CC BY
14
5. ШФОРМАЦНПИ ТЕХНОЛОГИ' ГАЛУЗ!
УДК338.[5.018.5+516]+339.13.012.434 Доц. Л.М. Буяк, канд. екон. наук;
студ. Н.В. Кулина; викл. В.К. Паучок, канд. техн. наук -
Терноптьський НЕУ
МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ ПЛАНОВОГО ВПЛИВУ НА Ц1НУ СПОЖИВЧОГО ТОВАРУ В РИНКОВ1Й ЕКОНОМЩ1
Описано математичну модель планового впливу торгових посереднигав на цшу споживчих товарiв. Показано, що такий вплив на цшоутворення зменшуе кушвельну спроможнiсть споживачiв нижче вiд прожиткового м^муму й дае надприбутки тор-говим посередникам.
Ключовг слова: ринкова економжа, цшоутворення, оптова цша, роздрiбна цiна, товаропостачання, економжо-математичне моделювання, фiзична економiка.
Перевагою ринково! економжи прийнято вважати "об'ективне" цшоутворення, яке залежить, як стверджують, вщ сшввщношення м1ж затратшс-тю виробництва товару 1 його споживчою корисшстю. Проте насправд1 спос-тершаемо таю процеси утворення цши споживчого товару, котр1 не пов'язаш з штересами споживача. Це, наприклад, - монопольне цшоутворення, або встановлення цши товару на основ! кутвельно! спроможносп не вих, а лише частини споживач1в того чи шшого товару [1]. Кр1м цього, в нашш кра!ш раз у раз спостер1гаемо виникнення ажютажного попиту на окрем1 види споживчих товар1в з одночасним збшьшенням його цши. Протягом 2009-2011 рр. до таких товар1в потрапили крупа рису, пшеничш пласпвщ, крупа гречки, цу-кор. Так зваш "перебо!" у постачанш цих товар1в та одночасне збшьшення 1хньо! цши ютотно позначаються на фшансовш спроможност бшьшосп гро-мадян нашо! кра!ни, адже !х кутвельна спроможнють не перевищуе прожиткового мшмуму.
У зв'язку з цим постае актуальна задача - розкрити економ1чш законо-м1рност1 впливу постачання споживчих товар1в на динам1ку 1х цшоутворення та фшансову спроможнють учасниюв господарських вщносин. Для розв'язан-ня ще! задач1 застосуемо методи економжо-математичного моделювання [2].
Розглянемо концептуальну основу модель Постачання товар1в на спо-живчий ринок залежить вщ д1яльносп посередниюв, як купують товар у ви-робниюв та продають споживачам. Цши загот1вл1 товару посередниками 1 збуту ними товару споживачам ютотно в1др1зняються. Посередники однаково постачають товар вщ зовшшшх та вггчизняних виробниюв. В ус1х випадках витрати споживач1в на придбання товару прямо не пов'язаш з доходом його виробника. Це означае, що для дослщження утворення цши споживчого товару й кутвельно! спроможносп його споживач1в достатньо взяти до уваги постачання товару вщ одного з виробниюв. Щоб полегшити розроблення мо-дел1 розглянемо утворення цши товару, виробленого внутршшм (нацюналь-ним)виробником.
Будемо вважати, що один вид агрегованого продукту виробляють п6 малих та п7 великих виробничих тдприемств, на яких працюють вiдповiдно п3 i п4 робiтникiв. Продукщю цих пiдприeмств постачають п8 власникiв по-середницьких тдприемств, на яких працюе п5 робггаиюв. Крiм названих груп робiтникiв i власникiв пiдприeмств агрегований продукт споживають п0 пенсiонерiв, п1 працiвникiв освгга, культури, медицини i п2 службовщв.
Усi названi групи учасникiв економжи мають заощадження щ (г = 0,8). Частку а, (г = 0,8) цих заощаджень вони витрачають на особисте споживання; аг = 1 (г = 0,5). Власники тдприемств витрачають частку в (г = 6,7,8) сво!х заощаджень на виробничi потреби; а, + в = 1 (г = 6,7,8).
Кшьюсть виробленого товару описуе виробнича функщя ^(Ди/р^ (г = 3,4), залежна вiд капiталозабезпечення власниюв малих i великих виробничих тдприемств Рги^ра (г = 3,4) на одиницю вартостi ра вироблено! ними продукцп, де ра - щна товару пiд час його збуту виробниками посередникам.
