CC BY
46
Отже, визначення ефективного стввщношення елементiв власного ка-пiталу стае важливим завданням у прийнятл управлiнських рiшень тд-приемства. Метою, яку ставить перед собою тдприемство пiд час визначення шляхiв управлiння кашталом, е забезпечення добробуту власниюв тд-приемства в поточному та перспективному перюдах, тобто досягнення пев-ного рiвня прибутковостi або зростання ринково! вартостi капiталу.
Ршення керiвництва компанп стосовно вибору джерел фшансування формуеться пiд впливом низки об'ективних i суб'ективних факторiв, яю ляга-ють в основу методiв оптимiзацп структури капiталу:
1) оптишзащя структури катталу за критер1ем максишзацп р1вня фтансо-во! рентабельности яка передбачае використання мехатзму фтансового левериджу;
2) оптишзащя структури катталу за критер1ем мшм1зацп його вартоста, заснована на попередньому ощнювант вартост власного [ залученого катталу [ багатовар1антних розрахунках середньозважено! вартост кат-
талу;
3) оптишзащя структури катталу за критер1ем мшм1зацп р1вня фтансо-вих ризиюв, пов'язана з процесом диференцтованого вибору джерел фь нансування р1зних складових актив1в тдприемства.
На сьогоднi не юнуе единого оптимального пiдходу визначення ств-вiдношення структурних елементiв катталу для рiзних пiдприемств. Тому виникае потреба у процес оптимiзацil структури катталу дослщження пи-тання порядку встановлення цшьово! структури капiталу тдприемства з ура-хуванням економiчного середовища, сфери i галузi дiяльностi. Здтснюючи процес оптимiзацil структури катталу, варто враховувати вплив безлiчi як внутршшх, так i зовнiшнiх чинниюв. До внутршшх чинниюв можна вiднести:
1. Р1вень та динам1ку прибутковост тдприемства. Бшьш високий та стШкий р1вень прибутковост тдприемства дае змогу використовувати бшьше власних внутрштх фтансових ресуршв, з одного боку, а з тшо-го - дае змогу знайти защкавлених твестор1в;
2. Масштаби та темпи зростання обсяпв продажу. Зростання обсяпв продажу стимулюе процес залучення як власних внутрштх джерел катталу, так [ зовтштх;
3. Напрям виробничо-господарсько! д1яльност1. Виробничу д1яльтсть про-мисловост та в аграрному сектор! економжи ор1ентована на переважан-ня власного катталу, а в торговельтй сфер1, буд1вельному б1знеи - до-щльна на залучення зовтштх джерел фтансування;
4. Структура актив1в тдприемства. Наявтсть високолжвщних актив1в дае змогу тдприемствам залучати зовтшт джерела фтансування.
5. Необхщтсть ютотного розширення розм1р1в б1знесу або реал1зацп масштабного твестицтного проекту. Для цих щлей залучають фтансов1 ресурси, яю не можуть бути отримат за рахунок власних джерел.
