CC BY
77
ш
нлты
ЫКРА1НИ
Hl/IVB
Науковий BicH и к Н/1ТУ УкраТни Scientific Bulletin of UNFU http://nv.nltu.edu.ua https://doi.org/10.15421/40280403 Article received 21.02.2018 р. Article accepted 26.04.2018 р.
УДК 657.1
ISSN 1994-7836 (print) Ш1 ISSN 2519-2477 (online)
@ El Correspondence author P. N. Garasym garasymp@ukr.net
П. М. Гарасим1, Н. О. Лобода2
1 Нацюнальний лкотехтчний утверситет Украши, м. Львiв, Украша 2 Львiвський нацюнальний утверситет iм. 1вана Франка, м. Львiв, Украша
ЛОГ1СТИКА 1НВЕСТИЦ1ЙНИХ ПРОЦЕС1В ЯК ФАКТОР ЕКОНОМ1ЧНОГО АНАЛ1ЗУ
Висвплено тдходи до дискурсивного тзнання швестицшно! дшльноста в контекстi реформування вичизняноХ економь ки. Конкретизовано дефшщп iнвестицiй та лопстики для потреб дослiдження розглядуваних феноменiв у перехiднiй еконо-мщ! Видiлено особливостi логiстичного потоку. Вдаовдао до сутностi iнформацiйних та фшансових потокiв визначено завдання кожного з елеменлв лопстично! iнвестицiйноl структури. Доалджено питому вагу та значения швестицшно! дь яльностi помiж iишими видами звичайно! дiяльностi тдприемства. Окреслено характерш риси iнвестуваиия та сиецифжу швестування лопстично! сфери. Визначено загальнi засади дискурсивного тзнання економ!чних ироцеав, на основ! яких було вдосконалено методику аналiзу ефективностi iивестицiйиих проектiв. Анал!з ефективностi iивестицiйиих операцiй у кожного з учасниюв (швестор, позичальник, ринок (покупець)) дае змогу визначити загальну ефективнiсть в економiчнiй системi. Запропоновано методику логiстичного аналiзу ефективностi швестицшних проектiв. Визначено та обгрунтовано концептуальш пiдходи до аналiзу ефективностi швестицшних проеклв на засадах логiстики та запропоновано концептуаль-ну схему лопстичного аналiзу ефективностi iивестицiйного проекту.
Ключовi слова: швестицп; iивестицiйний ктмат; методика; економ!чний розвиток; вiдтворювальиий процес; лопстика; логiстичиий аналiз; iивестицiйна логiстика.
Вступ. Формування цiлей спрямованоТ швести-цшноТ дiяльиостi е основною умовою становлення та розвитку будь-яко! галузi. Дiяльиiсть, що пов'язана з ш-вестищями, е важливою детермiиаитою екоиомiчиого зростання, яка докорiиио змiиюе екоиомiчие, шформа-цiйие i правове середовище функцюнування. Характерна риса iивестицiй для суб'екпв фшансово-господарсь-ко! дiяльиостi полягае в тому, що саме швестицп дають змогу ефективно та устшно забезпечити вирiшеиня р!з-них проблем щодо вiдтворювальиого процесу (тд-приемства, окремих галузей та екоиомiки УкраТни зага-лом), а це залежить вiд iивестицiйиого клiмату. Актива-щя iивестицiйиих процесiв у вiдтворювальиому процеа пiдприемства залежить вiд iивестицiйиого ктмату. 1н-вестицiйиа дiяльиiсть - це умшня iивестувати (створи-ти сприятливий iивестицiйиий клiмат), i вiд цього залежить розвиток власного виробництва, виршення еконо-мiчиих, соцiальиих та шших проблем, сучасний рiвеиь i потеицiйиий дииамiзм фiиаисового та людського кат-талiв. Для стабiльиого економiчного розвитку украшсь-ко! екоиомiки та наближення до европейсько! штеграцп ефективним шструментом е залучення досвiду в сферi iиоземиого iивестуваиня краш-члешв Свросоюзу.