Кiлькiсть товару, придбаного посередниками у виробниюв, описуе функщя, Qь(y8 и8/ра), котра мае сенс функцп споживання. Вона залежить вщ кутвельно! спроможностi власниюв посередницьких тдприемств у8 и8/ра при закупiвлi товару у виробниюв. Кшьюсть продукцп, запропоновано! посередниками на споживчий ринок, описуе виробнича функщя Еь(р8 и8/рь), залежна вiд капiталозабезпечення посередницьких тдприемств на одиницю вартосп товару р8 и8/рь, де рь - цiна товару на споживчому ринку.
Кiлькiсть товару, придбаного споживачами, описуе функщя споживання Qь(аi щ/рь), залежна вщ !хньо1 кутвельно! спроможносп аг щ/рь (г = 0,8).
Особливiсть монопольного постачання товару посередниками в тому, що вони можуть планово спершу зменшити обсяг цього постачання, а поим -збiльшити його. При цьому загальна кiлькiсть товару, поставленого за цей промiжок часу, не змтюеться, але змiнюються миттевi обсяги пропозицп, що викликае пiдвищення цiни товару та ажютажний попит на нього.
Щоб зiмiтувати таку планову змшу обсягiв постачання товару на споживчий ринок застосуемо функщю Ш = Ш (Еа, Г), яка явно залежить вiд часу. Ця функщя вщображае планове зменшення, або збшьшення обсягiв постачання товару на споживчий ринок вщносно можливост його пропозицп посередниками, виражено! виробничою функцiею ¥а(р и8/ра). Детальнiше властивостi функцп Ш(Еа,Г) будуть описанi при аналiзi розв'язкiв моделi.
Схематично описану структуру економiки зображено на рис. 1.
I_______ЩНИ£Ь_____,
Рис. 1. Схема модел економжи з нестащонарним впливом торгових посереднитв на споживчий ринок
Сxeматичний графж фyнкцiï W(Fa,t) зобpажeно на pиc. 2.
I !, h Л t
Рис. 2. Схематичний графЫ планово'1 пропозици товару W(Fb, t)
Розглянемо оcобливоcтi нecтацiонаpного впливу на обcяги поcтачання W(Fb,t) (риа 2). Вeличинy W(Fb,t) зpyчно запиcати до6УТКОМ
W (Fb, t) = Fb(z)W (t),
де W (() - чаcтка товаpy, яку поcepeдники поcтачають на pинок вiдноcно того його обcягy Fb, який потpiбний cпоживачам Qb. Якщо фpагмeнти гpафiка функцп W (() на [-œ, t2], [t2, +œ] e cимeтpичними (з точкою cимeтpiï (t2,W0) iз cимeтpieю повоpотy на 180° ), тодi це означае, що зменшення поставок пpотя-гом [t1; t2] доpiвнюe збiльшeнню поcтавок пpотягом [t2, t3]. Це означае, що потягом чаcy [t1, t3] поcepeдницькi пiдпpиeмcтва не зазнають втpат, внамщок пpизyпинeння збуту FbW(t) за нeзмiнниx поповнень запаcy Qa.
У цьому ceнci нecтацiонаpний вплив W(t) на збут (пpопозицiю) Fb не пpиводить до втpат заощаджень u8 влашиюв поcepeдницькиx пiдпpиeмcтв. Адже ïxнiй доxiд залежить вiд ваpтоcтi купленого товаpy
Au8 = J2 PbQd,
де стмволом Qb позначено cyмаpний попит вcix гpyп yчаcникiв економжи. Доcтатньо тpивалe зниження поcтачання FbW(t) пpотягом [t1, t2] викликае де-фiцит товаpy, що пpизводить до збшьшення його цiни pb. Якщо xаpактepний чаc вcтановлeння цши товаpy е бiльшим за тpивалicть пpомiжкy чаcy [tmm,tmax], тодi на cпоживчомy pинкy cкладаeтьcя така cитyацiя. Пpотягом пpомiжкy чаcy [t1,t2] змeншyютьcя обcяги поcтачання товаpy, це викликае збiльшeння його цши. З моменту чаcy tmin поcepeдники збiльшyють обcяги поcтачання, але цша товаpy pa(t) пpи t > t2 (чepeз iнepтнicть pинкy) зали-шаeтьcя "завищеною", як i пщ чаc [t1, t2] його недостатнього поcтачання. Cxe-матично таку зм^ поcтачання FaW(t) i цiни pa(() зобpажeно на pиc. 3. Така змша обcягiв поcтачання пpизводить до отpимання поcepeдниками (гpyпа n8 ) надлишкового ^ибутку поpiвняно iз "вpiвноважeним" поcтачанням. Сxeма-тично таку зм^ поcтачання, впливу на цiнy i yтвоpeння надлишкового пpи-бутку показано на цьому ж pffi:. 3.
