CC BY
17
УДК 657.01:330.34.01
КОНЦЕПТУАЛЬЖ ОСНОВИ МЕТОДОЛОГИ ТРАНСФОРМАЩ1ТРАДИЩЙИО! СИСТЕМИ ОБЛ1КУ У БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛiК СТАЛОГО РОЗВИТКУ
® 2017 С0К1Л о. Г.
УДК 657.01:330.34.01
Сокiл О. Г.
Концептуальн основи методологи трансформацм традицiйноi' системи облiку у бухгалтерський облiк сталого розвитку
У сучасних умовах значення со^ально': i екологчноi безпеки проявляеться у витратах на тдновпення i охорону довклля, на задоволення со^ально'} забезпеченот на гiдномур'юш, що передбачае необхiднiсть вiддзеркалення цих питань у бухгалтерському облку. Метою u^ieiстатт'> е визначення та аналз шляж переходу &д традицйного бухгалтерского облку до бухгалтерского облку сталого розвитку. У статт'1 використано методи до-слдження: спостереження, пор'юняння, емтричний метод, монограф'мний метод, метод 'тдущи та дедукцИ, метод узагальнення. Проаналзовано вiдмiннiсть охоплення вах складових традицйного облку й облку сталого розвитку в розрiзi трьох вимiрах: час, мще та тип формування ¡нфор-мацИ. Об(рунтовано шляхи переходу &д традиц^но'} системи бухгалтерського облку до бухгалтерського облку сталого розвитку, ям вимагають переналаштування та розширення наявно} системи облку. Запропоновано визначення основних складових трансформацИ бухгалтерського облку, що можливi за рахунок впровадження внутршнього та зовншнього бухгалтерського облку сталого розвитку. Перспективи майбуттх доМжень полягають у формуванн загально}концепци-методологн бухгалтерського облку сталого розвитку. Кпючов'1 слова: сталий розвиток, бухгалтерський облк, каттал, бухгалтерський облк сталого розвитку. Рис.: 3. Табл.: 1. Ббл.: 9.
СокЛ Олег Григоршович - кандидат економiчних наук, доцент, кафедра облку i оподаткування, Таврйський державний агроmехнологiчний утверси-тет (пр. Богдана Хмельницького, 18, Мелтополь, Запорiзька обл., 72315, Украна) E-mail: [email protected]
УДК 657.01:330.34.01 Сокол О. Г. Концептуальные основы трансформации традиционной системы учета в бухгалтерский учет устойчивого развития
В современных условиях значение социальной и экологической безопасности проявляется в расходах на восстановление и охрану окружающей среды, на удовлетворение социальной обеспеченности на достойном уровне, предусматривает необходимость отражения этих вопросов в бухгалтерском учете. Целью данной статьи является определение и анализ путей перехода от традиционного бухгалтерского учета к бухгалтерскому учету устойчивого развития. В статье использованы методы исследования: наблюдение, сравнение, эмпирический метод, монографический метод, метод индукции и дедукции, метод обобщения. Проанализированы отличия охвата всех составляющих традиционного учета и учета устойчивого развития в разрезе трех измерений: время, место и тип формирования информации. Обоснованы пути перехода от традиционной системы бухгалтерского учета к бухгалтерскому учету устойчивого развития, требующие перенастройки и расширения существующей системы учета. Предложено определение основных составляющих трансформации бухгалтерского учета, которые возможны за счет внедрения внутреннего и внешнего бухгалтерского учета устойчивого развития. Перспективы будущих исследований заключаются в формировании общей концепции-методологии бухгалтерского учета устойчивого развития.
Ключевые слова: устойчивое развитие, бухгалтерский учет, капитал, бухгалтерский учет устойчивого развития. Рис.: 3. Табл.: 1. Библ.: 9.
