CC BY
9
УДК 619:615.36+638.221.6:616-056.5:636.2.053
Трокоз В.О., кандидат бюлопчних наук, доцент, e-mail: [email protected] Нацюнальний аграрный уюеерситет, м. Киге
ЛЕЙКОЦИТАРНА ФОРМУЛА ТЕЛИЦЬ П1Д ВПЛИВОМ ЕКСТРАКТУ З
ЛЯЛЕЧОК ШОВКОПРЯДА*
Описанг змши е лейкоцитартй формул1 крое\ 6-7 м1сячних телиць nid еплиеом гiдрофiльного екстракту з лялечок шоекопряда протягом формуеання постеакцинального iмунiтету проти сальмонельозу.
Ключовi слова: телищ, лейкоцитарна формула, iмунiтет, екстракт i3 лялечок шоекопряда.
Вступ. У даний час актуальною е проблема одержання доступних, eKOHOMÍ4HO вигщних бюлопчно активних речовин (БАР), що можуть використовуватися для виготовлення л^вально-профшактичних препараив ветеринарного i медичного призначення. Перспективним для тваринництва й ветеринара е використання БАР, видшених Í3 деяких видiв комах. Вiдомi роботи з використання в пульмонологи БАР i3 вощинно! молi (Gallería mellonella L.). Величезний штерес багато рокiв викликають продукти бджiльництва. Дослiдники Канади, Япони вивчали харчову цiннiсть личинок i дорослих бджш для людини, худоби, виведення пташенят тощо. [1]. Однак, через труднощi одержання достатньо! кiлькостi згаданих комах або через iншi техшчш питання, використання вощинно! молi, бджолиного розплоду, шших видiв членистоногих не одержало великого поширення.
У Нацюнальному аграрному унiверситетi виведена i культивуеться моновольтинна порода дубового шовкопряда Полюький тасар. Ця комаха поряд iз бджолами i шовковичним шовкопрядом е корисною комахою i протягом багатьох столпь розводиться людиною для задоволення сво!х потреб. Вигодовування, збiр i збереження дубового шовкопряда не представляють великих труднощiв. Тому, з огляду на використання цiею комахою для свого живлення листя дуба, граба, бука, берези й верби, що i самi по to6í мають л^вальш властивостi. Застосування тканин дубового шовкопряда для одержання високощнних бюлопчно активних продукив ветеринарного й медичного напрямку е, на наш погляд, дуже актуальним [2]. Нами запропоновано споЫб одержання лiкувального екстракту з лялечок шовкопряда [3] та iншi способи одержання й використання бюлопчно активних комплекЫв iз тканин ще! комахи. Дослiдження показали, що екстракти з дубового шовкопряда, а також його тканини можуть застосовуватися i в композищях з шшими бюлопчно активними продуктами для використання в гуманнш та ветеринарнш медициш, косметологи та тваринництва Установлено, що гщрофшьш екстракти з лялечок шовкопряда мають потужну антитоксичну,
* Науковий консультант А.Й. Мазуркевич Трокоз В.О., 2008
- член-кореспондент УААН, доктор ветеринарних наук, професор 270
загальностимулюючу, антигшоксичну, противиразкову актившсть [4], piBeHb яко!, за оцiнками спецiалiстiв НД1 очних хвороб i тканинно! Tepanii' iM. акад. В.П.Фiлaтовa, не поступаеться екстрактам плаценти, алое та iнших тканинних препaрaтiв i е перспективними для виробництва адаптогенних препaрaтiв [5]. Указаш влaстивостi були використaнi у наших дослщженнях для лiкувaння та профшактики шлунково-кишкових розлaдiв у новонароджених телят i поросят. Воднi екстракти можна застосовувати для пщвищення продуктивностi тварин. В дослщах показано високий рiвень протинаркотично! ди виготовлених нами бюлопчно активних комплексiв, якi значно знижують абстинентний синдром у морфiн- та етанолзалежних тварин. Виявлено iншi позитивш влaстивостi екстрaктiв iз лялечок шовкопряда, якi можна застосовувати в медициш, ветеринара, косметологи та мiкробiологiчнiй промисловост [6].
