УДК 340.12
А. С. Токарська
Навчально-науковий шститут права i психологii Нащонального унiверситету "Львiвська полггехшка",
д-р юрид. наук, проф., проф. кафедри теорй та фiлософii' права
МЕТААНТРОПОЛОГ1ЧНА УЗГОДЖЕШСТЬ "ТРАНСЦЕДЕНТАЛЬНОГО ОБМ1НУ" У ПРАВОВ1Й КОМУШКАЦП
© Токарська А. С., 2016
Розглянуто проблеми метаантрополопчно!' узгодженостi "трансцедентального обмшу" у правовш комунжаци. Наголошуеться на результатах дiяльностi, 1'хнш рушшнш сил^ яка здатна бути однаково потужним засобом як конструктивно!', так i корелюючо!' ди. Виокремлюеться зведення метаантрополопчного п1д\оду до способiв подолання вияву агресй, нетерпiння, конфлiктного висловлювання. Трансценденталь-ний обмш вибудовуеться на виявленш щиро!' зацiкавленостi долею особи, стримуванш емоц1й у конфлiктному спiлкуваннi.
Констатовано, що метаантрополопчш моделi комунжативно!' взаемодй однаково поширюються на рiзнi сфери дiяльностi: полiтику, економiку, мораль i право тощо. Зауважено й основну функщональну роль: забезпечити ефективну взаемодш суб'ектiв права, 1'хне результативне намагання встановити дiевi контакти, що не порушують прав людини i И основних свобод. Метаантропологiчне трактування обмшу думками у правовш комунiкацtt грунтуеться на складнiй соцiопси\олiнгвоментальнiй моводй, що актуалiзуе унiверсалiзм рвних моделей сощальних практик у комунiкацtt. Пщтверджу-еться концепщя права як комунжацй на рiвнi галузевого юридичного метадискурсу.
Ключовi слова: метаантропологiчна узгодженiсть, правова комунжащя, комунiкативна iнтерпретацiя, штеракцй, поведiнка.
А. С. Токарская
МЕТААНТРОПОЛОГИЧЕСКАЯ СОГЛАСОВАНОСТЬ "ТРАНСЦЕНДАЛЬНОГО ОБМЕНА" В ПРАВОВОЙ КОММУНИКАЦИИ
Рассмотрены проблемы антропологической согласованности "трансцендентального обмена" в правовой коммуникации. Отмечаются результаты деятельности, их движущая сила, которая способна быть одинаково мощным средством как конструктивного, так и коррелирующего действия. Выделяются сведения метаантропологичного подхода к способам преодоления проявления агрессии, нетерпения, конфликтного высказывания. Трансцендентальный обмен выстраивается на выявлении истинной заинтересованности судьбой человека, сдерживании эмоций в конфликтном общении.
Констатировано, что антропологические модели коммуникативного взаимодействия одинаково распространяются на различные сферы деятельности: политику, экономику, мораль и право. Отмечено ее основную функциональную роль: обеспечить эффективное взаимодействие субъектов права, их результативную попытку установить
действенные контакты, не нарушающие прав человека и основных его свобод. Метаантропологическое трактование обмена мнениями в правовой коммуникации основывается на сложном социопсихолингвоментальном моводействии, что актуализирует универсализм различных моделей социальных практик в коммуникации. Подтверждается концепция права как коммуникации на уровне отраслевого юридического метадискурса.
Ключевые слова: метаантропологическая согласованность, правовая коммуникация, коммуникативная интерпретация, интеракции, поведение.
А. S. Tokarska
META-ANTHROPOLOGICALCOHERENCE "TRANSCENDENTALEXCHANGE IN LEGAL COMMUNICATION"
The issues of meta-anthropological coherence of "transcendental exchange" in the legal communication are considered. The results of activity, their motive power capable to be equally powerful means of both constructive and correlating steps are noted. Transcendental exchange is being built up due to disclosing of genuine interest in the fate of an individual, restraining emotions in conflicting communication.
