CC BY
11
УДК 342.12
Антонша Токарська
Навчально-науковий шститут права та психологи Нащонального ушверситету "Львiвська полггехшка", доктор юридичних наук, професор кафедри теори та фшософп права, ninatokarsky@gmail. com
ЕКВШОЛЕНТШСТЬ МЕТАТЕКСТУ nPABOBOÏ КОМУНIКАЦIÏ ЮРИСТА
© Токарська А., 2017
У статт дослщжено шляхи деформування нормативно!" правово'1 комушкативно'1 дiяльностi пiд час правово'1 взаемодн, що часто ускладнюеться через ^норування створюваних метатекстуальиих особливостей.
Ключовi слова: правова комунiкацiя; стратегiя адекватного сшлкування; комунiкативна рацiональнiсть; деформащя комушкацн; правовий дискурс; еквiполентнiсть метатексту.
Антонина Токарская
ЕКВИПОЛЕНТНИСТЬ МЕТАТЕКСТА ПРАВОВОЙ КОММУНИКАЦИИ ЮРИСТА
В статье исследуются пути деформирования нормативной правовой коммуникативной деятельности во время правового взаимодействия, часто усложняются из-за игнорирования создаваемых метатекстуальиых особенностей.
Ключевые слова: правовая коммуникация; стратегия адекватного общения; коммуникативная рациональность; деформация коммуникации; правовой дискурс; эквиполентность метатекста.
Antonina Tokarska
Institute of Jurisprudence and Psychology Lviv Polytechnic National University Department of Theory and Philosophy of Law
Sc.D., Prof.
META EKVIPOLENTNIST LEGAL COMMUNICATIONS LAWYER
The article investigates ways deformation normative legal communication activities during legal cooperation, often complicated by ignoring created metatekstualyyh features.
Key words: legal communication; strategy adequate communication; communicative rationality; deformation communications; legal discourse; meta ekvipolentnist.
Постановка проблеми. Змютова ефективнють правово1 комушкацп досягасться багатьма складовими, серед яких найважлившим е адекватне смислове сприйняття та адекватна
штерпретащя повщомлення з метою досягнення комушкативно! рацiональностi. Еквiполентнiсть (рiвнозначнiсть) правово! взаемоди вважаеться досягнутою, якщо комунiкант адекватно сприйняв висловлювання, iнтерпретував його вщповщно до задуму комунiкатора. Причиною виникнення правових колiзiй часто стае перешакшене (спотворене) несприйняття висловлювання, його деформоване трактування у свщомосп спiврозмовника. У конфлштних ситуацiях слухач (тдозрю-ваний, обвинувачений) може навмисно спотворювати акт через свiдомi мотиви - змшу сказаного контексту, слiв, що дають можливiсть трактувати ситуацiю, факт чи явище на свою користь. Такою е орiентовна структурно-змiстова схема здеформовано!, спотворено! комушкаци, що сутнiсно шкодить миследiяльнiснiй оргашзацп правово! дiяльностi слщчого, прокурора чи суддi.
Аналiз дослщження проблеми. Проблеми фахово! комушкаци професшно! правово! взаемодi!' iз рiзними суб'ектами права дониш не часто обговорюються у наукових колах, окрiм таких вчених, як Ф. Бацевич, С. Бобровник, П. Рабшович, С. Максимов, О. Балинська, Л. Удовика, Ю. Хабермас, М. ван Хоек та ш.
Переважно науковщ однобоко аналiзують процеси комушкаци, звертаючи увагу або на суто лшгвютичш особливостi правового дискурсу, або на суто правов^ процесуальш чи iн. У фшософсько-правовому аспектi спостерiгаються потреби вивчення комушкативно! рацюнально! взаемодi! у всiх професшних галузях (адмiнiстративного права, кримiнального права, мiжнародного права, трудового та ш.), якi вирiзняються своею лiнгвоправовою специфшою, маючи, безперечно, i ряд спшьних ознак.
Мета статтi - проаналiзувати проблеми досягнення еквiполентностi правово! комушкаци у фаховiй взаемодi! правникiв на етат появи метатексту особи рецишента та його дiяльнiсно-вчинково! миследiяльностi.
