CC BY
23
УДК 658.821:637.1
Тивончук Я.О., астрант® Нацюналънийутверситет бюресурав / природокористування Украши, м. Кигв
ОСНОВН1 НАПРЯМИ ОРГАН13АЦ1ЙНО-ЕКОНОМ1ЧНОГО МЕХАН13МУ ФОРМУВАННЯ IРОЗВИТКУ РИНКУ МОЛОКА I МОЛОЧНИХ ПРОДУКТ1В У ФРАНЦ11
У статт1 розглянуто тенденцИ / законом1рност1 розвитку ринку молока / молочных продукт1в Франци.
Ключое1 слова: Свропейсъкий Союз, рынок, Стлъна аграрна полтика СС, регюналънийринок.
Вступ. Ринок молока \ молочних продуктов у Франци, як \ в Свропейському Союз1, загалом, не одне десятир1ччя характеризуеться стшкою тенденщею його розвитку. Франщя е провщним гравцем на Свропейському ринку молока \ молокопродукт1в, яка розвивае ткш зв'язки у св1товому сшвтовариств1 у пошуках нових ефективних сегмент1в св1тового ринку.
Постановка проблеми. Це зумовлюе необхщшсть проведению дослщження щодо передумов формування, особливостей та анал1зу функцюнування, прогнозування тенденцш \ визначення основних напрям1в оргашзацшно-економ1чного мехашзму конкурентноспроможного розвитку ринку молока \ молочних продукпв у Франци та його адаптування до умов Украши.
Серед напрям1в оргашзацшно - економ1чного мехашзму розвитку ринку молока та молокопродукпв у Франци важливе мкце вщводиться розробленню методичних пщход1в щодо налагодження взаемовигщних взаемовщносин пщприемницьких структур даного ринку з враховуванням ктотних особливостей в залежност1 вщ розма!ття ринк1в, яю набули розвитку у Франци.
На макрор1вш функцюнуе загальнодержавний ринок молока \ молокопродукт1в, який базуеться на цившзованих загальнодержавних ринкових взаемовщносинах на основ! вщповщних законодавчо! бази, системи оподаткування, системи державного регулювання через економ1чш важел1 макрор1вня.
Розвиток функцюнування регюнальних ринюв молока \ молокопродукпв формуеться на мезор1вш з застосуванням засоб1в \ метод1в регулювання економ1чних взаемин загальнодержавного порядку з одночасним доповненням регюнальними особливостями та можливостями регюнального характеру перш за все фшансового \ адмшктративного характеру.
На мжрор1вш здшснюеться побудова взаемовщносин безпосередньо м1ж пщприемствами, що виробляють \ переробляють молоко, а також
* Науковий кер1вник - д.е.н., ® ТивончукЯ.О., 2011
професор, академж НААН Украши Шпичак О.М. 453
пщприемствами, що !х обслуговують [1]. Загалом оргашзацшно-економ1чний мехашзм ринку молока \ молокопродукт1в у Франци вщображае особливосп наявно! р1зномаштносп ринюв, оргашзацшно-правових форм !хшх пщприемницьких структур та сукупност1 цшових, податкових, фшансово-кредитних важел1в \ метод1в, яю у Франци тюно корелюються з спшьною Свропейською сшьськогосподарською пол1тикою. При цьому слщ зазначити, що якщо виб1р оргашзацшно - правових форм пщприемницьких структур е внутршньою справою самих товаровиробниюв, тобто вщноситься до сфери саморегулювання ринку, то перераховаш вище економ1чш методи \ 1х застосування на практищ в складних умовах сучасно! ринково! економши в значнш м1р1 е одним з напрям1в державного регулювання економ1ки, державного аграрного протекцюшзму, як1 у Франци корелюються з единою сшьськогосподарською пол1тикою Свропейського Союзу.
