CC BY
19
УДК 616.831-007.7-07
О.В. Погорелое КРИТЕР11 Д1АГНОСТИКИ СТАНУ
МОРФОЛОГ1ЧНО РОЗПОД1ЛЕНИХ СТОВБУРОВИХ РЕГУЛЯТОРНИХ СТРУКТУР ПРИ ЦЕРЕБРОВАСКУЛЯРНИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ
ДЗ «Дтпропетровсъка медична академгя МОЗ Украти»
кафедра неврологи та офтальмологи'
(зав. - д. мед. н. О.В. Погорелое)
пл. Жовтнева, 14, Днтропетровськ, 49044, Украта
SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine»
Department of neurology and ophthalmology
Zhovtneva sq., 14, Dnipropetrovsk, 49044, Ukraine
e-mail: [email protected]
Ключов! слова: cyбmeнmopiaлънuй irneMinnuu тфаркт мозку, cmoe6ypoeiрегуляторы структуры, nepe6iz тсулъту
Key words: subtentorial ischemic stroke, brain stem regulatory structure, stroke result
Реферат. Критерии диагностики состояния морфологически распределенных стволовых регуляторных структур при цереброваскулярных заболеваниях. Погорелов А.В. Проведено клинико-нейрофизиологическое исследование 62 пациентов, которые переносили субтенториалъный ишемический инсульт для определения критериев нарушения функции морфологически распределенных стволовых регуляторных структур. Установлено, что эти нарушения имеют устойчивый характер с возможностью регресса и влияют на течение инсульта. Отмечено влияние таких нарушений на уровни сознания, тяжесть состояния, темпы восстановления, уровень астении, функцию сна, отмечены проявления церебро-кардиального синдрома, нарушение уровня внимания, реакции ориентирования, сенсомоторных актов. Пациенты с такими нарушениями имеют низкие темпы восстановления функций. Нейрофизиологическими критериями является отсутствие экспрессивных реакций при электроэнцефалографии, снижение ее общего уровня, нестойкость ритмо- генераторных структур и другие.
Abstract. Diagnostic criteria of the state of the distributed brain stem regulatory structures in cerebrovascular diseases. Pogorelov A.V. The clinical-neurophysiological study of 62 patients with history of subtentorial ischemic stroke was carried out in order to determine the criteria of dysfunction of morphologically distributed stem regulatory structures. It was revealed that these disorders are sustainable with the possibility of recourse and influence on the course of stroke. It was marked the influence of this disorders on the levels of consciousness, severity of state, recovery rate, asthenia level, sleep function. Manifestations of cerebral cardiac syndrome, impaired attention, orientation reaction, speed of sensomotoric acts are also marked. Patients with these disorders have low rates of recovery of functions. Neurophysiological criteria of these disorders are the lack of expressive reactions in electroencepha-lography, reduction of their overall level, instability of rhythm - generating structures and others.
Цереброваскулярт захворювання (ЦВЗ) та IX наслщки у вигляд1 шфаркту мозку (1М) характе-ризуються високою смерттстю, високим «еконо-¡шчним тягарем» шсульту, шватдизащею вна-слщок неповного вщновлення функцш. В Ук-раШ зареестровано понад 3 млн людей з р1зними формами судинних захворювань головного мозку, що на 100 тнс. населения становить бшьше 8 тис., щор1чно д1агностуеться до 100-120 тис. шсулклв [1, 6], при цьому одним з важливих аспекпв розвитку 1М е питания ризиюв та прогнозу залежно вщ [2, 5, 9] наявносп дизре-гуляторних статв, стовбурово! дисфуикци, що передуе, супроводжуе, впливае на розвиток 1 переб1г 1М1 висвгглено в недостатньому обсяз1.
Метою ще1 роботи було визначення кттко-нейроф1зюлопчних критерив порушення морфо-лопчно розподшених стовбурових регуляторних структур та IX впливу на переб1г реабЫтацшного пер1оду шфаркту мозку.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ Проведено кл1н1ко-нейроф1з1олог1чне досл1д-ження 62 пащенпв в1ком в1д 49 до 60 роив (середтм в1ком 58,3 ± 5,56) у реаб1л1тац1йному перюд11М (строки в1д 21 доби до 3 м1сяц1в п1сля 1М), як1 переносили субтентор1альний 1М з характеристиками за шкалою К1И88 [4] вщ 5 до 14 батв. Контрольн1 значения ЕЕГ отриман1 у груш з 31 дослщженого без 1М. Поряд з иоглиб-леним невролог1чиим обстежеиням, проведено
магттно-резонансну томограф1ю (MPT), ультра-звукову доплерографда мапстральних артерш голови (УЗДГ МАГ), виконано нейроф1зюлопчт дослщження. Для оцшки функщонального стану складних нейрональних структур була створена методика, за якою оцшювались змши тотально! потужносп спектру електроенцефалограми вна-слщок ритм1чно1 фотостимуляци, визначались максимуми (мкВ) наростання потужносп та встановлювалась частота фотостимуляци, яка вщповщала даним ткам eKcnpecii'. Надат вияв-лена «ефективна» частота застосовувалась при д1агностичнш стимуляци, що в rpyni контролю зазвичай викликало «засвоення» нав'язаних рит-MiB р1зного ступеня вираженосп, яке включало як дрейф частот ЕЕГ, так i повторювану екс-npecira р1вня або амплиуди (мкВ) ЕЕГ. Обробка отриманих даних проводилась вщповщно до вимог опрацювання медикобюлопчно1 шфор-маци з використанням метод1в бюстатистики [3] за допомогою пакета програм Microsoft Office Excel-2003® (№ 74017-641-9475201-57075).
