CC BY
622014
Доцільність використання інноваційних технологій у формуванні особистісно-орієнтованої мотивації студентів до фізичного виховання
Гружевський В.О.
Кримський економічний інститут ДВНЗ «КНЕУ ім. В. Гетьмана»
Анотації:
Мета: впровадження у навчальний процес інноваційних технологій спрямованих на формування осо-бистісно-орієнтованої мотивації студентів до цінностей фізичного виховання. Матеріал: у дослідженнях приймали участь 379 студентів 1 курсу з різних регіонів АР Крим та студенти кримсько-татарської національності. Результати: визначено домінуючу категорію мотивів, що підкреслюють особливості впровадження інноваційних технологій у формуванні особистісно-орієнто-ваної мотивації студентів до фізичного виховання. Виявлено наступні групи мотивів: пізнавально-діяль-нісні; соціальні; емоційного задоволення від занять фізичними вправами; потреби значущості фізичного виховання у майбутній професійній діяльності; критичного ставлення до умов, організації і форм фізичного виховання. Встановлено, що основоположними принципами при інноваційних запровадженнях стали наступні: гуманізації; при-родо-відповідності та природо-до-цільності; толерантності; диференціації та індивідуальності, що тісно пов'язані з дотриманням принципів фізичного виховання. Висновки: доведено ефективність формування позитивної особистісно-орієнто-ваної мотивації у студентів ВНЗ до фізичним вихованням за умов урахування всіх сигнально значущих компонентів попереднього етносе-редовища.
Ключові слова:
інноваційні технології, студенти, мотиви, фізичне виховання, регі-
Гружевский В.А. Целесообразность использования инновационных технологий в формировании личностно-ориентированной мотивации студентов к физическому воспитанию. Цель: внедрение в учебный процесс инновационных технологий, направленных на формирование личностно-ориентированной мотивации студентов на Ценности физического воспитания. Материал: в исследованиях приняли участие 379 студентов 1 курса из разных регионов АР Крым и студенты крымско-татарской национальности. Результаты: определенна доминирующая категория мотивов, которые подчеркивают особенность внедрения инновационных технологий в формировании личностно-ориентированной мотивации студентов к физическому воспитанию. Определены следующие группы мотивов: познавательно-деятельные; социальные; мотивы эмоционального удовлетворения от занятий физическими упражнениями; мотивы потребности значимости физического воспитания в будущей профессиональной деятельности; мотивы критического отношения к условиям, организации и форм физического воспитания. Установлено, что основополагающими принципами в инновационных внедрениях стали следующими: гуманизации; природо-соответствия и природо-целесо-образности; толерантности; дифференциации и индивидуальности, которые тесно связаны с соблюдением принципов физического воспитания. Выводы: доказана эффективность формирования позитивной личностно-ориентированной мотивации у студентов ВУЗа к физическому воспитанию при условии учета всех сигнально значимых компонентов предыдущей этносреды.
инновационные технологи, студенты, мотивы, физическое воспитание, регионы.
Gruzhevsky V.A. Appropriateness of the use of innovative technologies in the formation of personality oriented motivation of students to physical education. Purpose: introduction
in educational process of innovative technologies aimed at creating a student-centered motivation of students on the value of physical education. Material: the study involved 379 1st year students from different regions of the Crimea and the students of the Crimean Tatar nationality. Results: determined the dominant category of motives that emphasize feature innovative technologies in shaping the personality-oriented motivation of students to physical education. Identified the following groups of motives: cognitive activity, social, emotional satisfaction from motives of exercise; motives of needs of importance of physical education in the future professional activity; motives of critical attitude to the conditions and forms of organization of physical education. Found that the fundamental principles in innovative implementations become the following: the humanization; nature- compliance and nature- appropriate; tolerance; differentiation and individuality, which is closely linked with the principles of physical education. Conclusions: the proven efficiency of formation of positive student-centered motivation among college students to physical education provided records of all significant components of the previous ethnic environment.
innovative technologies, students, motives, physical education, regions.
