CC BY
19
УДК 636.085.3:619:616.992.28
Лавршенко 1.В., Передера О.О., Жерносж 1.А. Сидоренко О.М. ©
Полтавсъка державна аграрна академ1я
ЗАХОДИ Л1КВЩАЦ111 ПРОФ1ЛАКТИКИ ФАВУСУ КРОЛ1В У ПРИВАТНОМУ ГОСПОДАРСТВ1ДИКАНСЬКОГО РАЙОНУ
Устатт1 наведено анал1з розвитку ензоотИ фавусу парш1 крол1в, описат клтгчт ознаки, проведен/ лабораторш дослгдження та вызначеш основт етапи заход1в лжвгдацп захворювання. Встановлено, що парша характеризуешься высокою контаг1озшстю серед сприйнятливого погол1в'я. Занесения збудныка парш1 вгдбулося, ймовгрно, за участю дргбних гризутв, що е основным резервуаром збудныка. Проведен/ заходы боротъбы булы ефектывнымы I прызвелы до одужання тварын та л1кв1дацпспалаху.
Для дезтфекцп м1сцъ утрымання тварын (клгткы, тдстылкы / т.д.) препарат Епащд-¥ розчынялы у вод/ (1 мл на 100 мл воды) / отрыманою емулъсгею оброблялы зазначеш об'екты, выкорыстовуючы пулъверызатор, та проводылы вологу обробку об'ектгв з розрахунку 100 -150 мл емулъсп на 1 м2 оброблюваног поверхш
Ключое1 слова: кролг, фавус, клтгчт ознакы, д1агностыка, лшування
УДК 636.085.3:619:616.992.28
Лавриненко И.В., Передера А.А., Жерносик И.А. Сидоренко А.Н.
Полтавская государственная аграрная академыя
МЕРЫ ЛИКВИДАЦИИ И ПРОФИЛАКТИКИ ФАВУСЕ КРОЛИКОВ В ЧАСТНОМ ХОЗЯЙСТВЕ ДИКАНЬСКОГО РАЙОНА
В статье прыведен аналыз развытыя ензоотыы фавусе кролыков, опысаны клыныческие прызнакы, проведены лабораторные ысследованыя ы определены основные этапы меропрыятыы лыквыдацыы заболеваныя. Установлено, что парша характерызуется высокой контагыозностъю среды воспрыымчывого поголовья. Занесеныя возбудытеля паршы проызошло, вероятно, с участыем мелкых грызунов, которые являются основным резервуаром возбудытеля. Проведенные меры борьбы былы эффектывнымы ы прывелы к выздоровленыю жывотных ы лыквыдацыы вспышкы.
Для дезынфекцыы мест содержаныя жывотных (клеткы, подстылкы ы т.д.) препарат Епацыд-Е растворялы в воде (1 мл на 100 мл воды) ы полученной эмулъсыей обрабатывалы указанные объекты, ысполъзуя пулъверызатор ы проводылы влажную обработку объектов ыз расчета 100 -150 мл эмулъсыы на 1 м 2 обрабатываемой поверхносты
Ключевые слова: кролыкы, фавус, клыныческые прызнакы, дыагностыка, леченые
© Лавршенко 1.В., Передера О.О., Жерноак 1.А. Сидоренко О.М., 2014
205
UDC 636.085.3:619:616.992.28
Lawrynenko IV, Perederiy OO, Zhernosik IA A. Sidorenko ©
Poltava State Agrarian Academy
ELIMINATION AND PREVENTION MEASURES FAVUSU RABBIT IN PRIVATE HOUSEHOLDS DICANSKOGO DISTRICT
This paper presents an analysis of enzootic scab rabbits described clinical features, laboratory studies and identified milestones measures eliminate the disease.
Established that scab is highly contagious among susceptible livestock. Storing scab pathogen was probably with small rodents, which are the main reservoir of the pathogen scab. Events struggle to be effective and resulted in the recovery of animals and elimination of flash/
Disinfection of detention animals (cages, bedding, etc.) drug Epatsid-F was dissolved in water (1 ml per 100 ml of water) and the resulting emulsion was treated with these objects using spray and moisture carried processing facilities at the rate of 100 -150 ml emulsion per 1 m2 of treated surface
Key words: rabbits, favus, clinical signs, diagnosis, treatment.