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
У невролопчному статус1 пащент1в виявлявся невролопчний фокальний дефщит: верхньо-стовбурового р1вня (функци окорухових нерв1в, локомоторт, вестибулярт, координацшт тощо - у 31 пащента), нижньостовбурового (бульбар-ний синдром - у 5), альтернуючими синдромами (11) та 1зольованими з трамщними (15). До ознак
порушення регуляторних стовбурових структур, що були виявлет у пащент1в, та вплив яких на порушення вищих мозкових функцш, ритмоге-нераторних 1 ретикулярних пол1функщональних регуляторних структур мозку е неспециф1чним [10], але характерним, з кттко-невролопчними та нейроф1зюлопчними вщповщностями 1 включав таю кттчт симптоми, як коливання р1вня свщомосп, загальна тяжюсть загального стану, темпи вщновлення, р1вень астени, порушення функци сну, емоцшного стану, терморегуляци, прояви церебро-кард1ального синдрому, порушення р1вня уваги, реакцш ор1ентування, швид-косп сенсомоторних акпв на штактнш сторот тша [7, 8, 10].
До нейроф1зюлопчних ознак таких порушень належать загальний р1вень спонтанно! активное^ ЕЕГ, стабшьтсть або нестшюсть ритмо- генера-торних структур, можлив1сть динам1чних змш активносп мозку, включно стовбурових структур 1 к1рково-л1мбшо-ретикулярно пов'язаних, як1 впливають на емоцшт реакци хворих та, мож-ливо, гемкферну штегращю.
При д1агностичнш стимуляци експрес1я по-тужносп ЕЕГ на «ефективнш» частой спосте-р1галась у 21 або 33,8% (табл.), пащенти з не-визначеною або вщсуттстю тако! реакци мали переважно сплощет типи ЕЕГ, бшьш високий бал за шкалою №И88 у гострому перюд1 1М та повшьт темпи вщновлення порушених функцш.
Розподш хворих з IM за експреаею р1вня (мкВ) ритм1в ЕЕГ(п=21)
Частотн1 субд1апазони ЕЕГ (Гц) при фотостимуляци перемшним ритмом
Найменування 8 9 10 11 12 13 14
3 частково збереженою а - п 5 6 6 2 1 1 0
актившстю (п=21)
% 23,8 28,5 28,5 9,5 4,7 4,7 0
Контроль (п=31) п 4 7 8 7 3 1 1
% 12,9 22,5 25,8 22,5 9,6 3,2 3,2
Отримат дат характеризуют можлив1сть експреси ритм1в ЕЕГ переважно при стимуляци у д1апазонах 8-10 Гц зниження функщонально! активност1 розподшених у стовбур1 мозку ретикулярних структур. Також виявлено феномен нестшкосп частоти ритм1в, спонтанний «дрейф», порушення модуляцш ритму та твелювання кратототчних особливостей. При проведент активацшних проб тортдних вщгуюв (при яких не спостер1галась експрес1я активносп) було достов1рно бшьше пор1вняно з контролем з високим р1внем статистично! в1ропдност1
(р<0,001). Встановлет кореляци нейрональних регуляторних порушень з простим тестом ко-роткостроково! пам'ят1 на втзнавання абстрак-тних ф1гур з пом1рним ступеней зв'язку (г=0,32) та вщ'емним знаком. Кореляци з шдексом добово! активносп Бартел [4] мали пом1рну силу (0,35) з позитивним знаком. Таким чином, на тдстав1 анал1зу отриманих даних можливо уза-гальнити, що нейроф1зюлопчними критер1ями порушення функци морфолопчно poзпoдiлeниx стовбурових регуляторних структур при 1М можливо вважати зниження загального р1вня
14/ Том XIX/ 4
41
спонтанно! активносп ЕЕГ, нестшюсть ритмо-генераторних структур, кратотопт невщпо-вщнога альфа активносп без фокальних змш, порушення модуляци ритму та зробити таю висновки.
висновки
1. При 1М, поряд з локальним невролопчнпм дефщитом, виникае порушення функцп розпо-дшенпх регуляторних структур стовбура мозку. Ц1 порушення мають сталий характер з можли-в1стю регресу та впливають на характеристики вагомих спмптом1в шсульту.
