CC BY
17
УДК 631.322.5 Доц. В.В. Войцеховська, канд. екон. наук;
доц. Ю.В. Войцеховська, канд. екон. наук - НУ "Львiвська полтехшка"
МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ ПРЮРИТЕТ1В ЗНИЖЕННЯ ЗАБРУДНЕННЯ ДОВК1ЛЛЯ ТА РЕАЛ1ЗАЦН ЕКО-1НВЕСТИЦ1Й
Методолопчннй шдхщ до аналiзу базований на встановленнi параметрiв, якi характеризуют основну суть дослiджуваного явища. Стан забруднення повiтря на певнш тернторн прийнято як головний фактор, який iстотно впливае на життедiяльнiсть меш-канцiв. За одного i того самого ступеня забруднення негативш наслiдки залежать вiд кiлькостi мешканцш на територн. Через це обгрунтовано доцiльнiсть вибору для оцшю-вання стану та визначення напрямкiв зменшення забруднення повiтря двох показни-кв - вмiст шкiдливих газових компонент у повiтрi та густота населення на територи. На основi гшотези щодо параболiчного виду вщповщно! функцюнально! залежностi мiж параметрами доведено, що добуток взятих показниюв обумовлюе прюритетшсть зменшення забруднення та реатзаци еко-швестицш на окремих територ1ях. Проведена штерпретацш запропонованого пiдходу щодо пилових забруднень на прикладi Воеводств Польщi.
Ключовi слова: зниження забруднення, швестицн, жнттед1яльшсть мешканцiв, ш-новацн.
Згiдно з доповвддю бвропейського Агентства з охорони навколишнього середовища та якостi пов^я 2013 р., "ще кнують основш проблеми для здо-ров'я людини, спричиненi поганою якiстю повiтря. Ми все ще далей ввд нашо!' мети - досягнути такий рiвень якостi повiтря, який би не породжував значних негативних вплив1в на здоров'я людини i навколишне середовище" - Янек По-точник, Европейський комксюнер у справах довюлля [2]. Це означае, що безпе-ка навколишнього середовища залишаеться вкрай актуальною темою досль джень в бврот та свiтi.
Як це було наголошено у програмi ООН iз розвитку навколишнього середовища, глобальне партнерство iз метою такого розвитку е надзвичайно важ-ливим аспектом для мiжнародного добробуту та досягнення цшей Тисячолiття. Однак економiчна полиика кожно!' кра'ни i регiону знаходиться у безпосеред-нiй залежностi, i регiональний стiйкий розвиток е дуже важливим [1].
Отож, розглянемо варiант газових викидш, що негативно впливають на людину. При цьому важливим фактором е концентрация шкiдливих елеменпв в повiтрi. Еквiвалентною певною мiрою характеристикою цiеí концентрацií варто вважати вщношення
й=1£ (1) де: 2 - обсяги викидiв у навколишне середовище; £ - площа територи, на яку д1ють викиди.
Зi збiльшенням негативно!' складово!' у повир^ яке споживаеться у проце-с життедiяльностi людини, варто очiкувати i бшьш значно!' шкоди для людсько-го органiзму за одних i тих же iнших умов. Шд час аналiзу впливу забруднення на людину виникае проблема виявлення кшьккних взаемозв'язкiв мiж причинами та наслдаами. Загалом визначення вiдповiдних закономiрностей потребуе проведения комплексу спецiальних i довготривалих наукових дослiджень iз за-лученням фахшщв рiзних галузей. Водночас для розв'язання низки практичних задач достатньо обмежитися наближеними пiдходами, ят дають змогу прийма-ти реальш ефективнi рiшення, зокрема на осшш логiчних мiркувань.
З позицп вибору аналггичних взаемозв'язюв мiж факторами пропонуемо орieнтуватися на степеневi функцп такого виду:
е=сС2, (2)
де: е - негативний ефект вiд наслiдкiв забруднення середовища в розрахунку на одну людину; с - постшний коефiцiент.