Особливу роль серед шструмешгв, метод1в та важел1в оргашзацшно -економ1чного мехашзму розвитку ринку молока \ молокопродукт1в пщприемницью структури молокопродуктового пщкомплексу Франци вщводять мехашзму формування попиту та пропозицп, оскшьки це невщ'емш категорп ринкових вщносин у сфер1 господарювання, що виражають об'ективш економ1чш вщносини товарного виробництва.
Пщ впливом ряду фактор1в попит, який визначае сукупну суспшьну чи ринкову потребу в товарах (послугах), яка зумовлена платоспроможшстю \ виражена в грошовш форм1 \ пропозищя, яка акумулюе результати господарсько! д1яльност1 (виробництва), що набувають товарного вигляду \ можуть бути доставлен! на ринок у певному обсяз1 \ в певний час, мають властивкть змшюватися.
У крашах Захщно! Свропи з1 становлениям сучасного постшдустр1ального шформацшного суспшьства особливо пом1тно ур1зномаштнюеться попит на ринку молока \ молокопродукт1в. Швидкий розвиток фундаментально! науки \ принципово нов1 технолопчш ршення, пом1тне зростання реальних доход1в населения зумовлюють розширення пропозицп нових товар1в та послуг на ринку, поглиблення суспшьного подшу пращ, пщвищення И продуктивности
Як свщчать наш1 дослщження, у бездефщитнш економщ ч1тко виявляеться стимулюючий вплив на сшввщношення ринкового попиту та пропозицп на основ! контролю над розм1ром витрат виробництва \ цшами на ринку. Виробники пщ тиском обмежень платоспроможност1 споживач1в \ з метою пщтримання конкурентоспроможност1 вимушеш дбати про зниженнч витрат виробництва зрештою, цш.
Ур1вноваження стихшних сил при формування попиту - пропозицп у Франци здшснюеться за допомогою двох основних складових економ1чного мехашзму - державного регулювання та шструменив ринково! системи, що керують його спрямовашстю та визначають ефектившсть функцюнування молокопродуктового пщкомплексу. За допомогою державного регулювання, яке проявляеться в сощальнш, економ1чнш, податковш, швестицшнш та
454
зовшшньоеконом1чнш полчищ, здшснюеться безпосереднш вплив на дш цшового мехашзму i через нього на стан ринково! р1вноваги, тобто на взаемодш попиту та пропозици. Ниш державне регулювання у Франци спрямоване на пом!тш змши щодо швестицшно1 привабливост1 галуз1, сощального захисту населения, розвитоку окремих товарних ринюв та ринково! шфраструктури, а також пщвищення ефективност1 використання сировини, змши руху сировинних потоюв. Завдяки зазначених шструмент1в ринково! системи формують яюсть сиоживчих ринюв молока i молокопродукпв, взаемовщносини на них та ïx наповнешсть [2].
Цшоутворення - ключевий напрям оргашзацшно-економ1чного мехашзму щодо проблем, що стосуються екв1валентного обмшу, поеднання шгереЫв, пропорцшност1 i ритм1чност1 функцюнування ринку молока i молокопродукпв. У Францп цшова пол1тика базуеться на р1зних методичних шдходах, з використанням цшових шструменив, яю спрямоваш на забезпечення ефективно! м1жгалузево1 координацп усшшного функцюнування молокопродуктового пщкомплексу та врахування типу ринку, на якому дшть пщприемницью структури. У загальному процес цшоутворення проходить micTb еташв: встановлення цшей цшово! пол1тики; оцшка попиту на товар/послугу; анал1з витрат; вивчення цш i продукцп конкуренте; виб1р методу цшоутворення; встановлення цши на товар.
Формування цши на сшьськогосподарську продукцш у Франци загалом, i на молока i молочш продукти, зокрема, tîcho пов'язано з Сдиню аграрного пол1тикою (Politigue agricole commune - PAC), яка передбачае перехщ до нацюнального регулювання сшьського господарства в рамках СС. Регулюванням цш у Францп займаеться Департамент по конкуренцп, Мшктерство економ!ки, фшанЫв i бюджету, пщприемницью структури ринку молока i молокопродукив, як i загалом у крашах СС.
