CC BY
33
УДК 636.085.3:619:616.992.28
Передера О.О., Лавршенко I.B., Жерносж I.A., Сидоренко О.М. ©
E-mail: [email protected] Полтавсъка державна аграрна академ1я
ЗАХОДИ Л1КВЩАЦ11 ПАСТЕРЕЛЬОЗУ НУТР1Й У ПРИВАТНОМУ ГОСПОДАРСТВ1 ПОЛТАВСЬКОГО РАЙОНУ
У cmammi наведено етзоотолог1чм дат, клтгчт ознаки, патологоанатом1чш змти та результаты лабораторных дослгджень пастерелъозу нутрт. За резулътатамы вызначення чутлывост1 выдыеных пастерел до окремых антыбактер1алъных речовын выявлено наывыщу чутлыв1сть до гентам1цыну. Покращення клшчного стану хворых тварын було вгдмгчено на другу-третю добу теля початку лшування: тварыны ставалы актывнымы, у ных з'являвся апетыт.
Ключовг слова: крол1, пастерельоз, чутливкть, лжування.
УДК 636.085.3:619:616.992.28
Передера А.А. , Лавриненко И.В. , Жерносик И.А. , Сидоренко А.Н.
Полтавская государственная аграрная академыя
МЕРЫ ЛИКВИДАЦИИ ПАСТЕРЕЛЛЕЗА НУТРИЙ В ЧАСТНОМ ХОЗЯЙСТВЕ ПОЛТАВСКОГО РАЙОНА
В статье прыведены эпызоотологыческые данные , клыныческие прызнакы , патологоанатомыческые ызмененыя ы результаты лабораторных ысследованыы пастереллеза нутрыы. По результатам определеныя чувствытелъносты выделенных пастерел к отдельным антыбактерыальных веществ выявлено наывысшую чувствытельность к гентамыцыну . Улучшеные клыныческого состояныя больных жывотных было отмечено на вторые-третьы сутки после начала леченыя : жывотные становылысь актывнымы , у ных появлялся аппетыт.
Ключевые слова: кролыкы, пастереллез, чувствытельность, леченые.
UDC 636.085.3:619:616.992.28
Peredera O., Lavrynenko I., Zhernosik I., Sidorenko A.
Poltava State Agrarian Academy
MEASURES OF ELIMINATION PASTEURELLOSIS NUTRA PRIVATE FARMS POLTAVA DISTRICT
The article presents epizootological data, clinical signs, pathological changes and the results of laboratory tests pasteurellosis inward. As a result of the definition
© Передера O.O., Лавршенко I.B., Жерноак I.A., Сидоренко О.М., 2014
247
sensitivity pasterel allocated to individual antimicrobial agents revealed the highest sensitivity to gentamicin. Improved clinical status of affected animals was observed in the second or third day after the start of treatment: animals become active, they appear appetite.
Актуальшсть теми. Пастерельози - шфекцшш захворювання ycix вид1в домашшх i диких тварин, що викликаються мжрооргашзмами з роду Pasteurella. Характеризуются геморапчним д1атезом, явищами септицеми, ураженням оргашв дихання i травления, а також иабряками пщшюрно! кл1тковини та м1жм'язово! сполучно!тканини [1,6].
Гризуии характеризуются високою сприйнятливютю до иастерельозу. Нутри не е винятком. У тварин даного виду захворювання, як правило, nepe6irae надгостро чи гостро. Характеризуется сеитичними явищами, ураженням легешв та шлунково-кишкового тракту [2,4,5]. Летальшсть може досягати 90 %. Захворювання може проявлятися самостшно або в асощащях з шшими збудниками шфекцшних хвороб [3,8].
Анал1зуючи етзоотичну ситуацш в цшому по Укра!ш вщм1чене поширення пастерельозу у р1зних областях Украши, що створюе передумови для виникнення i прояву шших шфекцшних захворювань бактер1ально! i BipycHOi етюлоги [7].