Ця залежнiсть характеризуеться тим, що, по-перше, за ввдсутносп забруднення немае негативних насладив, тобто узгоджуеться з лопчними мiрку-ваннями. А по-друге, е нелМйнкть впливу забруднення. Остання означае, що одне i те саме абсолютне зменшення забруднення для рiзних його рiвнiв веде до неоднакових результапв щодо його впливу. Для вищих меж загального забруднення ефект ввд реалiзацií заходiв щодо його зменшення зростатиме. Загалом iдею прюритетносп зменшення забруднення на територiях з високими концентрациями газових викидiв потрiбно вважати досить рацiональною i такий пiдхiд часто використовуеться в практищ господарювання.
Якщо на територц проживае N осiб, то залежнкть (2) коригуеться таким
чином:
Е=Ыса2. (3)
З використанням апарату знаходження похщних для елементарних фун-кцiй визначаемо кшьккний взаемозв'язок мiж змiнами забруднення та ефекту:
ЬЕ=2сскЫ, (4)
де V - густота населення на територц дп забруднення.
Як видно iз залежностi (4), при взятих припущеннях загальний ефект вiд змши забруднення обумовлюеться добутком двох факторш - показниками кон-центрацií забруднення та густоти населення, що проживае на цш територп.
Прiоритет щодо зниження забруднення мають територií з бшьшим сту-пенем забруднення та з вищою густотою населення. Визначальним е добуток цих двох показниюв. Зменшення ршня забруднення загалом можна досягати рiзними шляхами - змшою галузево! структури економiки, впровадженням ш-новацiйних технологiй, використанням вiдходiв виробництва, будшництвом очисних споруд, проведенням лконасаджень i т. iн.
Як правило, реалiзацiя таких напрямкiв потребуе певних iнвестицiйних витрат. У кiлькiсному аспекта ощнка ефекту вiд еко-iнвестицiй вимагае визна-чення вiдповiдних залежностей, що пов'язують розмiр iнвестицiй з величиною отримуваного результату.
Одним iз варiантiв тако! залежносп е лiнiйний вид функцiй типу:
Ь2=ЪК, (5)
де: К - розмiр еко-iнвестицiй; Ъ - постшний коефщкнт.
Для типових проектiв кашталомктккть зниження забруднення е вщо-мою i може бути використана для цiлей економiчного аналiзу варiантiв ^есту-вання. Часто також можуть залучатись та аналiзуватись комбiнацií стандартних та нестандартних проектних розробок.
До важливих напрямкiв зменшення забруднення потрiбно вiднести онов-лення основних засобiв, яке поряд з економiею поточних виробничих ресурсов забезпечуе покращення стану навколишнього середовища. Характерним прик-
ладом вважають оновлення автотранспортних засобш, внаслщок якого зменшу-ються витрати пального на один кшометр пройду 1 в1дпов1дно зменшуеться об-сяг газових викид1в в атмосферу.
Проведет досл1дження оновлення системи однотипного обладнання на промислових шдприемствах дозволили встановити певш кшьккш законом1р-носп цього процесу, як1 можуть аналопчним чином бути використаш 1 для ана-л1зу динамжи забруднення.
Зокрема, потр1бно вважати рацюнальною використання такого кшькк-ного взаемозв'язку:
М=К(20-2п)/Рп, (6)
де: К - варткть всього введеного нового обладнання; 20 - обсяги емки забруднення в процес експлуатацп одинищ даючого обладнання; 2п - обсяги емки забруднення в процес експлуатацп нового обладнання, яке замщае ддаче об-ладнання.
Зпдно з наведеною залежнктю бшьшим обсягам 1нвестицш вщповвдае бшьша кшьккть введено!' техшки, що своею чергою штенсифжуе зменшення забруднення. Варто зауважити, що така прямопропорцшна залежнкть е у варь ант приблизно стабшьних обсяпв виготовлення продукцц. У раз1 динамжи цих обсяпв вказана залежнкть дещо коригуеться.