Сокол Олег Григорьевич - кандидат экономических наук, доцент, кафедра учета и налогообложения, Таврический государственный агро-технологический университет (пр. Богдана Хмельницкого, 18, Мелитополь, Запорожская обл., 72315, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 657.01:330.34.01 Sokol O. H. Conceptual Foundations of Transforming the Traditional Accounting System into Sustainability Accounting
Under modern conditions the significance of social and environmental security is manifested in costs of restoring and protecting the environment, ensuring social security at a decent level and requires reflecting these issues in accounting. The aim of the article is to identify and analyze the ways of transition from traditional accounting to sustainability accounting. In the article the following research methods are used: observation, comparison, the empirical method, the monographic method, induction and deduction, generalization. There analyzed differences in the coverage of all components of traditional accounting and sustainability accounting in terms of three dimensions: time, place and type of information generation. The ways of transition from the traditional system of accounting to sustainability accounting that require adjustment and expansion of the existing accounting system are substantiated. There suggested definitions of the main components of the accounting transformation, which are possible due to the introduction of internal and external sustainability accounting. A prospect for future research is formation of a general concept-methodology of sustainability accounting.
Keywords: sustainable development, accounting, capital, accounting for sustainable development. Fig.: 3. Tbl.: 1. Bibl.: 9.
Sokol Oleg H. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Department of Accounting and Taxation, Tavria State Agrotechnological University (18 Bohdana Khmelnytskoho Ave., Melitopol, Zaporizka obl., 72315, Ukraine)
E-mail: [email protected]
Постановка проблеми. В умовах штеграцГ! Укра!ни у свiтовий простiр i з переходом на мiжнароднi стандарти облшу та звiтностi чимало великих тдприемств Укра!ни практикують розроблення еколопчно! i сощально! полГти-ки, комплексно! програми ц реалГзацГ!, планування заходiв щодо охорони довкiлля i забезпечення сощально! безпеки, аналiз фiнансових аспектГв i проведення екологiчних ревь зш. Проте досi не виробленi таи стандарти та правила, яи охоплювали б усi складовi облiку природокористування i сощально! дiяльностi (облiку сталого розвитку) тдпри-емств: бухгалтерський облш екологiчних i соцiальних ак-тивiв, пасивiв, результатГв i !х вГддзеркалення в еколого-соцiальнiй звiтностi.
Аналiз останнгх дослiджень i публiкацiй. ВГтчизня-нi вченi та практики всього свпу в рiзний час зробили вне-сок у формування правових, оргатзацшно-методолопчних, економiчних основ становлення i актуалiзацi1 сталого розвитку: Р. Перелет, М. Корднев, Л. ГринГв, В. Чабан, Т. Кубах, О. Захарченко, В. Андрианова, Л. Саприкша, Х. ДелГ, Р. Костанца, П. Хоук та ш. Проте дослГдження е доа не за-вершеними та потребують удосконалення вГдповГдно до викликiв сьогодення сталого кнування трьох основних складових динамiчного середовища: економiчного, сощ-ального й еколопчного.
Постановка завдання. Метою цього дослГдження е визначення та аналiз шляхiв переходу вiд традицiйного бухгалтерського облшу до бухгалтерского облiку сталого розвитку.
