CC BY
18
Науковий вкник Н.1Т У Украши. - 2G13. - Вип. 23.9
Результати дослщження. Зaгaлом нa територiï приcaдибних дшянок етнозон Мyзею 6уло проiнвентaризовaно 1G89 дерев (табл. 1).
Табл. 1. .Асортимент деревних рослин присадибних дтянок Музею
№ з/п Ha3Ba Bugy К-сть, шт. № з/п Ha3Ba Bugy К-сть, шт.
1 Abies alba Mill. 4 17 Populus tremula L. 1
2 Acer negundo L. 4 18 Prunus avium L. 7G
3 Acer platanoides L. 83 19 Prunus cerasifera L. 9
4 Acer pseudoplatanus L. 33 2G Prunus cerasus L. 26
5 Aesculus hippocastanum L. 1 21 Prunus domestica L. 28
6 Alnus glutinosa Gaerth. 1 22 Prunus padus L. 1
7 Betula pendula Roth. 57 23 Pyrus communis L. 8
8 Carpinus betulus L. 16 24 Quercus robur L. 26
9 Crataegus monogyna Jacq. 7 25 Quercus rubra L. 196
1G Fagus sylvatica L. 25 26 Robinia pseudoacacia L. 1G
11 Fraxinus excelsior L. 15 27 Salix caprea L. 9
12 Juglans regia L. 52 28 Sorbus aucuparia L. 9
13 Larix decidua Mill. 79 29 Taxus baccata L. 5
14 Malus domestica Borkh. 51 3G Tilia cordata Mill. 56
15 Picea abies (L.) Karst. 158 31 Ulmus scabra Mill. 3
16 Pinus silvestris L. 46 Всього дерев 1G89
Найбшьш поширеними на присадибних територiях е Quercus rubra, Picea abies, Acer platanoides, Larix decidua, Prunus avium, Betula pendula, Tilia cordata, Juglans regia, Malus domestica. Облжоваш види вщнесеш до 12 родин. 1з них найчисельшшими е Pinaceae (26 %), Fagaceae (23 %), Rosaceae (19 %), Sapindaceae (11 %), Betulaceae (7 %), Malvaceae (5 %), Juglandaceae (5 %) та вiдповiдно iншi види 4 %. До хвойних вщносимо 4 види, до листя-них - 27.
Внаслщок близького розташування дерев до експонованих об'екпв, що призводить до 1х затшення, тут спостер^аеться пiдвищена вiдносна воло-ricTb повпря, яка е основною причиною гниття солом'яних с^х та де-рев'яних конструкцш. Враховуючи iнсоляцiйну ситуацiю та саштарний стан, пропонуемо вiдвести в рубку 367 дерев. Зазначимо, що серед них 34 дерева е аваршними i потребують негайного видалення, 117 - ушкоджеш (сухостiйнi, суховершинш, всихаючi, ураженi хворобами) та 216 таких, що загрожують архiтектурним об'ектам навислими кронами чи близьюстю до фундаменту (табл. 2). У рослинних асощащях в рубку выведено 1651 сухостшне та всиха-юче дерево.
Проведене у 1990 р. люовпорядкування виявило таку породну структуру лiсових насаджень музею (за площею, га): дуб червоний - 8,93 га, сосна звичайна - 5,01 га, ялина европейська - 1,62 га, береза повисла - 5,35 га, клен гостролистий - 5,29 га, робшя звичайна - 5,24 га, модрина европейська -1,61 га, клен-явiр - 0, 81 га, бук люовий - 0, 61 га, дуб звичайний - 0,28 га.
Найбшьш вираженою у парковому насадженш е вертикальна структура або яруснють. Внаслщок високо1 повноти (0,9-1,0) та щшьно! зiмкнутостi деревостану (0,8-1,0) у насадженнях трав'яний ярус вщсутнш у 33-х рослин-
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни
них асощащях, пiдлiсковий ярус - у 20-ти асощащях, а у 25-ти представлений лише бузиною чорною, яка попршуе прохiднiсть та прогляднiсть. У 9-ти рослинних асощащях е тшьки один деревний ярус.
