CC BY
44
Scientific journal
PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION
Has been issued since 2013.
Науковий журнал
Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА
Видаеться з 2013.
http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/
Житеньова Н.В. Майстер-клас як ефективна форма пдготовки майбутнього вчителя до застосування технологiй в'зуал'ваци у предметно-професшнш дiяльностi. Ф'!зико-математична осв'та. 2019. Випуск 1(19). С. 55-61.
Zhytienova N. Master-Class As An Effective Form For Pre-Service Teacher To Implement Visualization Technologies In Subject And Professional Activity. Physical and Mathematical Education. 2019. Issue 1(19). Р. 55-61.
DOI 10.31110/2413-1571-2019-019-1-009 УДК 378.4: 004
Н.В. Житеньова
Харквський нацюнальний педагогiчний унверситет iMeHi Г.С. Сковороди, Украна
melennaznv@gmail.com ORCID: 0000-0002-3083-1070
МАЙСТЕР-КЛАС ЯК ЕФЕКТИВНА ФОРМА ПОДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ДО ЗАСТОСУВАННЯ ТЕХНОЛОГ1Й В1ЗУАЛ1ЗАЦП У ПРЕДМЕТНО-ПРОФЕС1ЙН1Й Д1ЯЛЬНОСТ1
АНОТАЦ1Я
Проанал'1зовано практичний doceid використання вчителями-практиками цифровых в'1зуальних матерiалiв у власнiй neöaaoai4Hiü д'яльностi.
Формулювання проблеми. Вiзуалiзацiя е трендом iннoвацiйнoгo розвитку освти. Завдяки хмарним технoлoгiям педагоги отримали змогу використовувати пoтужнi й багатoфункцioнальнi онлайновi iнcтрументи для створення цифрових в'зуальних дидактичних засоб'ю i запроваджувати ¡х у практику освти. Проте, створення яксних цифрових в'зуальних матер'ал'ю потребуе в'дпов'дних компетенцй, що зумовлюе необх'дн'сть cпецiальнo'¡' пдготовки майбутнх та дючих учителiв до профе^йно'! д 'яльностi. Авторами розглядаеться майстер-клас як активний метод навчання як студентов, так i педагог'ю-практик'ю створенню яксних в'зуальних дидактичних матер 'шл 'ю.
Матер/'али i методи. Використано системний анал'з науково¡, психолого-педагог'чно¡, навчально-методично¡' та спец'юльно¡' лтератури, iнфoрмацiйних джерел з проблеми досл'дження; синтез та узагальнення теоретичних положень, розкритих у наукoвiй та навчально-методичнй лтературi; узагальнення власного педагог'чного досв'ду, а також анал'в практичного досв'ду щодо oрганiзацi'¡' й проведення майстер-класю.
Результати. У статт '1 здйснено анал'з практичного досв'ду використання в'1зуал'1зацП в прoфеciйнiй д'яльност'!. Виcвiтленo фактори, якi визначають пдготовку майбутнього вчителя до застосування в'1зуал'1зацП в прoфеciйнiй д'яльност'г. швидкоплинний розвиток технологш, якi дозволяють створювати вiзуальний контент; використання iнcтрументiв створення вiзуалiзацi'¡'в'дбуваеться спочатку у б'знес-структурах та !ншых сферах, а пот'т цей досв'д запозичуеться освтянами; створення таких продукт'ю, загалом, в'дбуваеться не для осв'тн'к потреб, що зумовлюе необх'дн'сть ¡х адаптацй'; iнcтрументи в'1зуал'1заци стр'тко оновлюються, що в'дкривае ною! можливостi для реалiзацi'¡'педагог'чних цлей,, проте практичне застосування цих iнcтрументiв в ocвiтнiй практиц наштовхуеться на необ/'знан/'сть педагога з ¡х техшчними особливостями й дидактичним потен^алом. З'ясовано основн складнощi, з якими зштовхуються педагоги-практики в процеа використання в'1зуал'1зацИ Розглядаеться майстер-клас як особлива освтня технoлoгiя узагальнення i поширення досв 'ду i одна з ефективних форм пдготовки максимально адаптованих фшх!юц!ю до майбутньо'1 прoфеciйнo'¡' д 'яльностi. Розкрито структуру майстер-класу 'з застосування в'1зуал'1зац'й, яку можна використати в процеи пдготовки майбутнх педагог'ю, в системi пдвищення квалiфiкацi'¡'та переквалiфiкацi'¡' педагог'ю-практишв.