Виклад основного матерiалу дослiдження. У попе-реднГхх дослiдженнях автор визначае облш сталого розвитку як самостшний напрям бухгалтерського облiку госпо-дарюючого суб'екта. Бухгалтерський облiк сталого розвитку становить систему виявлення, вимiрювання, реестра-цГ1, накопичення, узагальнення, зберГгання iнформацГ1 про екологiчно-соцiальний стан i заходи пiдприемства, що дозволить встановити баланс мiж задоволенням сощальних потреб i захистом iнтересiв майбутшх поколiнь, включаю-чи !х потребу в безпечному та здоровому довкГлль
Упровадження бухгалтерського облiку сталого розвитку дозволить аргументувати економiчну ефектившсть заходiв пiдприемства. Бухгалтерський облiк сталого розвитку забезпечить бухгалтерський облш вГдповГдною ш-формацiею, яка ниш не мае систематизованого характеру. У зв'язку з чим необхГдно розробити систему формування витрат на охорону довкГлля i сощальне забезпечення, вар-тiснi показники взаемозв'язку довкiлля, сощально! сфери й економши для оцшки екологiчних i соцiальних чинникГв. Реальш показники стану довкiлля, що отримуються за до-помогою монiторингу, 1х зiставлення з розробленими вче-ними нормами якосп довкГлля можуть скласти шформа-цiйну базу для розроблення системи бухгалтерського облшу сталого розвитку на тдприемствь
1снуе беззаперечний зв'язок i постiйна взаемодiя трьох систем сталого розвитку: економша, навколишне середовище та соцiум, якi можна ототожнити з традицш-ними видами господарських облшГв. Автором запропоно-вано концепщю побудови бухгалтерського облiку сталого розвитку, де кожен компонент е комплiментарним щодо шшого (рис. 1).
Рис. 1. Концепщя побудови бухгалтерського облiку сталого розвитку
Джерело: сформовано автором
Отже, бухгалтерський облш сталого розвитку об'ед-нуе результати еколопчного, сощального та бухгалтерського облшу. Це ототожнення вдалося здшснити на основi вiдокремлення основних видiв катталу за Р. А. Перелетом [1]. Автор видГляе два види катталу - природнш та шно-вацшний. Iнновацiйний, за рiзними точками зору дослГд-никiв, подiляеться на штелектуальний, iнформацiйний, пiдприемницький, мiграцiйний, людський, споживчий i со-цiальний.
Всесвiтня комгая з довкГлля та розвитку регламен-туе, що збалансований розвиток враховуе сукупний актив, що е постiйним або зростае з часом. Цей актив складають: промисловий каттал (машини, фабрики, дороги), людський каттал (здоров'я людей, знання та квалiфiкацiя) та еколопчний капiтал (лiси, якiсть повiтря, води та ГрунтГв). Кра!на мусить споживати таку ильисть активу, яка не зменшить сукупнi запаси потенцiалу [2, с. 11].
Але, на нашу думку, головними об'ектами-катталами для бухгалтерського облшу сталого розвитку е тдприем-ницький, фшансовий, людський, сощальний та еколопчний, подальше чГтке визначення яких потребуе Грунтовно-го дослГдження.
Р. А. Перелет вважае, що природний каттал базуеться на даних про фiзичнi запаси й оцшки отриманого прибутку або ренти з використанням свпових цш i мюцевих витрат [1, с. 26]. Це визначення не е всеохоплюючим, оскГльки не враховуе ва характеристики природного катталу.
Природний каттал не створений людиною, але зна-чною мiрою вiдрiзняеться вiд природного стану внаслГдок втручання людини. Його можна розкласти на каттал, створений людиною, та власне природний каттал [3, с. 230]. Це визначення не е вичерпним iз погляду концепцГ! сталого розвитку, осильки не вГдображае його змгст повшстю.
Х. ДелГ, Р. Костанца, П. Хоук та iншi науковцi Грунтов-но дослГджували сутнiсть природнього капiталу i дшшли висновку, що природний капiтал - це запаси, що склада-ються з життетдтримуючих систем (систем життезабез-печення), бiорiзноманiття, вiдновлюваних i невГдновних ресурсГв, якi використовуються людиною або становляюь для не! штерес.
Шдприемницький капiтал - це пiдприемницька Гдея, спосiб i засiб виготовлення сировини або готово! продук-цГ1, спосГб надання товару нових властивостей i якiсних характеристик - все те, що прийнято називати «ноу-хау» [4, с. 39], тобто це активи, що прямо чи опосередковано враховуються при виро6ництвГ товарГв чи наданш послуг Гз метою отримання прибутку.