Вступ
В Україні за роки незалежності створено правове поле у сфері освіти, прийняті документи та закони України «Про освіту», «Про вищу освіту», а також Державна національна програма «Освіта». Освіта, за своїм змістом базується на таких складових - навчання (дидактична підсистема), виховання (педагогічна підсистема освіти) і стає чинником у формуванні соціально активної, фізично й духовно здорової особистості, яка відповідає створенню майбутнього професійно трудового потенціалу нації. Отже, принципово важливим стає впровадження нововведень та здійснення інноваційних процесів у фізичному вихованні студентської молоді. Основу інноваційних процесів у фізичному вихованні становлять такі важливі моменти:
• створення на навчальних заняттях умов, що базуються на запровадженні освітніх інновацій і спри-
© Гружевський В.О., 2014 doi: 10.6084/m9.figshare.936958
яють активізації діяльності студентів до рухової активності;
• оволодіння студентами методологією і технологією інноваційних впроваджень, що базуються на етно-регіональних особливостях місця проживання, навчання;
• формування особистості студента, яка здатна засвоювати і творчо втілювати у повсякденне життя засоби і методи фізичного виховання для гармонійності та досконалості організму.
Між тим інноваційні напрями, пов’язані з формуванням особистісно-орієнтованої мотивації в системі фізичного виховання студентської молоді розкриті недостатньо [9].
У дослідженнях по вивченню чинників, які впливають на ефективність фізичного виховання у вузах, показано ряд моментів, які відображають ставлення студентів до фізичного виховання, орієнтацію студентів на досягнення соціально-значущих результатів, в яких проявляються їх сили і здібності, визначають
позицію особистості стосовно процесу і результатів діяльності, зокрема, потреби пізнання - одній з головних людських потреб [3, 4, 10, 12-15].
У той же час фізична культура, будучи однією з частин загальної культури, багато в чому визначає поведінку людини в навчанні, в спілкуванні, сприяє вирішенню виховних, оздоровчих і соціально-економічних завдань [5].
Аналізуючи сучасну методику фізичного виховання у ВНЗ необхідно відмітити його недосконалість; так негативний вплив має пріоритет нормативного підходу, коли навчальний процес і діяльність кафедр спрямовані не на особистість студента, а на суто зовнішні показники, які характеризуються контрольними тестовими нормативами чергової навчальної програми. Дана обставина вимагає примусового пристосування особистості студента під оцінювання його рухових можливостей усередненими нормативами, що явно суперечить ідеї свободи особистості і зовсім не сприяє залученню студентів до активних занять різними формами фізичної культури [9]. Виходячи із зазначеного, метою діяльності викладачів фізичного виховання повинно стати створення умов і формування у студентів навичок самовдосконалення, що базується на основі виховання особистісної мотивації, інтересу до фізичного виховання і стану власного здоров’я. Між тим, принципово важливо емоційно-ціннісне відношення до фізкультурно-спортивної діяльності у студентів, яке не формується спонтанно і не успадковується. Воно отримується особистістю в процесі самої діяльності і ефективно розвивається при освоєнні знань і накопиченні рухового творчого досвіду, пов’язаного з проявом ініціативи і активності в навчально-педагогічному процесі [1].
Вченими встановлено, що технологія управління формуванням спрямованості прагнення та інтересу особистості студента до занять фізичною культурою представляє собою систему спільної діяльності студентів і викладача, що базується на діагностуванні, проектуванні, організації і контролі та корекції освітнього процесу з метою досягнення конкретного результату в поліпшенні рівня рухової підготовленості при забезпеченні комфортних умов [7].
