CC BY
42
ними фiрмами в Киевь Це дозволяе «створити» спецiалiста (бакалавра, магiстра) для розв'язання певних задач, актуальних для обраного шд-приемства. На жаль, така робота з шдприемствами знаходиться ще на початковому еташ, хоча, на нашу думку, саме вона зможе у подаль-шому значно шдвищити якiсть навчання.
Якiсть пiдготовки спещалютсв радiоелектронного профiлю врешть решт е головним завданням ушверситетсько! освiти, бо бути в сучасному свт неконкурентноспроможним фахiвцем у галузi, де кожш 4... 5 рокiв подвоюеться обсяг шформаци, проблематично без екстраординарних захо-дiв.
Ми починаемо болонський процес. На цьому шляху треба, щоб нас не сшткала загрозлива небезпека. Вона в тому аби нашi перетворення не ви-явилися лише поверхневими, косметичними. Вони повинш бути такими, щоб досягти основно! мети - надати молодi можливiсть професiйного пра-цевлаштування на основах вiльного вибору закладу освгги та 11 високо! якостi.
Зиньковский Ю.Ф., Рыбин А.И. Императивность "болонских" преобразований в техническом образовании.
Обсуждаются проблемы высшей школы в Украине, связанные с Европейскими образовательными интеграционными процессами. Анализируется качество подготовки специалистов радиоэлектронного профиля, как залог конкурентоспособности в отрасли и возможности професио-нального трудоустройства в Европейском пространстве.
Zinkovskiy Y.F., Rybin A.I. Imperiority of the "bolonya" transformations in the technical education. Problems of the high education in Ukraine? wich connected with Europe education process are discussed. Quality of training the radioelectronics specialist, wich are a guaranty of conquerable them in this field and of the ability for getting the professional job in Europe.
Надтшла доредакцИ 20 вересня 2006року
УДК 37.011
КРЕДИТНО-МОДУЛЬНА СИСТЕМА В ТЕХН1ЧН1Й ОСВ1Т1 -
СПРОБИ I ПРОПОЗИЦП
Мосьпан В. О.
Розглянуто проблеми, як1 потребують виршення у зв'язку з впровадженням кредитно-модульног системи в техтчну освту в Украш. Запропоноваш шляхи ix роз-в язання.
Одшею з найважливiх сощальних функцш будь-яко! держави е оргаш-защя ефективно! та адекватно! системи освгги. За радянських чаЫв на зна-чнш (у геополггачному розумшт) частит свгшвого ринку пращ склалася певна система вщносин роботодавець-фахiвець, на задоволення вимог яко!
\ була спрямована вщповщна система освгги. 1й були притаманш як пози-тивш, так 1 негативш риси, обговорення яких продовжуеться 1 зараз, оскь льки питання формування власно! ефективно! системи освгти залишаеться достатньо гострим для нашо! молодо! держави.
На жаль, не завжди у таких дискушях наголошуеться на тому, що "ра-дянського" ринку пращ вже не юнуе, 1 провщним завданням сучасно! системи осв1ти Укра!ни стае створення найбшьш комфортних умов для наших випускниюв в питанш пошуку свого мюця не тшьки на державному, а й на зовшшньому ринках пращ. Тобто, постае проблема погодження за вЫма напрямами (юридичним, змютовим, фаховим, квал1фжацшним та ш.) укра-!нсько! системи освгги 1з св1товим освгтянським простором. Важливим кроком в цьому напрям1 стало приеднання Укра!ни до Болонського процесу, остаточне входження до якого мае вщбутися у 2010 р. I це питання е за-гальнодержавним, а не лише проблемою освгтянсько! галузь
У рамках Болонського процесу було сформульовано шють ключових позицш:
1. Застосування двоциклового навчання. Фактично пропонуеться ввести два цикли навчання: перший - до здобуття першого професшного ступеня { другий - шсля його здобуття. При цьому тривалють навчання на першому цикл (стушнь бакалавра) мае бути не менше трьох \ не бшьше чотирьох роюв. Навчання впродовж другого циклу може передбачати одержання ступеня магЬстра (через один-два роки навчання шсля одер-жання першого ступеня) { (або) докторського ступеня (за умови загально! тривалост навчання 7-8 роюв).
