CC BY
92
6. Зязюн Л. I. Мотивацшно-щншст ресурси саморозвитку особистостi в освпнш системi Франци / Л. I. Зязюн // Проблеми освгти у Польщi та в Украш в KOHTeKCTi процесiв глобалiзацп та евроштеграци: зб. матeрiалiв мiжнар. наук.-практ. конф. - К.: К1М, 2009. - С. 379 - 391.
7. 1гнатюк О. А. Формування готовност майбутнього iнжeнeра до професшного самовдосконалення: тeорiя i практика: монографiя / О. А. 1гнатюк. - Харюв: НТУ «Харювський полiтeхнiчний шститут», 2009. - 432 с.
8. Климов Е. А. Общая психология. Общеобразовательный курс: учеб. пособие для вузов. - М.: ЮНИТА-ДАНА, 2001. - 236 с.
9. Комщук Т. С. Етичт основи сестринсько! справи / Т. С. Комщук // Медсестринство. - 2009. - № 2.
- С. 25 - 27.
10. Кравченко О. Гуматзацш навчально-виховного середовища медичного коледжу як основа формування професшно! етики майбутшх медичних сестер / О. Кравченко // Освгта дорослих: теорш, досвщ, перспективи: зб. наук. праць. - К.: Видавець ПП Лисенко М. М. - 2012. - Вип. 4. -С. 147 - 154.
11. Митина Л. М. Психология развития конкурентоспособной личности / Л. М. Митина. - М.: МПСИ; Воронеж: МОДЕК, 2002. - 400 с.
12. Скворцова Е. Г. Формирование у студентов педагогического вуза готовности к профессиональному самосовершенствованию: автореф. дис. ... канд. пед. наук / Е. Г. Скворцова. -Ярославль, 1996. - 20 с.
13. Сластенин В. А. Общая педагогика: в 2 ч.: учеб. пособие / В. А. Сластенин. - М.: ВЛАДОС, 2006. -256 с.
14. Чемерилова И. А. Формирование готовности будущего педагога к профессиональному самосовершенствованию: автореф. дис. ... канд. пед. наук / И. А. Чемерилова. - Чебоксары, 1999. - 20 с.
15. Чобпъко М. Г. Самовдосконалення студенпв-майбутшх учитeлiв у процем особистюно орieнтованоl професшно! тдготовки / М. Г. Чобпъко // Педагопка i психолопя. - 2004. - № 1 (42).
- С. 57-69.
УДК 37.032
Н. В. КАЛАШНЖ
КРИТЕРИ, ПОКАЗНИКИ ТА Р1ВН1 СФОРМОВАНОСТ1 М1ЖКУЛЬТУРНО1 КОМУШКАТИВНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 1НОЗЕМНИХ СТУДЕНТ1В-
МЕДИК1В
Висвтлено HayKoei тдходи у визначент критерив, показниюв i pieHie сформованостi мiжкультуpноi комуткативноi KOMnememmmocmi imo3eMHUx cmydemmie — майбуттх лiкаpiв. npoamani3oeamo таку компетенттсть медиюв-тоземщв в умовах cywmoi утверситетськт oceimu. Представлено дiaгнocmuчну модель визначення i мотторингу piвня розвитку мiжкульmуpнoi кoмунiкamuвнoi кoмпеmенmнocmi cmуденmiв-iнoземцiв.
Ключовi слова: мiжкульmуpнa комуткативна компетенттсть, критери, показники та piвнi cфopмoвaнocmi кoмпеmенmнocmi, майбутнш л^ар, студент-тоземець.
Н. В. КАЛАШНИК
КРИТЕРИИ, ПОКАЗАТЕЛИ И УРОНИ ФОРМИРОВАНИЯ МЕЖКУЛЬТУРНОЙ КОММУНИКАТИВНОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ ИНОСТРАННЫХ СТУДЕНТОВ-МЕДИКОВ
Освещены научные подходы в определении критериев, показателей и уровней межкультурной коммуникативной компетентности иностранных студентов — будущих врачей. Проанализирована эта компетентность медиков-иностранцев в условиях современного университетского образования. Представлена диагностическая модель определения и мониторинга уровня развития межкультурной коммуникативной компетентности студентов-иностранцев.
Ключевые слова: межкультурная коммуникативная компетентность, критерии, показатели и уровни формирования компетентности, будущий врач, студент-иностранец.
