CC BY
30
Одшею з основних вимог, яким повинна вiдповiдати шформацшна обль кова система, i яка на жаль не реал1зована фактично в жоднш з нинi ддачих, це - забезпечення неможливостi нефжсованих мвiдкатiвм на попереднi днi з перерахунком (корекщею) балансiв. В окрему групу вимог належить видши-ти вимоги щодо технологи функцiонування системи у критичних ситуащях, таких, наприклад, як апаратнi та програмнi збо!, забезпечити коректне оброб-лення транзакцш пiсля них (з точки зору подвоення та втрати шформацп).
Доцшьним, з нашо! точки зору, е передача функцш системи мклiент -банк" облшовш системi. Справедливiсть цього можна тдтвердити i тим, що аналогiчнi функцп банювсько! частини системи "кшент-банк" переданi систе-мi автоматизаци банку. А вимоги до оргашзаци роботи системи "клiент-банк" уже визначено та закршлено нормативно.
Висновки. Дотримання нормативних вимог до розроблення i впрова-дження iнформацiйних систем облжу повинно забезпечити:
• систематизацию мехатзм1в ведения обл1ку та обмшу електронними документами мiж об'ектом автоматизаци та шформацшними системами шших об'екив;
• iиформацiйиу безпеку тако! взаемоди;
• иадiйиiсть сукупного функц^онування рiзних iиформацiйиих систем;
• розширення асортименту iиформацiйиих послуг.
УДК 658.8 Acnip. А.М. Ульянова - НУ "RbeiecbKa полтехмка "
МЕХАН1ЗМ ОПТИМ1ЗАЦП УПРАВЛ1НСЬКИХ Р1ШЕНЬ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ЧИННИК1В УСП1ХУ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТ1 ВИРОБНИЧО-ГОСПОДАРСЬКОÏ СТРУКТУРИ
Запропоновано використовувати мехашзм оптимiзацiï управлшських рiшень для визначення чинникiв ycnixy, якi забезпечують конкурентоспроможнiсть вироб-ничо-господарсь^' структури.
Ключов1 слова: виробничо-господарська структура, конкурентоспроможнють, оптимiзацiя yправлiнських рiшень, управлшсью рiшення, чинники внyтрiшнього се-редовища, чинники зовнiшнього середовища.
Post-graduate A.M. Ulyanova - NU "L'vivs'ka Politekhnika"
Mechanism of managerial decision optimization for identification of industrially-economic structure's competitiveness success factors
Mechanism of managerial decision optimization is proposed to be used for identification of industrially-economic structure's competitiveness success factors which ensure the competitiveness of integrated business structure.
Keywords: Industrially-economic structure, competitiveness, managerial decision optimization, managerial decisions, external environment factors, internal environment factors.
Постановка проблеми. Оцшювання конкурентоспроможност вироб-ничо-господарсь^' структури (ВГС) здшснюють i3 метою ефективного уп-равлшня нею: для позицюнування ВГС у конкурентному середовишд та виз-
начення стратепчних напрямкiв покращення рiвня конкурентоспроможностi, необхщною е оцiнка ii чинникiв та орiентащя на них у ходi реалiзащi стратеги. У сучасному динамiчному середовищi керiвники перебирають комбшаци потенцiйних дiй з метою прийняття оптимального ршення для забезпечення ефективного управлшня конкурентоспроможнiстю. Вiд оптимального добору чинниюв успiху ВГС залежать майбутш змiни усерединi виробничо-госпо-дарсько1 структури.
Тому актуальною постае тематика теоретико-методолопчного досль дження процесу оптимiзащi управлшських рiшень для визначення чинникiв устху конкурентоспроможностi ВГС.