It is stated that meta-anthropological models of communicative interaction are extended over various fields of activities: policy, economics, moral and law, etc. Their prime functioning role to ensure effective interaction of subjects of law, their successful pursuit to establish efficient contacts non-violating fundamental human rights and freedoms. Meta-anthropological planning of views exchange in legal communication is based on complex socio-psycho-linguo-mental speech actualizing universalism of different models of social practice in communication. Concept of law as communication on a level of every branch legal meta-discourse is corroborated.
Key words: meta-anthropological coherence, legal communication, communicative interpretation, interactions, behaviour.
Постановка проблеми. Об'ект галузево!' комуншаци в опиш iдеалiзованого змкту, слвдства дош перебував поза увагою як дослщниюв, так i практиюв. Традицшне акцентування i тлумачення ушверсально!' комуншаци як спшкування значно спрощувало фiлософсько-правовi тдходи до правових ощнок його основ та виокремлення особливостей галузево! правово!' комуншаци як суспшьно значущих. У сучасному кризовому сустльстш саме правова комуншативна дмльшсть е основним "важелем" реалiзацiï законних прав i свобод, забезпечення верховенства права.
Стан дослщження. Рiч у тому, що з набуттям комуншащею правового характеру, вона стае найпотужшшим каналом формування правово!' культури, громадсько!' думки, ввдповвдно й iндивiдуальноï та суспшьно!' свiдомостi, а вiдтак i спрямування суспшьнобуттевих процесiв. Тому програмованi правовою комуншативною дiяльнiстю моделi поведiнки та менталггету набувають, як правило, найбшьшо!' дiевостi. Однак результати тако!' дмльносл можуть бути доволi неоднозначно спрямованими: 1'хня рушiйна сила здатна бути однаково потужним засобом як конструктивно!', так i корелюючо!' ди. Отже, виникае потреба сучасного проектування законодавчого передбачення ввдповщальносп за порушення норм i принцитв правово!' комунiкацiï, за негативш наслiдки комунiкативних дш на етат взаемодiï iз суб'ектами права.
Виклад основних положень. Комплексний анашз оргашзаци та регулювання механiзмiв правово!' комунiкацiï в Украïнi дае шдстави для систематизацiï фшософсько-правових засад ïï
функщонування, встановлення шляхiв перспективного розвитку, а також для визначення ïï мкця й ролi у нормалiзацiï суспшьного життя у державi. Дiевим чинником зламу стереотитв авторитарного диктату у професшнш правовiй дiяльностi може стати феномен комунiкативноï дiï, правового дискурсу, сформований на основi прав i свобод людини i громадянина, ïхнього права на комунiкацiю.
Згiдно з комушкативною штерпретащею, право - це не лише форма владноï регламентаци суспшьних вiдносин, а насамперед гарантовашсть непорушностi того "природного" дiапазону свободи буття суб'екта, посягання на який мае тягнути за собою вщповщну суспшьну та державно санкцiоновану протидто.
Роль правовоï комушкаци посилюеться у кризовi перiоди. Вони виникають якраз через те, що учасники суспшьних вiдносин iгнорують норми i принципи правовоï комунiкацiï.
Якi ж е основш посили для унормування взаемин? Право стае осердям сощальних ввдносин; влада (публiчна) вiдповiдальна за право; найважливший критерiй права - права людини i демократа.
Метаантропологiчнi намiри успiшно реалiзуються засобами комунiкацiï у демократичнш державi.
"Демократична держава, як i будь-яка шша, може лише гарантувати права людини, тодi як саме гарантування - це вже справа самих правових громадян. Ввдтак очевидним стае те, що правова культура у суспшьстш - це засадничо визначальна основа кожно!' держави та ïï громадян.