2. Запровадження кредитно'1 системи. Пропонуеться запровадити у вЫх нащональних системах освгти систему облшу трудомюткосл навчаль-но! роботи в кредитах. За основу пропонуеться прийняти БСТБ (Свропей-ська система перезарахування кредит1в (залжових одиниць трудомюткос-т1)), зробивши !! нагромаджувальною системою, здатною працювати в рамках концепцп „навчання впродовж всього життя".
3. Контроль якост1 освти. Передбачаеться оргатзащя акредитацш-них агенцш, незалежних вщ нащональних уряд1в \ м1жнародних оргашза-цш. Ощнка буде грунтуватися не на тривалост або змют навчання, а на тих фактичних знаннях, умшнях \ навичках, як отримали випускники. Од-ночасно будуть встановлеш стандарти транснащонально! освгти.
4. Розширення мобтьност1. На основ! виконання попередшх пункпв передбачаеться ютотний розвиток мобшьност студенев. Ставиться питання про розширення мобшьност викладацького й шшого персоналу для взаемного збагачення европейським досвщом. Передбачаеться змша нащ-ональних законодавчих акпв у сфер1 працевлаштування шоземщв.
5. Забезпечення працевлаштування випускниюв. Одне з важливих поло-жень Болонського процесу - ор1ентащя ВНЗ на кшцевий результат:
знання й умшня випускниюв мають бути застосоваш та практично викори-станi на користь як особистост^ так i суспiльства. Усi академiчнi ступенi й iншi квалiфiкацil мають бути затребуваш европейським ринком працi, а професшне визнання квалiфiкацiй - спрощене. Для забезпечення визнання квашфжацш плануеться повсюдне використання додатка до диплома, який рекомендовано ЮНЕСКО.
6. Забезпечення привабливостЬ европейсько'1 системи освти. Одним з головних завдань, що мае бути виршене в рамках Болонського процесу, е залучення до Свропи бшьшо! кшькосл студенлв з iнших регюшв свiту. Вважаеться, що введення загальноевропейсько! системи гаранти якостi освiти, кредитно! системи нагромадження, легко доступних квалiфiкацiй, тощо сприятиме пiдвищенню iнтересу не тшьки европейських громадян до вищо! освiти. На жаль, вiдсутнiсть необхщно! законодавчо! i нормативно! бази не дозволяе навчальним закладам реалiзувати адекватну освггу, тобто таку, що вщповщае вимогам сучасного ринку працi. Наприклад, на державному рiвнi на поточний час ще не виршене питання про професiйнiсть рiвня бакалавра, його працевлаштування, а вже з 2008 року плануеться по-чати перехщ до двоциклово! форми шдготовки фахiвцiв за схемою бака-лавр-мапстр без рiвня спецiалiста (або традицшно - iнженера). До речi, немае остаточно! визначеностi i в питанш працевлаштування магiстрiв.
Цiлком зрозумiло, що найбшьш ефективним шляхом наближення освь ти до потреб роботавцiв було б чггке формування саме роботавцями кваль фiкацiйних вимог до майбутшх фахiвцiв, а не навпаки, коли навчальш за-клади формують освiтньо-квалiфiкацiйнi характеристики фахiвцiв, i освiта працюе сама для себе, а не для ринку пращ.
Про необхщшсть реформування вищо! освгги в Укра!ш говорять давно, але реальних пропозицш, як втiлити його на практищ надходить не так уже й багато. Протягом останшх двох роюв за iнiцiативою Мiнiстерства осв^и i науки Укра!ни був проведений експеримент з втшення кредитно-модульно! системи органiзацi! навчального процесу iз залученням провiд-них вищих навчальних закладiв Укра!ни. Пiдходи до його проведення та засоби реалiзацi! були рiзними. Проводився такий експеримент на шщати-вних засадах i в Кременчуцькому державному пол^ехшчному унiверсите-ть На жаль, бажаних результатiв у питаннях шдвищення якостi пiдготовки фахiвцiв, удосконалення навчального процесу вiн не дав. Натомють, зявилися серйознi претензп як з боку викладачiв, так i з боку студентства. Головною проблемою стала спроба поеднати непоеднуване, а саме - юну-ючу систему з новою. Практика доводить, що для одержання позитивного результату необхщш бшьш глибокi, бiльш радикальш змiни в органiзацi! навчального процесу.
