CC BY
14
УДК 330.322.011
КРИТЕРИ 1НВЕСТУВАННЯ Ф1НАНСОВИХ 1НСТИТУТ1В У МАЛ! ТА СЕРЕДН1 П1ДПРИ6МСТВА
©2018
ДАНЬКО Т. В., КЛУНКО В. О.
УДК 330.322.011
Данько Т. В., Клунко В. О. Критери швестування фiнансових шститулв у малi та середш шдприсмства
Метою cmammi е проведения пор/вняльного анал/зу критерив /нвестування небанк/вських ф/нансових ¡нститут1в у мат та середн/ п/дприемства на прикладi б/знес-ангел/в та венчурних фонд/в. У сучасних умовах функц/онування малих i середн/х п/дприемств найпопулярн/шим джерелом ф'шансування е банки, але вони не завжди е виг/дними та доступними, саме тому в/дбуваеться поширення альтернативних /нструмент/в розви-тку тдприемств. Для залучення кошт'в ф/нансових посередник/в б/знес повинен уявляти ¡хн/ ц/л/ та критери прийняття р/шень для того, щоб забезпечити власну в/дпов/дн/сть ¡м. Постае проблема недостатнього р/вня знань критерив м/жнародних /нвестор/в, як/ можуть побудувати «фундамент» для подальшого розвитку тдприемств. Анал/з 22 сайт'в венчурних фонд'в та 30 сайт'в б/знес-ангел/в та синдикат/в показав, що, по-перше, не вс/ /нвестори демонстрували вимоги щодо суб'ект/в ф'шансування; по-друге, б/льш/сть були ор/ентован/ саме на стартапи. У результат/ було виявлено головну в/дм/нн/сть проанал/зованих джерел: б/знес-ангели, перш за все, звертають увагу на поточн/ досягнення п/дпри-емства, а венчурн/ фонди - на галузь, в як/й воно працюе. Також у б/знес-ангел/в було знайдено бльше вимог, а, в/дпов/дно, / критерив, н/ж у фонд/в. Ключов! слова: тестицшн/ критери, джерело ф/нансування, МСП, б/знес-ангели, венчурн/ фонди, /нвестицйн/ р/шення, м/жнародне /нвестуван-ня, ф/нансов/ /нститути. Рис.: 2. Табл.: 3. Ббл.: 9.
Данько Тарас Володимирович - кандидат економ/чних наук, професор кафедри м/жнародного б/знесу та ф/нанав, Нац/ональний техн/чний ун/вер-ситет «Харк/вський пол/техн/чний /нститут»(вул. Кирпичова, 2, Харк/в, 61002, Украна) E-mail: [email protected]
Клунко Вiкторiя Олександрiвна - студентка, Нац/ональний техн/чний ун/верситет «Харк/вський пол/техн/чний /нститут» (вул. Кирпичова, 2, Харк/в, 61002, Украша) E-mail: [email protected]
УДК 330.322.011
Данько Т. В., Клунко В. А. Критерии инвестирования финансовых институтов в малые и средние предприятия
Целью статьи является проведение сравнительного анализа критериев инвестирования небанковских финансовых институтов в малые и средние предприятия на примере бизнес-ангелов и венчурных фондов. В современных условиях функционирования малых и средних предприятий популярным источником финансирования являются банки, но они не всегда выгодны и доступны, поэтому происходит распространение альтернативных инструментов развития предприятий. Для привлечения средств финансовых посредников бизнес должен представлять их цели и критерии принятия решений для того, чтобы обеспечить собственное соответствие им. Возникает проблема недостаточного уровня знаний критериев международных инвесторов, которые могут построить «фундамент» для дальнейшего развития предприятий. Анализ 22 сайтов венчурных фондов и 30 сайтов бизнес-ангелов и синдикатов показал, что, во-первых, не все инвесторы демонстрировали требования в отношении субъектов финансирования; во-вторых, большинство были ориентированы именно на стартапы. В результате было выявлено главное отличие проанализированных источников: бизнес-ангелы, прежде всего, обращают внимание на текущие достижения предприятия, а венчурные фонды - на отрасль, в которой оно работает. Также у бизнес-ангелов было найдено больше требований, а, соответственно, и критериев, чем у фондов.