Метою роботи було визначити фактори, що сприяють прояву пастерельозу нутрш у приватних господарствах, вивчити клмчш ознаки i патолого-анатом1чш змши за спонтанного пастерельозу нутрш; провести заходи щодо лжвщаци спалаху. Перед використанням л1кувальних засоб1в провести визначення чутливост1 патогенних м1крооргашзм1в до антибактершних речовин.
Матер1ал i методи. Робота виконувалася у 2013 рощ у приватному господарств1 Полтавсько! область Спочатку вивчали ветеринарно-саштарний та ешзоотичний стан господарства; умови утримання та год1вл1 тварин, сезоншсть виникнення ешзооти, загальш тенденци розвитку ешзоотп (швидккть поширення, захворювашсть, смертшсть, сприяюч1 фактори). Особливу увагу придшяли вивченню клмчних ознак i патологоанатом1чних змш при спонтанному пастерельозу проводили заходи щодо лквщаци спалаху. Д1агностику здшснювали комплексно: з урахуванням симптом1в захворювання та результат мжроскошчних та бактерюлопчних дослщжень. Клмчш дослщження виконувалися загальноприйнятими методами, включаючи детальний анамнез. Патологоанатом1чний розтин трутв проводили методом евкцераци. Звертали увагу на положения оргашв, ix форму та розм1ри. Враховували кол1р, консистенцш та малюнок. Для вивчення морфологи м1крооргашзм1в мазки, з видшених культур фарбували спиртово-водним розчином метиленового синього. Вивчали чутливють видшено! мжрофлори до окремих антибактер1альних препарата: амоксщилш (20 мкг), доксщиклш (30 мкг), гентамщин (120 мкг), тшозин (15 мкг), цефазолш (30 мкг), енрофлоксацин (5 мкг), тетрациклш (30мкг) та бензилпенщилш (10 ОД) методом дифузп в агар
248
1з застосуванням дисюв виробництва науково-дослщного центру фармакотерапп (Санкт-Петербург, Роая).
Результати дослщжеиия. Захворювання було зареестроване на початку березня 2013 року. Клшчш ознаки захворювання виявляли у дорослих тварин та 4,5- мюячного молодняка. Поширення захворювання у стад1 характеризувалося високою динам1чнютю. За результатами анамнезу спочатку клтчш ознаки були зареестроваш у ютних самок: п'ятеро тварин втрачали апетит \ з штервалом 1-3 дш гинули.
Серед молодняка 4-5-мюячного вку клМчш ознаки почали проявлятися через декшька д1б шсля загибел1 останньо1 ютно1 нутрп.
Спочатку захворшо дев'ять тварин, яю утримувалися в окремих кмтках у спальному примщенш. В ус1х тварин першими клшчними ознаками було тдвищення температури до 40,5°С пригшчення та втрата апетиту. У трьох тварин реестрували слизов1 видшення з носово1 порожнини. В окремих нутрш -кон'юнктив1ти, судомне скорочення м'яз1в, парал1ч задшх кшщвок. У вс1х тварин спостер1гали розлади шлунково-кишкового тракту: проноси чергувалися 1з закрепами. Окрем1 тварини гинули раптово, без клМчних ознак. 1нш1 хвор1 нутренята загинули протягом 2-3 д1б. Протягом цього часу перш1 клМчш ознаки захворювання почали проявлятися у шших тварин, що знаходилися у другому примщенш. Найбшьшу кшьюсть хворих виявляли серед молодняка 34 мюящв, при цьому клМчш ознаки були под1бними.
Трупи тварин не були виснажеш. Н1яких зовшшшх патолопчних ознак не виявляли. В органах дихально1 системи реестрували р1зко виражену гшеремш та смугаст1 крововиливи. В ус1х тварин виявляли крововиливи на слизовш оболонщ трахе'1 (рис.1).
Рис.1. Крововиливи на слизовш оболонщ трахеУ.
В ус1х тварин виявляли значну кшькють кров'янисто1 рщини в груднш \ черевнш порожнинах, а також ознаки серозно-геморапчного плевриту та перитошту.