Неперевершений фшософ Х1Х ст. П. Юркевич висловив свою переконливу вдею, до я^ ще належно не визрiв штерес дослiдникiв. А вона, на наш погляд, i спрощуе, i водночас концептуалiзуе пiдходи до вирiшення на практищ сучасних кризових внутрiшньодержавних проблем. "Вже багато чого може бути нав'язане людиш ззовш; лише xid доведения, якщо вiн чогось вартий, неможливо нав'язати ззовш, вш мае бути внутршньою дieю" [10, с. 695].
Далi фшософ у своему "Першому зошитГ' "Фшософського щоденника" висловлюе мiркування щодо того, яким, на нашу думку, мае бути праксеолопзовано метакомушкативне мислення людини. Для П. Юркевича воно мае таке виршення: "Як узгодити iндивiдуальний розвиток iз загальнолюдським, особливо iз загальним характером нашого мислення?". Вщповщаючи на це питання, дослвдник стверджуе: "Людина мусить бути особою; певною особислстю, що не розчиняеться в загальному, i при цьому вона повинна залишатися людиною - це означае виявляти у соб^ у свош шдиввдуальносл загальнолюдську природу" [10, с. 695].
А метаантрополопчна основа - це неминуча складова кожноï правовоï взаемоди. На пiдставi цiеï засади правотворча дмльшсть повинна розглядатися насамперед, як вироблення такоï системи нормативних регулятивiв, яка забезпечувала б повномасштабну реалiзацiю конституцiйних прав та свобод одних суб'екпв (фiзичних чи юридичних) без "урiзання" аналогiчних гарантiй Основного закону у вщношенш до iнших. Створювана в такий спосiб "правова рiвновага" у суспiльствi i е комушкативно-фшософським змiстом суспiльноï справедливостi, рiвностi, вiльноï, "розумноï, соцiальноï та культурноï ктоти" [4, с. 207].
У О. Гьофе вдея "трансцендентального обмiну" ввдбуваеться на об'ективнiй оцiнцi людськоï взаемоди. Одностайшсть у поглядах - майже проблемна. Оскшьки "Нашi звичайнi штереси е рiзноманiтними, особливо у плюралктичному суспiльствi, коли одностайностi можна досягти завдяки фанатизму та колективному введенню в оману. "Справжшми й с^зь спшьними" Гьофе називае "^т1льки штереси вищого рiвня: умови для здатностi дiяти, "conditions of agency". Проте, коли про одностайшсть не особливо тклуються чи "тклуються про деякi з трансцендентальних iнтересiв так, що стльна громадська вiдповiдальнiсть не складаеться по-шшому, якщо "трансцендентальнi iнтереси" реалiзовують "через взаемодто з собi подiбними". Шд час взаемодiï, без якоï не можна обштись, пiд час iманентноï чи вродженоï взаемодiï, мусять погоджуватися всi" [4, с. 207]. За визначенням О. Гьофе, вщповвдш штереси називаються "права людини".
У такш взаемоди спостер^аеться взаемозалежнiсть права та людськоï комунiкацiï: у надрах останньоï об'ективно формуються природнi (суспiльноонтологiчнi) пiдвалини права як такого
(навпъ ще не втшеного у позитивно-правовш нормi); будучи "екстрагованим" iз цього суспшьно-комунiкативного контексту, воно, у мiру свое! легггимаци набувае сили закону, що призначений для нормативного регулювання суспшьних вiдносин взагалi та комуншативних зокрема. Отже, людськi штереси, сегментованi взаемовiдносинами, не завжди рiвнозлагодженi. 1снуе потреба iнституцiоналiзацii особливо! галузi права, а саме - права комуншативного, що охоплюе предметною сферою свое! ди не лише позаправовi вiдносини, а й власну - правову комуншащю.
