CC BY
49
ТЕОРЕТИЧН1 АСПЕКТИ ПРОФЕСШНО1 I ТЕХНОЛОГ1ЧНО1 ОСВ1ТИ
УДК 378.14:631.3
G. В. КУЛИК
КОНЦЕПТУАЛЬН1 ЗМ1НИ В ЗМ1СТ1 ПРОФЕС1ЙНО1 I ТЕХНОЛОГ1ЧНО1
ОСВ1ТИ
Проаналiзовано сучасний стан зм^ту професшно'1 i mехнoлoгiчнoi oceimu. Наведено результати noрiвняння навчальних програм пiдгomoвкu вчumелiв технологш у передових крашах ceimy та Укра'ши. Доведена неoбхiднicmь переходу eid сщентично-технократичного до гyманimарнoгo змicmy mехнoлoгiчнoi ocвimu майбymнiх вчumелiв трудового навчання. Показано, що введення в трудове навчання рефлексы поряд з проектуванням i вивченням mехнoлoгiй збагачуе його процес, посилюе пomенцiал культури у cферi iнmелекmyальнoi дiяльнocmi. Вucвimленo проблеми змiнu ocвimньoi парадигми пiдгomoвкu вчumелiв трудового навчання пiд впливом розвитку iнфoрмаmuзацii.
Ключовi слова: технологи, парадигма, знання, концепци, змicm ocвimu.
E. В. КУЛЫК
КОНЦЕПТУАЛЬНЫЕ ИЗМЕНЕНИЯ В СОДЕРЖАНИИ ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО И ТЕХНОЛОГИЧЕСКОГО ОБРАЗОВАНИЯ
Проанализировано современное состояние содержания профессионального и технологического образования. Приведены результаты сравнения учебных программ подготовки учителей технологий в передовых странах мира и Украине. Доказана необходимость перехода от сциентически-технократического к гуманитарному содержанию технологического образования будущих учителей трудового обучения. Показано, что введение в трудовое обучение рефлексии вместе с проектированием и изучением технологий обогащает данный процесс, усиливает потенциал культуры в сфере интеллектуальной деятельности. Раскрыты проблемы изменения образовательной парадигмы подготовки учителей трудового обучения под влиянием развития информатизации.
Ключевые слова: технологи, парадигма, знания, концепции, содержание образования.
E. KULYK
CONCEPTUAL CHANGES IN THE PROFESSIONAL AND TECHNOLOGICAL
EDUCATION CONTENT
The article analyzes the current state of the professional and technological education content. The results of the comparison of educational programs for technology' teachers training both in advanced countries and in Ukraine are provided. The necessity of transition from the scientic-technocratic to humanitarian content of technological education of future handcrafts teachers is evidenced. The article shows that the introduction of reflection along with designing and technology study into handcrafts teaching enriches its process, enhances the potential of culture in the sphere of intellectual activity. The problems of changing educational paradigm of handcrafts teachers under the influence of informatization are highlighted.
Keywords: technology, paradigm, knowledge, concepts, content of education.
_ТЕОРЕТИЧН1 АСПЕКТИ ПРОФЕСМНО! I ТЕХНОЛОПЧНО! ОСВ1ТИ_
Сучасний кризовий стан розвитку суспшьства вимагае змiни прюритепв розвитку сучасно! освiти, основним завданням яко! е формування людини нового типу свггогляду, що був би готовий сприйняти глобальш суспiльнi змши, адекватно реагувати на появу нових знань, орiентуватись в iнформацiйному просторi сьогодення i майбутнього. Новий тип св^огляду сучасного укра!нця ставить перед освггою завдання переходу вiд сщентично-технократичних до гуманiтарних цiнностей, що докоршно повинно змiнити парадигму технолопчно! освiти.
Мета статтi - аналiз концептуальних змiн в змiстi професшно! i технолопчно! освiти на еташ змiни суспшьно! парадигми.
Аналiз фшософсько!, загальнонауково!, психолого-педагопчно! лiтератури та педагопчна практика сучасностi показують, що прюритети сцiентично-технократичних цiнностей в суспiльствi сформували сьогодшшню авторитарну педагогiку.
Паралельно розвивались ще! педагогiки, принципи яких будувались на прiоритетi унiкальних iнтересiв особистост над загальними. В !! основi були фiлософськi вчення Ж-Ж. Руссо, Г. Сковороди, П. Юркевича та шших мислителiв, де специфiчнi здатностi людини, наданi природою, розглядались як головний суб'ект педагопчно! дiяльностi.