Ус1 тварини мали ознаки серозно-геморапчно1 пневмонп; легеш були збшьшеш, нер1вном1рно забарвлеш, на розр1з1 - св1тло-червоний ексудат (рис.2.).
249
Рис. 2. Ознаки геморапчно1 пневмош*1
У загиблих тварин виявляли гшертрофто мюкарда (рис.3). Серце було збшьшене у розм1рах, м'яке, темно-вишневого кольору. На еткард1 - численш крапков1 \ плямисл крововиливи.
Рис .3. Гшертроф1я мюкарда за пастерельозу
Реестрували збшьшення селезшки. На слизових оболонках оргашв черевноТ порожнини (товстого кишечника, сечовового м1хура) - крапков1 крововиливи.
При розтиш трушв нутренят виявляли змши в тонкому кишечнику: потовщення стшки внаслщок набряку, ознаки венозного застою. Слизова оболонка тонкого кишечника була пронизана численними точковими крововиливами (рис.4), а окрем1 и дшянки мали ознаки катарального запалення.
250
Рис.4. Явища геморапчного д1атезу на слизовш оболонщ тонкого кишшвника
Капсула печшки була напруженою; жовчний м1хур - збшьшений, наповнений жовчю темно-зеленого кольору. Спостер1галося незначне збшьшення об'ему печшки та и ущшьнення. Забарвлення органа було нер1вном1рним; мускатнють органа пов'язана з порушенням кровооб1гу (рис.5).
Рис .5. Печшка п'ятимкячно1 нутр11 за гострого пастерельозу
Д1агноз на пастерельоз встановлювали комплексно, враховуючи анамнез, ешзоотолопчш даш, клМчш ознаки, патологоанатом1чш змши та результата лабораторних дослщжень.
Для дослщження стерильним шструментом вщбирали кров ¡з серця, шматочки печшки, легень, л1мфатичних вузл1в та проводили пос1ви на МПА. Пюля пос1ву чашки Петр1 помщали у термостат при температур! 37,5°С [ вели
251
спостереження. Через 24 години на поживному середовищ1 виростали округл^ гладенью, «восковЬ» колош!" пастерел (рис.6).
Рис. 6. Колонизбудника при поегвг 13 внутргштх оргатв хворо! на пастерельоз нутрп
У мазках ¡з колонш, що виросли на МПА, були виявлеш пастерели -характерш бшолярш палички. Шсля перес1ву було отримано чисту культуру збудника, яку використали для визначення чутливост1 збудника до р1зних антибактер1альних речовин (рис.7).
Рис. 7. Ргет пастерел на МПА теля переегву
Використали диско-дифузшний метод, який включае кшька еташв: приготування поживного середовища, суспенз11 мжрооргашзм1в та Тх шокуляц1я, накладення дисюв та шкубац1я, облж результата.
252
Чашки Петр1 д1аметром 10 см помщали на горизонтальну поверхню та заливали 30 мл розплавленого м'ясо-пептонного агару. Залишали при юмнатнш температур! для застигання агару. Суспензш мшрооргашзм1в готували ¿з 18-годинно! агарово! культури збудника. На поверхню агару вносили 1-2 мл суспензи, р1вном1рно розподшяючи И на поверхш. Через 15 хв теля внесения суспензи мжрооргашзм1в на поверхню поживного середовища за допомогою стерильного тнцета наносили диски з антибютиками (4-5 на одну чашку Петр1). Диски акуратно притискали пшцетом до поверхш агару. Шсля цього чашки помщали в термостат догори дном та шкубували 18 годин при 37°С.
Шсля закшчення шкубаци чашки Петр1 розглядали та вим1рювали у мшметрах зону затримки росту мшрооргашзм1в.
Згщно з одержаними результатами, видшеш культури пастерел виявили низьку чутливкть до тшозину, доксщиклшу пол1мшсину, енрофлоксацину, неомщину, цефазолшу, левомщетину, канамщину; середню - до тетрациклшу; високу - до гентамщину. Даний антибактершний зас1б викликав зону затримки росту мшрофлори 17-21 мм.
