CC BY
9Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации». Том 22 (61). № 3. 2009 г. С. 93-97.
МЕТАФОРА БОЛЮ ТА НЕПРИСМНИХ В1ДЧУТТ1В З Д16СЛОВОМ «КЪЫМЫРЧИМЕК» У КРИМСЬКОТАТАРСЬК1Й МОВ1
Тищенко-Монастирська О.
У статп проаналiзовано один 3i способiв позначення болю у кримськотатарсь-кш мовi, що вiдображаe специфiку мовно1 картини болю. Проведено типологiчнi узагальнення закономiрностей мовно1 репрезентацiï болю та механiзмiв семантично1 деривацiï. Завдяки дiалектному матерiалу i етимологiчним даним визначено напря-мок семантичного зсуву та парадигматичш властивостi морфологiчних форм.
Ключов1 слова: концептуатзащя болю, кримськотатарська мова, метафоризащя.
Вступ. Семантичнi зони, що становлять джерельну базу для лексики болю, ви-являють до певноï мiри подiбнiсть у рiзних мовах (див. дослiдження [1-3]). Досл> джуючи кримськотатарський матерiал, ми звернули увагу на схильшсть мови оби-рати певну стратегiю як загальну характеристику ïï конструкцiй болю. В рамках цього дослщження було зiбрано унiкальнi для дано1' мови метафори, запозичеш з iнших лексичних полiв (як наприклад, звуку, руху, втрати функцюнальносп тощо), якi вiдображають особливост мовно1' картини свiту кримських татар (детальшше у [Тищенко-Монастырская, 2009]). Слщ зазначити, що усi цi предикати можуть вико-ристовуватися для позначення болю чи неприемних вiдчуттiв лише у складi певних конструкцiй. Таким чином можна говорити про зв'язок значень багатозначного слова з певним контекстом. У рамках ща статп ми пропонуемо звернутися до одше1" конструкций богъазым къымырчий 'дере у горлГ, яка е наочним прикладом метафо-ризацiï фiзичноï сфери болю. Пропонуемо на прикладi ще1" конструкцiï розглянути морфологiчнi та синтаксичш особливостi вживання предиката, що й формують контекст болю .
За даними шформанпв предикат къымырчимек (дехто з науковщв подае къы-мырчимакъ див. [5, с. 129]) е спещальним словом на позначення болю в горлт Великий кримськотатарсько-росшсько-украшський словник О. М. Гаркавця, С. М. Усешо-ва [6, с. 440] фшсуе таю значення, як рос. «першить, саднить», укр. «дерти, свербгти, дряпати», проте прикладом iлюструе лише семантичне поле, що в росiйськiй мовi вь дповiдае «першить», в украшськш - «дерти»: богъазым/тамагъым къымырчий «у мене дере в горлЬ>. Причому конструкцiя складаеться з iменника з афшсом посесив-ностi в ролi суб'екта, що виконуе функцiю тдмета: Nom <Poss> + V <Pres>. У Росш-сько-кримськотатарському кримськотатарсько-росiйському словнику С. М. Усешова подаються аналопчш значення [7, с. 186, 431]. Ймовiрно, саме пiд впливом росшсько-
1 Принагiдно висловлюемо вдячшсть усш шформантам, що взяли участь в анкетуванш та надали цiнний матерiал сучасного розмовного вживання дослвджувано1 лексики, а також спещалгстам у данш галуз^ зокрема викладачевi Н. С. Сейдаметовш (Кримський iнженерно-педагогiчний ушверситет), яка дала корисш зауваження стосовно семантики та вживання кримськотатарських предика™ болю. Од-нак вiдповiдальнiсть за викладення та трактування конкретних прикладiв несе автор статт!
го «першить», слова з вузькою валентшстю, у кримськотатарськш мовi звузилося значення предиката къымырчимек.