На сучасному етапi розвитку i реформування еконо-мiки в УкраТш та, враховуючи умови рiзиих свггових фiиаисово-екоиомiчиих криз, умови забезпечення ефек-тивноТ дiяльиостi пiдприемств, забезпечення конкурен-
тоспроможностi, що характеризуеться рiвием швести-цiйиого потеицiалу та рiвием ^естицшшТ дiяльиостi, необхвдно видiлити роль лопстики у цш сферi д!яль-носп. Пiдприемство, застосовуючи логiстику, вирiшуе питання з ошгашзацп управлiиня екоиомiчиими потоками на вах етапах швестицшного проекту, що буде позитивно впливати на тдвищення ефективиостi цього проекту загалом. Iивестицiйиа логiстика е процесом уп-равлiиня потоками катталу та шформацп для тривалих незворотних змш у часi, що мають мiсце серед учасни-шв ^естування за умови оптим!зацп руху катталу, да-яльиостi учаснишв i досягнення екоиомiчиого й тотального ефекту (Stanovyshche, n.d.). Як свiдчить досвщ логiстика (у процесi забезпечення швестицшного процесу) сприяе виникненню нового швестицшного продукту з визначеними варпсними та споживчими якостя-ми, в такий спосiб забезпечуючи зниження витрат та пiдвищеиня якостi.
Аналiз останнiх досл1джень i публiкацiй. Значний внесок у розробку теоретичних i методичних питань щодо проблеми покращення iивестицiйиого клiмату, дослвдження рiзиих етатв iивестицiйиого розвитку та ефективиостi швестицш зробили так! вiтчизняиi та за-рубiжиi вчеш: Дж. М. Кейнс, I. Бланк, Я. Крупка, П. Ку-цик, У. Шарп, Л. Вовк, О. Вовчак, Г. Строкович, Г. Арнаутов, Н. Татаренко, С. Харрю, I. Бондарчук, О. Суда-кова, О. Чабанюк, £. Крикавський, Е. Мате, С. Lawren-
1нформащя про aBTopiB:
Гарасим Петро Миколайович, д-р екон. наук, професор, завщувач кафедри облiку i аудиту. Email: garasymp@ukr.net Лобода Наталя Олексaндрiвнa, канд. екон. наук, доцент, кафедра облту та аудиту. Email: loboda.lviv@gmail.com Цитування за ДСТУ: Гарасим П. М., Лобода Н. О. Лопстика швестицШних процесiв як фактор еконо/^чного аналiзу. Науковий
вiсник НЛТУ УкраТни. Серiя Економiчна. 2018, т. 28, № 4. С. 20-25 Citation APA: Garasym, P. N., & Loboda, N. O. (2018). Logistics of Investment Processes as Economy Analysis Factor. Scientific Bulletin of UNFU, 28(4), 20-25. https://doi.org/10.15421/40280403
ce, C. Camerer, R. Thaler, A. Shleifer та iH. Дослвджено потенщал як основа лопстично! системи фiрми в науко-вих працях i3 Санкт-Петербурзько! школи логiстики (А. Долгов, В. Козлов, С. Уваров та iH.). У 1хшх працях роз-глянуто питання щодо визначення прюритетних напря-мiв логiстики та швестування, оцiнки ефективностi ре-алiзацil та формування привабливостi iнвестицiйного проекту. У сво!х працях науковцi дослвджують швести-цiйну дiяльнiсть як складову, що забезпечуе виробний процес пiдприeмства, наголошують на необхвдносп ефективно! оргашзацп управлшня рухом iнвестицiйних потоков. За науковими результатами дослвджень вче-них, варто все-таки зазначити, що сьогоднi в сучасних умовах поставлено новi завдання та комплексний пiдхiд до виршення проблем, пов'язаних iз питаниям швести-цшно! логiстики. Однак це питання залишаеться диску-сiйним та неповшстю вирiшене.
Мета роботи. Iденгифiкувати детермшанти лопстично! компоненти iнвестицiйного потенщалу i на осно-вi цього аргументувати використання логiстичних прин-цитв та методiв в управлiннi ^естицшною дiяльнiстю пiдприемства та розробленнi швестицшних проектiв.
Викладення основного матерiалу дослщження. У процесi ввдображення будь-якого економiчного явища пiд час здiйснення економiчного аналiзу основною е його загальноекономiчна характеристика. Вiдтак важ-ливим е дослвдження економiчноl сутностi та умов роз-витку швестицшно! дiяльностi.
