Научная статья на тему 'Методичні підходи до оцінювання бюджетної безпеки України'

Методичні підходи до оцінювання бюджетної безпеки України Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
82
23
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
бюджетна безпека / інтегральний індекс / коефіцієнт чутливості / fiscal security / integral index / sensitivity factor

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — І Г. Бабець, О В. Івах

Уточнено методичні підходи щодо оцінювання бюджетної безпеки держави в частині визначення нормалізованих показників і встановлення інтервалів значень інтегрального індексу, які відповідають оптимальному, передкризовому та кризовому стану безпеки. Проаналізовано динаміку інтегрального індексу бюджетної безпеки України. Визначено найбільш вагомі чинники бюджетної безпеки та проведено оцінку чутливості інтегрального індексу бюджетної безпеки до зміни індикаторів.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Methodological approaches to the assessment of fiscal security of Ukraine

In the article we corrected methodological approaches to assessing fiscal security in the definition of normalized parameters and setting ranges of values of the integral index, corresponding to the optimum, pre-crisis and crisis of security. The dynamics of the integral index of fiscal security of Ukraine was analyzed. Identified the most important determinants of fiscal security and evaluated the sensitivity of the integral index of fiscal security to changes in indicators.

Текст научной работы на тему «Методичні підходи до оцінювання бюджетної безпеки України»

мом, покликаним забезпечити безпосередню спiвпрацю бiзнесових Kin i науки та перетворення результата наукових дослiджень у реальш ринковi про-дукти. Платформи функцюнують так: пiдприeмцi визначають, якi технологи актуальш на ринку i розробляють середньо- та довготермiновi цiлi для певно! шновацп з подальшим забезпеченням реатзацп цих цiлей шляхом матерiаль-но! пiдтримки. Платформи мають не тшьки посприяти залученню бiзнесу у фшансування науково-технiчного прогресу, а й допомогти сформувати новi ринки для шновацшно! продукцп.

У програмi EUREKA акцент роблять саме на комерщатзацп науково-технiчних розробок [9, с. 9] - вирiшують саме ту проблему, яка надзвичайно гостро сто!ть як в Сврош, так i в Украш. До того ж, EUREKA забезпечуе спiвпрацю на мiжнародному рiвнi i завдяки !й скорочуються витрати на проект - кожен учасник фшансуе тiльки свою частину. FP7 мае дослiдницький характер i не е достатньо ефективною для завоювання ринку, тодi як EUREKA ринково орiентована, проте не мае достатньо! координацп. Тому було розроблено спещальну програму Eurostars, покликану пов'язати мiж собою FP7 та EUREKA [9, с. 10]. Фшансування Eurostars проводять через спещаль-ний нацюнальний бюджет проекпв, який формують кра!ни-члени та через Програмний фонд, що забезпечуе GC. Eurostars передушм сприяе малим та середшм суб'ектам господарювання у фiнансуваннi дослщницьких проектiв.

Для координацп мiжнародних наукових проекпв працюе програма COST. Вона оргашзовуе проведення спiльних мiжнародних семiнарiв i кон-ференцiй, окремi науковi дослiдження.

Висновки. Отже, в Украш необхiднi розроблення i реалiзацiя загаль-нодержавно! та регiональних програм шновацшного розвитку, як дадуть змо-гу здiйснювати комплексне стимулювання iнновацiйних процешв. Водночас вони дадуть змогу ефективно застосовувати податковi пiльги, зокрема, списан-ня витрат на НДДКР на валовц зменшення бази оподаткування на суму шнова-цiйних витрат; надання податкового кредиту шновацшно-активним суб'ектам тдприемництва; застосування пришвидшено! амортизацп обладнання.

