CC BY
17
Посилання на статтю_
Рак Ю.П. Методи аналiзу та оцiнки рiвня безпеки життeдiяльностi perioHiB украши в умовах peалiзацiï npoeKTiB peгioнальнoгo розвитку/ Ю.П. Рак, О.Б. Зачко // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ iM. В.Даля, 2008 - №2(26). С. 29-39._
УДК 005.8+331.45
Ю.П. Рак, О.Б. Зачко
МЕТОДИ АНАЛ1ЗУ ТА ОЦ1НКИ Р1ВНЯ БЕЗПЕКИ ЖИТТеД1ЯЛЬНОСТ1 РЕГ1ОН1В украТни в умовах РЕАЛ1ЗАЦП ПРОЕКТ1В РЕПОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ
Розглядено методику побудови i використання Ытегральних пoказникiв oцiнки та аналiзу piвня безпеки життeдiяльнoстi peгioнiв Укpаïни базового под^у, що розкривають пpичиннo-наслiдкoвi зв'язки упpавлiння людськими, матepiальними, iнфopмацiйними ресурсами та управлЫськими дiями, для забезпечення досягнення цтей проекту peгioнальнoгo розвитку. Рис. 2, табл. 3, дж. 7.
Ключoвi слова: проекти репонального розвитку, oцiнка piвня безпеки життeдiяльнoстi, метод головних компонент, iнтeгpальний показник piвня безпеки життeдiяльнoстi.
Ю.П. Рак, О.Б. Зачко
МЕТОДЫ АНАЛИЗА И ОЦЕНКИ УРОВНЯ БЕЗОПАСНОСТИ ЖИЗНЕДЕЯТЕЛЬНОСТИ РЕГИОНОВ УКРАИНЫ В УСЛОВИЯХ РЕАЛИЗАЦИИ ПРОЕКТОВ РЕГИОНАЛЬНОГО РАЗВИТИЯ
Рассмотрена методика построения и использование интегральных показателей, направленных на проведение оценки и анализа уровня безопасности жизнедеятельности регионов базового (первичного) разделения. Приведены результаты экспериментальной апробации метода главных компонент и сравнительный анализ уровня безопасности жизнедеятельности регионов Украины. Рис. 2, табл. 3, ист. 7.
Y.P. Rak, O.B. Zachko
METHODS OF ANALYSIS AND EVALUATION VITAL ACTIVITY SAFETY OF UKRAINIAN REGIONS CONSIDERING REGIONAL DEVELOPMENT PROJECTS
Methods of analysis and evaluation vital activity safety of Ukrainian regions by integral indicators are presented. These methods will allow realizing complex estimation of vital activity safety of Ukrainian regions.
Стан проблеми i постановка завдань досл'дження. 1снуюча методика оцшки piвня безпеки життeдiяльнoстi в умовах peалiзацiï проек^в репонального розвитку вимагае адекватно!' оцшки динамки статистичних показниш у кожнш окремо визначенш одиниц (сукупносп одиниць) систем адмшютративно-
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2008, № 2(26)
1
територiального устрою на фон вiдповiдних середшх показникiв (критерив) по краТ'ш, обласп, регiону, населеному пункту тощо. Такий пщхщ передбачае необхiднiсть цiльового спостереження та порiвняльного аналiзу значноТ кшькосп факторiв i показникiв при оцшц рiвня безпеки життедiяльностi. В робот [1] розглядалася проблематика використання людських ресурсiв в контекстi взаемоди керiвника та команди проекту, яку можна застосувати i при оцiнцi якост проектiв управлiння регiональним розвитком. У той же час юнуе проблема, яка полягае в тому, що особа, яка приймае ршення, здатна проводити адекватну оцшку проблемно! ситуаци в результат одночасного аналiзу не бтьш нiж 7-10 параметрiв, як ТТ характеризують.
Лiтературний огляд роб^ показуе, що iснуючi методики стосовно реалiзацil проектiв регiонального розвитку не враховують оцiнки рiвня безпеки життедiяльностi. Основними завданнями забезпечення умов прийняття управлшських рiшень при реалiзацiТ' проектв регiонального розвитку е:
- порiвняльний аналiз рiвня безпеки життедiяльностi репошв базового (первинного) подiлу i використання його результат для удосконалення механiзмiв управлiння проектами регiонального розвитку;
- вимiрювання невiдомих значень системи показнимв безпеки життедiяльностi з метою передбачення очкуваних напрямкiв та дiагностичного аналiзу проблемних мiсць (у тому чи^ депресивних територiй) в управлiннi проектами регюнального розвитку.
Основна мета цього дослщження полягае у теоретичному узагальненн та обфунтуванш методологiчних i методичних засад побудови та практичного використання штегральних iндикаторiв рiвня безпеки життедiяльностi населення регiонiв базового подiлу.