Це дослвдження необхiдно здiйснювати, ввдштовху-ючись вщ визначення економiчноl сутi категорп "швес-тищ!". Потрiбно наголосити, що в лiтературi немае едино! думки щодо пiдходу до тлумачення дефшщп "швес-тищ!". Так, на зазначену обставину звертае увагу у сво1й працi Л. С. Вовк, який пропонуе визначити понят-тя швестицш як "вкладення засобiв з метою забезпечен-ня 1х збшьшення у майбутньому" (Vovk, 2000, р. 5). С. Мочерний трактуе швестицп як "довготермiновi вкладення катталу в рiзнi сфери та галузi народного господарства всередиш кра1ни та за ii межами з метою привласнення прибутку" (Vovchak, 2008, р. 20). Г. В. Строкович визначае поняття iнвестицiй дещо шак-ше як "вкладення катталу з метою його наступного збшьшення або досягнення сощального ефекту", а саму iнвестицiйну дiяльнiсть - як об'ективну еднiсть проце-сiв вкладення ресурсiв i одержання прибутку або соць ального ефекту (Strokovych, 1999, рр. 4-5). Разом iз тим, Г. Л. Арнаутов шакше визначае поняття iнвестицiй - "економiчнi ресурси, що вилучаються з поточного об^у й спрямовуються на формування основних та обо-ротних кошпв суб'ектiв господарсько1 дiяльностi з ме-
тою отримання рiзних вигод" (Arnautov, 2000, р. 6). На думку У. Шарпа, термш 'Чнвестувати" означае "розлу-читися" з грошима сьогоднi для того, щоб отримати бшьшу 1х суму в майбутньому (Sharp, Aleksander & Ве-ily, 1999). О. М. Чабанюк зазначае, що методолопчш основи формування в бухгалтерському облiку шформа-ци про проведення швестицп визначено в положеннях стандартiв бухгалтерського облiку (Chabaniuk, 2017, р. 15). Дослвджуючи всесвiтньо вiдомi фундаментально-теоретичнi працi вчених (I. Бланк, А. Фшпенко, М. Колесник, О. Мертенс), можна зазначити, що зазвичай ш-вестицп розглядають як фiнансовi.
В Украíнi основним показником, що характеризуе ринок швестицш, е великий попит та незначна пропози-щя. Як зазначають офщшш джерела, потреба швести-цiйних вливань в оновлення основних засобiв стано-вить близько 210 млрд дол. Структуру джерел фшансу-вання швестицш в основний каттал в Укра1'ш за 20062017 рр. подано в таблиця.
Головною передумовою надшно! економiчноí системи е пошук, залучення та стимулювання iнвестицiйних кошпв, спираючись на рiзнi джерела фшансування. За результатами проведеного дослвдження, основним дже-релом фiнансування та розвитку швестицшно! дiяль-ностi (у кра!нах iз розвиненою ринковою економiкою) е державш заощадження (переважно це кошти мюцевих та державних бюджетiв). В Укра1'ш ж частка грошових кошпв державного та мiсцевого бюджетiв, спрямована в iнвестицiйну дiяльнiсть, у 2017 р. становила 6,6 %, що менше за 2006 р. на 4,4 %, тобто держава щорiчно змен-шуе обсяги фiнансування (частка грошових кошпв державних бюджепв була найбiльшою у 2011 р. - 7,5 %, але з кожним роком питома вага грошових кошпв державного бюджету скорочувалася i в 2017 р. вже стано-вила 1,5 %).
Варто зауважити, що основними джерелами швестицшних ресурав е:
• власш грошовi кошти тдприемств та оргатзацш;
• грошовi кошти населення пiд житло;
• кредити банкв та фшансових установ;
• грошовi кошти шоземних iнвесгорiв;
• iншi джерела.
Враховуючи данi, що наведеш в таблицi, бачимо, що основним джерелом iнвестицiйних ресурсiв в Укра1'ш у перiод з 2006 по 2017 рр. залишаються власнi грошовi кошти пiдприемств та органiзацiй (59,8 та 74,3 % вщпо-вщно).
Таблиця. Структура iнвестицiй в основний каштал за джерелами фiнансування в Укра'Ш
Джерело швестування Рiк
2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014* 2015* 2016* 2017*
Кошти Держбюджету 6,5 5,6 5,0 4,4 6,3 7,5 6,3 2,5 0,7 2,4 2,8 1,5
Кошти мiсцевого бюджету 4,5 3,9 4,2 2,7 2,9 2,9 3,2 2,8 2,6 5,0 5,3 5,1
Власш кошти тдприемств 59,8 56,5 56,7 63,3 55,7 54,0 59,2 63,4 71,5 67,4 58,8 74,3
Кошти шоземних швест^в 3,4 3,5 3,1 4,5 2,3 2,1 - 1,6 1,7
Кошти населення тд житло - 4,5 5,0 3,6 10,7 7,2 8,3 11,2 10,5 12,0 23,5 8,9
Кредити банюв 14,3 16,6 17,3 14,2 13,7 17,9 16,1 14,8 8,8 7,3 6,3 5,2
Iншi джерела 11,5 9,4 8,7 7,3 8,4 8,4 6,9 3,7 5,9 5,9 3,3 3,3
* Без урахування тимчасово окуповано! територи Автономно! Республжи Крим i м. Севастополя та частини зони проведення ангигерорисгичноí операцп (авторська розробка)
Цей вид е найдорожчим джерелом швестицш, ос-к1льки формуеться за рахунок перерозпод^ прибутку вiд дiяльностi такого тдприемства та не передбачае науково! та технолопчно! складово! (для кра!ни це оз-начае закритий характер економiчного вiдтворення). Для суб'екта тдприемницько! дiяльностi вигiднiшими е зовнiшнi швестицп, що е теоретично необмеженими, тж внутрiшнi, тому сьогоднi вiтчизиянi тдприемства використовують дорожчi джерела iнвестувания, не ма-ючи доступу до зовшшшх джерел фiнансувания на прийнятних умовах. Цей вид фшансування був зумов-лений тим, що бюджетне фшансування зменшуеться та ускладнюеться доступ до таких швестицшних ресур-сiв, як кредити. Кошти фшансових установ та банков е доволi дорогим джерелом швестування, але мають ста-бшьний характер повернення. Вiдбуваеться значне ско-рочення частки капiтальних iнвестицiй за рахунок за-лучених кредитних кошпв у 2006-2017 рр. (14,3 та 5,2 % ввдповщно).