Табл. 2. Зведена вiдомiсть деревних рослин, пропонованих у рубку
(територ 'т садиб)
Етнозона Нумероваш дерева К-сть аваршних К-сть ушкоджених К-сть загрожуючих Загал. к-сть
Бойювщина 1-574, 982-1002 18 76 72 594
Лемювщина 575-636 4 5 17 61
Закарпаття 637-681 5 3 18 43
Гуцульщина 682-806 0 22 29 122
Буковина 807-882 5 7 14 75
Покуття 883-934 1 0 14 51
Подшля 935-970 0 0 8 36
Фольклорный театр 971-981 0 0 0 11
Льв1вщина 1003-1094 1 4 44 101
Парковi масиви, утвореш головним чином методом монокультур (з дуба червоного, сосни звичайно!, клена гостролистого та ш. порщ), е ландшафтами закритих просторiв, яю мають невисоку естетичну та рекреацiйну цiннiсть. Усi вони потребують розрiдження з метою оптимiзацп фiтоклiмату та посилення iнсоляцiйного режиму. Прорщження деревостанiв та зниження 1х повноти пропонуемо провести шляхом ландшафтних рубок.
Видiляемо три рiвнi ландшафтного проектування: ландшафтний район, ландшафтна дшянка, ландшафтна картина (Рубцов). У наших умовах ландшафтними районами е територп етнографiчних зон. В основi формуван-ня ландшафту тут лежить принцип подiбностi етнозон до природно-територь ального комплексу регюну проживання етнiчних украшщв.
Наступним рiвнем ландшафтного району е ландшафтна дшянка, яка представлена ландшафтами закритих, натввщкритих та вщкритих просторiв етнографiчних зон. Сюди вiдносимо парковi масиви (рослиннi асощацп), ок-ремi зрiдженi насадження та галявини, садиби та городи.
У кожнш ландшафтнш дiлянцi видiляемо ландшафтнi картини, яю склалися iсторично i тi, яю проектуемо. Таким чином, на головнш i другоряд-нiй композицiйнiй ош, а ними е iснуючi парковi дорiжки i стежки, формують-ся рiзноманiтнi ландшафтнi картини. Враховуючи приблизно одну вжову ка-тегорiю деревосташв (50-60 рокiв) i 1х подальший розвиток, видiляемо три категорп дерев: А - акценти, Ф - фонов^ Л - зайвi [1].
А - акценти - дерева або група дерев, що акцентують на себе увагу, пiдкреслюючи особливосп довколишнiх насаджень. Акцентами потрiбно ви-дiляти дерева з оригiнальним габиусом крони чи формою стовбура (фаутш та тристовбурнi екземпляри), оригiнальним розташуванням (вершина горба узлiсся). Дерева ще! категорп значною мiрою визначають емоцшний вплив ландшафту i е об'ектами догляду, незважаючи на !х фiзiологiчний стан.
Ф - фоновi дерева, яю визначають рекреацiйний потенцiал насаджень, створюють фон i пiдкреслюють висою декоративнi якостi бiогруп категорп А. У мiкроасоцiацiях етнозон фонова частина представлена одшею (дуб
Науковий вкник НЛТУ УкраУни. - 2013. - Вип. 23.9
червоний, сосна звичайна, ялина европейська, береза повисла, бук люовий) або деюлькома породами (дуб червоний + клен гостролистий, бук люовий + граб, береза повисла + ялина европейська тощо).
Л - зайвi дерева, яю попршують сприйняття дерев категорп А, а та-кож перешкоджають !хньому росту i розвитку. У нашому випадку зайвими деревами будуть також п, якi е здоровими, але загрожують об'ектам.
Фоновi дерева за !х лiсоутворюючим, фiзiологiчним та естетичним станом подшяемо на три типи [1]:
Ф I - дерева, що визначають рекреацшний та ландшафтотв1рний потенщал
насаджень [ характеризуються тдвищеним поточним приростом; Ф II - дерева, що тимчасово збер1гають л1сотв1рне значення завдяки своему
становищу в намета, вир1зняються сповшьненим ростом; Ф III - дерева, що незворотньо втратили л1сотв1рне та ландшафтотв1рне значення у зв'язку з1 сво!м фязюлопчним станом (сухостшш, суховер-шинш, уражеш омелою та трутовиками тощо).
Ьтенсившсть зрiдження деревостану дослiджуваних асоцiацiй зале-жить вiд породного складу та типу запроектованого ландшафту i становить вщ 5 до 35 % (табл. 3).
Табл. 3. Вибiрка дерев у рослинних асоцшщях для проведення ландшафтних
рубок (на прикладi етнозони "Лемтвщина ")
№ асоць аци Склад деревостану* Шдргст Виб1рка дерев в рубку (%)
Ф I Ф II Ф III Л
25 6С4Б+Бк Ввдсутнш 68 15 10 7
26 9См1Б+Вб.к. Ввдсутнш 62 10 20 8
27 7Б3Бк Ввдсутнш 65 8 12 15
28 6Б4Бк Ввдсутнш 67 5 25 3
*- умовш скорочення: С - сосна звичайна; Б - береза повисла; Бк - бук люо-вий; См - ялина европейська; Вб. к. - верба козяча.
