НЛТУ
УКРЛ1НИ
Hl/IUB
Науковий BicHMK НЛТУУкраТни Scientific Bulletin of UNFU http://nv.nltu.edu.ua
https://doi.org/10.15421/40270708
Article received 03.09.2017 р. Article accepted 28.09.2017 р.
УДК 630*182:330.133
ISSN 1994-7836 (print) ISSN 2519-2477 (online)
[^1 Correspondence author O. R. Pelyukh [email protected]
О. Р. Пелюх, Л. Д. Загвойська
Нацюнальний лкотехшчний утверситет Украши, м. Львiв, Украта
МЕТОД ЕКСПЕРИМЕНТУ З ВИБОРОМ В ОЦ1НЮВАНН1 ВАРТОСТ1
ПОСЛУГ Л1СОВИХ ЕКОСИСТЕМ
Попри те, що необхдають штеграцп повного спектра вартостей послуг лiсових екосистем (ПЛЕ) у практику прийняття управлiнських ршень у люовому господарствi сьогоднi вже очевидна, методи визначення цих вартостей потребують глибо-кого обгрунтування та коректно! апробацп. Одним iз методiв, який дае змогу визначити такi вартостi на основi висловлених переваг, е метод експерименту з вибором. Розглянуто його концептуальш положення, зокрема розкрито сутшсть, основнi етапи застосування, а також визначено переваги та недолiки методу, яю необхiдно враховувати у процеа планування досль дження i трактування результата оцiнювання. Виявлено, що метод експерименту з вибором дае змогу оцшити граничну ко-риснiсть окремих атрибутiв лiсових екосистем, як мають властивостi суспiльних благ, а також змши !хнього рiвня. Ця оцш-ка може бути представлена в рiзних одиницях вимiру, зокрема у грошових. Водночас метод дае змогу уникнути прямих за-питань щодо оцiнювання вартостi суспiльних благ, пропонуючи респонденту вибiр iз кшькох альтернативних пропозицiй оцiнюваних ознак. Отриманi оцшки необхiднi для прийняття управлiнських ршень, оскiльки зазвичай вони впливають тшь-ки на змши у рiвнях цих ознак. На основi доолдження зарубiжного досвiду застосування цього методу для ощнювання змь ни якост ПЛЕ обгрунтовано доцiльнiсть його використання в Украш для холiстичного обгрунтування економiчноl дiяль-ностi та адаптивного управлшня лiсами в умовах антропоцену.
Ключовi слова: послуги лiсових екосистем; метод експерименту з вибором; моделi висловлених переваг; готовшсть пла-тити; аналiз витрат i вигiд.
Вступ. Еколого-економiчний контекст епохи антропоцену змушуе економюпв i полiтикiв до пошуку шля-xiB i методiв урахування цiнностi природних ресурсiв i послуг екосистем, як1 не мають на сьогодш ринково! оцiнки, але е фундаментальними для життя i добробуту людини (MEA, 2005). Лiсовi екосистеми вiдiграють важ-ливу роль у вщновленш природного капiталу, стабшза-цп клiмату, регулюваннi водного балансу, захисту грун-тiв, збереженнi бюлопчного та ландшафтного рiзнома-нiття тощо. Сьогоднi ПЛЕ викликають тдвищену увагу дослвднишв рiзних наукових шк1л i дисциплiн, оск1льки впродовж чотирьох-п'яти останшх десятилiть обсяг та як1сть люових екосистем помiтно знижуються (MEA, 2005; Debrynuk, 2011), що призводить до неминучих втрат добробуту суспiльства та прюритезацп iмперативу виживання. Обгрунтування фундаментально! залежносп людства вiд послуг екосистем, грунтовний аналiз !хньо-го стану i динамiки вперше представлено у звт ООН "Millennium Ecosystem Assessment" (МЕА, 2005) i про-довжено у рамках сотень м1жнародних проекпв i прог-рам. Усввдомлення визначально! середовищетвiрно! ролi лiсових екосистем у забезпеченш умов юнування людини як бюлопчно! iстоти та забезпеченш 11 добробуту зу-мовлюе нагальну потребу розширення шформацшно! бази менеджменту цих ресурав щодо !хньо! кшьшсно! характеристики, зокрема економiчно! оцiнки.
За останнi два десятирiччя проблеми економiчного ошнювання екосистемних послуг стали предметом грунтовних дослвджень (Costanza et al., 1997; 2014; 2017; Krieger, 2001; Daly & Farley, 2005; Chiabai et al., 2009 etc.). За своею сутшстю визначення ринково! вар-тостi / цiнностi (economic valuation) зводиться до згстав-лення, явного чи завуальованого, експлiцитного чи iм-плiцитного вибору, компромiсу мiж цшами i цiннiстю (Zahvoyska et al., 2006).
