CC BY
16
4. Омельченко Р. Проведения специального обстеження об'ектпв з метою виявлення заклад-них пристрош. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://securepolicy.blogspot.com.
5. Шпионские штучки. Радиомикрофоны. [Электронный ресурс]. - Доступный с http:// cxe-ma.my 1 .ru/ publ/zhuchok_na_350_m/ 6-1-0-4619.
6. Жучок сво'ши руками. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://allhe.ru/publ/svoimi_ rukami/ehlektronika/zhuchok_quot_kolibri_quot_svoimi_rukami.
Мандрона М.М., Сало Р.В. Сравнительный анализ закладных устройств для несанкционированного получения акустической информации
Рассмотрен один из способов несанкционированного получения акустической информации, основанный на использовании закладных устройств. Сконструированы два устройства, исследован принцип их работы и проведены экспериментальные испытания по определению основных технических характеристик. На основе полученных результатов осуществлен сравнительный анализ устройств, описаны их преимущества и недостатки и определен лучший из них. Изготовленные устройства использованы в учебном процессе ЛГУ БЖД при проведении лабораторных занятий, где в режиме реального времени продемонстрирован процесс утечки акустической информации, что позволяет лучше освоить методы обнаружения и защиты от закладных устройств.
Ключевые слова: закладное устройство, радиозакладка, прослушивание помещения, технические характеристики, сравнительный анализ.
Mandrona M.M., Salo R. V. The Comparative Analysis of Eavesdropping Devices for Illegal Obtaining of Acoustic Information
One of methods of getting illegal acoustic information based on using eavesdropping devices was studied. Two devices are constructed. The principles of their work are studied. Experimental tests to determine the main technical characteristics are conducted. The comparative analysis of devices that is based on the results obtained was carried out. The advantages and disadvantages of the devices are described, and the best one is determined. The devices are used in educational process LSU LS during laboratory studies, where the process of effluence of acoustic information is shown in real time mode, that allows to learn better the methods of detection of eavesdropping devices and protecting from them.
Keywords: eavesdropping device, wireless frequency bug, rooms eavesdropping, technical characteristics, comparative analysis.
УДК 338.[5.018.5+516]:339.13.012.434 Доц. Л.М. Буяк, канд. екон. наук;
викл. В.К. Паучок, канд. техн. наук - Терноптьський НЕУ
ПОР1ВНЯННЯ МОЖЛИВИХ НАСЛ1ДК1В 1НТЕГРУВАННЯ ГОСПОДАРСТВА УКРАШИ В ЕКОНОМ1КУ ЕВРОСОЮЗУ АБО РОСН
Для дослщжения можливих сощально-екожишчних настдюв штегрування госпо-дарства Украши в економжу Евросоюзу або Роси застосовано методи математичного моделювання. Описано базову математичну модель економжи Украши та двi матема-тичш моделi можливого й зближенням з економжою Евросоюзу чи Роси. Ц моделi записано р1вняннями Ланжевена. 1хш стащонарш розв'язки вщображено потенщалами вщповщних динамiчних систем та розподшом юлькосп учасниюв економжи за заоща-дженнями. На основi економiчного аналiзу цих математичних залежностей встановлено висновки про можливi економiчнi наслщки iнтегрування господарства Украши в Економжи Евросоюзу або Росп. Зокрема, встановлено, що зближення з Евросоюзом потре-буе попередньо! змiни принцишв господарського управлiння, своечасних заходiв державного регулювання пiд час реформування соцiальних стандартiв та практики комер-цшно! дiяльностi, особливо - щодо традицiйних форм господарювання пiдприемств з низькою фiнансовою спроможнiстю. Це вщповщае iнтересам бiльшостi громадян, але суперечать интересам власникiв великих пiдприемств. Зближення з економжою Росп
зумовлюе консерващю сучасного типу економiки з багатьма недолшами комерцiйного управлiння й державного регулювання, а також - призводить до обмеження економiч-них й шштичних свобод громадян, посилюе полггичну нестабiльнiсть у краКш.
Ключовг слова: економша Украши, математичне моделювання, фiзична економь ка, теоретична економiка, економiчна поливка, Свросоюз.
Вибiр напряму можливого розвитку економiки Украши належить до найважливтих проблем, яш стосуються бшьшосп громадян нашо!' кра'ни. 11 актуальнкть зростала протягом 2013 р., коли засоби масово!' пропаганди повь домляли про "пiдготовку до вступу в Евросоюз", i особливо загострилася пiсля вiдмови вiд цього "курсу" у листопадi 2013 р. та початку масових протестш, виступiв громадян за економiчнi й полiтичнi свободи та спроби влади 1'х приду-шити. За таких обставин виникае актуальна дослвдницька задача - поршняти економiчнi аспекти альтернативного зближення господарства нашо!' кра'ни з економiками Евросоюзу або Роси.
Вивчення взаемодií економiки Украши з економiками Заходу i Сходу е предметом багатьох дослвджень [1, 2]. Так, в економiчних працях I. Франка гос-подарський розвш Украши показано на тлi тогочасних европейських обставин, соцiальних i правових [3]. У дослiдженнях I. Лисняка-Рудницького [4] та Я. Дашкевича [5] встановлено особливосп полiтичних та господарських сто-сункiв Украши з двома сусiднiми свiтами - Сходом i Заходом. На концептуаль-нiй основi цих дослiджень у роботi [6] описано деят особливостi сучасних господарських ввдносин Украши з ними. Зокрема, показано що в першi роки неза-лежностi Украши Схвд i Захвд конкурентно домiнували над 11 економiкою i вели своервдну оботльну колонiальну полiтику. Захiд негласно пропонував полии-ко-економiчнi iдеí, неввдповвдш суспiльним обставинам Украши, а Схвд впрова-джував 1'х, не приховуючи пвд час цього попрания економiчних прав бiльшостi громадян. Така практика розходилася з гласною пропагандою i мала ознаки продовження давньо!' колошально!' полiтики Европи [7, 8] та Росп [9].