Разом iз тим, мехашзм позитивно! ди комплексiв бiологiчно активних речовин iз лялечок шовкопряда на оргашзм тварин вивчений ще недостатньо. Зовам вщсутш вiдомостi про вплив комплексiв бiологiчно активних речовин iз лялечок шовкопряда на перебiг формування поствакцинального iмунiтету у тварин.
Метою описано! у статт роботи було вивчення динамши спiввiдношення рiзних форм лейкоциив телиць упродовж формування iмунiтету проти сальмонельозу за умови попереднього введення комплексу бiологiчно активних речовин iз лялечок шовкопряда.
Матер1ал i методи. Дослiдження проводились у 2007 р. у виробничих умовах ТОВ "Гейсиське" Ставищенського р-ну Ки!всько! обл. на телицях 6-7-мiсячного в^ укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи масою 130-165 кг. За методом аналопв сформували 2 групи тварин - по 8 голiв у кожнш. Тварини знаходились в iдентичних умовах годiвлi й утримання, якi прийнят в господaрствi, i вiдповiдно до даних служби ветеринарно! медицини були вшьш вiд iнфекцiйних та швазшних хвороб протягом усього перiоду дослщження. Телицi 2 дослiдно! групи одержували з iнтервaлом у 5 дiб 2 пiдшкiрнi iн'екцi! гiдрофiльного екстракту iз лялечок шовкопряда (ГЕ) у дозi 0,1 мл на 1 кг живо! маси. Тваринам 1 контрольно! групи в цей же перюд ш'ектували таю ж дози iзотонiчного розчину NaCl. Через 10 дшв пiсля останнього введення екстракту чи плацебо уах тварин вакцинували формолгалуневою вакциною проти сальмонельозу телят виробництва ФГУП "Армaвiрськa бiофaбрикa" (дата виготовлення 02.2007, серiя 5, контроль 5) вщповщно до настанови. Ревакцинацш проводили через 10 дiб. Для виявлення змш в оргaнiзмi пщдослщних тварин пiд впливом двох указаних фaкторiв дослiджувaли !х кров, яку вщбирали з дотриманням вiдповiдних вимог. Кров вщбирали у нaступнi строки (дата дослщження у таблищ i на рисунках): 1 - на початок дослщжень, 2 - через 10 дiб пiсля зaкiнчення превентивно! обробки тварин (перед 1-ю вакцинащею), 3 - через 10 дiб тсля 1-! вакцинац^, 4 - через 20 дiб пiсля 1-! вакцинац^!, 5 - через 30 дiб пiсля 1-! вакцинац^, 6 - через 45 дiб тсля 1-! вакцинац^!, 7 - через 65 дiб пiсля 1-! вакцинаци. В дaнi строки загальноприйнятими методами тдраховували загальну кiлькiсть лейкоцитiв i готували мазки кровi для виведення лейкоцитарно! формули. Мiкроскопiчнi дослiдження проводили на кaфедрi фiзiологi!, пaтофiзiологi! та iмунологi1
271
тварин Нацюнального аграрного ушверситету. Результати експериментсв оброблеш статистично у середовищi Шсгобой: Ехсе1.
Результати дослiдження. Установлено, що на початок дослщження тварини обох груп мали приблизно однаковi показники загально! кiлькостi лейкоцитiв та лейкоцитарно! формули кровi (табл. 1).