Важливим завданням держави е заохочення ствпращ науки та про-мисловостi - створення кластерiв, iнновацiйних центрiв, наукових парюв, технопаркiв та iн. Таю структури забезпечують обмiн досвiдом, полегшення шляху шновацп вiд ще! до реального продукту, зменшення фшансових ризи-кiв тощо. Особливо! уваги потребуе створення умов для формування рiзнома-нiтних фондiв, як державних, так i приватних - венчурних, наукових, шнова-цiйних. Актуальною для Укра!ни е також активна участь у програмах GC та США, як передбачають спiвробiтництво в науковiй та шновацшнш сферах.

Перспективи подальших дослвджень. Перспективою майбутнiх дос-лiджень е розроблення ефективно! державно! полггики стимулювання шновацшного розвитку в Украш.

Л1тература

1. Андрощук. Г.О. Програма шновацшного розвитку економ1ки Шмеччини: стратепя високих технологш / Г.О. Андрощук // Наука та шновацп. - 2009. - Т. 5, № 3. - С. 72-88.

2. Пнтередер П. Потужна економжа на глобальному ринку / П. Пнтередер, М. Орт // Факти про Шмеччину. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.tatsachen-ueber-de-utschland.de/uk/wirtschaft/main-content-06/naukovi-doslidzhennja-i-rozrobki-jak-dvigun.html

3. Економiка та оргашзащя шновацшно! дiяльностi : тдручник / О.1. Волков, М.П. Денисенко, А.П. Гречан та ш. - Вид. 3-те, [перероб. та доп.]. - К. : Центр навч. лгг-ри, 2007. -662 с.

4. Аблов А.С. 1нституцшш основи шновацшного розвитку економiки : навч. пошбн. / А.С. Аблов, В.С. Будкш, Л.П. Гальперiна / за заг. ред. В.С. Новицького. - К. : Вид-во КНТ, 2008. - 360 с.

5. Климова 1.Г. Методи та шструменти фiнансово-кредитного мехашзму державно! тд-тримки шновацшно! сфери у кра!нах з ринковою економжою / 1.Г. Климова // 1нвестици: практика та досвiд. - 2009. - № 2. - С. 29-32.

6. Коваленко В. Зарубiжний досвщ податкового стимулювання шновацшно! дiяльностi /

B. Коваленко, М. Мельник // Формування ринково! економiки в Укра!нг - 2009. - Вип. 19. -

C. 300-307.

7. Корпоративш структури в нацюнальнш iнновацiйнiй системi Укра!ни / Л.1. Федулова та ш. / за ред. д-ра екон. наук Л.1. Федулово!. - К. : Вид-во Укр 1НТЕ1, 2007. - 812 с.

8. Лукач Р.В. Податкове стимулювання швестицш в шноваци / Р.В. Лукач, Р.Г. Коваль / 1нвестици та шновацшний розвиток : наук.-практичний бюлетень Державного агентства Ук-ра!ни з швестицш та шновацш. - К. : Зовншторгвидав Укра!ни. - 2009. - № 4. - С. 32-36.

9. Принципи EUREKA та шших европейських програм як чинники шновацшного розвитку Укра!ни: наук. практ. семшар, (Ки!в, травень 2009) / редкол.: Смертенко П. С. та ш. - К. : ФО-П Т. А. Юнько, 2009. - 72 с.

10. Програми та шструменти шновацшного розвитку економжи Свропейського Союзу. Украшсьга проекци : матер. Мiжнар. конф., (Ки!в, листопад, 2006) / редкол.: П.С. Смертенко, О.В. Коломiець, Т.А. Юнько та iн. - К. : ФО-П Т.А. Юнько, 2006. - 64 с.

11. Россия и страны - члены Европейского союза - 2011 : стат. сб. - М. : Изд-во "Рос-стат", 2011. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.gks.ru/bgd/regl/b11_65/ I sswww. exe/Stg/12-02. htm

12. Россия и страны мира 2010 : стат. сб. - М. : ИИЦ "Статистика России", 2010. - 372 с.

13. Сальник О.М. Використання досвщу функцюнування технолопчних парюв кра!н-члешв €С в Укра!ш / О.М. Сальник // Актуальш проблеми економжи : наук. економ. журнал. - 2009. - № 10. - С. 20-28.