Ключевые слова: инвестиционные критерии, источник финансирования, МСП, бизнес-ангелы, венчурные фонды, инвестиционные решения, международное инвестирование, финансовые институты. Рис.: 2. Табл.: 3. Библ.: 9.
Данько Тарас Владимирович - кандидат экономических наук, профессор кафедры международного бизнеса и финансов, Национальный технический университет «Харьковский политехнический институт» (ул. Кирпичева, 2, Харьков, 61002, Украина) E-mail: [email protected]
Клунко Виктория Александровна - студентка, Национальный технический университет «Харьковский политехнический институт» (ул. Кирпичева, 2, Харьков, 61002, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 330.322.011 Danko T. V., Klunko V. A. The Criteria for Investment of Financial Institutions in the Small and Medium-Size Enterprises
The article is aimed at carrying out a comparative analysis of the criteria of investment of non-banking financial institutions in the small and medium-size enterprises on the example of business angels and venture funds. In the current conditions of operation of small and medium-size enterprises the popular source of financing are banks, but they are not always profitable and accessible, therefore alternative tools of development of enterprises are present. In order to attract financial intermediaries, the business must visualize their objectives and decision-making criteria in order to ensure their compliance. There is a problem of the insufficient level of knowledge as to the criteria of international investors who could build a «foundation» for further development of enterprises. The analysis of 22 venture fund websites and 30 websites of business angels and syndicates showed that, first, not all investors displayed requirements for the subjects of financing; second, most of them were focused on start-ups exclusively. As a result, the main difference of the analyzed sources has been identified: business angels, first of all, pay attention to the current achievements of enterprise, and venture funds focus on the industry in which enterprise operates. Also, the business angels are found to have more requirements, and so, accordingly, more criteria than the venture funds.
Keywords: investment criteria, source of financing, SME, business angels, venture funds, investment decisions, international investment, financial institutions.
Fig.: 2. Tbl.: 3. Bibl.: 9.
Danko Taras V. - PhD (Economics), Professor of the Department of International Business and Finance, National Technical University «Kharkiv Polytechnic Institute» (2 Kyrpychova Str., Kharkiv, 61002, Ukraine) E-mail: [email protected]
Klunko Viktoriia A. - Student, National Technical University «Kharkiv Polytechnic Institute» (2 Kyrpychova Str., Kharkiv, 61002, Ukraine) E-mail: [email protected]
На сьогодншнш час малi та середш тдпри-емства е основою забезпечення нацюнально! економiчноi стабiльностi, важливою части-ною економiки будь-яко! кра!ни, осккьки вони гене-рують новi робочi мiсця, сприяють зростанню ВВП i посиленню мiжнародноi конкурентоспроможностi. Водночас недостатньо сприятливi умови зовнiшнього середовища та обмежешсть фiнансових ресурсiв, що мае першочергове значення, не дають змоги малим i середнiм пiдприемствам (МСП) розвиватися, а також гальмують темпи розвитку нацюнально! економки.
Будь-яке шдприемство повинно чiтко уявляти, за рахунок яких ресурав буде функцiонувaти. 1снуе велика кiлькiсть джерел фiнaнсувaння, серед яких е як традицшш, так i aльтернaтивнi. Використовуючи можливi джерела, шдприемство мае спроможшсть значно тдвищити показники свое!' дiяльностi. Та при цьому рiзнi фiнaнсовi iнститути мають власш цiлi дiяльностi, якi вкрГзняються мiж собою, а також специфiчнi критерГ! прийняття рiшень щодо швес-тування в бiзнес. Для залучення кошпв фiнaнсових посередникiв бiзнес повинен уявляти !хш цГлГ та кри-терГ! прийняття рiшень для того, щоб забезпечити власну вГдповГднГсть !м. Постае проблема недостат-нього рГвня знань критерив мiжнaродних iнвесторiв шдприемцями, що значно гальмуе процес залучення швестицш у сектор МСП. Узагальнюючи вимоги, як демонструють iнвестори щодо прийняття швести-цГйних рiшень, можна визначити набГр критерив за-лежно вгд типу джерела фiнaнсувaння.