Викладення основного матер'тлу. Система показник'в безпеки життед'яльност'! регiонiв та 'и нформацйне забезпечення. Для розумшня безпеки життедiяльностi репошв, визначити яке доволi важко, складно вибрати i систему показниш, яка б дозволяла не ттьки описати змiст ^еТ категори, але одночасно забезпечувала ТТ кiлькiсний аналiз, прогноз i дiагностичну оцiнку. Нами прийнято п'ять базових штегральних компонент категори "безпеки життедiяльностi", що утворюють середовище i систему забезпечення безпеки життедiяльностi населення [2]:
еколог'чна безпека - це стан, що характеризуе рiвень захищеносл людини вiд забруднення природного середовища у процес горшня, пiд час гасiння пожежi тощо та включае в себе таю показники, як ктькють викидiв шкщливих речовин в атмосферу, капiтальнi вкладення на заходи з охорони прац та рацюнального використання природних ресурав тощо;
природна безпека - це стан, що характеризуе наявш, в тому чи шшому регiонi, склад i обсяг природно-ресурсного потенцiалу, ^матичш умови, частоту та специфiку форс-мажорних ситуацш;
техногенна безпека - це стан, що характеризуе рiвень захищеност вiд загроз i iнтегруе в собi такi основнi показники: рiвень катастрофи техногенного характеру, прямi та непрямi збитки тощо як наслщок надзвичайноТ ситуаци техногенного характеру;
пожежна безпека - це стан, що характеризуе рiвень захищеност людей, об'ектiв i довктля вiд небезпечних факторiв ймовiрноТ пожеж1, заходи запобiгання загрози виникнення пожеж^ i, як оцiночна складова включае: ктькють пожеж, матерiальнi збитки вщ пожеж, кiлькiсть постраждалих вiд пожеж, тощо;
со^альна безпека - це стан, що характеризуе рiвень безпечних умов пращ со^ального захисту тощо.
2
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2008, № 2(26)
Нами вiдiбpанi 72 ocнoвниx cтатиcтичниx пoказникiв пo бeзпeцi життeдiяльнocтi в poзpiзi peгioнiв Укpаïни за 2006 p. [3-4], ям згpyпoванi y вiдпoвiднocтi дo п'яти базoвиx iнтeгpальниx кoмпoнeнтiв «бeзпeки життeдiяльнocтi» i пpeдcтавлeнi в табл. 1.
Щoдo мнoжини cтатиcтичниx пoказникiв, тo ми намагаeмocя oбiйти чи xoча б змeншити icнyючi нeдoлiки мeтoдoлoгiï peгioнальниx cтатиcтичниx пyблiкацiй та вpаxyвати ocнoвнi напpямки вдocкoналeння cтpyктypи та змicтy peгioнальнoï cтатиcтики peгioнiв базoвoгo пoдiлy, щo дoкладнo виcвiтлeнi в "Пpoeктi кoнцeпцiï poзвиткy peгioнальнoï cтатиcтики" [3]. Moва йдe, зoкpeма, пpo yнiфiкацiю cтpyктypи cтатиcтичниx щopiчникiв, бюлeтeнiв, тeматичниx збipникiв oблаcнoгo та pайoннoгo piвнiв, poзшиpeння нoмeнклатypи cтатиcтичниx пoказникiв для пopiвнювання, poзpoбкy i впpoваджeння: мeтoдiв iнтeгpальнoï oцiнки бeзпeки життeдiяльнocтi, мoнiтopингoвиx cиcтeм дepжавнoï peгioнальнoï cтатиcтики (cпpямoваниx y тому чиcлi на cтатиcтичний мoнiтopинг piвня бeзпeки життeдiяльнocтi).
