CC BY
25
УДК: 636.5.082.47:598.221 ©
Осадча Ю.В., к. с.-г. н., ([email protected]) © Нaцioнaльнuй yнiверcumеm бioреcyрciв i прuрoдoкoрucmyвaння yxpamu, м. Кшв
MACA яець I В1ДТВОРЮВАЛЬНА ЗДАТН1СТЬ СТРАУС1В
Bucвimленi резyльmamu дocлiджень з вuзнaчення мoжлuвocmi пiдвuщення вiдmвoрювaльнoï здamнocmi cmpayтв нa ocнoвi вuкoрucmaння меmoдiв cmaбiлiзyючoгo дoбoрy. Bcmaнoвленa дoцiльнicmь передiнкyбaцiйнoï пiдгomoвкu яeць cmpayЫв нa ocнoвi ïx рoзпoдiлy m грyпu 3a мacoю, щo cпрuяe пiдвuщенню вuвoдuмocmi яeць, вuвoдy cmpaycemm ma зменшенню вiдxoдiв im:y6a^ï.
Ключоei слова: cmpaycu, мaca яeць, iнкyбaцiйнi якocmi яeць, cmaбiлiзyючuй вiдбip.
Вступ. Вaжливою селекцшною озтакою стpayсiв e мaсa яець, з якою зтаходяться у взaeмозв'язкy ïx продуктившсть i вiдтвоpювaльнa здaтнiсть, iнкyбaцiйнi якост тa товapнa цшшсть яець. Вiдтвоpювaльнa здaтнiсть стpayсiв при pозведеннi ïx та феpмax мaйже не дослiдженa. Одтак, виявлений вплив нa виводимiсть яець стpayсiв деяких покaзникiв. Зокpемa, встaновленa зaлежнiсть виводимостi яець вiд ïx мaси тa товщини шкapaлyпи [2,13,10,11,15]. У свою чергу, нa думку одних aвтоpiв, мaсa яець у стpayсiв зaлежить вiд ïx iндивiдyaльниx особливостей, вiкy, нaлежностi до певного тдвиду, iншиx чинникiв, нaпpиклaд, aлiментapниx aбо теxнологiчниx, стaновить у середньому 1522 г, з коливaнням вщ 1228 г до 1608 г [5]. Яйце стpayсa мaсою 1500 г, як пpaвило, мae довжину 16 см, ширину - 13 см [2]. 3a дaними шших aвтоpiв [1,3], мaсa яець може вapiювaти в межax вiд 700 г до 2300 г. Доведета можливють pезyльтaтивноï iнкyбaцiï яець мaсою 1000- 1800 г [12] тa нaвiть 700-1800 г [17]. Одтак шшими aвтоpaми виявлено кpaщy виводимшть яець мaсою 1200-1800 г, шж мaсою менше 3a 1200 г тa вище 3a 1800 г [14]. Ta^ro ж висновку дшшли i у дослiдax [9], де встaновили низьку виводимiсть яець мaсою менше нiж 1200 г. 3окpемa, визнaчено, що виводимiсть дpiбниx яець нижчa нa 14 %, a великих - та 28 %, шж середшх зa мaсою [7,8]. Ще в одному дослiдi встaновлено, що нaйкpaщi pезyльтaти iнкyбaцiï зaбезпечyють яйця мaсою 1500-1900 г [16]. Хapaктеpним для основних видiв птищ е вiкове зpостaння мaси яець. Стpayсaм теж пpитaмaннa ця зaгaльно бiологiчнa зaкономipнiсть. Taк, нiмецькими дослiдникaми [6] виявлено, що яйця мaсою понaд 2000 г, зокpемa мaсою 2300 г, вiдклaдaли стpayси вжом 10 pокiв тa стapше.