Заслуговує на увагу і той факт, що в умовах інтенсивного впровадження педагогічних технологій в процес навчання і виховання, методичні інновації. пов’язані з розробкою і реалізацією персоніфікованих моделей фізичного, інтелектуального і духовного розвитку, особливо в системі фізичного виховання студентів, до цих пір не набули широкого поширення. Осо-бистісно-орієнтоване навчання у фізичному вихованні передбачає особисту орієнтацію студентів у виборі засобів, методів, тобто створення для кожного студента оптимальних умов для гармонійного розвитку, інтелектуальної, духовної і рухової сфер діяльності [8].
Отже, інноваційні впровадження в навчальний процес у особистісно-орієнтованому навчанні з фізичного виховання мають свою технологію, що передбачає встановлення мотивів, а також усвідомлення
цілей і завдань навчання; знання студентами способів досягнення поставлених цілей; опанування базової освіти, систематичне обґрунтоване виявлення динаміки процесу навчання і рівня засвоєних знань, умінь і навичок. Характер яких визначається багатьма чинниками: етнічними і культурними традиціями, природною ємністю території, специфічною спільною діяльністю [9].
Вченими встановлено, що належність до певного етносу обумовлює індивідуальний, характерний тільки для представників даної нації набір етнічних диспозицій (особистісна мотивація, поведінка, менталітет, ставлення в тому числі і до видів рухової активності). Своєчасне і правильне виявлення етнічних особливостей формування мотиваційних цінностей до значущості засобів фізичної культури дозволяє скоординувати процес вдосконалення потенційних як інтелектуальних, так і фізичних можливостей молоді [2].
Визначено, що фізична культура в своїй цілісності і закінченій об’єктивності (у сенсі справжньої дійсності) має суб’єктивно-особистісний характер, тобто вона резюмується у формуванні особистості студента як вільна індивідуальність [11]. В дослідженнях науковців концентрується увага на думці, що фізична культура - це об’єктивне утворення, яке має суб’єктивний і, більш того індивідуально особистіс-ний характер. В зв’язку з цим фізична культура виступає як базовий, фундаментальний шар, інтегруюча ланка загальної культури людини, що містить великий потенціал відтворення особистості, як цілісності [9].
В той же час практично відсутні дослідження спрямовані на впровадження інноваційних технологій в організацію та методику навчання з фізичного виховання в поліетнічних групах студентів першого курсу ВНЗ АР Крим.
Робота виконана за планом НДР Кримського економічного інституту КНЕУ ім. В. Гетьмана.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета роботи - дослідити використання інноваційних технологій у формуванні особистісно-орієнто-ваної мотивації студентів 1 курсу до фізичного виховання в залежності від регіону проживання.
Завдання дослідження: 1. Визначити особистісні мотиваційні потреби у студентів 1 курсу до цінностей фізичного виховання, обумовлених попереднім місцем проживання; 2. Експериментально перевірити вплив інноваційних технологій на формування особистісно-орієнтованої мотивації студентів 1 курсу до фізичного виховання з урахуванням регіону проживання.
Методи дослідження: теоретичний аналіз та узагальнення наукової і методичної літератури; опитування, анкетування; педагогічний експеримент.
Результати дослідження.
У дослідженні прийняли участь 379 студентів 1 курсу (дівчат - 256, юнаків - 123).
Опитування студентів проводилось на початку та в кінці року. Впродовж навчального року впроваджено розроблену та апробовану методику формування
32014
и
особистісно-орієнтованої мотивації з включенням інноваційних технологій, обумовлених регіоном проживання студентів 1 курсу.
В результаті докладного аналізу відповідей студентів на ставлення до занять фізичним вихованням, виділили категорії мотивів, якими необхідно керуватися в організації та проведенні навчального процесу з фізичного виховання, застосовуючи адекватні методики навчання.
Аналітичне узагальнення результатів анкетування дозволило сформувати такі домінуючі категорії мотивів:
1. Пізнавально-діяльнісний мотив;
2. Соціальний мотив;
3. Мотив емоційного задоволення від рухової діяльності;
4. Мотив потреби значущості фізичного виховання в підготовці до майбутньої професійної діяльності;
5. Мотив критичного ставлення до умов, форм в організації занять з фізичного виховання.