До зовтштх чинниюв, що впливають на оптимiзацiю структури кат-талу, можна вщнести:
1. Податкову полггику у краш. Ця политика позначаеться на використант як власних, так [ залучених джерел формування катталу;
2. Стан фондового ринку. За розвиненост фондового ринку, доступност вшьних фiнансових ресурив на ньому, у пiдприeмств з'являеться бiльше можливостей формування оптимально! структури капiталу;
3. Загрозу банкрутства. За загрози банкротства пiдприeмство мае вщдавати перевагу власним внутрiшнiм джерелам формування катталу. Формування оптимально! структури фшансового катталу потр1бно
здшснювати окремо на шдприемствах р1зних форм власност1, р1зного оргаш-зацшно-правового статусу з урахуванням галузево! належност1, розм1р1в 1 ви-робничо! структури. Процес оптим1заци структури кашталу здшснюеться за такого схемою (рис.):
• Максим1защя чистого прибутку;
■ Максим1защя ринково! вартосп шдприемства;
■ Мш1м1защя середньозважено! вартосп катталу_
1 Забезпечення оптимальносп фшансовоТ структури катталу з позицп мшм1зацп загально! йога вартосп;
' Забезпечення оптимальносп фшансово! структури катталу з позицп достатньо! фшансово! стшкосп шдприемства
Анал1з поточного стану кашталу шдприемства, прогнозування можливо! потреби в каштал1 I -
• Забезпечення достатньо'1 фшансово! стшкосп шдприемства;
• Забезпечення високо! кредитоспроможносп шдприемства;
• Нормал1защя фшансового стану
Визначення спрямованосп оптшшзацп структури кашталу
• Забезпечення оптимальносп фшансово! структури катталу з позицп високо! кредитоспроможносп шдприемства;
■ Забезпечення оптимально! фшансовоТ структури катталу з позицп пщвищення його ринково! вартосп
Нормативно-коефщ1ентний; М1шм1защя СЗВК
Виб1р методу оптшшзацп
■ Леверидж, метод "мертво! точки"; ' Метод "ризик-дохщшсть"
Оптшшзатя за строковютю
Оптим1защя за достатшстю
Оптим1защя за вартютю
Розрахунок оптимально! структури катталу I
Коригування оптимально!, визначення цшьово! структури кашталу
Пор1вняння витрат з вигодами вщ оптшшзацп
Складання плану-графша оптшупзацп катталу
План фшансування
План рекаттал1зацп
Рис. Схема оптимЬаци структури катталу
Отже, шд час розроблення фшансово! пол1тики шдприемства необхщ-но вибрати таку структуру кашталу, яка за найнижчо! вартосп кашталу дасть змогу збшьшити ринкову вартють економ1чно! одинищ. Оптимальною е така структура катталу, яка дасть змогу звести до мшмуму середньозважену вар-тють кашталу водночас, шдтримати кредитну репутацш ф1рми на р1вш, який дае змогу залучити нов1 каштали на прийнятних умовах.
Л1тература
1. Проект Концепцп фшансово! безпеки Укра!ни / О.1. Барановський, Ю.О. Блащук та ш. // Фiнансовий ринок Украши : шформ.-аналгг. бюлетень. - 2004. - № 7. - С. 40-78.
2. Ванькович Д.В. Забезпечення фшансово! безпеки в процес побудови системи управ-лшня фшансовими ресурсами пiдприeмства / Д.В. Ванькович // Економiчна система Укра1ни: европейський вибiр : матер. Мiжнар. наук. конф. - Львiв : Вид. центр ЛНУ iM. 1вана Франка, 2000. - С. 11-12.
3. Горячева К. О Фшансова безпека тдприемства, сутшсть та мюце в системi економiч-но! безпеки / К.С. Горячева // Економют : наук. журнал. - 2003. - № 8. - С. 65-67.
4. Барановський О.1. Фшансова безпека в Укра1ш (методолопя ощнки та мехашзми забезпечення) / О.1. Барановський. - К. : Вид-во КНТЕУ, 2004. - 760 с.
5. Бланк И.А. Управление финансовой безопасностью предприятия / И.А. Бланк. - К. : Вид-во "Эльга", "Ника-Центр", 2004. - 784 с.
6. Бланк 1.О. Управлшня фшансами шдприемств : тдручник [для студ. ВНЗ] / 1.О. Бланк, Г.В. Ситник. - К. : Вид-во КНТЕУ. - 2006. - 779 с.
7. Сутормша В.М. Фшанси зарубiжних корпорацш : навч. поабн. / В.М. Сутормiна, В.М. Федосов, Н.С. Рязанова / за ред. В.М. Федосова. - К. : Вид-во "Либщь", 1993. - С. 185.
8. Афанасьев А. Планування структури катталу / А. Афанасьев // Бангавська справа : наук.-практ. журнал. - 2000. - № 2. - С. 23-27.
9. Пересада А.А. 1нвестицшний процес в Укра1ш / А. А. Пересада. - К. : Вид-во 'Щбра", 1998. - 423 с.