Згщно з вимогaми СОУ 01.24-37-664:2007 "Iнкyбaцiя яець aфpикaнськиx стpayсiв тa aвстpaлiйського ему. Tеxнологiчний процес. Основнi пapaметpи" [4], до iнкyбaцiï вiдбиpaють яйця стpayсiв мaсою не менше шж 1150 г тa не бшьше нiж 1800 г. Але таведений вище aнaлiз дaниx вiтчизняниx i шоземних дослiдникiв взaeмозв'язкy мiж мaсою i виводимiстю яець свiдчить про те, що для селекцiйноï роботи необхщно бiльш детaльно обrpyнтyвaти вплив мaси яець нa ïx
© Осaдчa Ю.В., 2011
виводимють, особливо, беручи до уваги широкий дiапазон 11 варшвання (1100— 1900 г).
Метою наших дослщжень було встановити вплив маси яець страуав на результати 1х шкубаци.
Матер1ал i методика досл1джень. Дослщ проводили на страусовiй фермi АТЗТ «Агро-Союз» (с. Майське, Синельникiвський р-н, Дншропетровська область) на п'яти париях яець (контрольнш - 361 яець та чотирьох дослщних -1446 яець). Всього було закладено на шкубащю 1807 яець.
Перед шкубащею яйця страусiв було розподiлено на групи вiдповiдно до середнього значення (М) i середнього квадратичного вщхилення (о) показника 1х маси. До 1-1 групи (модального класу, М0) вiдносили яйця, що мали масу у межах М ± 0,67 о, до 2-1 групи ^нус варiант, М-) - нижче М - 0,67 о, до 3=1 групи (плюс варiант, М) - вище М + 0,67 о. Схема дослщу представлена в таблиц 1.
Таблиця 1.
Схема дослщу_
Показник Контроль (К) Група
1 2 3
Маса яець, г нерозподшеш 1100-1420 1421-1595 1596-1900
Кшьшсть яець, шт. 364 647 563 236
У процес шкубаци яець визначали 1х заплiдненiсть, виводимiсть, вивщ страусенят, структуру вiдходiв шкубаци.
Результати дослщжень. Результати дослщжень з визначення впливу маси яець на 1х виводимють наведенi в таблицi 2. Саме виводимють яець, а не вивщ страусенят у наших дослщах ми вважаемо основним показником. Це пов'язане з тим, що виводимшть яець характеризуе рiвень життездатност ембрюшв пiд час 1х шкубаци. А на параметри виводу страусенят впливають два чинники, зокрема рiвень заплщненост яець та 1х виводимiсть.
Таблиця 2.
Внводшупсть яець страусiв залежно вiд i'x маси_
Показник Г рупа
К 1 2 3
Закладено на шкубацш яець, шт. 361 647 563 236
Незаплщнених яець, шт. 107 275 157 49
Заплвднешсть яець, % 70,4±2,40 57,5±1,94*** 72,1±1,89*** 79,2±2,64***
В1дходи шкубаци (загибл1 ембрюни, задохлики), шт. % 65 18,0±2,02 115 17,8±1,50 69 12,3±1,38* 50 21,2±2,66
Вивелось страусенят, гол. 189 257 337 137
Вив1д страусенят, % 52,4±2,63 39,7±1,92* 59,9±2,07* 58,1±3,21*
Виводим1сть яець, % 74,4±2,29 69,1±1,82* 83,0±1,58 ** 73,3±2,88
Примггки: р<0,05; р<0,01; р<0,001 пор1вняно з контрольною групою
Як видно з наведених даних, виводимють яець знаходилась на рiвнi 69,183,0 %. Найкращою за даним показником виявилась 2-а група (модальний клас) -83,0 %. Так, рiзниця iз контрольною групою становила 8,6 % (р<0,01), iз 1-ю групою - 13,9 % (р<0,001). А 3-я група перевищувала 1-шу за виводимютю яець на 4,2 %.
Показники виводу страусенят в групах, розподiлених за масою яець, знаходились на рiвнi 39,7-59,9 % ^ в основному, перевищували результат, одержаний у контрольнш групi, за винятком 1-1 групи де вивiд страусенят був найнижчий. Найкращим результатом характеризувалась 2 група - 59,9 %, що на 7,5 % вище порiвняно iз контрольною групою (р<0,05), на 20,2 % вище порiвняно з 1-ю групою (р<0,001) та на 1,8 % порiвняно з 3-ю групою. Найгiршi результати виводу страусенят вiдмiчались у 1-й груш - 39,7 %, що на 12,7 % нижче шж у контрольнш груш (р<0,05).