Вся цшова пол1тика будуеться на ochobî поставлених цшей, яю визначаються ухваленими ршеннями стосовно вщбору цшьових ринюв i позицюнування на них товар1в. Частше за шших зустр1чаеться постановка таких цшей цшоутворення, як утримання позицш на ринку, максим1защя поточного прибутку, лщерство по частщ ринку, лщерство за яюстю товару.
При встановлеш цш здебшьшого беруть до уваги, насамперед, обставину, що цши знаходяться в зворотнш залежносп ввд попиту, а вщповщно попит на продукти е в залежносп вщ його еластичностг
У ochobî цши лежать витрати, пов'язаш з виробництвом товар1в, осюльки цша повинна забезпечувати як мммум ïx покриття, тому, якщо попит визначае максимальний р1вень цши, то витрати визначають мммальний розм1р.
У процес встановлення цши вносить cboï корективи анал1з цш продукт1в конкурент!в. Завдання ф1рми зводиться до того, щоб забезпечити усшшну реал1зацш cboïx товар1в за допомогою встановлення в цшах додаткових в пор1внянш з конкурентами збутових стимул1в. Але при цьому потр1бно залишатися в межах, обкреслених попитом i власними витратами.
455
До найбшьш поширених метод1в цшоутворення, яю використовують компани Франци, можна вщнести: середш витрати плюс прибуток; на основ! анал1зу беззбитковост1 \ забезпечення цшьового прибутку; на основ! цшност1 товару, що вщслщковуеться; на основ! р1вня поточних цш; на основ! закритих торпв.
Узагальнюючи методичш пщходи цшоутворення на молоко \ молочш продукти у крашах £С { зокрема, у Франци, найбшьш поширеною I ефективною е система формування закутвельно! цши на продукт з врахуванням його яюсних показниюв споживчо! цшност1, яю вщповщають Державному стандарту Франци.
Система цшоутворення в сучасних умовах здебшьшого залежить вщ кон'юктури ринку. Кон'юктура ринку молока I молокопродукпв в крашах Свропейського Союзу, в тому числ1 I в Франци за останш два роки характеризуеться ютотними змшаим. Шсля рекордного зростання цши на молоко до другого твр1ччя 2007 року, переробники молока поступово стали знижувати цшу. Ця тенденщя збереглася аж до березня 2010 року. Цши зменшилися з 0,30-0,40 евро за 1 лпр молока до 0,24 евро за лпр в середньому по СС, при цьому в ряд1 кра!н цши становили 0,20-0,21 евро за лпр. Падшня цш спричинило зменшення прибутюв виробниюв молока, ряд масових акцш протесту виробниюв молока [3]. У третьому квартал! 2010 року сшьгоспвиробники молока I представники шдустри переробки I реал1зацп цього продукту Франци нарешт1 прийшли до згоди щодо цшово! полпики. Закутвельна цша за тонну реал1зованого фермерами молока пщвищилась на 31 евро I досягла вщм1тки 330-ти евро, що вщповщае вимогам сшьгоспвиробниюв[4]. Це свщчить про те, що в сучасних умовах функцюнування компанш Франци, яю спещал1зуються на виробництв1 молокопродукпв головними чинниками, що зумовлюють р1вень конкуренци та И напрями, е цши постачальниюв сировини I тиск споживач1в. Вплив постачальниюв на ефектившсть роботи галуз1 здшснюеться через пщвищення цши, змшу якост1 сировини, матер1ал1в, коливання в обсягах постачання, а вплив споживач1в - вщ р1вня 1хнього попиту.