Сучасна трансформацiя мети осв^ньо! дiяльностi призводить до все бiльшого використання в педагопчнш практицi релятивiстсько-плюралiстичного напрямку освiти. Прiоритетними iдеями педагогiки стають теорп, спрямованi на вивчення уткальносп кожного учня, врахування його штереав та систем цiнностей, що вимагае iндивiдуалiзувати процес навчання.
Оцiнюючи сучаснi педагопчш концепцп демократичних кра!н Заходу, спостер^аеться ще одна перевага плюралiзму в освт, а саме: можливiсть вшьного вибору форм i видiв навчання, зростання ролi самостiйного пiзнання. Цш проблемi присвяченi працi Д. Ховарда, Дж. Сороса, К. Поппера, Т. Куна, I. Лакатоса, Ю. Бохенського, Дж. Дьюi та iн.
Для втизняно! системи освiти цей напрямок е надзвичайно актуальним, коли швидко змiнюються проблеми, ситуацп, цiнностi, коли немае готових розв'язюв дiяльностi педагога i учня, де в результат педагопчно! дiяльностi зароджуються норми прийняття рiшень.
Комплексний аналiз iнформацiйного поля знань, якими повинен волод^и (зпдно з типовим навчальним планом) майбутнш вчитель трудового навчання, показуе значну перевагу техшчних дисциплiн над гумаштарними, а аналiз квалiфiкацiйних характеристик таких учителiв стверджуе, що в роздшах умiння i навички спостерiгаеться перевага структури знань, спрямованих на формування технократично! особистостi.
З аналiзу навчальних програм, пiдручникiв у передових кра!нах помiтно, що значну частину знань становлять знання гуманiтарного напрямку. Це ергономша виробництва, споживання, дизайн, культура виробництва, наукова оргашзащя працi, еколопя. Отже, якщо орiентуватись на захщш стандарти життя, то потрiбно у вщповщнш освiтнiй парадигмi формувати свггогляд укра!нського суспiльства. При цьому роль технолопчно! осв^и тут е домшуючою, оскiльки через знання сучасних технологш, матерiалiв, енергiй, можна отримати позитивний результат.
На зародження майбутньо! парадигми негативно впливае один з головних недолiкiв сучасного стану освгги - фрагментарнiсть фундаментальних наукових знань сучасного суспiльства, вщсутшсть так званого «синтетичного» пiдходу, який би iнтегрував науковi знання [2].
Проведет дослщження показали, що змша парадигми освiти (гуманiзацiя) та !! завдань змiнюе основнi вимоги дiалектичного методу в розкриттi суперечностей об'екта дослщження. Якщо для педагогiчного процесу минулого головними суперечностями були суперечшсть мiж потребами та умовами !х задоволення, мiж пiзнавальними i практичними завданнями, з одного боку, i наявним рiвнем знань, умiнь, навичок - з шшого, нормативнiстю i творчiстю, невiдповiднiсть старих методiв виховання i навчання сучасним умовам життя, типовою тдготовкою вчителiв трудового навчання та шдивщуально-творчим характером !х дiяльностi, то в сучасному педагогiчному процеш головна суперечнiсть визначаеться як сшввщношення в ньому двох його сторш: вимогами щодо задоволення суспiльних потреб, яю висуваються даною офiцiйною системою освгги, та iндивiдуальними потребами, штересами окремих студентiв.
ТЕОРЕТИЧШ АСПЕКТИ ПРОФЕСШНО1 I ТЕХНОЛОПЧНО1 ОСВ1ТИ
Встановлено, що однieю з головних проблем в сучаснiй пiдготовцi вчителiв трудового навчання е поеднання сщентично-технократичного i гуманiтарного напрямiв освггаьо! дiяльностi. Вiдсутнiсть вивчення цими вчителями таких предмепв, як ергономiка, дизайн, культура та оргашзащя виробництва, економне ведення дiяльностi (гумаштарно! складово!), i наявшсть «фрагмеипв» наук вiдiрваних один вщ одного (механiка, теплотехнiка, радiоелектронiка) навт базовим розумiнням науки (матерiя, поле), створили конгломерат, в якому важко знайти штегровану штелектуальну базу. Тому, на нашу думку, основною щеею сучасно! концепцп пiдготовки майбутнiх учителiв трудового навчання повинна бути щея iнтелектуалiзацп предмета «Трудове навчання» (або «Технологи») через зростання питомо! ваги предме^в гумаштарно! складово! наукових знань.