Але останнiм часом (особливо шсля початку масових вистутв громадян Украши за пiдтримку курсу штеграцп з Евросоюзом у листопадi 2013 р.) еконо-мiчна полиика Евросоюзу щодо Украши iстотно змшилася. З огляду на це, у роботах [10, 11] взято для дослвдження окремi питання можливо!' взаемодп еко-номiки нашо!' кра'ни з кра'нами Евросоюзу. Зокрема вiдзначено, що впрова-дження комерцшно!' практики та сощальних стандартiв Евросоюзу [12] у нашш краЫ призведе до швидких перехвдних соцiально-економiчних процесiв (якi потребуватимуть вiдповiдного регулювання), а зближення низькопродуктивно!' економiки нашо!' кра'ни з високопродуктивною економiкою Евросоюзу без ввд-мови ввд сучасних принцишв господарського управлшня в УкраМ зумовить спрощення економiчноí структури суспiльства в УкраМ. Проте в цих роботах не до^джено альтернативних можливих наслiдкiв зближення економжи Украши з економiками Евросоюзу або Роси. З огляду на це, поставлено задачу - по-ршняти можливi економiчнi наслiдки штеграцп економiки Украши в економiку Евросоюзу або Росп. Нижче викладено розв'язання ще1' задачi на основi методш математичного моделювання.
Розглянемо концептуальну основу моделi економiки Украши. Вiзьмемо до уваги двi групи п учасниюв. Це робиники, 1хня кiлькiсть щ та власники шд-приемств (и2). Вони мають заощадження вiдповiдно и1, и2. Частину аг (г = 1,2) цих заощаджень вони витрачають на особисте споживання, частину р^ (г = 1,2) - на виробничi потреби (а1 = 1; Р= 0; а2 + р2 = 1). Власники шд-приемств виробляють один вид агрегованого продукту, його щна р.
Кiлькiсть виробленого продукту описуе виробнича функцк F(р2u2 / р), залежна вiд капiталозабезпечення р2и2 / р на одне робоче мкце за одиницю часу. Кшьккть спожитого продукту описуе функщя споживання Q(aiui / р), залежна вiд купiвельноí спроможностi агиг / р (г = 1,2). Ця функЦя е кусково-опук-лою, вона мае вгин на обласп мiж кушвельною спроможнiстю на рiвнi споживання товарш повсякчасноí' потреби i товарш довготривалого вжитку [13].
Робiтники отримують зарплату 5, платять податок на дохщ к\. Власники шдприемств платять податок на фонд заробiтноí' плати %2 i податок на при-буток к2, зазнають накладних виробничих витрат 12.
Встановимо ршняння моделi економiки Украши (без зовнiшнiх впливiв). Шиидксть змiни заощаджень робiтникiв и1 пропорцiйна рiзницi мiж íxнiми доходами ввд зарплати 51, зменшеними на податок к\, i видатками на особисте споживання:
де ¿Ш) - випадкова функщя з нульовим математичним сподiванням, яка iмiтуе випадковi доходи та видатки робiтникiв.
Швидккть змiни заощаджень власниюв пiдприемств пропорцшна рiзни-цi мiж доходами ввд збуту продукцií' i видатками на зарплату робггаикам, на ви-робничi потреби й особисте споживання:
де ¿2(€) - випадкова функщя з нульовим математичним сподаванням, яка 1штуе випадковi доходи та видатки власнитв пiдприемств.
Шиидюсть змiни цiни р товару залежить вiд рiзницi мiж реальним спо-живанням робiтникiв Q(a1u1|р) та розмiром "споживчого кошика" Q0, суб'ективно запланованим монополiстами ринку [14]:
де: в - параметр шерщйносп, %2(г) - випадкова функщя з нульовим математичним сподiванням, яка iмiтуе випадковi вiдхилення щни. Ршняння (3) вiдповiдае замкнутiй економщ, в якiй бiльшiсть громадян ашякими зусиллями не можуть досягнути споживання, вищого за повсякчаснi потреби. Це е основною ознакою економiчноí' несвободи. Емпiричнi спостереження показують, що в нашш краМ
^ = 51(1 - к) - pQ (сст/р) + £(г),
(1)
(1 + С2>1 + (12 + +^2(Г), (2)
(3)
цiна товару не меншае. Якщо в Q (сад/р) - Q0 < 0, тодi Л/Л = 0. Зауважимо, що крiм монопольного щноутворення, в сучаснiй економiцi Украши е й iншi фор-ми позбавлення громадян економiчноí свободи, це, зокрема - невiдповiднiсть мiж структурами бюджетних надходжень та видаткiв на економiчну дiяльнiсть. Але додаткове врахування цих та iнших таких процеав не змiнюе сутi досль джуваного об'екта. Додамо, що цiноутворення (3) е наслвдком застосування "олiгархiчного" управлшського принципу, за яким заощадження бшьшосп громадян мають бути обмежеш.
У правих сторонах рiвнянь (1), (2) е випадковi доданки. Це означае, що розв'язки цих рiвнянь також е випадковими величинами. 1х описують статис-тичнi розподiли Я1(п), Я2(и), якi вказують кiлькiсть учасникiв економiки, якi мають заощадження у межах [и, и + Жи]. Рiвняння (1), (2) е рiвняннями типу Ланже-вена. У стацiонарному випадку 1хш розв'язки описують вiдомi розподiли [15]: Я^щ) = Яюехр (-2^)/О?), ^2) = Я 20 ехр (-2^2(и 2)/),
де: Я10, Я20 - коефiцiенти нормування, 01,02 - параметри, залежнi ввд функцiй X, Х2. Параметри ¥1, У2 описують платоспроможний попит, за фiзичною анало-гiею 1х називають потенцiалами. Вони дорiвнюють:
П(Щ) = Ю" [^1(1 - к) - pQ (оцщ/р)]Жщ,
V2(ui,u2) = И1«21|0
pQa I-(1 + Z2>1 -(1 + k)F' bu2
du2
P j V P
Якщо функцп X, X2 статистично незалежш, тодi потенцiал динамiчноí системи (1), (2) доршнюе cyMi потенцiалiв
¥(щ,u2) = Vi(u1) + V2(u1, u2). Потенцiал V(u1, u2) описуе поверхню у npoCTopi значень м1, u2. Виберемо значення заощаджень робiтникiв u1 = u* = const, якi е близью до 1хшх реальних значень. Опустимо в позначеннi заощаджень власниюв пiдприемств u2 нижнiй iндекс. Функщя
V (u) = F(u*, u) (4)
описуе потенщал власникш шдприемств за вибраного значення u1 = const заощаджень робггниюв. Це показник платоспроможного попиту виробникiв, яю е одночасно споживачами. Вiдповiдний розподал кiлькостi власникiв пiдприемств за заощадженнями:
R(u) = R20exp (-2V(u)/G2). (5)
Схематично графiки фyнкцiй V(u), R(u) зображено на рис. 1.