Таблиця 1
Лейкоцитарна формула пiддослiдних телиць (п=8)_
Дата дослщження Група тварин Кшьшсть лейкоципв, Г/л Гранулоцити, % Агранулоцити
еозино-фши нейтрофши л1мфо-цити моноцити
паличко-ядерш сегменто-ядерш
1 - на початок дослвджень 1 6,51+0,44 3,50+0,52 1,75+0,44 42,25+2,78 48,00+3,11 4,50+1,18
2 6,26+0,45 3,50+0,59 1,75+0,22 42,50+2,81 47,75+2,70 4,50+0,89
2 - через 10 д1б шсля зак1нчення ш'екцш екстракту (до 1!' вакцинацп) 1 6,68+0,51 3,50+0,44 1,87+0,39 42,38+2,59 47,62+2,89 4,63+1,05
2 7,73+0,51* 3,37+0,72 1,50+0,30 46,13+2,16 45,12+2,13 3,88+0,94
3 - через 10 д1б шсля 1-!' вакцинацп 1 9,30+0,40*** 1,87+0,39* 1,75+0,22 42,88+2,26 49,50+2,59 4,00+0,74
2 8,21+0,45** 1,88+0,39* 1,37+0,28 50,00+2,07'* 43,75+1,85 3,10+0,74
4 - через 20 д1б шсля 1-! вакцинацп 1 8,61+0,47** 2,25+0,33 1,25+0,22 44,38+2,00 49,00+2,37 3,12+0,39
2 7,73+0,47* 2,75+0,48 1,63+0,28 47,37+1,85 44,38+1,55 3,87+0,67
5 - через 30 д1б шсля 1-! вакцинацп 1 7,48+0,56 2,50+0,30 1,50+0,30 45,88+2,16 46,87+2,00 3,25+0,48
2 7,18+0,31 3,13+0,13 1,88+0,26 43,87+1,28 46,62+1,26 4,50+0,81
6 - через 45 д1б шсля 1-! вакцинацп 1 6,45+0,38 3,50+0,30 1,75+0,22 44,75+2,07 46,25+1,81 3,75+0,70
2 6,78+0,37 3,62+0,52 1,75+0,22 43,63+1,55 47,00+1,78 4,00+0,44
7 - через 65 д1б шсля 1-! вакцинацп 1 6,46+0,40 3,50+0,52 1,87+0,26 43,38+2,00 47,00+1,92 4,25+1,11
2 6,56+0,31 3,88+0,54 1,75+0,22 42,50+2,52 47,37+2,59 4,50+0,89
ПримШки: * - Достоегрно в1дносно початкових показниюв при Р<0,05; ** - при Р 0,01; *** - при Р 0,001;'* - Достоверно в\дносно початкових показниюв I контролю (Р<0,05),
Уведення ГЕ телицям 2 дослщно! групи викликало змши дослщжених показниюв. Так, через 10 дiб тсля заюнчення превентивного введення екстракту (перед 1-ю вакцинащею) у представниюв ще! групи було встановлено достовiрне пiдвищення абсолютно! кшькост лейкоцитiв у кровi на 23,5% (Р<0,05), а також тенденцiю до зниження частки уах форм лейкоциив окрiм сегментоядерних нейтрофiлiв, вiдносна кшьюсть яких у лейкоцитарнiй формулi тварин 2 дослщно! групи дещо збшьшилася i ця тенденцiя набула достовiрного характеру через 10 дiб тсля 1-! вакцинацi! вiдносно початкового рiвня та порiвняно з представниками контрольно! групи. Спостер^алося також максимальне за весь перюд дослiдження збiльшення (достовiрне вiдносно початку дослiджень при Р<0,01) загально! кiлькостi лейкоцитiв у тварин обох
272
груп. У цей же перюд достовiрно зменшyвалася частка еозинофЫв y кровi тварин обоx груп, пiсля чого спостер^алося постyпове повернення як абсолютно!' кшькост лейкоцитiв, так i спiввiдношення ïx рiзниx форм до виxiдниx показниюв. Tакi змiни пов'язанi з наростанням титру антитш у даний перюд [7, 8, 9]. Hеобxiдно зауважити, що повернення лейкоцитарноï формули тварин до початкового рiвня у телиць, яю одержували ГЕ, вiдбyвалося швидшими темпами, нiж у ïx контрольна аналогiв i майже закiнчилося через 65 дiб пiсля 1-ï вакцинацп, що вважалося сигналом до заюнчення експериментiв.