Таблиця 1
Показники cиcтеми безпеки життeдiяльнocтi
№ з/п Пoкaзники ^creMM безпеки життeдiяльнocтi Група
1 2 3
1 Шкiдливi викиди в атмocфepнe пoвiтpя cтацioнаpними джepeлами, ™c т; Екологiчна безпека
2 Шкiдливi викиди в атмocфepнe пoвiтpя пepecyвними джepeлами, тиc т;
3 Загoтiвля дepeвини, тиc ку6 м;
4 Загoтiвля дepeвини вiд pyбoк гoлoвнoгo кopиcтyвання, ™c куб м;
б Вiдтвopeння лiciв на зeмляx лicoвoгo фoндy, тиc. га;
б yтвopилocь вiдxoдiв I-III клаciв нeбeзпeки, тиc т;
7 Poзмiщeнo вiдxoдiв у cпeцiальнo вiдвeдeниx мicцяx чи oб'eктаx (пoлiгoнаx, кoмплeкcаx, cпopyдаx, дiлянкаx надp тoщo), щo налeжать пiдпpиeмcтвам, ™c т;
В Poзмiщeнo вiдxoдiв в wiicL^x нeopганiзoванoгo cкладyвання за мeжами пiдпpиeмcтв, тиc т;
g Hаявнicть вiдxoдiв I-III клаciв нeбeзпeки у cпeцiальнo вiдвeдeниx мicцяx чи oб'eктаx (пoлiгoнаx, кoмплeкcаx, cпopyдаx, дiлянкаx надp тoщo) та на тepитopiï пiдпpиeмcтв, тиc т;
1G Плoщi пiдтoплeння, тиc. кв. км cтанoм на 2006 p.; Природна безпека
11 Ктькють наceлeниx пyнктiв, в якиx вiдмiчeнe пiдтoплeння, шт.;
12 Плoщi пiдтoплeння в наceлeниx пyнктаx, кв. км;
13 Ктькють xiмiчнo нeбeзпeчниx адмiнicтpативнo-тepитopiальниx oдиниць (ATO) 1 cтyпeня, oдиниць; Техногенна безпека
14 Кiлькicть xiмiчнo нeбeзпeчниx ATO II cтyпeня, oдиниць;
15 Кiлькicть xiмiчнo нeбeзпeчниx ATO III cтyпeня, oдиниць;
16 Кiлькicть xiмiчнo нeбeзпeчниx ATO IV cтyпeня, oдиниць;
17 Ктькють xiмiчнo нeбeзпeчниx oб'eктiв 1 cтyпeня, oдиниць;
18 Кiлькicть xiмiчнo нeбeзпeчниx oб'eктiв II cтyпeня, oдиниць;
19 Кiлькicть xiмiчнo нeбeзпeчниx oб'eктiв III cтyпeня, oдиниць;
2G Кiлькicть xiмiчнo нeбeзпeчниx oб'eктiв IV cтyпeня, oдиниць;
21 Кiлькicть нeбeзпeчниx xiмiчниx peчoвин xлopy (тиc. тoнн);
22 Ктькють нeбeзпeчниx xiмiчниx peчoвин амiакy (rnc. тoнн);
23 Кiлькicть iншиx нeбeзпeчниx xiмiчниx peчoвин (тиc. тoнн);
24 Кiлькicть наceлeння у зoнаx мoжливoгo xiмiчнoгo заpажeння, тиc. чoл.;
25 Hаявнicть виявлeння cиcтeм нeбeзпeчниx xiмiчниx peчoвин;
26 Кiлькicть пoтeнцiйнo-нeбeзпeчниx oб'eктiв за пepeлiками 2006 p.;
27 Ктькють пiдпpиeмcтв паcпopтизoваниx пoтeнцiйнo-нeбeзпeчними oб'eктами;
2В Кiлькicть шаxт паcпopтизoваниx пoтeнцiйнo-нeбeзпeчними oб'eктами;
29 Кiлькicть гiдpocпopyд паcпopтизoваниx пoтeнцiйнo-нeбeзпeчними oб'eктами;
"Упpавлiння пpoeктами та poзвитoк виpoбництва", 2008, № 2(26) 3
№ з/п Показники системи безпеки жип^яльност Група
1 2 3
30 Ктькють Kap'epiB паспортизованих потенцмно-небезпечними об'ектами;
31 Ктькють тунелiв паспортизованих потенцмно-небезпечними об'ектами;
32 Ктькють моспв, вiaдукiв, шляхопpоводiв паспортизованих потенцмно-небезпечними об'ектами;
Продовження таблиц 1
№ з/п Показники системи безпеки жип^яльност Група
1 2 3
33 Ктькють зaлiзничних станцм паспортизованих потенцмно-небезпечними об'ектами;
34 Ктькють мапстральних тpубопpоводiв та вщгалужень паспортизованих потенцмно-небезпечними об'ектами;
35 загальна кiлькiсть паспортизованих потенцiйно-небезпечних об'екпв у pеестpi ;
36 Рaдiaцiйно-небезпечнi об'екти;
37 Гiдpодинaмiчно-небезпечнi об'екти;
38 Бiологiчно-небезпечнi об'екти;
39 Хiмiчно-небезпечнi об'екти I ступеня;
40 Хiмiчно-небезпечнi об'екти II ступеня;
41 Хiмiчно-небезпечнi об'екти III ступеня;
42 Хiмiчно-небезпечнi об'екти IV ступеня;
43 Загальна ктькють потенцмно-небезпечних об'ектiв у реестр^
44 Кiлькiсть автозаправних стaнцiй паспортизованих потенцмно-небезпечними об'ектами; Пожежна
45 Вибухово-небезпечнi об'екти; безпека
46 Пожежно-небезпечн об'екти;