Высоцкая И.Б., Комарычина В.В. Оптимизация структуры капитала предприятия с целью повышения его финансовой безопасности
Рассмотрена проблема формирования оптимальной структуры капитала предприятия как составляющей стратеги обеспечения его финансовой безопасности, проанализированы основные факторы, влияющие на соотношение собственного и привлеченного капитала. А также обобщены методы его оптимизации.
Ключевые слова: финансовая безопасность предприятия, собственный капитал, привлеченный капитал, структура капитала, оптимизация.
Vysotska I.B., Komarychina V. V. Optimization of capital structure the company with the purpose of increase of him financial security
The authors take the problem of forming the optimal enterprise capital structure, analyze the main factors that influence on the owned and debt capital correlation, generalize the methods of optimization.
Keywords: financial security of enterprise, owned capital, debt capital, capital structure, optimization.
УДК336.143.2:330.131.7 Доц. О.В. Горалько, канд. екон. наук;
магктрант О.В. Горайська - Львiвський ДУВС
БЮДЖЕТНА СКЛАДОВА СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФШАНСОВО1 БЕЗПЕКИ
Здшснено дослщження бюджетно! безпеки як невщ'емно! складово! стратеги сощально-економшчного розвитку держави. Висв^лено сутшсть бюджетно! безпеки, з'ясовано !! мюце в системм нацюнально!, економшчно! i фшансово! безпеки. Розгля-нуто основш негативш тенденцп, що становлять ютотш загрози бюджетнш безпещ Украши та запропоновано заходи щодо покращення бюджетного забезпечення еко-номшчно! безпеки.
Ключовг слова: бюджет, бюджетна безпека, бюджетний дефщит, загрози бюджетнш безпещ, забезпечення бюджетно! безпеки.
Вступ. Бюджeтнa бeзпeкa як важливий фактор cоцiaльно-eкономiчно-го розвитку дeржaви виcтyпae cвоeрiдним iндикaтором i критeрieм eфeктив-ноол ïï бюджeтноï полiтики та оргашзацп бюджeтного процecy. З eкономiч-ного погляду зору, бюджeтнa бeзпeкa виражае здатнють дeржaви за допомо-гою бюджeтy виконувати влacтивi ïй функцп та завдання, а також задоволь-няти потрeби плaтникiв подaткiв та одeржyвaчiв бюджeтниx коштiв з yрaxy-ванням iндивiдyaльниx, корпорaтивниx та cycпiльниx iнтeрeciв. Вiдтaк, за-бeзпeчeння бюджeтноï бeзпeки дeржaви знaxодитьcя ceрeд ключовиx завдань пiд чac рeaлiзaцiï ïï cтрaтeгiчниx cоцiaльно-eкономiчниx прiоритeтiв.
Анaлiз o^aHHÍx нayкoвих дocлiджень. Вивчeння бюджeтноï бeзпeки в контeкcтi cоцiaльно-eкономiчного розвитку дeржaви зacновaнe на провiдниx iдeяx, виcновкax i yзaгaльнeнняx iз проблeмaтики бюджeтy та зaбeзпeчeння нaцiонaльноï бeзпeки вiтчизняниx i зaрyбiжниx вчeниx-eкономicтiв. Ceрeд ук-рaïнcькиx i роciйcькиx доcлiдникiв значний втешк у розвиток cyчacноï тeорiï бюджeтноï бeзпeки як cклaдовоï нацюнально^ eкономiчноï та фiнaнcовоï бeз-теки зробили: О. Бaрaновcький, О. Бшору^ В. Гeeць, В. Горбyлiн, Г. Дарно-пиx, I. Бiнько, М. Gрмошeнко, Я. Жaлiло, Г. Iвaщeнко, Л. Кicтeрcький, Г. Ко-зaчeнко, О. Лicовcькa, В. Мартинюк, В. Мунттян, G. Oлeйнiков, Г. Пacтeрнaк-Тaрaнyшeнко, С. Пирожков, В. Прeдборcький, А. Cyxорyков, В. Шлeмко та ш. Важливу роль у розкритп cyтноcтi бюджeтноï бeзпeки вiдiгрaють нayковi прaцi зaрyбiжниx вчeниx: Ж. Aбeнa, Ш. Бланкарта, Дж. Брeнaнa, Дж. БЮтеж-на, Ж. Голдeнa, К. Ерроу, Р. Kerai, Л. Кожeньовcкi, Л. Oлвeя, А. Ротфeльдa, В. Пaрeто, Р. Дорнбуша, Дж. Спглща, С. Фiшeрa та iн.