Аналiз останшх дослщжень i публiкацiй. Вагомий науковий внесок у дослщження конкурентоспроможностi суб,ектiв господарювання та ii ощ-нювання зробили: З.А. Васильева [12], О.М. Герман [13], В.М. Горбатов [14], Ю.Я. вленева [15], Ю.Б. 1ванов [16, 17], Н.А. Кизим [17], O.G. Кузьмш [ll],
0.М. Тищенко [17], Р.А. Фатхутдшов [18] та шшь
Дослiдженням дiяльностi виробничо-господарських структур та уп-равлiнню !х конкурентоспроможнiстю присвячеш роботи таких вчених, як:
1.В. Алексеев [20, 21], В.М. Горбатов [14], М.К. Колюник [20, 21, 26], O.G. Кузьмш [20], А.С. Мороз [20, 21], Т.Б. Рубшштейн [22], О.М. Тищенко [20], А.В. Черезов [22] та ш.
Дослщження теорп прийняття ршень, присвяченi оптимiзацii рiшень управлiнських, розглядають рiзнi ii аспекти: пiдходи та методи [1, 2], прийняття оптимального ршення в межах нормативно!' теори [3, 4], принци-пи оптимальностi [5], вимоги до устшно!' та ефективно!' реалiзацii управ-лiнських рiшень [6], критери вибору оптимального рiшення [4, 7] тощо.
Однак аналiз наукових публжацш свiдчить, що проблемам оптимiзацii управлшських ршень з метою визначення чинниюв успiху конкурентоспро-можностi ВГС не придшено належно: уваги, а оскшьки оптимальне рiшення передбачае вибiр найкращого варiанта iз наявних альтернатив, то актуальним е дослiдження цiеi тематики.
Постановка задачь На основi аналiзу наукових джерел у статтi поставлено задачу дослщити механiзм оптимiзацii управлiнських рiшень та зап-ропонувати його використання для визначення чинниюв усшху конкурентос-проможностi ВГС.
Виклад основного матерiалу. На основi аналiзу внутрiшнього та зовнiшнього середовищ ВГС та ощнки ii конкурентоспроможностi здшсню-ють виявлення, аналiз та ощнку допустимих альтернативних стратегiй управлшня конкурентоспроможнiстю ВГС. Експертна рада виробничо-господарсь-ко! структури, яка може складатися iз управлiнцiв ВГС, виокремлюе певш допустимi альтернативи стратегiй розвитку, як надалi аналiзуються на базi системного, наукового пiдходiв та моделювання. Таким чином, нагальним е аналiз та ощнка конкурентних переваг, якi виробничо-господарська структура прагнутиме досягти в певних сферах бiзнесу, а також перспективи використання конкурентних переваг у змшному зовшшньому середовишд [26].
Складшсть i взаемозалежшсть учасникiв виробничо-господарсько! структури спричиняють невизначешсть пiд час виокремлення чинникiв устху ВГС. Щоб визначити чинники усшху ВГС, здшснюють аналiз множини показниюв, якi впливають на конкурентоспроможшсть ВГС - тобто чинникiв внутршнього i зовнiшнього середовищ. Нижче узагальнено пiдходи рiзних авторiв до визначення чинниюв внутршнього i зовнiшнього середовищ орга-нiзацii (табл. 1, 2).
До виокремлення чинниюв внутршнього середовища застосовано системний пiдхiд [11, 28], чинники конкурентного потенщалу визначають на пiдставi ресурсного пiдходу [14, 19, 23, 24].