Розглянемо, як змшиться модель (1)-(3) за можливого впровадження реформ, яю вiдповiдають правовим нормам та практищ господарювання Евросоюзу. Деяю особливостi впровадження njei практики були передбачеш проектом договору з Евросоюзом [16].
Рис. 1. Схематична глюстрац1я до змти економгчноТ структури суспгльства п1д час зближення економгки Украти з економгкою Свросоюзу
Шсля можливого вступу нашо'1 краши в Свросоюз власники пiдприемств отримують дохiд вiд експорту в краши Свросоюзу товару за цшою р в обсягах
Q(t):
^и2 1 Д, „
-Г = —X П^
Ж П2 =
1+рШ-т) - n2PQ О2
Р ) I р
(1 + С2)51 + (12 +
ри2
(2 е)
+ ¿2(4
де: т - митний тариф, Х2(г) - випадкова функщя, яка iмiтуе вiдхилення заоща-джень пiдприемцiв.
За умов дотримання европейсько1 практики господарювання, щноутво-рення залежить не вiд суб'ективного планування (3), а вiд рiзницi мiж попитом на товар та його пропозищею.
ЖР = 0
2 1 2«д(ащ/р)-($«2/р) . (3 е)
1=1
рг
Аналопчно до показника (5), динамiчну систему (2 е) описуе потенщал
Уй(иъ и 2) = п-1^2
т 1+рат - т) - а + о* - «о + клр {М2
«1рд | -у I + ШУИ - т) - (1 + С>1 - «1(12 + ^ I р
Жи2
Якщо функцií X, XX статистично незалежнi, тодi потенщал динамiчноí системи (1), (2 е) дорiвнюе сумi потенцiалiв:
УДЩ,и2) = И(«1) + ^2е(и1, и2) .
Потенцiал У2е(и1,и2) описуе поверхню в просторi значень и1,и2. Так само опустимо в позначеннях и2 нижнiй iндекс. За сталого значения заощаджень ро-бiтникiв и1 = и* функщя
У Ли) = Уе(иь и) (4 е)
описуе платоспроможний попит власник1в тдприемств, яш е одночасно спожива-чами. Вщповщний розподш кшькосп власниюв пiдприемств за заощадженнями:
Яе(и) = Я20ехр(-2Уе(и)/О2). (5 е)
Схематично графки функцiй Уг(и), Я(и) зображено на рис. 1.
Рiвияния (1), (2 е), (3 е) та функцц Уе(и), Яе(и) описують можливий вплив европейсько!' практики господарювання на економiку Украши. Крш цього, Евросоюз пропонуе сощальш рекомендацií. Вони полягають у тому, щоб змен-шити кiлькiсть громадян, яш мають статки, нижчi за прожитковий мiнiмум, i змiнити структуру витрат власниюв пiдприемства з надзвичайно великою фь нансовою спроможнiстю. Про щ рекомендацií було повiдомлено европейськи-ми полiтиками у засобах масово1 iнформацií у листопадi-груднi 2013 року.
Розглянемо економiчнi висновки, що впливають з математичних власти-востей функцш У (и), Я(и), Уе(и), Я(и). Властивосп цих функцiй добре вивченi [17, 18], зокрема - стосовно економки нашо1 краши [19, 20]. Потенщал еконо-мiки нашо1 краши мае два мЫмуми, якi вiдповiдають стшким низькопродук-тивним та високопродуктивним станам. На рис. 1 1х позначено вiдповiдно и1, и2. В точках мЫмуму У (и) розподiл Я(и) мае максимуми. Вони описують основнi економiчнi групи учасникiв економiки. Переважна кшьккть виробниюв в Украíнi мають малу фiнансову спроможнiсть. Це вiдповiдае максимуму Я(и) в точцi и1.
За моделлю (1), (2 е), (3 е) зближення низькопродуктивно1 економки Украши з високопродуктивною економкою Евросоюзу веде до збiльшения фшан-
совоí' спроможносп учаснишв економiки з лiвого максимуму и1 розподшу К(и). Зокрема, це зумовлено виникненням попиту на 'хню продукцда в iнших кра'нах. Внаслвдок цього екстремуми потенщалу Уе(и) та розподшу Яе(и) змiщаються вправо: и1е > и1. Таке усшшне регулювання економiки на макрорiвнi е наслщ-ком збiльшення фiнансовоí' спроможносп робiтникiв й результатом господарсь-ко! активностi власникiв пiдприемств з лiвого максимуму розподшу К(и). Заува-жимо, що право господарськоí' активносп становить основу свободи людини.
Екстремум и2 вiдповiдае високопродуктивному економiчному стану. Принципи господарювання украшських та европейських власникiв пiдприемств iз заощадженнями и > и2 iстотно вiдрiзняються. В кра'нах Заходу переважае своерiдна повага до спiвучасника економiки зi слабшою фiнансовою спромож-нiстю. В украшськш економiчнiй культурi з чаав Австро-Угорщини про неí' говорили: "доробився сам, дай iншому доробитися", або "нинi ти комусь знищив [справу], - завтра тобi хтось знищить". В такiй економiчнiй поведшщ проявля-ються самоорганiзацiйнi процеси, вона вiдповiдае Святим Заповiдям, а п iсторiя починаеться з часiв апологетики Християнства [21]. Завдяки цьому бшьшкть учасникiв економiки краí'н Заходу належить до правого максимуму розподшу кшькосп учасникiв економiки за íxнiми статками, а координата цього максимуму - змщуеться вправо.