1стотш змiни cоцiaльного та eкономiчного xaрaктeрy, що нинi вщбува-ютьcя в Украш, гeнeрyютьcя чинниками зовнiшнього та внутршнього нап-рямiв, якi за умови тевного поеднання можуть мати œ тiльки позитивнi eфeкти, ane й нeгaтивнi, та cтaновити рeaльнy загрозу. Ефeктивно протидiяти загрозам мае бюджeтний мexaнiзм, який, викориcтовyючи вщповщш вaжeлi, повинeн зaбeзпeчити фiнaнcовy, зокрeмa бюджeтнy, бeзпeкy дeржaви.
Метa дocлiдження полягае у поглиблeннi тeорeтичниx i оргашза-цiйниx зacaд бюджeтноï бeзпeки, вироблeннi виcновкiв i прaктичниx рeко-мeндaцiй щодо ïï оцiнювaння та зaбeзпeчeння пiд чac рeaлiзaцiï cтрaтeгiчниx cоцiaльно-eкономiчниx прiоритeтiв.
Вик. ia.i ocнoвнoгo мaтеpiaлy дocлiдження. Фiнaнcовa бeзпeкa е од-нieю з нaйвaжливiшиx cклaдовиx eкономiчноï бeзпeки. Вcтaновлeно, що на фшанотвш бeзпeцi Укрaïни нe можe œ познaчaтиcя i глобaлiзaцiя фшанот-виx процeciв, яка поcилюeтьcя у cвiтовомy cпiвтовaриcтвi.
У концeпцiï eкономiчноï бeзпeки aкaдeмiкa В. Гeйця, пiд фунтовою бeзпeкою розyмiють "cтaбiльний розвиток фiнaнcовоï cиcтeми крaïни та ïï стшкють до потeнцiйно нeгaтивного впливу зовнiшнix i внyтрiшнix шокiв" [4]. Так, вчeнi В.Т. Шлeмко та 1.Ф. Бiнько пiд фiнaнcовою бeзпeкою розумь ють "такий cтaн фiнaнcовоï, грошово-крeдитноï, вaлютноï, бaнкiвcькоï, бю-джeтноï, подaтковоï cиcтeм, який xaрaктeризyeтьcя збaлaнcовaнicтю, стшкю-тю до внyтрiшнix i зовнiшнix нeгaтивниx впливiв, здaтнicтю зaбeзпeчити
ефективне функщонування нацiональноï eKOHOMi4HOï системи та eKOHOMi4He зростання" [10]. Сухоруков А.1. у свош монографiï визначае фiнансову безпе-ку держави як "захищенiсть штерешв держави у фiнансовiй сфер^ або такий стан бюджетной податковоï та грошово-кредитноï систем, що гарантуе спро-можнiсть держави... рацiонально використовувати фiнансовi ресурси..." [9].
Кульпiнський С. пропонуе використовувати поняття "фiнансова безпека" як комплекс дш для досягнення, а саме "здшснення цiлеспрямованого комплексу заходiв щодо фiскальноï та монетарноï полiтик з метою досягнення стабшьносп фiнансовоï системи та створення сприятливого швестицшно-го клiмату" [7]. О.1. Барановський подав визначення категорп "фiнансовоï безпеки" як "ступеня захищеносп фiнансових штерешв; рiвня забезпеченостi суб'екпв усiх рiвнiв управлiння фiнансовими ресурсами; стану складових фь нансового ринку; якосп фiнансових iнструментiв i послуг; стану фiнансових потокiв в економщ, що дае змогу вважати ïï одним з найважливiших систе-моутворювальних елементiв економiчноï безпеки держави" [1].
