CC BY
77
УДК 636.09.614:638.8
Сачук Р.М., здобувач кафедри ппени тварин (e-mail: [email protected]) ©
Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та б1отехнологт
iм. С.ЗГжицького
КОРОТКА ЗООПГКШЧНА I ДОБРОБУТНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕХНОЛОГ1Й 1НТЕНСИВНОГО КРОЛ1ВНИЦТВА ТА СИСТЕМ УТРИМАННЯ КРОЛ1В (огляд л^ератури)
Розглянуте питання щодо добробуту технологiй, систем та crn^6ie утримання у кролiеництеi.
Ключовi слова: кролiеництео, технологи, добробут, утримання.
Вступ. Сучасш досягнення науки та передового досвщу у галузi кролiвництва, застосування яких на практищ сприяе збшьшенню виробництва яюсно!, еколопчно безпечно! кролятини при мiнiмальних витратах кормiв i працi, е доцшьними в умовах формування ринкових вщносин у тваринництвi, а основними економiчними показниками, якi характеризують результати розвитку кролiвництва у будь-якому господарствi, повинш стати: рiвень iнтенсивностi галузi, ефектившсть працi, собiвартiсть i рентабельнiсть виробництва.
Остаточш економiчнi показники знаходяться в прямш залежностi вiд концентраци i штенсифжаци виробництва, продуктивностi тварин, штенсивност використання кролематок, збереженостi поголiв'я, рiвня i якостi годiвлi, оптимального тдбору порiд для розведення, застосування систем виробництва, тобто всього того, що об'еднуються таким поняттям, як технолопя.
Метою даноУ роботи е коротка зооппешчна та добробутна характеристика технологш, систем i способiв утримання кролiв.
Результати дослiджень. За останнi десятирiччя потреба штенсифжаци виробництва привела до розробки i впровадження наступних варiантiв технологiй: iнтенсивнi, екстенсивнi, прогресивнi (надштенсивш) або бройлернi. Окремо видiлено штенсивш iнтегрованi (для племiнних ферм з традицшними дотриманням екологiчних вимог добробуту) [1].
1нтенсивна технологiя мае кшька варiантiв. В li основу покладено бiологiчну особливiсть кролематок поеднувати сукршьшсть з лактацiею. Цикл вирощування кроленят подшяеться на два перiоди: тдсисний та дорощування, який ще називають роздiльним. Один з варiантiв штенсивного вирощування — вiдлучення кроленят на 30-й день i парування самок на 25-й день лактаци. При цьому вiд самки за рш можна одержати 36 кроленят, або до 100 кг м'яса в живш вазь Другий варiант штенсивного вирощування полягае у тому, що кроленят вщлучають у 45-денному вщ, а кролематок парують на 30-й день лактацп. Таким чином можна виростити 30 кроленят i одержати ввд самки 80 кг м'яса в живш масг
© Науковий кер1вник: Демчук М.В., Сачук Р.М., 2011
професор, доктор ветеринарних наук 330
В обох випадках кролематки дають по шють окролiв за рж, а кроленят вирощують до 90-денного вiку i реалiзують живою вагою 2,5-3 кг [1, 2, 3, 4].
До недолтв технологи вщносять досить високi затрати кормiв (4-4,5 корм. одиницi на 1 кг приросту живо! ваги, а з часткою самки i самцях - 5-6 корм. од.). Крiм того збшьшуеться кiлькiсть кл^ок для утримання молодняку, що потребуе у 2,5 рази бiльше примщень. Одночасно зростае потреба у ремонтному молодняку (на замiну 1 основно! самки вирощують 3-4 ремонтних).
Необхщною умовою iнтенсивного вирощування кролiв на м'ясо е ци^чне вiдтворення стада. Цей метод базуеться на таких оргашзацшних принципах: формування однорiдних груп самок з урахуванням морфо-фiзiологiчних, продуктивних i племiнних властивостей; одержання потрiбноl кiлькостi кроленят через певнi промiжки часу; роздiльне утримання основного стада i молодняку на дорощуваннi.