Виклад основного матерiалу. Досконалiсть комушкативно! моделi творення правового дискурсу залежить вщ того, наскiльки еквiполентно ^внозначно й адекватно) людина сприймае та штерпретуе одержану смислову iнформацiю. Сфера мислеоргашзаци особи - це складний процес тзнання почутого або прочитаного, його опозицюнування, критики, далi творення свого дискурсу та рефлекси власно! позицi! з метою переконування свого стврозмовника у вигiднiй для себе проблематизаци. Майже завжди процеси сприйняття i трактування сказаного, побаченого, почутого -апрюрно доведено - е неоднаковими. Однак правова комунiкацiя якраз i передбачае мету встановлення свободи висловлювань, рiвностi учасникiв комунiкативного акту, вщповщальносп за сво! мисле- i словодiяння. Така мета мотивована тим, що вш твориться комунiкаторами як рiвнозначний, адекватний до подiй, явищ i фактiв. Вiдтак правовий дискурс моделюе шлях комунiкаторiв до встановлення ютини.
Такий шлях е непростим, оскшьки у кожному текстi юнуе не лише те, що "лежить" на поверхнi сказаного. 1снуе ще i метатекст. Висловлювання, правовий дискурс, як i текст взагалi, у розумшш Т. Дрiдзе, - це складна комушкативна структура найвищого рiвня, що являе собою образ, продукт i об'ект комунiкативно-пiзнавально! дiяльностi. Правовий дискурс тим i вирiзняеться серед шших, що, поряд iз первинною шформативнютю, йому властива i так звана вторинна шформативнють, а то i метатекст, що дозволяе "добувати" iз нього вiдомостi, подекуди безпосередньо не пов'язаш iз комунiкативними намiрами автора. Неусвiдомлене iгнорування комунiкатором-правником первинно! iнформативностi тексту, "споживання" його вторинно! iнформативностi не понад, а замють основно! веде до рiзносприйняття, '^зночитань" або до псевдоспiлкування. У такому випадку задум комушкатора залишаеться нереатзованим. Рiзнобiй в iнтерпретацiях "веде до змщення акцентiв в iнтерпретованiй шформацп, до несподiваних ефектiв". Поряд iз природною iндивiдуалiзацiею смислово! iнформацi! ("особистюш смисли"), впливом статi, вiку, професп, вони часто зумовленi ментальнiстю, наслщками виховання й освiченостi, звичайною вщсутнютю комунiкативно! культури. У зв'язку з цим побудова трансцендентального правового дискурсу потребуе певних умов комунiкацi!, системи соцюпсихолшгвютичних, лiнгвоюридичних знань.
Дешифрування метатексту як певна сощальна (конвенщональна) роль актуалiзуeться на практицi невивченютю особистюно! комушкативно! спрямованостi суб'екта права, що знаходить свiй вияв у професшних недолiках юристiв, у невмшому регулюваннi моральних, сощально-психологiчних норм комушкативно! правово! взаемоди iз громадянами. Вона шдлягае iнтелектуальному самоконтролю i цiлковитiй органiзованостi. Самоконтроль передбачае: а) прийняття ролi комунiкатора; б) формування його поведшки; в) корекцiю свое! поведшки вiдповiдно до можливих експектацш. До цього слiд додати, що i сформування поведiнки, i 11 корекцiя у правоохороннiй дiяльностi тдпорядковуеться правовим нормам та тактицi комушкативно! роботи, на яку, на жаль, звертають мало уваги.
Тактика комушкативно! дiяльностi правника - це такий спошб взаемоди комунiкантiв, пiд час якого вщбуваеться реалiзацiя комунiкативного задуму щодо забезпечення правових вiдносин на основi володiння технiкою та знанням правил моделювання правового дискурсу. Це така дшянка дiй, яка часто постае у свщомосп суб'ектiв права як несправедлива, недосконала, штелектуально неспроможна та спрощено упереджена. Причини цього сприйняття прихованi у природному об'ективному та суб'ективному незнанш наявного мета тексту та волшня його прочитувати.