Шд фГнансовим капГталом слГд розумГти грошовГ кошти й ГншГ фшансов1 активи, що нагромаджуються та акумулюються суб'ектом господарсько! дГяльностГ з метою отримання прибутку та/або забезпечення безперервного процесу виробництва (дГяльностГ) [5].
Сощальний капГтал - потенцГал взаемно! довГри та взаемодопомоги, що рацГонально формуеться у м1жосо-бистГсних взаеминах, виступаючи такою специфГчною ка-тегорГею ресурсГв, як неекономГчний капГтал [6, с. 34].
Людський капГтал - це форма швестування в люди-ну, И загальну та спецГальну освГту, накопичення здоров'я вГд народження до працездатного вшу, на миращю та еко-номГчно важливу ГнформацГю, на певну духовну стабГль-нГсть та штелектуальну мобГльнГсть [7, с. 316]. Автором людський каттал розглядаеться як сукуптсть рГзного
роду ресурсГв (освГти, здоров'я, культури), якГ сприяють формуванню особистостГ людини та накопичуються до працездатного вшу.
Еколопчний капГтал - це умовна складова вартостГ тдприемства, яка складаеться з оцГнки шидливосп д1й або протидГй охорони навколишнього середовища та впливае на рентабельной сукупного кап1талу та сп1вв1дношення прибутковост1 й ризику в процес1 розвитку тдприемства [8, с. 314].
Таким чином, результати д1яльност1 п'яти капГта-лГв (п1дприемницький, ф1нансовий, людський, сощальний та еколопчний) можна сп1вв1днести та узагальнити на три види облшу, як1 уособлюють загальну систему господарського облшу сталого розвитку тдприемства (рис. 2).
Пщпривмницький капiтал
Людський капiтал
Фнансовий
кап1тал
Бухгалтерський (економичний) облiк
Соцiальний
кап1тал
Соцiальний облiк
Екологiчний кап1тал Екологiчний облiк
Бухгалтерський облк сталого розвитку
Рис. 2. Формування бухгалтерськоТ iнформацii' бухгалтерського облшу сталого розвитку
Джерело: сформовано автором
Уся 1нформац1я, яка надходить в1д п'яти вид1в ка-п1талу, повинна упорядковуватися за видами облшу з ви-користанням методГв в1дпов1дно до !х функц1ональних можливостей для формування достов1рно! та неуперед-жено! ГнформацГ! для зовн1шн1х 1 внутрштх користувач1в. Запропонований розподГл ГнформацГ!, мета якого полягае у мш1м1заци одержання неправильних або викривлених да-них, потребуе чГтко! регламентацГ!.
Не викликае сумнГвГв, що в1д тдприемства залежить, як1 категорГ! наведено! ГнформацГ! будуть працювати на ньо-го найкраще. Тому рекомендацГ! з тдготовки зв1тност1 по-лягають в тому, аби охоплення було якомога ширшим. Для пошуку комбГнацГ! формування та подач1 необх1дно! ГнформацГ! звГтност1 може стати в нагод1 матриця оц1нки сталост1 п1дприемства, що Глюструе його можливост1 у напрямку забезпечення та сприяння сталому розвитку (табл. 1).