Табл. 1. Чинники внутршнього середовища забезпечення _конкурентоспроможност1_
Автор / Джерело Чинники внутршнього середовища
O.G. Кузьмш [11] Цш, структура, завдання, технолопя, пращвники, ресурси
В.М. Горбатов [14] Товарно-продуктовий потенщал, техтко-технолопчний потенщал, виробничий потенщал, науково-шновацшний потенциал, фшансовий потенщал, кадровий потенщал, управлшсь-кий потенщал, матер1ально-фшансов1 ресурси, швестицшт ресурси
Д. Нортон, Р. Каплан [28] Фшанси, кл1енти, процеси, розвиток, ствроб1тники
А.Е. Воронкова [19] Виробничий потенщал, шновацшний потенщал, фшансовий потенщал, маркетинговий потенщал, управлшський потенщ-ал, мотивацшний потенщал, комуткацшний потенщал, трудо-вий потенщал
Ю.Б. 1ванов, А.1. Тищенко та ш [23] Техтко-технолопчт ресурси, кадров1 ресурси, ресурси фшан-сового стану, ресурси фшансових результат1в та ш
в.В. Ареф'ева, А.В. Коренков [24] Внутршнш виробничий, управлшський, маркетинговий, кадровий, фшансовий та шновацшний потенщал
Табл. 2. Чинники зовшшнього середовища забезпечення конкурентоспроможностi
Автор / Джерело Чинники зовшшнього середовища
O.G. Кузьмш [11] Прямо1 дп: споживач1, постачальники, конкурента, державт органи влади, шфраструктура, законодавч1 акти, профспшки, партп та rnmi громадсью оргатзацп, система економ1чних ввд-носин у держав1, оргатзаци-сусвди. Непрямо1 дп: м1жнародт поди, м1жнародне оточення, науко-во-техтчний прогрес, пол1тичт обставини, сощально-куль-турт обставини, р1вень техтки та технологй, особливост1 м1жнародних економ1чних ввдносин, стан економ1ки тощо
в.В. Ареф'ева, А.В. Коренков [24] Зовтшнш виробничий, управлшський, маркетинговий, кадровий, фшансовий та шновацшний потенщал
В. С. Пономаренко, Л.1. Пвддубна [25] Загальноеконом1чт, пол1тичт, сощально-демограф1чт, на-уково-технолопчт, природт чинники
Осюльки в реальних умовах на етат вибору найкращоi альтернативи невизначенiсть iнформацii зазвичай зберiгаеться, що зумовлюеться динамiч-нiстю чинникiв зовшшнього та внутрiшнього середовищ виробничо-госпо-
дарсько1 структури, процес оптим1заци управл1нських р1шень для визначення чинниюв усшху конкурентоспроможносп ВГС передбачатиме послщовне скорочення невизначеносл [7, с. 101-102; 27]:
1. Визначення допустимих управлшських ршень у множит альтернатив, яке на практищ часто здшснюеться на етат формування альтернативних вар1ант!в управлшського ршення, тобто виокремлення набору чинниюв, як впливають на конкурентоспроможтсть ВГС.
2. Формування сукупност ефективних управлшських ршень, яке передба-чае здшснення вибору чинниюв усшху конкурентоспроможност ВГС за допомогою наукового, системного тдходу або моделювання.
Необхщно зазначити, що вЫ ефективш р1шення не можна пор1вня-ти м1ж собою, тобто не можна сказа-ти, яке з них мае бшьше переваг, ос-кшьки, за визначенням, сукупш переваги кожного ефективного ршення е однаковими [7, с. 121].
Науковий шдхщ (рис. 1) [1] пе-редбачае зб1р шформаци щодо внут-ршнього та зовшшнього середовищ ВГС, 11 анал1з, формування гшотези щодо мехашзм1в впливу на конкурентоспроможтсть ВГС { перев1рку гшо-тези шляхом шдтвердження 11 досто-в1рносп, а також зворотний зв'язок.
Моделювання (рис. 2) охоп-люе етапи формулювання задач! та
Рис. 1. Етапи реалЬаци наукового тдходу у процеЫ оптимЬаци управлшськихршень для визначення факторiв усп1ху конкурентоспроможностi ВГС
необхщних цшей дослщження, безпосередньо! побудови модел1 впливу чин-ниюв внутршнього { зовшшнього середовища на конкурентоспроможшсть ВГС, перев1рки модел1 на достов1ршсть, 11 застосування, а також передбачае зворотний зв'язок у форм1 поновлення модел1 (в раз1, якщо, наприклад, пот-р1бна додаткова шформащя) [1, 2].