Оскшьки при дослщженш видшеш мжрооргашзми проявили високу чутливють до гентамщину, даним препаратом було проведено л1кування хворих нутрш. Хвор1 тварини становили значний вщсоток погол1в'я та рееструвалися в уЫх кликах, тому умовно здоровим тваринам було також застосовано гентамщин у л1кувальних дозах для проведения санацп оргашзму вщ збудника.
Для л1кування нутрш використовували 4% розчин гентамщину сульфату. Даний препарат характеризуеться широким спектром антим1кробно! ди, ефективний по вщношенню до бшьшост1 грамнегативних \ грампозитивних м1крооргашзм1в, у т.ч. протея, ешер1хш, сальмонел I стафшокоюв. Препарат не активний по вщношенню до анаеробних мжрооргашзм1в, гриб1в, в1рус1в.
Покращення клмчного стану хворих тварин було вщм1чено на другу-третю добу теля початку лжування: тварини ставали активними, у них з'являвся апетит. Жодна тварина теля початку лжування не захворша, але нутрп з важкими ознаками захворювання (сильне пригшчення, атошя кишечника) загинули.
Висновки: спалах пастерельозу нутрш в дослщжуваному приватному господарств1 виник спонтанно, без занесения збудника ¿з зовш. Швидкому поширенню та важкому прояву пастерельозу сприяла велика кшькють сприйнятливого молодняка у весняно-зимовий перюд. Висока чутливкть видшених пастерел лише до гентамщину пщтверджуе уявлення щодо високо! стшкост1 пастерел до несприятливих фактор1в зовшшнього середовища або може бути свщченням лкування господарем тварин самостшно без визначення чутливост1, що, можливо, сприяло пщвищенню антибютикорезистентност1 даних м1крооргашзм1в.
253
Л1тература
1. Геведзе, В.И. Этиологическая роль пастерелл в возникновении заболевания сельскохозяйственных животных и птиц / В.И. Геведзе //' Микроорганизмы в сельском хозяйстве. 1983. - №9. - 77 с.
2. Кадымов Р. А. Пастерелл ез нутрий (эпизоотология, лечение, профилактика) / Р. А. Кадымов, М. А. Курбанова, Н.М. Кулибекова и др. // Ветеринария. - 1990. - №. 5. - С. 34 - 36.
3. Кадымов Р. А. Роль микробных ассоциаций при пастереллезе нутрий / Р. А. Кадымов, Г. Э. Дунямалиев, Э. М. Агаева // Ветеринария. - 1998. - № 4. -С. 27 - 29.
4. Карасев, Н.Ф. Справочник по болезням кроликов, нутрий и ондатр / Н.Ф. Карасев, В.А. Кирпиченок С.С. Абрамов, А.И. Ятусевич, В.Ф. Литвинов. //Минск: «Урожай», 1994. 176 с.
5. Карпов, В.М. Против пастереллеза нутрий / В.М. Карпов // Кролиководство и звероводство. — 1990. №5. — 22-23 с.
6. Колосов, А. А. Влияние некоторых природно-хозяйственных особенностей на проявление эпизоотического процесса пастереллезов /' А. А. Колосов // Инфекц. болезни животных. Эпизоотология, диагностика и меры борьбы. — Новосибирск, 1991. -33-38 с.
7. Мазур Т. В. Характеристика ешзоотично! ситуацп з пастерельозу в Укра!ш / Т. В. Мазур, Н.Г. Сороюна // Науковий вкн. нац. аграр. ун - ту. - К., 2010. - Вип. 42. - С. 132 - 136.
8. Тришкина, Е.Т. Рациональная антибиотикотерапия пастереллеза сельскохозяйственных животных / Е.Т. Тришкина, И.С. Парфенов // тр. ВИ-ЭВ. 1987. - Т. 65. - с. 142-147.
Рецензент - д.б.н., професор Куртяк Б.М.
254