Проблеми концептуалiзацi! та класифгкаци екосистемних послуг уже впродовж двох десятилиъ вивчають економiсти-енвайроменталiсти та економюти-екологи (Costanza et al., 1997; 2014; de Groot et al., 2002; Boyd & Banzhaf, 2007; Fisher & Turner, 2008; Haines-Young & Potschin, 2009; 2012; Zubach & Zahvoyska, 2005; Zahvoyska & Bas, 2007; Mishenin & Oliynyk, 2010; Soloviy & Kuleshnyk, 2011 etc.). Проте багатограншсть i склад-шсть феномену екосистемних послуг, а звщси - широка мiждисциплiнарнiсть екосистемного дискурсу перешко-джають досягненню однозначностi у трактуваннi екосистемних послуг. Зокрема, еколог G. Daily (1997, p. 3) описуе послуги екосистем як "умови i процеси, завдяки яким природнi екосистеми i види, якi !х утворюють, тдтримують i забезпечують життя людей". Тодi як еко-номiсти-екологи, зокрема Costanza et al. (1997, c. 253254), у перших дослщженнях екосистемного дискурсу
1нформащя про aBTopiB:
Пелюх Оксана Ромашвна, acnipaHT кафедри екологiчноí економти. Email: [email protected]
Загвойська Людмила Дмитр1вна, канд. екон. наук, доцент кафедри екологiчноí економти. Email: [email protected] Цитування за ДСТУ: Пелюх О. Р., Загвойська Л. Д. Метод експерименту з вибором в оцшюваны вартост послуг лкових
екосистем. Науковий вкник НЛТУ Укpаíни. Сеpiя економiчна. 2017. Вип. 27(7). С. 46-52. Citation APA: Pelyukh, O. R., & Zahvoyska, L. D. (2017). Choice Experiment Method in Forest Ecosystem Services Valuation. Scientific Bulletin of UNFU, 27(7), 46-52. https://doi.org/10.15421/40270708
трактували послуги екосистем так: "Екосистемт товари (напр. !жа) та послуги (напр. асимшящя вiдходiв) пред-ставляють вигоди, як людська популяцiя отримуе, прямо або опосередковано, вiд функцш екосистем". Як зас-вiдчуe багата iсторiя цитувань цГе! статтi, саме це визна-чення впродовж десятилиъ формувало i сьогоднi фор-муе методологiчне пiдгрунтя дискурсу екосистемних послуг в економiчних дослгдженнях. У звт МЕА (2005) запропоновано дуже близъке трактування цъого базового поняття: "вигоди, яш люди отримуютъ вiд екосистем", потж благ, вiд яких фундаментально залежитъ людство. Деталънiше генезис дефшщш функцiй i послуг екосистем вгдображено в (Haines-Young & Potschin, 2009; Zahvoyska, 2013). Для усунення неоднозначностi трактування послуг екосистем, спричинено! рiзними дисциплiнарними пiдходами, у звггах TEEB (2010) та в Мiжнароднiй класифшацп послуг екосистем (Common International Classification of Ecosystem Services, CICES), розробленш у сшвпращ з Департаментом Статистики ООН та Свропейсько! агенцп довк1лля, запропоновано трактувати послуги екосистем як 1хнш вклад у добро-бут людини (Haines-Young & Potschin, 2009).
Сьогодш маемо калька класифшацш послуг. Зокре-ма, у звт МЕА запропоновано класифжацш iз розпо-дiлом послуг екосистем на чотири групи: забезпечу-валънi, регулятивнi, культурш i пiдтримувалънi. Проте Boyd & Banzhaf (2007), Fisher & Turner (2008), Haines-Young & Potschin (2009; 2012) доводять, що така класи-фiкацiя мае обмежене застосування у практицi грошо-во! оцшки вартостi послуг екосистем, бо вона призво-дить до подвiйного врахування пiдтримувалъних послуг, не враховуе незбГг у просторi i чай процейв виник-нення послуги та отримання вигiд вiд 11 споживання, вiдмiнностi у промiжкових i готових послугах (intermediate and final ecosystem services), а також об'ективне рiзноманiття вигiд, отриманих вiд певно! екосистемно! послуги (Boyd & Banzhaf, 2007; Fisher & Turner, 2008; Haines-Young & Potschin, 2009; Zahvoyska, 2013). Для подолання цього когштивного дисонансу i забезпечен-
ня однозначностг та порiвнюваностi грошових оцiнок у звггах ТЕЕВ (2010) i CICES (2009) запропоновано подш екосистемних послуг на три групи: продукування, тд-тримання та регулювання i культурш послуги.
Питання оцiнювання вартостi ПЛЕ дослщжують Costanza et al. (1997; 2014; 2017), Krieger (2001), Daly & Farley (2005), Chiabai et al. (2009), а також Maselko (2002), Vrublevska (2007), Kopach & Zahvoyska (2006), Zahvoyska (2013), Shvediuk (2015), Zahvoyska et al. (2017) та ш. Проблеми та наслщки штегрування вартос-п ПЛЕ у практику прийняття рiшенъ псно пов'язаш з формуванням ринк1в, адекватних природГ екосистемних послуг, можливостГ формування яких у вичизняному шституцшно-економГчному контексп дослщжують Veklych & Yakheieva (2004), Degtyar (2012), Soloviy & Monastyrska (2011), Sotnik & Mogilenets (2011) та in
Незважаючи на велику шлькють наукових праць щодо концептуалГзацп i класифшацп та монетизацп екосистемних послуг, недостатньо дослгдженими зали-шаються теоретико-методичш тдходи щодо ощнюван-ня вартостГ ПЛЕ, яке потрГбне для прийняття обгрунто-ваних управлшських ршень щодо використання ПЛЕ на засадах парадигми екосистемного послуг, зокрема, для виконання аналГзу витрат i випд (Zahvoyska et al., 2006; Shvediuk, 2013; Zahvoyska et al., 2017).
Мета дослщження е розвиток теоретичних засад одного з методГв визначення економГчно! вартостГ ПЛЕ - методу експерименту з вибором, вивчення зару-бГжного досвгду та перспектив його застосування в Ук-ра!т для ощнювання послуг, яш продукують люовГ еко-системи.
Виклад основного матер1алу дослiдження. Почи-наючи з 60-х рок1в ХХ ст., економГсти розробили щлу низку софГстичних методГв визначення вартостГ послуг екосистем, в яких використовують криву попиту (Han-ley et al., 2001; Haines-Young & Potschin, 2009; Zahvoyska et al., 2006). Ц методи подГляють на методи вис-ловлено! (stated preference methods) та виявлено! переваги (revealed preference methods) (рис. 1).