Окремо варто зауважити, що грошовi кошти шозем-них iнвесторiв е найбiльш яшсним та перспективним джерелом iнвестицiй для оргашзацп чи пiдприемства (звичайно за умови, що ц швестицц не походять iз оф-шорних зон чи е результатом махшацш iз метою уник-нення оподаткування або вщмивання "брудних" кош-тiв), але за умов економiчноí нестабiльностi вони, фак-тично, е одним iз нестабiльних джерел фiнансувания ш-вестицшно! дiяльностi. Так, у 2008 р. грошовi кошти iноземних iнвесторiв становлять 8,8 млрд грн або 3,1 % вщ загально! суми джерел фшансування, у 2011 р. - 7,1 млрд грн або 2,1 %, у 2013 рр. - 4,0 млрд грн або 1,6 % ввдповвдно. Дослвдження тдтверджують негативний вплив криз на збшьшення швестицшних ресурав, тобто з 2008 по 2013 рр. сума кошпв шоземних iнвесторiв зменшилась у два рази або на 4,8 млрд грн.
У перiод з 2014 по 2015 рр. в економщ Укра1ни спостерiгалося iстотне погiршения економiчноí ситуацп (зумовлене насамперед военними дiями на сходi кра-1ни). За цей час було втрачено близько 20 % промисло-вих потужностей, що сприяло скороченню ВВП у 2014 та 2015 рр. на 6,6 та 9,9 % вщповщно.
Укра1нський уряд (останш чотири роки), щоб стиму-лювати iнвесторiв та створити iнвестицiйнi мехашзми та iнструменти стимулювання iнвестицiй в укра!нську економiку, забезпечував покращения швестицшного клiмату, використовуючи дерегуляцiю та лiбералiзацiю (уряд не застосовував тi стимули швестицшно! дiяль-ностi, як1 використовуються у кра!нах свiту з розвине-ною економiкою).
Така динамiка швестицшно! дiяльностi, за оцiнками експертiв-аналiтикiв, свщчить про неефективну держав-ну политику (гравцi на ринку фiнансових послуг не мають достатнiх шструменпв, щоб акумулювати та на-дшно iнвестувати грошовi кошти в основний каттал).
Для стабшзацп та позитивно! динамши економiки Укра1ни (така динашка була в зовнiшнiй торгiвлi до военних дш на сходi кра!ни) необхiднi:
• пошук та розвиток иових ринков (за пiдгримки дипломатичного забезпечення);
• переорiенгацiя зовиiшиьоекоиомiчиих зв'язкв Украши иа альгериагивиi ринки збуту товарш укра!нських виробииюв. А тепер перейдемо до аналiзу дослiджень становления лопстики як науки.
Крикавський £. трактуе логiстику як управлiнську дiяльнiсть потоками запасiв сировини, матерiалiв, неза-вершеного виробництва, готово! продукцii, послуг та фшанав. Наведене тлумачення охоплюе поняття дiяль-ностi управлiння, поняття потоков не тiльки матерiаль-них, а й фшансових та шформацшних (Krykavskyi, 2004).
Французьк1 вченi Д. Тиксье i Е. Мате зазначають, що логiстика е засобом координаци попиту (попиту, що запропонований ринком) та пропозицп (реалiзацiя про-позицш, запропонованих пiдприемством). Тобто роль лопстики визначаеться у знаходженш найоптимальнi-ших (а не тiльки припустимих) впливiв на об'екти (вра-ховуючи задаш умови функцiонування таких об'ектiв).