Звичайно, еколопчна ефективнкть ново!' техшки залежить в1д 11 техно-лопчного призначення, темшв техшчного прогресу, галузевих умов експлуатацп 1 т. ш. Р1зноманитя техшки та основних засоб1в ставить проблему визначен-ня оптимальних напрямтв реал1зацл еко-1нвестицц, так 1 тих 1нвестицш, що до-тично впливають на стан забруднення навколишнього середовища.
Проанал1зуемо низку параметра щодо забруднення пов1тря на приклада Польшд, а саме окремих Воеводств. В1дпов1дш первинш статистичш даш наведено у табл. 1 [3].
Табл. 1. Статистичш дат щодо параметрiв чисельностi населения, територп та обсягiв пилових забруднень по Воеводствах Польшу, 2012
№ з/п Воеводство Населения, млн оиб Шоверхня, тис. км2 Емiсiя пилових забруднень, тис. т
1 Нижньосшезьке 2,9 19,9 4, 0
2 Куявсько-Поморське 2,1 18,0 3,9
3 Люблшське 2,2 25,1 2,1
4 Любуське 1,0 14,0 1,2
5 Лодзинське 2,5 18,2 3,4
6 Малопольське 3,3 15,2 3,9
7 Мазовецьке 5,3 35,5 4,6
8 Опольське 1,0 9,4 1,2
9 Шдкарпатське 2,1 17,8 1,7
10 Шдляське 1,2 20,2 0,9
11 Шоморське 2,3 18,3 2,8
12 Сiлезьке 4,6 12,3 10,6
13 Свентокшиське 1,3 11,7 2,7
14 В армшсько-Мазурське 1,4 24,2 1,2
15 Великопольське 3,5 29,8 4,0
16 Захiднопоморське 1,7 22,9 2,6
Статистичш даш в подальшому використовуються для визначення по кожному iз Воеводств концентрацп газових викидш i густоти населения на те-ритор1ях. Добуток цих показникш може слугувати мiрою ефективносп (рейтингом) зменшення забруднень.
Треба зауважити, що апрiорi мiж взятими факторами, зокрема обсягами емiсií забруднень та юлькктю населення на територц, не передбачаеться наяв-ностi взаемозв'язку. Водночас проведений аналiз статистично1 сукупносп показав, що реально мае мкце залежшсть типу кореляцiйноí. У юльккному виглядi вона мае такий лiнiйний вигляд:
7=-0,262+1,429М (7)
При цьому коефiцiеит кореляцií становить величину г=0,77. Отже, ткно-та зв'язку е досить iстотною. Шляхом дшення лiвоí i право!' частини рiвияния на розмiр поверхш 8, отримаемо залежнiсть концентрацií забруднень вiд густоти населення, що проживае на територп:
2/5=(-0,262+1,429Л/)/£ (8)
Загалом напрошуеться висновок, що в реальнш господарськiй практищ ступiнь забруднення тiсно пов'язаний iз густотою населення на територií. Причиною такого явища може бути концентрация виробництва i вiдповiдно залу-чення значно1 кiлькостi працюючих. Концентрация своею чергою приводить до штенсифшацп забруднення територií.
Вибранi первиннi статистичш даш дають змогу перейти до розв'язання задачi встановлення прiоригетiв зниження забруднення по окремих Воеводствах. Результати ввдповщних розрахункiв подано в табл. 2.