З наданого огляду зpозyмiло, що плановий нecтацiонаpний вплив на цiноyтвоpeння, зiмiтований нecтацiонаpним поcтачанням W(()Fb е о^емим
бiзнесовим (маркетинговим) проектом торгових посередниюв. У сучасних умовах його супроводжують вiдповiднi "рекламш акцп", наприклад у формi повщомлень "експертiв ринку", або "вищих керiвникiв держави" про "тимча-совi перебо!" з постачанням того чи шшого товару. Такий пропагандистський вплив мае збшьшити iнертнiсть ринку пiсля вщновлення постачання (пiсля моменту Г2). Крiм цього, торговi посередники зацiкавленi так вплинути на виробникiв (групи п6, п7), щоб вони, свiдомо чи мимовол^ зменшили пропо-зицiю ¥а. З цього зауваження стають зрозумiлими причини сильних струк-турних змш в посiвах рiзних сшьськогосподарських культур в Укра!ш, почи-наючи з 1990-го року.
Рис. 3. Схематична тюстращя утворення надприбутку нестащонарним впливом на споживчий ринок
Розроблена модель вщображае нестацюнарний вплив на споживчий ринок. Встановимо рiвняння модель
Швидюсть змши заощаджень щ (г = 0,5) вшх груп учасникiв економiки зi сталим доходом ^ (г = 0,5) пропорцшна рiзницi мiж цим доходом i видатка-ми на особисте споживання:
МЩ- = Ра к{1 - кк) - <2ь(ащг1 Ра],
Л 1 J
(1)
де: ра - цiна товару, - пенсiя (при г = 0), або зарплата (при г = 1,5) в натуральному вимiрi; к0 = 0, к = 1 (г = 1,5).
Швидкiсть змiни заощаджень щ (г = 6,7) власниюв виробничих тд-приемств пропорцiйна рiзницi мiж доходом вiд збуту товару на оптовому ринку i видатками на особисте споживання, на виплату заробино! плати ро-бiтникам i на виробничi потреби:
МГ = РО.а(У% «в/Ра) - «-3 [ + К) + (Л + К2 + 1ЩД «;/Ра)] , (2) М пг пг
де i = 6,7 ; D, - частка оптового ринку, яка припадае на виробниюв i-toï групи.
D, = ß,ui[X^ßjuj\1'; (i = 6,7).
Швидюсть змши заощаджень u8 власниюв великих посередницьких торгових шдприемств пропорцшна р1зниц1 м1ж ïx доходом, вщ збуту товару на споживчому ринку та видатками на особисте споживання, на кутвлю то-вар1в на оптовому ринку i на виробнич1 потреби. dug 1 8
— =-X PtQb(ai Ui/Pb) - PaQa(ßi Ui/Pa) - Pbßb(«8 Ug/pb) -
dt n8 j=0 (3)
П5 [(1 + Ki) + Л + К + 1)Fb(ßg Ug/Pb)] ng
Швидкiсть змiни цiни товару на оптовому ринку Pa залежить вщ рiз-ницi обсягами попиту на нього та його пропозицп:
dPa- = в
7
X nt-3niFa(ßi Ui/Pa) - ngQa(Yg Ug/Pa)
i=6
(4)
dt
де ea - параметр iнерцiйностi оптового ринку.
Швидюсть змiни цiни товару на споживчому ринку Pb пропорцшна рiзницi мiж попитом на нього та обсягами його пропозицп посередницькими шдприемствами :
— = в dt
' g
X nQa(ai Uil Pa) - ngFb(ßg Ug/PbW(t)
i=0
(5)
де eb - параметр шерцшносп споживчого ринку.