Методи грошово! оцшки послуг екосистем + ~
Методи висловлено'1 переваги
Методи виявлено!' переваги
Метод полггичиого референдуму
Використовуе дшсний ринок суспшьних благ шляхом мо-шторингу результапв голосування з приводу запропоно-ваних змш довкшля
Метод умовного ощнювання
використовуе результата опитувань щодо поведшки в умовах гшотетичного ринку для визначення готовносп платити за ресурси, послуги, умови довкшля, або roTOBHOCTi прийняти компенсацпо за i'xmo вщсутшсть
Метод експерименту з вибором
використовуе результата опитувань щодо поведшки в умовах гшотетичного ринку, конкретизованого набором альтернатив для визначення вартоста товару або послуги загалом, або окремих IxHix атрибута
Метод запобЬкних витрат
оцшюе змши у витратах на товари i послуги, яю е замшниками якост1 власного довкшля, щоб визначити вартосп змш у довкшл1
Метод гедошчних niH
на основ1 даних про ринков1 транзакцп визначае ¡мплщитш цши i попит на яюсть довквдя, щоб оцшити варт1сть покращення довкшля внаслщок реал1зацн проекту
Метод витрат на подорож
визначае варпсть випд довюлля, використовуючи доповнююч1 зв'язки м1ж яюстю pecypcie i вартктю i'xHboro рекреацшного використання
Рис. 1. Найпоширетш методи визначення вартосп послуг екосистем. Узагальнили автори за результатами опрацювання лггера-турних джерел: Adamowicz et al. (1998), Bateman et al. (2002), Maselko (2002), Zahvoyska et al. (2006), Degtyar (2012)
Методи виявлено! переваги використовують фГзичш цш. Методи висловлено! переваги ощнюють варпсть залежностГ мГж яшстю ресурсу довюлля та споживачем товарГв i послуг, яш не купують та не продають на ре-цього ресурсу, яш ощнюють за допомогою ринкових альних ринках. Для виявлення цГе! вартосп розробля-
ють ппотетичш сценарп, в рамках яких респонденты приймають рiшення, що iмiтують ix поведiнку на реальных ринках.
Оцшюючи вартiсть потоку послуг будь-яким i3 цих мегодiв, потрiбно враховувати так! мегодологiчнi положения. yci рiшення, пов'язанi з вибором чи компромюом, неодмiнно пов'язанi з ощнюванням, iмплiцитним чи експлiцитним, а вщгак i3 метою дiяльностi. Якщо ми прагнемо забезпечити благополуччя людства у контекстi сталого розвитку, то по^бно оцiнити вiдносний вклад екосистем у досягнення цiеi мети, який охоплюе вигоди iндивiдiв, вигоди стльнот i вигоди сталосп (Chiabai et al., 2009). Не всi вони е експлiцитними та вiдчутними.
Для значноi частини екосистемних послуг не юнуе ринк1в, оск1льки основна частка цих послуг е суспшь-ними благами або благами спшьного використання (Costanza et al., 1997; Krieger, 2011; Haines-Young & Potschin, 2012). Для отримання !х грошовоi оцшки не-обxiдний широкий спектр методiв визначення еконо-мiчноi вартостi, об'ективних i суб'ективних, методiв дослвдження виявленоi i висловленоi поведiнки, прямого i непрямого оцiнювання (Chiabai et al., 2009; Costanza et al., 1997). В !х ощнщ необхщно врахувати принципо-ву обмеженiсть наших знань i вiдчуттiв про природу еколого-економiчниx систем (Krieger, 2001).
Ощнюючи вартiсть потоку екосистемних послуг, потрiбно розумiти, що саме поняття екосистемних послуг е реконцептуалiзацiею функцш екосистем, !х пере-
осмисленням, проектуванням на площину людських цiнностей, а тому !х споживання опосередковуеться через людський, суспiльний i створений людиною капiтал (de Groot et al., 2002, p. 394-395; Chiabai et al., 2009), що теж вносить сво! особливосп в питания ощиюваиия вартостi i потребуе широко! мiждисциплiнарностi еко-системного дискурсу.
1з низки методiв, доступних дослiдникам для оцшю-ваиия вартостi ПЛЕ, розглянемо метод експерименту з вибором (choice experiment method), який базуеться на моделюваиш гшотетичного ринку та ощиюе варпсть використання (use value) i невикористания (non-use value), так зваиу пасивиу вартiсть (passive value).
Метод експерименту з вибором було запропоновано i спочатку використовуваио у сферах маркетингу, транспорту та психологи (Batsell, 1991), а шзшше було адаптовано для визначення уподобань окремих груп населения щодо окремих товарiв/ послуг/ стаиу довк1лля (Adamowicz et al., 1998; Louviere, 2000). Вщповщно до лопки цього методу, респонденту пропоиують обрати найкращу з перелшу альтернатив, як1 вiдрiзияються атрибутами (attributes) та !хшми рiвиями. Одшею iз альтернатив завжди е "статус кво", або "не вибираю жод-но!". Таку альтернативу включають до кожного комплекту вибору, осшльки одна iз альтернатив повинна бути прийнятною для респондента. Графiчна iлюстра-цiя пропоноваиих альтернатив полегшуе здiйснения респондентом вибору (рис. 2).
Рис. 2. Приклад оформлення комплекту вибору альтернатив згiдно з логжою методу експерименту з вибором (Filyushkina et al., 2017)
Метод експерименту з вибором ввдображае реальш ринковi умови, вiдповiдае теоретичним положенням економiки добробуту та базуеться на теорп корисностi (Lancaster, 1966). Вщповщно до цього методу респондент, вибираючи iз ряду альтернатив, вибере ту, яка дасть найбшьшу очжуваиу кориснiсть (McFadden, 1980; Zahvoyska et al., 2006). Зпдно з ймовiрною теорiею ко-рисностi, функцiю корисносп U вибору однiе! з альтернатив у комплект! вибору описують як детермшоваиу функцiю спостережуваио! частини V i стохастичний еле-мент е, i виглядае вона так (Adamowicz et al., 1998; Bate-man et al., 2002; Louviere et al., 2000; Nielsen et al., 2007): Uj = V (ZS )+£( ZS), (1)
де: i - iидекс респондента; j - альтернатива (сукупшсть характеристик, як1 ощиюють); Z - властивосп, атрибу-ти товару або послуги (тип лiсу, вж лiсу, вертикальна
структура та iH.); S - характеристики окремого респондента (стать, вж, дохiд та iH.).