14. Сюбщький О.М. 1нновацшний та швестицшний менеджмент : навч. поабн. / О.М. Сюбщький. - К. : Центр навч. лгг-ри, 2009. - 408 с.

Ильина ЕА. Зарубежный опыт финансового обеспечения инновационного развития экономики

Исследован опыт зарубежных стран относительно финансового обеспечения инновационного развития. Показана роль государства в финансировании инновационной сферы и приведены наиболее распространенные способы государственной поддержки инноваторов. Проанализированы налоговые стимулы, которые применяются для поощрения научной и инновационной активности. Раскрыты преимущества, которые предоставляют научно-промышленное партнерство и международное сотрудничество.

Ключевые слова: инновации, финансовое обеспечение, налогообложение, государственная поддержка, зарубежный опыт.

Ilyina K.O. Foreign experience of financial support of innovative development of economy

The article examines the foreign countries experience of financial support of innovation. The state's role in financing of innovation is described and most common methods of state innovators support are defined. Tax incentives for innovation activity are analyzed. The advantages of scientific and industrial partnerships and international cooperation are described.

Keywords: innovation, funding, taxation, government support, foreign experience.

УДК 336.145.1 Доц. 1.Г. Бабець, канд. екон. наук;

магктрант О.В. 1вах - Львгвський ДУВС

МЕТОДИЧН1 П1ДХОДИ ДО ОЦ1НЮВАННЯ БЮДЖЕТНО1 БЕЗПЕКИ УКРА1НИ

Уточнено методичш пiдходи щодо оцiнювання бюджетно! безпеки держави в частинi визначення норматзованих показникiв i встановлення iнтервалiв значень ш-тегрального iндексу, яга вщповщають оптимальному, передкризовому та кризовому стану безпеки. Проаналiзовано динамiку штегрального iндексу бюджетно! безпеки Укра!ни. Визначено найбшьш вагомi чинники бюджетно! безпеки та проведено оцш-ку чутливост iнтегрального iндексу бюджетно! безпеки до змши iндикаторiв.

Ключовг слова: бюджетна безпека, iнтегральний iндекс, коефiцieнт чутливост^

Актуальн1сть теми. Бюджетна безпека е передумовою реал1зацп ефективно! державно! фшансово-економ1чно! политики як основи досягнення нацюнальних штерешв. Рацюнальне використання бюджету як фшансово! бази державного регулювання ринково! економжи повинно забезпечувати ре-гулювання економ1чних 1 сощальних процешв в штересах суспшьства, ство-рювати передумови для економ1чного розвитку кра!ни. Тому важливим нап-рямом економ1чно! полггики е досягнення економ1чно! р1вноваги у фшансо-вш сфер1 держави як необхщно! умови сталого зростання економжи та реаль зацп нацюнальних штереив.

Бюджетна пол1тика як одна з рушшних сил розвитку Укра!ни передба-чае подальшу стабЫзащю державних фшаншв, забезпечення економ1чного зростання та розбудову конкурентоспроможно! економжи, тдвищення стандарта життя для тдтримки збалансованого розвитку держави [1]. Основш напрями бюджетно! пол1тики Укра!ни Грунтуються на положеннях Програми економ1чних реформ на 2010-2014 рр. "Заможне суспшьство, конкурентоспро-можна економжа, ефективна держава" та щор1чного Послання Президента Укра!ни до Верховно! Ради Укра!ни "Модершзащя Укра!ни - наш стратепч-ний виб1р", а також Концепцп Державно! програми економ1чного 1 сощально-го розвитку Укра!ни на 2012 р. Ефективнють реал1зацп урядових проекта 1 програм певною м1рою вщображае р1вень бюджетно! безпеки. Зазначеним зу-мовлена актуальнють оцшювання бюджетно! безпеки Укра!ни як основи фор-мування стратепчних напрям1в державно! пол1тики у фшансовш сферг