Система рiвнянь (1)-(5) описуе динам^ заощаджень учасникiв еконо-мiки Ui(i = 0,8) та цiноутворення на оптовому i споживчому ринках pi (i = a, b). Рiвняння (1)-(5) мають единий розв'язок при початкових умовах
U0 = Ui(to) (i = 0,8) ; p0 = Pi(to) (i = a, b). (6)
Модель (1)-(6) вщображае процеси цiноутворення, в яких щна товару iстотно залежить вiд нестацюнарного планового впливу W (() постачальниюв товару на споживчий ринок. Розроблена модель слугуе основою для досль дження такого нестацiонарного впливу на споживчий ринок.
При обгрунтуванш функцп W (() було описано особливосп формуван-ня надприбутку торгових посередниюв вiд планового збурення обсягiв поста-чання. Зауважимо, що описаний нестацюнарний вплив на цiноутворення мае ютотний негативний вплив на економiку краши. Вiн призводить до збiднення (навпъ спустошення) заощаджень бiльшостi груп населення краши, викликае дестабЫзащю псиxоемоцiйного стану значноï частини населення, це змщуе стереотип поведiнки бiльшостi людей. Державний дозвш (а навiть протегу-вання) описаноï монополiстськоï нестацiонарноï дестабiлiзацiï мае руйшвний вплив на iншi галузi (сектори) економiки, вiдвертаючи вiд них кошти спожи-вачiв. У моделi (1)-(6) покладено припущення, що посередники постачають
продукщю вщ нацiональних виробниюв. Впм, насправдi вони iMnopTyKiTb товар вiд iноземних виробниюв. З цього стае зрозумшо, що постачання спо-живчих товарiв з "рiвномiрним в часi" (повсякчасним) попитом (до яких належать харчовi продукти з невисоким ступенем перероблення) пов'язане з суб'ективним плановим "розхитуванням" цши цих товарiв з метою отримання специфiчного надприбутку, описаного вище. Задача державного регулювання економiки полягае в тому, щоб запобiгти таким плановим збуренням ринку. Адже вони, повторимо, спустошують заощадження бiльшостi громадян, котрi i без того не перевищують потреб прожиткового мiнiмyмy.
З розроблено! моделi випливае, що для запоб^ання такiй дестабЫза-цп щноутворення на споживчому ринку необхiдно стимулювати аграрних ви-робникiв до стабшьно! структури посiвiв, контролювати маркетинговi плани монопольних постачальниюв товарiв на споживчi ринки, стежити за торгови-ми зв'язками ринкових посередниюв з шоземними виробниками, запобiгати iнформацiйним акцiям, спрямованим на формування тимчасового ажютажно-го попиту на споживчi товари.
Л1тература
1. Буяк Л.М. Модель впливу державного регулювання на стан перехщно! економжи / Л.М. Буяк, В.К. Паучок // Економют : наук. журнал. - 2009. - № 11. - С. 46-50.
2. Чернавский Д.С. О проблемах физической экономики / Д.С. Чернавский, Н.И. Старков, А.В. Щербаков // Успехи физических наук : журнал. - 2002. - Т. 172, № 9. - С. 1945-1066.
Буяк Л.М., Кулына Н.В., Паучок В.К. Математическая модель планового влияния на цену потребительского товара в рыночной экономике
Описана математическая модель планового влияния торговых посредников на цену потребительских товаров. Показано, что такое влияние снижает покупательскую способность потребителей ниже прожиточного минимума, дает сверхприбыли торговым посредникам.
Ключевые слова: рыночная экономика, ценообразование, оптовая цена, розничная цена, товароснабжение, экономико-математическое моделирование, физическая экономика.
BuyakL.M., KulynaN.V., Pauchok V.K. Mathematical model of the planned impact on the price of consumer goods in a market economy
The mathematical model of the planned influence of point-of-sale mediators is described on the cost of consumer goods. It is rotined that such influence on pricing diminishes purchasing power of consumer below living wage and gives superprofit point-of-sa-le mediators.
Keywords: market economy, pricing, wholesale price, suggested retail price, supply, mathematical design, physical economy.
УДК 004.2:537.86 Ст. наук. спыроб. Л.А. Блонський, канд. фЬ.-мат. наук -Львгвський кооперативний коледж економгки Ь права
РАД1ОФ1ЗИЧНИЙ АСПЕКТ КОМП ЮТЕРНО1 АРХ1ТЕКТУРИ
Розглянуто радю(^зичний аспект архггектури комп'ютера, що враховуе спектр електромагштних сигнатв складових частин, !х взаемозв'язок, синхрошзащю робо-чих частот, узгоджешсть продуктивности використання бездротових комп'ютерних комушкацш та !х вплив на довкшля.