При аналізі одержаних даних у групах студенток 1 курсу, в першу чергу звертає на себе увагу те, що провідним мотивом, серед домінуючих категорій, є пізна-вально-діяльнісний мотив. Прояв якого спостерігали у студенток: з малих міст Криму в 25,2% опитуваних, з областей України - 29,9%, етнічної групи - 27,2 %, м. Сімферополя - 28,3%, сільської місцевості - 28,0 % респондентів. Наступним був соціальний мотив. За визначенням студенток, він присутній у всіх досліджуваних групах, але у дівчат з малих міст Криму його спостерігали у 24,4% опитаних, а з м. Сімферополя у 14,9% студенток. Мотив емоційного задоволення від рухової діяльності визначили у студенток: з малих міст Криму у 14,4 %, областей України - 15,9%, етнічної групи -16,6 %, м. Сімферополя - 14,1%, сільської місцевості -15,0%. Необхідність мотивації до фізичного виховання в майбутній економічній діяльності студенток виявилась такою: з малих міст Криму - 16,1 %, областей України - 12,7%, етнічній групі - 14,3%, м. Сімферополя -16,1%, сільської місцевості - 14,9% опитаних. Критичне ставлення до умов, організації занять з фізичного вихованні та небажання займатись руховою діяльністю характеризувалося такими показниками: з малих міст Криму - 19,9%, з областей України - 21,4%, етнічної групи - 13,5%, м. Сімферополя
- 26,6%, сільської місцевості - 19,0%. Таким чином в результаті проведеного анкетування спостерігали низький рівень усвідомленої мотивації в необхідності рухового самовдосконалення у студенток 1 курсу.
У юнаків 1 курсу провідними виявилися пізнаваль-но-діяльнісні мотиви, які відповідали таким показникам: з малих міст Криму - 33,3 %, з областей України
- 34,2%, в етнічній групі - 35,8%, м. Сімферополя -30,2%, з сільської місцевості - 31,3% опитуваних. Подальшою категорією був соціальний мотив. Декілька вищою соціальна мотивація виявилася у юнаків з етнічної групи - 18,9%, нижчою у опитуваних з малих міст Криму - 17,4%. Мотиви емоційного задоволення від рухової діяльності проявилися у юнаків: з малих
міст Криму - 20,3 %, з областей України - 20,1%, етнічної групи - 16,9%, м. Сімферополя - 21,1%, з сільської місцевості - 21,0%. Мотив потреби і значущості фізичних вправ та рухової діяльності в майбутній професійній діяльності підтримали першокурсники: з малих міст Криму - 12,4 %, з областей України - 15,2%, в етнічній групі - 14,8%, м. Сімферополя - 13,3% та з сільської місцевості - 15,8% респондентів. Мотивація критичного відношення до умов і організації навчальних занять та відсутність бажання займатися фізичним вихованням у юнаків спостерігали: з малих міст Криму - 16,6 %, з областей України - 12,4%, в етнічній групі - 13,6%, м. Сімферополя - 17,1%, з сільської місцевості - 14,3% опитуваних.