Особливу увагу ми придшили формуванню узлюь (екотошв). Характерною особливютю узлюь рослинних асощацш територп Музею е невелика !х ширина (1-5 м), незначна рiзноманiтнiсть деревних, чагарникових та трав'яних видiв рослин. У бшьшосп випадюв зовш так! угрупування нiчим не вiдрiзняються вiд загального паркового масиву.
Запропоновано таю основш принципи формування узлiсь [2]:
• естетичну цшшсть узлсь потр1бно тдвищувати шляхом тдбору деревно-ча-гарниково! рослинноста з контрастними ввдмшностями в будов1 стовбура [ форм крони, будов1, розм1рах [ кольор1 листя, плод1в;
• порушення прямолшшносл шляхом влаштування розрив1в ("кишень", "бухт");
• вирубка перифершних кущ1в [ дерев з метою розкриття привабливих мгсць;
• розрщження густих узлгсь;
• посадка деревних, чагарникових та трав'яних рослин притаманних природному ареалу еттчних зон.
Для галявин площею менше 0,5 га потрiбно формувати просте вщкри-те узлюся, понад 0,5 га - закрите. Кущi не повиннi закривати красивi стовбу-ри дерев i навпаки - повиннi ховати непривабливц це варто враховувати при введенш в узлiсся чагарникових порiд.
Нацюнальний лкотехшчний yнiверситет Украши
Лiсiвничий догляд за узлюсями доцiльно проводити шляхом освггаен-ня вiд порослi та екземплярiв дерев, що пригнiчують чагарниковi породи. Ви-рубувати також доцшьно пошкодженi дерева та кущi. 1нтенсивнють рубок може коливатися в межах 20-60 %, залежно вiд структури i складу узлiсь. В ушх випадках, потрiбно прагнути зберегти багатство породного складу [2]. Реконструкщю проводимо за вибiрковим методом, тобто не суцшьно, а тшь-ки на тих дшянках, що потребують втручання (табл. 4).
Табл. 4. Основт прийоми формування узтсь рубками (Лемшвщина)
№ а-цп
Склад та cтрyктyра узл^я
Прийоми формyвання yзлicь
25
Соcново-березово-бyкове, верите. Прогляднicть i проxiднicть cереднi
Покращення проxiдноcтi i проглядностг зниження загyщеноcтi yзлiccя, порyшен-ня прямолтштост!
26
Ялинове, верите, загyщене
Видалення ввдстаючик i низько декоративна екземплярш ялини, зниження за-гyщеноcтi, порyшення прямолiнiйноcтi
27
Березове, на окремиx дiлянкаx закрите. В оcновномy прямолiнiйне
Порyшення прямолiнiйноcтi, формyвання внyтрiшнього yзлiccя
28
Березове, прямолшшне, внyтрiшнe
Порyшення прямолiнiйноcтi, виокремлення контраcтниx бiогрyп
Ландшафтне облаштування сучасних паркових насаджень Музею пе-редбачае не лише ландшафтнi рубки, але й ландшафтш культури, як створю-ються з метою збагачення видового складу дерев i чагарникiв та шдвищення декоративностi насаджень етнографiчних зон.
Загалом на територп етнозон Музею пропонуеться висадити 759 де-ревних рослин, характерних для природи етнозон (табл. 5).
Табл. S. Асортиментна вiдомiсть проектованихрослин
№ з/п Ha3Ba Bugy К-ть шт. № з/п Ha3Ba Bugy К-ть шт.