Табл. 2. Визначення рейтингу Воеводств щодо прiоритетностi зменшення
пилових забруднень
№ з/п Воеводство Густота населення, млн оиб / тис. км2, V Концентращя забруднення, тис. т / тис. км2, V 100Л, показ-ник для визначення прь оритепв Прюритеттсть зниження забруднення
1 Нижньосшезьке 0,15 0,20 3,0 3
2 Куявсько-Поморське 0,12 0,22 2,6 5
3 Люблшське 0,09 0,08 0,7 13
4 Любуське 0,07 0,09 0,6 14
5 Лодзинське 0,14 0,19 2,7 4
6 Малопольське 0,22 0,26 5,7 2
7 Мазовецьке 0,15 0,13 2,0 7
8 Опольське 0,11 0,13 1,4 10
9 Пщкарпатське 0,12 0,10 1,2 11
10 Пщляське 0,06 0,04 0,2 16
11 Поморське 0,13 0,15 1,9 8
12 Сшезьке 0,37 0,86 11,8 1
13 Свентокшиське 0,11 0,23 2,5 6
14 Вармшсько-Мазурське 0,06 0,05 0,3 15
15 Великопольське 0,12 0,13 1,6 9
16 Захiднопоморське 0,07 0,11 0,8 12
Пор1вняння рейтингових оцшок показуе, що у прюритетну тршку сто-совно зниження забруднення входять тат Воеводства: Сшезьке, Малопольське, Нижньосшезьке.
Отримат результати обумовлюються тим, що в цих Воеводствах е найбшьша концентращя забруднення та густота населення, що проживае на цих територшх. Причиною тако1' ситуащ! треба вважати наявнкть значних масштабов промислового виробництва, яке потребуе залучення ктотно! кшькосп пра-цюючих 1 даяльнкть якого залежно вщ галузево! специфши пов'язана з1 забруд-ненням навколишнього середовища.
Прюритетшсть означае, що насамперед реал1зовувати еколопчш заходи на цих територмх. Але на виб1р вар1ант1в еко-1нвестиндй ктотно впливае сту-шнь готовносп техшчних та технолопчних ршень. Також до важливих чинни-тв в1дносять абсолютш та питом витрати, зокрема такий фактор, як каштало-мктккть зменшення забруднення. Апр1ор1 можна припустити, що забруднення х1м1чного характеру потребують складшших техтчних розробок 1 значних каш-тальних вкладень.
Не потр1бно забувати 1 про аспекти диверсифкацп природоохоронно' да-яльносп. У значнш частит заходи з охорони довкшля Воеводства здайснюють самостшно за рахунок власних коштав 1 можливостей. Компромк м1ж штереса-ми вск! сшльноти 1 мешканщв окремих територш може досягатись за рахунок введення вщповщних критерш та обмежень. Деяю шдходи в цьому напрямку розглянуто в робот [4].
Висновки. Проведет досл1дження показали, що при вибор1 параметра кшьккно! ощнки стану навколишнього середовища потр1бно врахувати вплив забруднення з початку на життед1яльнкть одше! людини, а попм узагальнити на кшьккть мешканщв, що проживають на певнш територп.
Якщо йдеться про забруднення атмосфери, то вихщним параметром вар-то вважати вмкт шюдливих газових компонент у повир^ що корелюеться з об-сягами газових викидш на одиницю територп. Для жител1в вск! територп су-марний вплив забруднення вважаеться адитивним, тобто пропорщйним кшь-косп населення.
Дещо дискусшним е виб1р виду анал1тичного взаемозв'язку параметр1в забруднення 1з параметрами здоров'я та життед1яльност1 людини. Останш, як правило, можуть бути визначеш лише наближено, а загалом ця проблема потребуе проведения спещальних дослвджень. Водночас для розв'язання низки еко-задач достатньо зупинитись на вид1 залежносп. Вибраний вар1ант степенево! функцп (парабола 2-го порядку) показав, що негативний вплив забруднення визначаеться добутком двох показникш - концентращею забруднення та густотою населення.
Статистичний анал1з даних Воеводств Польщд шюструе, що як щ показ-ники, так 1 !х добуток ктотно в1др1зняються м1ж собою для р1зних територш. Через це останнш показник може бути використаний для визначення прюритетних територш щодо реал1зацц заходш з1 зменшення забруднення. Виб1р ввдповвдних iивестицiйних проектав додатково потребуе ощнки ефективносп еко-витрат, яка значною мiрою залежить вiд ступеня iнновацiйностi ново!' техиiки. Стратегия зниження забруднення довкшля на рiвнi краши повинна узгоджуватись з еко-дь
яльшстю на píbhí окремих Воеводств з врахуванням р1вня локальних забруд-нень, ix галузево! специфжи, а також загальних i територiальних ресурсних можливостей формування, розподiлу та реатзацц еко-iнвестицiйниx проектав.