Розглянувши поняття "логiстика" у представлених сферах дiяльностi, ми виявили, що впровадження логiс-тики у сферу шновацш, що е основними показниками активного розвитку фiрми, свiдчить про доцшьне зас-воення грошових коштiв, особливо впливае на отрима-ний шнцевий результат дiяльностi фiрми. В економщ рiзних кра!н свiту до основних етатв стрiмкого запро-вадження лопстики необхвдно вiднести так1 чинники: глобалiзацiя ринк1в; значний розвиток iнформацiйно-дослвдних технологiй; змiни у структурi провадження бiзнесу тощо. Враховуючи дослiдження, яш зробили вченi у свiтi, можна констатувати, що використання на-уково-обгрунтованих методiв логiстики знижуе витрати на 19 %, товарнi запаси - на 69 %, скорочуе на 49 % надходження товару на ринок. В Укрш'ш пiд час веден-ня бiзнесу на виробництво припадае 20 %, а на використання лопстики - 80 % вщповвдно. Враховуючи та-кий стан справ, укра!нському бiзнесу надаеться пош-товх у розвитку якостi у сферi управлiння, оптимiзацii витрат та приросп прибутку.
У 2005-2007 рр. конкуреншя на ринку логiстичних послуг Укра!ни була вкрай слабкою, враховуючи нероз-виненiсть ринку та невелику шльшсть наявних операто-рiв. У 2007 р. ситуашя почала змшюватися i сьогоднi спостерiгаеться посилення конкурент!. Пропорцшно зростае рiвень вимог до якосп сервiсу вiд клiентiв ло-гiстичних операторiв.
Укра!на (завдяки впровадженню iнфраструктурних iнвестицiйних проектiв пiд час проведения "Чемтонату 6ВР0-2012") посiла в рейтингу - 1ндекс ефектив-ностi логiстики, який е основою вимiрювання логiстич-них показник1в та е основою для дослвдження Всесвгг-нiм банком "Пiдключения до конкурент!: Торгова ло-гiстика в глобальнш економiцi") 66 мiсце (будучи у 2010 р. на 102-му вщповщно).
Отже, розглянемо рiвнi взаемного впливу мiж кате-горiями "логiстика" та 'Чнвестит!". Iнвестувания в ос-новi понесених одноразових витрат стають початковим етапом роботи системи лопстики (модертзащя та бу-дiвництво нових основних фондiв, вiдтак е основною функциональною базою цього комплексу), або на основi доцiльно визначеного потоку е основою лопстично! компоненти управлiния. Вадик iнвестицii, по-перше, надають структурам лопстичного забезпечення можли-вiсть здiйснювати сво! функцii постiйно та безпечно, а по-друге, самi е основною менеджменту вщповвдних об'ектiв. Ефективнiсть координацii досягаеться етапом впровадження лопстики в мережу дiяльностi фiрми (го-товнiсть системи дiяльностi фiрми до впровадження ме-
тод!в лопстики). Дослвдження об'екпв управл!ння лопстики можна здшснити на таких р!внях:
• iивестицiйна лопстика;
• лопстика iивестицiйного потеицiалу;
• шновацшна лопстика.
Основою мехашзму iивестуваиня у будь-який проект е обов'язкове проведення економ!чно1 та фшансово! оцшки доцшьносп iивестуваиня (вщсутшсть або неба-жання проведення такого аиалiзу тд час прийняття остаточного ршення доцшьносп вкладення iивестицiй мае значний стутнь ризику, тобто зменшуе або уне-можливлюе його). Проект швестування запрова-джуеться за умови, якщо iивестор i споживач будуть беззаперечно та на взаемовигiдиих iитересах виконува-ти прийняп умови. Iивестицiйиий проект повинен:
• забезпечити повернення швестованих кошпв за умов отри-мання прибутку вщ здiйснеиия господарсько! дальности
• забезпечити господарськш д1яльносп тдприемства прибут-ковють, а це е основою швестицшно! рентабельност на виз-наченому тдприемством р!вт;
• забезпечити окуптсть iивестицiйних кошпв у встановле-ний термш.