Рис. 2. Етапи реалЬаци моделювання у процеЫ оптимiзацii управлшських ршень для визначення чиннишв усп1ху конкурентоспроможност1 ВГС
Системний анаиз чинниюв ycnixy конкурентоспроможностi виробни-чо-господарсько1' структури як процес передбачае усвiдомлення ситуацп, ви-явлення ключово1 проблеми визначення чинниюв ycnixy, попередне вивчен-ня системи забезпечення конкурентоспроможност ВГС, формулювання щ-лей i визначення критерив вибору, структурний аналiз конкурентоспромож-ност ВГС, виявлення найбiльш чутливих точок системи, розроблення системно: моделi та здшснення аналiзy, синтез системи на оcновi отриманих внаcлiдок анашзу даних [9, 10].
Пicля того, як здшснено вибiр чинникiв усшху для анашзу, доречною е ощнка впливу кожного з них. Для юльюсно1 оцiнки впливу кожного чинни-ка рекомендовано визначити ваговi коефщенти, а також силу 1'хнього впливу. Для визначення вагових коефщенпв вЫм ознакам надаються коефiцiенти так, щоб 1хня сума дорiвнювала 1. Чим бшьшим е значення ваги, тим важли-вiшою е ознака.
Вплив чинниюв рекомендовано ощнювати за стобальною системою шляхом експертного ощнювання [11], де максимальне число шкали вщповь дае найcильнiшiй позици, мiнiмальне (1) - найcлабшiй.
3. Вибiр оптимального yправлiнcького рiшення з множини ефективних, який передбачае аналiз переваг ефективних рiшень, а також врахування критерiïв iндивiдyального та групового вибору.
Для задач оптимiзацiï управлшських ршень з однiею метою i деюль-кома cитyацiями особа, яка приймае ршення (ОПР), обирае шдивщуальш критерiï, якi групують за видами стратегш [4, 7, 27]: песимютична cтратегiя -передбачае використання максимшного критерiю Вальда та мiнiмакcного ри-зику Севiджа; оптимicтична cтратегiя - критерш надзвичайного оптимiзмy; рацiональна (розрахована на середш умови) cтратегiя - критерш максимуму середнього виграшу, критерш мшмуму середнього ризику та критерш песи-мiзмy-оптимiзмy Гyрвiца.
У л^ературних джерелах [4, 7] видiляють наведет нижче критерп як оcновнi (табл. 3).
Нехай юнуе множина альтернативних cитyацiй, якi враховують вплив чинниюв зовшшнього середовища ВГС, S=(Sb S2, ..., Sn), множина цiлей A=(A1, А2,..., Ак) i множина ршень (чинникiв ycпixy) D=(D1, D2,..., Dm). Фун-кцiя кориcноcтi fij iндивiдyальноï особи, яка приймае ршення, для вciеï множини цшей вiдтворюе виграш, який одержуе ОПР завдяки прийняттю ршен-ня Di у ситуаци Sj, становить функщю:
F(Sj, Di)=fj; (i=1,...m;j=1,...n) (1)
Розглянувши критерiï iндивiдyального вибору, необхщно зазначити, що для вирiшення проблем прийняття ршень щодо визначення чинниюв усшху конкурентоспроможност ВГС на практищ вимагае багатокритерiального пiдxодy, коли виникае необхщшсть оцiнки альтернатив за багатьма показника-ми. При цьому, якщо вci показники можуть бути вимiрянi в однiй шкалi (нап-риклад, вартicнiй), вирiшення задачi оптимiзацiï здiйcнюють на оcновi одного критерш, який вщповщае екстремуму узагальненого штегрального показника.