Таким чином, в результаті дослідження виявлено групи домінуючих категорій мотивів залежно від регіонів проживання студентів. Виявлені мотиви дозволяють визначити основні напрямки в роботі з формування особистісно-орієнтованої мотивації студентів до фізичного виховання з впровадженням інноваційних технологій. Під час організації дослідження, спрямованого на виховання позитивної мотивації у молоді до фізичного виховання, застосована методика на навчальних заняттях, яка включала вихідні положення, що базувались на наступних основоположних принципах:
• гуманізації фізичного виховання - створення умов для формування особистісних, в тому числі рухових якостей студентів, гуманізація відносин між викладачами та студентами, повага до особистості студента, сприяння розвитку його рухових здібностей, розуміння його запитів, інтересів, гідності, виховання щирої та милосердної людини;
• інноваційності у фізичному вихованні, яка ґрунтується на впровадженні різноманітних форм, засобів і методів навчання і виховання та відображає творчий пошук оригінальних, нестандартних рішень в поліетнічних студентських групах;
• природо-відповідності та природо-доцільності фізичного виховання - урахування багатогранної і цілісної природи людини, вікових, індивідуальних, фізіологічних, психічних і регіональних особливостей, на які впливають ландшафтно-кліматичні процеси;
• толерантності у фізичному вихованні, що полягає в паралельному існуванні етнічних елементів фізичної культури з метою їхнього взаємного проникнення і створює можливості для розвитку інтелектуально-пізнавальних та рухових здібностей молоді;
• диференціації та індивідуалізації фізичного виховання - урахування у фізкультурно-оздоровчій роботі рівня фізичного, психічного, соціального, інтелектуального розвитку студентів, стимулювання їх фізкультурно-спортивних досягнень, розкриття спортивно-рухового потенціалу кожного.
Отже, для формування у студентів мотивації до занять з фізичного виховання, поширення фонду рухових умінь та навичок були розроблені методики, які передбачали інноваційну навчально-пізнавальну
І ПЕДАГОГІКА І
й естетично-фізичну діяльність, що забезпечували органічну єдність мотиваційно-ціннісного, фізкультурно-спортивного та творчо-діяльнісного підходу. Рухова програма на заняттях з фізичного виховання для студентів 1 курсів мала пристосувальний характер та враховувала всі сигнально-значущі компоненти попереднього етносередовища, відповідно до яких використовувались цілеспрямовані фізичні вправи та рухові ігри, тобто заняття будувались на принципах мультисенсорної конвергенції.
В означеній програмі фізичні вправи були спрямовані на забезпечення оптимальної адаптації першокурсників до соціалізації в умовах нового середовища. Зміст фізкультурно-оздоровчих занять обґрунтовувався обов’язковим дотриманням принципів систематичності, безперервності, цілеспрямованості на формування позитивної мотивації до систематичних занять фізичними вправами, планомірності, послідовності, доступності та стимулюючої складності, раціональності чергування роботи та відпочинку.
Таким чином, результати педагогічного експерименту, спрямованого на впровадження інноваційних технологій в навчальні заняття, свідчать про позитивне формування у студенток мотивації до фізичного виховання. Так, формування пізнавально-діяльнісно-го мотиву до фізичного виховання на першому курсі в групах студенток позначилось збільшенням результатів. Показники збільшилися: з малих міст Криму на 10,5 %, з областей України на 12,8%, в етнічній групі
- 13,8%, з м. Сімферополя на 15,1%, з сільської місцевості на 12,8%.
В навчальний процес вводились емоційно привабливі, педагогічно і методично обґрунтовані засоби і методи фізичного виховання. Це сприяло підвищенню емоційної привабливості фізичних вправ у формуванні мотивації особистості студенток. Визначені методики сприяли змінам мотиву емоційного задоволення на краще: з малих міст Криму на 7,0 %, з областей України на 5,3%, в етнічній групі на 2,0%, м. Сімферополя - 8,5%, з сільської місцевості на 5,3%.
Формування мотиву значущості потреби фізичного виховання для майбутньої діяльності визначилось таким змінами у студенток: в етнічній групі на 5,4%, м. Сімферополя на 2,2%. У студенток з малих міст Криму, з областей України, сільської місцевості спостерігали незначну позитивну тенденцію у потребі фізичного виховання.
