CC BY
11
ЗАКЛЮЧЕНИЕ
Относительная частота комбинированной конечной точки (смерть, повторный ИМ, госпитализации вследствие нестабильной стенокардии или декомпенсации ХСН) у больных, перенесших ИМ, при 6-месячном наблюдении составила
27,5% без существенных различий у пациентов 2 исследованных групп. Доказанными предикторами конечной точки в данном исследовании являются нарушения ТСР (TS < 10 мс/RR и ТО > 0%) и сниженная ВСР (SDNN < 100 мс).
СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ
1. Клиническая оценка показателей вариабельности ритма сердца у больных с различными формами ишемической болезни сердца / И.П. Татарченко, Н.В. Позднякова, О.И. Морозова и др. // Вестник аритмо-логии. - 2003. - №12. - C. 20-26.
2. Реброва О.Ю. Статистический анализ медицинских данных. - М.: Медиасфера, 2002.
3. Турбулентность сердечного ритма в оценке риска внезапной сердечной смерти / Е.В. Шляхто, Э.Р. Бернгардт, Е.В. Пармон и др. // Вестник аритмо-логии. - 2005. - №38. - С. 49-55.
4. Heart-rate turbulence after ventricular premature
beats as a predictor of mortality after acute myocardial infarction / G. Schmidt, M. Malik, P. Barthel et al. // Lancet. - 1999. - Vol.353. - P. 1390-1396.
5. Marek Malik, Georg Schmidt. Heart rate turbulence is a post-infarction predictor which is independent of and additive to other risk factors // www.abstractsonline.com. - 2000.
6. Michaels A.D., N. Goldschlager Risk stratification after acute myocardial infarction in the reperfusion era / // Progr. Cardiovasc. Diseases. - 2000. - Vol. 42, N 4. - P. 273-309.
♦
УДК 616.13-004.6-005.4:616.89-008.45/.48
О.В. Погорелое КОГН1ТИВН1 ПОРУШЕННЯ ТА
НЕСПЕЦИФ1ЧНА АКТИВАЦ1Я НЕЙРОНАЛЬНИХ СТРУКТУР У ПАЩСНТШ 13 ЦЕРЕБРАЛЬНИМ АТЕРОСКЛЕРОЗОМ
Дтпропетровська державна медична академiя кафедра неврологИ та офтальмологи (зав. - д.мед. н., проф. В.М.Школьник)
Ключовi слова: когнгтивнг порушення, церебральнi ¡шемгчт подИ, неспецифiчна активацiя Key words: cognitive disorders, cerebral ischemic events, non-specific activation
Резюме. Проведено обследование 37 пациентов с церебральным атеросклерозом, которые ранее переносили острые нарушения мозгового кровообращения и имели легкую или умеренную степени когнитивного дефицита. Применен метод неспецифической активации, в результате выявлена возможность быстрого восстановления когнитивного дефицита, гетерогенного по степени, нейропсихологической и нейрофизиологической структуры. Реакция ЦНС в виде быстрых положительных изменений в когнитивной сфере при неспецифичных методах активации может быть одним из обоснований наличия нейрофизиологического «церебрального резерва», использование которого в оптимизации лечения возможно на практике и целесообразно. Предложенные методы активации неспецифических систем мозга проявляют эффективность, частично снижая когнитивный дефицит без отрицательных побочных действий.
Summary. Investigation of 37 patients with cerebral atherosclerosis, who had episodes of cerebral ischemic attack with mild or moderate degrees of cognitive deficit was carred out. The method of the non-specific activating, which resulted in revealed possibility of rapid renewal of cognitive deficit, heterogenous in its degree, neurophysiological and neuropsychological structure
09/ Том XIV/ 4
59
was applied. Reaction of CNS in the form of rapid positive changes in cognitive sphere under unspecific methods of activation, may be one of the grounds of «cerebral reserve» presence. Using of this reserve is expedient in treatment optimization and in practice. The offered methods of activation of non-specific brain systems are effective and may be used for reducing of cognitive deficit without negative effects.