Табл. 3. Критерп вибору оптимальнихуправлшськихршень для визначення _факторiв усп1ху для забезпечення конкурентоспроможностi ВГС_
№ з/п Критерш Формула розрахунку критерш Характеристика критерш
1 Максимш-ний критерш Вальда (КО К1 = тах тт /у (2) 1 з Рекомендовано застосовувати у ви-падках, коли неввдома ймов1ртсть настання певно! ситуацй, врахо-вуеться поява зовтштх обставин, ршення реал1зовуеться одиночно, виключаеться будь-який ризик. Ви-користання цього критерш перед-бачае, що кер1вник розраховуе на те, що умови складуться якнайпр-ше, 1 обирае для них ршення, яке максим1зуе виграш.
2 Критерш мшмак-сного ри-зику Севь джа (К2) К2 = тттах ру, (3) ' з де ру = f(Sj, У;) - ризик щодо прийняття ршення У; у ситу-аци Sj, Рекомендовано використовувати за виконання аналопчних умов, що 1 для використання критерш Вальда, однак тод1, коли ввдомими е ризи-ки.
3 Критерш надзви-чайного оптим1зму (Кз) К3 = тах тах /¡у (4) ' У Рекомендовано використовувати, якщо управлшське ршення ор1ентуеться на найкращу ситу-ацш, зазвичай, для структуровано! проблеми.
4 Критерш максимуму середнього виграшу (К4) п К4 = тах £ ру/у , (5) / У=1 де Рj - вим1рят суб'ективно ймов1рност1 настання ситу-ацш Sj; ]=1,..., п, Рекомендовано використовувати, коли ввдом1 ймов1рност1 настання ситуаци Sj. Оптимальним ршенням згвдно з цим критер1ем е таке, яке вщповщае максимуму середнього виграшу.
5 Критерш мшмуму середнього ризику (К5) п К5 = тт £ руру (6) 1 у =1 Рекомендовано використовувати, коли переваги управлшського рь шення описано у вигляд1 ризишв.
6 Критерш песим1зму-оптим1зму Гурвща (К6) К6 = тах а тт /у + (1 - а) тах /¡у ' _ у у ] . .(7) де а - коефщ1ент, який визна-чае обране ствввдношення м1ж песим1змом та оптим1з-мом; 0<а<1. Рекомендовано використовувати за умови, коли неввдом1 ймов1рност1 настання ситуацш, 1 пропоновано ор1ентуватися на середне значения м1ж крайтм песим1змом та крайтм оптим1змом.
В шшому раз^ коли немае змоги звести показники досягнення цшей до единого узагальненого показника, виникае потреба узгодження показниюв чинникiв усшху конкурентоспроможностi ВГС. З цiею метою доцшьно вико-ристовувати принципи групового вибору. Необхiдно зазначити, що багатокри-терiальний вибiр можна розглядати як окремий випадок групового вибору, коли роль члешв групи виконують показники ступеня досягнення цiлей [7]. Гру-повий вибiр е процедурою прийняття колективного рiшення на основi узгодження iндивiдуальних прiоритетiв члешв групи (функцш корисностi /у) або
показниюв ступеня досягнення цшей, тодi якщо для виршення проблемно! си-туаци запропоновано декшька варiантiв рiшень Д=(Д Д2,..., Дт), е група ошб, котрi приймають рiшення, яка складаеться iз И кiлькостi членiв, а кожен член групи обирае ршення з множини вiдповiдно до сво!х iнтересiв, то оцiнку рь шень групою можна представити як вектор прюрите^в/=(/},/2,...,/и) [7].
Для визначення единого групового прюритету щодо вибору рiшення ¥=¥(/ъ /2,..., /) необхiдним е узгодження iндивiдуальних iнтересiв осiб групи, яке вщбуваеться на основi принципу групового вибору, який визначае правило узгодження i вибору оптимального ршення, тобто е критерiем вибору [7]. Аналiз лiтературних джерел [4, с. 70-72; 7, с. 124-130] дае змогу зроби-ти висновок, що найбшьш поширеними принципами групового вибору е:
1) принцип диктатора. 1нтереси одте! особи приймаються як iнтереси вие! групи або один iз показниюв чинниюв успiху конкурентоспроможност ВГС приймаеться як основний показник забезпечення конкурентоспро-можностi. Функцiя узгодження iнтересiв групи в цьому випадку виглядае так [4, с. 70]:
(8)
де/к - функщя прюрите™ диктатора.
