CC BY
14
Науковий bíciiiik, 2003, вип. 13.5
3 3
кл./м та 7-8 тис. кл./м ) [9]. Шсля 4 годин штенсивного навантаження вмiст мiкробiв у повiтрi збшьшуеться, вiдповiдно, у 2,2, 4,6 та 2,5 рази ^ у примь щеннях вЫх типiв, перевищуе санiтарнi нормативи у 1,5 - 2 рази. Вищезазна-чеш данi були отриманi взимку, коли вмют мiкробiв у повг^ е значно мен-шим, шж влiтку.
Мiкробне число повiтря, а разом iз цим i вмют санiтарно-показових шкiдливих мiкробiв, очiкуються ще вищими для житлових i громадських примiщень (кафе, офiси фiрм, банки, кшотеатри тощо), розташованих у цен-трi мiста. Це ще раз вказуе на доцшьшсть створення зелених масивiв значно! площi у сучасних мютах.
Лiтература
1. Шлегель Г. Общая микробиология: Пер. с нем. - М.: Мир,1987. - 567С.
2. Кучерявий В.П. Урбоеколопя: Пщручник. - Льв1в: Свгг,2001. - 440С.
3. Наказ МОЗ Украши № 59 ввд 10.02.2003 року.
4. Лукомская К.А. Микробиология с основами вирусологии. - М.: Просвеще-ние,1987. - 190С.
5. Мишустин Е.Н., Емцев В.П. Микробиология. - М.: Агропромиздат,1987. - 368С.
6. Ященко М., Крижашвський Я., Даниленко I., Русенко Я., Татаринова Л. Яви-ще ре1нф1кування тваринницьких примщень// Ветеринарна медицина Украши. - 2001, № 10. - С. 20 -21.
7. Байдевлятов Ю. Забрудненють пов1тря пташникiв у процес !х експлуатацп// Ветеринарна медицина Украши. - 2001, № 10. - С. 29.
8. Егоров М.Ю. Практикум по микробиологии. - М.: Изд. МГУ, 1988. - 220 С.
9. Наказ МОЗ СРСР № 60 вщ 17.01.1979 року.
УДК 520.33:630 1.П. Соловш - УкрДЛТУ
Л1СОВА ПОЛ1ТИКА ЩОДО ВИКОРИСТАННЯ I ОХОРОНИ Л1СОВИХ НАСАДЖЕНЬ УРБАН1ЗОВАНИХ ТЕРИТОР1Й
Розглядаються особливостi ведення люового господарства на прикладi сучасних захщноевропейських мiст i основнi тенденцп лiсополiтичного процесу в умовах урбашзованих територiй на мiсцевому рiвнi.
I.P. Soloviy - USUFWT
Forest Policy In Relation To The Use And Guard Of Forest Planting Of
The Urbanized Territories
The specific features of the forest management in modern western European cities and main tendencies of the forest policy process on the urban territory on local level have been analyzed in the paper.
Бшьшють традицшних принцишв ведення люового господарства в умовах míct щентичного застосування знайти не можуть. У крашах Захщно! Свропи впродовж останшх десятилггь лшвники-практики розвинули особли-в1 стратегИ для управлшня мюькими люами в умовах зростаючих р1знопла-нових вимог мюьких територш i мюького населення.
У цшому люове господарство е сталим виробником природних ресур-Ыв у будь-яких умовах, однак вимоги до люового господарства в м1ст пор1в-
2. Урбоекологiя
243
Украшський дсржавмии лiсoтexнiчний унiвeрситeт
няно з трaдицiйним лiсовим господaрством рiзко вiдрiзняються мiж собою. Люди, aвтомобiлi, будинки i iндустрiя домiнують нa робот лiсiвникiв мiст кожного дня. Знэчно бiльшe, нiж у сiльських тeриторiях лiсiвники прaцюють з вiдвiдувaчaми. У структурi мiських оргaнiзaцiй вони те зaймaють ключових позицiï у суспшьствь У сiльському ж сeрeдовищi лiсiвники вiдiгрaють клю-човi ролi, як чaстинa eлiти, якa живe по мюцю роботи i тiсно спорiднeнa з влaсникaми зeмлi. У мiстaх довiр,я ïx мeшкaнцiв стae бшьш вaжливим, нiж довiр,я влaсникiв зeмлi. Цiлi лiсогосподaрськог виробництво змiнюються m iншi, тaкi як вiдновлeння лiсiв для eстeтичноï цiнностi, крaси i вщпочинку.