Перш за все, це наближення та адаптащя навчального процесу до вимог Болонсько! конвенцй; по - друге, це шдвищення активнос^ студенлв
шд час навчання впродовж семестру, замша парадигми освгги з "мене вчать" на "я вчуся"; по - трете, забезпечення рiвностi вимог до знань сту-денлв рiзних ВНЗ шляхом впровадження единих тес^в на кожний змюто-вий модуль (або блок змютових модулiв); i на завершення, унiфiкацiя на-вчальних планiв шдготовки фахiвцiв одного напряму i скорочення витрат на оргашзащю i проведення навчального процесу в цшому.
Оргашзащя навчального процесу за кредитно-модульною системою (КМС) мае низку суттевих вщмш вiд нинi дiючоï системи. Перш за все, це наявшсть iндивiдуального плану пiдготовки кожного студента, що потре-буе органiзацiï навчального процесу не за навчальними дисциплiнами i академiчними групами, а за змютовими модулями (ЗМ) або блоками змю-тових модулiв (БЗМ) та за викладачами, що проводять певний вид занять. Це потребуе кардинальноï переробки вшх методичних документiв та обль ковоï документацiï. Оскiльки повний перехщ до норм Болонськоï конвенцп в Укра1'ш плануеться на 2010 рж, здiйснення цього переходу може мати певну кшьюсть етапiв, роздiлених у чаЫ. Суттевим питанням е оргашзащя форм поточного та шдсумкового контролю знань студенев, керування якь стю пiдготовки, визначення термiнiв навчання та джерел фшансування пiдготовки, призначення стипендш, соцiальний захист окремих категорiй населення, тощо.
За даними аналiзу результат, одержаних пiд час проведення експери-менту з впровадження КМС у процес шдготовки бакалаврiв напряму 0910 "Електронш апарати" у Кременчуцькому державному пол^ехшчному уш-верситетi, були сформоваш наступнi пропозицiï щодо можливих шляхiв подальшо1' реалiзацiï i вдосконалення цього принципу.
Основу оргашзаци навчального процесу складають навчальний план, структурно-логiчна схема спещальност та щорiчний робочий навчальний план (семестровi плани), побудованi не на базi навчальних дисциплiн, а за ЗМ або БЗМ - задокументовано1' завершено:' частини навчально1' дисципль ни, що засвоюеться шляхом вщповщних методiв навчання ( лекци, практи-чнi, семiнарськi, лабораторнi заняття, самостшна робота, тощо) та пiдлягае обов'язковому ощнюванню.
Навчальний план (НП) шдготовки бакалавра певного напряму склада-еться за державним стандартом, а в разi його вщсутност - вщповщною випусковою кафедрою i погоджуеться з профшьною науково-методичною комiсiею та департаментом вищоï освiти МОНУ. В навчальному планi ви-значаеться повний обсяг шдготовки в кредитах i годинах, а також, за кож-ним ЗМ (БЗМ).
Структурно-лог1чна схема (СЛС) вщтворюе причинно-наслщковий зв'язок мiж окремими ЗМ (БЗМ) навчального плану i е шдставою для фор-мування шдив^альних планiв студентiв. СЛС мае бути побудованою таким чином, щоб кiлькiсть послiдовних ланцюгiв мiж дисциплiнами навча-
льного плану, представленими !х модулями, складала не бшьше 25 - 30 %. Це надасть змогу студентам, в разi неусшху тд час вивчення певного модуля, продовжувати навчання за рахунок вивчення шших ЗМ (БЗМ), що не мають з даним модулем послщовного зв'язку.
Обов 'язкова ктътстъ ЗМ (БЗМ), яю повинен засво!ти студент для ус-шш-ного завершення навчального року (семестру), визначаеться вщно-шенням загально! юлькост кредитiв, визначених стандартом для шдготов-ки бакалавра за певним напрямом, до юлькост навчальних рокiв (семест-рiв), передбачених навчальним планом. Осюльки на перших курсах ви-вчаються переважно нормативы дисци-плiни, а самi студенти ще не мають досвiду планування свого часу, доцiльно зробити навчання всього потоку даного напряму ушфжованим, за робочим планом, тдготовленим вщповь дною випускною кафедрою.