Цереброваскулярш захворювання посщають першi мюця у crpyKTypi захворюваностi у розви-нутих крашах, в тому числi i в Укра1ш [1,6], супроводжуючись тяжкими наслщками при роз-витку гострих порушень мозкового кровообiгy (ШМК) та поступовим або пороговим зни-женням когнiтивних фyнкцiй у пацieнтiв [2]. Актуальшсть корекци когнiтивних порушень, пов'язаних i3 церебральним атеросклерозом (ЦА), як найбшьш частою причиною таких порушень, не викликае сyмнiвiв, що визначае потребу вивчення нейрофiзiологiчноl структури когштивного дефiцитy. Одним iз перспективних методiв корекци когнiтивних фyнкцiй е вплив на неспецифiчнi активацiйнi структури мозку, зокрема ретикулярну формащю стовбура мозку та лiмбiко-ретикyлярнi утворення. Проблемою в сучасних можливостях змiни, корекци нейро-нального стану даних структур е !х неповно вивчена фyнкцiональна оргашзащя й роль у роз-витку когштивного дефщиту, а також недостатня ефектившсть iснyючих методiв, включаючи фармаколопчш [7]. Недостатньо вирiшеними пи-таннями також е зв'язок патологiчного функщ-онального стану стовбурових регуляторних структур i когнiтивних порушень, значення компенсаторного «церебрального резерву» як шдтримуючо! гомеостаз морфо-функщонально! структури.
Метою даного дослщження е оцiнка можли-востi практичного застосування та ефективностi методiв, що мають активуючий вплив на неспе-цифiчнi лiмбiко-ретикyлярно залежнi структури центрально! нервово! системи (ЦНС) у пащенпв з ЦА з легкими та помiрними ступенями когш-тивного дефщиту.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Проведено дослщження в грyпi з 37 пащеипв у вiцi вiд 50 до 67 роюв iз ЦА, як ранiше переносили ГПМК i мали стyпiнь когнiтивних порушень 23-27 балiв за шкалою Mini Mental State Examination [3,5], що вщповщае легким або помiрним ступеням когштивного дефщиту [5]. Дослщжено вiдповiдь ЦНС при застосуванш неспецифiчноl активаци ЦНС за станом зорових викликаних потенцiалiв (ЗВП) головного мозку (апаратура Medic-XAI), яю вiдбивають актив-нiсть лiмбiчних i мультинейрональних модально-
неспецифiчних структур [4] та 3mîh napaMeTpiB електроенцефалограми (ЕЕГ), в тому чи^ при стандартнiй фотостимуляцiï з шагом частоти в 1 Гц. Застосоваш методи нейропсихолопчного дослiдження когнiтивних функцш: (MMSE) [3,5]; так звана «батарея лобовоï дисфункци» (або FAB - frontal assessment battery) [5], запропонована для скриншгу деменцiй з переважним ураженням лобових вiддiлiв мозку або шдюркових цере-бральних структур, коли чутливють MMSE може бути недостатньою; тест короткостроковоï па-м'ятi, що полягае у впiзнаваннi абстрактних фпур [8], i тест малювання годинника [3,5, 8].
Таким чином, клiнiко-нейрофiзiологiчними та нейропсихолопчними методами оцiнено дда комплексноï схеми неспецифiчноï активацiï ЦНС. Вщомо, що ступiнь активацiï центрально!' нервово1' системи забезпечуе складна система регуляци, а загальна активацiя залежить вiд багатьох факторiв: сенсорних впливiв, м'язовоï напруги, емоцiй (радiсть, тривога, страх, гшв), мотивацiï, актуальностi установки на виконання завдання та шше. Метод активацiï в даному дослщженш полягав у легкому iритативному впливi на модально-специфiчнi сенсорнi системи: соматосенсорну чутливють (поверхневу шюрну з використанням рефлексогенних аурику-лярних зон екстрадермальними аплiкацiями слабкодратiвноï речовини з вмютом продуктiв бджiльництва) i короткострокову шгалящю парiв нашатирного спирту (NH3OH). Статистична обробка проведена в програмi Exel 6 з використанням вбудованого статистичного пакету обробки даних.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ÏX ОБГОВОРЕННЯ
Проведено тестування методом MMSE до застосування та тсля використання активацiï виявило, що 32 (86,4%) пащенти змiнили ре-зультуючий бал шкали. Середнiй бал склав 23,14,±0,92 до застосування активацiï та 26,95 ±0,89 тсля (p<0,05). При реестраци ЗВП у частини пащеипв (12, 32,4%) зi змiненими сшввщношеннями латентностей i амплiтуд мiж компонентами ЗВП зареестрована тенденщя нормалiзацiï цих показникiв стосовно ампль тудних значень. Значущих змiн амплiтуд та латентностей (з критерiем довiрчоï ймовiрностi p<0,05) виявлено не було. Трактування даних
результата ЗВП неоднозначне. Вщомо, що пара-метри викликано! активностi е доволi стабшь-ними, особливо латентностi та сшввщношення мiж компонентами комплексу. Тому при поро-гових, застосованих в дослщженш методах впливу стабiльнiсть ЗВП можливо оцшити також як ознаку нешюдливосп та безпечностi даного методу активаци. Водночас характер змiн ЗВП у частки пацiентiв можливо трактувати як змен-шення часу проведения по синаптичних мережах i провiдниках мозку.