Анaлiз остaннiх дослiджень та публiкaцiй показав, що формування критерив Гнвестування вивчали тaкi зaрубiжнi та вичизняш вченi, як В. Ахтiлa [5], А. Стюарт [6], М. ШГмГч [7], М. Бирка [9].
Зокрема, В. Ахтка дослГджуе критерГ! вГдхи-лення проектiв бiзнес-aнгелaми, якГ базуються на 241 причиш [5]. I в результат робить висновок, що для прийняття швестицшних рiшень бiзнес-aнгелiв !м важливо розумГти, сккьки грошей потребуе те чи шше шдприемство для розвитку, на якш житте-вГй стади знаходиться пiдприемство г в якГй гaлузi воно працюе. Автор додае, що на ршення впливае також гендерна приналежшсть Г шдтверджуе гшоте-зу: «ЖГнки бГзнес-ангели бГльш консервативнГ у про-цеа прийняття ГнвестицГйних рГшень, нГж чоловки». Своею чергою, А. Стюарт [6] порГвнюе рГзнГ аспекти дшльност венчурних кашталкив та бГзнес-ангелГв. Автор наголошуе на тому, що першГ придГляють увагу ринку та вибору проекту, тодГ як бГзнес-ангели зосе-реджуються на взаемодГ! з вищою ланкою управлшня пГдприемства. Обидва вважають, що здатш допомог-ти компаншм з рГзними проблемами Г, таким чином, здатш розвивати рГзш ресурси в компанГ!, оскГльки Гнвестори обирають проекти, як зможуть максимально шдтримувати та розвивати. У науковГй пращ М. Бирки наведено критерГ! оцшки, якГ використову-ються венчурними кашталктами та фондами прямих
ГнвестицГй [9]. Результати були представлен у виглядГ таблицГ, де видГлено 4 фонди Г таи ознаки: команда, прибутковГсть, конкурентоздатнГсть та ринок (мож-ливостГ сектора ринка до зростання). Абсолютно ш-ший результат показав аналГз дослГдження М. ШГмГч [7], яка вивчала вимоги венчурних фондГв та розгля-дала процес фкьтрацГ! ними ГнвестицГйних проектГв. Науковець зазначае, що цей рГзновид джерел фшан-сування потребуе бути готовими до змши у складГ менеджменту вищо! ланки, до процесу комушкаци з потенцшним Гнвестором, досягати поставлених цГ-лей тощо.
Отже, питання вивчення критерив швестування рГзних небанювських фГнансових ГнститутГв мае певний науковий штерес. Але вГдсутшсть загально! класифкацГ! критерив Гнвестування залежно вГд джерела фГнансування, обумовлюе доречшсть подаль-ших дослГджень в цш сферГ.
Метою статтГ е проведення порГвняльного ана-лГзу критерив Гнвестування небанювських фГнансових ГнститутГв у малГ та середнГ пГдприемства на при-кладГ бГзнес-ангелГв та венчурних фондГв.
ВУкраШ сектор МСП охоплюе 99,9% вГд загально! ккькосп 1,97 млн пГдприемств Г фГзичних осГб - пГдприемцГв, зареестрованих станом на 2016 р. Водночас, у кра!ш налГчувалося лише 423 великих пГдприемства, що, вГдповГдно, становить лише 0,1% вГд загально! ккькость ЦГ компанГ! складають не-велику частку економГки, що в багатьох випадках негативно впливае на здатшсть МСП функцюнувати та розвиватися [1]. Девальвацш гривнГ у 2013-2016 рр. призвела до того, що частина укра!нських пГдприемств, як традицшно сприймалися як велиш, мали менший обсяг збуту, нш граничне значення 50 млн евро, а тому були враховаш статистично як середш пГдприемства [2].
Зазвичай економка Укра!ни характеризувалась вГдносно несприятливим бГзнес-клГматом, що ство-рюе перешкоди для розвитку МСП. ЗгГдно з мГжна-родними рейтингами, такими як «Ведення бГзнесу» та «1ндекс глобально! конкурентоспроможностЬ, бГзнес-клГмат в Укра!нГ дуже сильно вГдстае вГд Гнших кра!н, у тому числГ, що найпрше, вГд кра!н зГ схожою економкою. Але протягом останнГх рокГв ситуацш покращилася. У рейтингу «Ведення бГзнесу», що пу-блГкуеться СвГтовим банком, Укра!на знаходиться на 76 мкщ (з 192 кра!н), хоча ще у 2016 р. вона була на 80, а у 2012 р. - на 152.