Отже, пiд впливом вакцинацп у тварин 2 дослiдноï групи встановлено тенденцiю до зменшення ydx форм лейкоцитiв крiм сегментоядерниx нейтрофшв до 10 дiб пiсля 1-ï вакцинацп, тсля чого вмiст ydx лейкоцитарниx форм поступово вiдновлювався до рiвня початку дослiдження. На противагу описанш тенденцiï, у телиць 1 контрольноï групи змiни показникiв лейкоцитарноï формули пiсля вакцинацiï мали дещо iнший xарактер. У ниx спостер^алося достовiрне зменшення долi еозинофiлiв (Р<0,05) та сегментоядерниx нейтрофiлiв до 3-ï дати дослiдження (див. табл. 1), паличкоядернж нейтрофiлiв та моноцитiв до 4-ï дати дослiдження (через 20 дiб пiсля 1-ï вакцинацiï) з подальшим пiдвищенням долi вказаниx клпин у лейкограмi майже до початкового рiвня. Вiдмiннiстю ж тварин ^eï групи вiд оброблениx ГЕ було зростання ^зниця з 2 дослщною групою близька до достовiрноï) долi лiмфоцитiв. Очевидно, ГЕ стимyлюe неспецифiчний iмyнiтет тварин, що даe 1м можливiсть бiльше реагувати на бiологiчне подразнення саме цieю ланкою, не залучаючи до заxистy органiзмy специфiчнi фактори, зокрема лiмфоцити. Це пов'язано з позитивною загальною дieю ГЕ, що було показано в попереднix дослiдженняx [2, 6] та yзгоджyeться з даними iншиx авторiв [10].
Безумовний штерес представляeйi аналiз динамши кожного з видiв лейкоцитiв у лейкоцитарнш формyлi телиць упродовж утворення поствакцинального iмyнiтетy. Частка еозинофiлiв зменшувалася у представникiв обоx груп до 3-ï дати дослщження (рис. 1). Вщомо, що
еозинофiли вiдносяться
Рис. 1. Динамика еозиноф1л1в у лейкоцитарнш формулi телиць
до гранyлоцитiв i беруть участь у заxистi оргашзму вiд токсинiв бiлкового поxодження та мютять гiстамiназy, яка знижye мюцеву запальну реакцiю. Що стосyeться поствакцинального iмyнiтетy, то вiдомостей про участь еозинофЫв у його створеннi нам знайти не вдалося. Очевидно, саме тому
273
вщносш показники кшькосп еозинофшв у кровi телиць обох груп вiрогiдно знизились (Р<0,05) за 10 декаду формування iмунiтету проти сальмонельозу. Надалi спостерiгали повернення долi еозинофiлiв у лейкоцитарнiй формулi до нативного стану.
Дисперсiйний ан^з одержаних даних виявив значну силу впливу вакцинаци серед iнших факторiв на долю еозинофiлiв у лейкоцитарнш формулi. Можна говорити про те, що вакцинацiя бiльше сприяла зниженню вмiсту еозинофiлiв у контрольних тварин (^2х = 0,45: 0,35 та 0,39 (Р<0,01-0,05) вiдповiдно через 10: 20 та 30 дiб тсля 1-1 вакцинацп). Стосовно тварин 2 дослщно! групи, якi перед вакцинащею отримали ГЕ, то бiологiчний подразник мав достовiрний вплив на долю еозинофшв лише на 3-ю дату дослщження (^2х=0,36 при Р<0,05). Разом з тим, щ тварини швидше за контрольних вiдновлювалися до нативного рiвня, а на 5-у дату дослщження було зареестровано вiрогiдний вплив ГЕ на долю еозинофшв (^2х = 0,35 при Р<0,05), що говорить про позитивну вiдновну дш комплексу бiологiчно активних речовин iз лялечок шовкопряда.