Устaнови, якi вiдповiдaють зa вeдeння лiсового господaрствa, сxожi в нэйбшьших eвропeйськиx мiстax. Агeнтство мюького лiсового господaрствa нeсe вiдповiдaльнiсть зa упрaвлiння мiськими лiсaми нeзaлeжного вщ ïx влэс-ностi. Kомпeтeнтнiсть мюьких лiсiв зосeрeджeнa в мeжax сте^ельно:' устэно-ви лiсового господaрствa., яга iнтeгруeться з мiською aдмiнiстрaцieю i зэ-гэльною дeржaвною aдмiнiстрaцieю люового господaрствa. 3a остaннi роки вщповщвльшсть зэ лiси в бэгатьох евротейських мiстax CTana чэстиною фун-кцш бiльш впливовоï мзeлeноïм aдмiнiстрaцiï. Eфeктивнe упрaвлiння лiсaми в тaкiй особливш тeриторiaльнiй одиницi, як мiсто е викликом для мюького ль сового господэрствэ, якe могло б бути у в тевному сeнсi мэйбутньому модeл-лю лiсового господэрствэ. Mi^e мiськиx лiсовиx тeриторiй у рэмкэх поль тичного процeсу зобрaжeно нэ рис. 1.
Фopмулювання nonimuKU Прогрэми (зэкони)
ix впрoвaджeння
Служби мюького лiсового господэрствэ
Впроваджен-ння
Мeнeдж-мeнт
Громэдяни Прeсa Полiтики Адмiнiстрaцiï Нaуковi зэклэди Суди
Iншi групи iнтeрeсiв
Вплив на
полгтичш
ршення
Мюький лiс Дeржaвнi мiсцeвi оргэни влэди Kористувaчi
и_и_а
Eкосистeмa
Рис. 1. MicbKi nicoei mepumopiï в рамках noлimuчнoгo npo^cy
244
Прoблeми урбoeкoлoгГi та фiтoмeлioрaцïi
Науковий вкник, 2003, вип. 13.5
Формування полггики вiдносно мiського лiсового господарства на му-нiципальному, мiсцевому рiвнях влади орiентоване на отримання вщповад на наступнi питанням:
• Що е полггачними входами, як визначають прийняття полггачного ршення ввдносно розвитку мюького люу?
• На яюй анал1тичн1й основу щеях, щеолопях базуеться конкуренция штересш, яю стосуються специфжи мгського л1су у пол1тичному процес1 прийняття ршень?
• Як функцюнуе лшове господарство, будучи елементом мюцево! влади, ств-працюючи з нею, або зазнаючи збитшв вщ неввдповвдного бюрократичного ввдношення? Як м1ра мотиваци 1 який неввдкладт штереси впливають на творщв полггаки вщносно мюьких л1с1в?
• Що це за специф1чна люова пол1тика 1, як 11 результати е наслщком цих ад-мшстративних умов? Чи вщповщае вона сустльним оч1куванням? Чи ви-роблет методи користування мюькими люами? [1].
Зрозумiти функцiональну спорiдненiсть мiж мiським лiсовим госпо-дарством та мюцевою владою i населениям дае можливють модель мiських лiсiв i мiського лiсового господарства, в рамках яко! можливо видiлити нас-тупних учасниюв, установи i функци:
1. Суспiлbнi групи, защкавлеш у використанш лiсiв для цiлей оздоров-лення, вщновлення сил, вiдпочинкових видiв дiяльностi, задоволення вiд того, що вони сшлкуються з природою.
2. М^цева влада (тобто адмшютративш органами влади на цьому рiвнi) регулюе i контролюе мiськi лiси, що пов'язано iз 1х суспiльним характером, незалежно вiд форми власностi, як можуть бути мунщипаль-ними або навт приватними. У контекстi принцишв демократичного суспiльства творцi полiтики до певно! мiри повиннi дiяти у сустль-них iнтересах. 1нший аспект сустльного iнтересу полягае в тому, що на творення полггики безпосередньо впливають за допомогою полгги-юв, яю обираються електоратом.