У студенток першого курсу спостерігався стан (мотив) критичного відношення до умов і форм організації фізичного виховання. Запровадження у педагогічному експерименті методик на оволодіння ґрунтовними знаннями про фізичну культуру, включення фізичних вправ етнічного забарвлення, танців, підвищення фізичної підготовленості, зняття психоемоційної напруги фізичними вправами і т.п. знизило негативне відношення до занять з фізичного виховання. Зокрема: з малих міст Криму на 17,6 %, з областей України на 18,4%, в етнічній групі на 8,9%, з м. Сімферополя на 24,0%, з сільської місцевості на 16,6%.
Незначна тенденція зниження соціального мотиву у студенток першого курсу обґрунтовується тим, що в кінці навчального року студентки адаптувалися до умов ВНЗ і частина соціальних проблем для них вирішилась.
Аналізуючи результати проведеного дослідження, спрямованого на формування особистісно-орієнтова-ної мотивації у юнаків першого курсу виявили такі зміни. Так, покращилися результати у формуванні пізнавально-діяльнісного мотиву у студентів першого курсу: з малих міст Криму на 6,9 %, з областей України на 4,9%, в етнічній групі на 4,6%, з м. Сімферополя на 7,5%, з сільської місцевості на 6,1%.
Завдяки впровадженню затребуваних юнаками фізичних вправ, зросли мотиваційні потреби в емоційному задоволенні студентів: з малих міст Криму на 4,6 %, з областей України на 1,9%, в етнічній групі на 5,0%, з м. Сімферополя на 2,9%, з сільської місцевості на 2,9%.
Результати проведеного дослідження свідчили про зниження і відсутність у студентів першого курсу стану (мотиву) критичного відношення до умов і форм організації фізичного виховання. Він був відсутній у студентів першого курсу з малих міст Криму і областей України. Знизився у студентів етнічної групи на 9,1 %, з міста Сімферополя на 14,3%, сільської місцевості на 9,5 %.
Соціальний мотив мав тенденцію до зниження в досліджуваних групах від 0,9% до 3,2%.
Таким чином, впровадження інноваційних технологій свідчить про те, що застосування методично підібраних засобів і методів фізичного виховання, які враховують інтереси студентів, етнічні потреби, особливості, обумовлені регіоном проживання, сприяли формуванню у студентів потреби до фізичного виховання, що ґрунтується на толерантності в особистіс-но-орієнтованому навчанні.
Висновки.
У результаті проведеного анкетування виявлено, що мотиваційне ставлення студентів до цінностей фізичного виховання обумовлено наступними домінуючими категоріями мотивів: пізнавально-діяльнісному мотиві, соціальному мотиві, потребі значущості фізичного виховання в майбутній професійній діяльності, мотиві емоційного задоволення від фізкультурно-оздоровчої активності, мотиві критичного ставлення до незадовільних умов організації, форм занять з фізичного виховання.
Виходячи з означеного, принципово важливо, щоб програма з фізичного виховання для студентів поліет-нічних груп при вступі у ВНЗ носила інноваційний, пристосувальний характер та враховувала всі сигнально значущі компоненти попереднього етносере-довища, відповідно яким здійснювався вплив певних фізичних вправ, національних рухових ігор, тобто рухова активність будувалась на принципах сенсорної конвергенції.
Подальші дослідження передбачають вибір і запровадження додаткових інноваційних технологій з фізичного виховання поєднаних з вивченням фізичного стану студентів економічного вузу.
Література
1. Андрющенко Л.Б. Спортивно ориентированная технология обучения студентов по предмету «Физическая культура» I Л.Б. Андрющенко II Теория и практика физической культуры. - 2002.
- №2. - С.47-53.
2. Бардамов Г.Б. Управление индивидуализацией подготовки спортсменов-борцов вольного стиля I ГБ. Бардамов II Теория и практика физической культуры. - 2008. - №3. - С.52-54.
3. Булавкина Т.А. Динамика системы личностных конструкторов как результат формирования физической культуры студентов I Т.А. Булавкина II Теория и практика физической культуры. -2008. - №12. - С.24-28.