Вступ. Крол1вництво в Укра!ш було досить прибутковою галуззю, а щею справою займались понад 600 тис. крол1вник1в. У найближчш перспектив! м'ясо крол1в займе вагоме мюце в харчуванш людей усього св1ту. Швидкому вщтворенню та подальшому розвитку галуз1 сприяють винятков1 бюлопчш та господарсько-корисш особливост1 крол1в. Це - висока плщшсть, скоростиглють, оплата корм1в, невибагливють до умов утримання (кл1тки на подв1р'1, шеди, навки, хл1ви), доступшсть догляду широких верств населения та ефективного використання широкого асортименту корм1в [2].
Проте, в останш роки крол1вництво занепало через вщсутшсть сучасних наукових розробок з питань повноц1нно! год1вл1, технолог!! утримання крол1в, низький р1вень ведения племшно! роботи i ветеринарного забезпечення [3,5]. Значних збитк1в галуз1 крол1вництва завдають ¿нфекц1йн1 хвороби. Серед них BipycHi, бактер1альн1 та грибков1. Особливо сприйнятлив1 крол1 до грибкових захворювань, а саме до napmi (фавусу) [1].
Широке розповсюдження фавусу обумовлене, перш за все, наявшстю природного резервуара збудника - синантропних гризун1в та високою сприйнятлив1стю крол1в до даного захворювання [4].
Матер1ал i методи. Робота виконувалася у 2013-2014 роках у приватному господарств1 Диканського району.
Робота проводилася у два етапи. На першому вивчали загальну та ешзоотичну ситуац1ю визначено! територ11, ветеринарно-саштарний та еп1зоотичний стан приватного господарства; визначали наявн1сть ¿нфекц1йних захворювань; умови утримання та год1вл1 тварин, сезоншсть виникнення ензоот11, загальн1 тенденц11 розвитку. Особливу увагу прид1ляли вивченню клмчних ознак при napmi; проводили заходи щодо л1кв1дац1! спалаху.
Для лабораторного дослщження в1дбирали пучки шерст1 та зккр1бки шк1ри у м1сцях локал1заци скутул. Скоринки - складов! скутул розм1щували на
206
предметному скш, капали 10% КОН та нагр1вали над полум'ям спирт1вки. Пот1м вивчали пщ малим збшьшенням мжроскопу. Було проведено поави вщбраного матер1алу у чашки Петр1 на поживне середовище - агар Сабуро. Поави культивували за температури 25°С. На третю добу спостерЬали рют гриба.
На другому етат виконання роботи шсля встановлення д1агнозу розробили комплекс заход1в боротьби \ профшактики, що дае змогу попередити значш матер1альш збитки.
Результати дослщження. Перш1 клшчш ознаки були пом1чеш у серпш 2013 року. У двох дорослих тварин виявили велию дшянки облисшня на спиш бшя хвоста та за вухами (рис.1). Дшянки ураження здебшьшого не мали певно1 форми та чггких обриав. У окремих тварин вони були виявлеш лише пщ час
Рис.1. Клшчш ознаки парш1 у крол1в
Також уражалися зовшшня поверхня вушних раковин та лапки. Через два тижш теля появи перших клшчних ознак у дорослих тварин, виявили ураження шюри у молодняка. Спочатку захворшо трое двомюячних кроленят, що знаходилися разом гз хворою кролицею. Згодом аналопчш симптоми виявили у семи п'ятимюячних кроленят, що утримувалися в сусщнш клггщ. Ураження локал1зувалися на мордочщ, голову спиш. У окремих тварин зони ураження виявляли лише на переднк та задшх лапках. У центр1 зони облисшня спочатку утворювалася дшянка, що мала ознаки гшеремп. Пот1м на уражених дшянках виявляли маленью с1руват1 пухирщ, через декалька д1б утворювався гншничок, який проривався на поверхню (рис.2) та вкривався значною кшькютю аруватих сухих юрочок.
207
Рис.2. Безшерстш дшянки та утворення виразок при паршь
Пюля зняття юрочок выявляли виразку. Там виразки шод1 загоювалися, але до процесу залучалися тш\ дшянки шюри. Шерсть у хворих тварин ставала тьмяною, у примщенш вщчувався неприемний запах цвш та мишей. Дв\ доросл1 тварини, трое п'ятимюячних та двое двомюячних кроленят загинули.
У окремих тварин утворення скутул супроводжувалося сильним свербежем: тварини переставали вживати корми, були знервоваш та часто чухали мюця ураження. У бшьшост1 тварин ураження шюри не викликали занепокоення - у них збер1гався апетит, розчюувань не реестрували.
Д1агноз на паршу встановлювали комплексно, враховуючи анамнез, етзоотолопчш даш, клтчш ознаки та результати мжолопчних дослщжень.