2. Кттко-невролопчт ознаки порушення регуляторних ретикулярних структур полягають у порушеннях р1вня свщомога, впливають на загальну тяжюсть стану, темпи вщновлення, рь
вень астени, порушення функцп сну, емоцшного стану, терморегуляци, прояви церебро-кард1аль-ного синдрому, порушення р1вня уваги, реакцп ор1ентування, швпдюсть сенсомоторних акпв. Пащентп з бiльш вираженими ознаками дизре-гуляторних порушень мають бшьш нпзью темпи вщновлення функцш при 1М.
3. Нейроф1зюлопчними критер1ями таких порушень е вщсуттсть експресивних реакцш ЦНС, зниження загального р1вня спонтанно! актив-нога ЕЕГ, негайюсть ритмо-генераторних структур з1 спонтанним «дрейфом частота» ритму, кратотопт невщповщност! без фокальних змш активносп, порушення модуляцш ритму.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Вшичук С.М. Прогнозування ризику розвитку повторного шсульту пicля перенесено! транзиторно! imeMiHHo! атаки у пащенпв з осередком шфаркту за даними МРТ та без такого / С.М. Вшичук, O.G. Фар-тушна // Укр. мед. часопис. - 2009. - № 5 (73). - С. 53-57.
2. Зозуля I.C. Етдемюлопя цереброваскулярних захворювань в YKpai'Hi / I.C. Зозуля, A.I. Зозуля // Укр. мед. часопис. - 2011. - № 5 (85). — C. 38-41.
3. Мщенко Т.С. Клтчш шкали i психод1агно-CTH4Hi тести в fliarHOCTHni судинних захворювань головного мозку: метод. рекомендаци / Т.С. Мщенко, Л.Ф. Шестопалова, М.А. Tpiщинcькa - XapKiB: Наук. видання, 2008. - 3 с.
4. Парфенов В.А. Факторы риска, течение и вторичная профилактика при патогенетических подтипах ишемического инсульта / В.А. Парфенов, С.Е. Хать-кова, М.М. Воронцов // Неврол. журнал. - 2010. -№ 6. - С. 16-20.
5. Погорелов О.В. fliaraocTH4Ha значущють зо-рових викликаиих пoтeнцiaлiв при церебральиих ime-MÎ4HHX порушеннях внacлiдoк церебрального атеросклерозу / О. В. Погорелов // Медичш перспективи. -
2010. - Т. 15, № 2. - С. 1-4.
6. Регюнальш особливосп piBM здоров'я народу Украши. AHaniTH4HO-CTaTHCTH4HHË пос1биик. - К.,
2011. - 165 с.
7. Beissner F. Investigating the human brainstem with structural and functional MRI / F. Beissner, S. Baudrexel // Front Hum. Neurosci. - 2014. - Vol. 28, N 8. - P. 116.
8. Deistung A. High-resolution MR imaging of the human brainstem in vivo at 7 Tesla / A. Deistung // Front Hum. Neurosci. - 2013. - N 7. - P. 710.
9. Singh M.K. Stress Structures the Brain / M.K. Singh // Neuroscience. - 2012. - N 4. - P. 165.
10. Za J.H. Biostatistical Analysis / Jerrold H. Za. -Prentice Hall, 2010. - 944 p.
REFERENCES
1. Vinychuk SM, Fartushna OE. [Prognosis of the risk of secondary stroke after transient ischemic attack in patients with brain infarction according MRI data and without one]. Ukr. med. chasopys. 2009;5(73):53-57. Ukrainian.
2. Zozulia IS. [Epidemiology of cerebrovascular diseases in Ukraine]. Ukr. med. chasopys. 2011;5(85):38-41. Ukrainian.
3. Mishenko TS. [Clinical scale and psychodignostic tests in diagnostics of vascular diseases of brain. Methodical recommendations]. Kharkiv. 2008;3. Ukrainian.
4. Parfenov VA, Hatkova SE, Vorontsov MM. [Risk factors, course and secondary prophylactics in pathogenic subtypes of ischemic stroke] Nevrologicheskii zhurn. 2010;6:16-20. Russian.
5. Pogorelov OV. [Diagnostic criteria of visual evoked potentials after cerebral ischemic disorders due to
cerebral atherosclerosis]. Medichni Perspectivi. 2010;15(2):1-4. Ukrainian.
6. [Regional features of health level of people of Ukraine. Analytical-statistical textbook]. Kyiv. 2011;165. Ukrainian.
7. Beissner F., Baudrexel S. Investigating the human brainstem with structural and functional MRI. Front Hum. Neurosci. 2014;28(8):116.
8. Deistung A. High-resolution MR imaging of the human brainstem in vivo at 7 Tesla. Front Hum. Neurosci. 2013;7:710.
9. Singh MK. Stress Structures the Brain. Neuroscience. 2012;4:165.
10. Za JH. Biostatistical Analysis. Prentice Hall. 2010;944.
Стаття надшшла до редакцп 27.08.2014