Концепцм галузево! комуншативно! д1!, що репрезентуеться через право на комуншащю, полягае у метаантрополопчному створенш системи правових норм, яю регламентують трансцендентальний обмiн у процесi iнтеракцii та поведiнку суб'ектiв комуншативних акпв у процесi вимушено! людсько! взаемоди. Основу права становлять комуншативш права та обов'язки учасникiв комуншативного процесу, сформован з урахуванням права особи на свободу слова, права на шформащю, на свободу висловлювання, а також системи правових норм, що передбачають межi правового унормування людських взаемозв'язкiв iз урахуванням суверенного права особи та и автономности Ознакою унiверсальностi вияву дii' галузево! комуншаци (у правоохороннш дiяльностi) е !! поширення на усi, без винятку, види права. Норми комуншаци в усiх галузях права спираються на класичш норми, що визначають структуру трансцендентального обмiну комунiкантiв у галузi правовiдносин та !хню ввдповвдальшсть за наслiдки комунiкативних актiв. В основу правово! комунiкацii покладено !! принципи, що урiвноважують метаантропологiчнi взаемини: це суверештет особи; рiвноправнiсть взаемоди; консенсуальнiсть.
Професiйно-комунiкативна дiяльнiсть у правоохороннш галуз^ що аналiзуеться на перетиш багатьох наук, утворюе окрему предметну галузь, яка дослiджуе вузькоспецiалiзованi акти правово! комуншаци, зумовлет як потребами додержання прав i свобод людини, так i гарантами безпеки та захищеносп правникiв. Оскшьки право е специфiчним типом соцiально-нормативного регулювання, способом побудови, оргашзаци метаантрополопчно! взаемодii, засобом визначення масово! людсько! поведiнки, що дiе через певнi механiзми, то комуншативний акт, правовий дискурс е найушверсальшшим метазасобом правового унормування ескалацшних взаемин.
Аналiз проблем i помилок, наприклад, на стади слiдства доводить, що велика частина труднощiв, як виникають перед дiзнавачами, слiдчими, прокурорами пвд час вирiшення питань квалiфiкацii злочинiв, виявлення, виправлення та попередження помилок на досудовому слвдстш викликана хибами у комунiкативнiй взаемодii iз суб'ектами та об'ектами права, а також з недолшами чинного законодавства, ввдсутшстю роз'яснень щодо виявлення, виправлення та попередження комуншативних помилок у квалiфiкацii злочишв. Фактично увесь процес "досудового слiдства спираеться на основний зашб цiе!' кримiнально-процесуально!' дiяльностi - на правову комуншащю слвдчого за порушеною та прийнятою ним до свого провадження кримшальною справою, змют яко! полягае у збираннi, дослвдженш, перевiрцi, оцiнцi та вико-ристанш доказiв, встановленнi об'ективно! iстини, провадженш слiдчих та iнших процесуальних дш i самостiйному застосуваннi норм права з метою захисту прав та законних штерешв людини, фiзичних та юридичних ошб, створення умов для здшснення справедливого правосуддя".
Хиба, помилка в комуншаци - це неправильшсть, неточшсть у вчинках, д1ях; некоректшсть результату будь-яких д1й; хибне уявлення про щось, що заважае адекватносп розумшня, запам'ятовування, сприйняття i ввдтворення iнформацii.
Комунiкативнi недолiки, що допускаються слщчим пiд час досудового слвдства пвд час засто-сування кримшального чи кримiнально-процесуального законодавства, вiдступ або неправильне застосування кримiналiстичних рекомендацiй, яю стали результатом "сумлiнноi омани" та призвели до негативних наслвдюв, пвдтверджують свiдоме i несвiдоме iгнорування норм i принципiв правово! комунiкацi!', яю виводять людину на !й потрiбний спосiб досягнення згоди, порозумiння.
Видшеш ознаки слiдчих помилок дозволяють !х (помилки) вiдрiзнити вiд iнших недолтв у розслiдуваннi (недбалостi, корупцiйних проступюв, злочинiв проти правосуддя). Основним критерiем у цьому процесi е внутршне ставлення слiдчого до сво!х дш та iхнiх наслiдкiв. Про помилковкть д1й слiдчого можна говорити лише тод^ коли вони стали наслвдком "сумлiнноi омани".