Таблиця 1
Матриця оцшки перспектив переходу тдприемства до сталого розвитку
Три види стану, якими шдприемство проявляе себе
Каттал Як б1знес Як м1сце розвитку, дослщження, навчання Як член громади чи сусшльства
1 2 3 4
Пщпри£мницький капiтал Рацюнальне використання власностi Переваги в розвитку, дошдженш, вивченнi Сприяння удосконаленню громадських вiдносин, iнфор-мацiйно-пропагандистська дiяльнiсть
Фiнансовий каттал Eкономiя грошових коштiв. Використання прогресив-но! системи калькуляцГГ собiвартостi Змагання на мiжнародному / регiо-нальному рiвнi Mодернiзацiя управлшня ризиками
Закшчення табл. 1
1 2 3 4
Людський капiтал Залучення i збереження квалiфiкованих швробп-ни^в ■ Забезпечення отримання досвн ду студентами та випускниками; ■ розширення можливостей пра-цевлаштування випускникiв Oсвiтa та навчання пра^внигав нaвiть пiсля працевлаштування
Со^альний капiтал Забезпечення вмiлого управлiння дiяльнiстю Передбачення можливостi зросту та самовдосконалення пра^внигав Активна участь у зовшшых програмах соцiaльного розвитку
Eкологiчний капiтал Ефективне використання ресурсiв Впровадження нових засобiв еко-номп природнiх ресурав Збереження та полтшення стану навколишнього середовища
Джерело: сформовано автором
Навиъ якщо елементи матриц з табл. 1 по визна-ченню масштабу ди на формальний процес облшу шд-приемства в^буваються протягом певного перiоду часу, то проведення аналiзу вйе! картини сталост мае сенс у глобальних умовах виявлення ризику для дiяльностi галузь
Концепцiя формування шформаци бухгалтерського облжу сталого розвитку подозволяе встановити, що такий облж, на вiдмiну в^ традицшно! системи фiнансового обль ку, що формуе фiнансовi потоки та запаси у виглядi звiтностi про фшансовий стан i прибутковiсть, додатково надае мож-ливiсть отримувати шформащю, яка може розглядатись у трьох рiзних вимiрах:
Час формування шформаци - в цьому вимiрi шфор-мацiя може бути наданою на певну дату про стан актив1в
Час формування шформаци
i пасив1в або протягом певного перiоду часу, наприклад !х руху за певний перюд.
Мiсце формування шформаци - яка саме шформащя входить до меж фшансово! звiтностi (внутршньо! та/або зовншньо!).
Належнiсть шформаци - шформащя впливае на формування економiчних, сощальних чи екологiчних результа-тав, що деталiзуються за п'ятьма видами катталу.
Традицiйна система бухгалтерського облжу не вра-ховуе не ткьки соцiальнi й екологiчнi аспекти формування загально! системи облжу сталого розвитку, але й чинники зовншнього впливу шформаци. Для елiмшащ! цих недоль к1в автором запропоновано концепцiю переходу в1д традицшно! системи бухгалтерського облжу до бухгалтерського облшу сталого розвитку (рис. 3).
Час формування шформаци
Належшсть шформаци Бухгалтерський облiк
Бухгалтерський облк сталого розвитку
Рис. 3. Модель переходу вщ традицшно! системи бухгалтерського облшу до бухгалтерського обл^
сталого розвитку
Джерело: сформовано автором
Вищезазначена концепщя переходу вимагае перена-лаштування та адаптацп, що передбачае реалiзацiю таких заходiв:
Трансформацiя звiту про фiнансовi результати (звiту про сукупний дох^), яка вимагатиме додатково! шформа-
ци про витрати та вигоди, пов язаш з економiчною, сощ-альною та екологiчною дiяльнiстю.
Розширення типово! класифiкацi! за групами до-ходiв i витрат (прибуткiв i збитив) для охоплення зо-внiшнiх втрат i вигiд для навколишнього середовища,
сусшльства i економiки, якi не враховуеться традищй-ним облiком.