Висновки. Розглядаючи питання запровадження майстер-класю, досл'джено, що запровадження тао 1нтерактивно\ форми навчання сприяе формуванню i вдосконаленню прoфеciйних компетен^й, якi неoбхiднi педагог'мному працвнику щодо використання цифрових в 'зуальних дидактичних ресурсе у власн ':й профеайн '1й д 'яльност ':.
КЛЮЧОВ1 СЛОВА: вiзуалiзацiя, iнcтрументи в'1зуал'1зацП', п'1дготовка вчителя, майстер-клас, ocвiтнiй процес.
ВСТУП
Постановка проблеми. В останн роки на педагопчних форумах та в мережi 1нтернет все активнее обговорюються новi тенденцп навчання в школ^ пропонуються орипнальы концепцп та прийоми. Одним iз ефективних шляхiв у вщповщному напрямку е використання дидактичного потен^алу технологш вiзуалiзацií, осктьки вона е безперечним трендом Ыновацмного розвитку освти. Завдяки с^мкому поширенню хмарних технологш педагоги отримали змогу використовувати потужн й багатофункцюнальы онлайновi шструменти для створення цифрових вiзуальних дидактичних засобiв, що актуалiзуе виявлення, узагальнення та поширення шновацшного педагопчного досвщу щодо '(х упровадження в практику освiти. У даному аспект особливо' уваги набувають практико-орiентованi форми навчання, серед яких особливе мкце посщае така сучасна форма як майстер-клас.
ISSN 2413-158X (online) ISSN 2413-1571 (print)
Анал1з актуальних дослщжень. Вивченню проблем, пов'язаних з пiдготовкою педагопчних кадрiв до застосування технологiй вiзуалiзацN у професiйнiй дiяльностi, присвяченi дослщження багатьох авторiв. У своТх роботах Л. Бтоусова, Н. Бтошапка, Л. Бутенко, М. Друшляк, О. СемешхЫа, М. Синиця, М. Цимбалюк та ш. торкнулися питань створення орипнальних прийомiв вiзуалiзацiТ, розробили методику ТТ застосування у викладаннi певних дисциплн Напрями пiдготовки майбутнього вчителя до застосування технологш вiзуалiзацiТ розглядаються О. Горлщиною, С. Дочкiним, В. Касторновою, I. Косенко, С. Лозовенко, 6. Малкшою, А. Рапуто, Л. Сидоровою та iн. Питанням проведення та оргашзацп майстер-класiв присвячено працi В. Безницького, А. ДуловоТ, Т. Мотрушч, Н. РозiноТ, I. СидоровоТ, Л. СоламатшоТ. Дослiдники вiдзначають, що майстер-клас е особливим жанром поширення успшного досвiду дiяльностi, розкривають авторськi методики проведення майстер-клаав тощо. Разом з тим, на цей час практичш питання оргашзацп та проведення майстер-клаав, зорiентованих на пiдготовку майбутнього вчителя до використання технологiй вiзуалiзацiТ у професшшй дiяльностi, е не достатньо висвггленими.
Мета статл полягае у визначенш методичних особливостей майстер-класу як ефективноТ форми пiдготовки майбутнiх учителiв до застосування технологiй вiзуалiзацiТ в майбутшй професiйнiй дiяльностi. Для досягнення поставленоТ мети нами було виокремлено там завдання: висв^лити фактори, що визначають необхiднiсть пiдготовки майбутнього вчителя до застосування вiзуалiзацiТ в професшнш дiяльностi; здiйснити аналiз практичного досвщу використання вiзуалiзацiТ в професiйнiй дiяльностi; розкрити органiзацiйнi й змiстовi особливост проведення майстер-класу для подготовки майбутнiх учителiв до створення й використання засобiв вiзуалiзацiТ у професшнш дiяльностi.
МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Для виршення поставлених завдань було використано там методи дослщження як системний аналiз науковоТ, психолого-педагогiчноТ, навчально-методичноТ та спещальноТ лiтератури, iнформацiйних джерел з проблеми дослщження; синтез та узагальнення теоретичних положень, розкритих у науковм та навчально-методичнш л^ератур^ узагальнення власного педагопчного досвiду, а також аналiз практичного досвщу щодо оргашзацп й проведення майстер-клаав.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
На цей час проведено багато дослщжень, присвячених пщготовщ студентiв педвузiв до застосування сучасних шформацшно-комушкацшних технологiй у майбутшй професiйнiй дiяльностi за рiзними напрямками. Окремий напрям зазначеноТ подготовки становить Специфiка такоТ пiдготовки вщбиваеться у факторах, як визначають таку тдготовку, а саме: швидкоплинний розвиток технологш, як дозволяють створювати вiзуальний контент; використання iнструментiв створення вiзуалiзацiТ вiдбуваеться спочатку у бiзнес-структурах та шших сферах, а потiм цей досвщ запозичуеться освiтянами; загалом створення таких продуклв вiдбуваеться не для осв^шх потреб, що зумовлюе необхщшсть Тх адаптацп; iнструменти вiзуалiзацiТ с^мко оновлюються, що вiдкривае новi можливост для реалiзацiТ педагогiчних цiлей, проте практичне застосування цих шструменлв в осв^нш практицi наштовхуеться на необiзнанiсть педагога з Тх технiчними особливостями й дидактичним потенщалом.
З метою аналiзу стану використання вiзуалiзацiТ у практик шкiльноТ освiти нами було проведено анкетування, в якому взяли участь понад 200 вчителiв УкраТни. Анкета мктила три блоки питань, спрямованих на отримання шформаци загального характеру, ведомостей про досвiд використання вiзуалiзацiТ в освiтньому процесi, а також оргашзацшних особливостей такого використання. Перший блок м^ив питання щодо впливу вiзуалiзацiТ на процес навчання, клаав, з якими працюе вчитель, та досвщу роботи (рис. 1). Аналiз анкетування показав, що переважна ктьмсть вчителiв працюють у базовш i старшiй школi та мають досвщ роботи понад 10 ромв (76%). Бтьша частина вчителiв (95%) вважають, що вiзуалiзацiя чинить позитивний вплив на загальну атмосферу навчання i робить його бтьш ефективним.
21-30 poKiß
37%
30+ poKiß
20%
11 - 20 pcmiB
29%
6 -10 poKiß
1 -5 poKiß
5%
Рис. 1. Аналiз загальних питань анкетування
Другий наб'1р питань стосувався визначення досвщу i цтей використання вiзуалiзацiТ у професiйнiй дiяльностi (рис. 2). Так, на питання щодо готовност вчителiв до створення вiзуального контенту 87% вчителiв вiдповiли, що використовують готовi шаблони; 37% iнтуТтивно використовують правила вiзуального дизайну, 15,3% переважно орiентуються на готовi приклади i частково модифiкують Тх, i лише 4,2% вказали, що знають i використовують правила вiзуального дизайну.
Рис. 2. Вмшня створювати яккну вiзуалiзацiю
Рис. 3. Систематичшсть використання вiзуалiзацГí
Щодо питання систематичносп використання вiзуалiзацií (рис. 3) 53,3% респондент стверджують, що застосовують ii на кожному урощ, 17,8% - раз на тиждень, 15,5% - раз на мкяць, 4,6% - вважають за доцiльне використання вiзуалiзацií лише на вщкритих уроках i 8,8% - за можливктю (за наявыстю вiдповiдного технiчного обладнання).
Аналiз вщповщей (рис. 4) показав, що загалом учот^ використовують вiзуалiзацiю на етат подання нового матерiалу (97,8%) i пiд час закрiплення знань (55,6%), де в якост iнструментiв створення вiзуального контенту обирають PowerPoint (97,8) та вщео лекцп (40%); лише деяк вчителi використовують iншi шструменти (paint, скрiнкасти та спецiальнi професшы програмнi засоби) для вiдповiдноí дiяльностi, що складае 3,2% вiд загально''' кiлькостi. Пiд час рефлексп вiзуалiзацiю використовують 35,6% педагогiв, де в якост iнструментiв обирають ментальнi карти, фшбоуни (33,2%). Деякi вчителя намагаються застосовувати вiзуалiзацiю на етапах контролю (2,2%) та для оргаызацп самоспйно''' роботи учнiв з опрацювання нового навчального матер1алу (2,2%).