Реалiзацiя цiльових орiентирiв комунiкативно-дискурсивно! взаемоди ютотно залежить вiд розвиненостi володшня мовою, що е засобом формування мислення. Стосовно цього О. Леонтьев сформулював чотири вимоги:
1) оскшьки юрист забезпечуе об'ективнють i достовiрнiсть розслiдування, а далi i судочинства, то пiд час слщчих дiй вiн зобов'язаний адекватно вщтворити у протоколi ска-зане/почуте, забезпечуючи грамотнiсть, точнiсть i повноту викладу;
2) у зв'язку iз необхщшстю забезпечення дохiдливостi мовлення виникае потреба вмшо послуговуватися добре розвиненим лексичним запасом, формулювати питання до особи, з ким слiдчий спiлкуеться. Помилково вжите слово спотворюе семантику висловлювання, призводить до рiзнотрактувань i суперечностей у доказовш базi;
3) з метою встановлення психолопчного контакту iз допитуваним потрiбне умiння добирати мовш засоби вiдповiдно до статi, вшу, освгги, соцiально! приналежностi;
4) у зв'язку iз необхiднiстю органiзацi! високопрофесшно! дiяльностi юриста потрiбнi навички чггкосп i ясностi комунiкативного мислення, евристичних здiбностей.
На наш погляд, щ вимоги мають бути дещо конкретизоваш з урахуванням специфiки конфлiктогенно! комушкацп та наявносп "шдтекспв" i метатекспв, вмiння !х читати за допомогою невербальних (знаюв) засобiв.
Рацiональну основу комушкативного акту правника становить практика дiалогово! форми спiлкування, що формуеться на пiдставi запитань-вiдповiдей. А методами реалiзацi! основних прав та свобод людини i громадянина у комушкативнш практицi е вмiння будувати правовий дискурс, в основi якого лежить умшня, не порушуючи закон, одержувати шформащю через запитання. Запитання - це така синтаксична одиниця, яка через посередництво дiбраних вщповщно до дискурсу лексем, формулюе суть проблеми iз нез'ясованими обставинами, шформащею та потребою дати вщповщь. Характер запитань залежить вщ предмета комунiкацi!, який у свщомосп комунiканта може бути складений: як хибний до певно! мiри; як правдивий; як уявний; як неправильний; як бажаний; як провокацшний. Предметний образ може привести у першому випадку до несподiвано! реакци комунiканта, до подиву або намагання своею вщповщдю на хибне до певно! мiри запитання повнютю "закриття" або стати агресивно нетерплячим. Якщо комунiкативно ситуацiя сформована iз прозорих обставин, а питання сформульоваш логiчно правильно, то вiдповiдь передбачаеться так само правдива або сформульована метатекстуально iз намаганням вщйти вщ предмету розмови чи зовсiм не вщповщати на питання.
Якщо питання поставлене на пiдставi дезiнформацi! або припущень, або незнання обставин справи, то такий шдхщ може спровокувати небажання затриманого чи тдозрюваного вступати в дiалог через звинувачення або безшдставнють допиту. Хибне формулювання питань комунiкантовi призводить до блокування одержання вщповщь Воно викликае агресiю або небажання вести спшьш пошуки ютини. Тодi виникае ситуацiя творення безлiчi пiдтекстiв. Такий правовий дискурс завжди безперспективний. Якщо питання формулюеться зi складених у свiдомостi кiлькох ймовiрних версiй, то воно мае характер бажаного (сподiваного), але не ютинного. Вiдповiдь не
може бути ствердною, якщо вщповщач внутршньо протестуе порти нав'язування йому комушкативних дш. Вийти iз тако! комушкативно! ситуацi! на моделювання нормативного правового дискурсу можна, хiба що проектуючи схему комушкативного акту таким чином: "Я розум1ю, що це не так!... ", "Мет хотыося брозум1ти це як правду!", "Якби це було так ..., то ти згзнався б чи ш?". Тобто тдтекст треба озвучувати, оприявнювати i тим самим викликати комушканта на прямi й однозначш вщповщь
Щоб правовий комушкативний акт набув свого розвитку, потрiбно розговорити шертного маломовного спiврозмовника, застосовуючи прийоми, яю створюють своерiдний психолiнгвiстичний "удар". Такими можуть бути питання провокацшного характеру, питання-наступ. Для формулювання подiбних розмовних конструкцiй необхiднi знання психологи злочинця, темпераменту, манери поведшки стврозмовника, його життевих обставин, до яких можна апелювати. Такими е питання, що стосуються долi найближчих комунiкантовi людей. На перший погляд, безсторонш запитання, що зачiпають проблемнi теми (дитинства, матера дiтей, дружини), можуть спричинити таку ж гостру, проте переважно щиру реакщю. У такому випадку варто лише утримати тон i безпосереднють розмови, яка може дати очшуваний результат: започаткування правового дискурсу через подолання заблоковано! штеракцп у комушкативних дiях особи.