Посилення розвитку процеЫв спещал1заци I концентрацп у молокопродуктовому пщкомплекЫ, яким в сучасних умовах розвитку агропромислового виробництва Франци прид1ляеться особлива увага, як обов'язково! умови пщвищення ефективност1 виробництва е важливим напрямом оргашзацшно - економ1чного мехашзму розвитку ринку молока I молочних продукта. Для з'ясування впливу р1вня спещал1зацп I концентрацп на фшансово - економ1чну д1яльшсть молочнопереробних компанш, нами проведено дослщження результата фшансово - економ1чно! д1яльност1 за 20072008 роки 21 компани Франци, яю спещал1зуються на виробництв1 р1зних вид1в молокопродукпв (сир1в; масла I сухого молока, а також продукта не тривалого використання (питного молока, кеф1ру, йогурта тощо) з р1зним обсягом продаж (вщ 150 млн. евро до 750 млн. евро I бшьше).
456
Результата наших дослщжень засвщчили про те, що загалом, фшансово-економ1чш показники д1яльност1 компанш, як1 спещал1зуються на виробництв1 р1зних вид1в молокопродукта у 2008 рощ пом1тно знизились, водночас вони е р1зновеликими в залежност1 вщ напрям1в спещал1заци \ р1вня концентрацп виробництва молокопродукпв. Компани, як1 спещал1зуються на виробництв1 сир1в I яю мають обсяг продажу 750 млн. евро I бшьше, у 2008 рощ досягли найвищих фшансових показниюв.
Для усшшного функщонування на ринку молока I молочних продукта компани Франци здшснюють глибоке вивчення та прогнозування кон'юктури на внутршньому I зовшшньому ринках, емност1 прогнозних показниюв збуту продукци, проведения анал1зу поведшки споживач1в I конкурента, а також конкурентного середовища в цшому, як важливих компонента оргашзацшно-економ1чного мехашзму, яю створюють умови усшшного позищювання компанш на споживчих ринках.
Усшшне просування компашями Франци молочних продукта на нов1 зовшшш ринки протягом останшх роюв, як свщчать наш1 дослщження, зводяться до трьох основних пщход1в:
- «кошювання» - виведення вже кнуючого асортименту продукта без яко!-небудь адаптацп на нов1 ринки;
- «традицшний пщхщ» - пропозищя застаршого асортименту продукта на нов1 ринки;
- «особливий пщхщ» - розробка спещально! пропозицп для окремих нових ринюв.
Найбшьш часто використовуеться пщхщ "кошювання". Компани при цьому пщход1 при необхщност1 можуть змшити навпъ цшу, але у жодному випадку не змшюють комушкащю. Вони намагаються скористатися тими сегментами ринку, що вже освоеш
Другий пщхщ - "традицшний" спрямований на те, щоб продати продукщю застаршого асортименту шляхом зниження цши.
Третш тип стратеги "особливий пщхщ" - крупш компани прагнуть розробити ушверсальний метод "один для вс1х", який пщходить на вс1 сегменти ринку, змшюючи лише р1вень щн, але майже не змшюють продукт, намагаючись при цьому адаптуватися.
Ключовим напрямом оргашзацшно-економ1чного мехашзму розвитку ринку молока I молочних продукта компани Франци вважають визначення високооплатних сегмента ринку. Адже сегментащя ринку спрямована на те, щоб знайти для певного товару однорщш групи споживач1в, що володшть деякими загальними характеристиками, з метою використання 1х в свош торговш практищ. За допомогою сегментацп компашя визначае потенщал продаж1в, конкурента 1 за рахунок чого буде забезпечена И конкурентоспроможшсть. При просуванш продукцп на св1тов1 ринки, як свщчить досвщ компанш Франци, слщ проводити сегментащю ринку на двох р1внях. На першому р1вш проводиться сегментащя свпового ринку в цшому,
457
тобто оцшюеться його пор1вняльна «привабливкть», на другому р1вш здшснюеться диференщащя характеристик потенцшних споживач1в продукци.