Рис. 4. Мета та засоби використання вiзуалiзацíí
Щодо адаптацп готового вiзуального матерiалу (рис. 5), бiльшiсть учителiв (51,0%) зазначають, що одразу намагаються знайти вщповщний вiзуальний контент, 44,6% педагопв спочатку шукають цiкавий матерiал, а по™ адаптують його пiд власы педагопчы цiлi i лише 4,4% створюють власний вiзуальний контент.
Аналiз анкетних даних третього блоку показав, що головною перешкодою для використання вiзуалiзацií у масовш педагогiчнiй практик (рис. 6) е недостатня обiзнанiсть учителiв з iснуючими онлайн сервками та програмним забезпеченням (55,7%). До основних складнош^в респонденти також вщносять вiдсутнiсть методичних матерiалiв щодо застосування програмних засобiв та онлайн сервiсiв в освiтньому процесi (22,3%); невмЫня користуватися iснуючим iнструментарiем (15,3%), невмЫня створювати власнi вiзуальнi матерiали (27,6%), брак часу на пщготовку та створення вiзуального контенту (11,3%), вщсутысть мотивацп 2,2%, застарiлiсть наявного техычного обладнання 2,2%. Вiдсутнiсть будь-яких перешкод вщзначили 8,8% респондентiв.
Рис. 5. Готовнкть до адаптацп вiзуального контенту до педагопчних цмей
В1ДСуТН1С1 методичн матер1ал1в
Рис. 6. Аналiз даних щодо перешкод для застосування вiзуалiзацм
Учителi зазначили, що roTOBi до самовдосконалення й Hapa3i 90,1% самостшно опановують тематичш 1нтернет-джерела, блоги тощо; 36,4% займаються на онлайн курсах; 11,6% беруть участь у майстер-класах, треншгах та вебiнарах вiдпoвiднoгo спрямування (рис.7).
онлайн курси
90,1% блоги супшьства 1нтернет-джерела
Рис. 7. Готовнiсть до опанування нових онлайн сервiсiв
Проведений аналiз показав, що вчителi потребують вiдпoвiднoï пiдгoтoвки до застосування технологш вiзуалiзацiï в oсвiтньoму прoцесi. Серед численних засoбiв пiдвищення прoфесiйнoï майстерност педагoгiв особливо актуальними, затребуваними та максимально oрieнтoваними на практику е майстер-класи. Метою проведення майстер-класу е вдосконалення професшно!' та науково-методично!' пiдгoтoвки педагoгiчних кадрiв, збагачення Тх технoлoгiчнoгo пoтенцiалу, прискорення процесу трансформацп перспективного педагoгiчнoгo дoсвiду в практичну дiяльнiсть [5]. У прoфесiйнiй тдготовщ майбутнього вчителя, в системi переквалiфiкацiï вчителiв та в прoфесiйнiй дiяльнoстi вчителя запровадження майстер-класiв передбачае певну специфту та повинно реалiзoвуватися системно. Структура майстер-
класу розглядаеться у багатьох працях, у рамках дано!' CTaTTi ми базуемося на розкритих у [1] методичних пщходах до проведення майстер-клаав.
Майстер-клас з пiдготовки вчителя до створення й застосування вiзуальних дидактичних засобiв мае на метi розкрити вчителям специфiчнi особливостi проектування й реалiзацiï таких засобiв з використанням сучасного шструментар^ хмарних технологiй. Майстер-клас складаеться з iнформацiйноï, демонстрацiйноï, практично''' та пiдсумковоï складових та передбачае певн етапи реалiзацiï (рис. 8).
•Презентащя педагопчного досвд
•ознайомлення з особливостями органiзацГ'' навчально''' дiяльностi з використанням вiзуалiзацiï на
рiзних освт-лх етапах; •розкриття сутностi поняття вiзуалiзацiï; •з'ясування вiдмiнностей мiж наочнiстю та вiзуалiзацiею; •висвiтлення дидактичних функцiй вiзуалiзацiï;
•висвiтлення класифiкацГ'' iнструментарiю щодо створення вiзуалiзацiï.