Учасники економжи Украши з областi и > и2, особливо - з правого хвоста розподшу Я(и) дотримуються принципу поведанки du2|dt > 0 (не змен-шення власних заощаджень), Q(u1 / р) < Q0 (обмеження статкiв бiльшостi грома-дян). Це е наслiдком поеднання радянського управлiння економiкою та пасту-шо-ординського типу господарювання [22, 23]. Ц принципи поведiнки впрова-джують економiчними методами (приватизац1я, витiснення конкурентiв, моно-полiзацiя ринк1в та цiноутворення), та засобами державного управлшня (ус-кладнення правовоí бази господарювання, обмеження даяльносп лiцензуван-ням, фiнансовим цензом тощо). Внаслiдок цього економiка Украíни дiе як "демон Максвела", який "сортуе" учасник1в економiки за íxньою фiнансовою спро-можнiстю i робить неможливим "1'хне перемiшування". Акцепц1я европейського типу господарювання означае замшу згаданих вище "олiгарxiчниx принципiв управлiння" в економщ, на норми, якi е законними, моральними i вiдповiдають християнському вченню. В позначеннях моделi це веде до змщення вл1во правого максимуму розподшу кiлькостi учаснитв економiки за заощадженнями и2 < и2е i зменшення площi пiд графiком Яг(и) на обласп и > итях.
Описана змiна принцип1в господарювання власник1в пiдприемств з великими статками и > и2 невипдна !'м з погляду короткотривалих економiчниx оценок (довготривалих до уваги не беруть). Влада в УкраЫ не готова вiдмовитися вiд прийнятих нею "олiгарxiчниx" принципiв управлiння економжою. Тому ви-никае закономiрна протид1я можливому зближенню економiки Укра!'ни з еконо-мiкою Свросоюзу [11].
На рис. 1, б площа заштриховано!' ф^ури схематично показуе, на скшьки змiниться економiчна структура сустльства пiсля початку зближення економi-ки Украши з економкою Свросоюзу. Заштрихована площа над лЫею Я(и) опи-
суе кшьккть власникiв пiдприемств, якi покращили фшансову спроможнiсть через збДльшення кушвельно!' спроможностД громадян з постiйним доходом i внаслiдок змiни структури витрат виробникДв з великими статками. Останнi зменшують витрати на особисте споживання, зменшують обсяги депозитДв та iнвестицiй в iншi кра'ни i вiдповiдно збДльшують iнвестування у вiтчизняну економiку (повторимо, нинi це суперечить принципам 'хнього господарювання i навiть виглядае як утопя).
На рис. 1, в пунктирною стршкою зображено змiну економДчно' структури суспДльства внаслiдок Днвестування у виробництво власниками пiдприемств з великими статками. Повторимо, останш до цього не готовД, хоч у довготрива-лiй перспективi iнвестування прискорить збiльшення íxнix статкiв [6]. Але для цього необxiдно виробляти наукомктку продукцда з високим ступенем пере-роблення сировини i впроваджувати ефективш методи збуту, на що власники великих тдприемств в УкраМ неспроможш.
Зближення з економiкою Свросоюзу також пов'язаш з впровадженням "соцiальниx стандартДв". Це зменшення кiлькостi громадян з малими статками. Кiлькiсть таких громадян позначено заштрихованою фiгурою на обласп и < и™ (вiдрiзок А на рис. 1, в). Змша сощально!' структури, яка зумовлена переходом громадян з обласп А в область С, не призводить до сощальних проти-рiч мiж цими громадянами i Свросоюзом.
За европейськими нормами господарювання (щоб запобДгти виникненню сощально!' напруженостi) прийнято обмежувати кiлькiсть громадян з надзви-чайно великими статками и > ит^ (вДдрДзок Б). Для цього застосовують прог-ресивне оподаткування, антимонопольне регулювання. Змiна сощально!' структури, пов'язана з переходом громадян з обласп Б в область С, веде до сощаль-ного протирДччя мДж шдприемцями з великими статками Д Свросоюзом. Тому влада Украши у листопадД 1913 р. врештД зупинила зближення економДкою Свросоюзу.
ЗмДна структури сусшльства, позначена стрДлками на рис. 1, в (перехДд з областей А Д Б в область С), е корисна для сусшльства, адже вона веде до ство-рення одномодального розподДлу кшькостД громадян за 1хшми статками [13]. ПередусДм у нДй защкавлеш власники шдприемств з середшми статками з обласп С та квалДфДковаш робДтники (якД отримують велику платню).
Сощальш стандарти Свросоюзу рДзняться вДд сощально!' структури укра-'нського сусшльства. Зокрема, умовнД границ "середнього класу" [и™11, итях] не дорДвнюють умовним границям максимуму розподДлу Яе(и). ТакД розбДжностД ведуть до швидких перехДдних процесДв [10], що потребуватиме вДдповДдного регулювання. РозподДл Кг(и) на областД В спадае: за бДльшо' фшансово!' спро-можностД меншае шдприемств з низькою продуктивнктю технологДй. Фрагмент графДку вДдповДдного розподДлу показано пунктиром. Проте, за стандартами Свросоюзу на обласп В розподДл мае зростати Ее(и) (на областД В кшьккть ро-бггниюв пропорцшна 1'хнш квалДфДкацп). ВДдповДдну лшда графДку зображено штрих-пунктиром. Така розбДжнДсть стосуеться дДяльностД шдприемств з низькою фДнансовою спроможнДстю, зокрема - малих фермерських господарств. Це
протир!ччя мiж нацiональною економiчною культурою украшщв й стандартами Евросоюзу необидно розв'язувати, не порушуючи розвитку господарських i культурних процесiв, притаманних Украíнi i не допускаючи впливу в цьому пи-таннi росiйськоí пропаганди. Зокрема, важливо покращити технiчну оснаще-нiсть однооабних аграрних та iнших селянських господарств. Якщо не подбати про елементи сощально1 структури, якi тут прошюстровано фрагментом розпо-дiлу Яе(и) и е [Ц™, и!кг], тодi економiчна структура економiки Украши зазнае спрощення, що е ознакою колонiалiзму [11].