N. V. KALASHNIK
CRITERIA, INDICES AND LEVELS OF FUTURE DOCTORS" (FOREIGNERS ) CROSS-CULTURAL COMMUNICATIVE COMPETENCY FORMATION
The article deals with different approaches towards the determinations of the criteria, indices of multicultural education and levels of the future doctors' (foreigners') cross-cultural communicative competency. There has been performed the analysis of the categories of the future doctors' (foreigners') cross cultural communicative competency in university education. A diagnostic model of defining and monitoring the level of the international students' cross-cultural communicative competency has been developed.
Keywords: cross-cultural communicative competency, criteria, indices, levels of the future doctors' (foreigners') cross cultural communicative competency, a future doctor, foreign student.
Розгляд проблеми формування мiжкультурно! комушкативно! компетентност студеипв-шоземщв, як навчаються у нашш кра!ш, пов'язаний Í3 розвитком в сучасному свт глобалiзацiйних процеив i суперечливим характером дiалогу культур, розширенням мiграцiйних процесiв, яш створили потребу в нових формах мiжкультурно! й мiжетнiчно! взаемоди, а також необхвдшстю опташзаци мiжнацiональних ввдносин, потребою у системному осмисленнi здатносп рiзних соцiокультурних суб'екпв до комушкацй та !! аналiзу як цшсного соцiокультурного явища.
Результати аналiзу психолого-педагопчних праць свiдчать про велику кшьшсть наукових дослiджень, присвячених питаниям теори та практики формування компетентностi, в т. ч. комушкативно! (Н. Бiбiк, Л. Морська, О. Овчарук, О. Пометун, А. Хуторськой, С. Шишов). Проблемi вивчения методологiчного забезпечения навчання iноземних студентiв присвячено роботи Т. Дементьево!, А. Нiкiтiна, О. Резван, О. Решетово!, I. Родюново!, Н. Стеншо!, А. К. Тамеема, Г. Шевчук й ш.
Разом з тим залишаеться малодослiдженою проблема формування комушкативно! компетентносп майбутнiх лiкарiв-iноземцiв iз огляду на допрофесiйну пiдготовку, з урахуванням вимог глобалiзовано! сучасно! освии та концептуальних засад пiдготовки фахiвцiв, викладених у Болонськ1й угодi.
Мета статт - визначити й обгрунтувати критери, показники i рiвнi сформованосп мiжкультурно! комунiкативно! компетентностi iноземних студеипв-медиков на основi аналiзу психолого-педагопчно! лiтератури та досвiду педагогiчно! даяльност!
Розглянемо деякi пiдходи до визначення структури мiжкультурно! компетенци у вичизнянш та зарубiжнiй науцi, де цей феномен розглядаеться: з позици психологи й теори комунiкацi!; з позици мiжиародного бiзнесу й менеджменту; з позици прикладно! лiнгвiстики й теори викладання iноземних мов. При цьому в до^дженнях зарубiжних науковцiв володiння умiниям вести мiжкультурну взаемодiю мае рiзнi назви, що ускладнюе до^дження цього питання.
З позици психологи i теори комушкацй юнують рiзнi тдходи до визначення структури мiжкультурно! компетенци. Так, Г. М. Чен i Дж. Староста вважають, що вона мае наступш компоненти:
• oco6ucmicHi влаcтивоcтi - риси, яш становлять особиспсть шдив^ума. Вони засновуються на ушкальному досвiдi проживания людини у рвднш культурi й частково вiдображають спадковють. До них вiдносяться самосвiдомiсть, уявлення про самого себе (самооцiнка), саморозкриття й саморелаксацiя;
• комуткативт вмтня - вербальна i невербальна поведшка та iншi вмiния, як1 роблять нас здатними ефективно взаемодiяти з шшими людьми. До них ввдносяться соцiальнi вмiния, гнучк1сть, вмiния керувати взаемодiею;
• пcuхологiчна адаптащя - здатшсть на сприйияття iншо! культури. Психологiчна адаптацiя тягне за собою комплексний процес, через який ми засвоюемо здатшсть ввдповвдати iншiй культура Властивостями цього процесу е фрустращя, стрес, вiдчужения й невизначенiсть;
• уcвiдомлення оcоблuвоcтей влатог культури, яш впливають на нашу поведiнку й мисления. Сюди вiдносяться соцiальнi цшносп, соцiальнi норми, соцiальнi звича! й сощальш системи [8].