1 Abies alba Mill. 35 31 Pinus mugo Turra. 6
2 Acer platanoides L. 10 32 Pinus silvestris L. 30
3 Acer pseudoplatanus L. 7 33 Populus nigra L. 2
4 Acer tataricum L. 3 34 Populus tremula L. 5
5 Alnus glutinosa Gaertn. 16 35 Prunus avium L. 6
6 Alnus incana Moench. 9 36 Prunus cerasus L. 12
7 Betula pendula Roth. 26 37 Prunus spinosa L. 19
8 Caprinus betulus L. 26 38 Pyrus communis L. 7
9 Cornus alba L. 9 39 Quercus robur L. 8
10 Cornus sanguinea L. 22 40 Quercus petraea Liebl. 7
11 Corylus avellana L. 15 41 Rhamnus cathartica L. 2
12 Crataegus monogyna Jacq. 11 42 Rhododendron luteum Swett. 26
13 Daphne mezereum L. 14 43 Rhododendron myrtifolium L. 5
14 Euonymus europaea L. 7 44 Ribus petraerum Wulf. 6
15 Euonymus verrucosa Scop. 6 45 Rosa canina L. 36
16 Fagus sylvatica L. 23 46 Rosa rugosa Thunb. 15
17 Frangula alnus L. 12 47 Rubus ceaesius L. 9
18 Fraxinus excelsior L. 8 48 Rubus fruticous 4
19 Juniperus communis L. 8 49 Salix babylonica L. 10
20 Juniperus scopulorum Sarg. 5 50 Salix cinerea L. 3
21 Juniperus sibirica Burg. 3 51 Sambucus racemosa L. 21
22 Larix decidua Mill. 11 52 Sorbus aucuparia L. 15
23 Lonicera nigra L. 7 53 Spirea ulmaria L. 3
24 Lonicera tatarica L. 28 54 Staphylea pinnata L. 3
25 Malus domestica Borkh. 15 55 Taxus baccata L. 9
26 Malus silvestris Mill. 4 56 Tilia cordata Mill. 12
27 Padus mahaleb L. 25 57 Ulmus scabra Mill. 16
28 Picea abies (L.) Karst 37 58 Viburnum lantana L. 17
29 Picea pungens Engelm. 2 59 Viburnum opulus L. 24
30 Pinus cembra L. 17 Всього рослин 759
Проектом передбачаегься влаштування еколого-рекреацiйного маршруту, який розкривагиме люоеколопчш особливосгi регюшв, а гакож особ-ливoсгi загосподарювання земель садиб eгнoгpафiчних зон. Для цього розта-шовано видoвi точки вздовж маршруту: овочевий город, мopiжoк i3 лучною poслиннiсгю, сiльський квiгник i3 одно- та двopiчних рослин, город злакових та бобових культур, город лжарських i пряно-ароматичних рослин, медоносна галявина - на Бойювщиш; квiгник троянд та "Долина нарцишв" - Закар-паття; сад-ягiдник - Лемювщина; полонина, царинка, "Каpпагаpiй" - Гуцуль-щина; буковий гай - Буковина; яблуневий сад - Покуття; тернове поле - По-дшля; березовий гай, сосновий бip i3 пiдлiскoм рододендрона жовтого та чор-ничника - Волинь, Пoлiсся; макет геоморфолопчно! карти - Львiвщина.
Висновки та рекомендаци. Сгвopeнi у 50-х роках зелен насадження Музею народно! архиектури та побуту у мюп Львoвi перетворились у висо-коповнотш, сильно загущeнi лiсoвi масиви з низьким piвнeм eсгeгичнoсгi та рекреацшно! цiннoсгi. Виявлено велику кшьюсть сухостшних, всихаючих та аваpiйних дерев, яю потребують видалення. Шляхом ландшафтних рубок рекомендуемо зменшити повноту насаджень до 0,5-0,7, знизити густоту, виок-ремити бюгрупи-акценти та окремо сто^ висoкoдeкopагивнi дерева. Уздовж eкoлoгo-peкpeацiйнoгo маршруту сформувати узлiсся iз використанням кра-сивoквiгучих дерев та чагаpникiв.
Л1тература
1. Атрохин В.Г. Ландшафтное лесоводство / В.Г. Атрохин, В.Я. Курамшин. - М. : Изд-во "Экология", 1991. - 176 с.
2. Бондаренко В.Д. Узлюся: еколопя, функци та формування / В.Д. Бондаренко, О.1. Фурдичко. - Льв1в : Вид-во "Астериск", 1993. - 64 с.
3. Кучерявий В.П. Сади i парки Львова / В.П. Кучерявий. - Льв1в : Вид-во "Свп" 2008. -
360 с.
4. Моисеев В.С. Строительство и реконструкция лесопарковых зон. На примере Ленинграда / В.С. Моисеев, Л.Н. Яновский, В.А. Максимов и др. - Л. : Стройиздат, 1975. - 543 с.
5. Музей просто неба. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://uk.wikipedia.org/wiki.
6. Наказ Державного комггету будiвницгва, архтгектури та житлово! поливки Укра-!ни вщ 24.12.2001 р., № 226 "Про затвердження 1нструкци з техшчно! швентаризаци зелених насаджень у мютах та селищах мюького типу Украши".
Фитак М.М., Лабойко М.М., Кучерявый В.С. Пути реконструкции зеленых насаждений Музея народной архитектуры и быта во Львове