47 Тяжкiсть нaслiдкiв дорожньо-транспортних пригод за 2006 рк;
48 Сощальний ризик у 2006 pоцi;
49 Транспортний ризик у 2006;
50 Ктькють дорожньо-транспортних пригод за 2006 рк;
51 Ктькють оаб, що загинуло в дорожньо-транспортних пригодах за 2006 рк;
52 Ктькють поранених оаб в дорожньо-транспортних пригодах за 2006 рк;
53 Ктькють ветхих та авармних житлових будинюв станом на 01.01.2006;
54 Загальна площа ветхих та авармних будингав станом на 01.01.2006 тис.кв.км;
55 Ктькють лiфтiв, що експлуатуються 25 i бiльше pокiв, одиниць;
56 Кiлькiсть непрацюючих лiфтiв, усього;
57 Кiлькiсть непрацюючих лiфтiв до 3 мiсяцiв;
58 Кiлькiсть непрацюючих лiфтiв вiд 3 до 12 мюяцв;
59 Кiлькiсть непрацюючих лiфтiв бтыше року;
60 Авapiйнi та ветхi меpежi водопроводу, км.; Сощальна безпека
61 Авapiйнi та ветхi меpежi водопроводу, кiлькiсть вiдсоткiв;
62 Витк з водопроводу та невpaховaнi витрати води у вщсотках до поданоТ в мережу;
63 Авapiйнi та ветхi меpежi кaнaлiзaцiï, км.;
64 Авapiйнi та ветхi меpежi кaнaлiзaцiï, кiлькiсть вщсотгав;
65 Кiлькiсть установлених котлiв (енергоустановок), од.;
66 Ктькють установлених ко^в (енергоустановок) за термЫом використання бiльше 20 роюв.;
67 Кiлькiсть установлених котлiв (енергоустановок) пщприемств комунaльноï форми влaсностi, теpмiном використання бтьше 20 pокiв;
68 Кiлькiсть установлених ко^в (енергоустановок) пiдпpиемств комунaльноï форми власност^ кiлькiсть вiдсоткiв;
69 Пpотяжнiсть теплових та парових мереж у двотрубному обчисленн ветхих та авармних, км.;
70 Протяжнють теплових та парових мереж у двотрубному обчисленн пiдпpиемств комунально'!' форми влaсностi ветхих та авармних, км.;
4 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2008, № 2(26)
№ з/п Пoкaзники cиcтеми безпеки життeдiяльнocтi Група
1 2 3
71 Стан тpaвмaтизмy cepeд виxoвaнцiв, yчнiв, cтyдeнтiв пщ чac навчалы-ю-виxoвнoгo пpoцecy за 2006 pk;
72 Динaмiкa пoбyтoвoгo дитячoгo тpaвмaтизмy дiтeй вiкoм вiд 0 дo 14 poкiв,
Вказаний вищe пepeлiк cтатиcтичниx пoказникiв пepeдбачаe мoжливicть вимipювання та пopiвняльнoгo аналiзy yмoвнo звeдeнoï iнтeгpaльнoï xаpактepиcтики piвня бeзпeки життeдiяльнocтi peгioнiв пepвиннoгo пoдiлy. Tака мoжливicть базyeтьcя на пocтyлатi icнyвання пeвнoгo пoказника-iндикатopа, щo дoзвoляe cинтeзyвати вимipювальний та пopiвняльний аналiз piвня бeзпeки життeдiяльнocтi.
Методологiчнi та методичн засади побудови нтегральних показникв рiвня безпеки життед'яльностi. В данoмy пункт навoдитьcя аналiтичний oгляд дeякиx мeтoдичниx пiдxoдiв дo кoнcтpyювання iнтeгpальниx пoказникiв piвня бeзпeки життeдiяльнocтi, на ocнoвi якиx мoжна забeзпeчити, на бiльш виcoкoмy piвнi, мeтoдoлoгiчнy eднicть в OLiнLi piвня яшет пpoeктiв yпpaвлiння peгioнaльним poзвиткoм. Moвa йдe пpo мeтoдикy згopтaння (aгpeгyвaння) визнaчeнoгo пepeлiкy cтaтиcтичниx пoкaзникiв.
Пpoвoдячи aнaлiз piзниx мeтoдик пoбyдoви iнтeгpaльниx пoкaзникiв piвня бeзпeки життeдiяльнocтi тpeбa нacaмпepeд вiдмiтити poбoти [5-7]. Сepeд ниx, як нaйбiльш вiдпoвiдниx дo пepшoгo eтaпy дaнoгo дocлiджeння, ми вiдзнaчимo мeтoди, щo бaзyютьcя на ви^ио^ы iдeй фaктopнoгo aнaлiзy, cпpямoвaниx за yмoв вiдcyтнocтi "нaвчaючoï вибipки" на пoбyдoвy для кoжнoï тepитopiï 1-oï гoлoвнoï кoмпoнeнти визнaчeнoгo пepeлiкy чacткoвиx пpoнopмoвaниx пoкaзникiв [5].
Ocкiльки чacткoвиx пoкaзникiв piвня бeзпeки життeдiяльнocтi багато i вoни мають piзнy poзмipнicть, пoбyдoвa для ниx iнтeгpaльниx iндикaтopiв пepeдбaчae, пepш за вce, пepexiд дo дeякиx oднaкoвиx xapaктepиcтик.