3. Не будучи вщповщальними за загалbносуспiлbнi вигоди лШв, мунщи-пальнi органи влади змушеш врахувати 1х. Очiкування населення i ви-користання лiсiв можуть бути несумюним з збереженням i сталим роз-витком лiсiв. Регулювання i знаходження компромiсу мiж штересами сторiн потенцiйно конфлiкту е мультифункцюнальним завданням му-нщипально! влади вщносно мiського лiсового господарства.
4. Установи мюького л^ового господарства зазвичай дефiцитнi тд-приемства у фiнансовому аспект^ Лiси в цiлому, i мюью лiси зокрема, мають функцiю виробництва лiсоматерiалiв, яка не повинна цшковито недооцiнюватися навiть в умовах мют i примiських зон. Функцiональну вземопов'язашсть iнтересiв стосовно мiських лiсiв зображено на рис. 2. Особливютю вищезазначено! моделi е те, що мюью лiсiвники (мюь-
кий вiддiл люового господарства) знаходяться i дiють, мiж (а) адмшютратив-ними очiкуваннями полггаюв i визначеним, невеликим безпосереднiм доступом до громадськостц i (б) 1х власними професiйними нормами i iдеологiею розвитку мiського лiсового господарства, вираженою за допомогою так званого "зеленого департаменту" мюцевого органу влади. Люове господарство
2. Урбоеколопя
245
Украшський державний лкотехшчний унiверситет
фактично е повноцiнною частиною мiсцевоï влади i адмiнiстрацiï - з вЫма випливаючи - ми наслiдками. У той же час, лiсiвники е професюналами у сферi проблем лiсу, що робить ïx не лише експертами в люовому господар-CTBi, але також iстотно рiзнить ïx вщ тих же службовцiв, вiдповiдальниx за надання населенню комунальних послуг.
Мюцева влада
Населения/елек торат (штереси, голоси)
Мiськi служби пов'язанi i3 зеленим господарством
Рис. 2. Модель структури штереЫв стосовно MicbKux лшв
Для мюьких територш характерний високий piBeHb конфлжтност стосовно використання природшх територiй. Схематичний огляд конфлж™ на прикладi мiст Свропи дозволяе видiлити такi 1х типи: (1) конфлжти мiж люо-вим господарством та шшими землевласниками; (2) конфлжти мiж видами користуваннями лiсом; (3) конфлжт у межах певного користування люом; (4) конфлiкт з принципами планування i управлiння, методами створення лiсiв; (5) конфлiкти внутршньо! адмшютративно! оргашзаци та форм власностi.
У цшому ж забезпечення сустльного консенсусу i3 залученням усiх зацiкавлених сторш шляхом балансування ix iнтересiв з метою сталого використання мюьких лiсовиx екосистем та пiдтримання 1х життездатностi е основною цшлю лiсовоi полiтики стосовно урбанiзованиx територш.
Лггература
1. Krott, M, Nillson, K. Urban Forestry Multiple - Use of Town Forests in International Comparison: Gottingen, August 1998.
€жи Боричка, Мар 'я Стопа-Боричка - Варшавський уншкрситет ЗМ1НИ КЛ1МАТУ ВАРШАВИ У 18-21 СТОЛ1ТТЯХ
У попередшх публiкацiяx (Kaczorowska, 1962; Boryczka, 1998; Boryczka, Stopa-Boryczka et al., 1992, 1999; Michalska, 1998; Zmudzka, 1998), тдготовлених кафедрою кшматологп Уиiверситету м. Варшави, представлеиi загальш особливостi перюдич-иостi клiмату Варшави порiвняно з iишими мiстами Свропи.
Jerzy Boryczka, Maria Stopa-Boryczka - Department of Climatology University of Warsaw Changes of the climate of Warsaw in 18th-21st centuries
The general features of periodicity of climate in Warsaw as seen against other cities of Europe were presented in the earlier publications having been prepared at the Department of Climatology of the University of Warsaw (Kaczorowska, 1962; Boryczka, 1998; Boryczka, Stopa-Boryczka et al., 1992, 1999; Michalska, 1998; Zmudzka, 1998).
246
Проблеми урбоекологп та ф^омелюраци