Аналiз праць, присвячених iнтелектуалiзацi! трудового навчання Д. Тхоржевського, В. Мадз^она, В. Сидоренка, Ю. Дорошенка, О. Коберника, О. Малишевського, Т. Мачач^ Н. Слюсаренко, В. Стешенка, Г. Терещука, А. Терещука, В. Тименка та шших дозволив нам встановити, що введення у трудове навчання рефлекси поряд з проектуванням i вивченням технологiй збагачуе його процес, посилюе потенцiал культури у сферi штелектуально! дiяльностi (зростае iнтелектуалiзацiя трудового навчання), розвиваються здiбностi учнiв до прогнозування, планування продуктивно! уяви майбутшх технологiй, матерiалiв i засобiв виробництва.
Для сучасного фахiвця на переднш план виходять знання з культури експлуатаци пристро!в, споживання виготовлено! продукцп, утилiзацi! вiдходiв, захисту людини вщ агресивного технологiчного середовища тощо. Домшуючими стають процеси самоорганiзацi! в творенш ново! iнформацi!, а прояв творчих здiбностей повинен розглядатись як складова загально! культури особистостi.
Всi щ змiни супроводжуються сучасним розвитком шформатизаци. Вiн змiнюе технокультурний процес дiяльностi людини, визначае домiнуючi технологi!, породжуе новий вид дiяльностi людини - шформацшну. В iнформацiйному суспiльствi новггш технологi! набувають прiоритетностi в ушх галузях життедiяльностi людини. Сучаснi верстати з програмовим управлiнням, пiд'еднанi до комп'ютерно! мереж1, забезпечують швидке виготовлення продукци, на яку виникае попит. Цей новий вид дiяльностi передбачае переробку та генерування отримано! шформаци, що сприяе перетворенню знань в шформащю про свiт.
Вiдповiдно змшюеться основне завдання освiти - вона перестае бути способом засвоення готових загальновизнаних знань, а стае способом перетворення знань в iнформацiю про свгг, який передбачае iнформацiйний обмш мiж людьми, обробку iнформацi! !! iнтерпретацiю i генерування в обмш на отриману, а також безпечну шформацшну дiяльнiсть учасникiв мережевого спшкування.
При цьому iнформацiя стае не лише об'ектом спостереження, а водночас i сировиною для виробництва ново! шформаци та матерiальних цiнностей, яю можуть створюватися на уроках трудового навчання. Тому майбутш професiйнi цш та професiйнi iдеали (Ю. Дорошенко) реалiзуються за рахунок iнформацiйно! культури особистост i !! здiбностей до сприймання, оцшки i використання шформацшних потокiв.
Такий пiдхiд дозволив нам розглядати технолопю в змiстi й процес трудового навчання не тшьки як спосiб практичного перетворення матерiалiв, а i як спосiб формування культури учнiв, а в шформацшному суспiльствi - iнформацiйно! культури.
Остання стала суттевим засобом ознайомлення учшв з рiзними типами професiй, прогнозування i проектування тих особистих професшних якостей, що вимагае вiд особистосп сучасний ринок працi.
Аналiз психолого-педагопчно! лiтератури (Д. Антонович, С. Кримський, С. Маланюк та iн.) показав, що використання таких наукових пiдходiв, як аксюлопчний, дiяльнiсний, культурологiчний, соцюлопчний, продуктивний, до вивчення дослiджувано! проблеми дозволяе розглядати феномен культури з методолопчно! точки зору не лише як продукт людсько! дiяльностi, а як феномен, що охоплюе духовш цшносп людини, !! внутрiшнiй свгг.
У зв'язку з цим одним з основних завдань освгш стае формування шформацшно! культури осо6истостГ в контекст !! роботи з шформащею, оскГльки «культура» повинна захистити особистють вГд негативного впливу iнформацi!.