З цього випливають таю висновки. П!д час зближення економжи Украши з Евросоюзом проявляються сощальш та економiчнi iнтереси трьох учаснишв економiки: Евросоюзу: громадян Украши з малими i середшми статками (облас-тi А, В, С), громадян Украши з великими статками (область Б). Останшм протя-гом коротких промiжкiв часу зближення з економкою Евросоюзу невигiдне: не-обх1дно змшювати структуру фiнансових витрат, вiдмовитися вщ отримання коштiв з бюджету, а довготермшово1 стратегií вони не розглядають. Для бшь-шост! громадян (з малими статками) впровадженням европейсько1 практики гос-подарювання громадянами е безумовно випдним. Впровадження европейських стандарт потребуе регуляторного захисту малих пiдприемств з низькою фшан-совою спроможнктю, особливо в галузi традицiйних форм господарювання.
Розглянемо особливосп зближення економiки Украши з Економжою Ро-с!1. Сучасна росiйська влада пов'язуе економiку з поливкою. Це е основою енер-гетично1, вшськово1 доктрини Росп, врешт! - звичною практикою комерцiйноí д1яльност! Вплив полггики на економiку проявляеться в тому, що щни, тарифи, валютш курси, обсяги поставок (та шш елементи товарних в!дносин) встанов-люють на основ! двох чинниюв: ринкового значення та "полггично1 ввдсташ" м!ж Росiею та комерцшним контрагентом. Наприклад, щну газу визначають "за геог-раф!чною та полггичною" вщстанню м!ж Роаею та крашою, !мпортером газу.
1нша особливкть росшсько1 економши - це част! ктотш змши обсяпв постачання (1мпорту, експорту), а також - довшьних шших параметр!в товарно1 економжи (цш, тариф!в, курав) шд впливом "змши полггичних умов", дшсних або уявних. Так, за останш роки велик! обсяги збуту росшського газу в УкраМ змшилися на повне припинення його постачання взимку шд час "газових воен". На виконання "договору" про "здешевлення" цши газу за "харювськими угодами" - для Украши встановлено найвищу щну газу з! вс!х його 1мпортер1в. Ко-оперативш ввдносини м!ж росшськими та украшськими машинобуд!вними шд-приемствами росшська сторона раз у раз припиняе, посилаючись на п чи шш! полиичш мотиви. Замкть розширення доступу украшських виробниюв до росшського ринку (за попередшми полггичними договорами) - Рос1я перепиняе експорт укра1нських молочних кондитерських ! м'ясних продукпв, вибираючи для цього так! моменти часу, щоб завдати виробникам найбшьших збитюв. Кр1м цього, дослщження мкцевих ринюв показуе, що в одних регюнах росшсь-ю нерезиденти шдтримують д1яльнкть приватизованих ними шдириемств, а в шших - припиняють íхию даяльнкть. Це показуе, що росшська полиика "пере-ривчасто1 сильно1 змши параметр1в в економ!чних вщносинах" мае часов! та
просторовi аспекти. Врешп, це позначаеться на фшансову станi власникiв шд-приемств та робинитв.
Отже, незалежно вiд комерцшних обставин та полiтичноí пропаганди, Рот намагаеться вплинути на економiчнi умови дiяльностi пiдприемств Украши з допомогою переривчасто!' змiни активностi у господарських стосунках. З математичного погляду це означае, що параметри вiдповiдноí математично!' мо-делi е випадковими величинами з ктотною дисперсiею.
Динамша заощаджень робi_гникiв залежить вiд сшвввдношення попиту й пропозицií та випадково!' функцií Х(г):
= 51(1 - к) - р<2 (ащ/р) + Х(г). (1 г)
м
Дисперск Х(г) е бiльшою за дисперсiю Х(г). Характерна тривалiсть змiни Х(г) е спiввимiрна з тривалiстю одного кварталу.
За можливого зближення економши Украши з економiкою Росií динамь ка заощаджень власникш пiдприемств також залежить ввд рiзницi мiж доходом ввд збуту продукцií та видатками на споживання й виробничi потреби: Ми 1 2
= — Еп1Рб (ат/р) + р(г)й(г)[1 - К*)] - прй («2*2/р) -
МГ п2 1=1 (2 г)
^[(1 + С2>1 + (1*) + к2)F {Мр)] + £(*),
де: р(г) - випадкова цiна шпорту в Росда, Дг) - випадкова функщя, яка описуе митний тариф; <(*) - випадковий обсяг експорту в Роста; 12(г) - випадкова змь на накладних виробничих витрат, зумовлена змшою сертифiкацiйних вимог Ро-сп щодо iмпорту з Украши; Х2(г) - випадкова функция з нульовим математич-ним споживанням, яка iмiтуе вiдхилення видаткiв та доходiв власнитв пiд-приемств.
Випадковi функцií в ршнянш (2 г) мiстять двi адитивш складовi: - ввдпо-вiдно детермшоваш тренди, якi описують вплив комерцшних обставин, та ви-падковi функцц з нульовим середшм, яка вщображають полiтично вмотивоване планування:
р (г)=р+Хр(*); т=м+хК (г); й (*)=й+Ш; т=1+1).