Така динамка свГдчить про те, що Укра!на мае досить високий потенщал до розвитку Г наразГ впро-ваджуються позитивш змши. ВтГм, ще повинна бути здшснена велика ккьккть заходГв щодо покращення бГзнес- клГмату.
На жаль, основним джерелом фГнансування МСП е власш кошти. У 2016 р. у структурГ фГнансування суб'ектГв господарювання власнГ кошти скла-
Q_
LQ
О
m о
о
Q_
О
=п <
КраТна
Киргизстан (77 мкце) УкраТна (76 мкце) Молдова (44 мкце) Бторусь (38 мкце) Казахстан (36 мкце) Польща (27 мкце)
65,7
65,75
75,06
75,44
77,3
55
60
65
70
75
80 Мкце
Рис. 1. Пор!вняння бiзнес-клiмату краж Джерело: складено за рейтингом «Doing Business 2018».
дають 67,5%, тодГ як 7,6% - банйвсьй кредити [3]. Баншвське кредитування е найпоширенГшим джере-лом зовнГшнього фГнансування для багатьох МСП та шдприемщв, якГ часто залежать вГд боргу, щоб отримати грошГ на ГнвестицГйнГ потреби. Це один Гз найдоступнГших способГв залучення коштГв з погля-ду оргашзаци процесу й витрат ресурсш: банки, як правило, вимагають стандартний пакет документГв. Водночас кредитування може бути непридатним на певних етапах життевого циклу компанГ!. Цей рГз-новид фГнансування е досить обмеженим для шд-тримки шдприемств, що динамГчно розвиваються та потребують гнучкого реагування на потреби в ш-вестицшх [4]. Частка державного фГнансування для розвитку шдприемств е незначною та охоплюе лише 2,5% (державний бюджет) та 5,2% (мшцевий бюджет). Саме тому буде доцкьно розглянути альтернативш джерела фГнансування. У табл. 1 наведено перелк методГв зовнГшнього фГнансування, як можна подь лити на чотири групи, що характеризуються рГзними ступенями прибутковостГ та ризику.
ВУкра!нГ зареестровано 293 лГзинговГ компани та 267 нефшансових компанГй, якГ можуть на-давати послугу лГзингу, а також 378 факторин-гових компанГй. КрГм цього, е 589 кредитних спкок, як об'еднують 751,7 тисяч членГв Г забезпечують мь крофГнансування. ПодГбно до банив, в останнГ роки щ установи постраждали вГд проблемних кредитГв та втрати капГталу. У порГвнянш з банками !хня роль для МСП менша, але все одно важлива, аже вони допо-магають диверсифкувати джерела фГнансування та ризики. ЦГ Гнструменти можуть повернутися до зро-стання при умовГ покращення економкно! ситуацГ!.
Ще один шструмент - це фГнансування у вигля-дГ складських розписок, що е типовим для скьського господарства. Розписки допомагають забезпечити постурожайне фГнансування на поповнення оборотного капГталу. Для правильного функцюнування даного шструменту важливо створити нормативно-шституцшну базу.