Використання такого принципу можливе в надзвичайних обставинах;
2) принцип бшьшосп голоив. Функцiя прiоритетiв групи визначаеться по-казниками чинникiв устху коалщп V. При цьому зважений вплив чинни-юв успiху на конкурентоспроможшсть ВГС у цiй коалщп (nv) е "бшьшю-тю", тобто перевищуе певний порiг С, наприклад, ^>С. Формально фун-кцiя узгодження штереив групи за принципом бшьшосп виглядае так [4, с. 71]:
Р=¥(/ь/2,...,/,)=/, I е V, пу>С; (9).
3) принцип Курно. Якщо група о^б, котрi приймають ршення, складаеться з незалежних iндивiдiв, як не утворюють груп-коалiцiй, тобто пропо-нуеться кшьюсть рiшень, яка вщповщае кiлькостi експертiв, тодi необ-хiдно знайти таке рiшення, яке буде вщповщати вимогам iндивiдуальноi рацюнальноси без обмеження iнтересiв кожного зокрема [4; 7];
4) принцип Парето. Якщо вс експерти утворюють одну коалщто, то опти-мальним буде таке ршення, яке невигiдно змiнювати одразу всiм членам групи, оскшьки воно об'еднуе !х в досягнент спiльноi мети. Принцип Парето застосовуеться за умови сильно! залежноси уих членiв групи один вiд одного [4, 7];
5) принцип Еджворта. Використовуеться в тому випадку, якщо група складаеться з декшькох коалщш i жоднш невигiдно змiнювати свое рiшення. Знаючи прiоритети коалщш, необхщно визначити оптимальне рiшення, не завдаючи шкоди одне одному. У разi використання принципу Е-джворта видiляють три гiпотези щодо можливих взаемовiдносин мiж членами групи: гшотеза статус-кво, яка мае сенс у випадку незалежност членiв групи i передбачае, що вони байдуж один до одного, а тому не будуть дiяти; гiпотеза конфронтацii, яка полягае у тому, що члени групи дтоть так, щоб нашкодити один одному; гшотеза рацюнальноси, яка передбачае, що члени групи або коалщп дiятимуть у власних iнтересах з метою одержання максимальних результатiв [4, с. 72].
Пiсля того, як оптимальне рiшення набору факторiв ycnixy для забез-печення конкурентоспроможност ВГС обране, здшснюеться його оформлен-ня, реалiзацiя та контроль за його виконанням.
Унаслщок вибору оптимального ршення буде визначено чинники ycnixy конкурентоспроможност ВГС, а також стратепчш цiлi для кожного перспективного напрямку, задокументовано cтратегiï. Пюля визначення показни-кiв чинникiв усшху та ïxmx критерiïв, необxiдно визначити стратепчш заходи.
Висновки. Прийняття управлшських ршень в оргашзаци, яка функщ-онуе в динамiчномy зовнiшньомy середовишд, передбачае визначення опти-мальних ршень, що забезпечують ефективну дiяльнicть оргашзаци та сприяють продуктивному використанню можливостей середовища функщ-онування для забезпечення ïï конкyрентоcпроможноcтi. У цiй публжаци дос-лiджено процес оптимiзацiï управлшських ршень та запропоновано його ви-користання для визначення чинникiв усшху конкурентоспроможност ВГС.
Перспективи подальших дослвджень. Результати доcлiдження мо-жуть бути використаш керiвниками ВГС з метою визначення чинниюв ycпixy для забезпечення конкурентоспроможност органiзацiï, а також для подальших дослщжень конкyрентоcпроможноcтi штегрованих структур бiзнеcy.