Iмовiрнiсть того, що респондент i вибрав альтернативу j з комплекту вибору Ci визначають як:
Pr((jC)) = Pr(Vji +Sji > V„i +еы)Vn e C,. (2)
Вибiр респондента описують за допомогою умовно! логiт-моделi, яка будуеться на основi функцп кориснос-тi (1). Припустивши, що помилка е е незалежною та рiв-номiрно розподiленою, а також використавши розподiл Гумбеля (McFadden, 1980; Nielsen et al., 2007), iмовiр-шсть того, що альтернативу j будуть вибирати з N числа альтернатив, обчислюють як:
F exp(Vj) - -
Pr,,- = w 'J , j = 1, N, i = 1, M
Z exp(Vn)
n=1
де V - детермшована матриця корисносп, яка мiстить як атрибути альтернатив, так i характеристики респон-денпв.
Корисностi, як1 пов'язанi з кожним конкретним атрибутом товару, тдсумовують для того, щоб знайти за-гальну кориснiсть товару чи послуги. Отже, функцiю корисностi можна описати як
V = в( X), (4)
де: X, - вектор спостережуваних атрибутiв (охоплюе Z та у рiвняннi (1)); в - вектор параметрiв, яш оцiнюють методами регресiйного аналiзу.
Розрiзняють сiм основних етапiв реалiзацil методу експерименту з вибором (рис. 3).
1. Характеристика проблеми дослщження. Це найважли-вший етап дослщження. Оргашзовуючи фокус-групи, проводячи анал1з лгтературних джерел, штерв'ю з ек-спертами тощо, дослщницька група описуе проблему.
2. 1дентифжащя атрибута та !хшх р1вшв. Цей етап досль дження часто здшснюють паралельно з попередшм. Зазвичай, атрибути щентифжують на основ1 попе-реднього досввду, первинних 1/або вторинних досль джень. Використовуючи з1брану шформащю, визнача-ють р1вн1 атрибута, яю ввдображали б в1дпов1дний да-апазон вар1ацш у поточному або майбутньому ринку штеремв. Атрибути та !хш величини можуть бути представлен вербально, числами, фотограф1ями (ста-тичш або динам1чш), комп'ютерною графжою, д1агра-мами тощо. В1зуал1защя р1вн1в атрибута, хоча i е дорогою, забезпечуе точшш1 ощнки параметр1в на етат мо-делювання.
3. Розроблення дизайну альтернатив. Визначивши атрибути та !хш р1вн1, аналгтики зазвичай використовують певну форму ортогонального дизайну для створення р1зних комбшацш р1вн1в атрибута - профЫв. Профшь е ушкальною комбшащею значень атрибута у повнш фактор1альнш комбшацп !хшх р1вн1в. Дизайн альтернатив полягае у створенш профЫв, яю мають певний на-б1р статистичних властивостей, котр1 визначають спе-цифжу ощнювано! функцп корисност та мшм1зують юльюсть комплекта для пор1вняння альтернатив.
4. Розроблення анкети дослщження. Цей етап передбачае розроблення комплекта вибору альтернатив, а також запитання про сощально-демографГчш, психографГчт дат респондента та шформащю про !хню поведшку в минулому. Як i в будь-якому дослщженш, попередне тестування анкети е необхщним елементом програми дослщження.
5. Визначення розмГру вибГрки респондента та збГр да-них. Отримання бажаного рГвня точност та мГнГшзащя витрат на збГр даних визначають розмГр вибГрки. ОкрГм цього, якщо ощнюються моделГ, що враховують шдивь дуальнГ вГдмшноста, аналггаки встановлюють мшмаль-нГ вимоги до вибГрки в межах сегмента, щоб забезпечи-ти точшсть прогнозу.
6. Ощнювання результата моделювання. АналГз лггера-турних джерел з економетрики, маркетингу та економь ки природних ресурмв вказуе на велику юльюсть прик-ладГв ощнених моделей вибору. Найпоширешшою мо-деллю для ощнювання функцп корисност е полшомь альна модель ГмовГрност з лопстичним розподшом (multinomial logit model), а найбшьш поширеним крите-рГем ощнювання - максимальна вГропдшсть (maximum likelihood). ОкрГм цього, використовують полшомГаль-ну пробГт модель (multinomial probit model), а також ш-шГ критерп ощнювання (параметричт та непарамет-ричнГ).
7. Застосування результата моделювання. Цей етап дуже специфГчний для кожного дослвдження. I хоча, здава-лося б, тривГальний, цей крок може бути важливим для того, щоб зробити результата моделювання доступш-шими для користувачГв, необГзнаних Гз тонкощами цього методу. Отримат результата можуть представ-ляти особливий штерес у сферГ природокористування. Використовуючи метод експерименту з вибором, у
процеа планування дослгдження потрГбно враховувати його переваги та недолГки, а також особливостГ у трак-тувант результапв ощнювання (табл. 1). Незважаючи на згадаш недолГки, цей метод часто використовують для рГзних цшей, зокрема в лггературГ описано прикла-ди його застосування до ощнки вартостГ неринкових випд люових екосистем (табл. 2).