С. Тiнг-Тумi визначае так компоненти мiжкультурноl компетенцп: знання, розумшня важливих концептiв мiжкультурноl комушкацп; уважшсть до власних внутрiшнiх поглядiв, передбаченням та емоцiям, i водночас настрш на пiзнання, погляди iншого; комушкативш вмiння, ключовими з яких е спостережливють, вмiння уважно слухати, самобутшсть особистостi й спiльний дiалог [9].
В. Гуд^нс вказуе на три компоненти мiжкультурноl компетенцп: мотиващя (потреба в передбачливостi, потреба уникати почуття хвилювання, потреба пiдтримувати уявлення про себе, тенденцп наближення-вiддалення); знання (знання як зiбрати iнформацiю, знання групових вiдмiнностей, знання особистих подабностей, знання альтернативних iнтерпретацiй); вмiння (здатшсть бути уважним, переносити невизначенiсть, керувати почуттям хвилювання, адаптувати власну комушкацш, робити правильнi передбачення i давати правильш пояснення, здатнiсть до емпатп) [10].
М. Байрам розглядае мiжкультурну компетенцiю як сукупнiсть п'яти елеменпв: вiдношення (допитливiсть i вiдкритiсть, готовшсть усунути недовiру до шшо1 культури i довiра до власно!); знання (сощальних груп та !х життедiяльностi у власнiй та iншiй культурах i процесiв суспшьно1 та iндивiдуальноl взаемодп); вмiння штерпретацп i сшвввдношення (здатнiсть iнтерпретувати документ чи подш стосовно шшо1 культури, зiставити з документом iз власно1 культури); вмшня робити вiдкриття i взаемодiяти (здатшсть отримати новi знання про чужу культуру i здатнiсть оперувати знаннями, вмiннями i вiдношеннями у реальнш практицi мiжкультурного спiлкування); критичне усввдомлення культури (здатнiсть критично оцiнювати перспективи, процеси й продукти свое1 та чужо1 культури [7].
Як бачимо, структура мiжкультурноl компетенцп розглядаеться по^зному. О. Леонтович, наприклад, вважае мiжкультурну компетенцiю «конгломератом щонайменше трьох складових: мовно1, комушкативно1 i культурно1 компетенцп. Поеднуючись воедино, вони створюють яшсно нове цiле, що вiдрiзняеться власними ознаками, ввдмшними вiд кожного iз компоненпв, як1 розглядаються окремо» [3, с. 49].
При розглядi мiжкультурноl компетенцп як частини шшомовно1 компетенцп важливо вiдзначити й iншi тдходи до И аналiзу. Так, В. Фурманова аналiзуе мiжкультурну компетенцiю за рiвнем i фазами формування. Науковець визначае шформацшну, порiвняльну, адаптацiйну та аплшацшну фази формування ще1 компетенцп. 1нформацшна фаза - це процес iнструктування i введення додатково1 шформаци. Поршняльна фаза передбачае аналiз шшомовно1 та власно1 культури, адаптацiйна фаза - розумшня шшо1 культури шляхом узгодження з перформативним настроем учасника стлкування, проектування iншомовноl культури на себе, а аплшацшна фаза - «занурення у культуру» [5, с. 75].
Л. Чумак засвiдчуе, що в структурi полiкультурноl вихованостi можна визначити три компоненти: спонукально-цшьовий, шформацшний та дiяльнiсний. Перший з них включае уявлення про важливiсть вияву моральностi i толерантностi в суспшьств^ стiйке цiннiсне ставлення до людства, батьк1вщини, оточуючих, до себе, здатшсть ощнювати власнi мотиви i ди навколишнiх. Iнформацiйний компонент передбачае культурологiчнi й соцiальнi знання про громадянсьш, демократичнi, нацiональнi й моральнi цшносп, як1 орiентують особистiсть на усввдомлення понять «нацiональна культура», «загальнолюдська культура», «моральш цiнностi». Дiяльнiсний компонент спрямований на набуття учнями досвiду ввдповвдних вчинк1в, формування основних прийомiв виршення проблемних ситуацiй [6, с. 7].1. Зозулею на пiдставi визначених нею компоненпв виокремлено п'ять критерilв пол^льтурно1 вихованостi iноземних студентiв: когнiтивний, комушкативний, мотивацiйний, емоцiйно-цiннiсний та дiяльнiсний. Зазначеш критерil встановленi за певними показниками. Показниками полiкультурноl вихованостi iноземних студенпв за когнтивним