Анал1з останн1х досл1джень 1 публ1кац1й. У працях в1тчизняних 1 за-руб1жних вчених визначаються проблеми змщнення бюджетно! безпеки та здшснюеться анал1з впливу фшансово! кризи на бюджетну безпеку держави [2]; анал1зуеться р1вень виконання зведеного 1 державного бюджета як важ-ливого критер1ю ефективно! бюджетно! пол1тики та чинника фшансово! безпеки держави [3]; обгрунтовуються напрями бюджетно! пол1тики Укра!ни в сучасних умовах [4]; визначаються загрози бюджетнш безпещ держави [5, с. 57] та фактори, що впливають на забезпечення бюджетно! безпеки кра!ни [6]. Зауважимо, що дослщження у сфер1 бюджетно! безпеки переважно зосере-джеш на розрахунку статистичних значень вщповщних шдикатор1в та анал1з1 !хньо! динамжи. При цьому недостатня увага придшяеться методищ оцшю-вання комплексного показника та визначенню впливу окремих шдикатор1в.

Метою дослщження визначимо обгрунтування методичних пiдходiв щодо оцiнювання рiвня бюджетно! безпеки держави та визначення впливу основних загроз у бюджетнш сферi на рiвень безпеки.

Результати досл1дження. Бюджетна безпека як одна iз складових фь нансово! безпеки визначаеться як стан забезпечення платоспроможносп держави з урахуванням балансу доходiв i видатюв державного й мiсцевих бю-джелв та ефективностi використання бюджетних кошпв [7]. Бюджетна безпека передбачае здшснення державно! политики, орiентовано! на реатзащю нацiональних економiчних iнтересiв кра!ни, зокрема на забезпечення сталого економiчного зростання та необхiдного рiвня швестицш для розвитку про-дуктивних сил у довготермшовому перюд^ пiдтримку i захист нацiональних виробниюв, стимулювання розвитку наукомютких галузей економжи, прове-дення сощально! полиики, спрямовано! на тдвищення рiвня життя населен-ня i забезпечення основних соцiальних потреб [6]. Вщповщно до цих завдань бюджетно! полиики, формуеться перелiк iндикаторiв бюджетно! безпеки, як дають змогу ощнити рiвень виконання доходно! частини та збалансовашсть доходiв i видаткiв бюджету, стввщношення темпiв збiльшення доходiв бюджету та темтв зростання ВВП, стутнь фшансово! децентралiзацil в кра!ш та диференцiацiю регiонiв за рiвнем бюджетних видаткiв.

Для оцiнювання стану бюджетно! безпеки Укра!ни застосуемо шдика-тивний метод та розрахуемо значення iндикаторiв (табл. 1), перелiк яких про-понуеться у методицi розрахунку рiвня економiчно! безпеки Укра!ни [7]: рь вень перерозподiлу ВВП через зведений бюджет (без урахування доходiв Пенсшного фонду), %; вщношення дефiциту/профiциту державного бюджету до ВВП, %; покриття дефiциту зведеного бюджету за рахунок зовшшшх за-позичень, %; вiдношення дефiциту/профiциту торговельного балансу до за-гального обсягу зовшшньо! торгiвлi, %; обсяг трансфертiв iз державного бюджету, % до ВВП; амплиуда коливань бюджетних видатюв на одну особу мiж регюнами Укра!ни, %.

Табл. 1. Динамжа iндикаторiв бюджетноТ безпеки УкраТни

Кк Р1вень пе-рерозпо-д!лу ВВП через зведений бюджет, % Вщно-шення дефщиту державного бюджету до ВВП, % Покриття дефщиту зве-деного бюджету за ра-хунок зов-шшшх запо-зичень, % Вщношення дефщиту торго-вельного балансу до за-гального обсягу зовшшньо! торпвл!, % Обсяг трансфер™ ¡з державного бюджету до ВВП, % Ампл1туда коливань бю-джетних ви-датюв на одну особу м1ж регюнами Укра!ни, %

2006 22,9 -1,06 86,6 -0,6 5,4 25,65

2007 30,5 -0,66 65,4 -2,2 5,2 31,1

2008 30,7 -1,03 18,6 -1,6 6,2 33,5

2009 32 -1,5 48,1 -0,1 5,9 34,3

2010 32 -4,75 43,6 -0,3 6,6 31,8

2011 30,3 -1,8 61,6 -2 7,6 30,2

Граничне значення не бшьше 30 не бшьше 3 не бшьше 30 не бшьше 5 не бшьше 15 не бшьше 30

Нормуваль-не значення 22,9 0,66 18,6 0,1 5,2 25,65

Розра ховано за [ 7-10].