Для лабораторного дослщження вщбирали пучки шерст1 та зюкр1бки шюри у мюцях локал1зацп скутул. Юрки - складов! скутул розмщували на предметному скл1, капали 10% КОН та назвали над полум'ям спиртаки. За мжроскотчного дослщження патолопчного матер1алу виявляли прозорий, сильно розгалужений септований мщелш р1зно1 ширини, шод1 ланцюжки з округлих або багатокутних артроспор р1зно1 величини та форми. Мщелш мав колбопод1бш потовщення у мюцях розгалуження [ потоншення на кшцях. Мщелш [ спори розташовувалися ззовш [ зсередини шерстин. У вдабраному матер [ал! виявляли значну юлькють жирових краплин [ пухирщв повггря.
Було проведено пос1ви вдабраного матер1алу у чашки Петр1 на поживне середовище - агар Сабуро. Пос1ви культивували за температури 25°С. На третю добу спостер1гали рют гриба. Колонн мали вигляд воскопод1бних зморшкуватих колонш, яю згодом вкривалися бшим порошкопод1бним
208
нальотом або пухнастих бежевих грудочок. Рют гриба у виглад рожевих пухнастих грудочок вщбувався лише на матер1ал1 з уражено!' шерстЦрис.З).
Рис.3. Пухнаст! колонй' гриба роду АсЬопоп на шерст! кроля
Одночасно з почвами на агар Сабуро було проведено пос1в \ на м'ясо-пептонний агар. За температури 36°С на другу добу з'являлися восков1 округл\ колош!. У результат! IX мкроскошчного дослщження виявляли стафшокоюв (рис.4).
Рис.4. Стафшококи - асощативна мжрофлора за фавусу крол1в
Пюля встановлення д1агнозу на паршу необхщно було проводити заходи по лжвщацп спалаху. Хворих тварин потр1бно було лкувати, але оскшьки вони знаходилися разом ¿з здоровими, щшьно з ними контактували, лкувальш заходи необхщно було проводити для всього погол1в'я. Для лкування було
209
обрано препарат гризеофульвш, який належить до групп кисневмюних гетероцикл1чних сполук. Утворюеться плкнявими грибами з роду Penicillinum.
Антибютик мае виражену фунпстатичну дш на pi3Hi види дерматофтв, в тому числ1 род1в Trichophyton i Microsporum. МЫмальна переважна концентращя гризеофульвшу для чутливих до нього вид1в гриб1в коливаеться в межах 0,2-0,5 мкг / мл. Стшю до дп препарату др1жджопод1бш гриби роду Candida, актиномщети, цвшев1 гриби i бактери. Перехресна стшкють з шшими антибютиками антифунгально! ди не зареестрована. Посилення резистентност1 чутливих гриб1в у процеа застосування гризеофульвшу також не встановлено.
Гризеофульвш д1е на репродуктивну систему дерматофтв, пригшчуючи реплжацш ДНК i таким чином пригшчуючи кл1тинний подш, що викликае характерш морфолопчш змши гифов (скручування, викривлення, посилене галуження).
Малотоксичний, максимальна концентрация в кров1 досягаеться через 4-7 год теля застосування. Гризеофульвш виб1рково вщкладаеться в роговому mapi епщермюу, прикореневш 30Hi вовняного покриву, захищаючи знову утворюеться кератин вщ грибкового ураження.
Для л1кування препарат застосовували 2 рази на добу (з штервалом 12 годин) з кормом 30 мг на 1 кг живо! маси протягом 20 д1б. Препарат додавали до подр1бнено! cyMimi зерна, зменшивши И кшькють удв1чг
Покращення клмчного стану хворих тварин було вщм1чено на 12-ту добу теля початку л1кування. Нових зон уражень не спостер1гали, а на уражених, дшянках почала з'являтися нова шерсть. Жодна тварина теля початку л1кування не захворша.
За napmi необхщно обмежувати поширення збудника i3 зон ураження. Для цього ми проводили обробку зовшшнього покриву тварин препаратом Епацщ-F. Це фунгщидний препарат, що мктить як дшчу речовину дифенш-(2-хлорфешл)-Ымщазолметан (2%), поверхнево-активш речовини i допом1жш компоненти.
Епацщ-F е ефективним фунгщидним засобом контактно! дп, активний щодо збудник1в дерматоф1тоз1в собак, хутрових 3BipiB i кшок, а також шших домашшх тварин, волод1е тривалим залишковим д1ею на шюрно-волосяному покрив1 тварин. Пом1рно токсичний для теплокровних тварин (III клас небезпеки за ГОСТ 12.1.007-76).