Отже, в систем! !нвестицшного управлшня, об'ек-тивне ощнювання доцшьносп (ефективносп) !нвесту-вання (отримання вщповвд щодо термшв повернення швестованих кошпв, забезпечення господарсько!' д!яль-носп тдприемства прибутковютю, окупносп швестицшних кошпв в установлений термш) постае основним завданням фiиаисово-екоиомiчиого анал!зу. Врахову-ючи важливу потреба отнювання проекту швестування, здшснимо дослщження наявних теоретико-методо-лопчних основ оцшки !х ефективносп. Шд час досль дження принцитв оцшки швестицшного проекту можна констатувати, що:
• ощнювання доцшьносп (ефективносп) швестування пот-р!бно здшснювати на основ! пор1вняння понесених витрат, що пов'язат з швестуванням, !з сумами ! термшами !х по-вернення (на практищ анал!з цього принципу починаеться з пор!вняння потоюв (прямих та зворотних) швестованого капталу);
• ощнювання доцшьносп (ефективносп) швестування пот-р!бно здшснювати, враховуючи витрати (прям! та непрям!) грошових кошпв та вс види ресурав, як! зад1ят у перюд здшснення швестицшного проекту;
• тд час ощнювання швестицшного проекту (а саме - повер-нення швестицшного капталу) необх^дно застосувати по-казник "чистий грошовий потк" (розраховують цей показ-ник як суму чистого прибутку та суму амортизацшних ввд-рахувань за перюд реал!заци швестицшного проекту). Цей показник можна доалджувати як середньор!чний або дифе-ренцшований за окремими етапами експлуатаци цього проекту;
• ощнювання показника "чистий грошовий потк" та понесених швестицшних витрат необх^дно здшснювати, спочатку прив1вши щ показники до поточно! (сучасно!) вартосп (ви-б!р ставки дисконтування у цьому процеи повинен бути ди-ференцшований для р!зних проекпв).
На практищ тд час ощнювання реально можливих швестицшних проекпв науковц вид!ляють два методи:
• перший метод (в основу якого закладено облжову ощнку ефективносп швестицш) здшснюе розрахунок показникв -облжово! норми прибутку, термш окупносп вкладених ш-вестицш (при цьому необх^дно враховувати, що тд час роз-рахунку фактор часу не приймаеться, тобто вщображення в
облжу швестицшних витрат ! доход1в здшснюеться без !х дисконтування);
• другий метод (в основу якого закладено застосування обов'язково! дисконтовано! оцшки ефективносп швестицшного проекту (понесених швестицшних витрат ! дохо-д1в), тобто застосовуеться показник часу). На практищ цей метод набув ширшого застосування, оскшьки у сучасному св!т! умови розвитку ринково! економ1ки е не передбачува-ними та ризикованими.
Процес реал!зацп проект!в !нвестування зазвичай пов'язаний з:
• певним 1нвестиц1йним ризиком:
■ ризик допустимий - ймов1рна втрата розрахункового прибутку;
■ ризик критичний - ймов1рна втрата розрахункового прибутку та прибутку шсля реашзаци 1нвестиц1йного проекту;
■ ризик катастроф1чний - втрата швестицшного кашталу та банкрутство.
• невизначетстю у сфер! господарсько! д1яльност! тдприемства, що зумовлена об'ективною неможливютю прог-нозувати з належним р1внем допуску показники волатиль-ност! ринково! кон'юнктури.
Отже, необх!дно проводити попереднш анал!з таких показник1в, як: цшова пол!тика, визначен!сть терм!н!в !нвестування, умови взаемних розрахуншв, оц!нка витрат (поточних ! кап!тальних) тощо.
Звкно, повна ел!м!нац!я ризику у сфер! господарсько! д!яльносп п!дприемства неможлива, оск1льки на цей процес можуть впливати показники, як! часто бувають нерегульованими та непередбачуваними. Все, що можна зробити в цш ситуацп, це застосовувати р!зн! методи та прийоми, завчасно розробляти альтернативш модел! та передбачувати рейтинги ризикованосп !нвести-ц!йних проект!в !з випередженням, зад!юючи заходи щодо !х зниження.
П!д анал!зом !нвестиц!йних потоков тдприемства ро-зум!емо досл1дження результативних показнишв !х фор-мування за умови визначення джерел подальшого зб!ль-шення у процес! ефективного менеджменту. Шд лог!с-тичною системою !нвестиц!йних процеав розглядають:
• проектування ! використання процесу визначення необх^д-ного швестицшного катталу;
• п!двищення доцгльност! (ефективносп) цих процес1в;
• зниження швестицшних ризикв шляхом !нформування;
• таргетоване використання кошт1в до ч!тко визначених !н-вестиц!йних пр!оритет1в та !х лог!стично! складово!. Зд!йснення менеджменту лопстичною складовою
!нвестиц!йно1 д!яльност! потребуе:
• окреслення етап!в в управл!нн! лопстичною системою, !! тдсистемами;
• визначення умов для вах етап1в функцюнування лог!стич-но! складово!;
• розробки в управл!нн! лог!стичною системою оргашза-ц1йних структур;
• поеднання етапв ! орган!зац!йних структур менеджменту лопстично! системи.