Фшансова безпека стае "основним економiчним гарантом стабшьнос-тi, забезпечуючи виробничий базис шфраструктурними iнститутами розподь лу фшансових та iнвестицiйних ресурсiв", - тдкреслюе О.С. Власюк у свош науковш доповiдi. Згiдно з розробленою Концепцiею фiнансовоï безпеки, ïï пропонують визначати "як складову економiчноï безпеки, що характеризуе стан захищеносп життево важливих iнтересiв держави, регiонiв, тд-приемницьких структур i громадян у фшансовш сферi вiд впливу широкого перел^ негативних факторiв (загроз)" [6]. За визначенням О. Василика, фь нансова безпека - це "надшна захищенють фiнансовоï системи вiд внутрш-нiх та зовнiшнiх загроз" [2].
Таким чином, категорт "фiнансова безпека" треба розглядати у фун-кцюнально-структурному аспектi як сукупнiсть взаемопов'язаних тдсистем безпеки, якi вiдображають функцiонування окремих сфер фiнансовоï системи держави. Фшансова безпека держави мютить: бюджетну; податкову; боргову безпеку; фiнансову безпеку банювсь^ системи; валютну; грошово-кредит-ну; швестицшну безпеку; фiнансову безпеку страхового та фондового ринку.
Бюджетна безпека - це стан забезпечення платоспроможносп держави з урахуванням балансу доходiв i видатюв державного й мюцевих бюдже-тiв та ефективностi використання бюджетних коштiв. Загалом бюджетна безпека держави зумовлюеться розмiром бюджету, рiвнем перерозподiлу ВВП через бюджет, розмiром, характером та рiвнем дефщиту бюджету, методами фiнансування останнього, масштабами бюджетного фшансування, процесом бюджетотворення, своечаснютю прийняття та характером касового виконан-ня бюджету, рiвнем бюджетноï дисциплши. Проведення монiторингу рiвня бюджетноï безпеки, для якого застосовуються вщповщш шдикатори з визна-ченими пороговими значеннями (табл. 1), необхщне для прийняття управ-лiнських рiшень щодо аналiзу, вiдвернення та нейтралiзацiï реальних та по-тенцiйних загроз нацiональним штересам у цiй сферi [5, 8].
Табл. 1. Показники iндикаторiв стану бюджетноТ безпеки УкраТни та Тх вiдхилення вид нормативных значень за 2005-2011 рр.
1ндикатор Порогове значен-ня за Методикою Мшеконом1ки Фактичне значення по роках
2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011
Р1вень перерозподшу ВВП через зведений бюджет, % не бшьше 30 % 30,4 31,5 30,5 31,3 29,9 28,7 30,3
Вщношення дефщиту державного бюджету до ВВП, % не бшьше 3 % 1,87 0,69 1,36 1,31 4,1 5,9 1,8
Обсяг трансферов з державного бюджету, % до ВВП не бшьше 10-15 % 5,62 6,91 7,36 6,23 6,81 7,18 7,6
Ампл1туда коливань бюджетних трансферов на одну особу м1ж регюнами, % не бшьше 20-30 % 126 113 108 116 94 101 87
Ампл1туда коливань бюджетних видатюв на одну особу м1ж регюнами, % не бшьше 20-30 % 140 129 118 122 108 110 102
Вщношення загального обсягу державного боргу до ВВП, % не бшьше 55 % 14,3 14,8 12,3 19,9 34,8 39,9 36,0
Р1вень зовншньо! заборгованост на одну особу, дол. США не бшьше 200 186 210 228 242 370 499 537
Результати табл. 1 свщчать про наявнють таких загроз для безпеки на-щонально1 економжи в бюджетнш сфер^ як: завищення фiнансових ресуршв, якi перерозподiляються через бюджетну сферу; неприпустимi розмiри ампль туди коливань видатюв на одну особу мiж окремими регiонами; нерiвномiр-ний розподш трансферов, що надаються мiсцевим бюджетам з державного бюджету; зростання рiвня загального обсягу державного боргу, особливо зов-тшньо1 заборгованостi. Недостатньо продумана державна полиика у бюджетнш сферi часто призводить до розбалансування фiнансових потокiв, пе-реведення дефщиту державного бюджету в приховану форму, ще бiльш не-безпечну, що може стати причиною загострення макроекономiчноl ситуацп.