НовГ фГнансовГ Гнструменти не е поширеними для МСП Украши, проте нишшня економГчна криза
Таблиця 1
Альтернативнi методи зовнiшнього фшансування для МСП
Низький ризик Низький ризик Середнш ризик Високий ризик
Фшансування на основi активiв Альтернативы зобов'язання Змiшанi iнструменти 1нструменти власного кашталу
1. Кредитування на основi активiв. 2. Факторинг. 3. Лiзинг. 4. Замовлення на придбання. 5. Складськ розписки 1. Корпоративн обл^ацп. 2. Борговий цiнний патр. 3. Облоци з покриттям. 4. Приватн розмiщення. 5. Краудфандинг (борг) 1. Субординований борг. 2. Часткова позика. 3. Права на участь у при-бутку. 4. Конвертован обл^ацп. 5. Обл^а^я з варантом 1. Приватний акцюнерний капiтал. 2. Венчурний каттал. 3. Бiзнес-ангели. 4. Краудфандинг (акцюнерний каттал)
<
ш
спонукала населенна та 6i3Hec шукати HOBi можли-вост1 та використовувати змши. Поступово починае зростати частка шоземних iнвестицiй. У 2015 р. вона становила 3,1% (у 2012 р. - 1,8%). Наприклад, незва-жаючи на слабкий швестицшний клiмат, американ-ський бiзнесмен Джордж Сорос у 2015 р. створив фонд реконструкци Украши. На пiдтримку розвитку укра'шсько! економiки було заплановано витратити 1 млрд дол. Першою угодою фонду було придбання частки Ciklum Holding Ltd. (програмне забезпечен-ня). 1ншими перспективними напрямками було названо енергоефектившсть та сiльське господарство.
Приваблива позицiя Украiнi на ринку IT у свь тi дае змогу значно шдвищити фшансуван-ня бiзнес-ангелами. Украiнськi унiверситети щорiчно випускають близько 16 тисяч висококваль фiкованих фахiвцiв у ц1й сферi. Саме завдяки цьому украшський ринок розглядаеться як один 1з найпри-вабливших для найму фр1лансер1в.
Б1знес-ангели часто визначаються як особи, як1 швестують власш кошти в компанii, що знаходяться на початковш або ранн1й стади розвитку. Вони в1дда-ють перевагу швестуванню сп1льно з шшими б1знес-ангелами у склад1 синдикат1в [5].
Ф1рми, як1 використовують грош1 трет1х стор1н для швестування, мають назву «венчурш фонди». Де-як1 фонди швестують в початков1 компанИ (стартапи) i намагаються допомогти 1м стати усшшними, шш1 швестують у б1льш зр1л1 компанИ [6].
На рис. 2 наочно показано р1зницю м1ж вен-чурними фондами та б1знес-ангелами щодо участ1 в процес1 1нвестування компан1й на р1зних життевих стад1ях.
1нша в1дмшшсть - це цшшсть, яку швестори вкладають в тдприемства. Це характерно для б1знес-ангел1в, як1 швестують в компанИ, намагаючись досяг-ти максимального взаеморозумшня. Також б1знес-ан-гели не використовують «жорстких» контракт1в, але вони безпосередньо управляють сво1'ми швестиц1ями. Саме тому вони повинн1 дов1ряти компан1ям, в як1 1нвестують, адже в них немае багатьох можливостей змусити тдприемця вести себе рацюнально. Венчурш фонди б1льше фокусуються на результат, який тдпри-емство здатне досягти, 1 не досить сильно прид1ляють увагу взаемов1дносинам. Оск1льки вони використовують «жорстш» контракти, то, в1дпов1дно, мають б1ль-шу владу над т1ею компан1ею, в яку вони вкладають.
Щ
б1льше дос
е одна в^мшшсть мiж цими шструмента-ми iнвестування полягае в тому, що вен->чурш фонди здатш проводити набагато : дOслiджень, перш шж вони iнвестують в ком-панiю, порiвняно з бiзнес-ангелами. Це надае можли-вiсть сконцентруватися на швестуванш, що зменшуе ризики в подальшому.
Також необх^дно зазначити, що пiдприемцi, якi шукають iнвестора, мають бути готовими до того, що !х бiзнес план буде вiдрiзнятися залежно вiд джерела фiнансування. Венчурнi фонди або бiзнес-ангели при-ймають рiшення, враховуючи рiзнi критери, що мають вирiшальне значення в процеа iнвестувaння [7].
Використовуючи метод контент-aнaлiзу, було розглянуто вимоги щодо об'екта iнвестувaння, з яких сформовано критери та прораховано кiлькiсть зга-док. За основу взято сайти 22 найбкьших венчурних фонди в бврош за 2016 р. [8] та 30 саййв бiзнес-aнге-лiв та синдикaтiв.