Хоча навпъ мовчання - це теж метатекст, який треба рiвнозначно прочитати. Комушкащю треба оцiнювати насамперед через складов^ яка мае такi особливосп: концептуальна схема дискурсу у правовш сферi залежить вiд прiоритету закону, дп принципу верховенства права, покладеного в основу професшно! комунiкативно! дiяльностi, через призму якого сформовано вмшня: забезпечити рiвноправний баланс смислових полiв комунiканта i власного, професiйного володшня предметом дискурсу, одержувати, сприймати та штерпретувати смислову iнформацiю та !! пiдтекст разом iз вiзуальними (невербальними, знаковими) елементами; оцiнити зовнiшнi чинники (мюце, час, умови, обставини, темперамент, сощальш характеристики особи); максими вживання оцiнних елементiв iз перших ств дiалогу (дружнi, доброзичливi, настороженi, осудлив^ упередженi чи позитивнi), що й створюють метатекстуальну основу; неупереджене (урiвноважене) ставлення до особи); консти-туативне ощнювання обставин комунiкативного акту; адекватнють оцiнки мотивiв дiянь комунiканта; знання психолопчних особливостей особи та психолшгвютичних прийомiв iнтеракцi!; дотримання максими недоторканносп пiд час дiалогу, що тдтверджуе право особи на iнформацiю; на свободу, максими права особи та домагання захисту сво!х iнтересiв; квалiфiкацi! обставин, за яких вчинено злочин чи скоено адмшютративне правопорушення; умшня логiчно правильно структурувати метатекст висловлювання; аргументувати i критикувати, доводити i спростовувати; поеднувати слухання та фшсащю вербальних i невербальних елементiв комушкаци; знання технiки моделювання правового дискурсу, спрямованого на подолання незгоди чи розв'язання проблеми, що постала у зв'язку iз порушенням закону чи правовою колiзiею; умiння спостерiгати i налагоджувати зворотний комушкативний зв'язок.
Рефлекшя озвученого метатексту ^внозначна до iстини) може спричинити гос^ реакцi! суб'екта права, що й веде до розумшня ситуаци правником. Метод питально-вiдмовного розмiрковування веде до встановлення певних обставин. Однак реалiзацiя тако! процедурно! моделi правово! комунiкацi! передбачае ще застосування ряду послщовних i обов'язкових прийомiв взаемоди iз суб'ектом права для забезпечення еквшолентносп очiкувань комунiкатора (слiдчого, прокурора, суддО.
Висновки. Додержання норм комушкативно! дiяльностi повинно здiйснюватися вiдповiдно до принцишв права на комунiкацiю, деонтолопчних норм, якi забезпечують дiю принципу верховенства права: "конституцшш права i свободи людини i громадянина не можуть бути обмежеш" (ст. 64 КУ) та "кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституцi! Укра!ни та закошв Укра!ни, не посягати на права i свободи, честь i пдшсть iнших людей" (ст. 68 КУ; ст.ст. 19, 28 Загально! деклараци прав людини). Цi норми проектують адекватну правову комушкащю i зобов'язують правника висловлювати повагу до думок, ^в особи, яю е проявом прав i свобод, честi i гiдностi особи; нiчим не обмежувати способiв вираження думок громадян. Не допускати вияву агреси, нетерпiння, конфлштного висловлювання, натомiсть виявляти зацiкавленiсть долею особи, стримувати емоци у конфлштному спiлкуваннi; не приховувати, якщо метатекст дивуе, е
незрозумшим чи нееквшолентним до змiсту питання, намагатися зрозумгги сказане в штерпретацп суб'екта права, озвучуючи одержану "вторинну" iнформацiю, сво! гiпотези iнварiантностi, сшввщносячи ïï 3i сказаним, спостерiгаючи за невербальною "шформащею" стврозмовника.