За ци^чного вiдтворення кожну групу кролиць спаровують упродовж встановленого такту. Прохолосивших самок переводять до наступно! групи, яка йде у парування. Ця операцiя забезпечуе iнтенсивне використання кролематок.
Кролематок, що двiчi не заплщнилися, вибраковують, а на !х мюце вводять ремонтних. Якщо самка родила 5 i менше кроленят, то И на 5-й день спаровують, а приплщ тдсаджують iншим. Кожна самка мае годувати не менше 6 кроленят [2, 3].
Оптимальну чисельшсть кролиць у групi визначають на основi !х мшмально! кiлькостi, яка становить частку вiд дiлення поголiв'я основних самок на необхiдну, для забезпечення виробничо! програми ферми, кшьюсть груп. Мiнiмальнi кiлькiсть самок у 1,8 рази бшьша, враховуючи планове прохолостiння (30,0%); вiдхiд кроленят у першi 5 днiв (20,0%), до вщлучення (20,0%) i пiсля вщлучення (10,0%) [2, 3, 5].
Ци^чшсть вiдтворення залежить вiд чiткого виконання розробленого плану парування й окролiв (виробничий календар та план загально! ветеринарно! профiлактики).
На основi ци^чно! системи вiдтворення кролiв базуеться екстенсивна (потокова) технолопя виробництва продукци кролiвництва. Вперше цю технологiю розведення кролiв запропонував наприкiнцi 60-рокiв XX стол^тя угорський вчений Холдаш. Його щею розвинули i вдосконалили спiвробiтники Харювського зооветеринарного iнституту [2].
Заснована екстенсивна технолопя на ротацп тварин у спецiалiзованих примiщеннях. Суть И полягае в тому, що процес штенсивного виробництва кролятини подшяеться на фази, як змiнюють одна одну у певнш послiдовностi, а цикли, що повторюються через точно визначеш i однаковi промiжки часу, становлять ритм вщтворення. Вiн визначаеться дiленням кшькост днiв року на середньорiчну кшьюсть окролiв одше! самки [2, 3, 5].
При вирощуванш кролiв на м'ясо i ремонтного молодняку для власного стада, процес виробництва складаеться з трьох фаз: вщтворення, дорощування i вiдгодiвля молодняку, вирощування ремонтного молодняку [2, 6-8].
Практично Bei роботи виконуються за такою схемою: у першому примщенш утримують самок, тут ïx парують, одержують i вирощують тд ними кроленят до вщсадження. При вiдсадженнi самок забирають вщ кроленят i перемiщують у шше (очищене, продезiнфiковане) примiщення, де повторюеться фаза вiдтворення [2].
Для запровадження екстенсивноï (потоковоï) теxнологiï виробництва кролятини на фермi необxiдно мати 2 або 4 однакових примщення для перших двох фаз (вщтворення та дорощування i вiдгодiвлi молодняку) i кролятник-ремонтник. Проте, приклад однiеï з кролеферм свiдчить, що за достатшх розмiрiв примiщень можна оргашзовувати двi виробничi фази у окремих залах кролятника [2].
Обов'язковими складовими потоково1' технологи е утримання тварин у закритих кролятниках з регульованим мжро^матом, повна мехашзащя основних виробничих процеав, повноцiнна годiвля гранульованими комбжормами, iнтенсивнi вiдтворення та вирощування кролiв [2, 4, 5].
Бролейнерне кролiвництво, або прогресивна (надiнтенсивна) теxнологiя виробництва продукци кролiвництва - наймолодша галузь м'ясного тваринництва, яка за темпами розвитку не вiдстае вiд бройлерного птаxiвництва.
Цей спосiб розроблено i вперше застосовано у США на початку 30-х роюв XX столбя. Сьогоднi у цiй краïнi понад 85,0% м'яса кролiв поставляеться на ринок у виглядi бройлерних кроленят (жива маса 1,6-2,2 кг у вщ 55-65 дшв). Пiдвищений попит на таку кролятину зумовлюеться високим вмютом бiлка (близько 22,5%), низькою калоршшстю (до 160 ккал у 100 г), придатшстю до швидкого приготування без попереднix обробок (вимочування, обсмаження, тушкування) [2].