При моделюванш прототипних ситуацiй, пов'язаних з фiзичним болем, можуть виявитися корисними дiахронiчнi, в тому чи^ етимологiчнi данi. Не зважаючи на наявшсть регулярних вiдповiдностей, дieслово не мае загальноприйнято! етимологи, а для семантично! реконструкци бракуе вихвдного конкретного значення, на б^ якого сформувалася семантика негативно! оцiнки. Прiрва мiж розумiнням пов'язаного з внутрiшньою перцепщею дiеслова у представникiв рiзних дiалектiв кримськотатарсько! мови i спонукала нас зайнятися пошуками можливих етимоло-гш. Для цього ми вирiшили звернутися до дiалектного матерiалу та етимолопчних словникiв. ЭСТЯ пояснюе походження лексеми, що у кримськотатарськiй мовi фун-кцiонуе у фонетично змiненiй формi къырмыскъа „мураха", яка реконструююеться етимологами як *цымырсага, дiеслiвною основою *цымырса-, що представлена у
туркменськш мовi Цымырса- зi значенням „повзати, ворушитися" (про комах). Дiе-слiвна основа мютить iмiтатив *цым, цы:м, що входить до складу туркменсько! Цы:мыл (звук, що наслщуе повзання комах), турецьких дiалектiв кгшг§- (ворохобити-ся вщ комах), узбецько! цимир ет- (ворушитися, рухатися). Семантичний зв'язок „мураха - ворушитися" збертея в якутськш мовi [8, с. 140]. Якщо повернутися до предиката къымырчимек, ареалом функцюнування якого, схоже, е кипчацью мови, то етимологiчний матерiал шюструе семантичний перехiд вiд дiеслова руху до дiе-слова стану. За даними анкетування, мешканцi або вихщщ з прсько! частини Криму (Бахчисарайський р-н) та iншi носи так званого орта йолакъ знають лише вторинне значення слова, розглянутого вище. Проте дослщження говiрок степового дiалекту, а саме iнтерв'ювання мешканцiв с. Громове Чорноморського р-ну, а також вихщщв з Красноперекопського та Свпаторшського р-ну дали несподiванi пояснення семантики къымырчимек - «метушитися», «процес, викликаний дiею мурах, комах, дрiб-них iстот» тощо.
Зосередженiсть навколо ще! чесання, свербiння, дертя шдтверджуе синонiмiчна конструкцiя, що И в бшьшосп випадкiв наводили iнформанти, з дiесловом къашын-макъ „чесати, свербгги". Наприклад, Бурну къашына (У нього свербить ню); Тери къашына (Шюра чешеться) тощо. За первинним значенням цей предикат передбачае використання квазшнструменпв, таких як пальщ, нiгтi. Отже, шшою причиною звуження семантики дiеслова къымырчимек могла стати саме близьюсть ще! конс-трукцп. Представляючи клас процешв (дiя iнструментом та квазшнструментом), цi дiеслова при переходi в больову зону потребують переходу в шший аспектуальний клас, що передбачае стативiзацiю нестатичних у вихiдному значенш дiеслiв. Це по-требуе особливого морфолопчного маркування запозичуваних лексем.
Таким чином, ми маемо семантику неприемного вщчуття свербшня, дряпання у горлi у бiльшостi носив мови ^ як наслiдок, функцiонування в цьому значенш, та процес метушшня, умовно кажучи, у пiвнiчно-захiдних говiрках Криму, що дае шд-стави визначити приналежнють дiеслова къымырчимек до кипчацького ареалу. Це пiдтверджують також даш татарсько! мови, де маемо досить широкий спектр функщонування цього дiеслова. Наприклад:
94
(1) Küftilinde haman sikke oh§a§ nerse kimirjiy [Flus Latiyfi] (Всерединi схоже на пiдозру якесь почуття бродило (в 3Ha4eHHÍ кружляло, циркулювало)).
(2) Arkasi buylap eliden-eli salkin kimircu yögirip uza [Emirhan Eniki] (Час вщ часу 3Í спини холод викликав сухий кашель (букв. перш!ння, дертя)).
(3) Yatip küzleren yomuga, ul, salkin bir ?ofigilga batkanday, ba§ta tunip kitte, kimircip, akrin gina kaltirana ba§ladi [Emirhan Eniki] (Лежачи з заплющеними очима, вiн лежав i трясся, немов шрнув в холодну воду).