•Ознайомлення з прийомами та прикладами застосування вiзyалiзацiï в професшнш дiяльностi
•ознайомлення студенев з конкретними прикладами вiзуалiзацiï;
•залучення студентiв до порiвняння, критичного аналiзу та оцшювання результатiв подання одного й того самого навчального контенту з використанням рiзних шструмен^в створення вiзуалiзацiï.
•Моделювання занять iз використанням вiзyалiзацiï
•опанування iнструментарiю створення вiзуалiзацiï; •аналiз в^цповщного навчального матерiалу;
•створення вiзуальних дидактичних засобiв певного педагогiчного призначення; •адаптащя готових вiзуальних матерiалiв до поставлено''' педагопчно''' мети; •створення комплекту вiзуальних дидактичних засобiв з певно''' теми.
•Рефлекая
•обговорення розроблених студентами дидактичних засобiв;
•оцiнювання створених засобiв з позици системи вимог, що висуваються до вiзуального контенту ; •з'ясування доцмьносп вибору iнструменту створення вiзуалiзацiï;
•вироблення пропозицiй щодо можливих шляхiв удосконалення представлено''' розробки
Рис. 8. Структура майстер-класу 1з використання в1зуал1зацм°
Кожна iз складових передбачае ознайомлення вчт^в з певним ретельно выбраним навчальним матерiалом й залучення 'х до практично' роботи з проектування й реалiзацiï вiзуального дидактичного засобу. Так iнформацiйна складова передбачае ознайомлення студенпв з особливостями оргаызацп навчально''' дiяльностi з використанням вiзуалiзацiï на рiзних освiтнiх етапах. Зокрема, розкриття сутност поняття вiзуалiзацiï, ïï ролi в навчаннi та з'ясування вщмшностей мiж наочнiстю i вiзуалiзацiею, висв™ення дидактичних функцiй технологiй вiзуалiзацiï як шструмента iнтенсифiкацiï навчального процесу. Показано, що 'х застосування дае змогу пщвищити iнформацiйну насиченiсть навчального процесу, зменшити витрати часу та енергп учнiв на сприйняття й розумшня навчального матерiалу, сприяти пiдтримцi високого темпу навчання, рацюнально органiзовувати навчально-тзнавальну дiяльнiсть учнiв на рiзних етапах уроку. Зазначен функцп детально розглянуто в роботi [3]. Аналiз анкет, наведений вище, показуе, що попри велику ктьккть ресурав для створення вiзуалiзацiï, вчителi загалом не обiзнанi щодо 'х рiзноманiття й видiв, не мають уявлень про базовий комплект шструменпв вiзуалiзацiï, якими мае володiти майбутнiй вчитель, тому важливим е висвп^лення класифiкацiï вiдповiдного шструментар^ щодо створення вiзуалiзацiï. Авторськукласиф'кацю 'нструмент'в в'1зуал'вацй' за основними напрямами ïï застосування в освiтньому процес детально розкрито в нами в робот [2]. Розглядаються шлсть категорш iнструментiв: iнструменти для створення вiзуального супроводу викладу навчального матерiалу, шструменти для стиснення, структурування та систематизацп навчального матерiалу, iнструменти для реалiзацiï дидактичних iгор, iнструменти моделювання, шструменти для створення сптьного дiяльнiсного простору. Кожна iз зазначених категорiй передбачае вщповщы види створення кiнцевого вiзуального продукту.
Демонстрацйна складова полягае в ознайомленн студентiв з конкретними прикладами засобiв вiзуалiзацiï навчального матерiалу, створених за допомогою рiзних iнструментiв вiзуалiзацiï, а також на залучення студенпв до порiвняння, критичного аналiзу та оцшювання результатв подання одного й того самого навчального контенту з використанням рiзних шструменпв вiзуалiзацiï.
Практична складова передбачае створення умов для опанування студентами зазначеного вище шструментар^ та набуття досвщу його практичного використання. Даний етап мктить цикл спещально розроблених практичних завдань, виконання яких передбачае оволодшня майбутнiми вчителями послщовыстю дiй, потрiбних для розробки вiзуальних дидактичних засобiв певного педагопчного призначення. Зазначенi завдання включають аналiз вiдповiдного навчального
матерiалу, вибiр шструменту вiзуалiзацií, створення заданого дидактичного засобу з урахуванням принципiв, яким повинна вщповщати створювана вiзуалiзацiя. Детально зазначенi принципи, розкрито у статт [4]. Також передбачено розгляд питань адаптацп готових вiзуальних матерiалiв у вiдповiдностi до умов i завдань конкретного навчального заняття та створення комплекту вiзуальних дидактичних засобiв для вивчення з задано'( теми певного навчального курсу.