При бройлерному вирощуваннi, кроленят вщлучають у 60-65-денному вiцi i реалiзують при досягненнi ними живоï маси 1,8-2 кг. Самок парують за кшька днiв до вщлучення чи в день вщлучення приплоду, що дае змогу одержати вщ них чотири окроли за рш i виростити 20-25 кроленят, або виробити 35-45 кг м'яса в живш вазь Незважаючи на значно менший обсяг виробництва м'яса з розрахунку на самку, цей споЫб мае ряд iстотниx переваг. Витрати кормiв при бройлерному вирощуваннi кроленят становлять 2,8-3 корм. од., а при вирощуванш до 90-денного в^ - 4,5-5 корм. од. Подовження пщсисного перiоду до 60-65 дшв при бройлерному вирощуванш створюе сприятливi умови для росту й розвитку кроленят, значно зменшуе кшьюсть шлунково-кишкових захворювань, пiдвищуе життездатнiсть i знижуе вiдxiд молодняку. При цьому способi вiдпадае потреба в примщеннях для дорощування вiдлучениx кроленят [2, 9].
Недолгом цiеï теxнологiï е те, що кролiв реалiзовують на м'ясо на початку перюду нашнтенсившшого росту, тобто не використовуеться резерв одержання додаткового дешевого приросту живоï маси третього мiсяця життя молодняку. Шкурки ж бройлерiв малоцiннi й придатш лише для виробництва фетру або клею [2].
Альтернативою сучасним промисловим технолопям в кролiвництвi, основною характеристикою яких е утримання величезноï кiлькостi тварин часто в
примщенш, далеко вщ природних ресурав, яю ведуть до забруднення довкiлля мають стати штенсивш iнтегрованi технологи. В них мусять бути передбаченi i дотриманi еколопчш, етичнi i етологiчнi вимоги до добробуту тварин. А на основi зооппешчних i ветеринарно-санiтарних вимог розроблеш i вписанi в технологiчний процес сучасш заходи профшактики.
Правильна оргашзащя утримання кролiв е гарантieю устху при виробництвi продукци кролiвництва, бо вщ умов утримання значною мiрою залежить стан здоров'я кролiв, 1х рiст i розвиток, м'яснiсть, яюсть шкурок, материнськi якостi [2].
У кролiвництвi вiдомо кiлька систем утримання кролiв [9]: зовнiшньоклiткова, шедова та в мехашзованих закритих примiщеннях [15, 2]. У кожному випадку вибiр системи утримання визначаеться природно-клiматичними умовами та вимогами, характерними для кожного виду технологш [7].
Зовшшньокл^кова система утримання дозволяе проводити цшенаправлену роботу по розведенню (парування, окрол, вщсаджування та ш.), селекцп, нормовану годiвлю та в плановому порядку виконувати необхiднi ветеринарно-профiлактичнi заходи. Використання зовшшньокл^ково! системи утримання в кролiвництвi призвело до значного збiльшення виходу продукци, в основному за рахунок зменшення падежу кролiв вiд шлунково-кишкових та iнвазiйних захворювань.
Одним iз рiзновидiв зовнiшньоклiткового утримання кролiв е мш>ферми -двояруснi клiтковi батаре! для утримання самки з тдсисними кроленятами i И вiдсадженого молодняку. У 1978 р. 1.М. Михайловим був запропонований акселерацшний метод. Технологiя дае змогу iстотно зменшити затрати ручно! працi, оптимiзувати всi операци догляду, годiвлi та профiлактики захворювань кролiв. Вiдповiдно до технологи, клiтки з тваринами цший рiк перебувають на вщкритому повiтрi, завдяки чому вщпадае проблема амiачних випаровувань i спричинюваних ними хвороб. У зимовий перюд здiйснюеться локальне електричне пiдiгрiвання питно1 води i маточного вiддiлення. Система асешзаци практично виключае контакт кролiв з !х екскрементами. Наступна особлившть - постiйний доступ тварин до корму i води. Годують кролiв комбiкормами, якi подаються за допомогою спецiальних годiвниць, завдяки чому виключаеться забруднення корму екскрементами та стоптування [12, 13].