На жаль, не ва венчурнi фонди були орiентовa-нi на МСП, i не всi вiдкрито демонстрували вимоги щодо компанш, саме тому було взято лише 15 фондiв, яю наведено в табл. 2.
Зпдно з результатами табл. 2 можна помiтити, що бiльшiсть венчурних фондiв звертае увагу на га-лузь, у якш працюе пiдприемство; цш, якi воно перед собою ставить; та регюн, в якому воно знаходиться.
За таким самим принципом було проaнaлiзо-вано вимоги бiзнес-aнгелiв, асощацш бiзнес-aнгелiв та синдикaтiв на 30 сайтах, але умови було знайдено лише на 10. Результати наведено в табл. 3.
Отже, для бкьшост бiзнес-aнгелiв вaжливi саме поточш досягнення, ккьшсть грошей, яке потребуе шдприемство, та регiон, в якому воно знаходиться.
Проведений aнaлiз вимог був зроблений, щоб показати рiзномaнiтнiсть критерив, за якими швес-тори обирають реципiентa. Ця шформащя може бути безпосередньо використана суб'ектами МСП для по-дальшого вдалого пошуку альтернативного джерела фiнaнсувaння. Додаткових дослкжень потребуе пи-тання подальшо! взаемодИ малих i середнiх шдпри-емств з потенцшними iнвесторaми вiдповiдного типу.
ВИСНОВКИ
Мaлi та середнi тдприемства складають 99,9% в^д загально! ккькост пiдприемств та ФОП в Укра'М. Основними та нaйдоступнiшими джерелами фшан-сування пiдприемств залишаються влaснi кошти та
Неформальш ¡нвестори Формальш ¡нвестори
Засновники, друз1, родич1 Б1знес-ангели Венчурн фонди
1нвестицп в стартап 1нвестиц|| в початкову стад1ю розвитку тдприемства 1нвестиц|| в тзы стадГГ розвитку тдприемства
Рис. 2. Фшансування компанш на piзних життсвих CTaAiqx
Q_
LQ
О
CQ О
о о_
о
=п <
<
о
ш
Фopмyвання кpитеpiïв венчypних фoндiв
Таблиця 2
Вимoги Кpитеpiй Кiлькicть згадoк
lнвecтyвaння в ce^op тeлeкoмyнiкaцiï, мeдицини, фapмaцeвтики, oхopoни здopoв'я та iнфopмaцiйних тeхнoлoгiй Гaлyзeвa нaлeжнicть lO
lнвecтyвaння в кoмпaнiï, щo poзтaшoвaнi в tepa'mi, £вpoпi, Вeликoбpитaнiï та ^ландй' Гeoгpaфiчнa нaлeжнicть б
lнвecтyвaння в пiдпpиeмcтвo на пoчaткoвiй стади' та аадй' poзвиткy Життева cтaдiя б
Дo l млн фyнтiв cтepлiнгiв; вщ SOO дo 2,S млн eвpo; вiд l дo 2O млн дoлapiв; вiд l дo б млн фунлв cтepлiнгiв; дo 2S млн фуннв cтepлiнгiв Пoтpeбa в ran^i S
lнвecтyвaння в кoмпaнiï, щo пpaгнyть бути лiдepoм у гaлyзi, дeмoнcтpyють швидкe зpocтaння дoхoдiв, нaцiлeнi на вeликий pинoк збуту та мають ™o-бальн амбщй' Нaцiлeнicть на peзyльтaт l
Мають тaлaнoвитих i виcoкoквaлiфiкoвaних мeнeджepiв Kaдpи З
Нaявнicть виcoких бap'epiв для вхoдy на pинoк, чiткo дифepeнцiйoвaнi тeх-нoлoгiï Koнкypeнтocпpoмoжнicть l
Нaявнicть пaтeнтiв, cхвaлeнь lнтeлeктyaльнa влacнicть 2
Фopмyвання кpитеpiïв 6i3Hec ангелiв
Таблиця 3
Вимoги Кpитеpiй Кiлькicть згадoк
lнвecтyвaння в пiдпpиeмcтвa, щo пpaцюють в таких ce^opax, як: пpoдyкти та cepвicи, мeдia, iнтepнeт, фapмaцeвтикa, мeдицинa, aвiaцiя, тeлeкoмyнi-кaцiя, ЗМ1, cпopт та вiдпoчинoк Гaлyзeвa нaлeжнicть 3