Наша пoзицiя в yнiфiкaLiï шкал вимipювaння чacткoвиx та iнтeгpaльниx пoкaзникiв piвня бeзпeки життeдiяльнocтi peгioнy бaзyeтьcя на пpийoмax пepeтвopeння, щo дoклaднo poзглядaютьcя в poбoтi [6]. Tyï пpoпoнyeтьcя для
кoжнoгo aнaлiзoвaнoгo пoкaзникa ~(jj (j = 1,2,...,p) та^ пepeтвopeння, в peзyльтaтi якoгo oблacть йoгo мoжливиx знaчeнь визнaчaeтьcя iнтepвaлoм [0, 1]. Пpи Lьoмy нyльoвe знaчeння пepeтвopeнoгo пoкaзникa oзнaчae нaймeншy якicть пeвнoï xapaктepиcтики, а oдиничнe - найвищу.
yci aнaлiзoвaнi пoкaзники бeзпeки життeдiяльнocтi мoжнa poзбити на тpи нeпepeciчниx кла^: (а) клac cтимyлюючиx пoкaзникiв; (б) ^ac пoкaзникiв дecтимyлятopiв; (в) ^ac eтaлoнниx пoкaзникiв.
Клac (а) cклaдaeтьcя з виxiдниx пoкaзникiв ~(jj (j = 1,2,.,p1), знaчeння якиx мають cтимyлюючий вплив, тобто пoзитивнo зв'язaнi з кiлькicнoю OLiнкoю якocтi aнaлiзoвaнoï xapaктepиcтики. Дo Lьoгo клacy вiднocятьcя yci змшш, знaчeння якиx OLiнюютьcя в бaлax за пeвнoю шкaлoю, а ташж тaкi пoкaзники, як кiлькicть вpятoвaниx людeй, вpятoвaнo мaтepiaльниx Liннocтeй i т.д.
^ac (б) включае пoкaзники ~(j) (j = 1,2,.,p2), щo cпpичиняють гальмуючий вплив на aнaлiзoвaнy влacтивicть i тoмy вoни нaзивaютьcя дecтимyлятopaми. Дo тaкиx пoкaзникiв мoжyть бути вiднeceнi, нaпpиклaд, ктькють пoжeж, кiлькicть пocтpaждaлиx, знищeнo мaтepiaльниx Liннocтeй тoщo.
Клac (в) cклaдaетьcя з виxiдниx пoкaзникiв ~(jj (j = 1,2.....p3), для якиx icнyе
дeякe yмoвнo eтaлoннe знaчeння xo(j), щo визнaчeнo вcepeдинi дiaпaзoнy змши
"Упpaвлiння пpoeктaми та poзвитoк виpoбництвa", 2008, № 2(26)
5
цього показника ^ж найменш та найбтьш можливими значеннями) i
вiдповiдаe найкращiй якостi. До змшних цього класу можуть бути вщнесеш, наприклад, рiчний рiвень опадiв. При цьому за умовно еталонне значення можна брати середн показники по краТ'ш, област чи мiжнароднi дат розвинутих краТн.
Отже, якщо вс аналiзованi показники безпеки життeдiяльностi регюшв специфiкованi пiд визначенi вище класи, то перейти до нормованих показниш
х(11, як зв'язанi з вихiдними змшними ~(1^, можна за допомогою таких перетворень.
Для класу (а):
х(]) = - -тгп . (1)
~(}) _ х(])
х тах хт1п
Для класу (б):
Для класу (в):
х(1) = 1 _ ---тп. (2)
хтах хт1п
-(1) = 1_
—а) _ —а)
(3)
Очевидно, що для кожного класу показникiв перетворена (пронормована) у-а змiнна х(11 може приймати значення вщ х(11 =0 (що вщповщае найгiршiй якостi)
до х(1 1 =1 (що вщповщае найкращш якостi).
Пронормован таким чином вихiднi показники можуть бути об'еднан в iнтегральний шдикатор рiвня безпеки життедiяльностi регiону за допомогою запропонованого методу.
Базова щея факторного аналiзу, на яку спираеться росшський вчений, професор, академiк 1Мжнародно'Т академп наук ВищоТ школи С.А. Айвазян, полягае у наступному. Серед уах скалярних змшних у, що характеризують безпеку життедiяльностi певноТ територи, шукаеться така, за допомогою якоТ можна було б найбiльш точно (у певному розумшш) вiдновити значення уах
часткових показниш ^еТ територи, тобто значення х(1),х(2),...,х. Вщомо, що саме такою властивiстю володiе 1-а головна компонента, побудована за вихщними частковими показниками х(1), х(2),..., х(р).