Рис. 3. Етапи застосування методу експерименту з вибором (Adamowich et al., 1998)
_Табл. 1. Переваги/недолжи використання методу експерименту з вибором
Перевага методу
Недолж методу
- можна застосувати для ощнювання загально! економгчно! вартостг будь-якого блага/послуги, а також для вартостГ !хшх атрибутГв i змгни !х ргвшв;
- метод дае змогу респондентам думати з точки зору вибору (trade-offs), що е простше, атж безпосередньо визначати вартГсть оц1нюваних благ;
- процес вибору спонукае респондента до самоаналГзу;
- респонденти можуть дати точшшу вГдповГдь на запитання про !хнш ви-бГр (тобто вГддати перевагу однГй альтернативГ порГвняно з Гншою), нГж на запитання про грошову вартГсть товару чи послуги, або варпсть змГ-ни якостГ довкГлля;
- незважаючи на те, що абсолютт показники можуть бути оцшеш не точно, отримаш вГдноснГ показники будуть коректними i корисними для прийняття управлiнсъких ргшень;
- метод мгнГмГзуе упередження, яю часто виникають пГд час постановки прямого питання про готовнГсть платити за неринкове благо, як це мае мГсце в методГ умовного ощнювання;
- метод дае змогу запобпти таким проблемам, як врахування стратегГч-них очгкувань i протестних пропозицГй._
- у деяких ситуацiях респондентам складно зробити вибiр через 1хню некомпетентнiсть;
- поведшка респондент1в, яку дослiджуемо цим методом, ще недостатньо вивчена. Як наопдок, респонденти можуть спростити правила вибору альтернатив, якщо вiн занадто складний. А це може спотворити результати статистичного ана-лiзу;
- якщо юльюсть атрибутш або !хш рiвнi зб1льшу-ються, то обсяг вибiрки i/або кiлькiсть порiвнянь, яю виконуе респондент, також мае бути збшьше-ний;
- коли представлено багато атрибупв для порiв-няння, респонденти можуть втратити iнтерес до подальшого порiвняння;
- обмежена кiлькiсть альтернатив не дае змоги респонденту зробити добровшьний вибiр.
Примата: *Розробили автори за результатами опрацювання лпературних джерел: Adamowich et al. (1998), Bateman et al. (2002).
A
Тaбл■ 2. Приклaди зacтоcyвaння методу екшерименту з вибором для оцiнювaння неринкових випд лicовиx екошстем*
Автор, piK Ha3Ba ny6nka^l Предмет доолдження
Adamowicz W. L., Boxall P., Williams M., Louviere J., 1998 Stated Preference Approaches for Measuring Passive Use Values: Choice Experiments and Contingent Valuation Перше застосування методу експерименту з вибором для ощнювання послуг екосистем
Hanley N., MacMillan D., Wright R. E., Bullock C., Simpson I., Parsisson D., Crabtree B., 1998 Contingent valuation vs. choice experiments: estimating the benefits of environmentally sensitive areas in Scotland Ощнювання випд еколопчно чутливих райошв у Шотландп
Hanley N., Wright R. Е., Adamowicz V., 1998 Using choice experiments to value the environment - design issues, current experience and future prospects Уподобання жителш Велико! Британп щодо рiз-них лгсових ландшафта
Nielsen A.B., Olsen S. B., Lundhede T., 2007 An economic valuation of the recreational benefits associated with nature-based forest management practices Ощнювання рекреацшних випд, яю вдаочи-вальники пов'язують iз рiзними типами лгав
Czajkowski M., Hanley N., 2009 Using labels to investigate scope effects in stated preference methods Тестування впливу реалiзацil еколопчно! поль тики на добробут громадян iз використанням методу експерименту з вибором
Meyerhoff J., Liebe U., & Hartje V., 2009. Benefits of biodiversity enhancement of nature-oriented silviculture: Evidence from two choice experiments in Germany Ощнювання випд ввд змши рiвня би^зномашт-тя, отримано! завдяки переходу до ведення при-родоорiентованого люового господарства в Нижнш Саксонп, Шмеччина
Elsasser P., Hermann E., Hamilton J., 2010 Landscape benefits of a forest conversion programme in North East Germany: results of a choice experiment Визначення та оцшювання випд програм пере-формування лгав у пiвнiчно-схiднiй Шмеччиш, зокрема, преференцш щодо люових ландшафта
Jacobsen J.B., Thorsen B. J., 2012 Preferences for site and environmental functions when selecting forthcoming national parks Аналiз ставлення громадян до створення нащ-онального парку
Edwards D., Jay M., Jensen F. S., Lucas B., Marzano M., Montagne C., Pearce A., Weiss G., 2012 Public preferences for structural attributes of forests: Towards a pan-European perspective Ощнювання переваг громадян щодо 12 ключо-вих структурних атрибута люу в чотирьох регь онах Свропи
Jacobsen J. B., Lundhede T. H., Thorsen B. J., 2013 The effects of current income and expected change in future income on stated preferences for environmental improvements Вплив поточного доходу та очжуваних змш на висловленш вподобання щодо покращення дов-юлля в рiзних мюцях проживания в Дани з ува-гою на лiсовi околиц
Abildtrup J., Olsen S. B., Stenger A., 2014 Combining RP and SP data while accounting for large choice sets and travel mode - an application to forest recreation Аналiз даних щодо висловлено! та виявлено! по-ведшки у разi використання лгав Дани для рек-реацп у раз^ коли комплекти вибору велию, а способи пересування комбшоваш
Campbell D., Vebel S. E., Thorsen B. J., Jacobsen J. B., 2014 Heterogeneity in the WTP for recreational access: distributional aspects Моделювання ^од^^дшси готовност плати-ти за рекреацшний доступ до лгав у Дани
Czajkowski M., Barczak А., Budzinski W., Giergiczny M., Hanley N., 2014 Within- and between- sample tests of preference stability and willingness to pay for forest management Тестування усталеносп вподобань i готовност платити за управлшня люами
Bakhtiari F., Jacobsen J. B., Strange N., Helles F., 2014 Revealing lay people's perceptions of forest biodiversity value components and their application in valuation method Дослщження сприйняття населенням цiнностi лiсового бiорiзноманiття та його застосування в методах економiчного оцiнювання
Giergiczny, M., Czajkowski, M., Zylicz, T., Angelstam, P., 2015 Choice experiment assessment of public preferences for forest structural attributes Оцiнювання ставлення громадян до структурних атрибута люу з використанням методу експерименту з вибором