Таким чином, за показником виводимост яець i виводу страусенят кращою визначено групу модального класу розподiлу за масою яець (2-а група). Другу позищю займае група плюс-варiант (3-я група) з пщвищеною масою яець.
Заплщнешсть яець була найнижчою у 1-й груш - 57,5 %, що на 12,9 % нижче шж в контрольнш (р<0,001), на 14,6 % шж у 2-й та на 21,7 % шж у 3-й (р<0,001) групах. Що стосуеться безпосередньо дослщних груп, то тут заплщнешсть тдвищувалась вщповщно до маси яець. Найвища заплiдненiсть була у 3-й груш - 79,2 %, що на 21,7 та на 7,1 вище шж у 1-й та 2-й групах.
Найвища ембрюнальна життездатшсть спостер^алась у яець 2-1 групи 12,3 %, що на 5,7 % вище порiвняно з контрольною групою (р<0,05), на 5,5 % порiвняно з 1-ю (р<0,01) та на 8,9 % порiвняно з 3-ю (р<0,01) групами. Найвища ембрюнальна смертшсть спостерiгалась у 3-й груш - 21,2 %. Структура вiдходiв шкубаци яець страусiв в залежност вiд 1х маси представлена в таблиц 3.
Таблиця 3.
Структура вiдходiв шкубаци яець страуав залежно вiд 1х маси
Показник Група
К 1 2 3
«Кров'яне шльце», шт. % 31 47,7±6,19 68 59,1±4,58 33 47,8±6,01 11 22,0±5,86*
«ЗавмерлЬ», шт. % 13 20,0±4,96 31 27,0±4,14 17 24,6±5,18 7 14,0±4,91
«Задохлики», шт. 21 16 19 32
% 32,3±5,80 13,9±3,23* 27,6±5,38 64,0±6,79**
Всього, шт. 65 115 69 50
% 100 100 100 100
Примггки: р<0,01; р<0,001 пор1вняно з контрольною групою
Кшьюсть вiдходiв «кров'яш юльця» становила 22,0-59,1 %, що для 1-1 та 2-1 груп було на 0,1-11,4 % вище, однак ця рiзниця статистично не пщтвердилась. Кшьюсть «кров'яних кiлець» була найнижча у 3-й груш - 22,0 %, що на 25,7 % нижче порiвняно з контрольною групою (р<0,01). Найвищий був цей показник у 1-й груш - 59,1 %, що на 37,1 % шж у 3-й груш (р<0,001).
Кшьюсть «завмерлих» ембрюшв у дослщних групах знаходилась в межах 14,0-27,0 % i не мала вiрогiдноl рiзницi порiвняно з контрольною групою. Всередиш розподшених груп кращим виявилася 3-я група, у яко! даний показник знаходився на рiвнi 14,0 %, що на 13 % менше порiвняно з 1-ю групою (р<0,05) та на 10,6 % менше порiвняно з 2-ю групою, однак ця рiзниця статистично не пщтвердилась.
Менша кшьюсть зародюв, якi загинули на останшх стадiях розвитку, «задохликiв», встановлена у дослщних групах, а саме 13,9 % у 1-й груш та 27,6 % у 2-й груш, що на 18,4 % нижче порiвняно з контрольною групою (р<0,01). Рiзниця за цим показником модального класу з контрольною групою не е вiрогiдною. Найвищий рiвень ембрюнально! смертност на завершальних етапах шкубаци вiдмiчався у 3-й груш - 64,0 %, що на 31,7 % вище порiвняно з контрольною групою (р<0,001), на 50,1 % порiвняно з 1-ю групою (р<0,001) та на 36,4 % порiвняно з 2-ю групою.
Внсновкн. Проведеними дослщженнями встановлена доцiльнiсть передшкубацшно! пiдготовки яець страусiв на основi !х розподiлу на групи за масою у вщповщност iз нормальним розподiлом, що сприяе полiпшенню основних результатiв шкубаци - пiдвищенню виводимост яець, виводу страусенят та зменшенню вiдходiв шкубаци.