4. Варв’янський Станіслав. Місце фізичної культури в системі культурних цінностей I Станіслав Варв’янський, Олександр Куц II Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - 2003. - №18. - С.21-24.
5. Виленский М.Я. Студент как субъект физической культуры / М.Я. Виленский II Теория и практика физической культуры. -1999. - №10. - С.2-5.
6. Выдрин В.М. Современные проблемы теории физической культуры I В.М. Выдрин II Учебное пос. Сп ГАК им. П.Ф. Лесгафта.- 2001. - 7бс.
7. Кондаков В.Л. Управление формированием направленности личности студента на занятия физической культурой I В.Л. Кондаков, С.И..Гончарук, И.Ю. Воронин II Теория и практика физической культуры. - 2007. - №9. - С.15-18.
8. Кузьмінський А.І. Педагогіка I А.І. Кузьмінський, В.Л. Омельяненко II Педагогіка: підручник. - 3т.випр. - К.: Знання.
- Прес. - 2008. - 447с.
9. Лубышева Л.И. Современный подход к исследованию пространства физической культуры и спорта I Л.И. Лубышева, С.И. Филимонова II Теория и практика физической культуры. -2004. - №2. - С.2-б.
10. Павленко ТВ. Визначення рівня мотивації та ставлення студентів до занять з фізичного виховання у вищих навчальних закладах I ТВ. Павленко II Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - 2013. -№10. - С.50-53.
11. Плешаков А.И. Потребность в физической культуре как области деятельности I А.Н. Плешаков II Теория и практика физической культуры. - 2002. - №5. - С.23-2б.
12. Boichё J.C.S., Sarrazin P.G. Self-determination of contextual motivation, inter-context dynamics and adolescents’ patterns of sport participation over time. IIPsychology of Sport and Exercise. 2007, vol.8(5), pp. б85-703. doi:10.1016/j.psychsport.2006.10.004.
13. Hotenceva E.V., Shpichka T.A. The motivation for playing football among students. //Physical Education of Students, 2013, vol.3, pp. 80-83. doi:10.6084Im9.figshare.663632
14. Nooshing Benar, Ayoub Behrozi, Manizheh Mansor Sadeghi, Mahdi Mohammadi, Maryam Yosefi. The consideration of attitude and motives relative to leisure time activities in students of Guilan university, Iran. //Physical Education of Students, 2013, vol.4, pp. 101-107. doi:10.6084Im9.figshare.681647
15. Tessier D., Sarrazin P., Ntoumanis N. The effect of an intervention to improve newly qualified teachers’ interpersonal style, students motivation and psychological need satisfaction in sport-based physical education. //Contemporary Educational Psychology. 2010, vol.35(4), pp. 242-253. doi:10.1016/j.cedpsych.2010.05.005.
32014
03
References
1. Andriushchenko L.B. Teoriia i praktika fizicheskoj kul’tury [Theory
and practice of physical culture], 2002, vol.2, pp. 47-53.
2. Bardamov G.B. Teoriia i praktika fizicheskoj kul’tury [Theory and
practice of physical culture], 2008, vol.3, pp. 52-54.
3. Bulavkina T.A. Teoriia i praktika fizicheskoj kul’tury [Theory and
practice of physical culture], 2008, vol.12, pp. 24-28.
4. Varv’ians’kij Stanislav, Kuc Oleksandr Pedagogika, psihologia
ta mediko-biologicni problemi fizicnogo vihovanna i sportu [Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports], 2003, vol.18, pp.21-24.
5. Vilenskij M.IA. Teoriia i praktika fizicheskoj kul’tury [Theory and
practice of physical culture], 1999, vol.10, pp. 2-5.
6. Vydrin V.M. Sovremennye problemy teorii fizicheskoj kul’tury
[Modern problems of theory of physical education], Sankt Petersburg, 2001, 76 p.