_ТЕОРЕТИЧН1 АСПЕКТИ ПРОФЕaЙНОÏ I ТЕХНОЛОПЧНОÏ ОСВ1ТИ_
Розробка укра1нсько1 щеологп й фiлософiï реформ в технолопчнш i професшно-технiчнiй освт, яка базуеться на iнновацiйних засадах, повинна враховувати reoeKOHOMi4Hi особливостi свiтового розвитку i розвиватися в ру^ шдприемництва. Одними з перших М. Туган-Барановськмй, а потiм Й. Шумпетер звернули увагу на неперешчне значення особистост пiдприемця-новатора в iнновацiйному процесi. У своïх соцiологiчних дослiдженнях М. Вебер узагальнив, що «питання про рушшш сили експансiï сучасного капiталiзму не зводиться до питання про джерело використовуваних кашталютом грошових ресурсiв. Це в першу чергу питання про розвиток кашталютичного духу. Там, де вш виникае i чинить вплив, вш добувае необхвдш йому грошовi ресурси, але не навпаки». З того часу стосовно людини шноваци визначають ïï нову якiсть - тдприемницьку здатнiсть, яка розглядаеться як четвертий фактор виробництва. Й. Шумпетер писав, що «нормою здорово1' економши, головною реальшстю економiчноï теорiï i практики е не рiвновага чи оптишзащя, а динамiчна нерiвновага, викликана дiяльнiстю новатора-тдприемця».
Стратегiя економiчного розвитку краши за iнновацiйною моделлю ставить на вищий щабель значення шдприемницько1' здатностi людини, ïï високий рiвень вказуе на вмiння людини поеднувати рiзнi ресурси для задоволення власних потреб та iнтересiв, помiщаючи в центр дiяльностi пiдприемницьку етику, тдприемницьку культуру, систему цшностей, певний св^огляд, а також своерiдний пiдприемницький дух.
Однак аналiз реалiзацiï рiзних урядових соцiально-економiчних програм Украïни протягом усього перюду ïï незалежностi свiдчить про недостатню кiлькiсть працiвникiв i керiвникiв з новим економiчним мисленням, вщсутнють у них iнновацiйноï культури. Проведеш дослiдження показують, що вiдсутнiсть духу шдприемництва у пращвниюв е не природженою властивiстю, а зумовлена штучними обмеженнями, якi накладають iснуючi звичаï та iнститути. Тому формування механiзмiв реалiзацiï пiдприемницькоï здатностi украïнських пращвниюв особливо актуальне зараз, коли в нашш краïнi вiдновлюеться втрачена спадкоемшсть нацiональноï трудовоï етики, традицiй i позитивних цшшсних орiентацiй пiдприемництва. Тому лише вщродження суспiльного iдеалу нацюнального пiдприемництва з врахуванням кращих здобутюв свiтовоï практики дасть можливiсть побудувати цившзоване поле пiдприемницькоï дiяльностi, активiзувати дiю всiх можливих чинникiв ïï розвитку i вдосконалення.
Сучасний шновацшний процес у розвинутих краïнах перебувае на початку п'ятоï iнновацiйноï хвилi, в якш вирiшальним фактором економiчного розвитку стало виробництво iнформацiйно-комп'ютерних технологiй. Майбутнш св^овий економiчний розвиток зарубiжнi автори пов'язують з шостим циклом, «пружиною» якого стане розкриття психосоцiального i духовного потенцiалiв людей. Це визначае фундаментальну тенденщю посилення дiяльного, активного ставлення людини до свiту, формуеться певний рiвень нацiональноï технологiчноï культури. В шновацшному типi розвитку чшьне мiсце займае особистiсть з шновацшним духом, яка прагне до самовдосконалення, збагачення знаннями.
Сучасна система знань формуе нову мотиващю до працi, а також шший тип соцiальноï взаемодiï. Суб'ект-об'ектш взаемовiдносини мiж людиною та матерiальним i природним свiтом, характернi для шдус^ального типу суспiльства, замiщуються штерперсональною взаемодiею, в процесi якоï народжуються новi знання.
У зарубiжнiй та втизнянш практицi пiдготовки технологiв широко поширеш змiстовi й процесуальнi мотивацшш теорiï. В змiстових теорiях мотивацп ключовим елементом е виявлення та щентифшащя внутрiшнiх спонукань, якi трансформуються в певш потреби, що змушують людину дiяти певним чином в конкретних умовах, з урахуванням тих потреб, яю мають для œï прiоритетне значення (теорiï А. Маслоу, К. Альдерфрера, Д. Мак-Клелланда, Ф. Герцберга). Процесуальш теорiï мотивацiï (В. Врума, Л. Портера-Лоулера, С. Аламса) розглядаються як теоретико-методолопчна основа технологiчноï дiяльностi, покликаноï забезпечити краще використання трудового потенщалу. В пiрамiдi потреб А. Маслоу потреби нижчого порядку i потреби вищого рангу взаемопов'язаш мiж собою, а ix взаемозв'язок представлений як ч^ка iерарxiя потреб, в якш сходження iде знизу вгору, причому поведiнку людини визначае найнижча незадоволена потреба iерарxiчноï структури.