Розширення балансу (звггу про фiнансовий стан) i3 урахуванням всього спектра активiв, в тому числi нема-терiальних активш, таких як вартiсть бренда, людський каттал або репутащя щодо сталостi, а також прихованi зобов'язання, в тому чи^ тi, що пов'язат з ризиками ста-лость
Перебудова звiтy про фiнансовi результати (звггу про сукупний дохiд) призведе до появи пох^ноГ системи облшу. Ця система повинна враховувати внутршш фiнансовi потоки, пов'язанi з виконанням економiчних, соцiальних i еколо-гiчних зобов'язань. Витрати та вигоди, яи вже були враховаш при визначент фiнансового результату, потребують реорга-нiзацiï у планi рахункш, наприклад, ранше прихованих по-силань на формування еколопчних витрат або прихованих заощаджень. Для реалiзацiï цiеï мети автором запропоно-вано використання «внутршнього бухгалтерського облiкy сталого розвитку», який покликаний для детамзаци шформацп, сформовано'1 iснyючою традицiйною системою обль ку, та повторне представлення в розрiзi елементгв сталостi поточних витрат, яи пов'язанi з вiдповiдними сощальними та екологiчними доходами (з точки зору доходов або витрат управлшського облiкy).Очевидно, досi не iснyе единого розподку та вiднесення витрат за рахунками, пов'язаними з навколишнiм середовищем або сyспiльством, тому що вони будуть варшватися залежно вiд характеру тдприемства i його дiяльностi. Наприклад, витрати на спещальш страх^ збори для покриття витрат на використання не-безпечних хiмiчних речовин або витрати, пов'язат з роз-мщенням веб-сайту, або достyпнiсть освiти працiвникам i населенню вiдповiдно до Закону Украши «Про засади запо-бГгання та протидп дискримiнацiï в УкрашЬ [9]. Результатом е прихована економiя, що включае скорочення витрат на утимзащю вiдходiв за програмами утимзацп, економiя на рахунках за електроенерию внаслiдок впровадження енер-гоефективних технологш або врахування маркетингових витрат чи збкьшення трансакцiйних витрат. Внутршнш бухгалтерський облiк сталого розвитку дозволяе встанови-ти зв'язок мiж прихованими витратами i вигодами i фшан-совою ефективнiстю для прийняття управлшських рiшень.
Внyтрiшнiй бухгалтерський облiк сталого розвитку е складовою загально'1 системи бухгалтерського облшу сталого розвитку та джерелом шформацп для внутрштх ко-ристyвачiв: власник1в чи управлшського персоналу, а отже, може становити комерцшну тдприемницьку таемницю.
Введення нових рахункш для узагальнення зовнш-шх втрат i вигiд для навколишнього середовища, сустль-ства й економши вимагае переорiентацiï наявного плану рахункш. Доки внутршнш бухгалтерський облш сталого розвитку рееструе шформащю, пов'язану з фшансовими потоками, i вона вже врахована десь у фшансових звггах пiдприемства, iснyе вiрогiднiсть, що шформащя, пов'язана з доходами та витратами зовншнього впливу, досi е не вра-хованою. Вирiшенням цiеï проблеми е використання «зовншнього бухгалтерського облшу сталого розвитку».
Сощальш й еколопчш витрати та вигоди можуть бути в^ображеш у чужш звпност або взагалi не зафш-совань Наприклад, витрати на буд1вництво сощально'1 та екологiчноï iнфрастрyктyри призводять до зростання щн
на нерyхомiсть поблизу промислових та шших пiдпри-емств. Зовншт вигоди можуть включати в себе користу-вання громадськiстю об'ектами шфраструктури, таких як плавальнi басейни, бiблiотеки, театри, а також еколопчш вигоди збереження зеленого простору землекористування (з точки зору поглинання забруднення та бюлопчного рiз-номанiття).
Вплив чинять як зовншт, так i внутршш компонента. Наприклад, стрес впливае як на продуктившсть пращ всередиш оргашзацп, так i поза ïï межами - на яисть життя працiвника та його амь Вплив на органiзацiю iнтерналi-зуеться як втрачена продуктившсть i може бути врахована в одному з внутршшх рахункш сталость Бкьш широкий вплив на людину i сустльство мають, наприклад, витрати, пов'язанi з лшуванням у закладах охорони здоров'я, що не iнтерналiзyються, а отже, повинш проявлятися в облiкy зо-внiшнiх соцiальних витрат.
Основним завданням зовншнього бухгалтерського облшу сталого розвитку е узагальнення шформацп, при-значено'1 зовншшм користувачам, сформовано'1 на базi показникiв i висновкiв внyтрiшнього облшу сталого роз-витку.