Методологiя прочитування метатекспв у правi, на жаль, ще залишаеться об'ектом перспективного дослщження. Евристичнiсть реципiювання створеного комунiкатором тексту i метатексту мае вiдбутися у проекци лiнгвофiлософсько-правовiй, психоаналiтично-ментальнiй та свггоглядно-комушкативнш. Така багатоцентрична миследiяльнiсть ще залишаеться мало вивченою.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Лук'янець В. С. Сучасний науковий дискурс: Оновлення методолог1чног культури: монограф1я / В. С. Лук'янець, О. М. Кравченко, Л. В. Озадовська. - К., 2000. - 304 с. 2. Токарська А. С. Комуткативна стратег1я законотворчог i законодавчог д1яльност1: навч. поабник / А. С. Токарська. - Львiв: ЛьвДУВС, 2016. - 244 с. 3. Токарська А. С. Комуткащя у правi та правоохоронтй дiяльностi: монографiя / А. С. Токарська. - Львiв: Львiвський юридичний тститут МВС Украгни, 2005. - 284 с. 4. Вацлавик П. Прагматика человеческих коммуникаций : изучение паттернов, патологий и парадоксов взаимодействия / П. Вацлавик, Д. Бивин, Д. Джексон; пер. с англ. А. Суворовой. - М. : Апрель-Пресс ; Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2000. - 320 с. 5. Абрамович С. Д. Мовленнева комуткащя: тдручник / С. Д. Абрамович, М. Ю. Чтарькова. - К. : Центр навчальног лтератури, 2004. - 472 с. 6. Андрианов М. С. Невербальная коммуникация: психология и право / М. С. Андрианов. - М.: Институт общегуманитарных исследований, 2007. - 256 с. 7. Апель К.-О. Априори коммуникативного сообщества и основания этики / К.-О. Апель // Трансформация философии. - Москва: Логос, 2001. - 263-336. 8. Эванс П. Как справиться с вербальной агрессией / П. Эванс ; пер. с англ. П. В. Сарновой. - М.осква: ООО "Издательство Астрель" ; ООО "Издательство АСТ", 2004. - 237 с. 9. Дридзе Т. М. Текстовая деятельность в структуре социальной коммуникации / Т. М. Дридзе. - Москва: Наука, 1984. - 267 с. 10. Николайчук Я. М. Теорiя джерел Шформацп /Я. М. Николайчук. - Тернотль: ТзОВ "Терно-граф", 2010. - 536 с.
REFERENCES
1. Luk"yanets' V. S. Suchasnyy naukovyy dyskurs : Onovlennya metodolohichnoyi kul'tury : monohrafiya [Modern scientific discourse: Update methodological culture: monograph]. Kyiv, 2000. 304 p. 2. Tokars'ka A. S. Komunikatyvna stratehiya zakonotvorchoyi i zakonodavchoyi diyal'nosti : navch. Posibnyk. [Communications Strategy legislative and legislative activity, teach. Manual]. Lviv: LvDUVS Publ, 2016. 244 p. 3. Tokars'ka A. S. Komunikatsiya u pravi ta pravookhoronniy diyal'nosti : monohrafiya [Communication in law and law enforcement: monograph]. Lviv, Lviv Law Institute of MIA of Ukraine Publ, 2005. 284 p. 4. Vatslavik P. Pragmatika chelovecheskikh kommunikatsii : izuchenie patternov, patologii i paradoksov vzaimodeistviya [Pragmatics of human communication: the study of patterns, pathologies and paradoxes interaction]. P. Watzlawick, Bivin D., D. Jackson; per. from English. Suvorova. Moscow: April-Press; Publishing house Eksmo-Press Publ, 2000. 320 p. 5. Abramovych S. D. Movlennyeva komunikatsiya : pidruchnyk [Speech communication: tutorial]. Kyiv Center of educational literature Publ, 2004. 472 p. 6. Andrianov M. S. Neverbal'naya kommunikatsiya : psikhologiya i pravo [Non-verbal communication: psychology and law]. Moscow: Institute of humanities studies Publ, 2007. 256 p. 7. Apel' K.-O. Apriori kommunikativnogo soobshchestva i osnovaniya etiki. A priori, the communicative community and the foundation of ethics. Transformation of philosophy. Moscow: Logos Publ., 2001, pp. 263-336. 8. Evans P. Kak spravit'sya s verbal'noi agressiei. How to deal with verbal aggression. per. from English. PV Sarnow. Moscow: OOO "Publishing Astrel" Publ.; OOO "Izdatelstvo AST" Publ., 2004. 237 p. 9. Dridze T. M. Tekstovaya deyatel'nost' v strukture sotsial'noi kommunikatsii [Text activity in the structure of social communication]. Moscow: Naukka Publ., 1984. 267 p. 10. Nykolaychuk Ya. M. Teoriya dzherel informatsiyi. [Theory sources]. Ternopil, LLC "Terno-graph" Publ, 2010. 536 p.
Дата надходження: 14.12.2016р.