Особливютю оцiнки ртмчно1 фотостиму-ляцп було визначення частоти, при якш рееструеться реакцiя ЦНС у виглядi експреси амплiтуди ЕЕГ (мкВ) методом обчислення рiзницi амплiтуд ЕЕГ на частотах вщ 4 Гц до 20 Гц у порiвняннi з фоновим записом. Результати вщповщ на стандартну фотостимуляцiю та наступне порiвняння амплiтудних (мкВ) значень
ЕЕГ на змшних у часi частотах виявило, що частина пацiентiв (17, 45,9%) вщповщала зростанням амплiтуди (мкВ) у дiапазонi фотостимулiв 8, 9, 10 Гц. При цьому було неможливо видшити тшьки одну окрему «ефек-тивну» частоту (Гц) внаслiдок того, що певна експрешя у вщповщь на фотостимуляцiю спосте-рiгалась також на субгармошках та (з меншою виразнютю) на граничних з основною частотах. Обчислення амиттудних показникiв за максимумом и зростанння на шдивщуальних частотах вiдповiдi виявило, що у частини пащента (18, або 48,6%) динамша амплiтуд рiзнилась вагомо, в цшому у групi - з критерiем р<0,05.
При застосуванш неспецифiчноi активацii (табл.1) вiдзначено збшьшення кiлькостi втз-наних фiгур i зниження рiвня неправильного вщ-творення (результуючi значення до - 1,92 ±0,1 та 3,2 ±0,17 тсля, р<0,05).
Таблиця 1
Результати тесту оцшки функци короткостроковоТ пам'ят
Найменування показника В1рних вп1знань Нев1рних вп1знань Загальний бал
Середнс значення до застосування неспециф1чно1 активаци
Середнс значення з використанням неспециф1чно1 активаци
Примiтка: * - значення p<0,05
Даш тесту функци короткостроково! пам'ят тдтверджують наявнють достов1рного зростання когштивного р1вня (у частиш валщност даного тесту) у пащента з ЦА, шдтверджуючи наявнють ефективного впливу активаци. Результати FAB (можлив1 д1апазони вщ 0 до 18) до проведення активаци ЦНС становили 13,11 ±1,28 балу, тсля - 15,85 ±1,19, критерш p нижче меж дов1рчо! ймов1рносп. Тест малювання годинника (ощнка вщ 0 до 10) до проведення активаци мав середне значення M =7,84 ±0,82, тсля активаци - 8,09±0,8, нульова гшотеза ймов1рна. Одержан-ня негативного результату може бути трактовано накопиченою втомою пащента у процес по-передшх теста, але так само ймов1рний факт включення в процес виконання тесту важлививх, структурних нейропсихолопчних фактор1в комплексно! штелектуально! д1яльност1, яю вщнов-люються тортдно. Враховуючи бшьш ефективне вщновлення простих нейропсихолопчних фун-кцш (короткострокова пам'ять, дат MMSE, дослщженя ЗВП, ЕЕГ), можна вважати погляд на легю та пом1рш ступеш когштивного дефщиту при ЦА як гетерогенну динам1чну структру таким, що мае фактичне обгрунтування. Отри-
4,23 ±0,14 2,31 ±0,17 1,92 ±0,1
5,21 ±0,19 2,01 ±0,11 3,2* ±0,17
маш дат визначають також подальший напрямок у розробках штегративно! методики дослщження когнiтивних функцiй, засновано! на конструктивних, просторово орiентованих побу-довах, що включають спiльнi факторнi нейропси-хологiчнi ланцюги для окремих, бшьш складних когнiтивних процесiв.
ВИСНОВКИ
1. Пащенти з церебральним атеросклерозом мають гетерогенну нейрофiзiологiчну структуру когнiтивних порушень, що може означати пору-шення як морфологiчноi основи, так i взаемодii нейропсихологiчних процесiв.