Матерiальнi потреби е домiнантними порiвняно з духовними цiнностями, первинними i навт стосовно iдеологiï, фiлософiï, релт].', культури. Тому труднощi з формуванням нового
ТЕОРЕТИЧШ АСПЕКТИ ПРОФЕС1ЙНО1 I ТЕХНОЛОГ1ЧНО1 ОСВ1ТИ
типу пiдприeмця пов'язаш з вщсутшстю усталених традицiй формування духовних потреб, глибоким коршням матерiальноi мотиваци у свщомост украшських громадян. У суспшьсга мотив примноження особистого матерiального багатства поступово перестае бути одним i3 головних, замiщаеться мотивами вдосконалення людини, яю в пiрамiдi А. Маслоу формують вищий тип цiнностей. Цей аспект вщображають мотивацiйнi теори К. Альдерфрера, Д. Мак-Клелланда, Ф. Гсрцберга. Так, теорiя К. Альдерфрера побудована на iерархil потреб, але li принциповою особливiстю е те, що рух в iерархiчнiй структурi потреб може здiйснюватися як знизу вгору так i згори вниз, тодi коли не задоволенi потреби нижчого рiвня. Його теоретична конструкщя мае широкий простiр для застосування у перехщний перiод вiд мобшзацшного до iнновацiйного типу дiяльностi.
Таким чином, проведений аналiз концептуальних змш в змiстi професiйноl i технолопчно! освiти показав, що основною щеею сучасно! концепцii пiдготовки майбутнiх учителiв трудового навчання мае бути щея iнтелектуалiзацii предмета «Трудове навчання» (або «Технологи») через зростання питомо! ваги предме^в гуманiтарноi складовоi наукових знань, при цьому компонент культури повинен бути домшуючим. Змша змiсту професiйноi i технологiчноi освiти мае вщбуватися на гуманiстичних засадах, з урахуванням проблем iнформатизацii суспiльства i мати шновацшних характер.
Л1ТЕРАТУРА
1. Формирование общества, основанного на знаниях: новые задачи высшей школы: доклад Всемирного Банка. - М.: Весь мир, 2013. [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http:www.worldbank.org/
2. Гончаренко С. У. I насамперед - прикладна наука / С. У. Гончаренко. - Хмельницький: Вид-во ХГП1, 2003. - 20 с.
REFERENCES
1. Formirovanie obshhestva, osnovannogo na znanijah: novye zadachi vysshej shkoly: doklad Vsemirnogo Banka [Formation of a society based on knowledge, new higher school problems: World Bank report], Moscow, Ves' mir, 2013. Rezhim dostupa: http:www.worldbank.org.
2. Honcharenko S. U. I nasampered - prykladna nauka [Nasampered the I - Applied Sciences], Khmel'nyts'kyy, Vyd-vo Khmel'nyts'koho humanitarno-ped. Instytutu, 2003. 20 р.
УДК 378: 37.011.3-051
О. О. ЛАВРЕНТЬеВА
РОЗВИТОК МЕТОДОЛОГ1ЧНО1 КУЛЬТУРИ МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В У СИСТЕМ1 ПРОФЕС1ЙНО1 ОСВ1ТИ
Вiдзначено доцiльнiсть формування i розвитку методологiчноi культури майбутнього вчителя з огляду на сучасну соцiокультурну ситуацiю, рiвень розвитку науки й потреби педагогiчноi практики. Проаналiзовано наявну систему методологiчноi niдготовки, и здобутки та недолiки. Визначено дисфункци методологiчноi культури майбутнiх учителiв та три рiвнi суперечностей у дослiджуванiй науковiй проблемi. Представлено концепцiю та методичну систему розвитку методологiчноi культури майбутнiх учителiв, в основу яко'1' покладено закономiрностi, загальнi й специфiчнi принципи, а також провiднi методологiчнi пiдходи. Подано рекомендацИ щодо подальшого розвитку системи професшно'1' освiти з огляду на необхiднiсть посилення методологiчноi i свiтоглядноi пiдготовки майбутнiх фахiвцiв.
Ключовi слова: методологiчна культура, майбутнiй вчитель, система професiйноi освiти.