Бiльш перспективною в розвитку кролiвництва виявилася шедова система утримання кролiв [14-15]. Позитивною в шедовш системi е можливiсть застосування найпростшо1 механiзацil трудоемких процесiв. Наступна особливють системи полягае у використанш пiдвiсноl дороги для доставки кормiв до кожно1 клiтки. Конструкцiя годiвниць та по1лок, якi розмiщенi на фасадних стiнках клiток, забезпечуе можлившть обслуговувати тварин, не вiдкриваючи дверi клiток. Все це, в юнцевому пiдсумку, призвело до пiдвищення продуктивноси працi при розведеннi кролiв в таких примщеннях.
Шедова система утримання кролiв дозволяе отримати вiд кожно1 кролематки за рiк вiд трьох до чотирьох окролiв. В розрахунку на 1 ц м'яса кролiв в живiй вазi при шедовш системi витрачають приблизно 8-9,5 ц.к.од. без ще1
частини кормiв. При нормальних умовах годiвлi та утримання замша (ремонт) кролiв основного стада складае 50-70% в рк [16].
Основний недолж шедового утримання полягае в тому, що низька температура пов^ря в шедах у холодну пору року, не дозволяе мехашзувати без додаткових затрат по!ння кролiв i прибирання гною, а також оргашзовувати рiвномiрне круглорiчне вiдтворення стада, так як при окролах тзньо! осеш, зимою та ранньою весною. В результат чого, майже весь молодняк гине вщ морозiв. Виключення складають пiвденнi райони кра!ни, де зима порiвняно м'яка, i температура пов^ря не опускаеться нижче -5-10 0С.
Утримання кролiв у закритих примщеннях з регульованим мiкроклiматом забезпечуе одержання рiвномiрних окролiв протягом усього року, а застосування мехашзаци виробничих процесiв зменшуе затрати працi, кормiв i коштiв.
За такою технолопею виробництво 1 ц м'яса потребуе 3-3,5 ц кормових одиниць. Згодовування гранульованих комбiкормiв, що мiстять повний набiр необхiдних поживних речовин, е одшею з важливiших умов промислового вирощування кролiв у примiщеннях закритого типу. Для одержання чистоти пов^ря i нормально! вщносно! вологостi треба мати у примщенш добре налагоджену примусову припливно-витяжну вентиляцiю, яка забезпечувала б у лiтнiй перiод приблизно 14-кратний обмiн повiтря за годину i 6 -7 - кратний обмш взимку [2].
Комбiноване утримання кролiв полягае в тому, що взимку !х утримують у примiщеннях, а влiтку надворi. Кожне кролiвницьке господарство, виходячи з мiсцевих умов та сво!х можливостей, повинно вибрати певш конструкцп клiток i, при !х будiвництвi, дотримуватись цих конструкцiй.
У практицi кролiвникiв вiдомi декшька основних способiв утримання: вiльний, в обгороджених мюцях, на майданчиках, в боксах, на глибокш, незмiнюванiй пщстилщ i в клiтках. 1снуе ще безлiч комбiнованих та нетрадицiйних видiв утримання: в обгороджених мiсцях, на майданчиках, в боксах i на глибокш, незмшюванш пiдстилцi. Наведенi вище способи мають наступш переваги: витрачаються незначш кошти на будiвництво примщень, набагато легше здiйснюеться обслуговування кролiв тощо. Однак вони мають ряд недолив: антисанiтарнi умови, можливiсть i поширення багатьох хвороб, низька ефектившсть розведення та iн. (схема).
Висновки.
1. Кролiвництво - допомiжна галузь тваринництва, що забезпечуе виробництво дiетичного м'яса, хутра, пуху, шкiри тощо, i яка об'еднуеться таким поняттям, як технолопя.
2. Наведено класифшацш та коротку зоогiгiенiчну та добробутну характеристику технологiй, систем i способiв утримання кролiв.
3. Незважаючи на вс переваги та недолiки, вс технологи, системи та способи утримання кролiв iснують i переслiдують одну мету - максимально наблизити життя кролиюв до проживання в природних (добробутних) умовах й грунтуються на багаторiчних спостереженнях.