Для л1кування тварин вистригали шерсть в мющ ураження i на 1-2 см навколо. Зр1зану шерсть, скориночки, що легко вщдщяються з мкця ураження спалювали. Уражеш дшянки шюри, захоплюючи частково здорову тканину, змащували препаратом, злегка його втираючи. Обробку проводили 2 рази на добу протягом 10 дтв.
Оскшьки збудник napmi у значнш кшькост1 знаходиться у юрочках, лусочках та mepcTi, одночасно з лжуванням необхщно проводити його знищення у зовшшньому середовищг Для дезшфекцп мкць утримання тварин (кл1тки, пщетилки i т.д.) препарат Епацщ-F розчиняли у вод1 (1 мл на 100 мл води) i отримано!, емульЫею обробляли зазначеш об'екти, використовуючи пульверизатор та проводили вологу обробку об'ект1в з розрахунку 100 -150 мл емульси на 1 м2 оброблювано! поверхш. Проводили обробку не лише кл1ток, де
210
утримувалися крол1, а й усього примщення. Також було оброблено дв1р, попередньо прибраний вщ см1ття, { вс1 тварини, що мешкали у господарствг
Оскшьки крол1 е сприйнятливими тваринами до захворювання, необхщно 1х утримувати ¿зольоваио вщ шших вид1в тварии. Господарю иорадили систематично проводити дератизацш. Корми, що збер1гаються у господарств1, повинш бути иедоступиими для гризушв.
3 профшактичною метою систематично (1 раз у три м1сящ) проводити профшактичну дезшфекцш. Для дезшфекци мюць утримання тварин (кл1тки, пщстилки I т.д.) препарат Епацщ-Г розчинити у вод1 (1 мл на 100 мл води) I отриманою емульЫею обробляти визначеш об'екти, використовуючи пульверизатор, та проводили вологу обробку об'екив з розрахунку 100 -150 мл емульси на 1 м2 оброблювано! поверхш.
Висновки. Встановлено, що парша характеризуемся високою контагюзшстю серед сприйнятливого погол1в'я. Занесения збудника парш1 в1дбулося, ймов1рно, за участю др1бних гризун1в, що е основним резервуаром збудника парш^ Проведен! заходи боротьби були ефективними, а саме:
1) л1кування тварин гризеофульвшом. Препарат застосовували 2 рази на добу (з ¿нтервалом 12 годин) з кормом 30 мгна 1 кг живо! маси протягом 20 д1б. Препарат додавали до подр1бнено! сум1ш1 зерна, зменшивши И кшькють удв1ч1;
2) для м1сцевого л1кування уражених д1лянок використовували Епацид-Б, попередньо вистригали шерсть в мкщ ураження I на 1-2 см навколо. Зр1зану шерсть, скориночки, що легко вщдшяються з м1сця ураження, спалювали. Уражен1 д1лянки шк1ри, захоплюючи частково здорову тканину, змащували препаратом, злегка його втираючи. Обробку проводили 2 рази на добу протягом 10 дшв;
3) для дезшфекци мюць утримання тварин (кл1тки, пщстилки I т.д.) препарат Епац1д-Б розчиняли у вод1 (1 мл на 100 мл води) I отриманою емульаею обробляли зазначен1 об'екти, використовуючи пульверизатор, та проводили вологу обробку об'ект1в з розрахунку 100 -150 мл емульси на 1 м2 оброблювано! поверхш.
Л1тература
1. Бергхов П.К. Мелкие домашние животные. Болезни и лечение / Пер. с нем. И.Кравец. - М.: Аквариум ЛТД, 2003. - 224 с. Бергхов П.К. Мелкие домашние животные. Болезни и лечение / Пер. с нем. И.Кравец. - М.: Аквариум ЛТД, 2003. - 224 с.
2. Вакуленко I. Вщродження галуз1 крол1вництва / I. Вакуленко, Т. Очковська // Тваринництво Укра1ни. - 2007. - № 10. - С. 2 - 3.
3. Глотова В. Профшактика захворювання крол1в / В. Глотова // Тваринництво Украши - 2001. - № 9 - 10 - С. 22.
4. Грибков1 захворювання шюри. Навчальний поабник п1д ред.проф. С.1. Данилова СПбГМА ¿м. 1.1. Мечникова - СПб: 2005. С. 124
5. Деревянов В. Н. Профилактика болезней пушных зверей / В. Н. Деревянов // Ветеринария. - 1996. - № 2. - С. 11 - 13.
Рецензент - д.вет.н., професор Гуфрш Д.Ф.
211