Оцшивши потенщал свое! компани за критер1ями сегментаци св1тових ринюв, зокрема: юльюсш иараметри сегменту; ютотшсть сегменту; прибутковкть сегменту; сумюшсть сегменту з ринком основних конкурешпв; ефектившсть роботи на вибраному сегмент! св1тового ринку, компашя ухвалюе ршення щодо того, пщходить чи не пщходить даний сегмент ринку для И позицшвання. Мистецтво маркетингу компани полягае в тому, щоб пвдбрати для конкретного виду продукту ту комбшацш простих показниюв, за якими можна буде встановити сегмент ринку, який в найбшьшш м1р1 вщповщае специфщ зовшшньоеконом!чно! д1яльност1 компан11. П1сля визначення укрупнения сегмент1в проводиться по кожному сегменту техшко-економ1чне обгрунтування \ визначаеться в1рог1дн1сть ефективного входження на м1жнародний ринок.
В умовах ринково! економжи занадто складним е опрацювання дшчо! модел1 державного регулювання \ пщтримки аграрного виробництва зокрема, розвитку пщприемницьких структур молочнопродуктового п1дкомплексу. Розглядаючи питания державного регулювання функцюнування ринку молока I молокопродукт1в у Франци слщ зазначити, що концепцш "незримо! руки" А. См1та не втратила свое! значущост1 I ниш, однак реальна д1йсн1сть значно вщр1зняеться в1д спрощено! теоретично! конструкц!! А. См!та. У нин!шн!й ринков!й економщ! можна вид!лити ряд "провал!в", коли мехашзм ринку не спрацьовуе ! причиною цього е нев!дпов!дн!сть форм ! метод!в державного регулювання економ!чним процесам, умовам господарювання.
Державне регулювання в аграрному сектор! у розвинених захщних кра!нах, в тому числ! ! у Франц!!, в сучасних умовах спрямоване на не стшьки стимулювання виробництва, ск!льки на виршення соц!альних завдань -п!дтримки р!вня доход!в фермер!в, постачання населения доступними продуктами харчування, розвиток с!льських територш та аграрно! ¿нфраструктури, проведения природоохоронних заход!в. У цьому е основний зм!ст сучасно! Сп!льно! аграрно! пол!тики (САП) Свропейського Союзу, яка була започаткована в 1957 р. Римським договором [5].
Як базов! шструменти державно! пол!тики захисту нац!ональних сшьгоспвиробниюв застосовуеться митн! збори й компенсацшш платеж!, як! покривають р!зницю м!ж внутр!шн!ми й ¿мпортними ц!нами, а також компенсац!йн! платеж! експортерам сшьськогосподарсько! продукц!!, як! дозволяють вивозити сшьськогосподарську продукц!ю з цих кра!н на св!товий ринок, де склалися бшьш низьк! ц!ни. Наведена система створила умови кра!нам СС стати провщними експортерами основних продукт!в харчування.
Сшльною аграрного пол!тикою СС з метою недопущения надвиробництва, збереження високого р!вня внутр!шн!х ц!н, а також зниження витрат з бюджету СС, передбачено використання для регулювання аграрного ринку такий ¿нструмент, як квотування. Квотування у молочнопродуктовому п!дкомплекс! Франц!! яке введено у 1984 рощ стабшзувало виробництво
458
молока з одночасним пришвидшенням феномену зменшення др1бних господарств.
Правова основа розвитку нацюнального ринку молока \ молокопродукт1в Франци спрямована на впровадження европейських стандарта \ вимог, яю безпосередньо зачшають штереси пщприемницьких структур ринку молока \ молокопродукта. Взаемовщносини м1ж пщприемницькими структурами молочнопродуктового пщкомплексу тюно корелюються Мгшстерством сшьського господарства Франци, яке визначае загальш напрями розвитку ринку молока \ молочних продукта, реал1зуе нацюнальну пол1тику \ пол1тику Свропейського Союзу (доведения квот, експортш реституци тощо), встановлюе \ реал1зуе ветеринарно-саштарну пол1тику. Визначеш напрями нацюнально! пол1тики \ сшльно! аграрно! пол1тики СС реал1зуе також Сшлка асощаци професюнал1в, яка мае сво! фши майже у вЫх департаментах Франци.