критерieм, на думку автора, е: крос-культурна грамотнiсть; правильтсть i повнота уявлень про Укра1ну, И народ, iсторiю, культуру, традици, фольклор; знання державних символiв Украши та повага до них; знання про людсьш взаемини, моральнi норми та заборони. Комуткативний критерш характеризуеться такими показниками, як розвинешсть навичок дiалогiчного мовлення, тобто вмiння брати участь у розмовi згiдно iз заданою ситуацiею спiлкування, використовуючи увесь свш мовленневий досвiд; розвиненiсть навичок монолопчного мовлення, тобто умiння проектувати та створювати мовленневi висловлювання; уявлення про культуру стлкування та мовлення в
укра!нському суспiльствi; дотримання правил укра!нського мовленневого етикету. Показниками емоцшно-цттсного критерш е: позитивне сприйняття культурно! розмаггосл й вiдкритiсть до укра!нсько! культури; толерантнiсть як визнання й прийняття культури iншого; альтру!зм як система щншсних орiентацiй особистостi; здатшсть знижувати рiвень емоцiйного реагування на несприятливi фактори мiжособистiсного спiлкування. Показники дiяльнiсного критерт: позитивна культурна взаемодiя у спiлкуваннi; здатнiсть i готовшсть iноземних студентiв виявляти iнiцiативу у встановленш мiжкультурного контакту з метою досягнення розумiння; здатнiсть i готовшсть прийняти вiдповiдальнiсть за усунення можливого мiжкультурного непорозумiння; умiння виявляти дипломатичшсть, використання можливостей для культурного дiалогу [2, с. 8].
Як вважае Л. Чумак, критерiями та показниками полшультурно! вихованостi е так1: мотивацшний критерш (розвинешсть мотивацiйно! сфери до виявлення моральних якостей, емоцiйно! чуйносп у вiдносинах); когнтивний (пiзнання та знания змюту моральних норм, правил, стосуншв, способiв взаемодi! мiж людьми, котрi орiентують особу у виборi дiй; культура мiжособистiсного спiлкувания; знання про спiввiдношения та значущiсть власно! дiяльностi з процесами, що ввдбуваються в суспiльствi); поведтковий (наявнiсть та реалiзацiя умiнь i навичок доброзичливих стосунк1в, тактика й оптимальнi способи толерантно! поведiнки, якi забезпечують усшшшсть позитивно! взаемодi!) [6, с. 7]. Стосовно рiвнiв полiкультурно! вихованостi, то авторка вказуе на три його рiвнi: активно-творчий (високий), усвiдомлено-ситуативний (середнш) i репродуктивний (низький) [6, с. 8].
Отже, бачимо, що в наущ немае единого тдходу до визначення критерi!в i показник1в мiжкультурно!' комунiкативно!' компетентностi. Охарактеризуемо власний шдхвд до цiе! проблеми.
Проведений аналiз категори мiжкультурно!' комунiкативно! компетентностi, генезис проблеми !! розвитку, визначення структури цього поняття дали можливiсть провести аналiз сформованостi мiжкультурно! комунiкативно! компетентностi майбутшх медиков-iноземцiв у вiтчизняних унiверситетах. Для цього розроблена дiагностична модель визначення та мошторингу рiвня розвитку мiжкультурно! комунiкативно! компетентностi студентiв, яка включала систему критерив, показник1в i ршнш сформованосл цiе! компетентностi та дiагностику !! сформованостi у студентiв-iноземцiв.
Складшсть структури мiжкультурно! комунiкативно! компетентностi зумовила необхiднiсть визначення множинностi критерi!в i показник1в. Серед критерi!в оцiнки рiвня розвитку мiжкультурно! комунiкативно! компетентностi нами визначеш такi: мовно-культурний, особиспсно-мотивацшний, професiйно-комунiкативний (див. табл. 1).
Таблиця 1
КритерИ i показники впливу експериментальног методики на формування мiжкультурноl _комуткативног компетентностi майбутшх медиюв-тоземщв_
Компонент Критерi! Показники
Когштивний Мовно-культурний 1. Синтез знань про рвдну культуру та культуру шшо! кра!ни. 2. Мовно-культурна грамотшсть. 3. Знання про мiжкультурну взаемодш.
Мотивацшно-цiннiсний Особистiсно-мотивацiйний 1. Толерантнiсть. 2. Емпатiя. 3. Мотивовашсть. 4. Рефлекс1я.