Схема класиф/кацИ' технологш виробництва / систем утримання крол/в
Л^ература
1. Книшук П.В. Наукове обгрунтування плану ЗВП для корекци технологи виробництва молока [Текст] / П.В. Книшук, М.В. Демчук, В.М. Ткачук // Науковий вкник ЛНУВМ та БТ iм. С.З. Гжицького. - Львiв, 2009. - Т.11, № 3(42), Частина 3. - С. 47-54.
2. Технолопя виробництва продукци кролiвництва та звiрiвництва [Текст]: пщручник / В. I. Бала, Т. А. Донченко, I. Ф. Безпалий, А. А. Карченков. - Вшниця: Нова Книга, 2009. - 272 с.
3. Мирось В. В. Методические рекомендации по технологии интенсивного производства мяса кроликов на промышленных кроликофермах / В. В. Мирось, И. С. Вакуленко. - Харьков, 1987. - 48 с.
4. Трояновський М. М. [практикум з кролiвництва: навчальний поабник] / М. М. Трояновський. - Кам'янець-Подшьський: 1111 Мошак М. I., 2005. - 152 с.
5. Мирось В. В. Довщник кролiвника i звiровода. - 3-е вид., перероб. i доп. / В. В. Мирось, К. В. Калмиков, О. Г. Зайцев. - К.: Урожай, 1990. - 256 с.
7. Сысоев В.С. Кролиководство / В.С. Сысоев, В.Н. Александров - М.: Агропромиздат, 1985. - 271 с.
8. Племшна робота. Довщник / М. З. Басовський, В. П. Буркат, М. В.Зубець та ш. За ред. М. В.Зубця, М. З.Басовського.- К: ВНА "Урожай", 1995. - 440 с.
9. Кролiвництво i звiрiвництво: Метод. розробки i робочий зошит до лабораторно-практичних занять для студенпв бюлого-технолопчного факультету. / Бала В. I., Донченко Т. А - Бша Церква, 2003.- 102 с.
10. Помытко В.Н. Зоотехнические основы промышленного кролиководства // М.: Россельхозиздат, 1984. - 159 с.
11. Бондаренко О.М. Кролк рекомендаци по розведенню i догляду / О.М. Бондаренко, В.В. Бшобров. - Полтава: Полтавська обласна сшьськогосподарська дорадча служба, 2007. - 54 с.
12. Сачук Р., Демчук М. 1нтенсивш технологи - перспективи розвитку кролiвництва / Р.М. Сачук, М.В. Демчук // Сшьський господар. - Львiв. 2009. № 11-12. С. 29-32.
13. Михайлов И.Н. Имеющий уши да здраствует / И.Н. Михайлов // Методика акселерационного кролиководства. - СПб., 2002. - 245 с.
15. Квапиль А.И. Организация кролиководческой фермы / А.И. Квапиль, Г. А. Кузнецов // Основы кролиководства. - М., Сельхозгиз, 1961. - С. 71-78.
14. Помытко В.И. Организация и оплата труда / В.И. Помытко, В.Н. Александров // Учебная книга кроликовода. - М., "Колос". 1982. - С. 208-211.
15. Минина И.С. Шедове содержание / И.С. Минина, С.В. Леонтюк // Как разводить кроликов. - Колос, 1984. - С. 117-126.
16. Плотников В.Г. Содержания кроликов / В.Г. Плотников, Н.М. Фирсова // Разведения, кормление и содержание кроликов. - М. : Агропромиздат, 1989. - С. 56-57; 192-196. 222 с.
Summary R.M. Sachuk, M.V. Demchuk, BRIEF ZOOHIHIYENICHNA AND WELFARE DESCRIPTION
TECHNOLOGIES INTENSIVE AND SYSTEMS MAINTENANCE IN SCIENCE OF RABBITS (LITERATURE REVIEW)
Considered the issue of welfare technology, systems endways of keeping in rabbit breeding.
Рецензент - д.с.-г.н., проф. Козенко О.В.