Робочий навчальний план (семестровий план) (СП) складаеться таким чином, щоб забезпечити компактне вивчення окремих ЗМ (БЗМ) студентами даного напряму, виходячи з реального аудиторного навантаження студента за даним ЗМ щотижня на рiвнi 4-6 академiчних годин. Якщо цей ЗМ е единим для студенлв юлькох напрямiв, або потоюв в межах одного напряму, його вивчення плануеться послщовно впродовж семестру юлька разiв, виходячи з сумарного обсягу навчальних доручень кафедр, який визначаеться за ниш ддачими методиками розрахунюв. Це надасть змогу повторного вивчення матерiалу даного ЗМ студентами, яю не виявили необ-хщного рiвня шдготовки за результатами тестування по заюнченш попере-днього вивчення даного ЗМ.
Кшьюсть змiстових модулiв (блокiв), що вивчаються студентом про-тягом семестру ^ вiдповiдно, кiлькiсть тестiв, яю мае скласти студент, мо-же бути обмеженою певною квотою часу, що буде витрачатись на процедуру тестових випробувань. Виходячи з реальних обсяпв аудиторних годин (приблизно 40% вщ загально! юлькост за НП), можливо рекомендува-ти таку квоту в обсязi 5-10% вщ аудиторних годин i використовувати для цього як аудиторш години, вщведет для нелекцiйних занять, так i години, передбаченi для шдивщуально! роботи зi студентами. При цьому загальний обсяг тижневого навантаження студенев не повинен перевищувати вста-новлених норм.
1ндив1дуальний план роботи студента (1ПРС) е основним робочим документом студента, який вщдзеркалюе часовi та яюсш показники засво-ення ним матерiалу навчального плану спецiальностi (напряму). 1ПРС мо-же розглядатись, як удосконалена версiя сучасно! залiково! книжки з ^ею принциповою вiдмiною, що за змютом та структурою вш вiдповiдае додат-ку до диплома мiжнародного зразку, а планування обсягу та змюту матерi-алу, який буде вивчатись студентом протягом даного навчального року (семестру), визначаеться самим студентом, виходячи з НП та СЛС шдгото-
вки бакалавра за даним напрямом. Планування здшснюеться щорiчно (на наступний навчальний рж) з можливютю щосеместрового корегування. Порядок заповнення, погодження та затвердження 1ПРС визначиться вщ-повiдними нормативними документами МОНУ та наказами ректора ВНЗ.
Головними ж вимогами до його складання е:
- забезпечення обов'язковоï кшькосл ЗМ (БЗМ);
- вщповщшсть СЛС, тобто збереження необхiдноï послщовност ви-вчення ЗМ (БЗМ), мiж якими iснуе зв'язок;
- суворе додержання студентами, що навчаються за рахунок держбю-дже-ту, рекомендованого випусковою кафедрою графжу засвоення ЗМ (БЗМ) дисциплш нормативного блоку;
- можливють вiльного планування вивчення ЗМ (БЗМ) дисциплш ва-рiа-тивноï частини навчального плану.
Одшею з вимог Болон^^ деклараци е забезпечення якост освiти та розроблення порiвняльних критерив i методiв оцiнювання якостi освгга.
Пропонуеться застосування традицiйних форм контролю:
- поточний, який здшснюеться кожного заняття;
- тдсумковий, здшснюеться за семестровим навчальним планом;
- виб1рковий, здшснюеться у виглядi зовшшнього тестування, ректор-ських контрольних робiт та ш.
вдиною формою оцiнювання рiвня засвоювання студентом матерiалiв модуля пропонуються тестовЬ випробування. При цьому завдання тес^в з одного ЗМ е единими для вЫх спещальностей, навчальш плани яких мю-тять цей модуль, i не залежать вщ викладача, який проводив заняття.
Модуль вивчаеться i складаеться студентом за семестровим планом. Результати, одержат шд час складання модулю (якщо вони становлять 4 i бшь-ше балiв за дванадцятибальною шкалою) е остаточними i перено-сяться у додаток до диплому.