Комушкативно-дiяльнiсний Професшно-комунiкативний 1. Комушкативш вмiння. 2. Поведiнкова гнучк1сть. 3. Вмшня застосовувати фаховi знання в умовах професшно! комунiкацi! з представниками iнших культур.
У результат! було визначено чотири рiвнi розвитку мiжкультурно!' комушкативно! компетентносп за сукупнiстю критерi!в та показникш з позицiй системного тдходу.
Високий рiвень сформованосл мiжкультурноl компетентностi майбутнiх лiкарiв-iноземцiв: студенти вшьно володiють укра1нською мовою (тобто мають великий словниковий запас i навички оперування всiма граматичними мовними формами), не мають ускладнень у рiзних ситуацiях спiлкування з мюцевими жителями - носiями мови, на високому рiвнi володiють навичками перекладу з рвдно1 мови укра1нською i навпаки, розумiють подробицi текстiв, поввдомлення по радiо i телебаченню, вмшть читати i розумiти тексти загального характеру i спецiалiзованi, а також газети, вмшть заповнювати форми докуменпв, складати списки, писати листи, описувати життевi поди, оцiнювати поди, факти, представляти результати виконаних проекпв, тобто володии письмовою й усною украшською мовою.
Достатнш рiвень сформованосл мiжкультурноl компетентностi: студенти умшть читати тексти рiзних жанрiв (ознайомлювальне, оглядове, пошукове читання), що включае у себе володшня всiма видами роботи з текстом: розум^и змiст подробиць тексту, вмии виокремлювати необхiдну iнформацiю з аудютекспв, побудованих на вiдомому мовному матерiалi, складати план тексту, таблицю фактiв, згруповувати !х за прослуханим, вибирати лише тi речення, яю зустрiчалися в текстi; розташовувати речення за порядку, як вони звучали в текста, iз запропонованих речень вибрати одне, що передае основний змют тексту, завершити почат речення, визначити змют основних частин; здшснювати перехресний вибiр, зiставляти головне речення з тдрядним, роздiлити прослуханий текст на частини i дати назву кожнш з них, переказати, описати явища (мiсце дп, предмети, геро1в) у прослуханому текстi, вiдповiсти на запитання за прочитаним, розташувати речення за порядком, як вони вдували в прочитаному текстi, дати заголовок текстов^ роздiлити текст на частини, дати назву кожнш з них, скласти план прочитаного тексту, знайти ввдповщ на питання у текста, скласти речення з пiдкреслених фрагменпв (тобто для визначеного абзацу або частини тексту), скласти ви^в з певних фрагменпв прочитаного тексту (зокрема, переказ тексту ввд першо1 особи (дшових осiб, вiд iменi автора i т. д.), вибрати з прочитаного тексту ключовi слова, словосполучення чи вирази i за допомогою цих ^в переказати текст; в галузi граматики: використовувати достатню шльшсть граматичних форм i мовних зворопв; також студенти можуть орiентуватися в ситуащях щоденного спiлкування, вести беаду, дискутувати, обговорювати проблеми укра1нською мовою, розповщати про себе, писати мшьтвори, тобто на достатньому рiвнi володии укра1нською мовою i зазнавати незначних труднощiв у спiлкуваннi з и носiями.
Середнш рiвень сформованостi мiжкультурноl компетентностi: студенти володiють достатнiм лексичним запасом, щоб розумiти змiст прочитаних текстiв, можуть скласти короткий i розгорнутий перекази, вiдповiсти на питання за текстом, але вiдчувають труднощi у застосуваннi складнiших видiв аудшвання, в читаннi автентичних текстiв рiзних жанрiв iз врахуванням ознайомлювального, пошукового, оглядового читання, у них викликають певш ускладнення в зв'язному монолопчному мовленнi через недостатне володiння граматичними формами й шшомовними зворотами, основною формою спшкування е дiалог, студенти слабко володшть навичками писемно1 мови, вiдчувають ускладнення у написаннi словникових диктанпв, мають серйознi труднощi у спшкуванш з носiями украшсько1 мови.
Низький рiвень сформованосл мiжкультурноl компетентноси: студенти мають невеликий словниковий запас i труднощi у використаннi граматичних шшомовних конструкцiй, через що на низькому рiвнi володiють навичками читання, переказу, усно1 та писемно1 украшсько1 мови, не розумiють мовлення и носilв.