Додержання норм комушкативно!' дмльносп повинно увшти у практику правникiв i здшснюватися вiдповiдно до принципiв права на комушкащю, деонтологiчних норм, якi забезпечують дiю принципу верховенства права: "конституцшш права i свободи людини i громадянина не можуть бути обмежеш" (ст. 64 КУ) та "кожен зобов'язаний неухильно дотримуватися Конституци Укра'ни та законiв Укра'ни, не посягати на права i свободи, честь i гiднiсть iнших людей" (ст. 68 КУ; ст. ст. 19, 28 Загально!' деклараци прав людини). Щ норми зобов'язують правника висловлювати повагу до думок, слiв особи, як е проявом його прав i свобод, честi i гвдносл, нiчим не обмежувати способiв вияву свободи слова громадян. Метаантро-полопчний пiдхiд зводиться до способiв подолання вияву агреси, нетерпiння, конфлiктного висловлювання. Натомють трансцендентальний обмiн вибудовуеться на виявленш щиро!' защкав-леностi долею особи, стримуванш емоцiй у конфлштному спiлкуваннi; виявi подиву озвучування незрозумших мiсць дискурсу, намаганнi зрозумiти сказане в штерпретаци особи, спостерiгаючи за невербальною шформащею спiврозмовника, спiввiдносячи и зi сказаним. Особливо!' ваги набувае легiтимацiя вiдповiдальностi за комунiкацiю, яка (за Ю. Габермасом) запобiгала б ди механiзмiв створення тако!' iнтеракцii, яка руйнуе панування права.
Висновки. Здатшсть органiв правопорядку надавати ефективш, дiевi правозахиснi послуги полягае в умшш знаходити шляхи вирiшення конкретних конфлшпв i проблем захисту громадян. З щею метою значну профшактичну роль виконуе практика проникнення у метаантрополопчну сутнiсть вироблення навичок комушкаци iз населенням, умiння будувати стосунки тд час потенцiйних конфлiктiв, непорозумшь пiд час допиту, контролю громадсько! безпеки, затримання осiб для обшуку тощо. Перевiряти кримiнальнi справи, давати вказiвки слiдчому про провадження досудового слвдства, про притягнення як обвинуваченого, про квалiфiкацiю злочину та обсяг обвинувачення, знаючи глибинш психолiнгвоментальнi процеси трансцендентально! штеракци.
На досудовому слiдствi особа, в провадженнi яко!' перебувае кримiнальна справа, мае найбшьше можливостей виявити i виправити помилки у квалiфiкацii злочинiв (зокрема, на рiвнi метатексту). На цiй стади кримшального процесу немае процесуальних перепон для виявлення i виправлення таких помилок.
1. Апель К.-О. Дискурсивна етика: полтика i право / Карл-Отто Апель; пер. з нгм. - К.: Украгнський фтософський фонд, 1999. - 74 с. 2. Апель К.-О. Коммуникативное сообщество как трансцедентальная предпосылка социальных наук / Карл-Отто Апель // Трансформация философии. - М.: Логос, 2001. - С. 193-236. 3. Габермас Ю. Структурт перетворення у сферг вгдкритостг / Юрген Габермас; пер. з нгм. А. Онишко. - Львгв: Лтопис, 2000. -317 с. 4. Гьофе О. Розум i право. Складовг ттеркультурного правового дискурсу / О. Гьофе; пер. з нгм. Л. А. Ситниченко, М. Д. Култаевог. - К.: Альтерпрес, 2003. - 264 с. 5. Клгмова Г. Юридичний конфлгкт: причини i суттсть / Г. Клгмова // Вгсник Академгг правових наук Укрални. - 2002. -№ 1 (28). - С. 99-105. 6. Токарська А. С. Комушкащяу правг та правоохороннш дгяльностг: моногр. / А. С. Токарська // ЛЮ1 МВС Укрални. - Львгв: Свт, 2005. - 284 с. 7. Поняття г значення досудового слгдства. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ua. textreferat. com/referat-5887-1. html. 8. Токарська А. С. Правовг аспекти сустльног комуткаци: моногр. / А. С. Токарська. -Львгв: ЛьвДУВС, 2008. -188 с. 9. Токарська А. С. Правова комуткащя в контекстг посткласичного праворозумтня: автореф. дис. ... д-ра юрид. наук: спец. 12.00.12 "Фглософгя права" / А. С. Токарська //Кигвський нацюнальний утверситет внутршшх справ. - К., 2008. - 36 с. 10. Юркевич П. 1сторгя фтософп права. Фглософгя права. Фтософський щоденник / П. Юркевич. - К.: Ред. ж-лу "Украгнський свт ", 1999. - 751 с.