Було б доцшьним створення варiантiв тестових завдань до кожного модуля навчальних дисциплш з нормативноï частини НП, единих для вшх навчальних закладiв Украши, що ведуть пiдготовку фахiвцiв за даним напрямом. Для цього можливо об'еднати зусилля вiдповiдних випускових кафедр цих навчальних закладiв шд егiдою вiдповiдних науково-методичних комiсiй МОНУ.
Тестовi ж завдання з дисциплш варiативноï частини НП можуть скла-датись у кожному ВНЗ окремо. Такий шдхщ дозволить бшьш об'ективно оцiнювати рiвень пiдготовки фахiвцiв одного напряму у рiзних ВНЗ шд час незалежного зовнiшнього тестування.
У випадку, коли навчальним планом для окремоï дисциплши передба-чено складання iспиту, то його проведення може бути здшсненим за роз-кладом сесп у виглядi iнтегрального тесту, питання та завдання якого охо-плюють весь матерiал, що мiстять в собi вивченi на цей момент змiстовi
модулi дисциплши. Планування таких екзамешв здшснюеться не для ака-демiчноï групи, а для викладача стшьки разiв впродовж ceciï i тако1 трива-лосл, скiльки навчальних годин передбачено навантаженням, розрахова-ним за нинi ддачими критерiями. При цьому, результати одержат на юпи-Ti, можуть розглядатись, як джерело визначення рейтингу студента.
Виставлення в якост екзаменацiйноï (шдсумково1") середнъозважено'1 оцшки за результатами складених ранiше модулiв, не е ефективним, осюльки така ощнка не вщдзеркалюе реальний рiвень знань студента.
З метою шдвищення ефективност використання кош^в державного бюджету, навчання за його рахунок мае здшснюватися лише для студенпв, якi мають найкрашд рейтинги за результатами попереднiх випробувань (вступних або сесшних). Як виняток, державне фшансування студентiв з меншим рейтингом може здiйснюватися лише для категорш населення, якi потребують сощального захисту i визначаються вiдповiдними законами та нормативними актами Украши. Таким чином, сусшльство мае чiтко усвь домити, що „безкоштовноР освiти не юнуе, а е лише рiзнi джерела ïï фь нансування: державний бюджет, кошти юридичних чи фiзичних осiб.
Зрозумiло, що реалiзацiя принцитв Болонсько1' конвенци, як i будь-яко1' iншоï системи, не е панацеею у нелегкiй справi духовного та профе-сiйного виховання сусшльства. Важливо лише те, наскiльки ефективне просування украшсько1" освiти у свгговий освiтянський простiр. Або вiрнi-ше, наскiльки легше та комфортнiше будуть почувати себе нашi випускни-ки не тшьки на украшському, а й свгговому ринках працi.
Лггература
1. Основы засади розвитку вищо'1 осв1ти Украши в контекст Болонського процесу
(документи i матер1али 2003 - 2004 рр.) / М.Ф. Степко, Я.Я. Болюбаш, В.Д.
Шинкарук, та in.; За ред. В.Г. Кременя. - Тернопшь: Вид-во ТДПУ 1меш В.
Гнатюка, 2004. - С. 13 -14.
2. Грызлов В. Качество образования: диалектика позиций и уровней // Высшее об-
разование в России. - №5. - 2005. - С. 25.
3. Всемирная декларация о высшем образовании ХХ1 века: подходы и практиче-
ские меры. - ЮНЕСКО: Париж, 1998.
4. Зшьковський Ю.Ф. Яюсть осв^и - основа громадсько'1 довiри до ВНЗ // Вища
техшчна осв^а: проблеми та перспективи розвитку в контекст Болонського процесу: Тези доп. - К.:"Полггехшка", 2005. - С. 123 - 124._
Мосьпан В. А.
Кредитно-модульная система в техническом образовании - попытки и предложения.
Рассмотрены проблемы, которые требуют решения, в связи с внедрением кредитно-модульной системи в техническое образование в Украине. Предложены возможные пути их решения.
Mospan V.A.
The credit-module system in the technical education - tests and proposes.
Problems, which need to decide with using of the credit-module system in the technical education in Ukraine, are discussed. The ways of the decision of these problems are regards and proposed.
Надшшла до редакцИ 5 жовтня 2006року