lнвecтyвaння в пiдпpиeмcтвa, щo знaxoдятьcя в Люкceмбypзi, Вeликoбpи-танп, Нiдepлaндax, 1ндп, Вipмeнiï, США, Пaлecтинi, Kaзaxcтaнi, lpaнi, Шoт-ландй' та в шших фатах Гeoгpaфiчнa нaлeжнicть l
lнвecтyвaння в пiдпpиeмcтвa, щo знaxoдятьcя на пoчaткoвiй стади a6o аадп poзвиткy Життева cтaдiя S
lнвecтyвaння в пiдпpиeмcтвa, щo пoтpeбyють вщ lOO тиc. дo l млн фуннв cтepлiнгiв; вiд lO дo 300 тиc. eвpo; вiд lO OOO дo SOO OOO фуннв cтepлiнгiв; вiд SO дo 2S0 тис фуннв cтepлiнгiв; вiд lOO тис дo l млн дoлapiв; вiд SO тиc. дo 2 млн фуннв cтepлiнгiв; вiд lO дo SO тиc. eвpo; вщ l дo SO тиc. eвpo; вiд lO дo lOO тис eвpo Пoтpeбa в кaпiтaлi 9
lнвecтyвaння в пiдпpиeмcтвa, щo мають глoбaльнi амбщй' та opieнтoвaнi на вeликий цiльoвий pинoк Нaцiлeнicть на peзyльтaт 4
lнвecтyвaння в кoмпaнiï, щo мають зaxищeнi pинкoвi пoзицiï та виcoкi ган-кypeнтнi пepeвaги Koнкypeнтocпpoмoжнicть 3
lнвecтyвaння в пiдпpиeмcтвo iз cильнoю кoмaндoю, виcoкoквaлiфiкoвaни-ми та дocвiдчeними пpaцiвникaми Kaдpи 4
lнвecтyвaння в пiдпpиeмcтвa, щo мають пaтeнт a6o aвтopcькe пpaвo lнтeлeктyaльнa вла^аь 2
lнвecтyвaння в пiдпpиeмcтвa, щo мoжyть oкyпитиcя за 3-8 po^; S-l poкiв Стpoк oкyпнocтi 2
lнвecтyвaння в кoмпaнiï з чiткo визнaчeним плaнoм oтpимaння пpибyткy та cтpaтeгieю виxoдy з pинкy Нaявнicть cтpaтeгiï 3
lнвecтyвaння в пiдпpиeмcтвa iз cильним пoтeнцiaлoм, щo функцюнують на пpивaбливoмy pинкy, е л^^ами гaлyзi, здaтнe oпepaтивнo викopиcтo-вувати бiзнec-мoдeль та гeнepyвaти виcoкi дoxoди, а тaкoж дoтpимaння кoдeкcy пoвeдiнки та зaтвepджeнi HMRC noTO4rn дocягнeння 8
банкшсьй кредити. Що стосуеться джерел фшансування з бкьшим ступенем ризику, а саме - 6i3He^aH-гелiв та венчурних фондiв, то вони не е поширеними на сьогодшшнш день, але економiчна криза спонукае шукати альтернативнi варiанти. Цi швестори став-лять перед собою вимоги, яким МСП потрiбно в^дпо-в^дати при пошуку фiнансування. Схожi вимоги мож-на згрупувати в певш критери. Для бiзнес-ангелiв та венчурних фо^ддв вони будуть рiзнi.
У робот було проаналiзовано 22 сайти венчурних фондiв та 30 саййв бiзнес-ангелiв та синдикатiв. З цього можна зробити висновок, що, по-перше, не ва iнвестори демонстрували вимоги щодо об'екйв фiнансування, по-друге, бкьшкть були орiентованi саме на стартапи. Головна в^мшшсть проаналiзова-них iнвесторiв - це те, що бiзнес-ангели, перш за все, звертають увагу на поточш досягнення тдприемства, а венчурш фонди - на галузь, в якш воно працюе. Також у бiзнес-ангелiв було знайдено бкьше вимог, а, в^дпов^но, критерия, шж у фондiв. Ця шформащя може бути безпосередньо використана суб'ектами МСП для подальшого вдалого пошуку альтернативного джерела фшансування. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Грищук А. М. Прюритети 3mîh в систем! розвитку малого та середнього пщприемництва в УкраМ Пробле-ми i перспективи розвитку тдприемництва. 2016. № 4 (1). С. 13-25.