Словник В. В. Радлова маркуе лексему помiткою „казанскотатарский" та наводить значення „блевать, першить" [9, с. 853-854], проте сучасний словник дае зна-чення „1) зудеть, свербеть; 2) першить, саднить" [10, с. 310]. О^м суб'ектних конструкцш у татарськiй мовi фiксуються також безособовк кымырщыту [там само]. У будь-якому разi цi даш зi спорщнено! мови суперечать думщ про приналеж-нiсть до власне кримськотатарсько! лексики, висловленiй у [11, с. 129]. Вживання дiеслова къымырчимек у першому названому В. В. Радловим значеннi у кримськотатарськш мовi не зафiксовано. До того ж функщонування дiеслова къымырчимек у кримськотатарськш значно вужче, порiвняно з татарською мовою. Характерним е те, що у кримськотатарськiй мовi в даному випадку бшь сприймаеться як фiзична категорiя i не переходить у царину почуттiв, на вщмшу вiд татарсько! мови (див. приклад 1: Приклади цитовано за антолопею тюрксько! лiтератури Türkiye Di§indaki Türk Edebiyatlari Antolojisi. Tatar Edebiyati 17.-18.-19.Ciltler, видано! та викладено! латинкою на сайтi http://ekitap.kulturturizm.gov.tr [12]). Цим дiесловом у кримськота-тарськiй можуть позначатися тiльки больовi вiдчуття у запаленому горлi, грудях внаслiдок алерги, застуди, а також неприемнi вщчуття вiд подразнень на тiлi, ран. Наприклад:
(4) Богъаз- ым къымырчи- й.
Горло- мiй-Nom. дерти- Pres.3 ос.
(У мене дере в горлц букв. Мое горло дере).
(5) Тамагъ- ым къымырчи- й.
Горлянка- мш-Nom. дерти- Pres.3 ос.
(Меш свербить у горлянщ; букв. Моя горлянка дере).
(6) Яра- йым къымырчи- й.
Рана- мш-Nom. дерти- Pres.3 ос.
(Моя рана свербить).
Як показують приклади обох кипчацьких мов, прослщковуеться певна семан-тична однорiднiсть, яка вказуе на те, що вихщним значенням е неперехщна конс-трукцiя зi стативним значенням „вщчувати бiль, дертя, свербiж". До певно! мiри цей спошб перебудови дiеслова (тобто перехiд у больову зону зi стативiзацiею) е ключо-вим, оскiльки бiль становить собою безперервне тривале вiдчуття i, вщповщно, концептуалiзуеться саме як стан. I дшсно, дуратив поеднуе стани i процеси, вщо-бражаючи щею тривалостi i в тих, i в шших [13, с. 301]. Дiеприслiвникова форма розглядуваного дiеслова на -п, що зафiксована у татарськш мовi, однак не функщо-нуе у кримськотатарськш, надае вiдтiнку ди з обмеженням, наприклад: кымырщът авъырту (букв. болить дряпаючи), що змщуе предикат вщ дуративностi до резуль-тативностi ди з перфектною семантикою. Проте основною в даному випадку е дура-
95
тивна стратепя. Поза тим схильшсть до дуративних чи результативних конструкцш не носить ушверсального характеру, iнакше кажучи, iснують зони виключень у морфологiчному оформленнi, що вiдхиляються вiд основних тенденцiй. У розподш цих зон важливу роль вдаграе семантика вихiдних дieслiв та особливосп ситуацп в цiлому. Очевидно, зона перетину дiеприслiвниково! та дiеслiвно! конструкцiй видь ляе ядро област - бiль, найiмовiрнiше зумовлений не зовшшшми, випадковими причинами, а внутршшми системними порушеннями (див. розгляд iменних, дiе-прикметникових та дiеприслiвникових конструкцш [14]).
Оскшьки в нашому випадку внаслiдок лексично! перебудови вiдбулася втрата зв'язку з лексемою-джерелом, е сенс говорити про розвиток спещального слова для больово! метафори, що пов'язане з семантикою ро!ння комах. Вщмшшсть його вiд iнших предикатiв болю полягае в тому, що воно мае обмежену сполучувашсть з iменниками на позначення частин тша, в даному випадку горло, горлянка та рани. Зютавивши лексичну область дiеслова къымырчимек, яка об'еднуе двi мови, можна стверджувати, що семантичний зсув вщбувся в напрямку суб'ект - його дiя. З ети-молопчно! точки зору предикат слiд розмщувати у семантичнiй зонi руху, проте сучасне вживання дiеслова змiстило його в групу дп iнструментом, на що й указуе лексичне значення „дерти, сверб^и, дряпати" на позначення штроспективних бо-льових вiдчуттiв. Показовим е висловлювання у третiй особi замiсть безособових конструкцiй, що вказуе на змiну перспективи. Пiдметом-експерiецером е власне ча-стина тiла, що вщчувае дискомфорт. Таким чином, мехашзм перебудови вихщно! синтаксично! конструкци у семантичну область больово! зони вщбуваеться з фшса-цiею у певнш морфологiчнiй формi з новими парадигматичними властивостями, а точнiше з частковою втратою свое! аспектуально-темпорально! парадигми.