Таким чином, розробка штегрального iндикатору зводиться до побудови 1-Т головноТ компоненти часткових пронормованих показниш х(1), х(2),..., х, яка, як вщомо (див. [5]), реалiзуеться з допомогою такоТ процедури:
пщраховуються середнi значення часткових показниш за вихщними
спостереженнями х{ (11 (де / - шдекс статистично обстеженоТ територи, / = 1,2.....п; У = 1,2,...,р)
1 П
х (1 )=1V х(1), (4)
п ,=г '
6
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2008, № 2(26)
1) пщраховуються елементи а .к (*, к =1,2,..., р) коварiацiйноT матриц
^ — ^ | иа пгч_то1 м^итппоаиму тиаиоии иап-|/гтму пт/аоимичо лт^*) — лт^*)
1к
,= (Стд) на основi центрованих значень часткових показниш х(' — х() за допомогою формули
а * = — Т &)— х^ ^(к)— х(к)); (5)
' П — р 7—1
2) визначаеться найбiльший за величиною корiнь так званого характеристичного рiвняння, тобто найбтьше власне значення Л; матрицi Т
Т—Л1 р\ = 0, (6)
де I - це одинична матриця розмiрностi р;
3) iз системи рiвнянь
(г \ (
(7)
(Т—Л!) .
С/ I0/
визначаються компоненти с. власного вектору С — (с,с2,...,ср)т;
4) для кожноТ територiT пщраховуеться значення 1-Т головноТ компоненти, що характеризуе цю (/-у) територiю
г,. = с (х(1} — х (1))+ с2 (х(2 — х (2))+ ... + с, (х(р) — х (р }), (8)
а також визначаються найменше ) та найбтьше (г^) значення 1-Т головноТ компоненти:
2тЫ = тт{г1}.
1<2<П
гтах = таХ{г 1<г<п
к-}; (9)
5) значення шуканого iнтегрального шдикатору рiвня безпеки життедiяльностi для /-Т територiT (/ = 1,2,...,п) буде визначатися таким спiввiдношенням
" " (10)
^ — г ■
. _ г_тгп
уг =
де значення , та визначаються з допомогою спiввiдношень (8) i (9).
При цьому С.А. Айвазян зазначае, що шформативнють побудованого таким чином штегрального iндикатору залежить вщ величини вiдношення
Я = ■
Л_, (11)
а11 +а22 + + арр
г — г ■
тах тгп
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2008, № 2(26)
7
котре може приймати значення мiж 0 та 1. Чим ближче до одиниц значення q, тим бтьшою iнформативнicтю володie iндикатор (10). 1нформативнють iнтегрального iндикаторy безпеки життeдiяльноcтi для певноТ територiï визнаeтьcя задовiльною при q > 0,6.
Використання нтегральних показник'т рiвня безпеки життед'яльност'! для порiвняльного аналзу регю^в первинного подлу. В даному пункт наведет результати апробаци методiв штегрально'|' оцшки рiвня безпеки життeдiяльноcтi для порiвняльного аналiзy регiонiв первинного подiлy. Bихiднi дат щодо визначеного перелку з 72 показнимв рiвня безпеки життeдiяльноcтi для вказаних територш взятi з статистичних щорiчникiв за 2006 р. та шших офiцiйних матерiалiв [3-4].
Таким чином, cyкyпнicть вихiдних cтатиcтичних даних (вибiрка) вмiщye значення 72 показниш (включаючи рiк реестраци' cпоcтереження) для 27 регюшв УкраУни, тобто матриця вихщних даних характеризyeтьcя такою розмiрнicтю: p = 72 i n = 27.
Пicля переходу (за формулами (1) - (3)) до ушфкованих змшних за допомогою методу головних компонент були побудован штегральш iндикатори рiвня безпеки життeдiяльноcтi y (' = 1,2,...,27) для кожноУ з визначених
територiй (див. табл. 2). 1нформативнють цих iндикаторiв на даному етап доcлiдження не перевiрялаcь. Вони cпочаткy впорядковyвалиcь за зростанням,
на Ух оcновi обчиcлювавcя cереднiй iнтегральний iндикатор по облаcтi yobl, а
потiм територiï були згрyпованi у клаcи за такими рiвнями диферен^аци':
1 клас (умовно добрий) - штегральний показник рiвня безпеки життeдiяльноcтi регiонy перевищуе на 10% значення cереднього по кран
2 клас (задовльний) - штегральний показник рiвня безпеки життeдiяльноcтi регюну знаходитьcя в межах cереднього по краУш при yмовi, що верхнш та нижнiй рiвень цieï межi не перевищуе cереднього значення на 10%;
3 клас (незадовльний) - штегральний показник рiвня безпеки життeдiяльноcтi знаходитьcя в межах, верхнiй рiвень якоУ е нижчим за cереднiй по облаcтi на 10%, а нижнш - не перевищуе вщхилення верхнього рiвня на 20%;
4 клас (маргнальний) - штегральний показник рiвня безпеки життeдiяльноcтi регiонy мае значення, що е нижчим на 20% вщ cереднього значення по краМ
Цiлком очевидним е те, що вказан критери' диференцiацiï мають умовний характер. У процеci подальшоУ роботи можливе ïх уточнення, створення нових клаciв на оcновi визначення рейтингу cеред регiонiв базового подту Украïни.
