом позбавлення зразка виконання, а за рахунок удосконалення форми i змюту само! шетрукцп. На наш погляд, вона може мати форму прохання, поради або пропозищ! i в1дпов1дно зд1йснюватись героем ком ¡ксу. Учень, на наш погляд, буде сприймати такий вид шетрукцп бшып природно i невимушено.
Розглядаючи навчання продуктивних вщцв мовлення засобами ком1ксу, ми маемо на уваз1 передуелм говоршня. причому у форм1 д1алогу. У KOMiKci найкраще реал1зуеться ця форма сшлкування, а, за нашими спостереженнями, молод mi школяр1 бшып упевнено й природно волод1ють д1алопчним мовленням. Проте комше може також сприяти формуванню в учня мехашзм1в монолог1чного мовлення, як, наприклад, у висловленн1 в л ас но!' думки, onnci малюнка (пейзажу, зовшшностк оточення), передач! авторських сл1в, зм1сту сюжету тощо. Враховуючи ui можливостк можна пропонувати таю види завдань на ochobI форми i змюту ком1ксу:
1. У важно прочитайте комше. роблячи паузи для розгляду малюнклв. Дайте вщповщ1 на поставлеш запитання.
2. Прочитайте комше за дшовими особами, дотримуючись пауз. Передайте змют Kovii ксу
3. Вставте слова дшових oci6 ком ¡ксу в мовленнев1 кульки.
4. Прослухайте уважно ¡сторто. В1зь\пть комшс. Звершть увагу, що в ньому в деяких мюцях навмисно пропущеш слова дшових оаб. Ваше завдання - записати у зошитах, що сказали геро! ко\пксу.
5. У тс кет 1 комшеу пропущеш слова дшових оаб. Знайд1ть щ слова внизу сторшки 1 впшшть 1х у мовленнев1 кульки за змютом.
6. Вивч1ть напам'ять м1крод1алоги ко\пксу. запропоноваш вчителем.
7. Прочитайте ком1кс та дайте вщповцц на поставлеш запитання.
8. Прочитайте та передайте змют комшеу.
Висновки. Щдсумовуючи вищесказане, ми дшшли висновку, що запропонована методика вщповщае поетапному оволодшню учнями необхщними навичками \ вмшнями шшомовного сшлкування. В основу методики покладено комше, на форм1 якого базуються ргзномаштш вправи 1 завдання. Цей навчальний заело можна використовувати в ргзних цшях, у тому числ1 для уевщомлення мовних правил 1 для оволодшня мовленневим матер1алом, оскшьки його форма являе собою зручний наочний матер1ал для здшенення лшгвютичних узагальнень 1 для продуктивного усного мовлення. Методикою також передбачаеться можливють навчання учшв молодшого школьного в1ку умшня читати, використовуючи при цьому КОМ ¡КС як альтернативний традицшним текстам заело. Уел описаш вище положения можна поширити на процес навчання шмецько!, французько!, юпансько! та шших ¡ноземних мов, а також рщно! мови, вони е типовими 1 можуть використовуватись у шкшьнш практищ шд час оволодшня цими предметами.
л1тература
1. Гез Н.И., Ляховицкий М.В. Методика обучения иностранным языкам в средней школе. - М.:
Высшая школа, 1982. - 256 с.
2. Матюхина М.В., Михальчик Т.С. Психология младшего школьника. - М.: Просвещение, 1976. -
278 с.
3. Рогова Г.В., Верещагина И. Н. Методика обучения английскому языку на начальном этапе в
средней школе. - М.: Просвещение, 1988. - 223 с.
Алла ОЗЕРЯНСЬКА
МЕТОДИЧН1 АСПЕКТИ ВИКЛАДАННЯ 1НОЗЕМНИХ МОВ У ВИЩИХ ПЕДАГОГ1ЧНИХ НАВЧААЬНИХ ЗАКЛАДАХ УКРА1НИ
(80-Т1 РОКИ XX СТОЛ1ТТЯ)
Питания шдготовки в исо ко к вал \ ф \ ко ван их кадр1в для навчальних заклад ¡в ргзних тишв е на сьогодшшнш день одним ¡з найбшын актуальних. Вщ його виршення суттево залежить уешшшеть здшенення реформи вс1е! системи оевтт При розв'язанш ще! глобально! проблеми дощльно було б використати доевщ мину лих роюв.
Завдання нашо! статп полягае у вивченш теоретичних аспект ¡в шдготовки вчител1в ¿ноземних мов у 80-тих роках XX стотття. Метою ста 1111111 е обгрунтування системи лшгвютичних та психолопчних дисциплш для шдвищення ефективносп профссшно! шдготовки спещалют1в з ¿ноземних мов 1 визначення основних особливостей ще! шдготовки у дослщжуваний перюд.
Окрем1 елементи професшно! шдготовки майбутшх учител1в шоземно! мови у 80-тих роках XX стол1ття висвшгеш в наукових доробках Л. Буслаево!, О. Ветохова, 3. Зоршо!, А. Зосимовського, О. Кондратенкова, I. Курова, Ю. Платонова, В. Португалова, Л. Рувинського, А. Хомицько! та ш.
У 80-т1 роки XX стол1ття пом1тно зрю ¡нтсрсс педагопчно! науки до особистосп вчителя. В "Основних напрямках реформи загальнооевппьо! 1 профссшно! школи" шдкреслювалося, що невщ'емною частиною цього важливого загальнодержавного заходу було значне полшшення шдготовки вчительських кадр1в. На необхщшеть покращити доб1р 1 подготовку педагопв з урахуванням вимог того часу вказувалося 1 в матер1алах червневого (1983р.) Пленуму ЦК КПРС. Партшш та державш документа ор1ентували ВНЗ на формування спещалюта з глибокою ¡дсйно-тсорстичною 1 практичною шдготовкою з обрано! спещальносп, який мав би