Oviedo J. L., Caparros A., Ruiz-Gauna I., Campos P., 2016 Testing convergent validity in choice experiments: Application to public recreation in Spanish stone pine and cork oak forests Дослщження рекреацшного використання лгав в 1спанп з використанням методу експерименту з вибором з увагою на конвергентну валiднiсть у експерименп з вибором
Norden A., Coria J., Jon-son A. M., Lagergren F., Lehsten V., 2017 Divergence in stakeholders' preferences: Evidence from a choice experiment on forest landscapes preferences in Sweden Огляд розбiжностей в уподобаннях стейкхолде-рiв щодо рiзних атрибутiв лiсових пянлтпяфт1в Швецп
Sheremet O., Healey J. R., Quine C. P., Hanley N., 2017 Public Preferences and Willingness to Pay for Forest Disease Control in the UK Дослiдження суспiльних уподобань та готовнос-тi платити за заходи боротьби зi шкiдниками i хворобами люу у Великобритани
Filyushkina A., Agimass F., Lundhede T., Strange N., Jacobsen J. B., 2017 Preferences for variation in forest characteristics: Does diversity between stands matter? Виявлення вподобань населення щодо типiв ль су для в^очи^у
Diafas I., Barkmann J., Mburu J., 2017 Measurement of Bequest Value Using a Non-monetary Payment in a Choice Experiment -The Case of Improving Forest Ecosystem Services for the Benefit of Local Communities in Rural Kenya Оцiнювання вартостi спадщини стосовно ПЛЕ, яю впливають на добробут сшьських громад у районi тротчних лiсiв Кенп з використанням немонетарних платежiв у методi експерименту з вибором
*Розробили автори за pезyльтaтaми опрацювания згaдaниx y табл
Як бачимо з табл. 2, pезyльтaти дослвджень, викона-нт методом експеpиментy з вибором, мають широке практичне зaстосyвaния: ïx використовують для обгрун-тyвaния бaгaтоaспектноï, комплексноï лiсовоï политики та yпpaвлiння природними ресурсами (Hanley et al., 2QQ1; Zahvoyska & Melnyk, 2QQ8), а також для виконан-
i лпературню джерел. ня aнaлiзy витрат i випд (Zahvoyska et al., 2QQ6; Zahvoyska et al., 2Q17) - перспективним e застосування методу експерименту з вибором для ощнювання вартосп ПЛЕ.
Виcновки i пропозици. У вичизняному соцю-еко-ном!чному контекстi вже e пеpшi дослвдження вapтостi ПЛЕ (Kopach & Zahvoyska, 2QQ6; Zahvoyska et al., 2QQ6;
Vrublevska, 2007; Shvediuk, 2013; Zahvoyska et al., 2017), як1 виконанi методом умовного ощиюваиия, але цi дос-лвджения ще не мають системного характеру i потребу-ють подальшого продовження i поглиблення. З огляду на необхвдшсть широкого врахуваиия iитересiв гро-мадськосп у вiтчизиянiй практицi природокористуваиия вважаемо перспективним застосування розглянутого у робот методу експерименту з вибором в Укра!ш для дослвджения уподобань та оцшюваиия готовностi населения платити за послуги екосистем, зокрема люових.
Оцiнка вартостi послуг екосистем може бути здшснена в рiзних одиницях вимiру, напр. кiлькостi працi, енергп, землi, однак iнтегрувания цих оцшок у практику прийияття рiшень в рамках парадигми еконо-мiчно! науки потребуе саме грошових оцiнок. З огляду на це подальшого дослвджения потребують питания розвитку теоретико-методичних аспекпв ощиюваиия послуг екосистем i використання отриманих результа-тiв для регулюваиия природоохоронно! дiяльностi: роз-гортания проектiв, спрямованих на пiдгримаиия люо-вих екосистем, а також згортания еко-деструктивно! дь яльностi.
Перелiк використаних джерел
Adamowicz, W. L., Boxall, P., Williams, M. & Louviere, J. (1998). Stated Preference Approaches for Measuring Passive Use Values: Choice Experiments and Contingent Valuation. American Journal of Agricultural Economics, 80(1), 64-75. https://doi.org/10.2307/3180269 Bateman, I., Carson, R., Day, B., Hanemann, M., Hanley, N., Hett, ... & Swanson, J. (2002). Economic valuation with stated preference techniques: A manual. Cheltenham: Edward Elgar. 238 p. Batsell, R. R., & Louviere, J. J. (1991) Experimental choice analysis. Marketing letters, 2(3), 199-214.
https://doi.org/10.1007/BF02404072 Boyd, J. & Banzhaf, S. (2007). What are ecosystem services? The need for standardized environmental accounting units. Ecological Economics, 63(2-3), 616-626. https://doi.org/10.1016/j.ecolecon.2007.01.002 Chiabai, A., Travisi, C., Ding, H., Markandya, A., & Nunes, P. (2009). Economic Valuation of Forest Ecosystem Services: Methodology and Monetary Estimates. Retrieved from: http://services.bepress.com/cgi/viewcontent.cgi?article=1283&cont ext=feem
Costanza, R., d'Arge, R., De Groot, R., Farber, S., Grasso, M., Hannon, B., ... & Raskin, R. G. (1997). The value of the world's ecosystem services and natural capital. Nature, 387(6630), 253260. https://doi.org/10.1038/387253a0 Costanza, R., de Groot, R., Braat, L., Kubiszewski, I., Fioramonti, L., Sutton, P., ... & Grasso, M. (2017). Twenty years of ecosystem services: How far have we come and how far do we still need to go? Ecosystem Services, 28, 1-16. https://doi.org/10.1016/j.ecoser.2017.09.008 Costanza, R., de Groot, R., Sutton, P., van der Ploeg, S., Anderson, S. J., Kubiszewski, I., ... & Turner, R. K. (2014). Changes in the global value of ecosystem services. Global Environmental Change, 26, 152-158. https://doi.org/10.1016/j.gloenvcha.2014.04.002 Daily, G. C. (1997). Nature's services: societal dependence on natural
ecosystems. Washington: Island Press. 420 p. Daly, H., Farley, J. (2005). Ecological Economics. Principles and
Applications. Washington: Island Press. 320 p. de Groot, R., Wilson, M., A., & Boumans, R. M. (2002). A typology for the classification, description and valuation of ecosystem functions, goods and services. Ecological Economics, 41(3), 393408. https://doi.org/10.1016/S0921 -8009(02)00089-7 Debrynuk, Yu. M. (2011). Vsykhannia smerekovykh lisiv: prychyny ta naslidky [Die-bak of the fir forests: causes and consequences]. Scientific Bulletin of UNFU, 21(16), 32-38. [in Ukrainian].