Як видно з тaбл. 1, y 2011 p. лише погазник вiдношeння обcягiв тpaн-cфepтiв i3 дepжaвного бюджeтy до ВВП вiдповiдaв кpитepiям eкономiчноï безпеки i не пepeвищyвaв гpaничнe знaчeння. Позитивнi тeндeнцiï до змен-шення покaзникiв piвня пepepозподiлy ВВП чepeз зведений бюджет, вщно-шення дефщиту дepжaвного бюджeтy до ВВП тa aмплiтyди коливaнь бю-джетних видaткiв нa одну оcобy мiж peгiонaми Укpaïни cвiдчaть пpо чостко-ве подолaння нeгaтивних нacлiдкiв фiнaнcово-eкономiчноï кpизи. Пpотe ic-тотне зpоcтaння покaзникiв покpиття дeфiцитy зведеного бюджету зa paхyнок зовнiшнiх зaпозичeнь тa вiдношeння дeфiцитy тоpговeльного бaлaнcy до зо-гaльного обcягy зовнiшньоï тоpгiвлi дae змогу допycтити поcилeння cyкyпно-го впливу зaгpоз нa piвeнь бюджeтноï безпеки дepжaви.

Для под&льших pозpaхyнкiв нeобхiдно пepeйти вiд aбcолютних до ноpмaлiзовaних знaчeнь iндикaтоpiв, що змiнюютьcя вiд 0 до 1. ^и цьому, з метою зaбeзпeчeння однaковоï iнфоpмaцiйноï cпpямовaноcтi покaзникiв, ïх подiляють нa cтимyлятоpи тa дecтимyлятоpи. У мeтодицi оцiнювaння piвня eкономiчноï безпеки Укpaïни ноpмaлiзовaнi знaчeння покaзникiв-cтимyлято-piв пpопонyють pозpaховyвaти як вщношення cтaтиcтичного знaчeння шди-кaтоpa до гpaничного. Ноpмyвaння покaзникiв-дecтимyлятоpiв вiдбyвaeтьcя iз зacтоcyвaнням обepнeного cпiввiдношeння: гpaничнe зтачення iндикaтоpa дiлитьcя нa cтaтиcтичнe зтачення цього покaзникa [7]. В обох витдгах rop-мовaний покaзник пpиймaeтьcя piвним 1, якщо cтaтиcтичнe знaчeння шдига-тоpa доpiвнюe гpaничномy. Зacтоcyвaння тaкого пiдходy зумовлюе втpaтy знaчноï чacтини коpиcноï iнфоpмaцiï, яга моглa б вплинути нa зтачення ш-тeгpaльного покaзникa.

Для в^шення цieï пpоблeми тa повнiшого вpaхyвaння тeндeнцiй до змiни знaчeнь iндикaтоpiв бюджeтноï безпеки змiнимо пiдхiд до ïх ноpмyвaн-ня. Bci iндикaтоpи бюджeтноï безпеки pозглядaeмо як дecтимyлятоpи, ожшь-ки внacлiдок зpоcтaння ïх aбcолютних знaчeнь cтaн безпеки погipшyeтьcя. Biдповiдно, як ноpмyвaльнe знaчeння обиpaeмо мiнiмaльнe знaчeння погаз-никa зa б pокiв (тaбл. 1) i pозpaховyeмо ноpмaлiзовaнi знaчeння зa фоpмyлою

X

xD _ min (i)

^ норм,! ~ î V1 /

x cmam,t

де: Xcmam,t - cтaтиcтичнe знaчeння iндикaтоpa бюджeтноï безпеки зa piк t; XН0рм: - ноpмaлiзовaнe знaчeння iндикaтоpa бюджeтноï безпеки зa piк t; Xmin -мiнiмaльнe знaчeння iндикaтоpa бюджeтноï безпеки зa доcлiджyвaний пepiод.