Пiдставляючи цi функцп в рiвняння (2 г), i записуючи окремо детермшо-ванi й випадковi íхнi доданки, отримуемо ршняння типу Ланжевена: Ми 12 „
= — Е прй (ат/р) + р й[1 - м]-П2рй («2*2/ р)-
Мг п2 1=1 (3 г)
п[(1 + С>1 + (12 + к)F (р2*21 р)] + 52(г),
де х2(г) - сума випадкових доданюв, згрупованих шд час перетворення рiвнян-ня (2 г) до виду (3 г).
Аналопчно до функцш (4), (5) динашчш системи (1 г), (3 г) мають такi потенцiали:
У1("0 = |0М1 [*1(1 - «1) - рд (ач р ; Уги и 2) = |0и2 \щп-}рд (а^/р)+р д [1 -т ] - «2 рд (^2/ р) -
-П1«-1(1 + С2)*1 + П1П-1(12 + ъУ (уЬ«2/р)] ^2-
Якщо функцл Х2(г), X 2(г) статистично незалежш, тод! потенщал системи (1 г), (3 г) дор!внюе сум!:
Уг(и1, и2) = У^) + У2г(и1, и2) .
Потенщал У2г(и1, и2) описуе поверхню в простор! значень и1, и2. Опустимо в позначеннях и2 нижнш шдекс. За сталого значення заощаджень роб!тниюв и1 = и* функщя
Уг (и) = Уг(И1*, и) (4 г)
описуе платоспроможний попит власниюв тдприемств, як! е одночасно спожива-чами. Вщповщний розподш кшькост власниюв тдприемств за заощадженнями:
Яг (и) = Я20ехр (-2Уг(и)/О2),
де: Я20 - коефщент нормування, О - параметр, залежний вщ функцп X2(г). Схематично графки функцш Уг(и), Яг(и) зображено на рис. 2.
/ /!_^ б
\ Я /
| ,-••""* !-> ->
и, и. и2 ил
Рис. 2. Схематична тюстращя до змши економЫног структури сусптьства тд час зближення економти Украти з економтою Росп
Функцiя 32(г) iмiтуе переривчастiсть господарських вiдносин з Росiею, полiтично вмотивовано росiйською владою. Протягом промiжкiв часу, коли Н2(г) > 0 (тривае iмпорт в Росiю й кооперацiя), тимчасово бiльшають заоща-джень робiтнжкiв i власникш пiдприемств, якi сшвпрацюють з контрагентами в Роси. Якщо х2(г) < 0, íхнi доходи меншають. Тому в середньому положення рiв-новаги иг1, иг2 лежать правше ввдповщних положень ршноваги и1, и2. Так ви-никае група учасникiв економiки (робiтникiв й власниюв пiдприемств), якi еко-номiчно залежать вiд переривчастого експорту в Роста. Пунктирними стршка-ми на рис. 2.б позначено перемщення частини учасникiв економiки з групи ви-робнишв, орiентованих на внутрiшнiй ринок, у групу iмпортерiв в Роста. Пло-ща заштрихованих фiгур на цьому рисунку позначае кiлькiсть таких учасниюв економiки, якi солiдаризованi з економiчною полiтикою Росií.
Другий максимум Кг(и) лежить правiше другого максимуму К(и). Дис-перс1я х2(г) бшьша за дисперста £2(г). Це дае пiдстави припускати, що вiдстань мiж положеннями рiвноваги у низькопродуктивному та високопродуктивному станах, описаних потенцiалом (5), е бшьшою за таку ввдстань для системи, описано!' потенщалом (4 г):
|(и1,Кио)| <1(^,^0)1,
де символом |...| позначено норму в просторi значень (и,V). Це означае, що шд час переривчасто1 економiчноí взаемодií з економжою Росií меншае ймовiр-шсть випадкового переходу пiдприемств з низькопродуктивного стану у висо-копродуктивний, зокрема - на основi явища стохастичного резонансу.
Зауважимо, що економiка Роси, так само, як i сучасна економiка Украши, Грунтуеться на олiгархiчних принципах управлiння, вона е втшенням пастушо-скотарського типу свiтогляду. Проте культура Украши належить до ххтборобсь-кого свiтогляду, який збiгаеться з християнськими уявленням про господарську д1яльшсть людини. Кр1м цього, сучасна економша Росií також перебувае у низькопродуктивному сташ з притаманними йому вадами: б1модальним розподдлом кiлькостi громадян за заощадженням, монопольним обмеженням господарських прав громадян, описаних тут умовою (3) та шшими порушеннями.
Об'ективно пiд час взаемодií двох низькопродуктивних економiк у них можливе виникнення "економiчного дива". Але за зближення економiки Укра-1ни з економшою Росií ймовiрнiсть цього меншае. Це зумовлено такими факторам. По-перше, пастушо-скотарський тип культури (який залишаеться в основi схщного типу економiчноí поведiнки), нинi впроваджено в сучасних великих пiдприемствах на Украíнi та "олiгархiчнiй" практицi державного регулювання. У робоп [24] показано, що таке впровадження укра!нською владою ординсько-го типу поведшки вiдбуваеться через домiнування у владi (зокрема - економiч-нiй) украíнськоí вуличноí поведiнки над "повед^ою свiтлиць", гласно прийня-тою людьми у хатах i громада За таких умов посилення росшського економiч-ного впливу збереже "олiгархiчнi" принципи управлiння в економiцi (ят не вiд-пов^дають законностi, моралi i Святим Заповiдям) з вщповщними наслiдками -бiднiстю, порушенням економiчних й полiтичних прав, економiчною замкнутк-
тю. По-друге, переривчастiсть господарських вiдносин з Роаею ускладнюе внутрiшнi умови переходу економжи Украши у високопродуктивний стан. Потрете, ця переривчастiсть створюе полггичну групу людей, солiдаризованих з Роаею, що посилюе полiтичну нестабiльнiсть в УкраЫ, е грунтом для росшсь-ко! полiтичноí пропаганди.
Тому штеграидя господарства Украши в економiку Росп консервуе су-часний стан економши Украши, з численними недолiками державного регулю-вання та комерцiйного управлшня [25], вiдкривае умови для ново! росiйськоí iмперськоí пропаганди.