Найменших змiн упродовж експерименту серед iнших форм у лейкоцитарнш формулi зазнали паличкоядернi нейтрофши (рис. 2). Динамiка !х вщносно! кiлькостi у кровi тварин 1 контрольно! групи характеризувалася зменшенням майже на 29% при визначент лейкоцитарно! формули через 20 днiв тсля першого введення вакцини з поступовим поверненням пiсля цього до показниюв початку дослiдження через 45 дiб пiсля 1-! вакцинацi!. Тварини 2 дослщно! групи, що одержували ГЕ, на дш бiологiчного подразника вщповши менш суттевими коливаннями вiдносного вмюту паличкоядерних нейтрофiлiв (найбiльше зниження - на 22% через 10 дiб тсля вакцинацп). Утiм, достовiрних вщмшностей у динамiцi вiдносного вмiсту цих клпин як i достовiрного впливу вивчених факторiв не вiдмiчено.
Рис. 2. Динамика паличкоядерних нейтрофьшв у лейкоцитарнш формулi телиць
На рис. 3 представлен результати аналiзу вщносного вмiсту сегментоядерних
нейтрофiлiв, якi виробляють iнтерферон i вiдiграють основну у фагоцитозу що е однiею з ланок неспецифiчного захисту органiзму. У тварин обох груп вакцинащя проти сальмонельозу викликала
пщвищення вiдносно! кiлькостi цих клпин кровi. У представникiв 1 контрольно! групи протягом формування iмунiтету таю змши
274
Дата досл1дження
— -О — 1 група -□-2 група
становили лише 1,5-8,6% i знаходилися у межах статистично! похибки. На вiдмiну вщ тако! картини у телиць 2 дослщно! групи ГЕ очевидно став причиною значного сегментоядерного нейтроцитозу.
Рис. 3. Динамика сегментоядерних нейтроф1л1в у лейкоцитарнш формулi телнць
Уже через 10 дшв пiсля обробки тварин дослщжуваним комплексом бiологiчно
активних речовин iз лялечок шовкопряда вiдносна юльюсть цих клiтин збiльшилася на 8,5%, а ще через 10 дiб - на 17,6% вiдносно показника на початок до^ду. Останне число е достовiрним як вiдносно нативного стану, так i порiвняно з показниками контрольних тварин на цю ж дату дослщження. У цей перюд сила впливу ГЕ серед шших факторiв на вiдносне число сегментоядерних нейтрофшв у телиць 2 контрольно! групи досягала 67% iз високим ступенем вiрогiдностi (Р<0,01). Що стосуеться вакцинацп, то показник сили !! впливу на долю зрших нейтрофiлiв був також вiрогiдним тшьки у тварин 2 дослiдно! групи (^2х=0,56 при Р<0,05 та 0,28 при Р<0,08 вiдповiдно через 10 та 20 тсля 1-го впливу бюлопчного подразника). Подальша динамжа характеризувалася тенденцiею до швидшого вщновлення початкового рiвня сегментоядерних нейтрофiлiв у тварин, яю до вакцинацi! одержували ГЕ. Це говорить про стимулюючий вплив останнього на один iз показникiв неспецифiчно! резистентностi органiзму пщдослщних тварин. Очевидно, досить цiнний комплекс бюлопчно активних речовин iз лялечок шовкопряда дае можлившть органiзму тварини захищатися вiд бiологiчних подразнень саме неспецифiчними факторами, а специфiчнi напевно активуються за умови збiльшення сили такого впливу. Для пщтвердження ще! гiпотези потрiбнi бiльш глибокi дослщження, про яю буде повiдомлено шзшше.
Певнi змiни як пiд дiею ГЕ, так i впродовж утворення iмунiтету проти сальмонельозу спостерiгалися й у вщношенш мононуклеарiв. Рис. 4 демонструе динам^ вiдносно! кiлькостi лiмфоцитiв у кровi тварин. Установлено, що телищ контрольно! групи реагували на антигенний подразник збшьшенням кiлькостi лiмфоцитiв у формулi вiдносно iнтактного стану на 3-4-ту дати дослiдження (на 2-3% недостовiрно). Ця тенденцiя пов'язана очевидно з головною роллю лiмфоцитiв у створеннi iмунiтету. Надалi спостер^алося незначне зниження долi лiмфоцитiв i поступове повернення майже до початкового показника на момент заюнчення дослщжень.