Таблиця 2
lнтегрaльнi показники рiвня безпеки життeдiяльноoтi perioHiB УкраУни
АР Крим 0.70226 Одежка 0.571764
ВЫницька 0.849596 Полтав^ка 0.846981
Bолинcька 0.929418 Рiвненcька 0.933792
Днiпропетровcька 0.357703 Cyмcька 0.860193
Донецька 0 Tернопiльcька 0.954907
Житомир^ка 0.840031 Харкiвcька 0.376522
Закарпатcька 0.914422 Хер^н^ка 0.856419
Запорiзька 0.60163 Хмельницька 0.890685
lвано-Франкiвcька 0.875452 Черкаcька 0.830215
Киïвcька 0.788957 Чернiвецька 1
Юровоград^ка 0.889768 Чернiгiвcька 0.844562
Лyганcька 0.465191 Кив 0.789378
8
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2008, № 2(26)
Львiвcькa 0.675109 Сeвacтoпoль 0.955766
Mикoлaïваькa 0.816504
Рeзyльтaти eкcпepимeнтaльнoï aпpoбaцiï мeтoдiв iнтeгpaльнoï сцшки piвня бeзпeки життeдiяльнocтi нaвeдeнi в табл. 3.
Таблиця 3
Порiвняльний аналiз рiвня безпеки життeдiяльностi perioHiB УкраТни
Клас piвня безпеки життeдiяльнoстi perioHy Рeгioни УкраТни Рекомендацп щодо вибору npoeктiв
Умoвнo дoбpий Biнницькa, Boлинаькa, Хepаoнаькa, Хмeльницькa, Житoмиpаькa, Зaкapпaтcькa, Чepнiвeцькa, lвaнo- Фpaнкiваькa, Чepнiгiваькa, Кipoвoгpaдcькa, Рiвнeнаькa, Сyмаькa, Тepнoпiльаькa, Сeвaатoпoль, Пoлтaвcькa. B дaниx peгioнax дoцiльнo poбити вибip тиx пpoeктiв peгioнaльнoгo poзвиткy, щo зaбeзпeчyють пiдтpимкy мaтepiaльниx, фiнaнаoвиx та людaькиx pecypciв афepи бeзпeки життeдiяльнoатi, oакiльки iнтeгpaльний пoкaзник piвня бeзпeки життeдiяльнoатi e вищим нiж аepeднiй пo фаУт, щo гoвopить пpo дoaтатнiй piвeнь бeзпeки життeдiяльнoатi нaаeлeння.
Зaдoвiльний АР Кpим, Чepкaаькa, Кив, Килька, Mикoлaïваькa. Bибip пpoeктiв нeoбxiднo poбити з вpaxyвaнням чинниюв, щo пpизвeли дo пoпaдaння peгioнiв в даний кпaа, зoкpeмa вpaxyвaти афepy аoцiaльнoï бeзпeки (пoкaзники ДТП ^^o).
Нeзaдoвiльний Львiваькa. Пoпaдaння в цeй i^ac peгioнy викликали пoкaзники пoбyтoвoгo тpaвмaтизмy, тoмy дoцiльнo зpoбити вибip ocвiтнix пpoeктiв в аиатeмi зaбeзпeчeння бeзпeки життeдiяльнoатi.
Mapгiнaльний Днiпpoпeтpoваькa, Дoнeцькa, Зaпopiзькa, Лyгaнаькa, Одeаькa, Хapкiваькa. Дoцiльнo зpoбити вибip пpoeктiв peгioнaльнoгo poзвиткy , щo cпpямoвaнi на пoкpaщeння пpиpoдooxopoннoгo кoмплeкаy , ocкiльки пoкaзники дaнoгo нaпpямкy вплинули на знaчeння iнтeгpaльнoгo пoкaзникa.
Рeзyльтaти пopiвняльнoгo aнaлiзy, пpeдcтaвлeнi в табл. 3, мсжна викopиcтoвyвaти для yдocкoнaлeння мexaнiзмiв yпpaвлiння бeзпeкoю життeдiяльнocтi, зoкpeмa, пpи poзпoдiлi piзниx тpaнcфepтiв мiж бюджeтaми peгioнiв. Узaгaльнeнa блoк-cxeмa aлгopитмy poзв'язкy зaдaчi зoбpaжeнa на pиc.1.
Разсм з цим, зaпpoпoнoвaнa мeтoдикa пopiвняльнoгo aнaлiзy piвня бeзпeки життeдiяльнocтi peгioнiв мoжe бути викopиcтaнa пpи фopмyвaннi пacпopтiв бeзпeки peгioнiв.
Пacпopт бeзпeки peгioнy - цe cиcтeмнo-opгaнiзoвaний кoмплeкc oцифpoвaнoï тeкcтoвoï та кapтoгpaфiчнoï, пpeдcтaвлeнoï у виглядi пiкceля зoбpaжeння з кoльopoвoю гаммсю, iнфopмaцiï пpo peгioн з питань бeзпeки життeдiяльнocтi людини.