Пор1вняння економiчних наслiдкiв можливого зближення господарства Украшу з економшами Европейського Союзу i Росп приводить до таких вис-нов^. Зближення Украши з Европою потребуе вiд укра1'нських пiдприемств вдосконалення усiх аспектiв господарювання, щоб зайняти мiсце на ринку краш Евросоюзу, яке е полиично доступними. Передумовою цього е змiна принципiв економiчного управлiння: замiсть олiгархiчного управлiння постгулапвського типу господарська дiяльнiсть мае грунтуватися на Святих Заповiдях, законностi i моралi. Зокрема, - необхiдно припинити практику обмежування заощаджень громадян, не видавати бюджетш кошти власниками шдприемств з великою фь нансовою спроможнктю пiд видом "державного замовлення". Iншi такi необ-хiднi методи добре ввдом^ Пiд час зближення з Евросоюзом потрiбно впрова-джувати "сощальш стандарти", вживаючи спецiальних заходiв для збереження пiдприемств з традицiйними формами господарювання, незважаючи на тимча-сову низьку íхню фiнансову спроможнiсть.
Зближення з економжою Росй' не змшюе сучасного олiгархiчного типу економiчного управлшня (не потребуе ввдповвдних регуляторних й комер-цiйних реформ), мало позначаеться на статках бшьшосп громадян, але ускладнюе умови можливого переходу економжи у високопродуктивний стан i посилюе внутрiшню полiтичну нестабшьшсть в Украíнi.
Тобто зближення з економжою Евросоюзу веде до перетворення сучас-но1 закрито! економiки Украши у вiдкриту економiку з можливим ii переходом у високопродуктивний стан, що називають "економiчним дивом". Зближення з економжою Росп консервуе на тривалий час сучасний тип господарських ввдно-син, з притаманним ш гострими соцiальними протирiччями, полiтичним й еко-номiчними домiнуванням власникiв великих шдприемств, втратою громадяна-ми економiчних i полiтичних прав, ослаблениям суверенитету краши.
Лiтература
1. Пришляк В. До питания про ]шжрегюнальний та ]шждержавний товарообмен в украхись-ких землях першо! половини XVIII столптя / В. Пришляк // ЗНТШ: Пращ Ьторико-фшософсько! секци. - Львiв : [б. в.], 1997. - С. 47-68.
2. Пирк- О.А. Ринок i торпвля Украши ^сторичний аспект) / О.А. Пирiг. - К. : Вид-во "Пронто", 1996. - 199 с.
3. Злупко С. 1сторш украхисько! екоиомшчио! думки в иауково-критичнш штерпретаци 1ва-на Франка / С. Злупко // Збiрник праць кафедри украхисько! преси i Дослiдницького центру iwri-рц захщиоукрашсько! преси. - 2003. - Вип. 7. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.lnu.edu.ua/faculty/jur/publications/zbirnyk07/Zbirnyk07_Zlupko.htm/.
4. Лисняк-Рудницький I. Iсторичиi есе : пер. з англ. М. Бадж, У. Гавришкв, Я. Грицака, А. Дещищ, Г. Киван, Е. Панкеево!. - В 2-ох т. - К. : Вид-во "Основи", 1994. - Т. I. - 554 с.; 1994. - Т. II. - 573. [Украша мiж Сходом i Заходом. - Т. I. - С. 1-9.
5. Дашкевич Я. Украша на межi ]шж Сходом i Заходом (XIV-XVII ст.) / Я. Дашкевич // Записки Наукового Товариства iM. Т. Шевченка. - Львiв, 1991. - Т. CCXXII. - С. 28-44.
6. Буяк Л.М. Украша на межi мiж Сходом i Заходом: економжо-математнчна модель та аналiз 11 розв'язкгв / Л.М. Буяк, В.К. Паучок. - Тернопшь : Вид-во "Грегiт". - 2012. - 72 с.
7. Вульф Е.Р. Свропа i народи без ^тори : пер. з англ. I. Пошивайла. - К. : Вид. д1м "Киево-Могилянська академiя", 2004. - 535 с.
8. Репринцев В. Украша в польських зовнiшньополiтичних доктринах / В. Репринцев // Ук-ра!нська державнiсть у XX стошти: Iсторико-полiтологiчний аналiз. - К. : Вид-во "Полгтична думка", 1996.
9. Епплбом Е. 1сторш ГУЛАГу : пер. з англ. А. 1щенка. - К. : Вид. д1м "Киево-Могилянська академш", 2006. - 511 с.
10. Паучок В.К. Базова математична модель соцiально-економiчних процесiв у крахнах Свропейського союзу / В.К. Паучок // Науковий вiсник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. -Львгв : РВВ НЛТУ Украши. - 2013. - Вип. 23.3. - С. 362-369.
11. Паучок В.К. Математична модель можливо! складно! вщкрито! економiки Укра!ни / В.К. Паучок // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львгв : РВВ НЛТУ Украши. - 2013. - Вип. 23.15. - С. 342-352.
12. Тошков Д. Транспонирование социальной политики Евросоюза в новых государствах -членах ЕС / Д. Тошков // Журнал исследований социальной политики. - 2011. - Т. 8, № 3. - С. 295-318.
13. Чернавский Д.С. О проблемах физической экономики / Д.С. Чернавский, Н.И. Старков, А.В. Щербаков // Успехи физических наук : науч. журнал. - 2002. - Т. 172, № 9. - С. 1945-1066.
14. Буяк Л.М. Математична модель планового впливу на цшу споживчого товару в ринко-вш економгщ / Л.М. Буяк, Н.В. Кулина, В.К. Паучок // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2011. - Вип. 21.11. - С. 326-331.
15. Тихонов В.И. Статистическая радиотехника / В.И. Тихонов. - М. : Изд-во "Радио и связь", 1982. - 624 с.
16. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.eeas.europa.eu/ukraine/assoagreement/ assoagreement-2013_en.htm.