Дата досл1дження
— -О — 1 група —□— 2 група
275
Рис. 4. Динамика л1мфоцит1в у лейкоцитарнш формулi
телиць
Проте статистичний ан^з не виявив ш достовiрного впливу вакцинацп на даний показник, нi достовiрних вiдмiнностей з початковими показниками або з представниками 2 дослщно! групи, що перед вакцинацieю одержували ГЕ. Реакщя пiддослiдних телиць на обробку ГЕ характеризувалася тенденцieю до зниження рiвня лiмфоцитiв на 5,5% (^2х=0,30 при Р<0,05) через 10 дшв пiсля одержання екстракту з подальшим зменшенням вiдносно iнтактного стану через 10 дiб пiсля 1 введення вакцини на 8,4% (^2х=0,25 при Р<0,05) i поступовим вiдновленням майже до рiвня початку дослiджень. Очевидно, пщ впливом комплексу бiологiчно активних речовин iз лялечок шовкопряда вщбуваеться перерозподiл лейкоцитiв у бiк мобшзаци сегментоядерних нейтрофiлiв, якi в достатньому об'eмi виконують неспецифiчний захист оргашзму вiд бiологiчного подразника. У контрольних же тварин ця ланка виявляеться слабшою i тому спостерiгаeться тенденщя до збiльшення долi лiмфоцитiв, котрi забезпечують специфiчний iмунiтет.
Динамiка моноциив у лейкоцитарнiй формулi кровi представниюв обох груп характеризувалася незначними коливаннями (рис. 5). Установлено, що в кровi телиць 1 контрольно! групи вщносна кшьюсть моноцитiв мала тенденцш до зменшення пiсля вакцинацi! з подальшим поверненням до початкових
Рис. 5. Динамика моноципв у лейкоцитарнш формулi
телиць
Частка ж моноцитiв у кровi тварин 2 дослiдно! групи дещо знизилась вже пiд впливом ГЕ з подальшим зниженням пiсля 1-го введення вакцини й вщновленням до iнтактного стану трохи швидшими темпами, нiж у контролю. Проте описаш тенденцi! не отримали статистичного пiдтвердження.
Висновки. 1. Обробка телиць гщрофшьним екстрактом iз лялечок шовкопряда викликала деякi змiни в !х лейкоцитарнiй формулi. Через 10 дiб
Дата досл1дження
— -О — 1 група —□— 2 група
показниюв пiд час дослiдження на 4-7 дати.
Дата дослщження
— -О — 1 група —□— 2 група
276
тсля заюнчення превентивного введення екстракту у цих тварин було встановлено тенденщю до зниження частки ycix форм лейкоципв OKpiM сегментоядерних нейтрофшв, частка котрих у лейкоцитарнш формyлi дещо збшьшилася i ця тенденцiя набула достовiрного характеру через 10 дiб тсля подання бюлопчного подразника вщносно початкового рiвня та порiвняно з представниками контрольно! групи. У цей же перюд дослщження достовiрно зменшувалася частка еозинофшв у кровi тварин обох груп.
2. Через 10 дiб пiсля 1-ï вакцинацп' спостерiгалося поступове повернення лейкоцитарно! формули тварин до вихщних показникiв, що пов'язано з наростанням титру антитш у даний перюд. Необхщно зауважити, що повернення лейкоцитарно' формули тварин до початкового вигляду у телиць, якi одержували екстракт iз лялечок шовкопряда, вщбувалося швидшими темпами, нiж у ïx контрольних аналогiв i майже заюнчилося через 65 дiб пiсля 1-ï вакцинацп.
3. Найсуттевших змiн пщ впливом гiдрофiльного екстракту з лялечок шовкопряда з подальшою вакцинацiею проти сальмонельозу зазнала вiдносна кiлькiсть еозинофшв (спостерiгалося достовiрне зниження), сегментоядерних нейтрофшв (спостер^алося пiдвищення ïx рiвня пщ впливом екстракту й зниження у контрольнш грyпi) та лiмфоцитiв (тенденщя до зменшення пiд впливом екстракту й збшьшення у контрольних тварин). Очевидно, це зв'язано зi стимулящею неспецифiчноï резистентностi пiд впливом комплексу бюлопчно активних речовин iз лялечок шовкопряда, яка майже повтстю покривае потреби оргатзму у заxистi вщ бiологiчниx впливiв.