Регулювання взаемовщносин пщприемницьких структур пщкомплексу спрямовуеться на виршенш проблем пов'язаних з дотриманням передбачених законодавством СС саштарно-ппешчних вимог щодо виробництва молочно! сировини. У вщповщност1 до положень затверджених Регламентом (СС) № 853/2004 Свропейського Парламенту 1 Ради вщ 29 квп-ня 2004 у Франци дшть вимоги до ппени примщень I устаткування, ппени пщ час дошня, збору I транспортування молока 1 ппени персоналу.
Основоположним елементом формування внутр1шнього ринку молока I молокопродукпв Свропейського Союзу е вшьне пересування товар1в.
Реал1защя даного принципу вимагае загального регуляторного середовища, а також заборони на формування тарифних або нетарифних обмежень. Техшчш стандарти, сертифжати I методолопчш визначення е щентичними для вЫх кра!н Союзу. Правила, яю регулюють даш питания, можна роздшити на дв1 категорп, товари, на яю були прийнят1 гармошзоваш, тобто едиш стандарти I товари, яю не мають таких единих правил.
Головний принцип вщношення до продукта, що не мають единих стандарта, полягае в тому, що вони можуть легально продаватися в однш кра!ш Союзу, а пот1м перепродуватися в шш1 краши Союзу. 1снуе багато виключень з цього правила. Статтями 28-30 Договору про утворення Свропейського сшвтовариства забороняеться крашам - учасникам Союзу встановлювати юльюсш обмеження на ¿мпорт I експорт вс1х товар1в, окр1м деяких виключень.
Отже, основш напрями оргашзацшно-економ1чного мехашзму формування I розвитку ринку молока I молочних продукта у Франци, яю вище змодельоваш на основ! результата наукових дослщжень за своею структурою, методичними пщходами прогнозування та системою функцюнування, забезпечують стшку тенденцш конкурентоспроможного розвитку даного ринку.
Висновки. Оргашзацшно-економ1чний мехашзм формування I розвитку ринку молока I молокопродукта у Франци супроводжуеться д1ею об'активних
459
економ1чних закошв, яю управляють товарним виробництвом i ринком через систему ринкових вщносин i державного регулювання. Суб'ективна сторона цього мехашзму представлена д1яльшстю Bcix суб'екта ринку (виробниюв i споживач1в, домогосподарств, пщприемщв, професшних спшок, держави), яю дшть на основ! cboix потреб i ihtepecib.
Адаптування основних оргашзацшно-економ1чних шструмента, важел1в, методичних шдход1в формування i розвитку ринку молока i молочних продукта Франци до умов Украши сприятиме прискоренню виходу з кризи молокопродуктового пщкомплексу Украши, пщвищенню
конкурентоспроможност1 ринку молока i молочних продукт1в.
Л1тература
1. Сельское хазяйство Франции: традиции и проблемы. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: /www. revolution.allbect ru / agricalture/ 00013511.
2. Сельское хазяйство Франции в европейском пространстве. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: //www. ambafrance-ru.org/france/spip.php?rubrigue 220
3. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. eunews.unian.net /wel/detail/191606
4. Европейский Союз: Факты и коментарии. Выпуск 57, Москва, октябрь
2009.
5. The European Union's Common Agricultural Policy: Pressures for Change. United State Department of Agriculture. International agriculture and trade reports. WRS-99-2 / October 1999.
Summary Tuvonchuk Ya.O.
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine MAIN WAYS OF ORGANIZATIONAL AND JURDICIAL MECHANISM OF FORMING AND DEVELOPMENT OF DAIRY MARKET IN FRANCE
In the article the main tendencies of development dairy market thorough the context of CAP in the EU are considered.
Стаття надшшла до редакци 14.04.2011 p.
460