Шдсумкова складова полягае у залучены студенев до колективного обговорення розроблених ними дидактичних засобiв, 'х оцшювання з позицп системи вимог, що висуваються до вiзуального контенту освтнього призначення, з'ясування доцiльностi вибору шструменту реалiзацií, вироблення пропозицп щодо можливих шляхiв удосконалення представлено' розробки.
ОБГОВОРЕННЯ
Запропонований майстер-клас було обговорено на засщаны кафедри iнформатики Харкiвського нацiонального педагопчного унiверситету iменi Г.С.Сковороди та апробовано тд час навчання студентiв природничо-математичних дисциплш. Структура запропонованого майстер-класу мае рекомендацшний характер i задае загальну методику щодо його запровадження. Зазначене передбачае адаптащю кожного iз складни^в майстер-класу вiдповiдно до фахово'' спе^альносп, для яко' буде проведено захщ, а також обов'язкового врахування педагопчного контингенту (майбутн вчителi, система переквалiфiкацií вчителiв, вчителi-практики) щодо постановки цтей, складання завдань та iн.
ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШОГО ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Реальний стан використання вiзуалiзацií в освiтнiй практицi сучасно' школи свiдчить про необхщысть реалiзацií спецiальноí пiдготовки вчителiв до створення й застосування вiзуальних дидактичних засобiв. Ефективною формою такоí пiдготовки е майстер-клас. Запропонована методика проведення майстер-клаав зорiентована на поетапне оволодшня вчителем основними засадами та сучасними шструментами створення вiзуальних дидактичних засобiв. Проведення майстер-класiв за розробленою методикою доцiльно використовувати як в освтньому процесi професiйноí пiдготовки майбутых учителiв, так i в процеа перепiдготовки працюючих учителiв в системi пiслядипломноí освiти. Впровадження майстер-класiв становлять основу для розробки практично-орiентованого курсу i його запровадження у процес пщготовки майбутнiх учителiв до застосування технологш вiзуалiзацií у практицi освти, що е перспективним напрямом подальших дослiджень.
Список використаних джерел
1. Бтоусова Л. I., Андрiевська В. М. 1нновацшы застосування 1КТ в освтнш практицi початковоí школи. ХНПУ iменi Г.С.Сковороди, 2018. 82 с.
2. Бтоусова Л.1., Житеньова Н.В. Онлайновi iнструменти вiзуалiзацií у дiяльностi сучасного педагога. Scientific Journal «ScienceRise: Pedagogical Education», 2018. Випуск 7(27). С. 8-15. DOI: 10.15587/2519-4984.2018.151557. URL: http://journals.uran.ua/sr_edu/article/view/151557 (дата звернення 26.02.2019 р.)
3. Бтоусова Л.1., Житеньова Н.В. Функцюнальний пщхщ до використання технологш вiзуалiзацií у навчальному процеа. lнформацiйнi технологиi засоби навчання, 2017. Випуск 57(1). С. 38-49.
URL: http://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/1525 (дата звернення 26.02.2019 р.)
4. Житеньова Н.В. Принципи вiзуалiзацií як основа дидактичного дизайну. Scientific Journal «ScienceRise: Pedagogical Education», 2017. Випуск 3(11). С. 11-14. DOI: 10.15587/2519-4984.2017.97072.
URL: http://journals.uran.ua/sr_edu/article/view/97072 (дата звернення 26.02.2019 р.)
5. Мотруыч Т. В. Майстер-клас як одна iз форм методичноí роботи з учителями. URL: http://studcon.org/mayster-klas-yak-odna-iz-form-metodychnoyi-roboty-z-uchytelyamy (дата звернення 26.02.2019 р.)
References
1. Bilousova, L. I. & Andriyevs'ka, V. M. (2018) Innovacijni zastosuvannya IKT vosvitnijpraktycipochatkovoyi shkoly [Innovative applications of ICT in elementary school educational practice]. XNPU imeni G. S. Skovorody [in Ukrainian].