У двох попередшх варiантах переналаштування та розширення традищйно'1 системи облiкy потоки витрат i випд повиннi бути розподiленi на внутршш та зовнш-нi рахунки прибутк1в i збиткiв, що в^ображатимуть змiни в запасах пiдприемств. Традицшний облiк враховуе лише вартiсть катталу, на вiдмiнy вiд вiдображення змш, що е нерозвиненим аспектом бухгалтерського облшу.
Теоретично «балансовий звiт сталого розвитку» може являти зсобою ведення еколопчних, сощальних та економiчних активш i зобов'язань (як всерединi оргашзацп, так i за ÏÏ межами). А «звгг про фшансовий стан сталого розвитку» повинен в^ображати вхiднi та вихiднi данi змь ни активiв i пасивiв у динамщ часу. Цих критерйв ншоли не дотримуються при традицiйномy формуванш фiнансовоï звiтностi, оскiльки формування бухгалтерського балансу обмежуеться вузьким перелшом активш i пасивш. Не враховуеться, що нематерiальнi активи (бренд тдприемства, професшш якостi прац1вник1в чи репутащя) е внутршшми запасами, якi потребують грошово'1 оцiнки та включення до традищйних рахунк1в для ефективного прийняття ршень.
Кожне пiдприемство, здiйснюючи вплив на навко-лишне середовище, суспкьство й економiкy, повинно вi-дображати людський каттал працшникш пiсля к виходу з органiзацiï як сощальний каттал спкьноти, в якiй працюе оргашзащя, i природний капiтал, до якого воно належить. 1снуе низка питань, пов'язаних з вивченням впливу на еко-лопчну та сощальну сферу, як всерединi пiдприемства, так i за його межами, та роллю тдприемства у збкьшенш за-паав природного (екологiчного) капiталy. Саме для пошуку вiдповiдi на схожi питання покликаний бухгалтерський об-лш сталого розвитку.
Зовнiшнi соцiальнi й еколопчш результати дiяль-ностi тдприемств, як правило, вiдображаються у нефшан-сових показниках. Досi не набуло практики у проведент аналiзy в^ображення та формування резyльтатiв, щоб враховувалися у формyваннi звiтiв про зовншш дй впливу пiдприемств (особливо скьськогосподарських) на навко-лишне середовище. На в^мшу вiд традицiйного принципу
в^ображення iнформацï¿, бухгалтерський облш сталого розвитку (i звггшсть) стае все бкьш поширеним явищем у корпоративному свт.
Багато енергетичних, будшельних та шших про-мислових компанiй i корпорацш свiту вже використову-ють методологiю екологiчного облiку для майбутнього та бкьш ефективного управлiння сво'1м впливом на навко-лишне середовище. Протягом останнiх десяти роив щ тд-приемства публiкують сво'1 повш екологiчнi звiти поряд 3i сво'1ми звичайними рiчними фiнансовими звiтами. Проте альськогосподарсью пiдприемства свiту, а особливо Укра-ши, нiвелюють свiй вплив у еколопчному та соцiальному оточеннь Хоча для цих пiдприемств е критично важливим урахування свого зовншнього та внутршнього впливу на еколопчну безпеку та сощальний розвиток мкцевосп, де вони працюють.
Висновок. Проведений аналiз нагально'1 потреби у трансформацп традицiйноï системи бухгалтерського обль ку дозволив сформувати загальну концепцiю iнновацiйного бухгалтерського облжу сталого розвитку, який спираеться на шформащю про результати дiяльностi основних п'яти видш катталу. Внаслiдок чого було запропоновано три ета-пи переходу та впровадження облiку сталого розвитку на тдприемствах. Встановлено, що тд час формуваннi ново'1 системи облшу потрiбно зважати на спрямовашсть i дже-рела формування шформаци, що е основою внутршнього та зовншнього бухгалтерського облжу сталого розвитку. Автором розроблено матрицю ощнки перспектив переходу тдприемства до сталого розвитку, що буде в нагодi пошу-ку комбшацп формування та подачi необхiдноï iнформацiï звiтностi для прийняття ршень користувачами. Перспектива подальших дослiджень полягае в тому, щоб визначити коло користувач1в i релевантну шформащю для прийняття ршень.