Degtyar, N. V. (2012). Suchasni metody ekonomichnoi otsinky ekosystemnykh posluh [Modern methods of the economic valuation of ecosystem services]. Elektronne naukove fakhove vydannia Efektyvna ekonomika. Retrieved from:
http://www.economy.nayka.com.ua/? op=1&z=959 [in Ukrainian].
Filyushkina, A., Agimass, F., Lundhede, T., Strange, N., Jacobse, n J. B. (2017). Preferences for variation in forest characteristics: Does diversity between stands matter? Egological Economics, 140, 22-29. https://doi.org/10.1016/iecolecon.2017.04.010
Fisher, B., & Turner, K. (2008). Ecosystem services: Classification for valuation. Biological Conservation, 141(15), 1167-1169. https://doi.org/10.1016/j.biocon.2008.02.019
Haines-Young, R., & Potschin, M. (2009). Methodologies for defining and assessing ecosystem services. Final report to Joint Nature Conservation Committee. 342 p.
Haines-Young, R., & Potschin, M. (2012). Common International Classification of Ecosystem services (CICES, Version 4.1). European Environment Agency. 328 p.
Hanley, N., Mourato, S., & Wright, R. (2001). Choice modelling approaches: a superior alternative for environmental valuation? Journal of Economic Surveys, 15(3), 435-62. https://doi.org/10.1111/1467-6419.00145
Kopach, N. I., & Zahvoyska, L. D. (2006). Pidkhody i metody vyznachennia vartosti i tsinnosti posluh lisovykh ekosystem u konteksti staloho vedennia lisovoho hospodarstva [Approaches and methods to determining the economic value of forest ecosystem services]. Scientific Bulletin of UNFU, 16(7), 231-237. [in Ukrainian].
Krieger, D. (2001). The economic value of forest ecosystem services: a review. An analysis prepared for The Wilderness Society. Washington: The Wilderness society.
Kumar, P. (Ed.) (2010). The Economics of Ecosystems and Biodiversity. Ecological and Economic Foundations. London and Washington: Earthscan. 420 p.
Lancaster, K. (1966). A new approach to consumer theory. Journal of Political Economy, 74(2), 132-157. https://doi.org/10.1086/259131
Louviere, J., Hensher, D. A., & Swait, J. (2000). Stated choice methods. analysis and applications. Cambridge: University Press. 336 p.
Maselko, T. Ye. (2002). Metod umovnogo otsinyuvannya resursiv dovkillya [Contingent valuation method for environmental valuation]. Scientific Bulletin of UNFU, 12(6), 178-179. [in Ukrainian].
McFadden, D. (1980). Econometric models for probabilistic choice among products. The Journal of Business, 53(3), 13-29. Retrieved from: http://www. j stor. org/ stable/2352205
MEA, Millennium Ecosystem Assessment (2005). Ecosystems and Human Well-Being: Synthesis. Washington: Island Press, DS. 420 p.
Mishenin, Y. V., & Oliynyk, N. V. (2010). Rozvytok rynku ekosystemnykh posluh yak napriamok postkryzovoho zrostannia ekonomiky Ukrainy [Development the market of ecosystem services as a direction of post-crisis growth of the Ukrainian economy]. Mekhanizm rehuliuvannia ekonomiky, 3, 104-113. [in Ukrainian].
Nielsen, A. B., Olsen, S. B., & Lundhede, T. (2007). An economic valuation of the recreational benefits associated with nature-based forest management practices. Landscape and Urban Planning, 80, 63-71. https://doi.org/10.1016/jlandurbplan.2006.06.003
Prokopenko O. V. (Ed.). Ekonomichni problemy staloho rozvytku: materialy Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii, prysviachenoi pamiati prof. Balatskoho O. F. Sumy: SumDU. 360 p. [in Ukrainian].
Shvediuk, I. V. (2013). Kontseptualnyi pidkhid do vyznachennia vartosti posluh lisovykh ekosystem [Conceptual approach to determining the value of forest ecosystem services]. 326 p.
Soloviy, I. P. & Monastyrska, L. F. (2011). Rozvytok rynku ekolohichnykh posluh lisiv yak shliakh do zmenshennia nezakonnykh lisozahotivel v Ukraini [...]. In Soloviy, I., Cherniavskyi M., Henyk Ia. (Eds.). Ekoloho-ekonomichni ta sotsialni problemy, zumovleni neefektyvnym i nestalym vedenniam
lisovoho hospodarstva ta nezakonnymy lisozahotivliamy v Ukraini. Lviv: Tovarystvo "Zelenyi Khrest", Liha-Pres. [in Ukrainian].
Soloviy, I. P., & Kuleshnyk, T. Ya. (2011). Traktuvannia kliuchovykh terminiv kontseptsii posluh ekosystem z ohliadu na ekoloho-ekonomichni doslidzhennia landshaftiv [Interpretation of ecosystem services concept: key terms from the perspective of ecological economic studies at landscape level]. Proceedings of the Forestry Academy of sciences of Ukraine, 9, 174-178. [in Ukrainian].
Sotnik, I. N., & Mogilenets, T. V. (2011). Kontseptualntie podkhodti k formyrovanyiu rtinkov эkosystemnLIkh usluh [Conceptual approaches to the development of the ecosystem services markets]. Mekhanizm rehuliuvannia ekonomiky, 4, 22-7. [in Ukrainian].
Veklych, O., & Yakheieva, T. (2004). Urakhuvannia pryrodnoho kapitalu yak bazovoho komponenta ekonomichnoho rozvytku Ukrainy [Consideration of natural capital as a basic component of Ukraine's economic development]. Ekonomika Ukrainy, 12, 73-80. [in Ukrainian].