Вживання активних заходiв щодо стимулювання розвитку економiки, проведення важливих реформ, оперативне реагування на загрози свггово1 кризи мають сприяти забезпеченню економiчного зростання в Укра1ш. Проведет дослщження свiдчать про наявнють тюного зв'язку мiж розмiром бюджетного дефщиту i величиною державних витрат та економiчним зростан-ням, зокрема у груш дослiджених кра1н, де бюджетний дефiцит перевищував 10 % ВВП, темпи екожмчного зростання стають вщ'емними (-0,8 % у се-редньому за рiк), а у грут кра1н, де зафжсований профiцит бюджету, спосте-рiгалися найвищi темпи економiчного зростання (2,8 % у середньому за рiк) [5]. Незважаючи на сповшьнення розвитку свггово! економiки, нестабiльнiсть на свiтових фшансових та товарних ринках, темпи зростання економжи Ук-ра1ни прискорились, про що свщчить динамiка ВВП (табл. 2).
Темпи розвитку економжи, введення в дiю Податкового кодексу Ук-ра!ни, ново! редакцп Бюджетного кодексу забезпечили позитивну динашку бюджетних показникiв. Рiвень виконання рiчного показника надходжень до державного бюджету, затвердженого Верховною Радою Укра!ни зi змшами, становив у 2011 р. 103,5 %, у 2010 р. - 100,8 %, у 2009 р. - 85,5 %. За виснов-ками Колегп рахунково! палати Укра!ни [3] зменшення визначених законом доходiв державного бюджету свiдчить про !х нереальнiсть, нестабiльнiсть ба-зи оподаткування та низький рiвень адмшстрування податкiв та зборiв [5]. Протягом 2010-2011 рр. темпи змши доходiв державного бюджету та мiжбю-джетних трансфертiв перевищували темпи змши ВВП. Уповшьнене збшь-шення видатюв держбюджету, порiвняно з ВВП у 2011 р., е позитивним, але активне зростання мiжбюджетних трансфертiв свщчить про перенесення час-тини бюджетних видатюв на мюцевий рiвень.
Табл. 2. Динамика бюджетних поканииив за 2007-2011 рр.
Показник, млрд грн Фактичш значення за перюд Темп попе змши показника до реднього року, од.
2007 2008 2009 2010 2011 2008/ 2007 2009/ 2008 2010/ 2009 2011/ 2010
ВВП 720,7 948,1 913,3 1082,5 1314,0 1,3 0,96 0,84 1,21
Доходи державного бюджету 165,9 231,7 209,7 240,6 314,6 1,4 0,9 1,15 1,3
Видатки державного бюджету 174,2 241,4 242,4 303,6 333,4 1,38 1,0 1,25 1,09
Доходи мюцевих бюджета (без враху-вання трансферов) 53,9 66,2 63,3 73,9 83,9 1,22 0,95 1,17 1,14
М1жбюджетш трансферти 53,7 59,1 62,2 77,7 95,3 1,1 1,05 1,23 1,23
Видатки мюцевих бюджета 51,8 67,76 64,96 74,25 83,93 1,3 0,96 1,14 1,13
Державний та гаранто-ваний державою борг 88,7 189,4 317,9 432,3 473,1 2,13 1,68 1,36 1,09
Отже, бюджет сьогодш трансформувався у складний суспiльний ш-ститут iз чiтко вираженою здатшстю вагомо впливати на розвиток сощуму та держави. Прямий iнтерес держави, суб'екпв ринкового сектору та громадян у бажаннi отримати частину ресуршв бюджету спричиняе !х не тшьки взаемо-дiю, а часто - протиставлення. Таким чином, виникають суперечносп, як е прямим джерелом загроз.