П!д час проведення анал!зу !нвестиц!йних проект!в потр!бно брати до уваги кожного з И учаснишв Инвестор, позичальник, ринок (покупець)).
На основ! розглянутих вище та вперше запропонова-них нами окремих теоретичних положень запропонова-но методику лопстичного п!дходу до дискурсивного п!знання швестицшного процесу (рис.).
щль
Оцшка cycnijibHOi значушосп проекту
БЛОК 1
Логктичний структурний ана.из ефективносП ¡нвестицшн01 д1яльносН Хнвестор: пошук об'екта швестування Позичальник: оцшка потреб об'екта швестування Ринок: оц1нка попиту та пропозицп даного продукту
БЛОК 3
Визначення лопстичних ризшав для ecix учасниив швестицшного проекту. Управлшня ризиками
1дентифжащя ризиюв; оцшка ступеня в1рогщносп фшансових ризиюв; оцшка можливих фшансових втрат, пов'язаних з ризиками; формування вщповщних резерв1в. що призначеш для покриття збитюв; диверсифжащя ризиюв; хеджування; страхування фшансових ризиюв
БЛОК 6
Економшо-матетатичне моделювання ефективносН
швестицшних nponecie 1нвестор: оцшка ефективносп швестицшно'1 д1яльноста Позичальник: розрахунок фшансових потоюв. Формування управлшських ршень на кожний з еиташв швестицшного проекту
Ринок: оцшка ефективносп реал1зацн продукту
Рисунок. Концептуальна схема лопстичного пiдходу
На основ1 здшснено! розробки визначено загальш засади, на основ1 яких було вдосконалено методику об-числення ефективност в кожного з учасниюв Инвестор, позичальник, ринок (покупець)), що дае змогу визначи-ти загальну ефектившсть в економ1чнш система
Також окреслено основш елементи швестицшних процеав з урахуванням специфши лопстично! сфери:
• враховуючи рiзнi види ^естицшно! дiяльностi, суб'екти ш-вестування переслiдують рiзнi цiлi;
• суб'екти процесу iнвестування повиннi певною мiрою дифе-ренцiюватись залежно вiд шлях1в фiнансування;
• пiд час здшснення швестицшно! дiяльностi необхiдно брати до уваги як шляхи фiнансування, так i локалiзацiю об'екпв;
• досягнення максимального показника iнвестицiйного проекту потребуе його логiстичне забезпечення. Висновки. На основ! результатсв здшснено! розробки необхщно зазначити, що швестицшна д!яльшсть на сьогодш ввдграе надзвичайно важливу роль в еконо-м!чнш систем! кра!ни. Визначеш пропозицп сприяти-муть повному вщображенню в економ1чному анал1з1 та бухгалтерському облжу процеав швестування, отри-мання правдиво! шформацп щодо отриманих прибутюв та понесених витрат у процес реал!зацп ¿нвестицшного проекту.
Визначено та обгрунтовано концептуальш парадиг-ми швестицшного дискурсу економ1чних процеав на засадах лопстики. Концептуальш засади формування лопстично! складово! пщприемства мали б спрямовува-
БЛОК 2
Оцшка ефективносН проекту для кожного учасника 1нвестор: оцшка доцшьносп швестування Позичальник: визначення умов та чинниюв залучених коитв
Ринок: формування прийнятно! цшово! полиики
БЛОК 4
Логктнка оптилпзацн швестицшних процейв 1нвестор: формування технологш ¡нвестування Позичальник: лопстика швестицшних npoqeciB Ринок: технолопя реал1зацп продукту
БЛОК 5
Мошторинг та шсляшвестицшннй контроль 1нвестор: розробка методологи повернення швестицшного кашталу
Позичальник: розробка б1знес-плану швестицшного проекту
Ринок: ринкова стратепя
Tuca Ha BnpoBag^eHHa TapreTOBaHux Moge.en, aK 6ygyTb
Mogepm3yBara .oricraHHe HaBanra^eHHa Ha оgнннцro
06mK0BaH0i eKOHOMiHHOi gia.bHOCTi 3a ii bhpo6HHHHMH
Ta ^iHaHCOBHMH pe3y.bTaraMn.
nepe^iK BHKopHCTaHHx g^epe.^
Arnautov, H. L. (2000). Udoskonalennia orhanizatsiino-ekono-michnoho mekhanizmu investytsiinoi diialnosti v promyslovosti (na prykladi kharchovoi haluzi). Odesa. 19 r. [In Ukrainian].