Bикоpиcтовyючи модель головних компонент пpогpaми "Стaтиcтикa", pозpaховyeмо вaговi коeфiцieнти, що визнaчaють cтyпiнь внecкy кожного по-газнига в iнтeгpaльний iндeкc бюджeтноï безпеки. Штегрольний iндeкc бю-джeтноï безпеки мae вигляд лiнiйноï згоpтки i pозpaховyeтьcя згiдно з [7] як:

m

Ii _ Z ajZj , (2)

J _1

де: aj - вaговi коeфiцieнти, що визночоють cтyпiнь впливу j-го по^зни^ но iнтeгpaльний iндeкc i-й cфepи eкономiки; Zj - ноpмовaнi зтачення cтaтиcтич-них покaзникiв.

Динашка штегрального iндексу (табл. 2) свiдчить про попршення стану бюджетно! безпеки в Укра!ш. Так, iнтегральний шдекс бюджетно! безпеки у 2011 р. знизився до 0,568, порiвняно з передкризовим 2006 р. (0,746). Крiм динашки iнтегрального iндексу, важливим е стутнь його наближення до центру безпеки, який визначаеться межами оптимальних значень, а також рь вень впливу окремих iндикаторiв на величину штегрального шдексу бюджет-но! безпеки.

Табл. 2.1нтегральний шдекс бюджетноТ безпеки УкраТни у 2006-2011 рр.

Кк Р1вень перероз-подшу ВВП через зве-дений бюджет Вщно-шення дефщиту державного бюджету до ВВП Покриття дефщиту зведеного бюджету за рахунок зовшшшх запозичень Вщношення дефщиту торговельно-го балансу до загально-го обсягу зовшшньо! торпвл1 Обсяг тран-сферт1в 1з державного бюджету до ВВП Ампл1туда коливань бюджетних видатгав на одну особу м1ж реп-онами Ук-ра!ни 1нтег-ральний щдекс бю-джетно! безпеки

Нормал1зоваш значення щдикатор1в

2006 1 0,6226 0,21478 0,1667 0,9629 1 0,7466

2007 0,7508 1 0,28440 0,0454 1 0,8247588 0,6973

2008 0,7459 0,6408 1 0,0625 0,8387 0,7656716 0,6845

2009 0,7156 0,44 0,38669 1 0,8813 0,7478134 0,7188

2010 0,7156 0,1389 0,42660 0,3333 0,7878 0,8066038 0,5884

2011 0,7557 0,3667 0,30195 0,05 0,6842 0,8493377 0,5682

Вагов1 ко-ефщенти 0,22918 0,13382 0,10438 0,13762 0,1694 0,2256

Коефщенти чутливосп 0,307923 0,087224 0,056037 0,012232 0,206056 0,340641

З метою встановлення меж iнтервалiв рiвня бюджетно! безпеки залеж-но вщ станiв (оптимального, передкризового, кризового) визначимо порогсга та оптимальнi нижне i верхне значення iндикаторiв згiдно з [7], розрахуемо !х нормалiзованi значення. За формулою (2) визначимо штегральний шдекс бюджетно! безпеки при порогових та оптимальних нижшх i верхшх значеннях iндикаторiв. Внаслiдок того одержимо значення штегрального шдексу, яю дають змогу iдентифiкувати iнтервали значень з низьким, оптимальним та високим рiвнем бюджетно! безпеки:

• нижнш граничний стан характеризуеться значениями штегрального шдексу в межах вщ 0 до 0,496 [ нижнш пороговий стан - при значеннях 1нтегрально-го шдексу в межах вщ 0,497 до 0,557;

• меж1 оптимального стану визначаються значеннями штегрального шдексу в!д 0,558 до 0,658;

• верхшй пороговий стан спостерггаеться при значеннях штегрального шдексу вщ 0,659 до 0,777, а верхшй граничний стан - при значеннях, яю перевищу-ють 0,777.