2. Виявлена реакцiя ЦНС у виглядi швидких позитивних змiн у когнiтивнiй сферi при неспе-цифiчних методах активаци е одним з обгрун-тувань наявносп нейрофiзiологiчного «церебрального резерву», використання якого в оп-тимiзацii лiкування можливе на практицi i доцiльне.
3. Методи впливу, що активують неспеци-фiчнi системи мозку, проявляють таку, що рееструеться, клiнiчну i нейрофiзiологiчно ефек-тивнiсть, частково знижуючи когнiтивний дефь цит без ютотних негативних побiчних дiй.
09/ Том XIV/ 4
61
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Волошин П.В., Тайцлин В.И. Лечение сосудистых заболеваний головного и спинного мозга. -М.: Медпресс-информ, 2005. - 687с.
2. Головченко Ю.1., Маркулан О.Л. Черень-ко Т.М. Когнитивные и нейроиммунные нарушения у больных с ишемическим инсультом и риск повторных сосудистых событий // Матерiали наук.-практ. конф. "Когштивна дiяльнiсть при старшш" (29-30 сiчня 2008 р., Кшв). - К., 2008. - С. 31-32.
3. Гуляев. Д.В., Гуляева М.В. Шкали в клшчнш неврологи. - 2-е видання, стереотипне. - Киев.: Издатель, 2008. - 64с.
4. Зенков Л.Р., Ронкин М.А. Функциональная диагностика нервных болезней: Руководство для врачей. - 3-е изд. - М.: Медпресс, 2004. - 488с.
5. Клшчш шкали i психодiагностичнi тести в
д1агностищ судинних захворювань головного мозку: Методичш рекомендаций Наукове видання / Мщен-ко Т.С., Шестопалова Л.Ф., Трщинська М.А.-Хар-шв,2008.- 36с.
6. Мщенко Т.С., Лекомцева £.В., Здесенко 1.В. Ешдемюлопя цереброваскулярних захворювань в Укра1ш // Запорожский медицинский журнал. - 2006. - №5. - С.69-71.
7. Суслина З.А., Варакин Ю.Я., Верещагин Н.В. Сосудистые заболевания головного мозга: Эпидемиология. Основы профилактики. - М.: МЕДпресс-ин-форм, 2006. -256с.
8. Scales and scores in Neurology. Quantification of neurological deficits in Reserch and Practice / Harald Mazur, Papke K., Althoff S. et al. - Thieme: 2004. - 448p.
♦
УДК 616.7-089.819-003.9:612.887:612.753
ПРОЛОНГОВАН1 ВНУТР1ШНЬОК1СТКОВ1 БЛОКАДИ В ОРТОПЕДО-ТРАВМАТОЛОГ1ЧН1Й ПРАКТИЦ1
А.Г. Куштренко, А.М. Гулай
Дтпропетровська державна медична академiя кафедра медицини катастроф та втськово'1 медицини (зав. - д. мед. н., проф. Ю.П. Литвин)
Ключовi слова: репаративна регенерацгя, внутргшньоюсткова пролонгована блокада, юстковий регенерат, опорно-руховий апарат, анестез1я Ke ywords: reparative regeneration, intraosseous prolonged blockade, bone regenerate, locomotor apparatus, anesthesia
Резюме. В статье обосновывается перспективность применения внутрикостных пролонгированных блокад в травматологии и ортопедии. Многолетний опыт показал, что они обладают выраженным обезболивающим эффектом при травматическом шоке, репозиции отломков, открытых повреждениях костей конечностей, а также влияют на репаративную регенерацию поврежденных костей, стимулируя остеогенез, корригируют дисрегенерацию, способствуют снятию нейротрофических расстройств поврежденного сегмента. Выработаны показания к применению внутрикостных пролонгированных блокад. Ранее применяемый способ внутрикостного введения лекарственных средств для создания их депо в заданном регионе обладал рядом технических недостатков. Разработана и внедрена в практику оригинальная внутрикостная игла. За период с 1989 года проведено более 2500 блокад. Предложено предварительное регионарное обезболивание. Применение блокад сопровождается незначительными побочными еффектами.
Summary. Perspective of application of the intraosseous prolonged blockades in travmatology and orthopaedics is grounded in the article. Long-term experience showed that they have an expressed anesthetic effect in traumatic shock, reposition of bone fragments, open damages of bone of the extremities, and also influence on the reparative regeneration of the damaged bones, by stimulating of osteogenesis, correct dysregeneration, favor the removal of neurotrophic disorders of the damaged segment. Indications to application of