2. Стратепя розвитку малого i середнього пщприемництва (МСП) в УкраТш на перюд до 2020 року : схвалено роз-порядженням Кабшету Мiнiстрiв Укра'ши вiд 24.05.2017 р. № 504-р. https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/250167535
3. Корякш I., KipxHep Р. Покращення доступу МСБ до фiнансування в УкраТш : Cерiя консультативних робiт [PP/02/2016]. Берлiн; КиТв, 2016. 20 с.
4. New Approaches to SME and Entrepreneurship Financing: Broadening the Range of Instruments. OECD, 2015. P. 17-89. URL: https://www.oecd.org/cfe/smes/New-Approach-es-SME-full-report.pdf
5. Ahtila V. Business angel investment decision-making criteria. Master's thesis. Department of Finance Aalto University School of Business. 2014. P. 14-31. URL: http://epub.lib.aalto.fi/ fi/ethesis/pdf/13765/hse_ethesis_13765.pdf
6. Stuart A. C. A Vomparison of Business Angels and Venture Capitalists. The case of technological startups. Master's thesis. Utrecht University. 2011.
7. Simic M. Investment criteria set by venture capitalists. Economski vjesnic/Econviews. 2015. Vol. 28. No. 2. P. 457-479.
8. Ranked: The 22 biggest European venture capital firms in 2016. URL: http://www.businessinsider.com/biggest-europe-an-venture-capital-funds-vc-2016-5?international=true&r=US &IR=T#17-partech-ventures--240-million-6
9. Бирка М. I. Розвиток системи залучення прямих шоземних швестицм на тдприемства : дис. ... канд. екон. наук : 08.00.04. Львiв, 2016. С. 271.
REFERENCES
Ahtila, V. "Business angel investment decision-making criteria". Master's thesis. Department of Finance Aalto University School of Business. 2014. http://epub.lib.aalto.fi/fi/ethesis/ pdf/13765/hse_ethesis_13765.pdf
Byrka, M. I. "Rozvytok systemy zaluchennia priamykh inozemnykh investytsii na pidpryiemstva" [Development of the system of attraction of foreign direct investments into enterprises]: dys. ... kand. ekon. nauk: 08.00.04, 2016.
Hryshchuk, A. M. "Priorytety zmin v systemi rozvytku maloho ta serednyoho pidpryiemnytstva v Ukraini" [Priorities of Changes in the System of Development of Small and Medium Enterprise in Ukraine]. Problemy i perspektyvy rozvytku pidpryiemnytstva, no. 4 (1) (2016): 13-25.
Koriakin, I., and Kirkhner, R. Pokrashchennia dostupu MSB do finansuvannia v Ukraini: Seriia konsultatyvnykh robit [PP/02/2016] [Improving SME Access to Financing in Ukraine: a series of advisory works [PP/02/2016]]. Berlin; Kyiv, 2016.
[Legal Act of Ukraine] (2017). https://www.kmu.gov.ua/ ua/npas/250167535
"New Approaches to SME and Entrepreneurship Financing: Broadening the Range of Instruments". OECD, 2015. https:// www.oecd.org/cfe/smes/New-Approaches-SME-full-report.pdf
"Ranked: The 22 biggest European venture capital firms in 2016". http://www.businessinsider.com/biggest-european-venture-capital-funds-vc-2016-5?international=true&r=US&IR =T#17-partech-ventures--240-million-6
Simic, M. "Investment criteria set by venture capitalists". Economski vjesnic/Econviews, vol. 28, no. 2 (2015): 457-479.
Stuart, A. C. "A Vomparison of Business Angels and Venture Capitalists. The case of technological startups". Master's thesis. Utrecht University, 2011.
CL
LQ
О
OQ О
3
о
Q_
О =П
<C
<
О ш