Л1тература
1. Кузьмш O.G. Сучасний менеджмент. - Львiв: Вид-во "Центр Свропи", 1995. - 176 с.
2. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер. с англ. - М.: Дело, 1998. - 704 с.
3. Карданская Н.Л. Основы принятия управленческих решений: Учеб. пособ. - М.: Русская Деловая Литература, 1998. - 288 с.
4. Сопшьник О.В. Технология прийняття управлшських ршень: Навч. поаб. - Дншро-петровськ, 2002. - 108 с.
5. Бакуменко В.Д. Формування державно-ynравлiнcькиx рiшень: Проблеми теорп, методологи, практики: Монографiя. - К.: Вид-во УАДУ, 2000. - 328 с.
6. Лепа Р.М., Тимохин В.М. Прийняття управлшських ршень на тдприемсга: теорiя та практика: Монографiя. - Донецьк: Юго-Восток, 2004. - 261 с.
7. Евланов П.Г. Теория и практика принятия решений. - М.: Экономика, 1984. - 175 с.
8. Кузьмш О.С., Мельник О.Г. Теоретичш та прикладш засади менеджменту: Навч. поаб. - 2-е вид. доп. i перероб. - Львiв: НУ мЛьвiвcька полггехшка", "1нтелект Заxiдм, 2003. -352 с. - С. 146.
9. Економпчний анал1з: Навч. nоciб./ Болюх М.А., Бурчевський В.З., Горбаток М.1. та ш./ За ред. М.Г. Чумаченка. - К.: КНЕУ, 2001. - 540 с. [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://www.ebk.net.ua/Book/BookEkAnaliz/part1.3 .htm.
10. Гвишиани Д.М. Организация и управление. - Изд. 3-е, перераб. - М.: Изд-во МГТУ им. Н.Э. Баумана, 1998. - 332 с.
11. Кузьмш О.С., Мельник О.Г. Основи менеджменту: Пщручник, 2002. - 344 с..
12. Васильева З.А. Иерархия понятий конкурентоспособности субъектов рынка// Маркетинг в России и за рубежом. - 2006, № 2. [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://www. dis.ru/library/market/archive/2006/2/4109.html.
13. Герман О.М. Стратепчна маркетингова спрямованють як складова забезпечення довгостроково'1 конкурентоспроможност торговельного тдприемства// Актуальш проблеми економки. - 2006, № 6. - С. 72-78..
14. Горбатов В.М. Конкурентоспособность и циклы развития интегрированных структур бизнеса: Монография. - Харьков: ИД "ИНЖЭК", 2006. - 592 с..
15. Кротков А.М., Еленева Ю.Я. Конкурентоспособность предприятия: подходы к обеспечению, критерии, методы оценки// Маркетинг в России и за рубежом. - 2001, № 6. - С. 59-68. [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://www.masters.donntu.edu.ua/2005/kita/zo-sim/library/bib_file06.htm.
16. Иванов Ю.Б. Конкурентоспособность предприятия: оценка, диагностика, стратегия. Научное издание/ Колл. Авторов. - Харьков: Изд-во ХНЭУ, 2004. - 256 с..
17. Формирование конкурентной позиции предприятия в условиях кризиса: Монография/ Кол. авт. Тищенко А.Н., Иванов Ю.Б., Кизим Н.А., Ревенко Е.В., Чечетова-Терашвили. -Х.: ИД "ИНЖЭК", 2007. - 376 с..
18. Фатхутдинов Р.А. Стратегическая конкурентоспособность: Учебн./ Р.А. Фатхутди-нов. - М.: ЗАО "Экономика", 2005. - 504 с.
19. Воронкова А.Э. Стратегическое управление конкурентоспособным потенциалом предприятия: динамика и организация. - Луганск: Изд-во Восточноукр. нац. ун-та, 2000. - 315 с.