Chabaniuk, O. M. (2017). Dokumentuvannia ta oblik kapitalnykh in-vestytsii pidpryiemstva. Kompetentsii fakhivtsiv z obliku ta opodat-kuvannia v suchasnykh umovakh vedennia biznesu: materialy V mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii "Ekonomika ta menedzhment u kryzovyi period", 8 kvitnia 2017 r., m. Kramatorsk. Vinnytsia: TOV Nilan-LTD, pp. 15-17. [In Ukrainian].
Krykavskyi, I. V. (2004). Lohistyka. Lviv: NU "Lvivska politekhni-ka". 448 r. []n Ukrainian].
Sharp, U., Aleksander, H., & Beily, Dzh. (1999). Ynvestytsyy. Moscow: YNFRA-M. 1028 r. [In Russian].
Stanovyshche. (n.d.). Sotsialno-ekonomichne stanovyshche Ukrainy. Retrived from http://www.ukrstat.gov.ua. [In Ukrainian].
Strokovych, H. V. (1999). Vybir stratehii investuvanniapidpryiemstv. Kharkiv. 16 r. [In Ukrainian].
Vovchak, O. D. (2008). Investuvannia. Lviv: Novyi Svit-2000. 544 r. [In Ukrainian].
Vovk, L. S. (2000). Analiz i otsinka investytsiinoi diialnosti pidpryi-emstv (na prykladi elektronnoi promyslovosti Ukrainy). Ternopil. 19 r. [In Ukrainian].
П. Н. Гарасим1, Н. А. Лобода2
1 Национальный лесотехнический университет Украины, г. Львов, Украина 2 Львовский национальный университет им. Ивана Франко, г. Львов, Украина
ЛОГИСТИКА ИНВЕСТИЦИОННЫХ ПРОЦЕССОВ КАК ФАКТОР ЭКОНОМИЧЕСКОГО АНАЛИЗА
Освещены подходы к дискурсивному познанию инвестиционной деятельности в контексте реформирования отечественной экономики. Конкретизированы дефиниции инвестиций и логистики для нужд исследования рассматриваемых феноменов в переходной экономике. Выделены особенности логистического потока. Согласно сущности информационных и финансовых потоков определены задачи каждого из элементов логистической инвестиционной структуры. Исследованы удельный вес и значение инвестиционной деятельности среди других видов обычной деятельности предприятия. Определены характерные черты инвестирования и специфика инвестирования логистической сферы. Установлены общие принципы дискурсивного познания экономических процессов, на основе которых была усовершенствована методика анализа эффективности инвестиционных проектов. Анализ эффективности инвестиционных операций у каждого из участников (инвестор,
заемщик, рынок (покупатель)) дает возможность определить общую эффективность в экономической системе. Предложена методика логистического анализа эффективности инвестиционных проектов. Определены и обоснованы концептуальные подходы к анализу эффективности инвестиционных проектов на основе логистики и предложена концептуальная схема логистического анализа эффективности инвестиционного проекта.
Ключевые слова: инвестиции; инвестиционный климат; методика; экономическое развитие; процесс воспроизводства; логистика; логистический анализ; инвестиционная логистика.
P. N. Garasym1, N. O. Loboda2
1 Ukrainian National Forestry University, Lviv, Ukraine
2 Ivan Franko National University of Lviv, Lviv, Ukraine
LOGISTICS OF INVESTMENT PROCESSES AS ECONOMY ANALYSIS FACTOR
The authors have considered urgent issues of development of investment activity in Ukraine. In a stable economic development, investment plays an important role in the implementation of individual and social reproduction. We have investigated the structure of investment into fixed capital by sources of financing in Ukraine, where the main prerequisite for a reliable economic system is to search and attract investments from different sources of financing. The essence of investments and logistics for the needs of economic analysis in the conditions of a transformational economy is specified. The place and role of investment activity among other types of usual activity of enterprises are determined. The features of logistic flow are distinguished. According to the essence of informational and financial flows, the tasks of each of the elements of the logistic investment structure are determined. Logistics infrastructure plays a fundamental role in shaping and developing market relations, ensuring the transition of the economy to the principles of sustainable development. Signs of investment and features that need to be taken into account when investing in the logistics sphere are highlighted. The basic principles of the economic analysis of investment processes are determined, on the basis of which the methodology of the analysis of the evaluation of the effectiveness of investment projects has been improved. The analysis of the efficiency of investment processes in each of the participants (investor, borrower, market (buyer)) enables determining the overall efficiency in the economic system. The methodology of logistic analysis of the efficiency of investment projects is offered. The conceptual approaches to the analysis of the effectiveness of investment projects on the principles of logistics are defined and substantiated. The conceptual scheme of the logistic analysis of the investment project efficiency is proposed.
Keywords: investment; investment climate; methodology; economic development; reproduction process; logistics; logistics analysis; investment logistics.