Як видно з табл. 2, починаючи з 2010 р. спадна динамжа штегрального шдексу свщчить про попршення стану бюджетно! безпеки i його перехщ у 2011 р. з штервалу оптимальних значень в нижню порогову зону. Аналiзу-ючи динам^ статистичних показниюв та !х нормалiзованих значень, можна припустити, що негативнi змши рiвня бюджетно! безпеки вiдбулися через по-

пршення таких показниюв, як покриття дефщиту зведеного бюджету за раху-нок зовшшшх запозичень та вщношення дефщиту торговельного балансу до загального обсягу зовшшньо! торпвлг Зокрема, значення показника покриття дефщиту зведеного бюджету за рахунок зовшшшх запозичень у 2011 р. удвь ч1 перевищило верхне граничне значення (30 %), а вщношення дефщиту торговельного балансу до загального обсягу зовшшньо! торпвл1 знаходилося в штервал1 нижшх порогових значень.

1ндикатори бюджетно! безпеки також характеризують стушнь прояву вщповщних загроз. Наприклад, зростання р1вня перерозподшу ВВП через зведений бюджет свщчить про перевищення темшв зростання доход1в бюджету над темпами збшьшення ВВП, тобто про посилення загрози зростання заборгованост держави. Зростання показника вщношення дефщиту торговельного балансу до загального обсягу зовшшньо! торпвл1 характеризуе посилення загроз валютнш безпещ (через недостатш обсяги надходження в кра-!ну валютних кошпв) та зовшшньоеконом1чнш безпещ (внаслщок неефек-тивно! структури зовшшньо! торпвл1 та низько! конкурентоспроможносп впчизняних товар1в на заруб1жних ринках).

Визначення загроз, яю найбшьше впливають на р1вень бюджетно! безпеки, проведемо з використанням функщонально! залежносп штегрального шдексу вщ множини шдикатор1в, отриману в процеш оброблення даних за допомогою модел1 головних компонент у програм1 "Статистика", розрахуемо коефщент чутливост (еластичноста) у 2011 р. на основ! шдходу, викладено-го в [11], за формулою

Кч=4Б"т, (3)

Ах,- 1Б

де: А1б - р1зниця м1ж фактичним значенням штегрального шдексу бюджетно! безпеки 1 значенням шдексу шсля змши статистичного значення шдикатора на 1 %; Ах, - величина змши статистичного значення шдикатора у %; х, -фактичне (початкове) значення статистичного шдикатора; 1Б - початкове значення штегрального шдексу бюджетно! безпеки.

Результати розрахунку коефщента еластичносп (табл. 2) доводять, що штегральний щдекс бюджетно! безпеки е найбшьш чутливим до змши амплпуди коливань бюджетних видатюв на одну особу м1ж регюнами Украши (Кч=0,340), р1вня перерозподшу ВВП через зведений бюджет (Кч=0,308) та обсягу трансферов 1з державного бюджету до ВВП (Кч=0,206). Отже, на зниження р1вня бюджетно! безпеки Укра!ни у 2011 р., поряд 1з показниками покриття дефщиту зведеного бюджету за рахунок зовшшшх запозичень та вщношення дефщиту торговельного балансу до загального обсягу зовшшньо! торпвл1, негативно вплинуло збшьшення вщношення обсягу офщшних трансферов 1з державного бюджету до ВВП, оскшьки за шших р1вних умов зростання цього показника на 1 % призводить до зниження штегрального шдексу на 0,2 %.

Висновки. Результати оцшювання р1вня бюджетно! безпеки Укра!ни загалом узгоджуються з наявним тенденщями в розвитку бюджетно! сфери,

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.