"Упpaвлiння пpoeктaми та poзвитoк виpoбництвa", 2008, № 2(26)
9
Рис. 1. Узагальнена блок-схема алгоритму оцшки рiвня безпеки життeдiяльностi perioHiB
Укра'Ши
Формування паспорту безпеки рег1ону забезпечуеться:
- базою даних та знань по безпец1 життед1яльност1;
- використанням сучасних шформацшних та гео1нформац1йних систем i технолог1й.
На рис. 2 подаються результати пopiвняльнoгo аналiзу, що наведен в табл. 2. На електроннш каpтi, пpeдставлeнiй як один iз можливих шаpiв паспорту безпеки регюну, peгioни УкраТни вiдoбpажeнi piзними кольорами згiднo визначених кpитepiïв диферен^аци piвня безпеки життeдiяльнoстi. Самий темний кoлip тepитopiï вiдпoвiдаe piвню безпеки життeдiяльнoстi, що характеризуеться маpгiнальним класом, зафарбован пунктиром вiдпoвiдають нeзадoвiльнoму класу, прозорим - задовтьному, i арим тоном зафаpбoванi peгioни, що ввшшли в умовно-добрий клас по piвню безпеки життедiяльнoстi.
З наведеного на рис. 2 фрагменту видно, що штегральш показники piвня безпеки життедiяльнoстi регюшв Укpаïни можуть бути застосован для забезпечення панорамного монторингу ^eï властивoстi. При цьому карта може виконувати функци електронного дoвiдника (паспорта безпеки) за рахунок прив'язки гeoгpафiчних (просторових) даних до табличних, що мютяться в шформацшно-анал^ичнш базi даних показниш по бeзпeцi життeдiяльнoстi. Це можна peалiзувати шляхом використання геошформацшноТ iнстpумeнтальнoï системи ArcView, яка надае користувачам сучасн засоби вiзуалiзацiï, перегляду, запитв й аналiзу гeoгpафiчнo прив'язаних до мюцевосп даних.
10
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2008, № 2(26)
Рис. 2. Панорамне представлення Ытегральних показнигав рiвня безпеки життeдiяльностi
населення регюыв УкраТни
Висновок. Запропонована методика побудови та використання штегральних показник1в р1вня безпеки життед1яльност1 рег1он1в первинного подту може бути застосована прац1вниками МНС УкраТни при виконанн проект1в по створенню УрядовоТ 1нформац1йно-анал1тичноТ системи з питань надзвичайних ситуацш, що забезпечить шформацшно-анал1тичну п1дтримку взаемод1Т фах1вц1в у процес вир1шення ними задач прийняття р1шень з питань надзвичайних ситуацш, процеав прийняття р1шень Пост1йною Урядовою ком1с1ею з питань надзвичайних ситуацш, шшими органами виконавчоТ влади у випадку виникнення або загрози надзвичайноТ ситуаци на основ! комплексноТ шформацшноТ' та анал1тичноТ обробки оперативних, анал1тичних, дов1дкових, експертних i статистичних даних, отриманих з р1зних 1нформац1йних джерел. Розроблена методика забезпечуе вищий р1вень ефективност1 управл1ння 1нформац1йними потоками стосовно процесу прийняття р1шень щодо необхщносп, доц1льност1 та своечасност1 впровадження управлшських д1й для досягнення мети при вибор1 проекту рег1онального розвитку, що забезпечить якюний р1вень безпеки життед1яльност1 населення рег1он1в УкраТни.
Л1ТЕРАТУРА
1. Рач В.А., Антоненко С.В., Черепаха Г.С. Особенности взаимодействия руководителя и команды на различных этапах проекта // УправлЫня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ iм. В.Даля, 2004. - № 1(9). - С. 154160.
2. Козяр М.М., Шадрш А.А., Кочан 1.М. Цивтьний захист. Частина перша: пожежно-рятувальна справа. 1люстрований словник-довщник. - Л^в: вид-во «Сполон», 2006. С. 547.
3. Проект концепцп розвитку регiональноТ статистики // Адреса електронних матерiалiв Держкомстату УкраТни в 1нтернетг http://www.ukrstat.gov.ua.
4. Нацюнальна доповiдь про стан техногенноТ та природноТ безпеки в УкраТн у 2007 роцi // http://www.mns.gov.ua/annual_report/2008/content_1.ua.php?m=B5&PHPSESSID=df9361 3218f3d7e020b0d7c7b0b7d494.
5. Айвазян С.А. Интегральные индикаторы качества жизни населения: их построение и использование в социально-экономическом управлении и межрегиональных сопоставлениях. - М.: ЦЭМИ РАН, 2000. - 118 с.
6. Айвазян С.А., Мхитарян В.С. Прикладная статистика и основы эконометрики. Учебник для вузов. - М.: ЮНИТИ, 1998. - 1022 с.
7. Социальная статистика: Учебник/ Под ред. чл.-кор. РАН И.И. Елисеевой. - М.: Финансы и статистика, 1997. - 416 с.
Стаття надмшла до редакцп 23.05.2008 р.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2008, № 2(26)
11