17. Малков С.Ю. Математическое моделирование исторических процессов / С.Ю. Малков // Новое в синергетике. Взгляд в третье тысячелетие / под ред. Г.Г. Малинецкого, С.П. Курдюмова. - М. : Изд-во "Наука", 2002.
18. Гнатгв Б.В. Математичне моделювання екожмчних процеав методами нергвноважно! статистично! мехашки / Б.В. Гнатгв, Р.М. Токарчук, П.П. Костробш, М.В. Токарчук // Вюник Национального ушверситету "Львгвська полгтехнжа". - Сер.: Фiзико-математичнi науки. - Львгв : Вид-во НУ "Львгвська полгтехнжа". - 2011. - № 696. - С. 93-100.
19. Буяк Л.М. Динамiчна модель структурування сшьського господарства за величиною капиталу, фоцщв й угщь / Л.М. Буяк, В.К. Паучок // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Львгв : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2010. - Вип. 20.13. - С. 286-297.
20. Буяк Л.М. Модельне розкриття мульти-стабiльностi економши в шш кашталу, фоцщв, вексельних пасив1в й актив1в як можливого тла для схвдчастого пiднесення !! продуктивностГ / Л.М. Буяк, O.I. Соколовська, Л.В. Данилюк, В.К. Паучок // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2010. - Вип. 20.7. - С. 278-283.
21. Буяк Л.М. Стохастично-резонансний перехщ економши середньовiчних кра!н Захадно! Свропи у високопродуктивний стан / Л.М. Буяк, В.К. Паучок // Науковий вюник Черщвецького ун!верситету : зб. наук. праць. - Сер.: Економжа. - 2008. - Вип. 368-369. - С. 102-106.
22. Гуцало С. Ментальшсть орди / G. Гуцало. - К. : Вид-во "Просвпа", 1996. - 118 с.
23. Гнасевич Н.В. Деяю ознаки типологГчно! iдентичностi сусп1льства "в1льного ринку" i комушстично-фашистських режим1в / Н.В. Гнасевич, В.К. Паучок // Мандр1вець: журнал гумаш-тарних студГй. - К. : Вид-во Киево-Могилянська академш. - 2008. - № 4. - С. 26-33.
24. Гнасевич Н.В. Дух Украши в поези Тараса Шевченка / Н.В. Гнасевич, В.К. Паучок // Психологш i суспшьство. - 2011. - № 1. - С. 6-20.
25. Буяк Л.М. Модель впливу державного регулювання на стан перехадно! економши / Л.М. Буяк, В.К. Паучок // ЕкономГст. - 2009. - № 11. - С. 40-56.
БуякЛ.М., Паучок В.К. Сравнение возможных последствий интегрирования хозяйства Украины в экономику Евросоюза или России
Для исследования возможных социально-экономических последствий интегрирования хозяйства Украины в экономику Евросоюза или России применены методы мате-
матического моделирования. Описаны базовая математическая модель экономики Украины и две математические модели возможного ее сближения с экономикой Евросоюза или России. Эти модели записаны уравнениями Ланжевена. Их стационарные решения отражены потенциалами соответствующих динамических систем и распределением количества участников экономики по сбережениям. На основании экономического анализа этих математических зависимостей установлены выводы о возможных экономических последствиях интегрирования хозяйства Украины в экономики Евросоюза или России. В частности, установлено, что сближение с Евросоюзом нуждается в предшествующем изменении принципов хозяйственного управления, своевременных мероприятиях государственного регулирования при реформировании социальных стандартов и практики коммерческой деятельности, особенно - относительно традиционных форм ведения хозяйства предприятий с низкой финансовой способностью. Это отвечает интересам большинства граждан, но противоречит интересам владельцев больших предприятий. Сближение с экономикой России предопределяет консервирование современного типа экономики со многими недостатками коммерческого управления и государственного регулирования, а также - приводит к ограничению экономических и политических свобод граждан, усиливает политическую нестабильность в стране.
Ключевые слова: экономика Украины, математическое моделирование, физическая экономика, теоретическая экономика, экономическая политика, Евросоюз.
Buyak L.M., Pauchok V.K. The Comparative Analysis of Possible Consequences of Ukraine's Economy Integration with the Economy of the European Union or Russia
The methods of mathematical design are applied to research possible socio-economic consequences of integration of Ukraine's economy with the economy of the European Union or Russia. The basic mathematical model of Ukraine's economy and two mathematical models for its possible approaching the economy of European Union or Russia are described. These models are write-in equalizations of Langevin. Their stationary upshots are represented by the potentials of the proper dynamic systems and distributing of the amount of participants of economy after economies. The conclusions concerning the possible economic consequences of Ukraine's economy integration in economies of the European Union or Russia are provided on the basis of economic analysis of these mathematical dependences. In particular, approaching the European Union is stated to need previous change of principles of economic management, timely measures of government control during reformation of social standards and practice of commercial activity, especially concerning the traditional forms of management of enterprises with low financial possibility. It meets the needs of most citizens, but conflicts with interests of proprietors of large enterprises. Rapprochement with the economy of Russia predetermines canning of modern type of economy with many lacks of commercial management and government control, and also results in limitation of economic and political freedom of citizens, and also strengthens political instability in a country.
Keywords: Ukraine's economy, mathematical design of economy, physical economy, theoretical economy, economic policy, the European Union.
УДК 65.012.8 Доц. Т.Б. Шира, канд. екон. наук -
Укратська академш друкарства
ТЕОРЕТИЧН1 АСПЕКТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМ1ЧНО1 БЕЗПЕКИ ПЩПРИеМСТВА
Шляхом узагальнення наукових напрацювань вiтчизняних i зарубiжних вчених щодо сут та завдань екожмчно! безпеки на мiкрорiвнi доведено прюритетшсть фор-мування системи економiчноl безпеки в межах кожного суб'екта господарювання неза-лежно вщ масштабiв та специфши дшльносп. Обгрунтовано основш прюритети для ви-бору форми оргашзацп системи економiчноl безпеки та розглянуто статичний та дина-