2. Bilousova, L.I. & Zhytienova, N.V. (2018) Onlajnovi instrumenty vizualizaciyi u diyalnosti suchasnogo pedagoga [Online tools of visualization in the work of the modern teacher]. Scientific Journal «ScienceRise: Pedagogical Education», 7(27), 8-15. DOI: 10.15587/2519-4984.2018.151557. Retrieved from: http://journals.uran.ua/sr_edu/article/view/151557 [in Ukrainian].
3. Bilousova, L.I. & Zhytienova, N.V. (2017) FunkcionaTnyj pidxid do vykorystannya texnologij vizualizaciyi u navchaTnomu procesi [Functional approach to the use of visualization technologies in the learning process.]. Informacijni texnologiyi i zasoby navchannya, 57(1), 38-49. Retrieved from: http://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/1525 [in Ukrainian].
4. Zhytienova, N.V. (2017) Pryncypy vizualizaciyi yak osnova dydaktychnogo dyzajnu [Principles of visualization as a basis for didactic design]. Scientific Journal «ScienceRise: Pedagogical Education», 2017, 3(11), 11-14. DOI: 10.15587/25194984.2017.97072. Retrieved from: http://journals.uran.ua/sr_edu/article/view/97072 [in Ukrainian].
5. Motrunich, T. V. Majster-klas yak odna iz form metodychnoyi roboty z uchytelyamy [Master-class as one of the forms of methodological work with teachers] Retrieved from: http://studcon.org/mayster-klas-yak-odna-iz-form-metodychnoyi-roboty-z-uchytelyamy [in Russian].
MASTER-CLASS AS AN EFFECTIVE FORM FOR PRE-SERVICE TEACHER TO IMPLEMENT VISUALIZATION TECHNOLOGIES
IN SUBJECT AND PROFESSIONAL ACTIVITY N. Zhytienova
G.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University, Ukraine melennaznv@gmail.com
Abstract. The practical experience of the use of digital visual materials by teachers-practitioners in their pedagogical activity is analyzed. Formulating of the problem. Visualization is a trend of innovation education development. Thanks to cloud technologies, teachers were able to use powerful and multi-functional online tools for creating digital visual teaching tools and introducing them into the practice of education. However, the creation of high-quality digital visual materials requires relevant competencies, which necessitates the special training of future and current teachers for professional activities. The authors consider the master class as an active method of teaching both students and practicing teachers the creation of qualitative visual didactic materials.
Materials and methods. The following research methods are used in the article: systematic analysis of scientific, psychological and pedagogical, educational-methodical and special literature, information sources on the research problem; synthesis and synthesis of theoretical positions, discovered in the scientific and educational-methodical literature; generalization of own pedagogical experience, as well as analysis of practical experience in organizing and conducting master classes.
Results. The article analyzes the practical experience of using visualization in professional activity. The factors that determine the future teacher's training in the use of visualization in professional activity are highlighted, namely: the rapid development of technologies that allow the creation of visual content; the use of tools for creating visualization occurs first in business structures and other areas, and then this experience is borrowed by educators; the creation of such products, in general, does not take place for educational needs, which necessitates their adaptation; visualization tools are rapidly updated, which opens new opportunities for the implementation of pedagogical goals, but the practical application of these tools in educational practice encounters the teacher's ignorance with their technical features and didactic potential. The main difficulties encountered by teachers-practitioners in the process of using visualization are found out. The master class is considered as a special educational technology of generalization and dissemination of experience and one of the effective forms of preparation of the most adapted specialists for the future professional activity. The structure of the master-class on the use of visualization, which can be used in the process of training future educators, in the system of professional development and re-training of practicing teachers, is disclosed. The said structure consists of an information component, which involves the presentation of pedagogical experience; from the demonstration component, which seeks to familiarize themselves with the techniques and examples of the use of visualization in professional activities; from a practical one -which includes simulation exercises using visualization and the final component of the implementation of reflection. In this structure, each of the components involves certain stages of implementation.
Conclusions. The introduction of such an interactive form of training contributes to the formation and improvement of the professional competences required by a pedagogue for the use of digital visual didactic resources in their own professional activities.
Key words: visualization, visualization tools, teacher training, master class, educational process.