До суперечностi такого характеру О. Барановський вщносить: невщ-повiднiсть мiж формуванням ринкових вiдносин на основi економiчних меха-нiзмiв регулювання господарсько-фшансово! дiяльностi та все значним рiв-нем адмшстрування; суперечностi мiж задекларованим Конституцiею Укра-!ни правом уих громадян на власнiсть i позбавленням його бшьшосл насе-лення внаслщок проведено! приватизацп; невiдповiднiсть мiж лiбералiзацiею курсу економiчних перетворень i фактичним сощальним станом широких верств населення; суперечносп мiж iснуючими економiчними вщносинами щодо утворення i використання грошових коштiв i постiйним вiдставанням
правово! бази з 1х регулювання; суперечностi мiж фiнансовими iнтересами держави та регюшв; суперечностi мiж проголошеними цiлями сощально-еко-номiчного реформування i фiнансовою неспроможшстю держави реалiзувати !х повною мiрою; суперечностi мiж необхiднiстю збереження наявного по-тенцiалу фшансово-кредитно! сфери держави i завданням штеграцп ще! сфе-ри життeдiяльностi Укра!ни до свггаво! фшансово! системи [1]. Колiсник О. доповнюе !х такими невiдповiдностями:
• неекв1валентшсть м1ж розм1рами акумульованих у бюджет! грошових котив [ необмеженими потребами та штересами !х одержувачш;
• суперечноста з приводу природного небажання платниюв розлучатися з час-тиною власних ресурсш, що акумулюються до бюджету у вигляд1 податюв [ збор1в, та обсягами отриманих ними суспшьних благ;
• суперечносп м1ж обсягами [ засадами формування Державного бюджету Ук-раши та бюджета !! адм1шстративно-територ1альних одиниць;
• нев1дпов1дтсть м1ж величиною акумульованих до мгсцевих бюджетш грошових коштш та обсягом регламентованих повноважень оргашв мюцевого самоврядування [9].
Зазначенi суперечностi виступають прямим джерелом загроз бюджет -нiй безпещ та, вiдповiдно, економiчнiй безпецi держави. Осюльки основну частку у зведеному бюджетi Укра!ни займае державний бюджет, то величина i динамiка його доходiв з позицп бюджетно! безпеки мае важливе значення, адже безпосередньо визначае забезпеченють держави ресурсами для вико-нання нею функцш та зобов'язань. Саме тому виконання його показниюв пот-ребуе постiйного мониторингу з метою зменшення потенцiйних ризиюв впли-ву на економiку кра!ни.
Таким чином, можна констатувати наявнють iстотних проблем iз за-безпеченням економiчноl безпеки. Економiчна безпека е складовою фшансо-во! та нацюнально! безпеки держави, 1! забезпечення е одшею з найважливь ших функцш державних оргашв влади. Держава, використовуючи наявш ре-сурси, формуе комплекс вщповщних заходiв, бiльшiсть з яких потребуе бюджетного фiнансування. Саме тому мюце бюджетного механiзму серед забез-печувальних важелiв фшансово! та нацюнально! безпеки е визначальним.
Висновки. За результатами проведених дослщжень ми дшшли таких висновкiв:
1. Дослщження теоретичних засад бюджетно! безпеки довело право-мiрнiсть !! розгляду як домшантно! складово! фшансово! безпеки держави, невщ'емним i виключним атрибутом яко! е бюджет. Зосереджуючи в собi ключовi вектори життя суспiльства, вш трансформуе грошовi вiдносини мiж державою, громадянами та бiзнесом у суспшьш блага, значнi масштаби яких визначають актуальнють бюджетно! проблематики загалом та гарантування бюджетно! безпеки зокрема.
2. Основними негативними тенденщями, що становлять ютотш загро-зи бюджетнш безпецi Укра!ни, е: невиконання запланованих показниюв до-ходiв i видаткiв бюджету; рiзке збiльшення державного та гарантованого боргу Укра!ни; неяюсне планування, що характеризуеться закладенням у бюджет нереалiстичних параметрiв, а також недотриманням установлених зако-нодавством термiнiв проходження стадiй бюджетного процесу.