Vrublevska, O. V. (2007). Klasyfikatsiia metodiv ekonomichnoho otsiniuvannia ekoloho-sotsialnykh funktsii lisovykh ekosystem [The taxonomy of methods for the economic evaluation of the socio-ecological functions of forest ecosystems]. Rehionalna ekonomika: Naukovo-praktychnyi zhurnal, 4, 118-126. [in Ukrainian].
Zahvoyska, L. D. (2013). Kontseptualizatsiia posluh ekosystem u suchasnomu ekoloho-ekonomichnomu dyskursi [Conceptualization
of ecosystem services in modern ecological-economic discourse]. Proceedings of the Forestry Academy of sciences of Ukraine, 11, 178-185. [in Ukrainian].
Zahvoyska, L. D., & Bas, T. B. (2007). Upodobannia lviv'ian shchodo posluh lisovykh ekosystem [Preferences of L'viv region population regarding forest ecosystems services]. Scientific Bulletin of UNFU, 17(7), 96-104. [in Ukrainian].
Zahvoyska, L. D., Maselko, T. Ye., & Yakuba, M. M. (2006). Ekonomichnyi analiz investytsiinykh proektiv [Economic analysis of investment projects]. Lviv: Afisha. [in Ukrainian].
Zahvoyska, L. D., Pelyukh, O. R. & Maksymiv, L. I. (2017). Methodological considerations and their application for evaluation of benefits from the conversion of even-age secondary Norway spruce stands into mixed uneven-aged woodlands with a focus on the Ukrainian Carpathians. Austrian Journal of Forest Science, 134, 251-281.
Zahvoyska, L., & Melnyk, A. (2008). Modelyuvannya menedgmentu lisiv u konteksti vymog stalogo rozvytku [Forest management modeling towards sustainable development]. Bulletin of Lviv University. Economic issue, 40, 105-111. [in Ukrainian].
Zubach, V. O., & Zahvoyska, L. D (2005). Doslidzhennia upodoban naselennia shchodo posluh miskykh parkiv i zelenykh zon u konteksti miskoho lisivnytstva [Identification of stakeholders' preferences regarding natural systems services in context of urban forestry]. Scientific Bulletin of UNFU, 15(7), 53-61. [in Ukrainian].
O. P. ne^mx, Ä. fl. Загeоüскаа
Национальный лесотехнический университет Украины, г. Львов, Украина
МЕТОД ЭКСПЕРИМЕНТА С ВЫБОРОМ В ОЦЕНКЕ СТОИМОСТИ УСЛУГ ЛЕСНЫХ ЭКОСИСТЕМ
Несмотря на то, что необходимость интеграции полного спектра стоимости услуг лесных экосистем в практику принятия управленческих решений в лесном хозяйстве очевидна, методы определения этой стоимости требуют глубокого обоснования и корректной апробации. Одним из методов, который позволяет определить такие стоимости на основе высказанных предпочтений, является метод эксперимента с выбором. Рассмотрены его концептуальные особенности, в частности раскрыта его сущность, основные этапы применения, определены преимущества и недостатки метода, которые необходимо учитывать в процессе планирования исследования и трактовки результатов оценивания. Установлено, что метод эксперимента с выбором позволяет оценить граничную полезность отдельных атрибутов лесных экосистем, которые имеют свойства общественных благ, а также изменения их уровня. Эта оценка может быть представлена в разных единицах измерения, в том числе и в денежных. Вместе с этим, метод позволяет избежать прямых вопросов относительно оценивания стоимости общественных благ, предлагая респонденту выбор из нескольких альтернативных предложений оцениваемых характеристик. Полученные оценки необходимы для принятия управленческих решений, поскольку обычно они влияют только на изменения в уровнях этих характеристик. На основе изучения зарубежного опыта его применения для оценки изменения качества услуг лесных экосистем, обоснована необходимость использования этого метода в Украине для холистического обоснования экономической деятельности и адаптивного управления лесами в условиях антропоцена.
Ключевые слова: услуги лесных экосистем, метод эксперимента с выбором, метод контингентной оценки; модели высказанных предпочтений, готовность платить; анализ затрат и выгод.
O. R. Pelyukh, L. D. Zahvoyska
Ukrainian National Forestry University, Lviv, Ukraine
CHOICE EXPERIMENT METHOD IN FOREST ECOSYSTEM SERVICES VALUATION
The need to integrate value of forest ecosystem services (FES) into decision-making process is widely acknowledged. Nowadays economists propose two ways of uncovering the economic value attached to non-market goods and services: Revealed Preference methods and Stated Preference methods. One of the methods which allow determining the value of FES based on the Stated Preferences is the choice experiment method. This method was initially developed in marketing research and now is widely applied in the valuation of non-market goods and services. The choice experiment method relies on the Lancaster's theory that the utility of a good is derived from its attributes, and as a result of this, the value of the good is the sum of the values of all its attributes. The method combines this line of thinking with random utility theory which states that people choose the alternative with the highest expected utility. The aim of a choice experiment application in the field of FES valuation is to understand preferences and trade-offs within a particular population for a particular good or service. According to the logic of this method, a respondent is invited to choose the best of the list of alternatives, which differ in attributes and their levels. One of the alternatives is always status quo, or "I do not choose any one". This alternative is included in each set of choices, since one of the alternatives should be acceptable to the respondent. The advantages and disadvantages of the method are determined in this study, which must be taken into account in the process of study planning and interpretation of the valuation results. This method is useful from a policy and management perspective because the information it provides can be used in the design of multidimensional forest police, in cost-benefit analysis, and in litigation processes. Based on the study of this method application in FES valuation, the need of its application in Ukrainian forest decision-making is substantiated to enable holistic view on economic activity and adaptive forest management in the Anthropocene era.
Keywords: forest ecosystem services; choice experiment method; contingent valuation; stated preferences models; willingness to pay; cost-benefit analysis.