Висока ембрiональна смертшсть на початкових стадiях розвитку характерна для яець з низькою масою, а загибель ембрюшв на завершальних етапах шкубаци притаманна яйцям з високою масою, що е пщставою для проведення подальших дослщжень щодо удосконалення режимiв шкубаци яець страуав.
Лiтература
1. Братских В. Г. Страусы и перепелки. Разведение, содержание, бизнес / В. Г. Братских, А. З. Соболь, В. Н. Нефедова. - Ростов на Дону: Феникс, 2004. - 320 с.
2. Горбанчук Я. О. Страусы / Горбанчук Я. О.- К.: Kempa Center Украина, 2003. - 232 с.
3. Захарченко А. В. Особенности инкубации яиц африканских страусов / А. В. Захарченко // Материалы Междунар. конференции по развитию промышленного страусоводства, Днепропетровск, 30 июня - 3 июля 2005 г. -Днепропетровск : АОЗТ "Агро-Союз",2005. - С. 87-97.
4. 1нкубащя яець африканських страуав та австралшського ему. Технолопчний процес. Основш параметри: СОУ 01.24-37-664:2007. - Кшв, Мшагропол^ики, 2007. - 15 с.
5. Куликов Л. Страусы на снегу / Л. Куликов // Птицеводство. - 1997. - № 1. - С. 38-40.
6. Разведение страусов в Украине / А. В. Терещенко, М. Т. Тагиров, Э. А. Дуюнов [и др.] - Борки : Институт птицеводства УААН, 2008. - 136 с.
7. Ar. A. Requirements for successful artificial incubation of ostrich eggs / A. Ar. // Processing of the Conference "Improving our understanding of Ratites in a farming environment". - Oxford, 1996. - P. 133-144.
8. Badley A.R. Fertility, hatchability and incubation of ostrich (Struthio camelus) eggs / A.R. Badley // Poultry and Avian Biology Reviews. - 1997. - № 8(2). - P. 53-76.
9. Button K. Increasing the hatchability of ostrich eggs / K. Button // Canadian Ostrich. - 1996. - V. 7. - P.10.
10. Christensen V. L. Eggshell conductance and other functional qualities of ostrich eggs / V. L. Christensen, G. H. Davis, L. A. Ludore // Poultry Science. - 1996. -Vol. 75. - P. 1404-1410.
11. Deeming D.C. Ratite egg incubation, a practical guide / D. C. Deeming // Ratite Conference, High Wycombe, UK. - 1997. - 171 p.
12. Drawer K. The ostrich as farm animal / K. Drawer // Veterinary medical review. - 1994. - V 1/76. - P. 105-109.
13. Jost R. Uber den Strub (Struthio camelus) und seine kommerzielle Nutzung / R. Jost // Wissenschaftlicher Fachverlag. Ph.D. Thesis. Gieben. - Germany, 1994. - P. 28-34.
14. Sales J. Comparative physical and nutritive characteristics of ostrich eggs / J. Sales, D. G. Poggenpoel, S. C. Cillers // Worlds Poultry Science Journal. - 1996. - Vol. 52 (3). - P. 45-52.
15. Stewart J. S. Ratite incubation / J. S. Stewart // Proceedings of the Association of Avian Veterinarians. - New Orleans, 1992. - P. 336-339.
16. Van Der Sluis W. Are different types of eggs hatched in the same way / W. Van Der Sluis // World Poultry. - 1993. - V 9. - P. 11.
17. Vandervoodt-Jarvis C. The Dasana ostrich quide / C. Vandervoodt-Jarvis. -Bruxelles : Imprimerie Barras, 1994. - 243 p.
Summary
The results of researches are from determination of possibility of increase of reproductive ability of ostriches on the basis of the use of methods of stabilize selection are lighted. Set expedience of before incubation preparation eggs of ostriches on the basis of their calibration on classes after mass, which is instrumental in the increase of derivability of eggs, conclusion of ostriches young and diminishing of wastes of incubation.
Key words: ostrich, weight of the eggs, incubatory qualities of eggs, stabilizing selection.
Рецензент - д.с.-г.н., проф. Щербатий З.£.