Лiтература
1. Resolution adopted on the United Nations General Assembly on 27 July 2012 // The future we want/United Nations General Assembly/A/RES/66/288/United Nations, 2012. - 53 p.
2. Air Quality in Europe - 2013 report/European Environment Agency, 2013 // European Commission Edition; Luxemburg, 2013. - 112 p.
3. Environment - 2013 report / Central Statistical Office, 2013, Warsaw, 2013. - 580 p.
4. Concise Statistical yearbook of Poland - 2013 / Central statistical Office, 2013 / Warsaw, year LVI. - 745 p.
5. Войцеховська В.В. Екож^чно-статистичний аншпз i оптишзащя регюнального еконо-MÍ4Horo розвитку / В.В. Войцеховська // International Journal of Arts and Sciences//Business and economics. - Harvard, Ma 2011. - Vol. 4, Nr. 20. - С. 43-49.
6. В.В. Войцеховська. Екож^чно-статистичний аншпз регионального розвитку та розподш швестицш спрямованих на захист довкшля / В.В. Войцеховська // 1нформацшш технологи, еко-номша та право, сучаст тенденци та перспективи розвитку (ITEP-2012) / Буковинський ушвер-ситет, Чершвщ. - 2012. - Ч. I. - С. 142-143.
7. Viktor Voytsekhovskyy. Economic-Statistical analysis of regional development and environmental investments diversification / Viktor Voytsekhovskyy, Viktoriya Voytsekhovska, Anastasiya Symak // Union University, faculty of business and Industrial management, Management - 2012, Belgrade, Serbia. - Pp. 147-152, 2012.
Войцеховская В.В., Войцеховская Ю.В. Метод определения приоритетов снижения загрязнения окружающей среды и реализации еко-инвестиций
Методологический подход к анализу базирован на установлении параметров, которые характеризуют основную суть изучаемого явления. Состояние загрязнения воздуха на определенной территории принято как главный фактор, который существенно влияет на жизнедеятельность жителей. При одной и той же степени загрязнения негативные последствия зависят от количества проживающих на территории жителей. Поэтому обоснована целесообразность выбора для оценки состояния и определения направлений уменьшения загрязнения воздуха двух показателей - содержание вредных газовых компонент в воздухе и плотность населения на территории. На основе гипотезы о параболическом виде соответствующей функциональной зависимости между параметрами доказано, что произведение взятых показателей обусловливает приоритетность уменьшения загрязнения и реализации эко-инвестиций на отдельных территориях. Проведена интерпретация предложенного подхода к анализу пылевых загрязнений на примере Воеводств Польши.
Ключевые слова: снижение загрязнения, инвестиции, жизнедеятельность жителей, инновации.
Voytsekhovska V. V., Voytsekhovska Yu. V. The Method for Determining the Priorities of the Environment Contamination Decline and the Implementation of E^-Investments
The methodology of analytical approach is based on establishing the parameters that characterize the essence of the developed phenomenon. The state of air pollution in particular is seen as the main factor that significantly affects the livelihoods of the residents. At one and the same degree of negative pollution, its effects will depend on the number of residents living in the area. Therefore, for the assessment of air pollution reduction state, the two indicators were developed - harmful gas components in the air and population density in the area. Based on the hypothesis of parabolic type, the corresponding functional relations between the parameters prove that the product of assumed parameters determines the priority of pollution reduction in some areas. Proposed approach to interpretation of dust pollution on the example of Poland's provinces is conducted.
Key words: environmental pollution decrease, investments, residence's livelihood, innovations.