Таким чином, у вiтчизнянiй i зарубiжнiй науцi iснують рiзнi пiдходи до визначення структури мiжкультурноl компетенцil, однак бiльшiсть вчених визначають три групи складових мiжкультурноl компетенцп: афективнi, когнiтивнi i конативнi. Вони й узяп за основу обгрунтування авторського пiдходу до визначення критерпв, показник1в та рiвнiв сформованост1 в шоземних студентiв-медиков мiжкультурноl комунiкативноl компетентносп та розробки методики й дiагностики.
Л1ТЕРАТУРА
1. Волкова Е. В. Различие подходов к определению структуры межкультурной компетенции в российской и зарубежной науке / Е. В. Волкова. [Электронный ресурс] - Режим доступа: http://www.rusnaka.com/15 _№:М_/РЫ1о1с^а/7_138206.<1ос.Мт
2. Зозуля I. G. Полжультурне виховання iноземних студентiв вищих технiчних навчальних закладiв: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.07 / I. G. Зозуля. - Вшниця, 2012. - 21 с.
3. Леонтович О. А. Русские и американцы: парадоксы межкультурного общения: монография / О. А. Леонтович. - М.: Гнозис, 2005. - 352 с.
4. Маслак Л. П. Педагопчт умови формування культуролопчжй компетентност майбутшх офщерш радюшженерних спещальностей: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / Л. П. Маснак. -Житомир, 2010. - 20 с.
5. Фурманова В. П. Межкультурная коммуникация и лингвокультуроведение в теории и практике обучения иностранным языкам / В. П. Фурманова. - Саранск: Изд-во Мордов. ун-та, 1993. - 122 с.
6. Чумак Л. В. Полжультурне виховання учшв середтх (5-8) класш в умовах родинно-шюльного освггнього простору: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.07 / Л. В. Чумак. - Тернопшь, 2011. - 20 с.
7. Byram M. Teaching and assessing intercultural communicative competence. Clevedon: Multilingual Matters, 1997.
8. Chen G.-M., Starosta W. J. Foundations of Intercultural Communication, 2nd edn. Lanham, MD: University Press of America, 2005.
9. Ting-Toomey S. Communicating across Cultures. New York: The Guilford Press, 1999.
10. Gudykunst W. B. Bridging Differences: Effective Intergroup Communication, 4th edn. London: Sage, 2004.
УДК 378.147
Л. С. МЕРВА
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВ1РКА ЕФЕКТИВНОСТ1 РЕАЛ1ЗАЦИ ПЕДАГОГ1ЧНИХ УМОВ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТ1 МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В n04ArK0B0Ï ШКОЛИ ДО РОБОТИ З ОБДАРОВАНИМИ
УЧНЯМИ
Охарактеризовано nedaaoaÍHHÍ умови формування aomoeHocmi майбуттх вчителiв nouamKoeoï школи до роботи з обдарованими учнями. Продемонстровано шляхи ïx реалiзацiï в навчально-виховнш дiяльностi вищого навчального nедагогiчного закладу та обгрунтовано показники ефективностi. Розкрито суть понять «умова», «ефективтсть». Запропоновано напрямки подальшого наукового пошуку у вирШент вказаноï проблеми.
Ключовi слова: ефективтсть, рiвнi сформованостi, педагогiчнi умови, компоненти, показники.
Л. С. МЕРВА
ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНАЯ ПРОВЕРКА ЭФФЕКТИВНОСТИ РЕАЛИЗАЦИИ ПЕДАГОГИЧЕСКИХ УСЛОВИЙ ФОРМИРОВАНИЯ ГОТОВНОСТИ БУДУЩИХ УЧИТЕЛЕЙ НАЧАЛЬНОЙ ШКОЛЫ К РАБОТЕ С ОДАРЕННЫМИ УЧАЩИМИСЯ
Охарактеризованы педагогические условия формирования готовности будущих учителей начальной школы к работе с одаренными учащимися. Продемонстрировано пути их реализации в учебно-воспитательной деятельности высшего учебного педагогического заведения и обоснованно показатели эффективности. Раскрыта суть понятий «условие», «эффективность». Предложены направления дальнейшего научного поиска в решении указанной проблемы.
Ключевые слова: эффективность, уровни сформированности, педагогические условия, компоненты, показатели.
L. S. MERVA
PRIMARY SCHOOL TEACHERS' READINESS TO WORK WITH GIFTED PUPILS
The pedagogical conditions in forming future primary school teachers ' readiness to work with gifted pupils are charachterized. The ways of implementing pedagogical conditions in forming readiness for this type of activity in the educational process of higher educational institutions are demonstrated. The indices of