20. Кузьмш О.С. Проблеми фшансово-кредитного регулювання шновацшного розвит-ку виробничо-господарських структур: Монографiя/ О.С. Кузьмiн, 1.В. Алексеев, М.К. Колю-ник, А.С. Мороз, О.Г. Мельник, 1.Б. Хома, Ю.Б. 1ванов, А.С. 1ванченко, 1.Ю. Матюшенко, О.М. Тищенко, 1.М. Волик, Н.В. Бешкова/ За заг. ред. О.С. Кузьмша, 1.В. Алексеева. - Львiв: Вид-во НУ "Львiвська полггехшка", 2007. - 152 с..
21. Алексеев 1.В., Кол1сник М.К., Мороз А.С. Управлшня ресурсним забезпеченням промислово-фшансових груп: Монографiя. - Львiв: Вид-во НУ "Львiвська полiтехнiка", 2007. - 132 с.
22. Черезов А.В., Рубинштейн Т.Б. Корпорации. Корпоративное управление/ А.В. Че-резов, Т.Б. Рубинштейн. - М.: ЗАО "Изд-во "Экономика", 2006. - 478 с..
23. Иванов Ю.Б., Тищенко А.Н., Дробитько Н.А., Абрамова О.С. Конкурентоспособность предприятия: оценка, диагностика, стратегия. - Х.: ХНЭУ, 2004. - 256 с..
24. Ареф'ева О.В., Коренков О.В. Управлшня потенщалом розвитку промислових тд-приемств. - К.: ГРОТ, 2004. - 200 с..
25. Пономаренко В.С., Пщдубна Л.1. Управлшня мiжнародною конкурентоспромож-нютю пiдприемства: Пвдручник. - Х.: ВД "1НЖЕК", 2008. - 328 с..
26. Колкник М.К., Ульянова А.М. Формування стратеги управлшня конкурентоспро-можнiстю фшансово-промислово'1' групи// Вюник Криворiзького економiчного iн-ту КНЕУ: Зб. наук. праць. - К.: КНЕУ. - 2007, № 1 (9). - С. 89-96.
27. Мельник О.Г., Ульянова А.М. Процес оптимiзацii управлшських ршень// Вюник НУ "Львiвська полггехтка": Проблеми еконотки i управлiння. - Львiв: НУ "Львiвська поль технiка". - 2006, № 554. - С. 197-204..
28. Каплан С. Роберт, Нортон Дейвид П. Сбалансированная система показателей. От стратегии к действию: Пер. с англ. - М.: ЗАО "Олимп-Бизнес", 2003, 304 с.
УДК330.8:381.101.262 Доц. М.1. Хмелярчук; доц. М.П. Панковець,
канд. екон. наук - Львiвський тститут бантвсько'( справи Утверситету 6анмвсько1 справи НБУ, м. Кшв; М.1. Павлишин - ЗАТАльфа-Банк
ТЕОРЕТИЧН1 ОСНОВИ КОНЦЕПЦ11 ПРОДУКТИВНО! ЗАЙНЯТОСТ1 НАСЕЛЕННЯ
Присвячено розробщ теоретичних основ концепци продуктивно'!' зайнятосп населення, що базуеться на основоположник засадах теори людського катталу. Зап-ропоновано практичш заходи реалiзацii концепци продуктивно'!' зайнятосп в Укрш'ш.
Ключов1 слова: зайнятють, людський капiтал, освiта, ринок пращ.
Assoc. prof. M.I. Khmelyarchuk, assoc. prof. M.P. Pankovets-L'viv bank institute
of NB of Ukraine, Kyiv; M.I. Pavlyshyn -ZATAlpha-Bank
Theoretical approach of conception of productive employment
of population
The article is dedicated to forming theoretical approach of conception of productive employment in the base of human capital theory. Practice measures of realization of conception of productive employment in Ukraine are proposed.
bywords: employment, human capital, education, labour market.