REFERENCES
1. Apel' K.-O. Dyskursyvna etyka: polityka i pravo / Karl-Otto Apel'; per. z nim. [Discourse ethics: politics and law]. Kyiv: Publ. Ukrai'ns'kyjfilosofs'kyj fond, 1999. 74p. 2. Apel' K.-O. Kommunykatyvnoe
soobshhestvo kak transcendental'naja predposylka social'nyh nauk / Karl-Otto Apel', Transformacija filosofii. [Communicative community as a transcendental precondition of social sciences] Moscow: Publ. Logos, 2001. pp. 193-236. 3. Gabermas Ju. Strukturni peretvorennja u sferi vidkrytosti / Jurgen Gabermas; per. z nim. A. Onyshko [Structural transformation in the sphere of communication], L'viv: Publ. Litopys, 2000. 317 p. 4. G 'ofe O. Rozum i pravo. Skladovi interkul'turnogo pravovogo dyskursu / O. G'ofe; per. z nim. L. A. Sytnychenko, M. D. Kultajevoi'. [The mind and the law. Elements of an intercultural legal discourse], Kyiv: Publ. Al'terpres, 2003. 264 p. 5. Klimova G. Jurydychnyj konflikt: prychyny i sutnist' / G. Klimova, Visnyk Akademii' pravovyh nauk Ukrai'ny. [The legal conflict: reasons and definition], 2002. Vol. 1 (28). pp. 99-105. 6. Tokars'ka A. S. Komunikacija u pravi ta pravoohoronnij dijal'nosti: monografija / A. S. Tokars'ka, LJul MVS Ukrai'ny. [Communication in the legal and law enforcement sphere], L'viv: Publ. Svit, 2005. 284 p. 7. Ponjattja i znachennja dosudovogo slidstva. [Elektronnyj resurs]. [Definition and meaning of prejudicial trial] Rezhym dostupu: http://ua. textreferat. com/referat-5887-1. html 8. Tokars'ka A. S. Pravovi aspekty suspil'noi' komunikacii': monografija / A. S. Tokars'ka. [Legal aspects of social communications] L'viv: L'vDUVS, 2008. 188 p. 9. Tokars'ka A. S. Pravova komunikacija v konteksti postklasychnogo pravorozuminnja: avtoref. dys. na zdobuttja nauk. stupenja d-ra juryd. nauk: spec. 12.00.12 "Filosofija prava" / Antonina Semenivna Tokars'ka [Legal communication in the context of postclassical legal understanding] Kyi'vs'kyj nacional'nyj universytet vnutrishnih sprav. Kyiv, 2008. 36 p. 10. Jurkevych P. Istorija filosofii' prava. Filosofija prava. Filosofs'kyj shhodennyk / P. Jurkevych. [History of the philosophy of law. Philosophy of law. Philosophical diary], Kyiv: Red. zh-lu "Ukrai'ns'kyj svit", 1999. 751 p.