Л1тература
1. Schmidt J.O., Buchman S.L. Other Products of the Hike // The Hike and Honey bee. - Dadant and Sons (Hamilton, Illinois). - 1992. - P. 972-977.
2. Трокоз В. О. Бюлопчш аспекти виготовлення л^вально-профшактичних препарата iз вiдxодiв шовкосировини // Науковий вiсник НАУ. - К., 2001. - Вип. 41.
- С. 26-29.
3. Трокоз В.О., Лотош Т.Д., Абрамова А.Б. та ш. Патент Украши №16965. Споаб одержання лiкyвального екстракту/ . - Заявл. 03.10.89. - Опубл. 29.06.1997.- Бюл. № 4.
4. Трокоз В.О., Лотош Т.Д., Аретинська Т.Б., Трокоз Н.В. Актуальт питання використання продyктiв шовкiвництва в тканиннш терапiï // Мiжнар. наук. -практ. конф. „Актуальт питання тканинноï терапп та перспективи застосування природних бiологiчно активних речовину сучаснш медицит", Одеса, 17-18 вересня, 2003. / Тез. доп. Одеса: Астропринт, 2003. - С.39-40.
5. Логай И.М., Сотникова Е.П. 70 лет тканевой терапии по В.П. Филатову // Наук.-практ.конф. з мiжнародною участю "Актyальнi питання тканинноï терапiï та перспективи застосування природних бюлопчно активних речовин у сучаснш медициш.
- м. Одеса, 17 - 18 вересня 2003 / Тез. доповщей.- Одеса: Астропринт, 2003. - С. 4-6.
6. Трокоз В.О., Аретинська Т.Б., Карповський В.1., Трокоз Н.В. Скриншг бюлопчно активних продукив iз шовкопряда для виробництва ветеринарних л^вально-профшактичних препараив // Ветеринарна медицина. Мiжвiдомч. тематичн. науков. зб. - 2004. - № 84. - С. 709-715.
277
7. 1вченко В.М., Дика О.В., Шарандак В.В. 1мунолопчна реактившсть телят пщ впливом шактивовано! полiвалентноl сальмонельозно! вакцини // Вюник Бiлоцеркiв. держ. аграр. ун-ту. - Вип. 7, ч.1. - Бша Церква, 1998. - С. 25-29.
8. Дементьев Е. П., Галямшин Р. Р., Казадаев В. А. Пути повышения естественной резистентности и иммунного статуса животных // Периодический научно-производственнш журнал Вестник ветеринарии.- 2007. - №40-41(1-2). -С. 17-20.
9. Бердник В.П., Т^аренко О.В. Вплив ехшаце! пурпурово!, бшоф^ полтавського та мшроелеменив на ктшко^зюлопчш показники поросят, щеплених проти сальмонельозу // Вiсн. Полтавськ. держ. аграрно! академп. -2002. - № 5 - 6. - С. 30 - 32.
10. Орлов В.Д., Уртюбаева В.Д. О фармакологии танидов бадана на гуморальный иммунитет кроликов // Новые фармакологические средства в ветеринарии: Тез. докл. 7-й Межгосуд. межвуз. науч.-практ. конф. - С.-П., 1995. - С. 67.
Summary Trokoz V.O.
LEUCOCYTES FORMULA OF HEIFERS AT INFLUENCE OF OAK SILKWORM CHRYSALIS EXTRACT
They are described changes of leucocytes formula in blood of 6-7 month old heifers at influence of oak silkworm chrysalis hydrophilic extract during forming of postvaccinal immunity against salmonellosis.
Key word: heifers, leucocytes formula, immunity, extract of oak silkworm chrysalis.
Стаття надшшла до редакцИ 14.04.2008
278