Л1ТЕРАТУРА
1. Перелет Р. А. Обеспечение устойчивости природной среды: количественная оценка. Механ'ам регулювання економ'!-ки. 2008. № 1. С. 22-29.
2. Коржнев M. М. Природно-ресурсн основи сталого розвитку. КиТв: Вид-во КНУ, 2001. 270 с.
3. Гришв Л. С. Економичш функцп природного катталу. ВкникЛьв'юсьт комери,шно\ академп. Серiя економнчна. 2000. Вип. 7. С. 227-232.
4. Чабан В. Складова шновацшноТ шфраструктури: вен-чурний каттал. ФнансиУкрани. 2005. № 4. С. 35-40.
5. Кубах Т. Г. Фшансовий каптал та його мкце в струк-Typi катталу. URL: http://www.rusnauka.com/27_NII_2013/ Economics/14_145950.doc.htm. (Дата звернення 11.03.2017 р.)
6. Захарченко О. В. Сощальний каттал як чинник взасмо-дп громадського сусптьства та мiсцевого самоврядування. На-уков'1 записки. 2005. Т. 45. С. 32-40.
7. Андрианова В. В. О человеческом капитале. Культура народов Причерноморья. 1998. № 3. С. 316-318.
8. Саприкн Л. М. Формування парадигми еколопчно вщповщального споживання. Проблеми економiки. 2013. № 2. С. 312-317.
9. Про засади запоб^ання та протидп дискримшацп в УкраТнп Закон УкраТни вщ 06.09.2012 № 5207-VI // База даних «Законодавство УкраТни»/Верховна Рада УкраТни. URL: http:// zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5207-17
REFERENCES
Andrianova, V. V. "O chelovecheskom kapitale" [About human capital]. Kultura narodov Prichernomorya, no. 3 (1998): 316318.
Chaban, V."Skladova innovatsiinoi infrastruktury: venchurnyi kapital" [Component of innovative infrastructure: venture capital]. Finansy Ukrainy, no. 4 (2005): 35-40.
Hryniv, L. S. "Ekonomichni funktsii pryrodnoho kapitalu" [The economic functions of natural capital]. Visnyk Lvivskoi komert-siinoiakademii. Seriia ekonomichna, no. 7 (2000): 227-232.
Korzhnev, M. M. Pryrodno-resursni osnovy staloho rozvytku [The natural resource base for sustainable development]. Kyiv: Vyd-vo KNU, 2001.
Kubakh, T. H. "Finansovyi kapital ta yoho mistse v strukturi kapitalu" [Financial capital and its place in the capital structure]. http://www.rusnauka.com/27_NII_2013/Economics/14_145950. doc.htm
[Legal Act of Ukraine] (2012). http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/5207-17
Perelet, R. A. "Obespecheniye ustoychivosti prirodnoy sredy: kolichestvennaya otsenka" [The sustainability of the natural environment: a quantitative assessment]. Mekhanizm rehuliuvannia ekonomiky, no. 1 (2008): 22-29.
Saprykina, L. M. "Formuvannia paradyhmy ekolohichno vidpovidalnoho spozhyvannia" [The formation of the paradigm of ecologically responsible consumption]. Problemy ekonomiky, no. 2 (2013): 312-317.
Zakharchenko, O. V. "Sotsialnyi kapital yak chynnyk vzai-emodii hromadskoho suspilstva ta mistsevoho samovriaduvannia" [Social capital as a factor of interaction between civil society and local government]. Naukovi zapysky vol. 45 (2005): 32-40.