Висновки. Отже, спостереження над семантичною зоною предика^в болю да-ють можливють прояснити уявлення про закономiрностi процешв в областi лексики та прослщкувати в iсторичнiй перспективi зв'язок мiж значеннями окремих слiв та конструкцш, яю вони утворюють.
Список л^ератури
1. Садовникова Р. И. Боль и части человеческого тела [Текст] / Р. И. Садовникова // Труды Междунар. семинара Диалог'2002 по комп. лингвистике и ее приложениям. - М: Наука, 2002.
2. Lascaratou Ch. Language of Pain: Expression or Description [Текст] / Ch. Lascaratou. - Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins, 2007.
3. Резникова Т. И. Глаголы боли в свете Грамматики конструкций [Текст] / Т. И. Резникова, А. А. Бонч-Осмоловская, Е. В. Рахилина // НТИ, сер. 2. - № 4. - 2008.
4. Тищенко-Монастырская О. Метафоры боли в крымскотатарском языке [Текст] / О. Ти-щенко-Монастырская // Концепт боль в типологическом освещении. - К.: Видавничий Дiм Дмитра Бураго, 2009. - С. 281-313.
5. Усеинов К. А. Къырымтатар тили. Фонетика. Лексикология. Фразеология. Лексикография [Текст] / К. А. Усеинов, Э. С. Ганиева, Н. С. Сейдаметова. - Симферополь: СОНАТ, 2001.
6. Гаркавец А. Н. Большой крымскотатарско-русско-украинский словарь. Т. 1 [Текст] / А. Н. Гаркавец, С. М. Усеинов. - Симферополь: СОНАТ, 2002.
7. Усеинов С. М. Русско-крымскотатарский, крымскотатарско-русский словарь [Текст] / С. М. Усеинов. - Симферополь: ИД «Тезис», 2007.
96
8. Этимологический словарь тюркских языков: Общетюркские и межтюркские основы на букву [Текст] / Л. С. Левитская, А. В. Дыбо, В. И. Рассадин. - М., 2000.
9. Радлов В. В. Опыт словаря тюркских наречий. Т. 2 [Текст] / В. В. Радлов. - СПб: [б. в.], 1899.
10. Татарско-русский словарь. Около 38 000 слов [Текст] / Казанский институт языка, литературы и истории. - М.: Изд-во „Советская энциклопедия", 1966.
11. Усеинов К. А. Къырымтатар тили. Фонетика. Лексикология. Фразеология. Лексикография [Текст] / К. А. Усеинов, Э. С. Ганиева, Н. С. Сейдаметова. - Симферополь: СОНАТ, 2001.
12. Türkiye Di^indaki Türk Edebiyatlan Antolojisi. Tatar Edebiyati 17.-18.-19. Ciltler [Елект-ронний ресурс]. Режим доступу: http://ekitap.kulturturizm.gov.tr
13. Плунгян В. А. Общая морфология [Текст] / В. А. Плунгян. - М.: УРСС, 2000.
14. Тищенко-Монастырская О. Метафоры боли в крымскотатарском языке [Текст] / О. Ти-щенко-Монастырская // Концепт боль в типологическом освещении. - К.: Видавничий Дiм Дмитра Бураго, 2009. - С. 281-313.
Тищенко-Монастырская О. А. Метафора боли и неприятных ощущений с глаголом «къымырчимек» в крымскотатарском языке
В статье автор анализирует один из способов обозначения боли, отображающий специфику языковой картины боли в крымскотатарском языке. Проводится типологическое обобщение закономерностей языковой репрезентации боли и механизмов семантической деривации. Диалектный материал и данные этимологии позволили определить направление семантического сдвига, а также парадигматические особенности морфологических форм.
Ключевые слова: концептуализация боли, крымскотатарский язык, метафоризация.
Tyschenko-Monastyrska O. O. The Metaphor of Pain and Disagreeable Sensation with Verb kimircimek in Crimean Tatar
One of the ways to define the pain in Crimean Tatar which reflects also language seeing the pain is described in the article. The author integrates typological patterns of pain representing in language as well as semantic derivation mechanisms. Dialects and etymological data allowed defining semantic. The features of morphological forms have been observed.
Key words: conceptualization of pain, Crimean Tatar language, metaphor.
Статья поступила в редакцию 27.08.2009 г.
97