7. Kondakov V.L., Goncharuk S.I., Voronin I.Iu. Teoriia i praktika fizicheskoj kul’tury [Theory and practice of physical culture], 2007, vol.9, pp. 15-18.
8. Kuz’mins’kij A.I., Omel’ianenko V.L. Pedagogika [Pedagogics],
Kiev, Knowledge, 2008, 447 p.
9. Lubysheva L.I. Filimonova S.I. Teoriia i praktika fizicheskoj kul’tury
[Theory and practice of physical culture], 2004, vol.2, pp. 2-6.
10. Pavlenko TV. Pedagogika, psihologia ta mediko-biologicni problemi fizicnogo vihovanna i sportu [Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports], 2013, vol.10, pp. 50-53.
11. Pleshakov A.I. Teoriia i praktika fizicheskoj kul’tury [Theory and practice of physical culture], 2002, vol.5, pp. 23-26.
12. Boiche J.C.S., Sarrazin P.G. Self-determination of contextual motivation, inter-context dynamics and adolescents’ patterns of sport participation over time. Psychology of Sport and Exercise. 2007, vol.8(5), pp. 685-703. doi:10.1016/j.psychsport.2006.10.004.
13. Hotenceva E.V., Shpichka T.A. The motivation for playing football among students. Physical Education of Students, 2013, vol.3, pp. 8083. doi:10.6084/m9.figshare.663632
14. Nooshing Benar, Ayoub Behrozi, Manizheh Mansor Sadeghi, Mahdi Mohammadi, Maryam Yosefi. The consideration of attitude and motives relative to leisure time activities in students of Guilan university, Iran. Physical Education of Students, 2013, vol.4, pp. 101-107. doi:10.6084/m9.figshare.681647
15. Tessier D., Sarrazin P., Ntoumanis N. The effect of an intervention to improve newly qualified teachers’ interpersonal style, students motivation and psychological need satisfaction in sport-based physical education. Contemporary Educational Psychology. 2010, vol.35(4), pp. 242-253. doi:10.1016/j.cedpsych.2010.05.005.
Информация об авторе:
Гружевский Валерий Алексеевич: ORCID: 0000-0002-1492-8649; [email protected]; Крымский экономический институт; ул. Севастопольская, 21/4, г. Симферополь, 95015, Украина.
Цитируйте эту статью как: Гружевський В.О. Доцільність використання інноваційних технологій у формуванні особистісно-орієнтованої мотивації студентів до фізичного виховання II Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - 2014. - № 3 - С. 19-24. doi:10.6084I m9.figshare.936958
Электронная версия этой статьи является полной и может быть найдена на сайте: http:IIwww.sportpedagogy.org.ua/htmlIarhive.html
Это статья Открытого Доступа распространяется под терминами Creative Commons Attribution License, которая разрешает неограниченное использование, распространение и копирование любыми средствами, обеспечивающими должное цитирование этой оригинальной статьи (http:// creativecommons.org/licenses/byI3.0Ideed.ru).
Дата поступления в редакцию: 15.01.2014 г. Опубликовано: 28.01.2014 г.
Information about the author:
Gruzhevsky V. A.: ORCID: 0000-0002-1492-8649; grugevskiy@mail. ru; Crimean Economic Institute; Sevastopol str., 21/4, Simferopol, 95015, Ukraine
Cite this article as: Gruzhevsky V.A. Appropriateness of the use of innovative technologies in the formation of personality oriented motivation of students to physical education. Pedagogics, psychology, medical-biologicalproblemsofphysicaltrainingandsports,2014,vol.3, pp. 19-24. doi:10.6084/m9.figshare.936958
The electronic version of this article is the complete one and can be found online at: http://www.sportpedagogy.org.ua/html/arhive-e.html
This is an Open Access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License, which permits unrestricted use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original work is properly cited (http:// creativecommons.org/licenses/by/3.0/deed.en).
Received: 15.01.2014 Published: 28.01.2014
І ПЕДАГОГІКА I
